05/07/2005 | voyageur

Залишивши питання про конкретних авторів аграрної реформи, можна сказати, що сільське господарство в Україні знищила держава. На зараз не видно, щоби політична еліта мала уявлення, як вивести село з тупого кута, в якому воно опинилося. Навіть соціялісти мовчать, їх тривожить лише питання продажу землі. Якось дивно, що весь український політичний спектер не бачить єдиного виходу: держава має моральний та економічний обов”язок не перекладати завдання відродження сільського виробництва в основному на приватних осіб, а особливо селян, у яких нема потрібних капіталів, а сама повинна вкласти кошти на відновлення радгоспів. Саме таким чином можна буде затруднити безробітних, багато з яких поїдуть на село за умови добрих заробітків і перспективи заможного життя.
Я не живу в Україні, можу чогось не враховувати, але впевнений у тім, що саме держава має відродити те, що вона ж і знищила. До того ж, сільке виробництво не обов"язково має бути приватним, особливо, коли від нестачі харчів через високі ціни потерпає значний прошарок української людности. І не треба тикати пальцем на Америку- там не все так доцільно, як декому в Україні здається.