Чи є міліція з народом? (відкритий лист Ю.В.Луценку)
05/13/2005 | Євген Захаров
Вельмишановний Юрію Віталійовичу!
На початку травня наша організація, Харківська правозахисна група, отримала сім листів з Управління МВС України в Харківській області від 12 квітня за №№ 46/810, 46/811, 46/812, 46/813, 46/814, 46/815, 46/816, підписаних начальником Управління І.В.Репешком, копію яких додаємо. В листах повідомлялося про результати перевірки інформації, викладеної на сторінках сайту „Майдан”, яка стосувалася порушень чинного законодавства з боку працівників міліції. Перевірка інформації проводилася за Вашим дорученням і жодних порушень з боку працівників органів внутрішніх справ не виявила.
Результати такої "перевірки" викликають обурення, оскільки щонайменше відносно трьох випадків вони повністю не відповідають дійсності. Я можу це засвідчити, оскільки особисто брав участь у подіях, про які йшлося на сайті „Майдан”.
Так, у листі №46/814 стверджується (тут і далі стилістика листів збережена), що „16 листопада 2004 року о 9 годині працівниками Ленінського РВ ХМУ УМВСУ в області були зупинені для перевірки документів громадяни Гірман Руслан Валентинович та Власов Антон Вікторович, у яких виявлена агітаційна друкована продукція без відповідних вихідних даних... Для проведення додаткової перевірки вказані громадяни були доставлені до Ленінського РВ, де пояснили, що агітаційну продукцію отримали з м Києва та про її зміст проінформовані не були. Після з’ясування обставин, громадяни Гірман Р.В. та Власов А.В. були відпущені, агітаційна продукція не вилучалася. В ході проведення службової перевірки інформація щодо порушень працівниками Ленінського РВ ХМУ УМВСУ в області чинного законодавства не знайшла свого об’єктивного підтвердження.”
Насправді двох активістів “ПОРИ” затримали одразу після отримання ними посилки в “Автолюксі”, примусово посадили в різні машини і повезли в Ленінський райвідділ, мовляв, треба дізнатися, чи немає в тій посилці чогось кримінального. При цьому у них ще в машинах забрали паспорти. Агітаційні матеріали “ПОРИ”, які були передані “Автолюксом”, – наліпки, листівки, тощо – в райвідділі забрали. Хлопців протримали приблизно до 16.30 (при цьому протокол затримання не оформлювався), віддали паспорти і відпустили. Проте виявилося, що в паспортах вирвана 11-та сторінка – з даними реєстрації. Скарга до прокуратури з цього приводу результатів не дала. Отже, порушення з боку працівників органів внутрішніх справ таки були – незаконне затримання, незаконне утримування в райвідділі протягом приблизно п’яти годин та навмисне псування паспортів.
У листах №46/815 та №46/816 стверджується, що проведена перевірка інформації, яка викладена 17.11.2004 на сайті «Майдан», щодо затримання працівниками міліції 17 листопада учасників студентської акції на майдані Свободи м. Харкова. В листі №46/816 сказано: „Під час перевірки встановлено, що 17.11.2004 до органів внутрішніх справ громадяни, які проводили масові заходи на площі Свободи м. Харкова не доставлялись, за вказаним фактом повідомлення не реєструвались”. У листі №46/815 щодо затримання учасників акції „Смугастий рейс” та їх утримування в Дзержинському райвідділі сказано: „Під час перевірки встановлено, що 17.11.2004 до Дзержинського РВ ХМУ УМВСУ в області громадяни, які проводили вказану акцію не доставлялись, за вказаним фактом повідомлення не реєструвались”.
Насправді 17 листопада 2004 року приблизно о 12-й годині на майдані Свободи було незаконно затримано 9 активістів, які просто роздавали присутнім на майдані людям агітаційні матеріали. Трьох з них, людей більш літніх і солідних – відпустили, а 6 молодих активістів „ПОРИ” (5-х киян та 1-го харків’янина) доставили до Дзержинського райвідділу. Напередодні, 16 листопада, з групою приїжджих з Києва активістів вже були негаразди. Зокрема, двох з них затримали на вул. Пушкінській, коли вони роздавали перехожим матеріали „Пори”, і доставили до Київського райвідділу, а ще 9 активістів не випускали з квартири невідомі молодики міцної статури в цивільному, які стежили за приїжджими разом з працівниками Київського райвідділу внутрішніх справ (я викликав журналістів, особисто розмовляв з працівниками міліції, а молодиків в цивільному як вітром здуло). Вночі ці молодики ломилися до квартири, а вранці не випускали нікого з неї, і “пористи” змогли вийти з квартири тільки під камерами журналістів. Хлопці пішли на площу Свободи, де майже одразу були затримані, як тільки дістали свої агітаційні матеріали. Я особисто ввечері їздив до Дзержинського райвідділу, спілкувався з начальником Юрієм Миколайовичем Беляніновим, який дозволив мені погодувати хлопців. Шість молодих людей провели ніч у Дзержинському райвідділі внутрішніх справ, а на наступний день відбувся суд, який розглядав протокол про адміністративне порушення за статтею 185 частина 2 КпАП. Хлопців захищав адвокат Володимир Зінченко, якого я запросив для їхнього захисту 17 листопада пізно ввечері. Було заявлене клопотання про виклик працівників внутрішніх справ у зв'язку з їхніми незаконними діями: адвокат доводив, що підстав для затримання не було. У той же день активісти “Пори” були звільнені, а розгляд справи перенесено. Пізніше було ще два судових засідання по цій справі, і 7 грудня винесено остаточне рішення: активісти “Пори” були звільнені від адміністративної відповідальності, суд обмежився усним зауваженням.
Цікаво, що на сайті УМВСУ в Харківській області і досі знаходяться коротке і більш детальне повідомлення про затримання цих 6-х активістів за адресами:
http://police.kharkov.com/details.php?action=arhiv&arh_date=2004-11-17
http://police.kharkov.com/details_news.php?action=news&id=1128
Повідомляється, що „17 ноября текущего года на площади Свободы сотрудниками милиции были задержаны шесть молодых людей - жители города Киева в возрасте от 18 до 20 лет, ...”, а докладніше повідомляється наступне:
„17 ноября текущего года на площади Свободы сотрудниками милиции были задержаны шесть молодых людей - жители города Киева в возрасте от 18 до 20 лет, которые распространяли агитационную продукцию общественной организации «Пора» с содержанием выражающим неуважение к гражданам Украины и призывы к осуществлению неповиновения к сотрудникам органов внутренних дел. Молодые люди вели себя агрессивно, нецензурно выражались в адрес правоохранителей. При попытки их задержать они начали бросаться в драку, оказали неповиновение милиционерам. Один из юношей упал на проезжую часть дороги под маршрутное такси, которое осуществляло посадку пассажиров. Группу молодых людей доставили в Дзержинский РО ХГУ УМВД Украины в Харьковской области где при осмотре их вещей были обнаружены и изъяты: большое количество аэрозольных баллонов с краской оранжевого цвета, головные уборы из ткани белого цвета с черными полосами, агитационная продукция общественной организации «Пора», газовый баллон со спецсредством «Терен-4». В настоящее время в отношении правонарушителей собран материал по статье 185 Кодекса Украины об административных правонарушениях. (Злостное неповиновение законному распоряжению работников милиции)”.
Виникає питання: чого варта ця „перевірка”? Звичайно, не викликають ніякої довіри результати перевірки й інших випадків. На мою думку, новому керівникові Харківського обласного управління І.В.Репешкові необхідно терміново та ґрунтовно розібратися, як проводилися ці перевірки, що їхні результати суперечать навіть інформації про події, вміщеній на сайті управління.
У своїй оцінці перших 100 днів праці МВС у виступі на розширеній колегії Ви позитивно оцінили процес деполітизації, декриміналізації та очищення складу МВС. Мушу констатувати, що цей висновок стосується харківської міліції в кращому випадку лише частково – про що свідчать і ці „перевірки”, і звільнення Михайла Притули, і результати атестації, яка майже закінчилася. ХПГ має багато неперевіреної інформації з різних джерел про неправомірні дії працівників органів внутрішніх справ в Харківській області, але ми утримувалися від її передачі керівництву МВС, бо не можемо гарантувати безпеку тим, хто цю інформацію надавав, і не маємо можливості самі цю інформацію перевірити. Тепер, коли ми бачимо приклади проведення перевірок такої інформації, ми взагалі не вважаємо за потрібне її передавати, оскільки немає впевненості в об'єктивному розгляді та перевірці тих даних.
На мою думку, не зроблено головне. Вкрай бажано було знайти офіцерів міліції, справжніх фахівців та патріотів (ці якості зазвичай співпадають) і створити з їхньою допомогою нове Управління внутрішньої безпеки, якому можна було б довіряти. Необхідно було звільнити тих, хто заплямував себе негідними діями, і повернути тих справжніх професіоналів, що їх було звільнено раніше. Чому не запропонували повернутися до праці, наприклад, підполковнику Юрію Кутепову, який користувався повагою усіх, та генерал-лейтенанту Віталію Музиці (про Музику говорять і пишуть багато поганого, але я особисто цьому не вірю, натомість вірю власним спостереженням і враженням)?
Я розумію усю важкість проблеми реформування органів внутрішніх справ і хочу наголосити на тому, що для рішення цієї проблеми потрібні неабиякі спільні зусилля і міліції, і громадськості. Але складається враження, що механізми зворотного зв’язку не встановлені, що в міністерстві і на місцях громадськість не чують. І навіть не хочуть чути. Я був би дуже радий помилитися в цій оцінці.
Враховуючи велику суспільну важливість цієї проблеми, надсилаю це звернення у формі відкритого листа (що є усталеною практикою взаємодії правозахисних організацій з державними органами).
З повагою,
Євген Захаров,
співголова ХПГ, голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини,
член правління міжнародного товариства “Меморіал”
На початку травня наша організація, Харківська правозахисна група, отримала сім листів з Управління МВС України в Харківській області від 12 квітня за №№ 46/810, 46/811, 46/812, 46/813, 46/814, 46/815, 46/816, підписаних начальником Управління І.В.Репешком, копію яких додаємо. В листах повідомлялося про результати перевірки інформації, викладеної на сторінках сайту „Майдан”, яка стосувалася порушень чинного законодавства з боку працівників міліції. Перевірка інформації проводилася за Вашим дорученням і жодних порушень з боку працівників органів внутрішніх справ не виявила.
Результати такої "перевірки" викликають обурення, оскільки щонайменше відносно трьох випадків вони повністю не відповідають дійсності. Я можу це засвідчити, оскільки особисто брав участь у подіях, про які йшлося на сайті „Майдан”.
Так, у листі №46/814 стверджується (тут і далі стилістика листів збережена), що „16 листопада 2004 року о 9 годині працівниками Ленінського РВ ХМУ УМВСУ в області були зупинені для перевірки документів громадяни Гірман Руслан Валентинович та Власов Антон Вікторович, у яких виявлена агітаційна друкована продукція без відповідних вихідних даних... Для проведення додаткової перевірки вказані громадяни були доставлені до Ленінського РВ, де пояснили, що агітаційну продукцію отримали з м Києва та про її зміст проінформовані не були. Після з’ясування обставин, громадяни Гірман Р.В. та Власов А.В. були відпущені, агітаційна продукція не вилучалася. В ході проведення службової перевірки інформація щодо порушень працівниками Ленінського РВ ХМУ УМВСУ в області чинного законодавства не знайшла свого об’єктивного підтвердження.”
Насправді двох активістів “ПОРИ” затримали одразу після отримання ними посилки в “Автолюксі”, примусово посадили в різні машини і повезли в Ленінський райвідділ, мовляв, треба дізнатися, чи немає в тій посилці чогось кримінального. При цьому у них ще в машинах забрали паспорти. Агітаційні матеріали “ПОРИ”, які були передані “Автолюксом”, – наліпки, листівки, тощо – в райвідділі забрали. Хлопців протримали приблизно до 16.30 (при цьому протокол затримання не оформлювався), віддали паспорти і відпустили. Проте виявилося, що в паспортах вирвана 11-та сторінка – з даними реєстрації. Скарга до прокуратури з цього приводу результатів не дала. Отже, порушення з боку працівників органів внутрішніх справ таки були – незаконне затримання, незаконне утримування в райвідділі протягом приблизно п’яти годин та навмисне псування паспортів.
У листах №46/815 та №46/816 стверджується, що проведена перевірка інформації, яка викладена 17.11.2004 на сайті «Майдан», щодо затримання працівниками міліції 17 листопада учасників студентської акції на майдані Свободи м. Харкова. В листі №46/816 сказано: „Під час перевірки встановлено, що 17.11.2004 до органів внутрішніх справ громадяни, які проводили масові заходи на площі Свободи м. Харкова не доставлялись, за вказаним фактом повідомлення не реєструвались”. У листі №46/815 щодо затримання учасників акції „Смугастий рейс” та їх утримування в Дзержинському райвідділі сказано: „Під час перевірки встановлено, що 17.11.2004 до Дзержинського РВ ХМУ УМВСУ в області громадяни, які проводили вказану акцію не доставлялись, за вказаним фактом повідомлення не реєструвались”.
Насправді 17 листопада 2004 року приблизно о 12-й годині на майдані Свободи було незаконно затримано 9 активістів, які просто роздавали присутнім на майдані людям агітаційні матеріали. Трьох з них, людей більш літніх і солідних – відпустили, а 6 молодих активістів „ПОРИ” (5-х киян та 1-го харків’янина) доставили до Дзержинського райвідділу. Напередодні, 16 листопада, з групою приїжджих з Києва активістів вже були негаразди. Зокрема, двох з них затримали на вул. Пушкінській, коли вони роздавали перехожим матеріали „Пори”, і доставили до Київського райвідділу, а ще 9 активістів не випускали з квартири невідомі молодики міцної статури в цивільному, які стежили за приїжджими разом з працівниками Київського райвідділу внутрішніх справ (я викликав журналістів, особисто розмовляв з працівниками міліції, а молодиків в цивільному як вітром здуло). Вночі ці молодики ломилися до квартири, а вранці не випускали нікого з неї, і “пористи” змогли вийти з квартири тільки під камерами журналістів. Хлопці пішли на площу Свободи, де майже одразу були затримані, як тільки дістали свої агітаційні матеріали. Я особисто ввечері їздив до Дзержинського райвідділу, спілкувався з начальником Юрієм Миколайовичем Беляніновим, який дозволив мені погодувати хлопців. Шість молодих людей провели ніч у Дзержинському райвідділі внутрішніх справ, а на наступний день відбувся суд, який розглядав протокол про адміністративне порушення за статтею 185 частина 2 КпАП. Хлопців захищав адвокат Володимир Зінченко, якого я запросив для їхнього захисту 17 листопада пізно ввечері. Було заявлене клопотання про виклик працівників внутрішніх справ у зв'язку з їхніми незаконними діями: адвокат доводив, що підстав для затримання не було. У той же день активісти “Пори” були звільнені, а розгляд справи перенесено. Пізніше було ще два судових засідання по цій справі, і 7 грудня винесено остаточне рішення: активісти “Пори” були звільнені від адміністративної відповідальності, суд обмежився усним зауваженням.
Цікаво, що на сайті УМВСУ в Харківській області і досі знаходяться коротке і більш детальне повідомлення про затримання цих 6-х активістів за адресами:
http://police.kharkov.com/details.php?action=arhiv&arh_date=2004-11-17
http://police.kharkov.com/details_news.php?action=news&id=1128
Повідомляється, що „17 ноября текущего года на площади Свободы сотрудниками милиции были задержаны шесть молодых людей - жители города Киева в возрасте от 18 до 20 лет, ...”, а докладніше повідомляється наступне:
„17 ноября текущего года на площади Свободы сотрудниками милиции были задержаны шесть молодых людей - жители города Киева в возрасте от 18 до 20 лет, которые распространяли агитационную продукцию общественной организации «Пора» с содержанием выражающим неуважение к гражданам Украины и призывы к осуществлению неповиновения к сотрудникам органов внутренних дел. Молодые люди вели себя агрессивно, нецензурно выражались в адрес правоохранителей. При попытки их задержать они начали бросаться в драку, оказали неповиновение милиционерам. Один из юношей упал на проезжую часть дороги под маршрутное такси, которое осуществляло посадку пассажиров. Группу молодых людей доставили в Дзержинский РО ХГУ УМВД Украины в Харьковской области где при осмотре их вещей были обнаружены и изъяты: большое количество аэрозольных баллонов с краской оранжевого цвета, головные уборы из ткани белого цвета с черными полосами, агитационная продукция общественной организации «Пора», газовый баллон со спецсредством «Терен-4». В настоящее время в отношении правонарушителей собран материал по статье 185 Кодекса Украины об административных правонарушениях. (Злостное неповиновение законному распоряжению работников милиции)”.
Виникає питання: чого варта ця „перевірка”? Звичайно, не викликають ніякої довіри результати перевірки й інших випадків. На мою думку, новому керівникові Харківського обласного управління І.В.Репешкові необхідно терміново та ґрунтовно розібратися, як проводилися ці перевірки, що їхні результати суперечать навіть інформації про події, вміщеній на сайті управління.
У своїй оцінці перших 100 днів праці МВС у виступі на розширеній колегії Ви позитивно оцінили процес деполітизації, декриміналізації та очищення складу МВС. Мушу констатувати, що цей висновок стосується харківської міліції в кращому випадку лише частково – про що свідчать і ці „перевірки”, і звільнення Михайла Притули, і результати атестації, яка майже закінчилася. ХПГ має багато неперевіреної інформації з різних джерел про неправомірні дії працівників органів внутрішніх справ в Харківській області, але ми утримувалися від її передачі керівництву МВС, бо не можемо гарантувати безпеку тим, хто цю інформацію надавав, і не маємо можливості самі цю інформацію перевірити. Тепер, коли ми бачимо приклади проведення перевірок такої інформації, ми взагалі не вважаємо за потрібне її передавати, оскільки немає впевненості в об'єктивному розгляді та перевірці тих даних.
На мою думку, не зроблено головне. Вкрай бажано було знайти офіцерів міліції, справжніх фахівців та патріотів (ці якості зазвичай співпадають) і створити з їхньою допомогою нове Управління внутрішньої безпеки, якому можна було б довіряти. Необхідно було звільнити тих, хто заплямував себе негідними діями, і повернути тих справжніх професіоналів, що їх було звільнено раніше. Чому не запропонували повернутися до праці, наприклад, підполковнику Юрію Кутепову, який користувався повагою усіх, та генерал-лейтенанту Віталію Музиці (про Музику говорять і пишуть багато поганого, але я особисто цьому не вірю, натомість вірю власним спостереженням і враженням)?
Я розумію усю важкість проблеми реформування органів внутрішніх справ і хочу наголосити на тому, що для рішення цієї проблеми потрібні неабиякі спільні зусилля і міліції, і громадськості. Але складається враження, що механізми зворотного зв’язку не встановлені, що в міністерстві і на місцях громадськість не чують. І навіть не хочуть чути. Я був би дуже радий помилитися в цій оцінці.
Враховуючи велику суспільну важливість цієї проблеми, надсилаю це звернення у формі відкритого листа (що є усталеною практикою взаємодії правозахисних організацій з державними органами).
З повагою,
Євген Захаров,
співголова ХПГ, голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини,
член правління міжнародного товариства “Меморіал”