05/06/2005 | catko

Ветерани Всеукраїнського Братства ОУН-УПА: Правда примирить нас усіх

http://maidan.org.ua/static/mai/1115382735.html

Відкритий лист Президентові України з приводу закликів до примирення вояків ОУН-УПА з ветеранами Совєтської Армії до 60-річчя Перемоги.

Високоповажаний Пане Президенте!

«Пережита історія - стає шляхом до свободи», - казав Великий Папа Іван Павло II.
Але історія справжня, без фальші з жодного її періоду. Ми, ветерани ОУН-УПА, люди похилого віку, які з гідністю прожили відміряні нам роки. За спиною - збройна боротьба за волю України, камери смерті, тюрми і табори. Як казав Т.Шевченко про свою долю: «Ми не лукавили з тобою, ми чесно йшли, у нас нема зерна неправди за собою».
Скажіть, будь ласка, з ким ми маємо примирюватись? Із ветеранами Совєтської Армії? Але ж ми не воювали з ними. УПА створена 14 жовтня 1942 року для боротьби проти німецьких окупантів, і ніхто не знав тоді чия буде перемога, коли гітлерівські дивізії рвалися на Сталінград.
На Нюрнберзькому процесі 1945-1946 років, коли совєтська офіційна делегація на чолі з прокурором Руденком домагалася притягнути до судової відповідальності керівників ОУН і УПА, американський суддя Лоуренс усі її звинувачення відкинув як безпідставні, зіславшись на десятки незаперечних документів, які спростовували співпрацю українського руху Опору з німцями. Таке рішення виніс міжнародний суд.
А 24 січня 1995 року Європейська Конфедерація Комбатантів, яка визнана Радою Європи з дорадчим голосом, прийняла Всеукраїнське Братство вояків ОУН-УПА у свої члени. (Документи подаємо).
Отже, Європа і світ давно визнали УПА воюючою стороною в Другій світовій війні. За оцінкою тодішніх високих військовиків, ні французький Резистанс, ні групи грецької ЕЛАС, ні навіть регулярна армія Тіто не до порівняння з тією жертовністю та високою організованістю, що їх проявляли вояки УПА. Вони не мали за собою жодних державних структур, ніякої зовнішньої підтримки, проте билися до останнього. Дуже високу оцінку УПА дав генерал де Голь у серпні 1944 року в Рамбуйє. Він сказав: «Якби я мав таку армію, яку має ОУН, то німецький чобіт не топтав би французької землі».
Визнали визвольну боротьбу ОУН-УПА і шість областей західного реґіону України, а Верховна Рада, Президент і Уряд ще повинні сказати своє слово!
Тисячі символічних і справжніх могил висипаних людьми за час Незалежності, спорудження десятків пам'ятників, створення сотень пісень, десятків книжок, фільмів - все це без державного фінансування - така відповідь українського народу в пошану і благословенну пам'ять Української Повстанської Армії, в пошану і визнання всіх учасників національно-визвольної боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу.
То з ким ми маємо примирюватися? Хіба з тими відгодованими енкаведистами, цілі дивізії яких охороняли табори, коли совєтська Армія спливала кров'ю під Сталінградом? Чи з тими, хто закопував напівживих по 500 осіб у Дем'янових Лазах, хто січкарнею різав пальці своїм жертвам у Галичі, хто сотнями тисяч українського народу депортував на Сибір, чи з тими, хто в провокативних спецгрупах НКВД глумився над місцевим населенням, щоб викликати гнів народу проти УПА, а тепер має статус «Учасник бойових дій»?

Пане Президенте!

Примирюватись можуть лише рівні в моральному становищі. Ми, пригноблені в соціальному становищі, понищені в тюрмах, зранені й скалічені в боротьбі й животіємо на жебрацькій пенсії, але щасливі, що бачимо Незалежну Україну - не можемо просити вибачення в тих, хто воював з нами проти Незалежності колись і ненавидить її тепер, але при цьому має персональні пенсії, госпіталі, урядові привілеї і всіляку урядову підтримку.
Нас хвилює ще й таке: попри те, що сталінізм засуджений, а гласність відкрила частину правди, одначе всі архівні документи про визвольні змагання українського народу навіть в незалежній Україні недоступні.
Пане Президенте! Дайте можливість відкрити архіви КПРС і КГБ хоча б 30-річної давності, дайте доступ вченим історикам до інформації! Розбийте міфи, які отруїли свідомість багатьох українців. Відкрийте правду про замордованих під Базаром і Крутами, про організацію голодоморів і знищення еліти української нації, правду про потоптану честь і спотворене минуле, глум катів і невинну кров мільйонів. Правду про тих, хто намагався вбити Вас і Ваших соратників та потопити в крові Помаранчеву революцію.
Оце і буде примирення - Правда примирить нас усіх.

Хай Вам Бог допомагає! Слава Україні і її героям!

З щирою повагою і надією на краще майбутнє -
ветерани Всеукраїнського Братства ОУН-УПА

Ухвалено на 88-му засіданні
Колегії Головної Булави ВБ ОУН-УПА
у Львові 19 квітня 2005 року.

Михайло ЗЕЛЕНЧУК, голова
Петро КОСЮК, секретар