Ідея пану Пинзенику!!!
05/14/2005 | Альберт
"Пане професоре!!
Замість того, щоб рапортувати про успіхи Мінфіну на дуже рідких виступах по телебаченню - видайте щотижневик Мінфіну про кошторисні витрати й прибутки на загал! Обов'язково двома мовами... ні, не про те, про шо може хтось подумав, українською і англійською, звичайно, і накладом не дуже великим, десь 2-3 тисячи/на півтисячи примірників. Можна й більше, звісно. Але - щоб на його сторінках можна було б побачити реальний звіт про роботу Мінфіна, жваві дискусії по нагальних питаннях
Спробуйте розвинути ініціативу громадськості у науковому піході до економічно-фінансових питань безпосередньо! Адже рівень і освіти, і розуміння ситуації дозволяє сьогодні Вам, як людині безумовно маючої належний рівень фаху долучити до співпраці УСІХ фахівців, хто в силу тих чи інших причин мав би Вам допомогти у формуванні успішнішої моделі розвитку економики України, але не знає, чи то треба, чи сам впораєтесь.
Ні, ніхто не має сумніву, що Ви є людина амбітна і маєте усі можливості задля забезпечення результату. Тим не менш - розвинутий зворотній зв'язок із суспільством, громадською думкою потрібен саме Вам, як міністру фінансів нашої чарівної країни. Наразі - навіть пряма лінія не дасть Вам того, що б могли дати кореспондентськи відносини із фахівцями у царині економіки, фінансів , котрі будь-який секретар Міністерства на початку тижня може пісумувати за якихось півгодини-годину. Вам потрібне саме ЗАГАЛЬНО НАУКОВЕ, а НЕ ЗАГАЛЬНО УРЯДОВЕ видання, і з можливістю зворотнього зв'язку із Вами."
Як Вам така ідея, шановна громада?
Замість того, щоб рапортувати про успіхи Мінфіну на дуже рідких виступах по телебаченню - видайте щотижневик Мінфіну про кошторисні витрати й прибутки на загал! Обов'язково двома мовами... ні, не про те, про шо може хтось подумав, українською і англійською, звичайно, і накладом не дуже великим, десь 2-3 тисячи/на півтисячи примірників. Можна й більше, звісно. Але - щоб на його сторінках можна було б побачити реальний звіт про роботу Мінфіна, жваві дискусії по нагальних питаннях
Спробуйте розвинути ініціативу громадськості у науковому піході до економічно-фінансових питань безпосередньо! Адже рівень і освіти, і розуміння ситуації дозволяє сьогодні Вам, як людині безумовно маючої належний рівень фаху долучити до співпраці УСІХ фахівців, хто в силу тих чи інших причин мав би Вам допомогти у формуванні успішнішої моделі розвитку економики України, але не знає, чи то треба, чи сам впораєтесь.
Ні, ніхто не має сумніву, що Ви є людина амбітна і маєте усі можливості задля забезпечення результату. Тим не менш - розвинутий зворотній зв'язок із суспільством, громадською думкою потрібен саме Вам, як міністру фінансів нашої чарівної країни. Наразі - навіть пряма лінія не дасть Вам того, що б могли дати кореспондентськи відносини із фахівцями у царині економіки, фінансів , котрі будь-який секретар Міністерства на початку тижня може пісумувати за якихось півгодини-годину. Вам потрібне саме ЗАГАЛЬНО НАУКОВЕ, а НЕ ЗАГАЛЬНО УРЯДОВЕ видання, і з можливістю зворотнього зв'язку із Вами."
Як Вам така ідея, шановна громада?
Відповіді
2005.05.14 | stefan
підтримую
та на сайті мінфіну публікувати цю інформацію(бюлетень), що ви кажете2005.05.15 | Альберт
У них є дуже непоганий сайт....
http://minfin.gov.ua/Але - він є УРЯДОВИМ порталом. Дійсно, треба, щоб вони на ньому давали усі бюлетні, але вони це (іноді) роблять. Особливо щодо виконання бюджету.
Але - цього катастрофічно замало...
Є навіть і свій журнал!!! Нещодавно, на новий рік якраз, як повідомляє Інет, помер його головний редактор. І як виявилося, декого з "кучманів-редколегів-членів" я непогано знаю особисто, бо - дійсно, світ тісний дуже. 8))) І навіть наша дніпропетровська інтеграторша в евро, дай Боже ій здоров'я та моральних сил не красти, Наталія Бойцун вже відзначилася статтею у цьому виданні.
Нібито такий собі гаразд. Нібито - "чого ж ти ще хочеш?" міг би собі питаннячко поставити. Але....
Ось список анотації статей.
Журнал "Фінанси України" » 2005 рік
Анотація статей, надрукованих у №5, 2005 р. журналу "Фінанси України"
29 квiтня 2005
Анотація статей, надрукованих у №4, 2005 р. журналу "Фінанси України"
1 квiтня 2005
Анотація статей, надрукованих у №3, 2005 р. журналу "Фінанси України"
3 березня 2005
Анотація статей, надрукованих у №2, 2005 р. журналу "Фінанси України"
7 лютого 2005
Анотація статей, надрукованих у №1, 2005 р. журналу "Фінанси України"
29 грудня 2004
Думав, що ж мені не подобається??? Що ж таке??...
Зверніть увагу на дати виходу журналу! Ніякого порядку немає, а журнал виходить дуже невпорядковано!!! 8((( Цікаво, правда?...
Я можливо, дещо інакше зроблю... Оформлю собі підписку на цей журнал, і спробую "вживу" із ним попрацювати. Хоч і не економіст!
Коротше - про ЦЕЙ журнал інформацію я спробую назбирати, думаю, що то буде доцільно.
Але - щось мені підказує, що він і є саме УРЯДОВИЙ журнал. А я мав думку про НАУКОВО ПОПУЛЯРНИЙ, ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ журнал...
Бо - в основі цієї ідеї лежить усього лише концепція розвитку України! Ми були, є, і будемо державою БУРЖУАЗНОЮ ПО СУТІ, неважливо як по формі! 8))))) І ніякий Карл Маркс і Фрідріх Ленін 8))) ажнічого не зможуть із цим вдіяти! 8) Тобто - по психологічному свому стану, українець зміг би, якщо б "не трясло", дати фору завжди Люксембургові чи Бельгії й усім мешканцям бенілюксу взагалі! 8)))))... Якщо б не трясло..
Тому - я думаю, що на тему нашіх фінансів у нас зрештою буде не менш, ніж із десяток загальнодержавних видань. 8)) Саме виходячи із цього ця тема є вже зараз актуальною... От власне "звідки" і "чому". 8)))
Далі буде...
2005.05.14 | Михайло Волошин
А ще краще - розміщати в і-неті
Кому потрібно - сам роздрукує. Так навіть дешевше буде.2005.05.14 | Тестер
Тяжко зітхнувши...Ніхріна не почують. Особливо ПРП бувше.
Гонор єст, пінєнзев німа!2005.05.15 | Альберт
Усе набагато легше....
Реклама двух-трьох банків у кожному номері на одну, максімум, дві сторінки - я Вам за день знайду і рекламну агенцію, і бажаючих рекламуватися банкирів, котрі одразу ж і спонсують це видання (за їх власний кошт, воно їм окупиться сторіч, якщо не утисячу) - і видавця у Фінляндії, щоб видання було таке, що коштує гривень 8, а фарб та праці на усі 20! 8))))І пеньонзи є... Якщо не в нашого міністра - то див. вище! 8)
Ні, авжеж... Я перебільшую дещо! Вартість можна зробити набагато меншою, та й видавати можна "на місці". Але - про день я не перебільшую... )))))))) Основна умова проста - двомовність, українська і англійська (так, щоб був він обов'язково доступний українцям за кордоном!!!! )Але - то вже робота персоналу редакції, його відділку формування збуту та праці із контрагентами.
P.S. Доречі, основою для дискусій та новинарних стрічок цього журналу, котрий мені бачится, саме й могла б стати інформація громадської приймальні МінФіну по нагальних питаннях, котрі надходять до неї, у обробці прес-секретара, чи секретарів тої приймальні...
Нашому президенту завдають питання про формування нових робочих місць. То - скільки я йому один їх заре дарую? 8)))...
2005.05.15 | Альберт
От ще, додатково - підкріплення актуальності питання.
Тільки сьогодні прочитав. Щоправда, в цій статті йдеться не зовсім про додаток до викладеного вище, навіть зовсім не про це - але опосередковано унісон простежуєтся...Стаття Тетяни КОВТУН з "України молодої", ще квітнева.
До того ж - дуже інформативно, мушу особисто їй подякувати. Вона коротенька (стаття) - тому приводжу повністю (статтю)..... 8))))
А також вона, стаття, допоможе тим, кому не довподоби журналісти взагалі і така одіозна постать, як Коробова зокрема! 8))))
Головоломка для Мінфіну
Як перекачати втрачені мільярди в «комуналку»
Тетяна КОВТУН
Відтепер доступ до «святая святих» державних фінансів — звіту про виконання кожного рядка видаткової частини бюджету — отримав пересічний громадянин України. Згідно з недавніми змінами до Бюджетного кодексу, доступ є відкритим для всіх, і це рішення оскарженню не підлягає, як би того не хотів той чи інший бюрократ будь-якого рівня. Першим про витрачання коштів платників податів звітував перед громадськістю і ЗМІ міністр фінансів Віктор Пинзеник, за ним — Податкова адміністрація, інші відомства. Скласти звіт про те, яким чином і на які цілі перераховувалися кошти з видаткової частини місцевих бюджетів, зобов'язано голів облдержадміністрацій. Принаймні раніше такою інформацією поділився з представниками ЗМІ пан Пинзеник. Очолюване ним відомство днями оприлюднило ще один документ — щодо витрачання коштів, виділених на потреби власне Мінфіну в 2004 році. Щоправда, цими коштами розпоряджався інший уряд, але все одно люди повинні знати, куди спрямовувалися фінанси. Перший заступник міністра фінансів Анатолій Максюта, який зустрівся з пресою у зв'язку з презентацією цього звіту, здебільшого оперував мільярдами. Прозвітувати з точністю до копійки не вийшло — у дебіторській заборгованості «зависло» понад двадцять мільйонів гривень, про які відомо тільки те, що їх перерахували переважно за будівельні товари і послуги — тобто використали як капітальні вкладення.
Загалом Міністерство фінансів — відомство провідне, тим паче що під його відповідальність виділяються кошти на погашення внутрішнього і зовнішнього боргу держави, а також на компенсацію громадянам втрат від знецінення грошових заощаджень. Крім того, саме це відомство перераховує членські внески України до міжнародних фінансових інституцій, таких як Світовий банк, Європейський банк реконструкції і розвитку та Чорноморський банк торгівлі та розвитку, а також поповнює статутний капітал державних банків. Так, розпоряджався Мінфін минулого року майже п'ятьма мільярдами гривень і всі призначення виконав досить ефективно, вважає пан Максюта. Виняток становлять, за його словами, лише ті статті витрат, які не стосуються безпосередньо функцій міністерства, — це програма боротьби з корупцією, яку чомусь «забили» у його кошторис, та утримання відомчих навчальних закладів.
До речі, з приводу вищезгаданої програми Віктор Пинзеник зазначав, що вона, швидше, сприяла корупції, аніж допомагала з нею боротися. Що ж до фінансових вузiв, — а на утриманні Міністерства їх аж вісім, — то Анатолій Максюта повідомив: «Мабуть, уряд розгляне питання про те, наскільки є доцільним мати відомчі навчальні заклади». Уже цього року структура Мінфіну зазнала змін — з-під її підпорядкування виведено Державний департамент фінансового моніторингу. Тобто «постать» Мінфіну має стати «стрункішою», не в останню чергу завдяки тому, що його відомчий бюджет витрачатимуть економіше, ніж раніше. За словами пана Максюти, тут навіть відмовилися від придбання автобусу, на що минулого року вже виділили кошти. Перший заступник міністра заявив, що його відомство готове підійти з жорсткішими критеріями до ефективності бюджетних програм, яких у 2004 році налічувалося аж 37. Це буде зроблено, як наголосив Анатолій Максюта, на відміну від того, що спостерігалося попередніми роками, коли тривалий період кошти автоматично перераховували для якоїсь установи і навіть забували, навіщо її утримують.
____________________________________________________________________
Для довідки: сьогодні міністерство фінансує, зокрема, п'ять державних підприємств, а саме: поліграфкомбінат «Україна», столичну офсетну фабрику, редакцію журналу «Фінанси України», центр комп'ютерних фінансових технологій та управління з експлуатації майнового комплексу, а також казенні підприємства пробірного контролю і чотири бюджетні установи: науково-дослідний фінансовий інститут, гемологічний центр, сховище дорогоцінних металів та музей коштовного каміння. Усього чисельність працівників системи Мінфіну, разом із територіальними органами управління, становила в минулому році понад 38 тисяч осіб.
_____________________________________________ (виділення моє - Альб.)
Утім усі ці цифри і факти мало про що говорять, якщо намагатися проаналізувати, наскільки Міністерство фінансів спромоглося в минулому році виконати своє головне призначення. Тобто наскільки ефективно розробляло і проводило єдину державну, бюджетну та податкову політику, чи володіло фінансово-економічною ситуацією в країні і чи передбачало її розвиток. Пан Максюта, відповідаючи на запитання журналістів, вимушений був визнати, що в минулому році, коли екс-Прем'єр балотувався на посаду Президента, політику головного фінансового відомства було поставлено під удар. Особливо це стосувалося, як пояснив пан Максюта, ситуації щодо погашення державного боргу, оскільки дефіцит бюджету перевищив три відсотки ВВП. «Минулого року, — далі зазначив він, — понад дев'ять мільярдів гривень надійшло від приватизації, і всі ці кошти витратили на споживання, а не на розвиток. Це неправильно. Невиправданою була соціальна політика, зокрема рішення про доплати пенсіонерам, тому що мінімальна пенсія внаслідок цього стала більшою за мінімальну зарплату. Загалом політика Міністерства фінансів не сприяла фінансовій стабільності держави. Тепер ми за це розплачуємося». Перший заступник міністра мав на увазі, насамперед, зростання рівня інфляції.
Є рішення, які прийнятi або зініційованi попереднім урядом, і їх «успадковано» нинішнім керівництвом держави. Зокрема, у вересні минулого року було оголошено, що за рахунок вкладів колишнього Ощадбанку СРСР громадяни зможуть оплатити житлово-комунальні послуги. Ця норма міститься у бюджеті-2005, ідеться загалом про суму в шість мільярдів гривень. Анатолій Максюта повідомив, що Міністерство фінансів працює над розробленням механізмів проведення цих взаєморозрахунків. Заліки мають проводитися між громадянами і підприємствами житлово-комунального господарства — з одного боку, з іншого — між ЖКГ і енергетичними компаніями. Це, на думку пана Максюти, не кращий вихід із становища. Існує побоювання, аби не створити нових проблем. «Взаємозаліки є ризикованою операцією для фінансових систем, тому що кошти повинні йти туди, куди вони хочуть, а не туди, куди їх заганяють, — пояснив він. — Але є закон, і ми повинні його виконувати».
http://umoloda.kiev.ua/number/411/159/14856/
_____________________________________
Є така дуже мудра й значна українська говірка "Про що би не йшлося - усе рівно йдеться про гроші." І ніяк не заперечиш! 8)))
То - як будемо далі? 8))