Відновлення "Дня Перемоги" - ще одна кругла річниця
04/26/2005 | Роман Сербин
Не всі річниці варто знати, а ще менше деякі з них відзначати. Мабуть до такої річниці належить відновлення "Дня Перемоги". Не багато українців сьогодні знають , що цей день не завжди був "святковим", або хоча неробочим. 23 грудня 1947 р. Батько народів відмінив це свято. Хрущов мав інші клопоти і ним не дуже журився. Так, 9 травня 1964 р. він відкривав Асуанську греблю в Єгипті. Неробочим днем 9 травня став уже за Брежнева. За його попередника, імперія дещо захиталася і треба було консолідувати її довкола нового символу. На це найкраще надавався міф "Великої вітчизняної війни" та його втілення в "дні Перемоги". Отож :............
УКАЗ
Президії Верховної Ради СРСР
Про оголошення 9 транвя неробочим днем
Президія Верховної Ради СРСР постановляє:
День 9 травня — свято Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр. — надалі вважати неробочим днем.
Голова Президії Верховної Ради СРСР А. Мікоян
Секретар Ради СРСР М. Георгадзе
Москва, Кремль,
26 квітня 1965 р.
(Літературна Україна. 30 квітня, 1965.)
УКАЗ
Президії Верховної Ради СРСР
Про оголошення 9 транвя неробочим днем
Президія Верховної Ради СРСР постановляє:
День 9 травня — свято Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр. — надалі вважати неробочим днем.
Голова Президії Верховної Ради СРСР А. Мікоян
Секретар Ради СРСР М. Георгадзе
Москва, Кремль,
26 квітня 1965 р.
(Літературна Україна. 30 квітня, 1965.)
Відповіді
2005.04.26 | SpokusXalepniy
Всё же, для участников войны есть святые даты.
Есть одна известная песня, которую я считаю лучшей из всех именно ко Дню победы.Причем, не имеет значение политико-исторические взгляды слушателей. Как бы они не рассматривали ту войну, песня действительно волнует. Она устраивает всех. Потому что автор ещё тот... А может просто потому, что солдат сидит возле могилы товарища и беседует с ним...
Лично на меня она действует сколько бы раз я её не слушал.
Вот я урезал немного качество, сжал до 1.8 Мб, и поместил её в свой брифкейс (см.ниже).
Просьба к майдановцам. Если кто-нибудь знает фамилию артиста, который исполняет её, подскажите. Кажется, это какой-то киноартист. Это вообще-то просьба моей матери - старшего сержанта, участника войны.
Из всех исполнителей этой песни именно это исполнение она считает наилучшим. Собственно, я с ней согласен. [там под конец даже небольшой хор включается]
http://f1.pg.briefcase.yahoo.com/vsakovich
После выхода на сайт надо зайти в фолдер Maidan (он единственный).
Выбрать файл "Best_to_may_9" (он тоже единственный).
Чтобы прослушать, надо скачать этот файл в свой компьютер, а потом изменить расширение .txt на .MP3
На молодёжь, наверное, песня эта не действует. Ну, так звиняйте.
P.S.
Интересно, что моя мать была вечером 9-го мая 1945г. в Москве на Красной площади. И бывает же такое совпадение, что там она встретилась ещё с тремя своими одноклассниками - все в разных военных формах (по родам войск). Радости у них было, хоть отбавляй. Тем более, что класс был дружный (выпуск 1941г).
2005.04.26 | tamerlan
Ответ на Ваш, Спокус запрос относительно песни.
Песня называется "Бери шинель, пошли домой"муз. В. Левашова на стихи Булата Окуджавы
Поет на мой взгляд сам Окуджава, я в этом не сомневаюсь.
P.S.: Очень удивлен. Если спишемся, вышлю много хороших старых песен, в том числе и военных. Сам люблю
Рад помочь!
2005.04.27 | SpokusXalepniy
Эттт ясно, что Окуджава, но поёт-то не он, потому что...
... он эту песню... не поётtamerlan пише:
> Песня называется "Бери шинель, пошли домой", муз. В. Левашова на стихи Булата Окуджавы
Это я как раз знаю. К тому же, у Окуджавы она никак не называется, а фигурирует под первой строкой "А мы с тобой, брат, из пехоты".
Мало того, могу ещё сообщить, что эта песня Б.Окуджавы очень тесно связана именно с Украиной.
Общественности она стала доступной из фильма "Аты-баты, шли солдаты", который поставил украинский режиссер Леонид Быков на киностудии им.Довженко по сценарию Бориса Васильева.
> Поет на мой взгляд сам Окуджава, я в этом не сомневаюсь.
Гарантирую на 100%, что поёт НЕ Окуджава.
В принципе, голос по манере исполнения и по отсутствию, собственно, голоса
Но и это неверно (здесь шансов 9:1, что это не Бернес)
Это кто-то из российских кино и/или театральных актёров.
Окуджава ведь сам успел повоевать в самом конце войны. И он хорошо знает что такое потерять боевого товарища в последние дни войны, а потом поговорить с ним мысленно, сидя где-то далеко в Европе возле его могилы с фанерной звездой.
2005.04.27 | tamerlan
Re: Эттт ясно, что Окуджава, но поёт-то не он, потому что...
На первый взгляд мне тоже показалось что это не Окуджава, но все же это его манера - безголосая, я бы сказал киношная. Но для чистоты эксперимента сегодня поговорю с коллегами, может кто подскажет. У нас здесь все такие меломаны2005.04.27 | tamerlan
Ещё раз о песне Окуджавы
Только что еще раз слушал и сравнивал с другими песнями в исполнении Б.Окуджавы, в частности из фильма "Покровские ворота". Поёт каждый раз по-разному. Но теперь точно могу сказать: 90% - Окуджава.Очень много его ноток (это я как музыкант говорю), особенно произношение таких слов как "шинель". Большинство из нас произносили бы это слово как "шынэль",- у Окуджавы это слово звучит в его стиле - "шынЕль". Ну и самое главное - тембр голоса. Точно его. Где-то кажется что это Л.Быков, но это не он.
Исследование продолжается...
2005.04.29 | Andrei Marusov
Re: Всё же, для участников войны есть святые даты.
неплохая подборка песен - через сайт www.9may.ru. Там даже есть популярные английские и американские военные песни того времени, включая, ясное дело, "мы летим с подбитым крылом". Интересно сравнить оригинал и Утесова....2005.04.29 | Роман Сербин
Свято бо прийшов кінець війні & мир - не тому що "перемога" (-)
2005.04.26 | пан Roller
Для того, что бы тебя не считали пидаром,важно ...
Роман Сербин пише:> Не всі річниці варто знати, а ще менше деякі з них відзначати.
Для того, что бы тебя не считали пидаром,важно не только чтить святую память своих предков, но, если ты не имеешь предков, не мешать предкам не пидаров почитать и праздновать.
Brgds
2005.04.26 | Роман Сербин
"Перемога" — не одна і не для всіх!
пан Roller пише:> Роман Сербин пише:
> > Не всі річниці варто знати, а ще менше деякі з них відзначати.
Якщо б пан Roller прочитав і наступне речення то б не горячився і не кидав би безпідставних звинувачень. А наступне речення було: "Мабуть до такої річниці належить відновлення "Дня Перемоги"." Мова йшла про 40-у річницю відновлення 9 травня, як неробочого дня, а не про сам "День Перемоги".
> Для того, что бы тебя не считали пидаром,важно не только чтить святую память своих предков, но, если ты не имеешь предков, не мешать предкам не пидаров почитать и праздновать.
В цивілізованому світі принято вважати, що неприличне зверення до співбезідника вказує на некультурність адресанта а не того кому ця образа адресована. А щодо сутті занепокоєння пана Roller-а, то я далекий від того щоб кому-небудь перешкоджати шанувати своїх предків. Але знову ж таки, коли я говорю про кінець війни то не критикую вклад в нього вояків, а ті міфи, які на тлі цієї війни створили компартійні ідеологи і по сьогоднішній день пропихають їх в народ. До цих міфів налешать такі кличі
1) "Перемога радянського народу"
2) "Перемога одна для всіх"
До 1): Війни провадять держави, а не народи. Тоталітарними державами (нацистська Німеччина, комуністичний СРСР) провадили диктатори і їхні слуги, і аж ніяк не народ. Народ, як казав батько Сталін були лише ґвинтиками того воєнного механізму, яким компартії вдалося виграти війну. Якщо б народ був переможцем, то йому дісталися б плоди перемоги. А хто ці плоди перемоги забрав, нам відомо.
До 2) Перемога не одна і не для всіх.
а) Не одна: В національній площині: російский народ дістав повну національну незалежність (в німцями окупованих районах Росії повернулася рідна російська мова і т.д.). А в Україні повернулася також російська, але не рідна мова. От така то "перемомога ода"!
б) І не для всіх: Яка перемога для тих, кого втікаючі радянські війська залишили на поталу німцям, які їх вивезли "на роботи" до Німеччини, а після війни радянський режим їх трактував як людей невартих довіря. Яка перемога для всього українського народу, який пережив німецьку окупацію (лише мала частина Росії була під німецкою окупацією!) і на якого сталінський режим дивився з підозрінням, бо ввесь український народ був "заражений" контактом з людьми з поза совдепії. Яка перемога для тих, хто продовжував боротьбу за незалежну Україну (та незалежна Україна, яка тепер пишається своєю незалежністю і святкує цю перемогу, але не хоче визнати тих хтоборовся за її незалежність проти сталінського режиму!) і хто знав що коли завершиться сталінська перемога над ними то це буде перемога над незалежною Україною.
Шістдесять років після закінчення німецько-радянської частини Другої світової війни, чотирнадцять років після незалежності української демократичної держави, уже навища пора для українського суспільства піднятися до націо- і державобудівничого рівня у відзначенні цеї історичної дати. Найвища пора покінчити зі старими міфами про "велику вітчизняну війну" про "перемогу радянського народу" і впровадити "День Пам'яті", що б гідно віддати пошану усім хто згинув у тій війні, та вшанувати тих хто ще має змогу сьогодні згадувати особисті пережиття в тих трагічних для України роках.
2005.04.26 | пан Roller
Не вижу, чем ваш миф лучше. История -это миф, (-)
2005.04.26 | SpokusXalepniy
Моё мнение совсем другое.
Ваш теоретический материал почти так же опасен, как и советский миф о Великой Отечественной Войне.Вторая мировая война не была войной народов. Она была многоплановой.
1. Сначала это была война Режимов против Цивилизации.
Режимами следует назвать фашисиский режим и коммунистический.
Цивилизациями - это те государственные устройства, которые защищались от Режимов.
2. Потом война приобрела новую составляющую - войну МЕЖДУ Режимами (фашистким и коммунистическим).
3. Различные народы как некие целостности участвовали в войне совершенно по-разному.
Во-первых, и это главное, именно на стороне двух преступных Режимов народы как этнические целостности в войне не участвовали! Наоборот - смесь народов стала наиболее ощутимой жертвой режимов. Подчеркиваю, речь идёт о народе как некой целостности, как объединение людей по своим культурным, языковым и традиционным ценностям.
На стороне фашистов воевали далеко не только немцы, но и итальянцы, венгры, румыны, русские, украинцы, чехи и пр. Но они не представляли собой народы, а лишь объединения людей добровольно или насильно примкнувшие к режиму.
Точно то же относится и к коммунистическому режиму. Не воевал русский народ, не воевал грузинский, армянский, казахский, украинский и т.д.
Во-вторых, на стороне Цивилизации народ таки воевал, но не как этническая целостность, а как цивилизованная структура, представленная странами, костяк (ядро) которых было сформировано народом как этносом или различными народами. Таким образом, и в этом случае можно сказать, что народы как целостности напрямую в войне не участвовали, а лишь косвенно.
И, наконец, в третьих, можно сказать, что в войне участвовали таки народы (в более менее полном смысле этого слова), но скорее как исключение, а не правило, и далеко не в полном объёме.
К таким народам можно отнести украинцев в УПА, Латвийцев, финнов, югославов (?), польское и франзузское сопротивление и пр. Хотя и ясно, что не они были главными действующими лицами в той войне.
Итак, победителями стали с одной стороны - коммунистический режим, а с другой - цивилизационный.
Отсюда и вывод о "народе-победители". Настолько, насколько именно народы участвовали на той или иной стороне, настолько эти народы и можно назвать победителями.
Коммунистический режим как один из победителей не оперировал понятием народ (если не считать чисто пропагандистский термин "советский народ"), а потому никакого народа-победителя не было, а были народы-жертвы режима.
Цивилизация как другой победитель лишь косвенно выступала как собрание отдельных целостностей (народов), а потому и об их народе-победителе можно говорить лишь косвенно. Здесь победитель - политико-административные образования. Зато их народы уж точно не стали побеждёнными.
Из всего сказанного следует, что так называемый День Победы надо ОБЯЗАТЕЛЬНО отмечать (заметьте, не праздновать, а отмечать, и плевать - 9 или 8 мая), но отмечать не как День победы, а как День Памяти по погибшим, и особенно как самый серьёзный урок Истории. Я бы назвал его День Осознания войны. Тогда эта дата могла бы быть интернациональной воистину, даже для побеждённых.
P.S.
С нашей же стороны, отмечать этот день именно как День Победы, является ничем иным как поклонением сталинско-коммунистическому режиму. И таким образом это становится не только прощением всех его преступленых деяний, но и возвеличиванием их.
P.P.S.
именно в этом смысле, та песня, на которую я указал в сообщении выше, во многом является отражением вышеприведенных взглядов. Она таки должна звучать в День осознания войны.
2005.04.26 | Тульский пряник
Этот День Победы порохом пропах...
Роман Сербин пише:> 1) "Перемога радянського народу"
> 2) "Перемога одна для всіх"
>
> До 1): Якщо б народ був переможцем, то йому дісталися б плоди перемоги. А хто ці плоди перемоги забрав, нам відомо.
Ничего пану Сербину "невидомо", потому как только урод в состоянии забыть то, что фашистами было уготовано украинскому народу, а именно быть удобрением, поскольку бОльшая его часть подлежала простому физическому уничтожению, как неполноценные.
> До 2) Перемога не одна і не для всіх.
> а) Не одна: В національній площині: російский народ дістав повну національну незалежність (в німцями окупованих районах Росії повернулася рідна російська мова і т.д.). А в Україні повернулася також російська, але не рідна мова. От така то "перемомога ода"!
Не понимает дегенерат, что украинскому народу Победой было возвращена сама жизнь. Он бы всё об одном - о мови, по поводу и без.
> б) І не для всіх: Яка перемога для всього українського народу, який пережив німецьку окупацію (лише мала частина Росії була під німецкою окупацією!)
Идиот не понимает что есть вещи, которые не сравнивают!!! Блокада Ленинграда или Сталинградская Битва или Смоленские партизаны или Бабий Яр или Молодая Гвардия - это горе, которое принёс миру фашизм, не зависимо на чьей территории это происходило.
>Яка перемога для тих, хто продовжував боротьбу за незалежну Україну (та незалежна Україна, яка тепер пишається своєю незалежністю і святкує цю перемогу, але не хоче визнати тих хтоборовся за її незалежність проти сталінського режиму!) і хто знав що коли завершиться сталінська перемога над ними то це буде перемога над незалежною Україною.
Не Шухевич ли, сжигавший деревни в Белоруссии в составе 201 батальона, боролся за "нэзалэжну Украину"? Не бандеровцы ли, учинившие резню мирных жителей поляков, украинцев, армян на Волыне и Буковине боролись?
> Найвища пора покінчити зі старими міфами про "велику вітчизняну війну" про "перемогу радянського народу" і впровадити "День Пам'яті".
Вы можете вводить для себя хоть день памяти или забытия, потому что мнение морального урода, мало кого интересует, а все остальные будут праздновать День Победы!
2005.04.27 | пан Roller
Re: Этот День Победы порохом пропах...
Тульский пряник пише:>
> Вы можете вводить для себя хоть день памяти или забытия, потому что мнение морального урода, мало кого интересует, а все остальные будут праздновать День Победы!
День победы -великий праздник, победы всего прогрессивного человечества.
Победы гуманизма, духовности над бесчеловечностью и сатанизмом.
И мы будем праздновать, и чествовать победителей, потому что это наши отцы, матери, крестные, деды, это наши родные и близкие.Это они, тех кого мы знаем лично.Чьи медали и ордена хранятся у нас.
"За победу над Германией".
"За победу над Японией."
......
Это их победа. Но и наша. Ведь Мы сами - итог Победы. Без нее нас бы не было.Не было бы самой жизни.
Не думаю, что это треба кому-то объяснять, разве что "ариям".
Это уже в крови нашей , в душе.
Это день Великой Победы.
Настоящей Победы.
Победы с большой буквы.
Не бойтесь пафоса. Здесь он уместен.
И в этот день мы наполняемся верой в себя и уверенностью в то, что и мы, сможем.
Сможем преодолеть наши мелкие трудности.И боьшие трудности. Все трудности.
Что наши рядовые проблемы в сравнению с тем, что испытали наши родные?
Мелочь.
Brgds
2005.04.27 | VDom
Re: Этот День Победы порохом пропах...
Тульский пряник пише:> Вы можете вводить для себя хоть день памяти или забытия, потому что мнение морального урода, мало кого интересует, а все остальные будут праздновать День Победы!
То добре, що ви знаєте слово дегенерат, але погано, що не знаєте його значення. Але для Вас то корисно.
Лозунгами і висловлюєтесь і думаєте. А ті лозунги продукція якраз дегенератів, як і друга світова. Є лише одна нація яка святкує день знищення своїх ворогів і для неї цей день такий же святковий, як для Вас 9 травня. Крім того й легенда співзвучна "хотіли всіх нас знищити, але ми їх знищили".
2005.04.29 | Роман Сербин
Ґвинтикам на сторожі "радянської історичної правди" присвячую
До рівня "тульського медяника" знизуватися не буду. Його лексика (урод, дегенерат, идиот) — його візитна картка. По-друге, я "про образи", а він "про гарбузи". То, як з ним дискутувати?Дещо до теми "захисників радянської історичної правди". Я маю чудову карикатуру з часів перебудови: сидить у фотелі висохлий стариган, на носі стародавні окуляри і читає газету на якій видно слова ПЕРЕСТРОЙКА, ДЕМОКРАТИЯ, ГЛАСНОСТЬ. Стариган лютує: "Винтиком прожил, винтиком и помру!" Таких ґвинтиків мабуть ще багато залишилося в Україні, а ще більше в Росії. Цих людей шкода. Сталін заставляв людей бути ґвинтиками, а ці люди самі це вибирають. Не пам'ятаю в якому періодичному виданні появилася ця карикатура, але напевно багато людей її ще пригадують.
2005.04.29 | пан Roller
Не разборчивые гаечки часто путают винтики с болтиками. (-)
2005.04.27 | Нестор
Яких "прєдков"?
Тих, яким давали одну ржаву гвинтівку на трьох і гнали на кулемети? Хоча в тилу було повно зброї. Чи тих, кого гнали через мінні поля протипіхотних мін, для швидкого і ефективного їх розмінування?Сумніваюся, що ці люди, якби могли, раділи б від спогадів про штурм Берліна. Та прославляли б виродків роду людського Жукова і Рокосовського, за те, що ті могли положити 10 000 солдат на місці без особливої на то потреби. Так що шанування своїх предків не має нічогог спільного з цим брежнєвським святом.
Зовсім інша справа, якщо ваші "прєдкі" "воювали" в заградатрядах. Тоді ваше святкування є логічним. Дашлі да Бєрліна і па ходу дєла замачілі всєх врагов народа. Не буду заважати вам святкувати.
2005.04.27 | Тульский пряник
Не твоих - у тебя выродки!
Нестор пише:> Та прославляли б виродків роду людського Жукова і Рокосовського, за те, що ті могли положити 10 000 солдат на місці без особливої на то потреби. Так що шанування своїх предків не має нічогог спільного з цим брежнєвським святом.
Не путай героев с выродками. Выродки рода человеческого это Мельник и Бандера, метавшиеся между всеми, предававшие друг друга, убивавшие своих же сограждан и везде проигравшие!
> Зовсім інша справа, якщо ваші "прєдкі" "воювали" в заградатрядах. Тоді ваше святкування є логічним. Дашлі да Бєрліна і па ходу дєла замачілі всєх врагов народа. Не буду заважати вам святкувати.
И не надо заважаты, не пачкай светлый праздник своим грязным присутствием - езжай картоплю сажать, подальше от Холма Славы.
2005.04.28 | Нестор
Зацепило сталініста
Тульский пряник пише:> Не путай героев с выродками. Выродки рода человеческого это Мельник и Бандера, метавшиеся между всеми, предававшие друг друга, убивавшие своих же сограждан и везде проигравшие!
Та ну
Є правда ще "патомкі". Але такі мудаки вже рідкість: Ось цитатка:
«Мы будем сотрудничать с регионами, эсдеками, бандитами, проститутками, с больными СПИДом, со всеми, лишь бы только быть в союзе, лишь бы быть вместе с Россией и Беларусью», - Владимир Марченко, заместитель председателя ПСПУ Натальи Витренко.
Цирк поїхав, а деякі клоуни все ще не заспокояться
> И не надо заважаты, не пачкай светлый праздник своим грязным присутствием - езжай картоплю сажать, подальше от Холма Славы
Якого холма слави? Того заросшого буряном пустиря? Та кому він нафіг потрібен???
2005.04.28 | Тульский пряник
Re: Много чести для тебя
Чтобы такая мразь могла меня зацепить.Но ты всё правильно понял
2005.04.29 | Anneken
Панове, переконливо прошу припинити сварки
Визначати, чия армія краща - це справа істориків і психологів. Які могли би чітко сказати, хто за що змагався, хто кому стріляв у спину, яке було, якщо хочете, відсоткове співвідношення між патріотами і девіантами (в першому наближенні) в кожній з армій. Були і одні і інші. Оце і буде якимось дуже умовним критерієм визначення кращості.Фахівців з даного питання, я так розумію, тут немає, принаймні ніхто свій фаховий рівень не продемонстрував. Тож ці дискусії нагадують класичне "Кузнец утопился!" -"Да нет же, он повесился!". З таким самим ступенем достовірності. Чим ото виродками обзиватися, беріть краще усі шинелі і йдіть додому.
2005.04.26 | Correct
Компроміс 8-травня
9 травня День перемоги для патріотів Радянського Союзу і день фактичної реокупації для патріотів України(бо якби нас не "звільнили" росіяни то звільнили б американці). 8 травня - міжнародний День.2005.04.26 | пан Roller
От чего это вас там, патриотов Украины, россияне освободили?
Correct пише:> 9 травня День перемоги для патріотів Радянського Союзу і день фактичної реокупації для патріотів України(бо якби нас не "звільнили" росіяни то звільнили б американці). 8 травня - міжнародний День.
Это как тот петух, "не догоню, так согреюсь".
От чего это вас там, патриотов Украины, россияне освободили?
Я чего-то не понял.
Brgds
2005.04.26 | Correct
Спитайте у Росії-освободительниці,бо патріоти не в курсі дєла(-)
2005.04.27 | капітан Немо
От чого святкується лише один День Перемоги ?? А остальні ????
От чого святкується лише один День Перемоги ?? А остальні ????Це неповага до наших предків !!!
Чому не святкується перемога у першій світовій війні ???Чому не святкується перемога у Вітчизняній війні 1812 року ??? Адже якби тоді не розгромили Наполеона, то не було би німецького народу, не було би Гітлєра, а раз не було би Гітлєра, то й не було би другої світової війни ??? Але й не було би, мабуть, українського народу, а був би мабуть україно-французький народ, чи ще якийсь там. По любому, треба точно взнати, коли ж там була перемога під Ватерлоо чи ще десь, коли розбили Наполєона, і треба цей день зробити святковим, бо ж Наполєон хотів знищити всіх українців, німців і росіян. І всім учасникам та інвалідам Вітчизняної війни 1812 року треба встановити пільги- там бескоштовний проїзд і т.п.
Ще була перемога у війні 1564 року. Теж треба точно дізнатися коли - і встановити вихідний день.
Потім, була перемога в Куликівській битві. Як би там не було, а якби не розбили татаро-монголів, то не було би сьогодні українців. Тому треба точно взнати день - і зробити його вихідним, а якщо він випадково припаде на 9те травня, то треба його буде перенести на 8ме травня.
Ще залишиться відшукати кілька перемог, які відбулися в період з 3го по 7ме травня - і тоді золотой ключік у нас в карманє ! Будемо всією країною виїжджати у Туреччину чи на Майорку на цілісіньких 10 днів. Попутно там треба буде якось зібраться всім разом і когось упиздити насмерть, тобто здобути чергову перемогу, а потім зробити цей день святковим. Тут взагалі трохи виникає проблема, бо кілька перемог накладеться одна на одну, але вихід завжди можна знайти - перенести цю здобуту перемогу на 10 травня і так далі.
Взагалі, жаль що у світі всього близько 150 країн. ТОму що якщо навіть над усіма отримати перемогу, то залишається ще десь 150 днів робочих, ну, якщо не рахувати суботи та неділі - то близько 50 днів. Це дуже багато. Тому, мабуть, доведеться здобувати перемогу над кожним суб"єктом Російської федерації окремо ( Чечню трогать не будемо...) . Ну і в Німеччині окремо є землі, а в США штатів 50 - так що роботи вистачить.
Головне - справитися за 1 рік, щоб на наступний уже не морочити собі голову.
2005.04.27 | Безробітний
"...капітан, нікагда ти нє будєш майором..." (-)
2005.04.29 | Correct
Модератор,поясніть, чому пост змінив рейтинг з +1.конструктивно
на -1 без будь-якого-пояснення. Тема: Компроміс 8-травня http://www2.maidan.org.ua/n/free/1114502048Весь світ святкує 8 травня, а не 9, і мені більше подобаються американці. В чому крамола, роз'ясніть, щоб я знав, що у Вас говорити заборонено.
2005.04.29 | Юрій Шеляженко
Тут не один модератор. Хто як хоче, так і оцінює. (-)
2005.04.29 | Стопудів
Свято було одразу. 9-го - тому що різниця у 2 год. часу
Указ про встановлення Дня Перемогу був оголошений ще уночі з 8-го на 9-те. Відзначати стали пізніше, щоб ветеранів порадувати, НМД.Тепер про дату. Капітуляцію нацисти підписали у Потсдамі чи де там близько 23:00, причому припинення вогню вступало в дію з 24:00 8-го травня. За Києвом це було вже 9-те травня (різниця - у дві години, вона й досі збереглася). Тому ми і наші союзники з СРСР святкуємо День Перемоги 9-го, а західні союзники - 8-го.
Взагалі ж ці всі месиджі - політична спекуляція. Такі ж само непотрібні нині, як і абсолютно ідіотська "правописна комісія". НМД.
Ось що з обох приводів (встановлення свята Перемоги і його дати) пише сайт української державної інформагенції:
http://news2.ukrinform.com:8101/ukr85/vvv.html
Ще гриміли бої, а країна вже поверталася до мирного життя. 22 лютого агентство повідомило про рішення Раднаркому СРСР розпочати будівництво метрополітену у Києві. 15 березня відкрилися регулярні рейси пасажирських літаків з аеропорту Жуляни. 12 квітня РАТАУ повідомило про повернення з Німеччини до Одеси понад 750 картин видатних художників, викрадених фашистами з музеїв під час окупації міста-героя.
Особливо пам'ятними для співробітників РАТАУ була ніч з 8 на 9 травня і день Перемоги. Тоді агентство передало своїм передплатникам, використовуючи телетайпи і радіоефір, повідомлення про беззастережну капітуляцію фашистської Німеччини.
Акт капітуляції підписали повноважні представники СРСР, США, Великобританії і Франції 8 травня о 22 годині 43 хвилини за середньоєвропейським часом (у Москві годинник вже показував 0 годин 43 хвилини). Інформація була передана негайно.
Відразу за цим повідомленням було передано Указ Президії Верховної Ради СРСР про встановлення 9 травня Дня Перемоги.
2005.04.29 | Роман Сербин
Свято 9-го - бо різниця у 2 год. часу — і не лише тому!
Стопудів пише:> Указ про встановлення Дня Перемогу був оголошений ще уночі з 8-го на 9-те. Відзначати стали пізніше, щоб ветеранів порадувати, НМД.
Це в більшості правилно сказано, але треба додати деякі нюанси. Капітуляція була підписана з датою 8 травня. Украз на "Праздник Победы" також підписаний 8 травня, а сам празник намічений на 9 травня. Але це уже була друга капітуляція. Перша була в Реймсі 7 травня. Тому Захід відсвяткував свято 8 травня. Сталін наполягав на більш урочисту капітуляцію в столиці Німеччини, як й відбулася в ночі з 8-9 травня. ї щойно тоді відбувся заздалегідьгідь заплановие святкування в СРСР.
Звичайно події відзначують згідно з датами документів. Отже правильна дата кінця війни є 8 травня, дата на документі. 9 травня відзначують річницю дня народного СВЯТКУВАННЯ після заключення війни. Я згідний, що суть не в даті, а в тому, що вона символізує (хоча не згідний, що дискусії над датами це лише політична спекуляція).
А щодо суті то треба відрізнити звяткування Перемоги на заході і на Сході> Захід святкував бо перемога над нацистською Німеччиною була однозначною з поверненням незалежности й демократії в країнах, з яких вигнали війська Осі. На Сході, перемога означала повернення сталінської тоталітарної системи і підчинення України Москві (отрже ні українського державного ні соціально-політичного визволення не було).. З цього приводу цікаві думки російського історика Юрія Афанасьєва:
Юрий Афанасьев: в России идет реабилитация сталинизма, демократические институты - муляжи
http://www.newsru.com/arch/russia/27apr2005/afanasiev.html
2005.04.29 | Стопудів
це все маячня. святкую не прмогу сталіна, а премгу над гтлром(-)
2005.04.29 | Роман Сербин
Це сіямські близнюки — іх не розділити! (-)
2005.04.29 | Correct
З точки зору Польщі, ми преможці Гітлера і/або посібники?(-)
2005.04.29 | razor
Re: Свято 9-го - бо різниця у 2 год. часу — і не лише тому!
Роман Ceрбин писав:"Це в більшості правилно сказано, але треба додати деякі нюанси. Капітуляція була підписана з датою 8 травня"
І щe одно. В травні 1945 була пeрeмога нe над "фашизмом" а над гітлeрівським націонал-соцялізмом. "Фашизм" був подоланий щe в сeрпні 1943 р. Між Ф. а Н.C. ріжниці суттєві
(арійська маячня, кримінальнe юдофобство, лeбeнсраум тощо). Cталін нe міг пeрeнeсти факт що нацисти тeж сeбe окрeслили "соцялістами". Зробив з них "фашистів". І цe нeвігластво продовжуєтся до нинішного дня на cході.
2005.04.29 | Andrei Marusov
Уходят люди - уходит эпоха.
Самое печальное (и, наверное, самое важное!) в этой годовщине - это то, что мы фактически закрываем целую эпоху, которая началась с этой войной. Так уж человек устроен с его стремлением к круглым датам, но приходится ориентироваться на 70-летие Победы и - скорее всего эта годовщина действительно станет формальным праздником, да и праздноваться, вероятно, будет только в России да Беларуси. В Украине нац.-освободительная борьба пары сотен тысяч бойцов УПА перекроет 10 млн жертв "Великой Отечественной войны" и о ВОВ будут вспоминать, в лучшем случае, только в пристяжке с нац.-освободит. борьбой, концлагерями (если Ющенко останется активным в политике) да и то -с многочисленными оговорками (см.последний ЗН со статьей Шаповала - яркий выразитель тренда)...Практически исчезнут все участники боев, по крайней мере, как это не звучит цинично, но они станут в общественном восприятии чем-то вроде "последнего ветерана" Отечественной войны 1812 года, которого невесть где откопали, чтоб представить пред светлые очи Николая 2 во время 300-летия Дома Романовых в 1913 г.
Резко сократится количество тех, кто был очевидцем или родился в годы войны (в этих возрастах пошел резкий демографический провал - сказались 10 лет "перехода" из ничто в никуда). А для молодого поколения та война станет полностью бумажной или силиконовой историей....
Жалко миллионов украинцев, которые, как окажется, отдали жизни за чуждые (для современных и последующих интерпретаторов) Украине, а следовательно - и им самим идеалы. (Забавно, у нас получается эдакий "снятый" интегральный национализм а ля Донцов...)
Жалко и самой Украины - уже очевидно, что местечковое мышление Ющенко не позволит Украине громко заявить о том, что Победа над фашизмом - это не исключительная привилегия России и Беларуси. Опять же - пропустили 60-летие, а потом "нагоду" восстановить историческую справедливость будет очень трудно найти. Да и нужно ли это будет кому-нибудь в элите Украины? А ведь именно благодаря самоотверженному участию украинского народа в ВОВ (прихоть Сталина - дело производное) Украина стала одной из основательниц ООН....
Так что мы практически прощаемся с эпохой! Она вокруг нас, мы еще можем дышать ее воздухом (пропитанным, кстати, в том числе и сумасшедшей тягой к свободе!!), мы еще можем и говорить с людьми, ее творцами.....Но - эпоха уходит с людьми, которые ее творили, ею жили.
Так что, при всем уважении к профессорским регалиям пана Сербина, именно слова в его стиле - это оскорбление человека, любого - украинца, русского или татарина.
История - гуманная наука. И не потому, что на каждом углу распевает о победе демократизма, прав человека, национальных устремлений и т.п. ярлыковой чуши. А потому что в конце концов после изучения всяких формаций и "концов истории" она возвращается к своим истокам -к человеку, к его мыслям, его восприятию, его идеалам, достоинствам и порокам. Нам ли судить тех людей? И нам ли подменять дань памяти людям очередным "ре-изобретением истории", в центре которого над-людская надстройка, над-людская ценность - государство да призрачная общность под названием "украинская нация"....
2005.04.29 | Роман Сербин
Уходят люди - уходит эпоха - Але правда залишиться!
Andrei Marusov пише:>
> Так что, при всем уважении к профессорским регалиям пана Сербина, именно слова в его стиле - это оскорбление человека, любого - украинца, русского или татарина.
Ваша згадка про татарина мені підказує, що Ви мабуть самі татрин або татарського роду. Я свідомий, що сталося з татарським народом під час війни. Тоді коли татарські мущини воювали в Червоні Армії, захищаючи "батька всіх народів" (в тому й татарського, їх "любимий отець" депортував їх жінок і дітей. Чи це що я писав є образою для татар? Не думаю. Немає жодної образи в моїх словах ні для росіян, а тим більше для українців.
Я співчуваю з психічним стражданням тих ветеранів і старших людей, яких 45 років переконували, що вони великі переможці, що вони визволили не лише СРСР чи Україну але цілу Східну Європу і що без них Гітлер був би завоював цілий світ. І ці міфи продовжує пост-радянська Україна, не говорячи уже про путінську Росію Це до речі, легше і дишевше приходилось цим державам кормити ветеранів старими байками до яких їх привчила радянська влада ніж дати їм гідні пенсії, медичне забезпечення і т.д. Після 45-літнього знущання над ними радянським режимовм, тепер їм приходиться ще й почути, що ті міфи якими їх так довго виховували ніщо інше як міфи. Тому я ніколи не стараюся переконувати ветеранів, з ними говорю про те що було, так як вони це собі сьогодні уявляють.
Але повага до старших людей не дає дозволу в ім'я цих людей продовжувати старі міфи. І тому, якщо історія є наука (як Ви твердите) то мусить застосовувати наукові принципи, перший з яких це пошук правди. Не подобається Вам мій аналіз німецько-радянської війни та місце в ній українського народу , поцікавтесь що про війну пишуть російські історики. Юрій Афанасьев, В. Соколов, В. Невежын, тай інші варта щоб їх читати. До речі, я подав на Майданський форум статтю про виступ Афанасьєва. Прочитайте, не пожалуєте.