МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Потрібен Закон про перехід влади

05/05/2005 | Михайло Волошин
До того ж, цей закон повинен прийнятись на якомусь найважливішому світовому рівні - чи в ООН, чи де там ще.
Поясню. От, наприклад, на днях секретар Ради безпеки Росії Ігор Іванов знову "співав стару пісню": в Україні, як і в Грузії чи Киргизії "відбулася зміна влади, причому недемократичним шляхом". А також, Росія натякає ще й на те, що раз в країнах Прибалтики при Раданській владі були нелигітимні уряди, то й визнання незалежності цих держав - теж нелигітимне. Такий ось брєд.
Але ж, світовий досвід показує, що фактично ні одна країна не має легітимної влади. Як приклад, можна привести Французську Революцію. Та й у кожній країні є такі епізоди її історії. А що найголовніше (для нас, українців) - з 1917 року в самій Росії нелегітимна влада!
Світу явно потрібен якийсь договір для регулювання переходу легітимності. Це не щось штучне, а реалії, які потрібно було б привести в цивілізоване русло.
Хоча не уявляю ні одну владу, яка б по добрій волі будувала Закон про легітимне її усунення :-)

Відповіді

  • 2005.05.05 | stefan

    пане Михайле, ви пошуткували

    в кожній цивілізованій державі є закон легітимного переходу влади,
    це-нормальні демократичні вибори.
    ***
    до речі, не можете залишити свій е-мейл.
  • 2005.05.05 | Koala

    Є такий закон!

    Тільки проблема в тому, що дія закону обмежена теріторією країни. У нас свій закон, у них свій. Президента переобрали за нашим Законом про вибори Президента, і законність підтвердив Верховний Суд України. А заяви Іванова - пряме втручання у внутрішні справи України, і тут МЗС має принаймні висловити протест, а у випадку повторення - persona non grata. Хоча, якщо серйозно, там весь російський уряд треба personaми non grata оголошувати вже давно.

    А щодо 1917 року - то в нас легітимної (у Вашому розумінні) влади немає з того часу, як Олег захопив владу в Києві у 882 році. А до цього просто не знаємо, в кого що Кий захопив...
  • 2005.05.05 | VDom

    Краще нота протесту від МЗС України.

    Михайло Волошин пише:
    > Поясню. От, наприклад, на днях секретар Ради безпеки Росії Ігор Іванов знову "співав стару пісню": в Україні, як і в Грузії чи Киргизії "відбулася зміна влади, причому недемократичним шляхом". А також, Росія натякає ще й на те, що раз в країнах Прибалтики при Раданській владі були нелигітимні уряди, то й визнання незалежності цих держав - теж нелигітимне. Такий ось брєд.

    Пан Іванов дозволяє собі втручатись у внутрішні справи інших держав. Це по перше.
    А по друге він вказав ті держави, де політичний вплив Москви серйозно ослаб.
    Причин подібних виступів багато. Але головна схоже "пакт Молотова-Рібентропа". Зараз Росія нагадує крокодила без щелепи. Повадки залишились, а от сили вже немає. А б'ють по ідеологічній владі Росії, яка тримається на міфах і брехні.
    Схоже, що в умі у нього було:
    Малоросія обнаглєла, малєнькій домік вовочки в Криму і то хочєт отобрать... А прибалти ваабщє обнаглєлі хтят компєнсацій за окупацию... Ну я ім скажу...

    Їм би зрозуміти народну мудрість "брехнею весь світ обійдеш, а назад не повернешся".
  • 2005.05.05 | QuasiGiraffe

    На кожен чих...

    А потім ще треба буде добитися, щоб всі такі Іванови признали цей закон легітимним. Що, всі завжди признавали рішення ООН?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.05.05 | stefan

      до 1991 року ООН була аморфною структурою

      навіть дуже.рішень приймалось дуже багато, а виконувались, як карта ляже.
      після розвалу СССР ООН стала більш дієвою організацією, в багатьох випадках ООН стала діяти майже синхронно з НАТО.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.05.05 | Сергій Кабуд

        це так, а зараз ще краще- НАТО і інші організації країн-демократ

        демократій будують нові структури
        ООН має бути розпущена. Там домінуєть африканські диктатури- кітай, расєя, габон, тощо
  • 2005.05.06 | Горицвіт

    і не тільки про перехід

    а про саму владу теж. Якись такий міжнародний закон. Зараз діє принцип "невтручання у внутрішні справи" і, з другого боку, декларація про права людини, де сказано, що права людини не є внутрішньою справою. Крім того, сильніші країни спокійно собі втручаються аж до військового нападу. Але, як правило, тільки туди, де їм вигідно. Питання загострилося під час іракської війни, коли спочатку говорили про зброю масового знищення, яка в 45-хвилинній готовності. Коли виявилося, що цього нема, почали заднім числом говорити, що задумка була принести іракському народу демократію. Але тільки коли обломалося з запасами ядерної і хімічної зброї, і за це ініціаторів дуже жорстко критикували. Тобто саме по собі принесення демократії досі не є законною підставою для агресії. Має бути якась процедура. Причому щоб було розписано, що національні уряди мають право робити і що ні. Це поки що нереально. По-друге, якщо такий світовий закон створиться, то він буде пов'язаний зі створенням світового уряду, що само по собі небезпечно. Тому питання складне.
  • 2005.05.06 | Nemesis

    Не хвилюйтеся.

    Михайло Волошин пише:


    > Поясню. От, наприклад, на днях секретар Ради безпеки Росії Ігор Іванов знову "співав стару пісню": в Україні, як і в Грузії чи Киргизії "відбулася зміна влади, причому недемократичним шляхом". А також, Росія натякає ще й на те, що раз в країнах Прибалтики при Раданській владі були нелигітимні уряди, то й визнання незалежності цих держав - теж нелигітимне. Такий ось брєд.

    Якщо дивитися з точки зору "народ є суверен та єдине джерело влади", то лише менша частина всіх держав світа мають легітимну владу, але це ще не робить держави без легітимної влади нелігітимними.
    Існують держави взагалі без центральної влади (Сомалі), але це не причина вважати Сомалі "нелігитимною державою".
    Тим більше навіть Іванов казав лише про "недемократичну зміну влади" (от якби російський спєцназ перемочив би пару тисяч немовлят та посадив би на голову вижившим свою маріонетку, ото б була демократія). Легітимність держави зазвичай не страждає від зміни влади, бо держава тримається не на "праві сили" (воно ж не безкінечне, а побудовані на цьому держави розлізаються з зникненням сили).
    Якщо дивитися з точки зору "легітимною є лише держава, якщо її такою визнав Ігор Іванов", то це взагалі цікаво (тим більше це навіть не Іванов так каже, це творча інтерпретація його слів).
    Останній, хто розставляв оцінки правам народів на власні держави був Слободан Мілошевич, а ідеологом такої думки був Адольф Гітлер з теоріями про "історичні та неісторичні народи", "неісторичні народи" не мали права на державу (українці за теоріями Гітлера якраз були "неісторичним народом"). Наразі добре, що пересічний новий Адольф тільки гавкає, бо кусатися зубів нема.
    Спішить це на ексцентричність Російської Федерації, дуже молодої держави в якої ще неясне майбутнє, бо ще здається жодного року там не було без громадянської війни чи інших суспільних катаклізмів. Сама РФ постала на основі дуже недемократичної бойні з згвалтуванням "матушкі цариці" та "батюшки царя".
    Але скажімо є проект такого закона. Тоді який орган є настільки легітимним, щоб цей закон прийняти, а потім забезпечити його виконання?
    Бо весь світ повинний бути під юрисдикцією такого органа (інакше знов почнеться - одни цей закон визнають, інші - ні). Єдиним схожим на цей опис органом є ООН, але ООН Україну визнає легітимною державою українського народа без такого закона.
    Жодна країна не розірвала відносини з Україною після виборів нового президента. РФ теж не розірвала, та й одразу запросила нового президента в гості.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".