Відповіді

• 2005.05.14 | stefan

  пане Свистовичу,

  
  що ви скажете по цьому питанню?
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.05.15 | Михайло Свистович

    А?

    stefan пише:
    >
    > що ви скажете по цьому питанню?
    
    Нічого. Зараз в голові купа інших питань.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2005.05.15 | stefan

      Re: А?

      Михайло Свистович :
      > stefan :
      > >
      > > що ви скажете по цьому питанню?
      >
      > Нічого. Зараз в голові купа інших питань.
      ***
      на 90 відсотків я знав наперед Вашу відповідь, пане Михайле.

• 2005.05.14 | stefan

  Re: ВАЮ готує революцію соціальних фондів

  Автор: Menada (---.85.202.159.91.dyn.pool-3.broadband.voliacable.c)
  Дата: 14-05-05 20:26
  http://forum.dtkt.com.ua/read.php?f=1&i=272158&t=272158
  
  Дай боже нашому козеняті вовка з"їсти...
  Много обо этом говорилось, да мало вериться.

• 2005.05.15 | Karamello

  Re: ВАЮ готує революцію соціальних фондів

  Стефан, а зачем вообще эти фонды сделаны государственными? Вы можете внятно объяснить зачем вы существуете? Почему вашу функцию не может выполнять частная страховая компания, которая, кстати, и индивидуальные тарифы определит лучше вашей организации? То же самое и с пенсионным страхованием, кстати.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.05.15 | QuasiGiraffe

    Re: ВАЮ готує революцію соціальних фондів

    Karamello пише:
    > Стефан, а зачем вообще эти фонды сделаны государственными? Вы можете внятно объяснить зачем вы существуете? Почему вашу функцию не может выполнять частная страховая компания, которая, кстати, и индивидуальные тарифы определит лучше вашей организации? То же самое и с пенсионным страхованием, кстати.
    Вопрос, конечно, не ко мне, но рискну вмешаться.
    Эти фонды существовали до появления чего-либо частного.
    Где-то слышал оценку, что уровень выплат в наших частных страховых компаниях достигает (страшно подумать!) аж 30-40%. При общемировой практике 80-90%.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2005.05.15 | stefan

      Re: ВАЮ готує революцію соціальних фондів

      > QuasiGiraffe :
      > Karamello :
      > > Стефан, а зачем вообще эти фонды сделаны государственными? Вы можете внятно объяснить зачем вы существуете? Почему вашу функцию не может выполнять частная страховая компания, которая, кстати, и индивидуальные тарифы определит лучше вашей организации? То же самое и с пенсионным страхованием, кстати.
      > Вопрос, конечно, не ко мне, но рискну вмешаться.
      > Эти фонды существовали до появления чего-либо частного.
      > Где-то слышал оценку, что уровень выплат в наших частных страховых компаниях достигает (страшно подумать!) аж 30-40%. При общемировой практике 80-90%.
      ***
      Karamello, Вам QuasiGiraffe практично дав вірну відповідь-
      буває: що, хто не ризикує - той той не п"є шампанського(це відносно
      того, що не профі, інколи, вгадують правильні відповіді на запитання).
      А тепер, по суті запитання.
      Світова практика розвинених країн показує(доказує) доцільність існування двох систем соціального страхування:
      -державної
      -приватної
      1.Державне(загальнообов"язкове) соціальне страхування гарантує всім людям пенсійне забезпечення по старості, соцзабезпечення при одержанні травми або
      профзахворювання на виробництві,виплату лікарняних при захворюванні, не зв"язаного з роботою,виплата допомоги при народженні дитини, соцзабезпечення по безробіттю та ін.
      Є ще медичне соціальне страхування, яке в Україні, до сих пір не запроваджене, хоча проект ходить по кабінетах ВР та Уряду уже скоро 5
      років.Уряд Кучми так і не спромігся зробити цей важливий крок назустріч просим людям.Думається, що нова влада введе цей немаловажний вид соцстрахування.
      2. - існує практично в більшості країн світу(в т.ч. не дуже розвинених).
      З недавних пір введено недержавне пенсійне страхування і в Україні.
      До того часу воно було на нелегальному положенню-люди підпільно платили гроші за страховий поліс якимсь "представникам" австрійських,
      швейцарських, мадярських, німецьких та ін. страхових компаній.
      Компанії не були акредитовані в Україні, тому наші громадяни страшенно
      ризикували, вкладаючи свої гроші в якісь чужодержавні невідомі фірми.
      (звичайно, спритні ділки заробляли на цьму гроші, і немалі, в держбюджет же не попадало ні копійки).
      Тепер ситуація змінилась-приватні пенсійні фонди легалізовані в нашій державі.Кожен, у кого є гроші і бажання-може додатково застрахуватися в такому фонді.
      Але тут є і свої мінуси.Недержавні страхові компанії в нашій країні знаходяться ще не на достатньому рівні, щоб зрівнятися з зарубіжними, які мають досвід страхування 100, 200, а то і більше років.
      Чотири роки я розмовляв зі своїм знайомим, директором страхової компанії.Я його запитав:
      -Як ви виплачуєте гроші тим, у кого стався страховий випадок?
      -У нас в Статуті є неопублікований пункт № 0.Він гласить так:
      "Якщо виникає страховий випадок, то
      1.не платити гроші нікому
      2.не платити гроші ніколи
      3.якщо все таки треба платити,то-платити самий мінімум.
      ***
      інфо для роздуму
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2005.05.15 | Karamello

        Re: ВАЮ готує революцію соціальних фондів

        У меня был вопрос конкретно по страхованию от несчастных случаев - я именно это имел в виду, говоря "зачем вы существуете". Меня настораживает это "тарифы назначаются индивидуально". Где происходит "индивидуальная" работа государственного чиновника с предприятием - там всегда есть место для коррупции. Условия, когда у предпринимателя нет выбора и он обязан идти к вам - это настоящия плодородная почва для разнообразного гнилья.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2005.05.15 | stefan

          Re: ВАЮ готує революцію соціальних фондів

          Karamello :
          В загальному випадку Ви правий.
          але тут нема того, що Ви кажете.Тарифи опубліковуються зазделегідь КМУ, вони абсолютно гласні і прозорі.Підприємці на 99,99 відсотків уже наперед знають, який у них тариф.Лише в випадках, де нема однозначного тарифу, наприклад:декілька видів діяльності, різні тарифи,-треба підрахувати
          "питому вагу" кожного, щоб вірно встановити тариф.
          За рідкими винятками, конфліктів не буває.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2005.05.15 | Karamello

            Re: ВАЮ готує революцію соціальних фондів

            Но если тарифы на самом деле такие жесткие - откуда тогда у работодателя возьмется заинтересованность заботиться о предотвращении несчастных случаев? Ведь тариф не учитывает и не может учитывать статистики несчастных случаев именно у этого работодателя, и меры, которые он принимает для предотвращения несчастных случаев.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей

            • 2005.05.15 | stefan

              Re: ВАЮ готує революцію соціальних фондів

              Karamello :
              > Но если тарифы на самом деле такие жесткие - откуда тогда у работодателя возьмется заинтересованность заботиться о предотвращении несчастных случаев? Ведь тариф не учитывает и не может учитывать статистики несчастных случаев именно у этого работодателя, и меры, которые он принимает для предотвращения несчастных случаев.
              ***
              
              Karamello попав в саму болючу точку теперішнього законодавства про
              охорону праці, взагалі, та Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ,зокрема.
              А от основні протиріччя :
              
              1.До вступу в силу Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"
              -01.04.2001р.(сам закон прийнятий ВР 23.09.1999р.) підприємство, за кожен нещасний випадок платило штраф(пропорційно компенсаційним виплатам, які одержував постраждалий).Цей порядок існував до 2003року.Тепер уже 2 роки підприємства не платять нікому ні єдиної копійки за нещасні випадки, які у них виникають, навіть, якщо гинуть сотні людей і ФСНВ виплачує десятки мільйонів гривень постраждалим та їхнім сім"ям.
              Лоббісти відкупили підприємства, які ,буквально, копійки заплатили в ФСНВ в вигляді страхових внесків.Для них страхування в ФСНВ це - священна індулігенція від усіх гріхів.
              Це - страшенний алогізм.Його пролоббійювали крупні підприємства і шахти, де є високий рівень травматизму, при старій владі.
              Думаю - нова влада виправить цю помилку .
              
              2.Конституційний суд вiд 27.01.2004 № 1-рп/2004 виніс абсурдне
              "Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування)" ,
              
              згідно якого ФСНВ виплачує моральну шкоду, яку потерпілий зазнав від неправильної організації системи охорони праці роботодавцем, де потерпілий одержав травму .
              (Маразм п.2. випливає логічно з маразму п.1.)
              
              3-й абсурд, чи маразм:
              Вже декілька років ПФУ судиться з ФСНВ аж до
              Верховного Суду, по взаємозаліках відносно пенсій інвалідам праці.
              Один державний фонд судиться з другим, - позор такій владі, яка допустила це. І суди відбуваються не лише на рівні Києва, а на районних рівнях.Враховуючи, що районних структур ПФУ і ФСНВ більше
              півтисячі, можете собі представити, скільки людей з фондів займаються
              дурною справою, скільки суддів відволікаються від важливих розглядів.

      • 2005.05.31 | Вітус

        Дозвольте запитати

        stefan пише:
        > Чотири роки я розмовляв зі своїм знайомим, директором страхової компанії.Я його запитав:
        > -Як ви виплачуєте гроші тим, у кого стався страховий випадок?
        > -У нас в Статуті є неопублікований пункт № 0.Він гласить так:
        > "Якщо виникає страховий випадок, то
        > 1.не платити гроші нікому
        > 2.не платити гроші ніколи
        > 3.якщо все таки треба платити,то-платити самий мінімум.
        > ***
        > інфо для роздуму
        
        Добродію, чи не могли б Ви хоча б натякнути, що то за страхова компанія. Річ у тім, що ми з колегами-правниками складаємо такий собі "чорний список" страховиків, які "динамлять" своїх клієнтів. Це є корисним не лише нам, але тим, кому ми даємо поради у справах, пов"язаних із можливим страхуванням. Є у нас і білий список. Не з метою реклами, але для поширення позитивного досвіду повідомляю, що в білий список, зокрема, включені такі страховики, як ІНГО-Україна, АІГ-Україна, АІГ Лайф Іншуренс, QBI-Україна. Список може змінюватися з плином часу:-)

    • 2005.05.15 | Karamello

      Re: ВАЮ готує революцію соціальних фондів

      Удивительно, почему люди тогда страхуются в украинских компаниях, когда есть мировая практика. Может быть правительство не дает иностранным компаниям свободы действий в Украине, оправдывая это тем, что нужно вырасти своим, украинским страхователям? Ну тогда 30-40% и неудивительны. "Им же нужно расти". Так сказало правительство.

• 2005.05.15 | stefan

  Re: ВАЮ готує революцію соціальних фондів

  Дата размещения: 15.05.2005 в 14:08
  http://www.newlegal.info/Forum/ShowThread.aspx?ID=123#1129
  
  Мы движемся вслед за Россией. Наличие единого социального взноса, на мой взгляд, выгоднее существования нескольких фондов, и с точки зрения предпринимателей, и с точки зрения администрирования и контроля. Профилактику же и расследование лучше, имхо, оставить за фондом
  
  Ответить Автор сообщения: Ермалович Евгений Геннадиевич
  [Сертификат]

• 2005.05.17 | stefan

  сьгодні парламентські слухання ...

  Cьогодні в 15.00 відбудуться
  
  Парламентські слухання: Соціальне страхування та соціальне забезпечення в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку
  дповідач: депутат ВР В.Хара

• 2005.05.17 | Shooter

  Швидше, комплексну реформу соціальної сфери

  Наскільки було зрозуміло з його останнього "комунікування з народом".
  
  А саме:
  
  реформу охорони здоров'я
  реформу пенсійної системи
  
  в напрямку приведення їх стану до "нормального", який існує всюди в "нормальних" країнах
  
  Головні засади -
  
  1) "платність" медецини шляхом обов'язкового страхування плюс співучасті громадян (або прямої, або через додаткове страхування)
  
  2) змішана державно-приватна система накопичення пенсій
  
  В світі, знову ж таки, існують дві принципово відмінні системи:
  1) "єдиний державний фонд", куди сплачується один внесок, покриваючий обидві сфери (ЮК) + додаткові приватні
  2) два окремі (обов'язкові) платежі - вибір інституції за громадянином (окрім "обов'язкової" частки пенсійного платежу).
  
  Думаю, другий є перспективнішим.
  
  Те, що пропонується ж зараз - є тільки "підтримкою штанов" на час до 2006.

• 2005.05.18 | stefan

  Парламентські слухання

  "Соціальне страхування та соціальне забезпечення в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку" були заплановані ВР щн на 10.05.2005.Та з відомих причин вони не відбулися.Слухання були перенесені на 17.05.2005. на 15-00. Вчора слухання таки відбулися.
  З доповіддю виступив депутат Василь Хара, який зазначив, що на пострадянському просторі В Україні найкраще функціонують Фонди соціального страхування, РФ об"єднала фонди і там порядку, як не було,
  так і нема.В.Хара підкреслив, що якщо вже і прийдеться яуимось чином реформувати соціальні фонди, то робити це треба дуже обережно, радячись з професіоналами, бо можна зруйнувати тонкі механізми, які непогано працюють, які потім дуже важко буде відновити.
  Коротка довідка:В.Хара має великий досвід в розробці і впровадженню
  законопроектів по соціальних фондах, зокрема по ФСНВ(від нещасних випадків на виробництві).
  Далеко не всім читачам Майдану відомо, що після розвалу СССР підприємства, які перестали працювати, або збанкрутували(це особливо торкнулось вугільних регіонів: Донецька, Луганська, Червонограда)перестали виплачувати травмованим на виробництві та їх сім"ям компенсацію за втрату трудоспособності.В багатьох сім"ях це було єдине джерело існування.З введенням в дію Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" прийнятий Верховною Радою України 23.09.1999 № 1105-XIV(вступив в силу 01.04.2001) ФСНВ взяв на себе функції компенсації потерпілим та їх сім"ям всіх витрат, зв"язаних з травмами на виробництві: одноразова та щомісячна виплата - компенсація втраченого заробітку,оплата лікарняних, оплата медикаментів,протезування,
  санаторно-курортне лікування та ін.
  Законопроект про ФСНВ був розроблений на досвіді аналогічного фонду ФРН, де вказаний фонд успішно працює більше 120 років.
  Після В.Хари виступав представник КМУ, потім інші депутати.Бачення у всіх виступавших до майбутнього соціальних фондів досить різне.
  ***
  Чомусь сайт ВР "засекретив" інформацію про ці слухання в парламенті.До сих пір нема ні короткої інформації, ні стенограми.

• 2005.05.23 | stefan

• 2005.05.23 | stefan

  Виступ д-ра Вольфганга Ріке на Верховній Раді 17.05.2005.

  ось "роздобув" одну інфу виступу на ВР.
  ***
  
  http://tacis.org.ua/ukr/press-centre/news/?id=42
  18 травня 2005
  Виступ д-ра Вольфганга Ріке на Верховній Раді 17.05.2005.
  
  Шановний головуючий, шановні пані та панове!
  Я представляю проект TACIS „Підтримка розвитку системи страхування від нещасних випадків в Україні” який фінансується Європейською комісією і основне завдання якого – надати підтримку існуючій системі страхування від нещасних випадків на виробництві в Україні.
  В ході реалізації цього проекту ми здійснили аналіз чинного законодавства України з питань цього виду страхування на відповідність його нормам соціального захисту, що діють в країнах Європейського Союзу і хочу відзначити, що з нашої точки зору воно в цілому відповідає цим нормам, але в деяких питаннях потребує удосконалення.
  Ми аналізували ряд законопроектів щодо змін до чинного законодавства, які подавались на розгляд Верховної Ради України, і враховуючи досвід Німеччини, у якій цей вид страхування діє вже понад 120 років пропонуємо:
  1. Не руйнувати існуючу автономну, корпоративну систему соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні як таку, що управляється на тристоронній основі, вже сформувалася та реалізує покладені на неї функції.
  Це пов’язано з тим, що цей Фонд, на відміну від інших, має свою специфіку, пов’язану з диференціацією страхових тарифів в залежності від ступеню професійного ризику галузі і вирішує питання зниження ризику виникнення травм та професійних захворювань.
  На нашу думку, поєднання його з іншими Фондами, чи введення єдиного органу, який буде за нього збирати страхові внески не поліпшить його роботи, не дозволить скоротити управлінський апарат.
  Аналіз показує, що цей вид страхування існує як самостійний в таких країнах, як Німеччина, Франція, Швейцарія, Швеція, Австрія, Іспанія, Бельгія, Данія, Люксембург та більшості країн Західної Європи і це дає найкращі результати, оскільки міжнародний підхід передбачає впровадження профілактичних упереджуючих заходів, що зменшують страхові виплати на відшкодування та реабілітацію.
  2. Не логічно, на наш погляд, виглядають подвійні страхові виплати, коли цим Фондом виплачується потерпілому в разі стійкої втрати професійної працездатності і щомісячна страхова виплата, що компенсує втрачений заробіток і пенсія.
  Практика Німеччини та ряду інших західних країн свідчить про те, що потерпілий може отримувати за один страховий випадок дві страхові виплати, але від різних страхових Фондів, наприклад: щомісячну страхову виплату від Фонду страхування від нещасних випадків та пенсію від Пенсійного фонду.
  Так наприклад у Німеччині, потерпілий на виробництві може отримувати пенсію по інвалідності від Фонду страхування від нещасних випадків та пенсію по інвалідності або пенсію за віком від Пенсійного фонду.
  Тому, на нашу думку, в чинному законодавстві України бажано передбачити:
  • виплату щомісячної страхової виплати особам, яким встановлено стійку втрату професійної працездатності внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання та утриманцям, які залишились в разі смерті годувальника за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
  • виплату пенсій в разі інвалідності та втрати годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за рахунок коштів Пенсійного фонду;
  • Проте необхідно передбачити положення, щоб дві пенсії не перевищували певний грошовий ліміт.
  3. В ході аналізу українського законодавства ми стикнулись з таким питанням, як відсутність законодавчого врегулювання мінімальної суми нижче якої не можна брати для обрахунку будь-якої періодичної страхової виплати. Це не відповідає вимогам Конвенцій Міжнародної організації праці і відсутність такої норми ставить багатьох потерпілих у скрутне фінансове становище.
  Рекомендуємо розглянути можливість врахування цієї норми в законодавстві.
  4. Важливою складовою стійкості будь-якої фінансової системи є наявність у неї резервних коштів.
  За нашими даними Фонд працює фактично без резерву. Щомісяця отримуючи страхові внески і зразу їх сплачуючи, він фактично не має можливості сплатити одночасно значні додаткові страхові виплати у разі виникнення аварії із значною кількість потерпілих без припинення якихось інших поточних виплат чи соціальних послуг, передбачених законодавством. Зараз він виживає за рахунок значного випереджаючого зростання фонду оплати праці по відношенню до зростання страхових виплат. Коли цей процес загальмується, Фонд не бути мати коштів на покриття своїх зобов’язань .
  На нашу дамку, створення такого резерву повинно бути передбачено при розрахунку страхових тарифів і він поступово повинен бути доведений до 25-30% від розміру страхових виплат. Для прикладу, в Німеччині, в різних страхових товариствах резерв складає від 25 до 50% від розміру страхових виплат.
  5. З нашої точки зору, не доцільно залучати приватні страхові компанії до цього виду страхування. Як аргумент, можу привести такі цифри:
  • приватні страхові компанії мають значні адміністративними витратами до 20-25%. У цього Фонду вони зараз складають не більше 5%.
  • приватні страхові компанії працюють на отримання прибутку (до 25%), а Фонд безприбуткова організація;
  Приватні страхові компанії, як правило, не займаються страхуванням професійних захворювань, а це одна із проблем вугільної галузі, і Фонд здійснює значні страхові виплати з цих питань.
  І останнє.
  6. Не зовсім, з нашої точки зору, є логічною політика формування та фінансування загальнодержавної програми з охорони праці, яка повинна прийматись Верховною Радою України, реалізовуватись відповідним центральним органом виконавчої влади, а фінансуватись в основному за рахунок коштів цього Фонду.
  На нашу думку, необхідно внести зміни до закону, передбачивши фінансуватися за рахунок Фонду тільки тих профілактичні програми з охорони праці, що дадуть можливість зменшити рівень травматизму та професійної захворюваності і затверджуються його правлінням, як це робиться у всіх країнах, в яких діють фонди соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Загальнодержавна програма з охорони праці, яка реалізується центральним органом виконавчої влади, повинна, з нашої точки зору, фінансуватись з державного бюджету.
  
  Міжнародний експерт проекту TACIS
  
  Др. Вольфганг Ріке
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.05.31 | stefan

    Re: засекречені слухання ВР

    тільки вчора 30.05.2005. на сайті ВР з"явилась інформація про Парламетські слухання 17.05.2005.:
    (Відкрито на сайті ВР 30.05.2005.)
    
    Проект
    вноситься народними депутатами України - членами Комітету з питань соціальної політики та праці В. Хара та іншими
    
    ПОСТАНОВА
    ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
    
    
    Про Рекомендації парламентських слухань
    “Соціальне страхування та соціальне забезпечення в Україні:
    сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку”
    
    Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
    
    1. Схвалити Рекомендації парламентських слухань “Соціальне страхування та соціальне забезпечення в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку” (додаються).
    
    2. Кабінету Міністрів України, фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, міським державним адміністраціям до 1 лютого 2006 року поінформувати Верховну Раду України про стан виконання цієї Постанови.
    
    3. Контроль за виконанням даної Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці.
    
    
    
    
    Голова
    Верховної Ради України В.ЛИТВИН
    
    
    Трохи раніше був в і-неті оприлюднений виступ міністра праці В.Кириленка:
    http://www.minpraci.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=40591&cat_id=34928
    
    Виступ міністра праці та соціальної політики В'ячеслава КИРИЛЕНКА на парламентських слуханнях 17.05.2005.
    .......................................
    
    Проект
    РЕКОМЕНДАЦІЇ
    парламентських слухань
    “Соціальне страхування та соціальне забезпечення в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку”.
    
    Учасники парламентських слухань, які відбулися 10 травня 2005 року відмічають, що політика соціального страхування та соціального забезпечення має багатогранну форму у її застосуванні, покращенні та стратегії розвитку. Зважаючи на нові аспекти удосконалення, суспільство повинно враховувати спадок, який залишився від радянських часів, чотирнадцятирічний досвід незалежності України та позитивні досягнення розвинених країн.
    З набуттям незалежності, в Україні першими кроками до створення системи соціального забезпечення стало розроблення і схвалення у грудні 1993 року Верховною Радою України Концепції соціального забезпечення населення України, яка орієнтована на досвід Європейських країн та врахувала перехід до ринкової економіки, оскільки механізми існуючої до цього часу системи соціального захисту вичерпали себе і обумовили негативні тенденції.
    Подальшим реформуванням системи соціального забезпечення населення стало прийняття і введення в дію Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
    Почався новий відлік сучасного загальнообов’язкового державного соціального страхування в Україні. Зазначений Закон передбачав комплексний соціальний захист громадян на основі принципів та загальних правових, фінансових і організаційних засад загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян України. Складовою нового Закону було визначення необхідності створення п’яти видів загальнообов’язкового державного соціального страхування:
    пенсійного страхування;
    страхування на випадок безробіття;
    страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;
    страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
    медичного страхування.
    Нова організація системи соціального захисту населення вже дозволила зробити перехід від бюджетного до страхового принципу фінансування окремих напрямів соціальних видатків, створити нові механізми управління коштами соціального страхування на основі паритетності представників від застрахованих осіб, роботодавців та держави.
    І відповідно до цих Основ у 2001 році були створені і почали діяти три фонди соціального страхування, а в 2004 році на принципах соціального страхування почав діяти четвертий – Пенсійний фонд.
    Позитивні результати з початку запровадження системи загальнообов’язкового державного соціального страхування були відчутні майже відразу. Регулярно стала здійснюватися виплата матеріального забезпечення безробітного, ліквідовано заборгованість з виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, забезпечена регулярність поточних виплат постраждалим на виробництві і значно зменшена заборгованість з виплати відшкодування шкоди минулих років. Збільшилась кількість страхувальників, які до створення фондів не реєструвалися, як платники внесків.
    На відшкодування шкоди потерпілим на виробництві Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві виплачується в середньому 83 відсотки від загальної суми коштів, що надходять до Фонду.
    За час його існування потерпілим на виробництві (членам їх сімей) відшкодовано 3,3 млрд. гривень (без урахування сум відшкодування Пенсійному фонду України).
    За даними Держкомстату станом на 01.01.2005р. сума заборгованості по страховим виплатам потерпілим, яка утворилася до 1 квітня 2001 р. - 620,2 млн.грн. знизилася до 32,8 млн. гривень.
    У Фонді соціального страхування на випадок безробіття в період з 2001 по 2004 роки матеріальне забезпечення та соціальні послуги на страхових засадах отримали 11295,2 тис. осіб, з яких активними заходами сприяння зайнятості було охоплено 5576,5 тис. осіб. На вільні та новостворені робочі місця було працевлаштовано 3466,0 тис. осіб, у тому числі шляхом надання дотацій роботодавцям 120,7 тис. осіб. У цей період 160,5 тис. безробітних організували власну справу як суб’єкти підприємницької діяльності. Отримали нову професію або підвищили кваліфікацію 670,5 тис. осіб.
    За період дії страхової системи мінімальний розмір допомоги по безробіттю збільшено у 2,9 рази, а для окремих категорій застрахованих осіб у 3,6 рази.
    З часу заснування Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності всі види допомоги, що передбачені зазначеним Законом, мали тенденцію поступового зростання з метою досягнення рівня прожиткового мінімуму по окремим видам допомоги, при тому, що заборгованість по виплаті застрахованим особам по всіх видах допомоги, що надається за рахунок коштів Фонду, зменшилась з 104,6 млн.грн. станом на 10.01.2001р., до 9,5 млн.грн. на 01.01.2005 року.
    За останні два роки страхові виплати при народженні дитини збільшились майже в 5 разів, таким чином станом на 01.01.2005 року одноразова допомога при народженні дитини складала 1550 грн., а з 01.04.2005 року – 8498 грн. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для застрахованої особи становить 104 грн., для незастрахованої 90 грн.
    Фінансування оздоровчих заходів Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з кожним роком поступово збільшується, так витрати складали: у 2002 році – 561 932 тис.грн., 2003р. – 696 940 тис.грн., у 2004р. – 779 604 тис.грн.
    З 1 січня 2004 року набрав чинності і запровадив трирівневу пенсійну систему Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Перший рівень – солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, другий – накопичувальна, яка базується на накопиченнях коштів на персональних рахунках застрахованих осіб та третій рівень – система недержавного пенсійного забезпечення.
    Запроваджено нову формулу обчислення пенсії, яка передбачає розширення періоду врахування заробітку при призначенні їх розмірів та зарахування до страхового стажу лише тих періодів, за які сплачено страхові внески до Пенсійного фонду. Розмір пенсії конкретній особі визначається диференційовано з урахуванням стажу роботи і заробітку, при цьому знято обмеження пенсії максимальним розміром.
    Для стимулювання розвитку накопичувальної системи пенсійного забезпечення через недержавні пенсійні фонди сформовано цілісну стимулюючу систему оподаткування. Податкове законодавство частково звільняє від оподаткування пенсійні внески до недержавних пенсійних фондів, страхових організацій або на пенсійний депозитний рахунок банківської установи.
    Разом з тим, учасники парламентських слухань відмічають, що поруч з позитивними результатами в системі соціального забезпечення і соціального страхування мають місце цілий ряд проблем, як в законодавчій сфері, так і в практичній роботі, насамперед, фондів соціального страхування.
    Основні проблеми, що потребують вирішення – це наближення розмірів мінімальних страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням до рівня прожиткового мінімуму, зокрема, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, запобігання спрямування коштів страхових фондів на фінансування невластивих витрат, звужуючих можливості фондів щодо подальшого посилення рівня платоспроможності, матеріального забезпечення та надання соціальних послуг застрахованим особам. Органами виконавчої влади повністю порушується система формування розміру страхових внесків, коли без урахування вимог законів щодо надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам, встановлюється розмір страхового тарифу без економічного обґрунтування, що в подальшому призводить до фінансової нестабільності роботи фондів.
    Крім цього щорічно законами України про Державний бюджет, починаючи з 2002 року на фонди соціального страхування покладаються виплати не страхового характеру і мають нецільове призначення.
    Так тільки з фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві за період з 2002 року було вилучено 313,6 млн.грн. на погашення заборгованості по одноразовій допомозі і відшкодування шкоди.
    Два роки поспіль тими ж законами про Державний бюджет України на Фонд соціального страхування по безробіттю покладаються виплати на соціальні послуги та матеріальне забезпечення незастрахованим особам, на що тільки у 2004 році з Фонду було вилучено більше 90 млн.грн.
    Знову ж таки, на Фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності покладаються обов’язки по оплаті перших п’яти днів тимчасової втрати працездатності для бюджетних організацій, що також суперечить базовому Закону та призводить до додаткових витрат Фонду на суму більше 100 млн.грн. щорічно.
    В той же час залишаються питання, які потребують вирішення в пенсійному забезпеченні. Це стосується збільшення розмірів надбавок і підвищень до пенсій, передбачених раніше діючим законодавством, які призначаються в розмірах, що фактично склалися на момент введення в дію Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”; здійснення заходів щодо скорочення пільг по сплаті внесків до Пенсійного фонду, а у разі збереження більш сприятливих умов для діяльності АПК, передбачення у видатках Державного бюджету України коштів на компенсацію відповідних пільг, а також забезпечення в повному обсязі розмежування джерел фінансування пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, щорічне реальне зростання пенсій та інших соціальних виплат.
    Пропозиції, які зараз подаються стосовно запровадження єдиного соціального внеску мають певні застереження, що його впровадження може призвести до руйнування системи в цілому. Оскільки, передача навіть окремих спільних функцій в один орган викликає сумніви в частині цільового використання коштів фондів. При цьому фондам залишаються тільки функції проведення страхових виплат і надання соціальних послуг застрахованим особам. Це може призвести до порушення принципу повноти відповідальності кожного із фондів за фінансову ситуацію в окремому виді соціального страхування. Слід зазначити, що схожий експеримент вже проводився, відповідно до Закону України “Про проведення у Запорізькій, Луганській та Львівській областях експерименту з підвищення ефективності роботи державних цільових фондів”, що не приніс очікуваних позитивних результатів.
    Відповідно до Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не запроваджено останній вид соціального страхування – медичне.
    Галузь охорони здоров’я зберегла мету, кадрові ресурси та необхідні обсяги надання медико-санітарної допомоги населенню.
    Охорона здоров’я безумовно вимагає збільшення обсягів фінансування. Коштів, що виділяються, недостатньо навіть для того, щоб сфера охорони здоров’я була спроможна нормально взаємодіяти зі сферами, які працюють за законами ринку. Внутрішніх резервів для відтворення наявної інфраструктури фактично немає. Тому першочерговим є прийняття та запровадження відповідного Закону, який надасть можливість громадянам отримати вичерпні можливості в одержанні медичної допомоги за рахунок коштів системи медичного страхування в обсязі та на умовах, передбачених програмою медичного страхування.
    Говорячи про соціальне страхування треба відмітити, що заробітна плата є основою наповнення фондів соціального страхування та джерелом матеріального забезпечення найманих працівників.
    Однак, існуючий нині її рівень та купівельна спроможність не забезпечують відповідного рівня життя громадян.
    У цих умовах важливою є проблема соціального захисту найманих працівників, що потребує невідкладних заходів реагування. Одним з них має бути реформування заробітної плати з метою посилення її відтворювальної та стимулюючої функції через запровадження Єдиної тарифної сітки.
    З метою врегулювання соціального захисту малозабезпечених сімей та сімей з дітьми прийнято Закон України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” та Закон України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”, якими встановлено роль держави у матеріальній підтримці сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги.
    Важливо звернути увагу, що за рівнем середньодушових доходів і витрат сім’ї з дітьми та молоді сім’ї поступаються середньо українським значенням на 16-20%. У сім’ях з дітьми спостерігаються найвищі показники бідності. Її рівень у цих сім’ях у 2 рази вищий, ніж у сім’ях без дітей. Слід зауважити, що значення цього показника прямо пропорційне кількості дітей у сім’ї. Якщо рівень бідності сімей з однією дитиною становить 25,8%, то для сімей із трьома і більше він зростає до 87,7%. Кількість дітей є особливо помітним фактором ризику бідності сімей із дітьми до 3-х років (у середньому рівень бідності таких сімей сягає 40,3%, а рівень злиденності – 24,2%, що майже у півтора рази перевищує цей показник в інших сім’ях з дітьми до 18 років).
    Державну соціальну допомогу у І кварталі 2005 року отримало 411,6 тис. малозабезпечених сімей, допомогу сім’ям з дітьми отримало 932,8 тис. сімей.
    Суттєвим недоліком системи державної підтримки найбільш вразливих верств населення є розпорошеність бюджетних коштів на виконання великої кількості державних соціальних програм. Одночасно, встановлені розміри державної допомоги сім’ям з дітьми не задовольняють фактичної потреби вразливих сімей з дітьми.
    На сьогоднішній день надзвичайно актуальним є питання правового та соціального захисту бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі.
    Головними причинами поширення дитячої бездоглядності та бродяжництва є зростання чисельності дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. На профілактичному обліку служб у справах неповнолітніх перебуває понад 129 тис. підлітків. Більшість громадян, схильних до бродяжництва, ведуть протиправний, здебільшого злочинний спосіб життя.
    Особливо активне зростання чисельності дорослих осіб, які займались бродяжництвом, спостерігалось з початку 90-х років і досягло в 1998 році - 29 тис. таких осіб. Але, починаючи з 1999 року, чисельність цієї категорії громадян, за винятком великих міст, дещо зменшилась, що говорить про стабілізацію економіки.
    Важливе місце у цій проблемі займає соціальна адаптація осіб, звільнених із місць позбавлення волі та удосконалення законодавства у цій сфері.
    Для уникнення таких явищ необхідно розширювати мережу центрів соціальної адаптації, діяльність яких полягатиме у сприянні професійної орієнтації, перепідготовці та працевлаштуванні звільнених з місць позбавлення волі, отриманні житла, наданні правової, психологічної та медичної допомоги, а також відновленні соціально корисних зв’язків та правового статусу громадянина.
    Такі центри повинні створюватись в кожному регіоні для громадян без визначеного місця проживання, які займаються бродяжництвом, втратили зв’язок з сім’ями або повернулися з місць позбавлення волі.
    Першочерговою проблемою соціального захисту громадян є подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. Першим дієвим кроком з цього питання було прийняття Верховною Радою Української РСР у 1991 році Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону життя і здоров’я а також законодавче визначення меж радіоактивного забруднення. Але досі соціальні виплати особам, що постраждали від катастрофи на ЧАЕС здійснюються на основі постанов Кабінету Міністрів України.
    Проте, з прийняттям Закону України "Про віднесення деяких населених пунктів Волинської та Рівненської областей до зони гарантованого добровільного відселення" від 03.02.2004 року було затверджено 6 населених пунктів віднесених до зон радіоактивного забруднення. Таким чином, досі чинні постанови Кабінету Міністрів України стали не легітимними, що поставило під сумнів законність проведення соціальних виплат особам, які мали на це право.
    Також необхідно відзначити, що державні програми по подоланню наслідків Чорнобильської катастрофи, розроблені на діючій законодавчій базі, повною мірою не виконані. Не зважаючи на зростання валового внутрішнього продукту та стабілізацію економіки, видатки на соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відносно загальних видатків Державного бюджету України з кожним роком зменшуються.
    Закон України “Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не виконується, до цього часу не завершено переселення із забруднених територій, не виплачено компенсацію за втрачене майно. Не виконуються вимоги Закону щодо підвищення розмірів доплат відповідно до змін індексу вартості життя та зростання розміру мінімальної заробітної плати. Необґрунтовано скорочуються програми забезпечення постраждалих ліками, санаторно-курортними путівками та житлом.
    Аналіз ситуації, що склалася на сьогодні, свідчить про необхідність пошуку нових шляхів подолання наслідків аварії та захисту постраждалого населення. В основі подальших дій з цієї проблеми, необхідно застосовувати комплексний підхід, який врахує потреби та інтереси постраждалих людей, територій та довгострокових змін у майбутньому.
    Відмічаючи загальні позитиви укріплення системи соціального захисту, одночасно виступаючі висловили багато критичних зауважень, пропозицій щодо удосконалення існуючої системи страхування.
    Тому, з метою вирішення проблемних питань системи соціального захисту, з урахуванням набутого досвіду та подальшого розвитку, запровадження європейських соціальних стандартів, комплексному і системному підходу в реалізації поставленої мети, учасники парламентських слухань р е к о м е н д у ю т ь:
    
    1. Кабінету Міністрів України:
    
    1.1. Подати на розгляд Верховної Ради України на VII сесії законопроекти про:
    - розширення та удосконалення бази для нарахування страхових внесків та кола їх платників, в тому числі за рахунок легалізації доходів з метою збільшення надходжень до фондів соціального страхування;
    - загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування;
    - затвердження переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статті 2 Закону України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
    - відміну показника “рівень забезпечення прожиткового мінімуму” при визначенні права на надання та розмірів соціальної допомоги;
    - внесення змін до Закону України „Про страхування” щодо включення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до переліку обов’язкових видів страхування.
    
    1.2. При формуванні проекту Державного бюджету України на 2006 рік забезпечити:
    - фінансування надання соціальних послуг та матеріального забезпечення безробітних з числа незастрахованих осіб ;
    - необхідні асигнування для покриття витрат Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на виплату допомоги при народженні дитини у разі їх нестачі;
    - видатки на допомогу по догляду за дитиною до трьох років у розмірі не нижче 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;
    - окреме визначення та затвердження обсягів фінансування соціальних витрат по окремих програмах та напрямках;
    - реалізацію Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” , в частині розробки соціальних стандартів у сфері житлово-комунального, транспортного обслуговування, зв’язку, охорони здоров’я, освіти, фізкультури та спорту, відпочинку та дозвілля;
    - підвищення мінімальної заробітної плати до рівня не нижче прожитого мінімуму для працездатної особи;
    - в повному обсязі фінансування та впровадження Єдиної тарифної сітки в оплаті праці;
    - в повному обсязі розмежування джерел фінансування пенсій, призначених за різними пенсійними програмами;
    - виконання законів України щодо соціального захисту ветеранів війни, праці та інвалідів у повному обсязі;
    - системний та комплексний підхід до формування державної політики у сфері соціального захисту ветеранів війни, праці та інвалідів;
    - збільшення видатків на підвищення розмірів пенсій, призначених згідно Закону України “Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, та на фінансування програм соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
    
    1.3. Не допустити:
    - фінансування фондами соціального страхування заходів не страхового характеру з метою розширення можливостей фондів підвищення розмірів страхових виплат та здійснення превентивних заходів по запобіганню страхових випадків;
    - внесення на розгляд Верховної Ради України змін та доповнень до законодавства України щодо діяльності фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування без погодження зі сторонами соціального партнерства;
    - перерозподілу структури страхових внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування між роботодавцями та застрахованими особами до досягнення розміру мінімальної заробітної плати величини прожиткового мінімуму в розрахунку на працездатну особу з одночасним підвищенням розміру заробітної плати.
    
    1.4. Запровадити з 2006 року:
    - щорічний моніторинг відповідності законів України та інших нормативно-правових актів в галузі соціального забезпечення положенням Європейського кодексу соціального забезпечення;
    - звітність організацій – надавачів послуг відносно чисельності та складу пільговиків, обсяг наданих послуг та витрачених коштів;
    - постійно діючу ефективну систему інформування громадськості щодо здійснюваних Державою заходів та державних програм підтримки окремих груп населення;
    - методику обчислення сукупного доходу сім’ї, що береться для призначення соціальної допомоги, без урахування в ньому сум сплачених особами податків, внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
    - щорічну інформацію про роботу державних соціальних інспекторів;
    - Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги.
    
    1.5. Удосконалити:
    - нагляд та контроль державними органами за діяльністю фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;
    - порядок для призначення пенсій, допомоги та послуг особам, первинні документи яких відсутні (не передані до державного архіву, пошкоджені, втрачені тощо );
    - контроль за цільовим використання бюджетних коштів, що асигнуються на надання соціальної допомоги;
    - систему надання платних послуг шляхом визначення порядку регулювання тарифів на оплату соціальних послуг, механізму ліцензування професійної діяльності у сфері надання соціальних послуг, розробки стандартів надання соціальних послуг;
    - систему навчання працівників органів праці та соціального захисту населення щодо рівня кваліфікації, моралі та етичних якостей.
    
    1.6. Вжити заходів щодо:
    - розвитку мережі спеціалізованих закладів для надання соціальних послуг бездомним громадянам та особам, звільненим з місць позбавлення волі;
    - розгляду за участю соціальних партнерів, представників МОП, громадських організацій можливість ратифікації Україною Європейського кодексу соціального забезпечення, конвенцій МОП №102 – про мінімальні норми соціального забезпечення та № 117 – про основні цілі та норми соціальної політики;
    - розробки більш удосконалений, спрощений та прозорий механізм надання пільг та їх обліку;
    - підвищення розмірів компенсаційних виплат, допомоги та пенсій до вимог чинного законодавства та забезпечити їх своєчасну індексацію;
    - вирішення питання уніфікації нормативно-правових актів щодо надання всіх видів допомоги та пільг, житлових субсидій, забезпечити залучення наукових установ до розробки методології визначення рівнів соціальних гарантій громадянам, використання програмно-цільового методу планування соціальних витрат з бюджетів всіх рівнів на підставі моніторингу соціальних процесів.
    
    1.7. Протягом 2005 – 2010 років забезпечити створення організаційних та правових передумов для впровадження єдиної технології надання всіх видів державної соціальної допомоги, в тому числі житлових субсидій, та пільг за єдиною заявою;
    1.8. Привести розміри соціальних виплат та пенсій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, підвищити згідно статті 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” розміри допомоги і компенсацій, встановлені постановами Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 та від 8 лютого 1997 року № 155, відповідно до зростання індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати;
    1.9. Відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців” разом з Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством фінансів України, Державним реєстратором, фондами соціального страхування, сторонами соціального партнерства запровадити механізм реєстрації платників внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за принципом “єдиного вікна”, не руйнуючи структуру соціального страхування.
    
    2. Фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування:
    2.1. Щорічно готувати пропозиції про розмір внесків у відповідності до законодавства про соціальне страхування.
    2.2. Забезпечити підвищення якості інформування населення про страхову діяльність фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та забезпечення публічного представлення громадськості інформації про їх доходи і видатки.
    2.3. Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності:
    - забезпечити розмір виплат по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на рівні не нижчому 50 % прожиткового мінімуму;
    - посилити контроль за обгрунтованістю вартості путівок на санаторно-курортне лікування, дитяче оздоровлення, видачі листків тимчасової непрацездатності.
    2.4. Фонду соціального страхування на випадок безробіття посилити контроль і відповідальність за надання дотацій на створення нових робочих місць.
    2.5 Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України посилити службу страхових експертів з охорони праці щодо профілактики нещасних випадків на виробництві та підвищення їх статусу при проведенні перевірок стану умов і безпеки праці та проведенні профілактичної роботи з цих питань.
    
    3. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, міським державним адміністраціям:
    3.1. Утворити у місцевих органах праці та соціального захисту населення структурні підрозділи з питань соціальної адаптації бездомних громадян, та осіб, звільнених з місць позбавлення волі.
    3.2. Забезпечити підготовку органів праці та соціального захисту населення до впровадження єдиної технології прийому громадян з питань соціального захисту.
    
    
    
    
    
    17 травня 2005
    
    Соціальне забезпечення є безумовним пріоритетом діяльності Кабінету Міністрів України, що відображено і в урядовій програмі, і в перших діях нового уряду.
    
    81% цьогорічного держбюджету спрямовано на соціальні видатки, що є найбільшим показником за всю історію України. Вперше мінімальна пенсія сягнула рівня прожиткового мінімуму для непрацездатних – 332 гривні. Розпочато ліквідацію пенсійної зрівнялівки: якщо до 1 квітня лише 10% пенсіонерів отримували пенсію, вищу за мінімальну, то тепер – 53%. Багатократно – до 8,5 тисяч гривень - збільшено допомогу по народженню дитини, істотно зросла допомога на дітей-сиріт, дітей-інвалідів, інвалідів з дитинства, допомога малозабезпеченим самотнім матерям.
    
    
    
    Проте ми усвідомлюємо, що стабільне зростання життєвого рівня і досягнення соціальної гармонії можливе лише у разі здійснення системних змін, створення сучасної системи соціального забезпечення й соціального страхування.
    
    
    
    Упродовж 1998-2003 років запроваджено 4 з 5 видів страхування, передбачених „Основами законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.
    
    
    
    Слід зазначити, що в системі соціального страхування накопичилася ціла низка проблем. По-перше, чотири страхові фонди здійснюють низку однакових функцій - реєстрацію платників страхових внесків, збір цих внесків, контроль за їх надходженням. Крім того, фонди соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та від нещасних випадків також мають спільні функції щодо оздоровлення та реабілітації громадян, а також виконують функції, характерні для медичного страхування. Внаслідок цього видатки на адміністрування чотирьох фондів невиправдано зросли, сягнувши 700 мільйонів гривень на рік лише на утримання виконавчих дирекцій плюс ще 200 мільйонів на допоміжні видатки. І це при тому, що тільки у Фонді соціального страхування на випадок безробіття після заміни його керівництва вже цього року непрофільні видатки скорочено на 182 мільйона гривень. Це дало змогу відразу збільшити мінімальну допомогу по безробіттю від 125 до 135 гривень. Таке дублювання обтяжує й роботодавців, які повинні звітуватися перед чотирма фондами, подавати чотири платіжних доручення до банку, обслуговувати чотирьох контролерів. Навряд чи є потреба в кожному з фондів створювати свою систему персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб, якщо можна вдосконалити існуючу систему, наприклад, Пенсійного фонду для застосування її і в інших видах соціального страхування.
    
    
    
    Отже, на нашу думку, на часі запровадження єдиного соціального внеску. В Міністерстві вже утворено робочу групу з розробки відповідного закону, до участі в якій запрошено всі зацікавлені сторони. Уряд буде вносити цей закон на розгляд Верховної Ради України.
    
    
    
    По-друге, діяльність страхових фондів не є прозорою для суспільства. Проведені протягом останніх місяців перевірки засвідчують, що багатомільйонні суми страхових коштів витрачалися неефективно. Протягом останніх тижнів директорів трьох фондів соціального страхування звільнено. Ухвалено нові, змінені бюджети у двох фондах. Скорочуються статті видатків, через які здійснювалися найбільші зловживання. На думку уряду, абсолютна прозорість діяльності фондів – перша передумова ефективності соціального страхування.
    
    
    
    Щодо пенсійної проблематики. Попередній уряд заклав на 2005 рік реальний дефіцит Пенсійного фонду в 17 мільярдів гривень. Зараз цю величезну дірку вдалося закрити, але бюджет не може вічно дотувати Пенсійний фонд у таких обсягах. Україна витрачає на пенсії 16% ВВП, це чи не найбільший показник у світі. До цього слід додати 26 різних законів, якими регулюються питання пенсійного забезпечення, наявність численних пільг зі сплати пенсійних внесків, і, нарешті, співвідношення пенсіонерів та працюючих, яке скоро може становити 50 на 50.
    
    
    
    Незважаючи на це, ми ніколи не відступимо від наміру виплачувати пенсії на рівні, не нижчому за прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, а також здійснювати їх подальшу диференціацію в залежності від стажу та заробітку. Ми ніколи не підемо на збільшення розміру пенсійних внесків. Натомість ми пропонуємо інші шляхи збалансування фінансів Пенсійного фонду.
    
    
    
    По-перше, це виведення з тіні вже наявних і створення нових робочих місць, а також перегляд пільг зі сплати внесків на пенсійне страхування, що розширить базу збирання внесків. По-друге, зростання заробітної плати, яка знову має стати головним джерелом доходів населення. Цього року ми збільшуємо мінімальну зарплату щокварталу, 1 вересня вона зрівняється з мінімальною пенсією, сягнувши 332 гривень. По-третє, все пенсійне законодавство слід привести до єдиних принципів, звівши його якщо не до одного, то принаймні до кількох системних законів. По-четверте, поруч з солідарною, створити накопичувальну пенсійну систему. Такі кроки оздоровлять не лише систему пенсійного страхування, але й економіку в цілому.
    
    
    
    Не менше проблем накопичилося і в системі соціального забезпечення. Державна соціальна допомога має надаватися справді бідним громадянам, але розміри цієї допомоги в дуже стислі терміни мають підвищитися настільки, щоб жоден громадянин не отримував доходів, нижчих за прожитковий мінімум. Тобто призначення більшості видів допомог потрібно прив’язати до рівня доходів родини, і в цьогорічному бюджеті вже зроблені такі кроки по окремих видах допомог.
    
    
    
    Сам механізм отримання соціальної допомоги має також бути впорядкованим. Перший крок на цьому шляху вже зроблено – запроваджено єдину заяву для отримання всіх видів допомоги. Ще важливіше узагальнити і зробити доступною для працівників органів соціального захисту інформацію про статус та реальні доходи заявників. З цією метою можна використовувати не лише напрацювання Мінпраці, але й дані, вже накопичені в Податковій адміністрації, органах юстиції та внутрішніх справ, страхових фондах. Взагалі, нашою метою є налагодження тісного обімну інформацією між різними відомствами, а отже і зменшення числа різноманітних довідок та інших паперів, які громадяни мають приносити до органів праці та соціального захисту. На зміну ходінню людей по інстанціях і безлічі довідок мають прийти єдина заява і єдина база даних. Плюс декларація про майно та доходи, за яку заявник має нести відповідальність, і соціальні інспектори зі збільшеними повноваженнями. Простіше кажучи, менше бюрократичних процедур, більша довіра до людини, яка звертається по допомогу, але й більша її відповідальність.
    
    
    
    Завдяки співпраці зі Світовим Банком Міністерство праці планує вже в цьому році запровадити в 20 районних та міських управліннях нову технологію прийому та обслуговування громадян, а в наступному році ця технологія запрацює ще як мінімум у 160 районах.
    
    
    
    Гуманного ставлення потребують інваліди. Я був здивований тим, як спритні ділки робили бізнес на потребах інвалідів. Зараз здійснюються рішучі системні та кадрові зміни і в Фонді соціального захисту інвалідів, і в об’єднанні „Укрпротез”. Ці зімни покладуть край величезній кількості зловживань, що мали місце у недалекому минулому. Тут я закликаю усі громадські організації інвалідів у спільники. Але реабілітація, інтеграція в суспільство та соціальний захист інвалідів мають стати турботою не одного відомства, а всього суспільства. Ми маємо покласти край корупції і знущанням з інвалідів у медико-соціальних експертних комісіях, покращити їх медичне обслуговування, дати можливість більшості інвалідів навчатися, працювати та відпочивати разом зі здоровими людьми, забезпечити інвалідам на візках можливість нормально пересуватися вулицями, користуватися приміщеннями та громадським транспортом. Час зайнятися й попередженням причин високої інвалідності, які лежать у низькій якості охорони здоров’я, високому рівні травматизму, в т.ч. на виробництві, нарешті – у відсутності реальної політики культивування і захисту здорового способу життя. Новий уряд має намір узятися за вирішення цих проблем і сподівається на підтримку Верховної Ради.
    
    
    
    Стислий регламент не дає можливості докладно зупинитися на цілій низці гострих соціальних проблем, над розв’язанням яких активно працює уряд. Це і проблема житлового забезпечення та житлового кредитування, і цілий вузол проблем чорнобильців, і тисячі безпритульних у т.ч. дітей, і багато інших бід, що залишилися Україні у спадок від минулого режиму.
    
    
    
    Вирішуючи найгостріші соціальні проблеми вже сьогодні, ми розпочали роботу над ґрунтовною концепцією нової соціальної політики. Ми маємо відповісти на головні виклики, що стоять перед суспільством. Але країну, в якій кожна людина отримає гідний соціальний захист, ми можемо створити лише власним розумом і власними руками. Давайте робити це разом.
    ......................
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    
    Верховна Рада України
    
    
    Комітет з питань соціальної політики та праці розглянув на своєму засіданні 18 травня 2005 року проект Рекомендацій парламентських слухань “Соціальне страхування та соціальне забезпечення в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку”, які були опрацьовані робочою групою представників комітетів у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, сторін соціального партнерства, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, науковців, громадських організацій.
    Під час проведення парламентських слухань розглянуто питання загальнообов’язкового державного соціального страхування в Україні, яке охоплює страхування на випадок безробіття, страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. У контексті порушеного питання визначено дієві механізми поліпшення соціального страхування, що мають своє відображення у конкретних розділах Рекомендацій.
    При обговоренні даної тематики слухань також висвітлено проблеми соціального забезпечення у призмі наближення до рівня прожиткового мінімуму всіх соціальних виплат, який вже затверджений законом, оскільки вітчизняна соціальна система не забезпечує реального захисту громадян України.
    Об’єднання зусиль всіх органів влади, науковців, громадських організацій дозволили детально переглянути проблемні питання системи соціального забезпечення через визначення тих першочергових заходів, реалізація яких дозволить втілити в життя соціальні стандарти закладені Конституцією України. Такий підхід дозволив сформувати, на основі поданих пропозицій від учасників, механізм поліпшення ефективної діяльності соціального страхування та удосконалення системи соціального забезпечення.
    Широке громадське обговорення порушеного питання, висвітлення його загальнодержавного значення, вироблення Рекомендацій за участю, вищезазначених представників, дозволило визначити першочергові та пріоритетні питання соціального забезпечення кожного громадянина.
    Комітет з питань соціальної політики та праці рекомендує схвалити проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань “Соціальне страхування та соціальне забезпечення в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку”.
    Доповідачем від Комітету з питань соціальної політики та праці на засіданні Верховної Ради України визначений Стоян О.М. – Голова підкомітету з питань праці, зайнятості та заробітної плати.
    
    Проект Постанови Верховної Ради України додається.
    
    Просимо підтримати.
    
    
    Голова Комітету В.Хара
    *************************************
    
    Як бачимо, поки революційних змін ВР не планує в області державного соціального страхування.І це вірно, - бо механізм соціального страхування дуже тонкий, особливо ФСНВ, де є багато невидимих пересічному громадянину речей(класи ризику і зв"язані з ними тарифи
    по галузям промисловості, розслідування нещасних випадків та профзахворювань на виробництві,лікування та реабілітація потерпілих,
    страхові виплати, тощо).
    Напроти, Кабінет Міністрів разом з Адміністрацією Президента хочуть швидких змін, реконструкції Фондів соцстрахування.
    З усіх змін, що пропонує КМУ, єдине що може бути виконано більш менш
    "без великих жертв" - це введення реєстрації в фондах підприємств і ФО-СПД через "єдине вікно".
    ***
    Хочеться відмітити слабку активність обговорення цих проблем самими
    Фондами соцстрахування, їхніми робочими органами, а також підприємствами, відомствами, профспілковими організаціями.
    
    Стефан Станевич

• 2005.05.23 | Обережний герой

  Чи вистачить соціальним фондам 20% від ФОПу на всіх?

  Як це пропонується у склалі єдиного соціального податку/внеску. Не певен. ФОП - фонд оплати праці.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.05.31 | Боровик

    Re: Чи вистачить соціальним фондам 20% від ФОПу на всіх?

    Моя позиція - соціальні фонди мають отримувати навіть не 20, а всього 15%. З особистого досвіду можу сказати, що при такому відсотку проблема виплат в конверті стає незручною і платник податків замість того щоб займатися оборудками по отримання готівки і іншими неприємними речами просто вибере 15% для соцфонду. З іншої сторони, повинна бути якась індексація пенсій з урахуванням надходжень.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2005.05.31 | stefan

      15%, а чому не 1,5;?

      Борови:
      > Моя позиція - соціальні фонди мають отримувати навіть не 20, а всього 15%.
      ***
      сьгодні тільки ПФУ =32%
      3 фонди соцстраху(приблизно):2%х3= 6%
      _______________________________________
      разом: 38%
      А Ви, шановний пане Боровик, хочете замість 38% - тільки 15%.
      
      я не проти, а чому 15%,. а не 1,5%%?
      Прошу обгрунтувати.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2005.05.31 | Боровик

        Re: 15%, а чому не 1,5;?

        stefan пише:
        > Борови:
        > > Моя позиція - соціальні фонди мають отримувати навіть не 20, а всього 15%.
        > ***
        > сьгодні тільки ПФУ =32%
        > 3 фонди соцстраху(приблизно):2%х3= 6%
        > _______________________________________
        > разом: 38%
        > А Ви, шановний пане Боровик, хочете замість 38% - тільки 15%.
        >
        > я не проти, а чому 15%,. а не 1,5%%?
        > Прошу обгрунтувати.
        Все дуже просто.
        Платник винаймає працівників, які себе оцінюють на певну суму. Їх не дуже цікавить ваша бухгалтерія, їх цікавить скільки вони отримають грошей на хліб та масло.
        Роботодавець щоб зменшити свої витрати на ЗП через "фонди-страхи" виплачує мінімальну ЗП, а решту в конверті. Для того щоб покласти грошики в конверт треба проводити певну суму час від часу через якусь контору-прачку з виплатою комісійних за обготівлення. При цьому роботодавець витрачає сили, енергію на ці оборудки замість того щоб займатись ефективністю власного підприємства. Також роботодавець втрачає частину свого спокійного сну. І все це він робить через те, що страхові збори більше 20-ти відсотків (тут вже не так важливо чи вони 38 чи 78).
        Якщо ж збори спустити до рівня 15 чи нижче відсотків, то втрачається бідь який сенс займатися затратною відмиваловкою готівки для зарплат в конвертах (часто баксами).
        Питання можна ставити чому саме 15, а не 13 чи 17... А тому, що легко вичисляти без калькулятора коли плануєш проект з залученням нових людей.
        До речі, а в чому ви отримуєте чи платите ЗП, в конверті чи по відомості? Цікаво опитати майданівців щоб вони сказали про себе чи про своїх друзів.
        Мені цікаво, чи кабмін зараз продовжує платити конвертами як раніше?
        Цікаво, як проходить через бухгалтерію кава яку випиває Пинзеник на роботі? А якщо не проходить, то як тут бути із законом?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2005.06.01 | stefan

          Re: 15%, а чому не 1,5;?

          для МП все, що Ви аргументували, можливо і має рацію.
          Але для великих підприємств(як державних так і недержавних), це, як кажуть у нас в Одесі,- це велика різниця.
          Саме великі і середні підприємства є основні платники в соціальні фонди.І якщо прийняти Ваші правила гри, то завтра мільйони інвалідів
          праці залишаться без соціальної допомоги(точніше, вона буде зменшена в декілька разів).
          Так що думайте при своїх розрахунках про постраждалих на виробництві,
          про шахтарів особливо, бо у них рівень травматизму самий високий серед інших галузей промисловості.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2005.06.01 | Боровик

            Re: 15%, а чому не 1,5;?

            Вибачте, але вони в любому випадку ніхріна не отримають, бо всі ми сидимо і варимося в однім казані з назвою Україна і на великих та середніх підприємствах доля ЗП мізерна і кількість занятих в МП тому то і виглядає малою, що по можливості вони офіційно навіть не оформляються на роботу.
            Я вам пишу як збільшити поступання відрахувань до фондів, а ви мені пишете як думати про постраждалих. От так і думати: зменшувати відрахування до рівня 15% щоб платили в фонди, а не прачкам на відмивання.
            Повторюю:
            Оскільки з фонду оплати праці держава вимагає надто високий відсоток відрахувань. То більшість підприємств успішно знаходять "прачку" де намивають готівки на ЗП, в результаті чого самі фонди майже нічого не отримують.
            Легалізація ЗП в любому секторі економіки призведе до зростання зП в Україні в цілому і великі підприємства теж адекватно збільшать ФОП.
            Зрозуміло, чи ще пальці позагинати і вправи з арифметики показати?
            
            
            
            stefan пише:
            > для МП все, що Ви аргументували, можливо і має рацію.
            > Але для великих підприємств(як державних так і недержавних), це, як кажуть у нас в Одесі,- це велика різниця.
            > Саме великі і середні підприємства є основні платники в соціальні фонди.І якщо прийняти Ваші правила гри, то завтра мільйони інвалідів
            > праці залишаться без соціальної допомоги(точніше, вона буде зменшена в декілька разів).
            > Так що думайте при своїх розрахунках про постраждалих на виробництві,
            > про шахтарів особливо, бо у них рівень травматизму самий високий серед інших галузей промисловості.

      • 2005.08.28 | stefan

        а решту 15% - з найманих працівників

        Пару днів тому розмовляв з керівником Управління ПФУ одного з районів Одеси, і от що узнав:
        -Для переходу на єдиний соцподаток = 20%, звичайно, коштів самого ПФУ
        не хватить, а держбюджет також це не витягне, - немалі гроші.
        -Так де ж взяти ці гроші(32-15)= 17% мінімум?
        -Розглядається проект, що недостаючі 15-17% від ФОП будуть платити
        самі наймані особи.
        -Таким чином зменшиться тиск на ФОП роботодавця, а ми всі(наймані працівники) будемо платити на 15%більше податків(зборів, внесків).
        Не привично, для нас це, - багато.
        -Так,немало.Але і виходу іншого нема.
        І це практика Євросоюзу.
        
        -Але ж у них зовсім інший рівень зарплат.
        
        
        ***
        Інфо для роздуму.

• 2005.06.10 | stefan

  Re: ВАЮ готує революцію соціальних фондів

  В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Уряд планує внести законопроект про впровадження єдиного соціального внеску на наступну сесію парламенту
  2 червня 2005 http://www.minpraci.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=40956&cat_id=34928
  
  „Баланс між соціальними потребами суспільства та можливостями економіки - така скерованість Бюджетної резолюції на 2006 рік”, - заявив під час семінару-наради, організованої Федерацією роботодавців України, міністр праці В’ячеслав КИРИЛЕНКО.
  
  Міністр наголосив, що уряд буде робити кроки, особливо в контексті підготовки Закону про бюджет на 2006 рік, для покращення інвестиційного клімату в Україні, зменшення податкового навантаження та впровадження єдиного соціального внеску.
  
  В’ячеслав КИРИЛЕНКО повідомив, що при Міністерстві праці створено робочу групу за участю представників уряду, профспілок та роботодавців, яка працює над проектом Закону про єдиний соціальний внесок. Його запровадження дозволить, серед іншого, скоротити адміністративні видатки, звітність, кількість контролерів та сприятиме розвитку підприємництва.
  
  „Уряд планує внести законопроект про єдиний соціальний внесок уже на наступну сесію Верховної Ради”, - повідомив міністр.
  
  Під час спілкування із роботодавцями обговорено і деякі аспекти діяльності Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю „Держнаглядпраці”.
  
  „У 2004 році інспектори „Держнаглядпраці” провели перевірку 31 тисячі підприємств”, - повідомив міністр. Для удосконалення роботи цієї структури В’ячеслав КИРИЛЕНКО запропонував найближчим часом провести у Міністерстві праці спільний круглий стіл за участю роботодавців, профспілок та представників Держнаглядпраці.
  ***
  
  Анатолій Кінах провів селекторну нараду з питань спрощення умов підприємницької діяльності
  
  10.06.2005 | 17:13 | Укрінформ http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/news_article?art_id=17752103&cat_id=35883
  
  Стан прискореного перегляду регуляторних актів щодо спрощення умов підприємницької діяльності, який здійснюється на виконання Указу Президента України, обговорили сьогодні учасники селекторної наради, яку провів Перший віце-прем'єр-міністр Анатолій Кінах. В нараді взяли участь керівники центральних відомств та облдержадміністрацій.
  
  Як зазначив Анатолій Кінах, по всій вертикалі влади створюються робочі групи з обов'язковою участю представників об'єднань суб'єктів господарювання, роботодавців. Вони мають у стислі терміни провести аналіз чинних регуляторних актів і до 1 липня внести подання до органів виконавчої влади щодо їх зміни або визнання такими, що втратили чинність. Передбачається різке скорочення нормативних актів, які створюють штучні бар'єри для розвитку підприємництва, особливо в дозвільній системі. До 31 серпня Держпідприємництва має завершити всі узгодження.
  
  Анатолій Кінах наголосив, що з 1 липня в Україні запроваджується реєстрація підприємців за принципом "єдиного вікна". Дозвільні документи надаватимуться за зручнішою схемою, розмір плати буде переглянуто.
  
  Перший віце-прем’єр-міністр підкреслив, що одним з головних критеріїв оцінки роботи керівників місцевих органів влади є динаміка зайнятості на ринку праці і створення робочих місць. Зокрема, він констатував, що у першому кварталі в деяких областях спостерігалося зниження кількісних показників зайнятості. Проте у квітні-травні ситуація поліпшилася.
  
  Анатолій Кінах зазначив також, що Верховна Рада відновила доступ підприємців до спрощеної системи оподаткування і висловив сподівання, що Президент України найближчим часом підпише відповідний закон.

• 2005.06.12 | stefan

  артпідготовка до реорганізації соціальних фондів

  КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
  
  Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
  від 9 червня 2005 р. N 191-р
  Київ
  
  Про проведення перевірки дотримання вимог
  законодавства у процесі надходження та використання
  коштів фондами загальнообов'язкового державного
  соціального страхування
  
  
  1. Мінпраці:
  
  утворити в тижневий строк у складі фахівців
  ГоловКРУ,
  Мінфіну, Мінекономіки, Мінпаливенерго, МОЗ, МВС, СБУ та Державної
  податкової адміністрації із залученням представників Генеральної
  прокуратури України
  комісії з проведення перевірки дотримання
  вимог законодавства у процесі надходження та використання коштів
  Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності,
  Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування на
  випадок безробіття і Фондом соціального страхування від нещасних
  випадків на виробництві та професійних захворювань;
  
  забезпечити в межах компетенції проведення в місячний строк
  утвореними комісіями перевірки дотримання вимог законодавства у
  процесі надходження та використання коштів зазначеними фондами та
  подати Кабінетові Міністрів України узагальнені висновки та
  пропозиції щодо вжиття невідкладних заходів для усунення виявлених
  порушень і недопущення їх у подальшому.
  
  2. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на
  Віце-прем'єр-міністра України Томенка М.В.
  
  
  Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО
  ***
  ЮВТ,як завжди, використала конкретний аргумент.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.06.13 | stefan

    Re: артпідготовка до реорганізації соціальних фондів

    Cьогодні 13.06.2005. має відбутися засідання Правління ФСНВ за участю
    міністра праці.
    Питання:проект бюджету ФСНВ на 2006р.
    і, очевидно, обговорення Рішешь АП та КМУ по реорганізації соціальних Фондів.(єдине вікно,та ін).
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2005.06.15 | stefan

      Re: артпідготовка до реорганізації соціальних фондів

      інформація про конкретні рішення Правління ФСНВ за участю Міністра праці пана В"ячеслава Кириленка 13.06.2005. знову відсутня.
      Зате є свіжі новини на цю тему:
      14-06-2005 23:25 Майдан-ІНФОРМ,
      Фонди соцстраху перевірятимуть прокуратура, СБУ та МВС
      
      Версія до друку // Редагувати // Стерти // URL: http://maidan.org.ua/static/news/1118780731.html
      
      „У Фондах соціального страхування головна проблема – відсутність ефективного та цільового використання коштів”, - заявив під час урядової „гарячої лінії” міністр праці та соціальної політики В’ячеслав КИРИЛЕНКО. Він повідомив, що „на сьогоднішній день три директори виконавчих дирекцій Фондів звільнені, у Фонді соціального страхування на випадок безробіття призначено нового виконавчого директора”.
      
      „Всі ускладнення, які виникають зараз у діяльності фондів пов’язані з тим, що Фонди соціального страхування для багатьох були дуже зручними установами для незаконних заробітків, - зазначив міністр. - І на жаль, раніше держава не завжди докладала достатньо зусиль для ефективного контролю за діяльністю цих Фондів”. Підтвердженням цього, за словами міністра, є три акти Головного контрольно-ревізійного управління про їх перевірку. „Ці акти підтверджують, що сотні мільйонів гривень, були витрачені або неефективно, або в нецільовий спосіб”, - наголосив міністр. За словами В’ячеслава КИРИЛЕНКА, „акти перевірки Фондів Голов КРУ є офіційними документами, які Міністерство праці надіслало до Генеральної прокуратури”.
      
      „Крім того, - повідомив міністр, - 8 червня Кабінет Міністрів видав спеціальне розпорядження щодо комплексної перевірки усіх Фондів соціального страхування не тільки за допомогою КРУ, а й прокуратури, СБУ, МВС та інших контролюючих органів”.
      
      „Уряд докладе максимум зусиль для того, щоб кошти соціального страхування використовувалися цільовим чином і в інтересах застрахованих осіб”, - наголосив В’ячеслав КИРИЛЕНКО.
      
      „У Фонді соцстраху з тимчасової втрати працездатності, - повідомив міністр, - продовжуються дискусії щодо змін до бюджету, і я думаю, що до кінця червня ці дискусії завершаться”. „Проблема в тому, що на другу половину цього року та на наступний рік в бюджеті Фонду пропонувалося закріпити такі схеми видатків, і по тих статтях, які є дуже зручними для тих, хто контролював цей Фонд раніше”, - зазначив міністр.
      
      В’ячеслав КИРИЛЕНКО наголосив, що „на даний момент здійснюються всі страхові виплати з Фонду, без затримок виплачується і підвищена допомога при народженні дитини”.
      
      Довідка. Як відомо, Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу стосовно службових осіб Фонду соцстраху з тимчасової втрати працездатності за фактом зловживання ними службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

• 2005.06.15 | tmp

  *испуганно, шепотом* может не надо? а? :( (-)

• 2005.06.15 | stefan

  Re: ВАЮ готує революцію соціальних фондів

  
  В'ячеслав КИРИЛЕНКО зустрівся з представниками організацій шахтарів-інвалідів
  
  
  14 червня 2005 http://mlsp.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=40D0C8B9B5BEFC7BFC305582F143966A?
  
  Міністр праці та соціальної політики В’ячеслав КИРИЛЕНКО зустрівся з представниками Всеукраїнської громадської організації „Спілка шахтарів-інвалідів України”.
  
  В ході зустрічі було обговорено проблеми соціального захисту шахтарів-інвалідів, зокрема питання диференціації пенсій, санаторно-курортного лікування, забезпечення інвалідів транспортом.
  
  За пропозицією В’ячеслава КИРИЛЕНКА, для вирішення проблем, що обговорювалися, учасниками зустрічі створено робочу групу, в яку увійшли представники Мінпраці, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та представники „Спілки шахтарів-інвалідів України”.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.08.17 | stefan

    УП про "єдине вікно"

    Лохшина для приватних підприємців, або про деякі особливості функціонування "єдиного вікна"
    Тетяна Бойко, для УП, 17.08.2005, 13:52
    http://www.pravda.com.ua/news/2005/8/17/32498.htm
    Фото AFP
    
    Зваживши усі пропозиції щодо своєї подальшої кар’єри після помаранчевої революції, я вирішила розпочати власний бізнес - для цього потрібно було зареєструватися приватним підприємцем.
    
    Перший мій візит до реєстраційної палати відбувся навесні цього року. Озброївшись пакетом необхідних документів, я поїхала до відділу реєстрації львівського міськвиконкому, оскільки реєстрація відбувається за місцем прописки у паспорті.
    
    На мене чекали зачинені двері, на яких було написано, що прийом відвідувачів лише з 10 до 13 години. Годинник показував 13:30… При вході у реєстраційну палату є інформаційний стенд, і я почала уважно вивчати усі повідомлення, з яких стало зрозуміло одне – процес реєстрації – це справа не одного дня, але для початку, окрім пакету документів, який лежить у сумці, мені потрібен бланк заявки.
    
    Оскільки ані бланків, ані зразків на інформаційному стенді не виявилося, я почала дзвонити у зачинені двері. На допомогу прийшов знайомий депутат, який саме вирішив завітати в гості до начальника. Він пообіцяв допомогти роздобути потрібні бланки. Після дзвінка на мобільний телефон начальника нам відкрили двері. Депутат попросив мене зачекати у приймальні, а сам зайшов до кабінету. Через кілька хвилин він повідомив, що цього дня нічого не вийде, але якщо я прийду наступного дня з 10 до 13 і скажу, що я від цього депутата, то бланки мені дадуть без черги.
    
    Ввечері я повинна була повертатися до столиці, зате дізналася купу важливої інформації – приходити треба десь о 8 годині ранку, займати чергу, отримувати бланки, потім знову ставати в чергу, здавати їх і т.д. Тобто, з моїм шаленим ритмом роботи отримати реєстраційне свідоцтво було не так просто. Довелося відкласти справу.
    
    На щастя, влада дуже швидко почула благання підприємців і пообіцяла спростити процедуру реєстрації, створивши по всій Україні до з 1 липня 2005 року "єдині реєстраційні офіси". Подавши туди один раз необхідні папери, протягом трьох днів можна буде отримати весь пакет реєстраційних документів включно із дозволом на виготовлення печатки.
    
    Найближча нагода приїхати до Львова більше, ніж на два дні, випала тільки у серпні. Вранці я прийшла до знайомого уже приміщення, на якому замість таблички з надписом "Реєстраційна палата" з’явилася вивіска "Єдиний реєстраційний офіс".
    
    На інформаційному стенді - знову купа різноманітних повідомлень і, звичайно, жодного зразка для заповнення документів. Зате був аркуш із переліком необхідних документів для державної реєстрації – їх виявилося зовсім мало – заповнена форма, копія ідентифікаційного номера та довідка про сплату послуг за державну реєстрацію – 34 гривні.
    
    Зайшовши до вузенького кишкоподібного приміщення, я побачила довжелезну чергу – людей зі сто з різних районів міста Львова. У цій черзі стояли всі разом – ті, хто здавали документи на відкриття юридичної особи, фізичної особи, хто отримували свідоцтва, хто перереєстрував організацію чи підприємство, хто хотів отримати бланки, консультацію, поставити печатку, зробити копії тощо.
    
    Оскільки жодних табличок із надписом "інформація", "консультація", "адміністратор" не можливо було побачити через велике стовпотворіння нещасних бізнесменів, я запитала у людей з черги, що мені робити. Приємна жінка років тридцяти п’яти пояснила, бланк форми можна взяти у державного реєстратора району за місцем прописки.
    
    Уважно розглянувши приміщення, я зрозуміла, що вся черга ділиться на дві половини – одні чекають у двері направо, інші – наліво. Мені потрібен Залізничний район, то ж я пішла направо. Черга направо ділилася теж на дві – у двері наліво і прямо (на дверях надпис – Галицький, Залізничний, Шевченківський та Личаківський райони). Я уже знала, що направо – приймальня начальника.
    
    Постоявши у черзі хвилин п’ятнадцять, послухавши численні нарікання бізнесменів (в очах яких було тільки розчарування) на помаранчеву владу, знахабнілих чиновників, відкати, хабарі тощо, я зрозуміла, що за півроку мого перебування у Києві у львівському бізнесі все залишилося в кращих традиціях кучмізму.
    
    Дізнавшись, що я з ПОРИ, і стою лише за бланками, мене пропустили майже без черги. Державний реєстратор Залізничного району Львова Василаш Галина Ярославівна запитала у мене домашню адресу, дала пусті бланки і нагадала, щоб я, коли заповню, не забула взяти копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера. Я подякувала і вийшла з кабінету.
    
    Сплативши в Ощадбанку тридцять чотири гривні і отримавши квитанцію, я знову повернулася в "єдиний реєстраційний офіс". Залишалося лише заповнити форму та стати знову у чергу для здачі документів.
    
    Перша перепона виникла під час заповнення графи КВЕД (код виду економічної діяльності). За спинами черги у двері наліво висить стенд із кодами КВЕД шрифтом дванадцятим. Під стіною стоять крісла, на яких майже у два поверхи сидять люди. Для того, щоб вибрати необхідні коди, потрібно перехилитися через ці конструкції. Орієнтовно через півгодини я успішно справилася із цим завданням.
    
    За цей час черга направо виросла аж до самого виходу з "єдиного реєстраційного офісу", і я з розчаруванням повинна була визнати, що шансів встигнути здати документи до 13 години у мене майже не було. То того ж я дізналася, що після державного реєстратора потрібно самій здавати документи до податкової, пенсійного фонду і т.д. Ніякого державного адміністратора, передбаченого наказом Деркомпідприємництва від 22.06.2005 р., немає.
    
    Спочатку хотілося піти до начальника, влаштувати скандал, запитати, чому не працює "єдине вікно" (а усі львівські газети місяць тому писали, що працює), чому тих, хто хоче отримати консультацію чи висловити невдоволення, відправляють до відділу консультаційного забезпечення ДПА, чому у приміщенні при сорокаградусній спеці немає жодного кондиціонера і т.д.
    
    Але потім подумала, що заради чистоти експерименту, варто самій спочатку пройти усі процедури реєстрації, а потім за кожне порушення закону спитати начальство "єдиного вікна" окремо. Виснажена морально і фізично, я поїхала додому.
    
    Наступного дня о 10 годині ранку я була вже у "єдиному реєстраційному офісі" – черга така ж, як напередодні. Цього разу я взяла із собою книжку, тому година сорок хвилин стояння у черзі виявилися не надто довгою. Здала документи, розписалася на листку. Через два дні з паспортом та копією листка потрібно прийти забрати свідоцтво.
    
    У понеділок вранці я знову стала в чергу. Чекати довелося майже годину (мабуть, через страшну зливу людей було вдвічі менше звичайного). Галина Ярославівна показала мені красиве рожеве свідоцтво, попросила підписатися на картці та піти зробити дві ксерокопії документів для податкової інспекції та пенсійного фонду. Найближчий ксерокс виявився у магазині канцтоварів через дві вулиці, то ж подорож під дощем зайняла ще додатково півгодини.
    
    Повернувшись назад, я знову стала в чергу. Жінка із сусідньої черги, яка стояла зі мною ще у старій черзі, запевнила усіх, що я вже по другому колу, тому мене варто пропустити без черги. Подякувавши усім, я зайшла до державного реєстратора. На цей раз мені поставили печатки і підписи на ксерокопіях і віддали свідоцтво, а також відправили до податкової та пенсійного і сказали, що подальші інструкції я отримаю саме там.
    
    Попрощавшись із своїми колегами з черги, я пішла до сусідньої кімнати, де на одному із віконечок маленькими буквами написано ДПІ. Жодних зразків заповнений бланків ні поблизу віконечка, ні в офісі не спостерігалося. У віконечку мені дали папір формату А4, на якому від руки було написано перелік документів, необхідних для реєстрації - від чого настрій у мене значно погіршився.
    
    Найбільше мене здивував підпис внизу картки, де вказувалося, до документи потрібно здавати в офісі ДПІ на вулиці Стрийській, 35. Я запитала, чому не працює "єдине вікно" - за весь час перебування в "єдиному реєстраційному офісі" я жодного разу не бачила, щоб документи здавали у це віконечко, на що отримала відповідь, що при бажанні можу здати документи і тут.
    
    Працівниця податкової інспекції пояснила, що завірити копію свідоцтва про реєстрацію може державний реєстратор, поставивши "мокру" печатку на копії або нотаріус (у черзі я дізналася, що це задоволення коштуватиме 50 грн.). Проблема була також у довідці з місця роботи (я навчаюся а аспірантурі Львівського національного університету ім. І. Франка). Я вирішила спочатку роздобути довідку з університету, а потім, якщо пощастить, повернутися до державного реєстратора.
    
    Відділ кадрів ЛНУ ім. І. Франка приймає відвідувачів лише з 15:00, тому про мрію здати документи до податкової того ж дня можна було забути. З довідкою з аспірантури проблем майже не було, я також зробила копії усіх необхідних документів.
    
    Наступного дня вранці – знову в чергу до державного реєстратора, щоб отримати "мокру" печатку. У черзі мене відразу попередили, що таких прецедентів раніше не було, усі завіряли копії в нотаріуса. Мені довелося прочитати лекцію про те, що примірним положенням "Про єдиний реєстраційний офіс" не лише не передбачено жодних нотаріальних посвідчень, але й "єдине вікно" створене для того, щоб один єдиний раз здати усі необхідні документи, а через три дні отримати весь реєстраційний пакет. Здивовані, колеги по нещастю знову пропустили мене без черги до державного реєстратора.
    
    Галина Ярославівна пояснила, що державний реєстратор не завіряє жодних копій, усі ходять до нотаріуса. Потім додала, що не впевнена, чи може це зробити, оскільки старе положення уже не діє, а згідно нового робота не налагоджена, і відправила мене до начальника за роз’ясненнями.
    
    У приймальні начальника я просиділа, на диво, не довго. Оскільки мене ніхто не запросив, довелося зайти самій у кабінет. Для початку запитала лише про печатку. Начальник порадив звернутися до державного реєстратора. Я пояснила, що щойно звідти і попросила положення, яким керуються працівники єдиного вікна. Начальник розпливчасто пояснив, що воно є і згідно цього положення державний реєстратор нічого не зобов’язаний мені посвідчувати.
    
    Я запропонувала разом зателефонувати на гарячу лінію Ради підприємництва при КМУ і почути роз’яснення, як повинно функціонувати "єдине вікно", а також запитала, чому немає жодних зразків заповнення документів і я сама повинна бігати по фондах, а не працівники єдиного реєстраційного офісу.
    
    Начальник відповів, що не знає ні про яку "гарячу лінію", якщо мені треба, то щоб дзвонила сама. Щодо інших питань – то від діє згідно положення. Оскільки почав активно вивчати папери на столі, я зрозуміла, що розмова стає безпредметною. Наступного разу прийду із положенням та відеокамерою.
    
    Повернувшись до віконечка податкової, я попросила форму 5 ОПП та зразок для заповнення. Працівниця податкової повідомила, що у неї є лише кілька бланків (із натяком, щоб я пішла відксерити копії на сусідню вулицю), а зразків немає, бо начальство не давало вказівки вішати зразки. Я пояснила, як повинне працювати "єдине вікно", що її щиро здивувало, а за ксероксом та іншою оргтехнікою порадила звернутися до начальства. Чиновниця погодилася, що організація роботи "єдино вікна" не найкраща, але її завдання – лише приймати документи.
    
    Переді мною підійшов чоловік поважного віку із рядом запитань про відмінності в оподаткування фізичних та юридичних осіб, на що отримав чесну, але абсурдну відповідь працівниці ДПІ – "Мабуть, у всій податковій ви не знайдете людини, яка буде компетентна у всіх питаннях відразу". Чоловік ще кілька хвилин понарікав на всіх чиновників і пішов ні з чим.
    
    Тут на превеликий подив жінка заявила, що може прийняти у мене документи без нотаріального посвідчення і що забрати свідоцтво я зможу уже через два дні. Щаслива, я вийшла з "єдиного реєстраційного офісу" і почала думати, як заставити чиновників організувати нормальну роботу "єдиного вікна", а підприємцям пояснити, що їх продовжують дурити.
    
    Через два дні я прийшла до віконечка ДПІ для того, щоб забрати реєстраційне свідоцтво, але знову мене спіткала невдача. Напередодні до вечора начальники усіх районів були на нараді, тому не мали часу. У кращому випадку я та всі, хто подавали документи два дні тому, зможуть отримати їх лише через день.
    
    Я підійшла до іншого віконечка, біля якого висять зразки бланків до пенсійного фонду. Документи туди потрібно здавати такі ж, як до податкової, окрім довідки з місця роботи (чи копії трудової книжки). Нотаріального посвідчення свідоцтва не вимагалося.
    
    На щастя, я зробила кілька копій попереднього разу, тому, заповнивши форму, здала документи. Оскільки щойно забрали документи до пенсійного фонду на підпис, за реєстраційним свідоцтвом можна було приходити тільки з понеділка (це був четвер). У сусідньому віконечку (податковій) клієнтів відсилали до нотаріусів, на Стрийську, 35, у відділ консультацій ДПА та в інші інстанції.
    
    При виході з реєстраційного офісу я помітила, що на інформаційному стенді з’явилися зразки оформлення документів для реєстрації, а на сусідній стіні висів Закон України "Про державну реєстрацію фізичних та юридичних осіб від 8 жовтня 2003 р."
    
    Перечитавши ще раз усю нормативно-правову базу, я зрозуміла – "ЄДИНЕ ВІКНО НЕ ПРАЦЮЄ ТОМУ, ЩО ВОНО НЕ МОЖЕ ПРАЦЮВАТИ ВЗАГАЛІ".
    
    Численні інструкції
    
    Інструкція про порядок обліку платників податків, затверджена Наказом ДПА від 19 лютого 1998р. №80;
    
    Інструкція про порядок надходження, обліку та витрачання коштів фонду, затверджена постановою правління фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001р. №16;
    
    Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, затверджена постановою фонду соцстраху від 20 квітня 2001р. № 12;
    
    Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затверджена постановою правління пенсійного фонду України від 19 грудня 2003р. №21-1;
    
    Інструкція про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затверджена наказом міністерства праці та соціальної політики України від 18 грудня 2000р. № 339;
    
    Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах затвердженої постановою НБУ від 12.11.2003р. № 492
    
    ПРОТИРІЧАТЬ примірному положенню про порядок роботи "Єдиного реєстраційного офісу".
    
    Згідно примірного положення держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва № 55 "Про адміністратора (посадову особу міської ради, районної, районної у містах Києві і Севастополі державної адміністрації, яка організовує видачу суб’єктам господарювання документів дозвільного характеру за принципом організаційної єдності), саме працівники єдиного реєстраційного офісу "здійснюють видачу документів дозвільного характеру за принципом організаційної єдності та забезпечують взаємодію місцевих дозвільних органів та суб’єктів господарювання щодо видачі документів дозвільного характеру держані адміністратори".
    
    Згідно застарілих, але ДІЮЧИХ (адже нових немає) інструкцій ДПА, пенсійного та інших фондів взяття на облік фізичної чи юридичної особи здійснюється за особистої присутності заявника, який подає КУПУ довідок та копій (у т.ч. нотаріально завірених), і реєстрація відбувається в кожній державній структурі займає до 10 днів. Консультацій у даному випадку не надає ніхто.
    
    Зрозумівши усю парадоксальність ситуації, я зателефонувала на "гарячу лінію" ради підприємництва при КМУ на телефон 8 (044) 256-60-90 і попросила пояснити, яким же чином повинна бути організована робота "єдиного вікна", зважаючи на невідповідність інструкцій ДПІ та фондів до постанов Держкомпідприємництва. На жаль, відповіді я не отримала. Мене попросили зателефонувати за номерами 8(044) 254-52-18 або 8 (044) 254-56-69.
    
    Наступного дня я прийшла до віконечка податкової за довідкою про взяття на облік. Працівниця ДПІ показала мені довідку і пообіцяла віддати, коли я принесу нотаріально посвідчену копію свідоцтва про реєстрацію. Пославшись на положення Держкомпідприємництва від 23 липня, я попросила віддати мені довідку і прокоментувати ситуацію із законодавчим колапсом.
    
    Вона віддала довідку і сказала, що здивована такою ситуацією, оскільки кілька днів тому перечитувала усі нормативно-правові акти і в результаті не знає, як діяти. На разі ДПА користується старими інструкціями. Послуги із переходу на єдиний податок "єдине вікно" не надає. Потрібно їхати у ДПА на вулицю Стрийську, 35.
    
    Довідку про реєстрацію у Пенсійному фонді я отримала з третього разу через п’ять днів. В інших фондах я вирішила не реєструватися. Тим більше, що довідки про реєстрацію видаються за місцем знаходження фондів.
    
    Отже, справа зроблена всього за 13 днів. Якщо додати мінімум 7 днів для отримання дозволу на виготовлення печатки, то вийде 20 днів. А на папері "єдине вікно" робить це все за два-три дні.
    
    Невідповідність законодавчих актів – типове явище в українському суспільстві. Дивує інше – чому прем’єр-міністр та президент з гордістю перед телекамерами інформують про те, як в Україні створюються сприятливі умови для розвитку підприємництва. Чому голослівні заяви високопосадовців робляться без відповідної нормативно-правової бази? Хто і відповідно до якого законодавства нестиме відповідальність за чергову порцію "лохшини"? Гірше інше - навіть якщо президент виконає свою обіцяну і звільнить усіх заступників губернаторів, "єдине вікно" від цього не запрацює.
    
    
    
    Висловіть свою думку на ФОРУМІ Української правди
    ***
    у нас в Одесі ситуація не ідеальна,. але набагато краща.Весь цикл нової реєстрації відбувається за 2-3 дні.підприємці нікуди не бігають по ДПІ, Фондах.все відбувається в "єдиному вікні" за адресою: вул.
    Л.Толстого 11.

• 2005.06.17 | stefan

  здоровий глузд перемагає

  об"єднанння Фондів соцстрахування - авантюра, яка не знайшла підтримки
  Парламенту, в згодомм і Кабінету Міністрів
  http://www.rada.gov.ua:8080/pls/zweb/webproc34?id=&pf3511=24607&pf35401=71508
  Верховна Рада України
  
  Кабінетом Міністрів України розглянуто проект Закону України “Про єдину систему збору та обліку внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (реєстраційний № 7357 від 14.04.05 р.), внесений народним депутатом України В.Хомутинніком.
  Законопроектом пропонується на заміну встановлених внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування запровадити сплату єдиного соціального внеску, утворити та визначити засади діяльності та повноваження органів, що здійснюватимуть консолідацію збору, обліку цього внеску та його розподіл між фондами за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Визначити центральним органом виконавчої влади, уповноваженим здійснювати адміністрування збору та обліку єдиного соціального внеску, Державну податкову адміністрацію України та її територіальні підрозділи, і покласти на неї, зокрема, реєстрацію платників єдиного соціального внеску та застрахованих осіб в державному реєстрі соціального страхування, контроль за сплатою єдиного соціального внеску, контроль за дотриманням трудового законодавства в частині державної реєстрації трудових договорів та інше. Операції щодо обліку надходжень від сплати єдиного внеску та розрахункові операції щодо розподілу цих надходжень за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування (без акумуляції коштів) здійснює Державне казначейство України.
  Запропонований варіант адміністрування страхових внесків не може бути підтриманий з таких підстав:
  1) виникає потреба в значних витратах для розвитку інформаційних технологій при модернізації реєстрів платників та застрахованих осіб, що унеможливлює запровадження Закону з 01.01.2006 р.;
  2) завдання, що визначені для ДПА, зокрема, щодо контролю за дотриманням трудового законодавства в частині реєстрації трудових договорів, застосування прямих і непрямих методів контролю за укладанням роботодавцями трудових договорів не є притаманними для податкових органів. Відповідно до чинного законодавства реєстрацію трудових договорів найманого працівника з фізичною особою проводить державна служба зайнятості;
  3) не можуть бути підтримані відносини застрахованих осіб з Уповноваженим органом в частині надання права звернення застрахованим особам до цього органу з заявами щодо недотримання роботодавцями трудового законодавства в частині реєстрації трудових договорів. Такі заяви (скарги) є підставою для проведення Уповноваженим органом позапланової перевірки роботодавця. По суті ДПА буде виконувати функцію Державної інспекції праці, з чим не можна погодитися. В той же час до повноважень Уповноваженого органу віднесена функція надіслання матеріалів до органів Державної інспекції праці у разі виявлення порушень трудового законодавства;
  4) не можна погодитися з тим, що контроль і нагляд за діяльністю ДПА здійснюватиме центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, що йому не притаманно;
  5) законопроектом не визначено за рахунок чого утримуватимуться структурні підрозділи ДПА, які здійснюватимуть адміністрування збору та обліку єдиного соціального внеску;
  6) в проекті закладені суттєві протиріччя. Одна норма визначає, що Уповноважений орган не втручається в діяльність фондів, інша норма визначає, що Уповноважений орган може вимагати від фондів інформацію щодо отримання окремими застрахованими особами страхових виплат. Також передбачено, що Уповноважений орган разом зі страховими фондами здійснює заходи щодо уніфікації системи страхових виплат, що не може відноситись до завдань ДПА;
  7) запропонована схема адміністрування єдиного страхового внеску виявляється занадто дорогою і при наявності значного дефіциту коштів державного бюджету та коштів фондів соціального страхування може бути не реалізованою, що погіршить фінансовий стан фондів.
  Державна податкова адміністрація є фіскальним органом, основним завданням якого є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів ( обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
  Відповідно до статті 2 Закону України „Про систему оподаткування” фонди соціального страхування не є державними цільовими фондами, а їх кошти не входять до Державного бюджету.
  Відповідно до вимог статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення
  Законопроект потребує доопрацювання у частині внесення відповідних змін до Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, базових законів з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування та інших законів, оскільки в подальшому можуть виникнути правові колізії.
  З огляду на викладене, вважаємо, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання.
  На виконання Указу Президента України від 12.05.05 р. № 779 та Програми діяльності Кабінету Міністрів України „Назустріч людям” до 1 жовтня поточного року Кабінету Міністрів України необхідно подати на розгляд Верховній Раді України законопроект „Про єдиний соціальний внесок”. В даний час міжвідомча робоча група за участю працівників заінтересованих міністерств та відомств, фондів соціального страхування та представників сторін соціального партнерства опрацьовує відповідний законопроект. Окремі положення проекту Закону України “Про єдину систему збору та обліку внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” можуть бути враховані в урядовому варіанті законопроекту „Про єдиний соціальний внесок”.
  Супроводжувати законопроект у комітетах та на пленарному засіданні Верховної Ради України буде заступник Міністра праці та соціальної політики Гаряча О.В.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.06.17 | stefan

    Re: здоровий глузд перемагає

    http://www.rada.gov.ua:8080/pls/zweb/webproc34?id=&pf3511=24607&pf35401=71508
    Проект
    РЕКОМЕНДАЦІЇ
    парламентських слухань
    “Соціальне страхування та соціальне забезпечення в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку”.
    
    Учасники парламентських слухань, які відбулися 10 травня 2005 року відмічають, що політика соціального страхування та соціального забезпечення має багатогранну форму у її застосуванні, покращенні та стратегії розвитку. Зважаючи на нові аспекти удосконалення, суспільство повинно враховувати спадок, який залишився від радянських часів, чотирнадцятирічний досвід незалежності України та позитивні досягнення розвинених країн.
    З набуттям незалежності, в Україні першими кроками до створення системи соціального забезпечення стало розроблення і схвалення у грудні 1993 року Верховною Радою України Концепції соціального забезпечення населення України, яка орієнтована на досвід Європейських країн та врахувала перехід до ринкової економіки, оскільки механізми існуючої до цього часу системи соціального захисту вичерпали себе і обумовили негативні тенденції.
    Подальшим реформуванням системи соціального забезпечення населення стало прийняття і введення в дію Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
    Почався новий відлік сучасного загальнообов’язкового державного соціального страхування в Україні. Зазначений Закон передбачав комплексний соціальний захист громадян на основі принципів та загальних правових, фінансових і організаційних засад загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян України. Складовою нового Закону було визначення необхідності створення п’яти видів загальнообов’язкового державного соціального страхування:
    пенсійного страхування;
    страхування на випадок безробіття;
    страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;
    страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
    медичного страхування.
    Нова організація системи соціального захисту населення вже дозволила зробити перехід від бюджетного до страхового принципу фінансування окремих напрямів соціальних видатків, створити нові механізми управління коштами соціального страхування на основі паритетності представників від застрахованих осіб, роботодавців та держави.
    І відповідно до цих Основ у 2001 році були створені і почали діяти три фонди соціального страхування, а в 2004 році на принципах соціального страхування почав діяти четвертий – Пенсійний фонд.
    Позитивні результати з початку запровадження системи загальнообов’язкового державного соціального страхування були відчутні майже відразу. Регулярно стала здійснюватися виплата матеріального забезпечення безробітного, ліквідовано заборгованість з виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, забезпечена регулярність поточних виплат постраждалим на виробництві і значно зменшена заборгованість з виплати відшкодування шкоди минулих років. Збільшилась кількість страхувальників, які до створення фондів не реєструвалися, як платники внесків.
    На відшкодування шкоди потерпілим на виробництві Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві виплачується в середньому 83 відсотки від загальної суми коштів, що надходять до Фонду.
    За час його існування потерпілим на виробництві (членам їх сімей) відшкодовано 3,3 млрд. гривень (без урахування сум відшкодування Пенсійному фонду України).
    За даними Держкомстату станом на 01.01.2005р. сума заборгованості по страховим виплатам потерпілим, яка утворилася до 1 квітня 2001 р. - 620,2 млн.грн. знизилася до 32,8 млн. гривень.
    У Фонді соціального страхування на випадок безробіття в період з 2001 по 2004 роки матеріальне забезпечення та соціальні послуги на страхових засадах отримали 11295,2 тис. осіб, з яких активними заходами сприяння зайнятості було охоплено 5576,5 тис. осіб. На вільні та новостворені робочі місця було працевлаштовано 3466,0 тис. осіб, у тому числі шляхом надання дотацій роботодавцям 120,7 тис. осіб. У цей період 160,5 тис. безробітних організували власну справу як суб’єкти підприємницької діяльності. Отримали нову професію або підвищили кваліфікацію 670,5 тис. осіб.
    За період дії страхової системи мінімальний розмір допомоги по безробіттю збільшено у 2,9 рази, а для окремих категорій застрахованих осіб у 3,6 рази.
    З часу заснування Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності всі види допомоги, що передбачені зазначеним Законом, мали тенденцію поступового зростання з метою досягнення рівня прожиткового мінімуму по окремим видам допомоги, при тому, що заборгованість по виплаті застрахованим особам по всіх видах допомоги, що надається за рахунок коштів Фонду, зменшилась з 104,6 млн.грн. станом на 10.01.2001р., до 9,5 млн.грн. на 01.01.2005 року.
    За останні два роки страхові виплати при народженні дитини збільшились майже в 5 разів, таким чином станом на 01.01.2005 року одноразова допомога при народженні дитини складала 1550 грн., а з 01.04.2005 року – 8498 грн. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для застрахованої особи становить 104 грн., для незастрахованої 90 грн.
    Фінансування оздоровчих заходів Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з кожним роком поступово збільшується, так витрати складали: у 2002 році – 561 932 тис.грн., 2003р. – 696 940 тис.грн., у 2004р. – 779 604 тис.грн.
    З 1 січня 2004 року набрав чинності і запровадив трирівневу пенсійну систему Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Перший рівень – солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, другий – накопичувальна, яка базується на накопиченнях коштів на персональних рахунках застрахованих осіб та третій рівень – система недержавного пенсійного забезпечення.
    Запроваджено нову формулу обчислення пенсії, яка передбачає розширення періоду врахування заробітку при призначенні їх розмірів та зарахування до страхового стажу лише тих періодів, за які сплачено страхові внески до Пенсійного фонду. Розмір пенсії конкретній особі визначається диференційовано з урахуванням стажу роботи і заробітку, при цьому знято обмеження пенсії максимальним розміром.
    Для стимулювання розвитку накопичувальної системи пенсійного забезпечення через недержавні пенсійні фонди сформовано цілісну стимулюючу систему оподаткування. Податкове законодавство частково звільняє від оподаткування пенсійні внески до недержавних пенсійних фондів, страхових організацій або на пенсійний депозитний рахунок банківської установи.
    Разом з тим, учасники парламентських слухань відмічають, що поруч з позитивними результатами в системі соціального забезпечення і соціального страхування мають місце цілий ряд проблем, як в законодавчій сфері, так і в практичній роботі, насамперед, фондів соціального страхування.
    Основні проблеми, що потребують вирішення – це наближення розмірів мінімальних страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням до рівня прожиткового мінімуму, зокрема, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, запобігання спрямування коштів страхових фондів на фінансування невластивих витрат, звужуючих можливості фондів щодо подальшого посилення рівня платоспроможності, матеріального забезпечення та надання соціальних послуг застрахованим особам. Органами виконавчої влади повністю порушується система формування розміру страхових внесків, коли без урахування вимог законів щодо надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам, встановлюється розмір страхового тарифу без економічного обґрунтування, що в подальшому призводить до фінансової нестабільності роботи фондів.
    Крім цього щорічно законами України про Державний бюджет, починаючи з 2002 року на фонди соціального страхування покладаються виплати не страхового характеру і мають нецільове призначення.
    Так тільки з фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві за період з 2002 року було вилучено 313,6 млн.грн. на погашення заборгованості по одноразовій допомозі і відшкодування шкоди.
    Два роки поспіль тими ж законами про Державний бюджет України на Фонд соціального страхування по безробіттю покладаються виплати на соціальні послуги та матеріальне забезпечення незастрахованим особам, на що тільки у 2004 році з Фонду було вилучено більше 90 млн.грн.
    Знову ж таки, на Фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності покладаються обов’язки по оплаті перших п’яти днів тимчасової втрати працездатності для бюджетних організацій, що також суперечить базовому Закону та призводить до додаткових витрат Фонду на суму більше 100 млн.грн. щорічно.
    В той же час залишаються питання, які потребують вирішення в пенсійному забезпеченні. Це стосується збільшення розмірів надбавок і підвищень до пенсій, передбачених раніше діючим законодавством, які призначаються в розмірах, що фактично склалися на момент введення в дію Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”; здійснення заходів щодо скорочення пільг по сплаті внесків до Пенсійного фонду, а у разі збереження більш сприятливих умов для діяльності АПК, передбачення у видатках Державного бюджету України коштів на компенсацію відповідних пільг, а також забезпечення в повному обсязі розмежування джерел фінансування пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, щорічне реальне зростання пенсій та інших соціальних виплат.
    Пропозиції, які зараз подаються стосовно запровадження єдиного соціального внеску мають певні застереження, що його впровадження може призвести до руйнування системи в цілому. Оскільки, передача навіть окремих спільних функцій в один орган викликає сумніви в частині цільового використання коштів фондів. При цьому фондам залишаються тільки функції проведення страхових виплат і надання соціальних послуг застрахованим особам. Це може призвести до порушення принципу повноти відповідальності кожного із фондів за фінансову ситуацію в окремому виді соціального страхування. Слід зазначити, що схожий експеримент вже проводився, відповідно до Закону України “Про проведення у Запорізькій, Луганській та Львівській областях експерименту з підвищення ефективності роботи державних цільових фондів”, що не приніс очікуваних позитивних результатів.
    Відповідно до Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не запроваджено останній вид соціального страхування – медичне.
    Галузь охорони здоров’я зберегла мету, кадрові ресурси та необхідні обсяги надання медико-санітарної допомоги населенню.
    Охорона здоров’я безумовно вимагає збільшення обсягів фінансування. Коштів, що виділяються, недостатньо навіть для того, щоб сфера охорони здоров’я була спроможна нормально взаємодіяти зі сферами, які працюють за законами ринку. Внутрішніх резервів для відтворення наявної інфраструктури фактично немає. Тому першочерговим є прийняття та запровадження відповідного Закону, який надасть можливість громадянам отримати вичерпні можливості в одержанні медичної допомоги за рахунок коштів системи медичного страхування в обсязі та на умовах, передбачених програмою медичного страхування.
    Говорячи про соціальне страхування треба відмітити, що заробітна плата є основою наповнення фондів соціального страхування та джерелом матеріального забезпечення найманих працівників.
    Однак, існуючий нині її рівень та купівельна спроможність не забезпечують відповідного рівня життя громадян.
    У цих умовах важливою є проблема соціального захисту найманих працівників, що потребує невідкладних заходів реагування. Одним з них має бути реформування заробітної плати з метою посилення її відтворювальної та стимулюючої функції через запровадження Єдиної тарифної сітки.
    З метою врегулювання соціального захисту малозабезпечених сімей та сімей з дітьми прийнято Закон України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” та Закон України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”, якими встановлено роль держави у матеріальній підтримці сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги.
    Важливо звернути увагу, що за рівнем середньодушових доходів і витрат сім’ї з дітьми та молоді сім’ї поступаються середньо українським значенням на 16-20%. У сім’ях з дітьми спостерігаються найвищі показники бідності. Її рівень у цих сім’ях у 2 рази вищий, ніж у сім’ях без дітей. Слід зауважити, що значення цього показника прямо пропорційне кількості дітей у сім’ї. Якщо рівень бідності сімей з однією дитиною становить 25,8%, то для сімей із трьома і більше він зростає до 87,7%. Кількість дітей є особливо помітним фактором ризику бідності сімей із дітьми до 3-х років (у середньому рівень бідності таких сімей сягає 40,3%, а рівень злиденності – 24,2%, що майже у півтора рази перевищує цей показник в інших сім’ях з дітьми до 18 років).
    Державну соціальну допомогу у І кварталі 2005 року отримало 411,6 тис. малозабезпечених сімей, допомогу сім’ям з дітьми отримало 932,8 тис. сімей.
    Суттєвим недоліком системи державної підтримки найбільш вразливих верств населення є розпорошеність бюджетних коштів на виконання великої кількості державних соціальних програм. Одночасно, встановлені розміри державної допомоги сім’ям з дітьми не задовольняють фактичної потреби вразливих сімей з дітьми.
    На сьогоднішній день надзвичайно актуальним є питання правового та соціального захисту бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі.
    Головними причинами поширення дитячої бездоглядності та бродяжництва є зростання чисельності дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. На профілактичному обліку служб у справах неповнолітніх перебуває понад 129 тис. підлітків. Більшість громадян, схильних до бродяжництва, ведуть протиправний, здебільшого злочинний спосіб життя.
    Особливо активне зростання чисельності дорослих осіб, які займались бродяжництвом, спостерігалось з початку 90-х років і досягло в 1998 році - 29 тис. таких осіб. Але, починаючи з 1999 року, чисельність цієї категорії громадян, за винятком великих міст, дещо зменшилась, що говорить про стабілізацію економіки.
    Важливе місце у цій проблемі займає соціальна адаптація осіб, звільнених із місць позбавлення волі та удосконалення законодавства у цій сфері.
    Для уникнення таких явищ необхідно розширювати мережу центрів соціальної адаптації, діяльність яких полягатиме у сприянні професійної орієнтації, перепідготовці та працевлаштуванні звільнених з місць позбавлення волі, отриманні житла, наданні правової, психологічної та медичної допомоги, а також відновленні соціально корисних зв’язків та правового статусу громадянина.
    Такі центри повинні створюватись в кожному регіоні для громадян без визначеного місця проживання, які займаються бродяжництвом, втратили зв’язок з сім’ями або повернулися з місць позбавлення волі.
    Першочерговою проблемою соціального захисту громадян є подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. Першим дієвим кроком з цього питання було прийняття Верховною Радою Української РСР у 1991 році Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону життя і здоров’я а також законодавче визначення меж радіоактивного забруднення. Але досі соціальні виплати особам, що постраждали від катастрофи на ЧАЕС здійснюються на основі постанов Кабінету Міністрів України.
    Проте, з прийняттям Закону України "Про віднесення деяких населених пунктів Волинської та Рівненської областей до зони гарантованого добровільного відселення" від 03.02.2004 року було затверджено 6 населених пунктів віднесених до зон радіоактивного забруднення. Таким чином, досі чинні постанови Кабінету Міністрів України стали не легітимними, що поставило під сумнів законність проведення соціальних виплат особам, які мали на це право.
    Також необхідно відзначити, що державні програми по подоланню наслідків Чорнобильської катастрофи, розроблені на діючій законодавчій базі, повною мірою не виконані. Не зважаючи на зростання валового внутрішнього продукту та стабілізацію економіки, видатки на соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відносно загальних видатків Державного бюджету України з кожним роком зменшуються.
    Закон України “Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не виконується, до цього часу не завершено переселення із забруднених територій, не виплачено компенсацію за втрачене майно. Не виконуються вимоги Закону щодо підвищення розмірів доплат відповідно до змін індексу вартості життя та зростання розміру мінімальної заробітної плати. Необґрунтовано скорочуються програми забезпечення постраждалих ліками, санаторно-курортними путівками та житлом.
    Аналіз ситуації, що склалася на сьогодні, свідчить про необхідність пошуку нових шляхів подолання наслідків аварії та захисту постраждалого населення. В основі подальших дій з цієї проблеми, необхідно застосовувати комплексний підхід, який врахує потреби та інтереси постраждалих людей, територій та довгострокових змін у майбутньому.
    Відмічаючи загальні позитиви укріплення системи соціального захисту, одночасно виступаючі висловили багато критичних зауважень, пропозицій щодо удосконалення існуючої системи страхування.
    Тому, з метою вирішення проблемних питань системи соціального захисту, з урахуванням набутого досвіду та подальшого розвитку, запровадження європейських соціальних стандартів, комплексному і системному підходу в реалізації поставленої мети, учасники парламентських слухань р е к о м е н д у ю т ь:
    
    1. Кабінету Міністрів України:
    
    1.1. Подати на розгляд Верховної Ради України на VII сесії законопроекти про:
    - розширення та удосконалення бази для нарахування страхових внесків та кола їх платників, в тому числі за рахунок легалізації доходів з метою збільшення надходжень до фондів соціального страхування;
    - загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування;
    - затвердження переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статті 2 Закону України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
    - відміну показника “рівень забезпечення прожиткового мінімуму” при визначенні права на надання та розмірів соціальної допомоги;
    - внесення змін до Закону України „Про страхування” щодо включення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до переліку обов’язкових видів страхування.
    
    1.2. При формуванні проекту Державного бюджету України на 2006 рік забезпечити:
    - фінансування надання соціальних послуг та матеріального забезпечення безробітних з числа незастрахованих осіб ;
    - необхідні асигнування для покриття витрат Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на виплату допомоги при народженні дитини у разі їх нестачі;
    - видатки на допомогу по догляду за дитиною до трьох років у розмірі не нижче 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;
    - окреме визначення та затвердження обсягів фінансування соціальних витрат по окремих програмах та напрямках;
    - реалізацію Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” , в частині розробки соціальних стандартів у сфері житлово-комунального, транспортного обслуговування, зв’язку, охорони здоров’я, освіти, фізкультури та спорту, відпочинку та дозвілля;
    - підвищення мінімальної заробітної плати до рівня не нижче прожитого мінімуму для працездатної особи;
    - в повному обсязі фінансування та впровадження Єдиної тарифної сітки в оплаті праці;
    - в повному обсязі розмежування джерел фінансування пенсій, призначених за різними пенсійними програмами;
    - виконання законів України щодо соціального захисту ветеранів війни, праці та інвалідів у повному обсязі;
    - системний та комплексний підхід до формування державної політики у сфері соціального захисту ветеранів війни, праці та інвалідів;
    - збільшення видатків на підвищення розмірів пенсій, призначених згідно Закону України “Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, та на фінансування програм соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
    
    1.3. Не допустити:
    - фінансування фондами соціального страхування заходів не страхового характеру з метою розширення можливостей фондів підвищення розмірів страхових виплат та здійснення превентивних заходів по запобіганню страхових випадків;
    - внесення на розгляд Верховної Ради України змін та доповнень до законодавства України щодо діяльності фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування без погодження зі сторонами соціального партнерства;
    - перерозподілу структури страхових внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування між роботодавцями та застрахованими особами до досягнення розміру мінімальної заробітної плати величини прожиткового мінімуму в розрахунку на працездатну особу з одночасним підвищенням розміру заробітної плати.
    
    1.4. Запровадити з 2006 року:
    - щорічний моніторинг відповідності законів України та інших нормативно-правових актів в галузі соціального забезпечення положенням Європейського кодексу соціального забезпечення;
    - звітність організацій – надавачів послуг відносно чисельності та складу пільговиків, обсяг наданих послуг та витрачених коштів;
    - постійно діючу ефективну систему інформування громадськості щодо здійснюваних Державою заходів та державних програм підтримки окремих груп населення;
    - методику обчислення сукупного доходу сім’ї, що береться для призначення соціальної допомоги, без урахування в ньому сум сплачених особами податків, внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
    - щорічну інформацію про роботу державних соціальних інспекторів;
    - Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги.
    
    1.5. Удосконалити:
    - нагляд та контроль державними органами за діяльністю фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;
    - порядок для призначення пенсій, допомоги та послуг особам, первинні документи яких відсутні (не передані до державного архіву, пошкоджені, втрачені тощо );
    - контроль за цільовим використання бюджетних коштів, що асигнуються на надання соціальної допомоги;
    - систему надання платних послуг шляхом визначення порядку регулювання тарифів на оплату соціальних послуг, механізму ліцензування професійної діяльності у сфері надання соціальних послуг, розробки стандартів надання соціальних послуг;
    - систему навчання працівників органів праці та соціального захисту населення щодо рівня кваліфікації, моралі та етичних якостей.
    
    1.6. Вжити заходів щодо:
    - розвитку мережі спеціалізованих закладів для надання соціальних послуг бездомним громадянам та особам, звільненим з місць позбавлення волі;
    - розгляду за участю соціальних партнерів, представників МОП, громадських організацій можливість ратифікації Україною Європейського кодексу соціального забезпечення, конвенцій МОП №102 – про мінімальні норми соціального забезпечення та № 117 – про основні цілі та норми соціальної політики;
    - розробки більш удосконалений, спрощений та прозорий механізм надання пільг та їх обліку;
    - підвищення розмірів компенсаційних виплат, допомоги та пенсій до вимог чинного законодавства та забезпечити їх своєчасну індексацію;
    - вирішення питання уніфікації нормативно-правових актів щодо надання всіх видів допомоги та пільг, житлових субсидій, забезпечити залучення наукових установ до розробки методології визначення рівнів соціальних гарантій громадянам, використання програмно-цільового методу планування соціальних витрат з бюджетів всіх рівнів на підставі моніторингу соціальних процесів.
    
    1.7. Протягом 2005 – 2010 років забезпечити створення організаційних та правових передумов для впровадження єдиної технології надання всіх видів державної соціальної допомоги, в тому числі житлових субсидій, та пільг за єдиною заявою;
    1.8. Привести розміри соціальних виплат та пенсій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, підвищити згідно статті 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” розміри допомоги і компенсацій, встановлені постановами Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 та від 8 лютого 1997 року № 155, відповідно до зростання індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати;
    1.9. Відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців” разом з Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством фінансів України, Державним реєстратором, фондами соціального страхування, сторонами соціального партнерства запровадити механізм реєстрації платників внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за принципом “єдиного вікна”, не руйнуючи структуру соціального страхування.
    
    2. Фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування:
    2.1. Щорічно готувати пропозиції про розмір внесків у відповідності до законодавства про соціальне страхування.
    2.2. Забезпечити підвищення якості інформування населення про страхову діяльність фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та забезпечення публічного представлення громадськості інформації про їх доходи і видатки.
    2.3. Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності:
    - забезпечити розмір виплат по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на рівні не нижчому 50 % прожиткового мінімуму;
    - посилити контроль за обгрунтованістю вартості путівок на санаторно-курортне лікування, дитяче оздоровлення, видачі листків тимчасової непрацездатності.
    2.4. Фонду соціального страхування на випадок безробіття посилити контроль і відповідальність за надання дотацій на створення нових робочих місць.
    2.5 Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України посилити службу страхових експертів з охорони праці щодо профілактики нещасних випадків на виробництві та підвищення їх статусу при проведенні перевірок стану умов і безпеки праці та проведенні профілактичної роботи з цих питань.
    
    3. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, міським державним адміністраціям:
    3.1. Утворити у місцевих органах праці та соціального захисту населення структурні підрозділи з питань соціальної адаптації бездомних громадян, та осіб, звільнених з місць позбавлення волі.
    3.2. Забезпечити підготовку органів праці та соціального захисту населення до впровадження єдиної технології прийому громадян з питань соціального захисту.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2005.06.25 | stefan

      здоровий глузд переміг

      21.06.2005. Верховна Рада, після більш ніж місячних роздумів, схвалила Проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань "Соціальне страхування та соціальне забезпечення в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку"
      
      За-269 Проти-0 Утрималось-1 Не голосувало-146 Рішення-Прийнято
      От стенограма глосування
      http://www.rada.gov.ua/zakon/new/STENOGR/21060507_52.htm
      *************************************
      ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
      
      ГОЛОВА. Прошу займати свої місця, народних депутатів запрошую заходити до сесійної зали для того, щоб ми могли продовжити нашу роботу. Шановні колеги, оголошується до розгляду... Так нема людей в сесійній залі. Про що можна говорити? Оголошується до розгляду проект Постанови про Рекомендації парламентських слухань "Соціальне страхування та соціальне забезпечення в Україні: сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку". Шановні колеги, я хочу ще раз попросити і доповідача, оскільки ми розглядали ці документ, а зараз йдеться про прийняття рішень, щоб ми не переводили розгляд питання у повноцінне обговорення його. Дуже коротко прошу голову підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Олександр Миколайович Стояна, будь ласка.
      
      12:53:26
      
      СТОЯН О.М.
      
      Олександр Стоян, фракція "Регіонів України".
      
      Шановні колеги, в травні-місяці відбулися парламентські слухання "Соціальне страхування та соціальне забезпечення в Україні: сучасний стан, проблем та перспективи розвитку". В цих парламентських слуханнях взяли участь представники всіх профспілкових об'єднань, які мають національний статус, вчені, спеціалісти, представники уряду, а також депутати.
      
      При обговоренні виник ряд таких дуже дискусійних питань, зокрема різні точки зору були стосовно того, чи вводити єдиний соціальний внесок чи не вводити його, чи повинні і далі бути стороною в управлінні держава, чи вивести із складу фондів, обговорювали тарифи і таке інше. Але враховуючи ці протиречиві думки, комітет вирішив їх не вносити до рекомендацій, а продовжити обговорення широкою громадськістю з тими, хто зацікавлений в подальшому розвитку соціального страхування.
      
      Тому рекомендації - враховані всі пропозиції учасників слухань, пропозиції народних депутатів, рекомендації обговорено і схвалено на нашому засіданні комітету - Комітету з питань соціальної політики і праці. І пропонується їх затвердити. Прошу.
      
      
      
      ГОЛОВА. Шановні колеги, нам зараз треба підготуватися до голосування. Я прошу народних депутатів заходити до сесійної зали для того, щоб ми могли приймати результативні рішення.
      
      Тим більше, що ми проводимо парламентські слухання. Якщо ми проводимо, має бути якийсь результат цих парламентських слухань. А я ж не бачу людей в сесійній залі. Будь ласка, запросіть народних депутатів до сесійної зали. Прошу підготуватися до голосування.
      
      Вноситься на голосування проект постанови про рекомендації парламентських слухань "Соціальне страхування та соціальне забезпечення в Україні. Сучасний стан. Проблеми та перспективи розвитку", реєстраційний номер 7549. Прошу голосувати.
      
      12:55:24
      
      За-269
      
      Рішення прийнято. Дякую.
      ***
      поіменне голосування приведено на сайті http://193.19.152.10:7777/pls/radac_gs09/g_frack_list_n?ident=16877&krit=66

• 2005.06.25 | stefan

  профсоюзи - школа комунізму....

  додано: 24-06-2005
  Олексій Бик: СоцСТРАХ
  
  http://maidan.org.ua/static/mai/1119625354.html
  
  Кампанія по розкрутці нового лідера „Трудової України поступово набирає обертів. Лідер конструктивної, за його словами, опозиції Валерій Коновалюк зацікавився роботою Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності. Пан Коновалюк прогнозує Фондові банкрутство, і, само собою, звинувачує у цьому владу. І хоча задекларованим конструктивом тут і не пахне, все ж не можна не ставитися серйозно до таких заяв. Тому що аналіз висловлювань Коновалюка чітко наводять на два логічні висновки, що їх зробив ще Вінні-Пух: «это «ж-ж-ж» неспроста!» та «зачем тебе гудеть, если ты не пчела?». А останні події, що відбуваються в Фонді, хоч і не відомі широкому загалові читачів, проте заслуговують на те, аби стати надбанням громадськості. Бо не тільки підтверджують тези казкового ведмедика, а й дають можливість побачити, як кажуть, „хто є ху”.
  
  Схоже, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності став тимчасово непрацездатним... У крайньому разі, таке враження складається з огляду на відсутність на сьогодні не те що бюджету Фонду, а навіть його узгодженого проекту. Хоча, як не парадоксально це звучить, бюджет, ще й бездефіцитний, був. Десь так днів з чотири. Тепер нема. Як і директора виконавчої дирекції. Ну, тут трохи простіше, хоча теж якось не по-людськи – старий пішов, а новий, може, і прийшов би, так не можна. А все разом, у комплексі, так би мовити, - суцільний детектив. Але про все по порядку.
  При Кучмі та тодішньому міністрі праці та соціальної політики Папієві керівництву Фонду жилося непогано. Про це свідчить хоча б те, що сьогодні Генпрокуратура всерйоз цікавиться його (керівництва) плідною працею на ниві соціального захисту. Особливо слідчих цікавлять три речі, а саме: 600 мільйонів гривень, виділених на закупівлю санаторно-курортних послуг минулого року, розміщення тимчасово вільних коштів на депозитних рахунках банків на суму 138 мільйонів та – особливо – куди поділися 50 мільйонів гривень, призначених на закупівлю новорічних дитячих подарунків. Решта – дрібниці, можна сказати, банальні відкати - ну заплатили приватному нотаріусу за завірення договорів 6 мільйонів... В цілому, як на кучмівські часи, гроші невеликі, але жити можна. Навіть справжнього кулемета купили до кабінету директора. Для інтер’єру у стилі „кучмівський декаданс”. Мовляв, „броня крєпка”... Виявилося, не дуже... Але кулемети, як відомо, до відання Фонду не належать, тому ми на них зупинятися і не будемо.
  Отож, після того, як помаранчева революція порушила безхмарність існування керівників Фонду, а нова Генпрокуратура – і зовсім зруйнувала ідилію, перед директором виконавчої дирекції Сергієм Санченком вибір стояв дуже непростий. Власне, варіантів було кілька, але післяреволюційний досвід деяких інших колишніх рулєвих підказував, що, врешті, всі варіанти прямо залежать від професійних якостей слідчих. Себто, без заяви про звільнення за власним бажанням не обійтися. Таку заяву Санченко написав, і у порядок денний засідання правління Фонду, що відбувалося 15 квітня, поряд із питанням бюджету на 2005 рік окремо було внесено пункт про затвердження цієї заяви.
  Окремо хочеться зазначити, що частина правління та працівників Фонду були прикро вражені, навіть, можна сказати, глибоко шоковані нелюдською підлістю прес-служби Мінпраці. Остання (ви тільки подумайте!) запросила на засідання пресу і телебачення, а журналісти візьми та й прийди...
  Наразі достеменно не відомо, що відбувалося з паном Санченком у період між написанням заяви та початком засідання Фонду 15 квітня. Проте на засідання він прийшов у дуууже впевненому настрої, хоча й з адвокатом. А може, саме тому, що з адвокатом. Але менше з тим. Присутність пані адвоката додала просто-таки якоїсь фантасмагоричності подальшому розвитку подій. Санченко взяв слово і публічно заявив про відкликання своєї заяви. Урядова сторона обурилася. Пані адвокат теж спробувала взяти слово, на що отримала резонну відповідь, що матиме можливість виступити пізніше. У суді. Ситуація, як ви розумієте, склалася досить неприємна, аж довелося зробити перерву. Під час перерви міністр праці та соціальної політики В’ячеслав Кириленко, мабуть, тонко натякнув Санченку на товсті обставини, і той, усвідомивши всю безпідставність своїх претензій, відкликав уже своє відкликання. Себто заява про звільнення за власним бажанням залишилася в силі. Правлінню залишалося тільки дати згоду на звільнення директора.
  Проте і тут пристрасті розгорілися не на жарт. Річ у тім, що Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, як і всіма іншими Фондами соцстраху, держава, роботодавці та профспілки керують у тристоронньому порядку. Так от, деякі профспілкові діячі, зокрема такий собі пан Анатолій Михайленко, керівник Української федерації профспілкових організацій - профспілки працівників спільних підприємств, були категорично проти того, щоби Санченка звільнили. Ба, навіть більше. Михайленко не на жарт розходився і заявив, що за ту роботу, що велася у 2004 році, керівництву виконавчої дирекції Фонду потрібно ще й подякувати. Хоча, можливо, подяка Михайленка була особистою. Незважаючи на це Санченка все-таки звільнили. Але не з 15, а з 18 квітня – за його особистим проханням.
  Далі засідання проходило, практично, без ексцесів, хоча пристрасті й розгорілися навколо бюджету. Далася взнаки концептуальна неузгоджуваність позицій: державна сторона наполягала на прийнятті бездефіцитного бюджету, а профспілки пропонували невеличкий дефіцит - мільйонів так з 400. Врешті, переміг здоровий глузд і бюджет прийняли бездефіцитний.
  Окремо варто сказати, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є тим органом, на який покладається велика кількість соціальних виплат – лікарняні, по догляду за дитиною, фінансування оздоровлення не тільки дорослих, а й дітей... А крім того – виплата одноразової допомоги при народженні дитини в сумі 8497 гривень. Саме те, що обіцяв Ющенко, коли балотувався в президенти. Тому для нової влади, що, судячи з усього, збирається виконати як мінімум свої соціальні обіцянки, бездефіцитність бюджету саме цього Фонду є питанням принципу. І питання, чому профспілки наполягали саме на дефіциті бюджету Фонду, - є питанням до роздумів. Сумніваюся, що хоч хтось не розумів, що дефіцит – це зменшення соціальних виплат з бюджету Фонду. Але повернімося до нашої історії.
  Після засідання 15 квітня події починають розгортатися у якомусь незрозумілому руслі. Сергій Санченко не пішов з роботи 18 квітня згідно своєї заяви і ухвали правління. Він зробив зовсім іншу, дещо навіть несподівану річ. А саме – взяв лікарняний. А під час лікарняного, як відомо, звільняти працівника з роботи заборонено Кодексом законів про працю. До того ж несподівано (а може й не дуже) вже згаданий нами профспілковий лідер Михайленко подав до суду скаргу і суддя призупинив дію рішень правління Фонду від 15 квітня. Таким чином, Фонд залишився і без керівника, і без бюджету. І все було б нічого, тільки от суддя, що мав розглянути скаргу Михайленка у десятиденний термін знову-таки несподівано пішов у відпустку, чим поставив Фонд у глухий кут – працювати в таких умовах неможливо просто фізично. Чи думав шановний пан Михайленко про ветеранів, яким на честь 60-ліття Перемоги Фонд 15 квітня виділив гроші на путівки до санаторіїв, або про дітей, оздоровлення яких теж постраждало, про молодих мам, що не отримують належної їм одноразової допомоги при народженні дитини? Важко сказати.
  У такій ситуації правління Фонду з ініціативи державної сторони пішло на несподіваний крок. 2 червня на черговому засіданні до порядку денного було внесено всі питання, що виявились заблокованими. В тому числі і бюджет, а також питання Савченка. І хоч профспілки намагалися уникнути розгляду цих питань, вилучивши їх з порядку денного, все ж, як кажуть, „нє сложилось”. Правління підтвердило своє рішення про звільнення опального директора. Набагато складніша ситуація склалася з бюджетом. Профспілки знову вимагали дефіциту, щоправда значно меншого – близько 260 мільйонів. При постатейному розгляді виявилося, що основним каменем спотикання стала часткова плата за путівки до оздоровчо-лікувальних закладів. Профспілки пропонували в бюджеті Фонду записати майже 59 мільйонів доходів від такого повернення, а урядова сторона, та й бюджетна комісія Фонду – майже 101 мільйон. При цьому всьому усі погоджувалися, що розподіл путівок відбувається, так би мовити, дещо несправедливо – з року в рік відпочивати їздять в основному директори та їх заступники, ще й безкоштовно або за мінімальні кошти. Для них, в принципі, не склало б особливої проблеми заплатити за путівку з власної кишені - тому, власне, держава і пропонувала збільшити суму компенсацій. І у цій ситуації профспілкова сторона яскраво продемонструвала, чиї інтереси насправді захищає. Профспілкові лідери билися до останнього.
  Подальше обговорення показало, що й видаткові статті бюджету розглядаються сторонами неоднозначно. Зокрема, профспілки пропонували збільшити видатки на лікарняні, хоча, знову ж таки, погоджувалися з тим, що купити лікарняний коштує 20 гривень, а Фонд від цього несе збитки, бо змушений оплачувати такі „липові” листки на мільйони гривень. Проте, замість боротися з псевдохворими, профспілки вимагають збільшення видатків по цій статті. І тут - або проблема логіки, або проблема совісті. Дискусія дійшла до того, що профспілкова сторона зробила спробу взагалі піти з засідання. Ефектно, але не ефективно. Не пішли. Точніше, не зразу і не всі. Але свого, врешті-решт, добилися. Розгляд бюджету перенесено на кінець червня – Фонд у підвішеному стані.
  ...А лідер „Трудової України” Валерій Коновалюк тепер має усі підстави публічно вдавати заклопотаність станом Фонду. При цьому він дещо лукавить, коли говорить, що виплата допомоги при народженні дитини повністю лягає на плечі Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, оскільки частково ці виплати лежать і на держбюджеті. Пан Коновалюк цього не може не знати, але шукає приводу попіаритись за рахунок критики влади, бо з недавніх пір це зручно і не боляче. І жодних підтверджень конструктивності своєї опозиційності не вимагає. А може не шукає, а СТВОРЮЄ привід? Бо якщо не простого люду, то все ж таки чиїсь інтереси та захищають профспілкові лідери в правлінні Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності? Може, „трудові”?
  ***
  
  25-06-2005 15:11, summeralmostgone
  
  Профспілки вийшли на "тропу войни"?
  
  
  http://www2.maidan.org.ua/n/free/1119701508
  
  Профспілки блокували роботу Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Вони просто не прийшли на засідання правління. А за статутом Фонду без присутності однієї зі сторін засідання не може відбутися. Сьогодні мали приймати бюджет Фонду, який раніше ті ж профспілки блокували. Це продовження подій, про які я написав у статті.
  http://www.maidan.org.ua/static/mai/1119625354.html
  
  
  Панове профспілкові лідери, це що, війна проти людей?
  
  
  ***
  Засідання правління Фонду соцстрахування було зірвано
  
  
  25.06.2005 | 16:32 | Прес-служба Мінпраці версія для друку
  http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/news_article?art_id=18254279&cat_id=35884
  “Саботажем” та “неповагою до соціальних партнерів” назвав відсутність членів правління від ФПУ на засіданні правління Фонду соцстрахування на випадок тимчасової втрати працездатності міністр праці та соціальної політики В’ячеслав Кириленко.
  
  “Я хочу окремо зауважити, що члени Правління від Федерації профспілок України відмовилися брати участь у засіданні Правління без жодних офіційних пояснень, а перед тим із ними було повністю заздалегідь погоджено дату, час та порядок денний засідання.
  
  “Сьогоднішнє засідання Правління продемонструвало, що для вузького кола номенклатури ФПУ корпоративні інтереси важливіші за інтереси сотень тисяч простих членів профспілок”, - вважає В’ячеслав Кириленко.
  
  Міністр повідомив, що на Правлінні планувалося ухвалити погоджене рішення щодо змін до бюджету Фонду на 2005 рік, вирішити кадрові питання та затвердити заходи по усуненню порушень, виявлених ГПУ, ГКРУ та Наглядовою радою Фонду.
  
  Коментуючи наслідки зриву засідання Правління, міністр зазначив: “Ми знову не зможемо запровадити диференційований підхід до оплати путівок: як керівники і чиновники з високими доходами, так і працівники з низькими зарплатами будуть сплачувати однакову ціну за путівку, яка із року в рік зростає внаслідок зловживань під час закупівель та монопольного впливу деяких структур на формування цін”.
  
  “Думаю, найближчим часом ми проведемо нараду щодо цього питання, і один з варіантів розблокування роботи Фонду може стати введення коштів Фонду до Державного бюджету України”, - повідомив міністр праці.

• 2005.07.20 | stefan

  ПФУ буде збирати єдиний соцвнесок

  20-07-2005 10:54 Майдан-ІНФОРМ, Київщина
  До 15 серпня буде готовий законопроект про єдиний соціальний внесок
  http://maidan.org.ua/static/news/1121846077.html
  
  „Уряд планує внести на наступну сесію парламенту законопроект про запровадження єдиного соціального внеску”, - заявив міністр праці та соціальної політики В’ячеслав Кириленко під час прес-конференції в Білій Церкві.
  
  За його словами, „при Міністерстві праці створено робочу групу за участю представників уряду, профспілок та роботодавців, яка працює над проектом Закону про єдиний соціальний внесок. До 15 серпня ми будемо готові дати на розгляд уряду законопроект про єдиний соціальний внесок, а з 1 вересня, після узгодження з усіма зацікавленими урядовими структурами, ми плануємо внести цей законопроект до парламенту”.
  
  „Запровадження єдиного соціального внеску дозволить, серед іншого, скоротити адміністративні видатки, звітність, кількість контролерів та сприятиме розвитку підприємництва. Роботодавець буде платити одну платіжку, надавити один звіт та мати одного контролера, а не чотирьох, як це відбувається зараз”, - наголосив міністр. За словами В’ячеслава Кириленка, „на один з фондів соцстраху буде покладено функцію стягнення страхового внеску, що це буде за фонд є поки що відкритим питанням”.
  ***
  як відомо з усної інформації деяких райділів ПФУ, - вони і будуть тим
  Фондом, який буде збирати всі соціальні внески в один а потім "розщеплювати" на чотири частини.

• 2005.08.04 | stefan

  "єдине вікно" в Одесі

  СИТО ДЛЯ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЕЙ
  http://www.yug.odessa.ua/new/view.php?tid=454&tr=a
  
  «ЕДИНОЕ ОКНО», которое по распоряжению президента страны создали и в Одессе, скорее похоже на дверь, в которую трудно попасть. А все задумывалось, как всегда, для удобства. В данном случае предпринимателя. На схеме все выглядело, да и сейчас выглядит, безупречно: зачем предпринимателю ходить к налоговикам, в соцстрах, Пенсионный фонд и в прочие службы. Чтобы зарегистрировать предприятие, ликвидировать его, внести изменения в устав…
  Теперь достаточно прийти к государственному регистратору — и все. Остальное — уже его забота, он сам свяжется с необходимыми службами, оповестит их или же запросит необходимую информацию и в назначенный день выдаст готовую и обработанную документацию. Здорово, правда? А как цивилизованно!
  На Толстого, 11, где прописано одесское «единое окно», столпотворение с утра. Многие предприниматели (или те, кто собирается ими стать) знают друг друга в лицо, здороваются. А как иначе — многие ходят сюда изо дня в день на протяжении нескольких недель. Называть фамилии отказываются наотрез. «Зачем? — спрашивают. — У нас и без этого проблем достаточно!».
  Мужчина, инвалид второй группы, торговал промышленными товарами на «Привозе», ходил на Толстого, 11 три недели, чтобы получить новое свидетельство о регистрации предприятия. В результате получил. Теперь вот уже неделю стоит в очереди, чтобы вновь попасть к регистратору, теперь ему надо ликвидировать предприятие, на которое только что получил новое свидетельство. Но без нового свидетельства «ликвидироваться», говорит, нельзя.
  user posted image
  Я удивляюсь:
  — А что, сразу не могли вам две операции сделать — и свидетельство обновить, и предприятие ликвидировать?
  Мне терпеливо отвечают, что есть закон, есть порядок.
  Вот люди и толпятся. В десять тридцать утра в списках, которые регулируют сами же очередники, были записаны шестьдесят четыре физических лица и сто пятьдесят пять юридических. Кто-то перешел в сегодняшний список со вчерашнего. Правда, вчера, например, мужчина, охотно вступивший в разговор, был в списке под номером двенадцать, а сегодня он уже шестьдесят второй. Математика может показаться непонятной лишь для непосвященного. А на самом деле все просто. Он вчера не пришел на перекличку, вот его очередь «слегка» и сместилась.
  У какой-то женщины случилась истерика. Она навзрыд требовала у охранника, который честно нес службу у дверей, ответа на важный для нее вопрос. Остальные терпеливо ждали. А за окнами, в кабинетах государственного отдела регистраторов, потихоньку пыхтел новый рабочий день. Сотрудник двенадцатого кабинета, устроившись у компьютера, раскладывал пасьянс. Чтобы разглядеть карты в открытое окно, не требовалось орлиного зрения. Но желающих следить за ходом игры не было. Все были заняты другим: как бы не пропустить свою очередь, как бы отстранить посторонних. Поэтому очередников не смущало и не возмущало праздное времяпрепровождение чиновника. Они спокойно рассказывали о том, что вне очереди заходят какие-то Феди, Васи, Пети, что без десяти час регистратор уже отказывается принимать посетителей, ссылаясь на то, что скоро обед и она не успеет, при этом, не стесняясь, давала указания охранникам пригласить с улицы определенных персон.
  Очередники утверждают, что это представители юридических компаний, выступающие посредниками между предпринимателями и регистраторами, и говорят даже о каком-то обоюдном сговоре, который подтверждается финансово… Представителей юридических компаний можно встретить тут же. Они заботливо предлагают рекламки с перечнем своих услуг. Услуги разные — цены тоже. Впрочем, их присутствие не нарушает никаких законов. У каждого есть выбор — потеть часами под окнами «единого окна» или же заплатить посреднику за комфорт.
  Витослав Григорьевич Бараболя, начальник отдела государственных регистраторов горисполкома, как радушный хозяин охотно показывает свое хозяйство — вот концелярия. Здесь можно получить любую интересующую тебя информацию. Вот отделение банка. Очень удобно. Все платежи можно сделать на месте, никуда не надо ходить. Здесь же, на территории филиала банка, на общественных началах совершенно бесплатно дают необходимую консультацию члены Партии промышленников и предпринимателей, помогая заполнять справки.
  По коридору навстречу спешил молодой мужчина. Он поздоровался с В.Бараболей. «Это очень важный сотрудник, — похвастал новым подчиненным Витослав Григорьевич. — Он специалист по коммуникационным технологиям. Для нашей работы очень важно, чтобы компьютеры работали без сбоя. А сбои случаются часто. Нестабильна связь между нами и Киевом, я докладывал об этом руководству. А на днях компьютеры плакали как дети, пищали — были перепады в напряжении».
  Мы прошли в двенадцатый кабинет. Два регистратора общались с предпринимателями. У каждого регистратора, а их в отделе пятнадцать, своя печать, и именно регистратор исполняет роль «единого окна». Предприниматель общается только с ним, все вопросы, касающиеся регистрационных документов, решает только он — это главное новшество данной системы. Регистратор обрабатывает восемь пакетов с документами, касающихся различных служб, и его работа — поставить предпринимателя на учет и в соцстрах, в Пенсионный фонд и в центр занятости…
  Сотрудник отдела, десять минут назад раскладывавший пасьянс, сидел перед «слепым» компьютером. Он отвечает за связь с городскими службами, куда необходимо переадресовать вновь созданную информацию о предпринимателе. «Я не курю, поэтому во время перерыва играл», — объяснил он нецелевое использование служебной техники.
  В.Бараболя продолжал демонстрировать отдел государственной регистрации. В коридоре стенды с необходимой информацией.
  — Точно такие же стенды установлены на улице, — говорит начальник отдела, — есть договоренность с налоговой инспекцией, с соцстрахом, с Пенсионным фондом о размещении их информации на соответствующих стендах рядом с офисом, она необходима для предпринимателя и будет сконцентрирована в одном месте.
  Витослав Григорьевич считает, что столпотворение из-за неграмотной системы пропуска.
  — Посетители сами решили регулировать очередь. Это их право, мы в это не вмешиваемся, — говорит он. — Мы со своей стороны увеличили время приема предпринимателей. Теперь ежедневно и юридические, и физические лица могут до часу дня попасть к регистратору. В час пятнадцать вся информация уходит по электронной почте в Киев, в Единый государственный реестр. А что касается вопроса о том, что в отдел пропускаются люди без очереди, я допускаю, что регистраторы вызывают тех, кто уже неоднократно из-за отсутствия той или иной справки обращался к ним. А представители юридических компаний, выступающие посредниками между предпринимателями и регистраторами, занимают несколько очередей и стоят здесь изо дня в день — это их работа и в этом нет нарушения закона.
  …Пробиваясь через милицейский пост, в здание пытался попасть мужчина.
  — Я к Бараболе, — как пароль выкрикивал он.
  Витослав Григорьевич, проходивший мимо, отрезал:
  — Я никому не назначал, никого не жду…
  — Кто это? — позже спросила я. — Вы что, и в лицо его не знаете?
  — Это депутат горсовета. Знаете, люди по инерции идут, хотя все вопросы можно решить и в обход меня…
  Наверное, все, кроме одного — очереди…
  Ирина ВИШНЕВСКАЯ.
  
  
  Редакция газеты "Юг"

• 2005.08.12 | stefan

  Re: ВАЮ готує революцію соціальних фондів

  Юлія Тимошенко доручила головам ода до 1 вересня скоротити термін реєстрації малих та середніх підприємств у "єдиному вікні" з 2-3 днів до 1 доби
  
  http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/news_article?art_id=19840035&cat_id=35883
  11.08.2005 | 17:10 | Прес-служба Кабінету Міністрів версія для друку
  
  Голови облдержадміністрацій мають організувати роботу в створених у регіонах органах реєстрації підприємництва у "єдине вікно", щоб до 1 вересня терміни реєстрації підприємницької діяльності тут були скорочені до 24 годин. Таке доручення дала керівникам областей під час селекторної наради Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко. "Ми зараз вже вийшли на 2-3 дні, але треба до 1 вересня вийти на 1 добу. І зробіть рейди по цих пунктах. Там, де є черги, зробіть або додаткові вікна реєстрації, або збільшіть робочий день", - підкреслила глава уряду.
  
  Паралельно глави ОДА мають проконтролювати створення у кожному районі не лише пунктів реєстрації підприємницької діяльності, а й побудувати у "єдине вікно" дозвільну систему. "Указом передбачалося, що і вся дозвільна система має будуватися за принципом "єдиного вікна". Такі пункти мають бути створені також у кожному районі", - зазначила Юлія Тимошенко, підкресливши, що зараз робота в цьому напрямку найгірше ведеться в Закарпатській, Запорізькій, Луганській, Полтавській, Черкаській, а вкрай незадовільно - в Рівненській області.
  ***
  Як кажуть у нас в Одесі:
  -Мелочь, - а приятно...

• 2005.08.19 | stefan

  пенсійний фонд буде збирати всі соцвнески

  ПРОЕКТ
  
  ЗАКОН УКРАЇНИ
  "ПРО ЄДИНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ВНЕСОК"
  
  http://mlsp.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=42045&cat_id=34950
  
  Цей Закон встановлює порядок обчислення, умови та порядок сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і розподілу коштів від його сплати, визначає повноваження органів, що здійснюють контроль у сфері сплати єдиного соціального внеску, а також порядок ведення та використання даних Державного реєстру соціального страхування.
  
  Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  
  Стаття 1. Визначення термінів
  
  У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
  
  1.1. Державний реєстр соціального страхування – інформаційно-технічна система, що забезпечує накопичення, зберігання та доступ до інформації у сфері сплати єдиного соціального внеску та сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до цього Закону.
  
  1.2. Єдиний соціальний внесок – консолідований страховий внесок, що визначається на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, і сплачується в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за соціальним страхуванням.
  
  1.3. Максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску –максимальний розмір сум доходу застрахованої особи, на які нараховується єдиний соціальний внесок, який дорівнює десяти розмірам прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб;
  
  1.4. Платники єдиного соціального внеску (платники) – особи, які відповідно до цього Закону зобов’язані сплачувати єдиний соціальний внесок.
  
  1.5. Страхові кошти – кошти, які формуються за рахунок сплати єдиного соціального внеску та надходжень від застосування відповідно до цього Закону фінансових санкцій.
  
  Інші терміни використовуються у значеннях, встановлених законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
  
  Стаття 2. Сфера правового регулювання цього Закону
  
  2.1. Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері сплати єдиного соціального внеску, його обліку, контролю за своєчасністю та повнотою його нарахування, обчислення і сплати, розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також ведення та використання даних Державного реєстру соціального страхування.
  
  2.2. Виключно цим Законом визначаються:
  
  принципи сплати єдиного соціального внеску та розподілу коштів від його сплати;
  
  платники єдиного соціального внеску;
  
  об’єкт нарахування, умови і порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного соціального внеску;
  
  орган, уповноважений здійснювати постановку на облік платників єдиного соціального внеску, забезпечення збору єдиного соціального внеску, його облік, контроль за своєчасністю та повнотою сплати цього внеску, а також стягнення заборгованості за сплатою єдиного соціального внеску;
  
  склад та порядок ведення Державного реєстру соціального страхування та використання його даних;
  
  установа, уповноважена здійснювати перерахування коштів єдиного соціального внеску на рахунки фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій на кожен з його видів.
  
  Стаття 3. Застосування цього Закону та інших нормативно-правових актів
  
  3.1. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на відносини, що належать до сфери правового регулювання цього Закону, лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
  
  3.2. Законодавством не можуть встановлюватися пільги та особливості з нарахування, обчислення і сплати єдиного соціального внеску, або звільнення від його нарахування і сплати, крім випадків, передбачених цим Законом або законом про розмір єдиного соціального внеску.
  
  3.3. Зміна умов та порядку нарахування, обчислення, сплати і обліку єдиного соціального внеску, порядку розподілу страхових коштів, повноваження Пенсійного фонду України у сфері сплати єдиного соціального внеску, а також порядку ведення та використання даних Державного реєстру соціального страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону або закону про розмір єдиного соціального внеску.
  
  Стаття 4. Принципи сплати єдиного соціального внеску
  
  4.1. Сплата єдиного соціального внеску здійснюється за принципами:
  
  законодавчого визначення умов та порядку сплати єдиного соціального внеску;
  
  обов’язковості сплати єдиного соціального внеску;
  
  державного регулювання умов та порядку нарахування, обчислення і сплати єдиного соціального внеску, законодавчого визначення його розміру та пропорцій розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування;
  
  прозорості та публічності діяльності органів, що здійснюють збір, розподіл за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, облік та контроль за сплатою єдиного соціального внеску;
  
  захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб.
  
  
  
  Розділ ІІ. ПЛАТНИКИ ЄДИНОГО СОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ
  
  Стаття 5. Платники єдиного соціального внеску
  
  5.1. Платниками єдиного соціального внеску, який підлягає розподілу відповідно до статті 14 цього Закону, є:
  
  5.1.1. роботодавці:
  
  підприємства, установи і організації, інші юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи – підприємці та особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, та інші особи, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту),
  
  дипломатичні представництва, консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами,
  
  іноземні дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України;
  
  5.1.2. наймані особи: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, в інших юридичних особах, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - підприємців та інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб-підприємців за договорами цивільно-правового характеру;
  
  5.1.3. фізичні особи - підприємці;
  
  5.1.4. особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, що полягає в участі фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само як діяльності лікарів (у тому числі стоматологів, зубних техніків), адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів та помічників зазначених осіб або осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності, за умови якщо такі особи не є найманими працівниками чи суб'єктами підприємницької діяльності;
  
  5.1.5. громадяни України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах, консульських установах України, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України);
  
  громадяни України та особи без громадянства, які працюють в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України);
  
  5.1.6. особи, обрані на виборні посади до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на виборній посаді;
  
  5.1.7. працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, створеної відповідно до законодавства на постійній основі.
  
  Стаття 6. Постановка на облік платників єдиного соціального внеску Пенсійним фондом України
  
  6.1. Пенсійний фонд України здійснює постановку на облік осіб, зазначених в підпунктах 5.1.1., 5.1.3. і 5.1.4 пункту 5.1. статті 5 цього Закону, як платників єдиного соціального внеску в порядку, що встановлюється Пенсійним фондом України за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
  
  6.2. Платникам, зазначеним в пункті 6.1. цієї статті, Пенсійним фондом України в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, видається повідомлення про постановку на облік як платника єдиного соціального внеску, в якому зазначається встановлений клас професійного ризику, до якого віднесено платника. Віднесення платника до класу професійного ризику здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до законодавства на підставі інформації про платника, наданої Пенсійним фондом України.
  
  6.3. В осіб, зазначених в підпунктах 5.1.1., 5.1.3. і 5.1.4. пункту 5.1. статті 5 цього Закону, виникають обов'язки платників єдиного соціального внеску з дати їх державної реєстрації (державної реєстрації відповідної незалежної професійної діяльності).
  
  6.4. Державна служба зайнятості не пізніше наступного робочого дня після реєстрації (скасування реєстрації) трудового договору між фізичною особою-підприємцем, або фізичною особою, яка не має статусу підприємця, та найманим працівником інформує про це Пенсійний фонд України в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
  
  Стаття 7. Права платників єдиного соціального внеску
  
  7.1. Платник єдиного соціального внеску має право:
  
  7.1.1. безоплатно отримувати від органів Пенсійного фонду України інформацію, необхідну для виконання обов'язків, покладених на нього цим Законом;
  
  7.1.2. отримувати від органів Пенсійного фонду України підтвердження про одержання сплачених ним (за нього) сум єдиного соціального внеску;
  
  7.1.3. звертатися до Пенсійного фонду України з письмовою заявою щодо зміни умов сплати ним єдиного соціального внеску у разі зміни його статусу як платника (у разі отримання права на зміну розміру єдиного соціального внеску);
  
  7.1.4. отримувати безоплатно від Пенсійного фонду України консультації та роз’яснення щодо його прав та обов’язків як платника єдиного соціального внеску, порядку сплати єдиного соціального внеску та оскарження дій посадових осіб органів Пенсійного фонду України;
  
  7.1.5. оскаржувати в установленому законодавством порядку рішення органів Пенсійного фонду України та дії його посадових осіб;
  
  7.1.6. захищати свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси застрахованих осіб, у тому числі в суді.
  
  Стаття 8. Обов’язки платників єдиного соціального внеску
  
  8.1. Платники єдиного соціального внеску зобов'язані:
  
  8.1.1. своєчасно та в повному обсязі нарахувати, обчислювати і сплачувати суми єдиного соціального внеску, що сплачується роботодавцями та застрахованими особами, на відповідні рахунки в Державному казначействі України;
  
  8.1.2. вести облік виплат (доходу) застрахованої особи за кожним календарним місяцем та календарним роком, зберігати ці дані відповідно до законодавства;
  
  8.1.3. допускати посадових осіб органів Пенсійного фонду України до перевірок правильності обчислення та сплати страхових внесків, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок;
  
  8.1.4. подавати звітність до органів Пенсійного фонду України в строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, включаючи інформацію про чисельність найманих осіб, розмір їх заробітної плати (доходу);
  
  8.1.5. надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу * членам сім'ї померлої застрахованої особи – відомості про заробітну плату (дохід), суми сплаченого єдиного соціального внеску та інші відомості, що стосуються застрахованої особи та подаються до органів Пенсійного фонду України;
  
  8.1.6. пред'являти на вимогу застрахованих осіб, за яких він сплачує єдиний соціальний внесок, повідомлення про постановку на облік як платника єдиного соціального внеску;
  
  8.1.7. перевіряти при прийомі на роботу або укладення відповідного договору із фізичною особою наявність у неї свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
  
  8.1.8. повідомляти органу Пенсійного фонду України про прийом на роботу або укладення відповідного договору з фізичною особою, яка не поставлена на облік у Державному реєстрі соціального страхування (у тому числі вперше приймається на роботу) або не пред'явила на вимогу страхувальника свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, і подавати необхідні відомості та документи для постановки на облік зазначеної особи;
  
  8.1.9. отримати в органі Пенсійного фонду України від імені фізичної особи, яку він зобов'язаний поставити на облік в Державному реєстрі соціального страхування, свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та видати його застрахованій особі;
  
  8.1.10. повідомляти органу Пенсійного фонду України про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру соціального страхування, в тому числі про застраховану особу, за яку або на користь якої ним сплачуються страхові внески, у десятиденний термін із дня одержання цих відомостей;
  
  8.1.11. виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
  
  8.2. Обов’язки, передбачені пунктом 8.1. цієї статті, поширюються на платників, визначених підпунктами 5.1.1., 5.1.3. і 5.1.4. пункту 5.1. статті 5 цього Закону.
  
  Розділ ІІI. УМОВИ ТА ПОРЯДОК НАРАХУВАННЯ І СПЛАТИ ЄДИНОГО СОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ
  
  Стаття 9. Нарахування єдиного соціального внеску
  
  9.1. Єдиний соціальний внесок нараховується:
  
  9.1.1. для платників, визначених підпунктами 5.1.1., 5.1.2. і 5.1.5.-5.1.7. статті 5 цього Закону - на суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (у тому числі на суми збереженого заробітку у перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми), виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, на суми допомоги по тимчасовій непрацездатності й допомоги по вагітності та пологах;
  
  9.1.2. для платників, визначених підпунктами 5.1.3. (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування) та 5.1.4. статті 5 цього Закону – на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суми доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб-підприємців, які беруть участь у проваджені ними підприємницької діяльності,
  
  До членів сімей фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать: дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли 15 років, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою - підприємцем, але разом з ним здійснюють підприємницьку діяльність і отримують частину доходу від заняття цією діяльністю.
  
  9.2. Єдиний соціальний внесок нараховується на суми, зазначені в пункті 9.1. цієї статті, у межах максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску.
  
  9.3. Єдиний соціальний внесок нараховується на суми, зазначені в пункті 9.1. цієї статті, які не зменшені на суму податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до законодавства сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до законодавства або за договорами позики, придбання товарів та виплат тощо або на інші цілі за дорученням одержувача.
  
  9.4. Єдиний соціальний внесок нараховується на суми, зазначені в пункті 9.1. цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
  
  9.5. Фізичні особи – підприємці, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), сплачують єдиний соціальний внесок в особливому порядку, встановленому законом.
  
  Стаття 10. Розмір єдиного соціального внеску та порядок його зміни
  
  10.1. Розмір єдиного соціального внеску за категоріями платників, визначених цим Законом, встановлюється окремим законом.
  
  10.2. Розмір єдиного соціального внеску, а також пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються і змінюються Верховною Радою України щодо кожної категорії платників, визначених цим Законом, за результатами актуарних розрахунків фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, і виходячи з того, що такий розмір повинен забезпечувати: надання особам страхових виплат і соціальних послуг, передбачених законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.
  
  Пропозиції про розмір єдиного соціального внеску, а також пропорції його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування вносить Кабінет Міністрів України разом із проектом закону про Державний бюджет України на наступний рік за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, погодженим з організаціями роботодавців і профспілок.
  
  10.3. Єдиний соціальний внесок не включається до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На єдиний соціальний внесок не поширюється податкове законодавство.
  
  Стаття 11. Порядок обчислення та сплати єдиного соціального внеску
  
  11.1. Єдиний соціальний внесок обчислюється виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
  
  Обчислення єдиного соціального внеску із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення єдиного соціального внеску.
  
  11.2. Обчислення єдиного соціального внеску здійснюється платниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (прибутку, доходу, винагороди), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний соціальний внесок.
  
  11.3. Обчислення єдиного соціального внеску органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску, звітності, що подається платниками відповідно до законодавства, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми заробітної плати (прибутку, доходу, винагороди), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний соціальний внесок.
  
  11.4. Обчислення сум єдиного соціального внеску за минулі періоди провадиться виходячи з розміру єдиного соціального внеску, що діяв на день нарахування виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний соціальний внесок.
  
  11.5. Сплата єдиного соціального внеску здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум єдиного соціального внеску на рахунки Пенсійного фонду України, що відкриті в Державному казначействі України.
  
  11.6. Єдиний соціальний внесок сплачується платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їхніх банківських рахунків.
  
  Платники - фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують єдиний соціальний внесок шляхом готівкових розрахунків через банківські установи чи відділення зв’язку.
  
  11.7. Платники зобов'язані сплачувати єдиний соціальний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
  
  Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, визначених підпунктами 5.1.3. і 5.1.4. пункту 5.1. статті 5 цього Закону – рік.
  
  При цьому в разі здійснення платниками, визначеними підпунктом 5.1.1. пункту 5.1. статті 5 цього Закону, протягом базового звітного періоду виплат, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний соціальний внесок, такі платники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум єдиного соціального внеску, що підлягає нарахуванню на зазначені виплати.
  
  У разі недостатності у такого платника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (виплат) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата авансових платежів з єдиного соціального внеску здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
  
  У разі несплати авансових платежів до платників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.
  
  Перерахування авансових платежів з єдиного соціального внеску платниками, визначеними підпунктом 5.1.1. пункту 5.1. статті 5 цього Закону, здійснюється одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплат), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплат) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення із цих виплат відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.
  
  11.8. Днем сплати єдиного соціального внеску вважається:
  
  11.8.1. у разі перерахування сум єдиного соціального внеску у безготівковій формі з банківського рахунку платника на рахунок Пенсійного фонду України, що відкритий в Державному казначействі України, - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду України, що відкритий в Розрахунковій установі;
  
  11.8.2. у разі сплати сум єдиного соціального внеску готівкою - день внесення платником коштів у банківську установу чи відділення зв'язку для перерахування на рахунки Пенсійного фонду України, що відкриті в Розрахунковій установі.
  
  11.9. Якщо платники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують єдиний соціальний внесок, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про єдиний соціальний внесок, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
  
  11.10. Єдиний соціальний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника єдиного соціального внеску.
  
  Установи банків приймають від платників, визначених підпунктом 5.1.1. пункту 5.1. статті 5 цього Закону, платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний соціальний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного соціального внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум.
  
  У разі наявності в платника єдиного соціального внеску одночасно із зобов'язаннями зі сплати єдиного соціального внеску зобов'язань зі сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, зобов'язання зі сплати єдиного соціального внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
  
  11.11. Суми помилково сплаченого єдиного соціального внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного соціального внеску або повертаються платникам за їхньою заявою в порядку і в строки, визначені Пенсійним фондом України за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
  
  11.12. Єдиний соціальний внесок, який відповідно до цього Закону підлягає сплаті із сум виплат (доходу) за період з дня виникнення у платника зобов'язання щодо сплати єдиного соціального внеску до дня його постановки на облік Пенсійним фондом України, сплачується (стягується) на загальних підставах відповідно до цього Закону за весь зазначений період.
  
  11.13. Строк давності у разі стягнення сум єдиного соціального внеску, пені та фінансових санкцій, передбачених цим Законом, не застосовується.
  
  Стаття 12. Порядок обчислення та сплати єдиного соціального внеску окремими категоріями платників
  
  12.1. Обчислення і сплата єдиного соціального внеску, встановленого для платників, визначених підпунктами 5.1.2. і 5.1.5.-5.1.7. пункту 5.1. статті 5 цього Закону, здійснюється платниками, визначеними підпунктом 5.1.1. пункту 5.1. статті 5 цього Закону, за рахунок відповідних сум, на які він був нарахований.
  
  Стаття 13. Розподіл страхових коштів за видами соціального страхування.
  
  13.1. Розподіл страхових коштів здійснюється у пропорціях, визначених окремим законом, за такими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування:
  
  13.1.1. сум страхових коштів, які надходять від платників, зазначених у підпункті 5.1.1. пункту 5.1. статті 5 цього Закону -
  
  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи),
  
  на загальнообов'язкове державного соціальне страхування на випадок безробіття,
  
  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням,
  
  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
  
  13.1.2. сум страхових коштів, які надходять від платників, зазначених у підпунктах 5.1.2., 5.1.5. - 5.1.7. пункту 5.1. статті 5 цього Закону (крім працюючих пенсіонерів) -
  
  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи),
  
  на загальнообов'язкове державного соціальне страхування на випадок безробіття,
  
  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням;
  
  13.1.3. сум страхових коштів, які надходять від працюючих пенсіонерів з числа платників, зазначених у підпунктах 5.1.2., 5.1.5. - 5.1.7. пункту 5.1. статті 5 цього Закону -
  
  на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи),
  
  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням;
  
  13.1.4. сум страхових коштів, які надходять від платників, зазначених у підпунктах 5.1.3. і 5.1.4. пункту 5.1. статті 5 цього Закону (включаючи платників, зазначених у пункті 9.5. статті 9 цього Закону) - на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи).
  
  13.2. Державним казначейством України суми надходжень від сплати страхових коштів, що обліковуються на кінець дня на рахунках у Державному казначействі України, не пізніше наступного робочого дня перераховуються відповідно до визначених пропорцій на кожен з видів загальнообов’язкового державного соціального страхування на централізовані рахунки фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, відкриті в органах Державного казначейства України. Перерахування коштів здійснюється в порядку, встановленому Державним казначейством України за погодженням з Пенсійним фондом України та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики і фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
  
  13.3. Державне казначейство України щодня після проведення розрахункових операцій з перерахування на рахунки фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування коштів від сплати єдиного соціального внеску подає Пенсійному фонду України та фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування інформацію про суми отриманих та перерахованих на їхні рахунки коштів в порядку, встановленому Державним казначейством України за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
  
  13.4. З рахунків Пенсійного фонду України, що відкриті в Державному казначействі України для зарахування сум єдиного соціального внеску, можуть здійснюватися виключно такі операції:
  
  13.4.1. перерахування страхових коштів на рахунки фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій на кожен з видів загальнообов’язкового державного соціального страхування;
  
  13.4.2. повернення безпідставно або помилково сплачених (стягнутих) сум єдиного соціального внеску та штрафних санкцій.
  
  13.5. Страхові кошти не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
  
  
  
  
  
  Розділ ІV. ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ
  
  Стаття 14. Державний реєстр соціального страхування
  
  14.1. Державний реєстр соціального страхування є інформаційно-технічною системою, що включає в себе такі підсистеми:
  
  14.1.1. Реєстр платників єдиного соціального внеску;
  
  14.1.2. Реєстр застрахованих осіб.
  
  14.2. Реєстр платників єдиного соціального внеску забезпечує:
  
  14.2.1. облік платників у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування, з однозначною їх ідентифікацією;
  
  14.2.2. автоматизовану обробку інформації про сплату платниками єдиного соціального внеску;
  
  14.2.3. взаємодію державних органів щодо сплати єдиного соціального внеску;
  
  14.2.4. використання відомостей з Реєстру застрахованих осіб для визначення розміру матеріального забезпечення застрахованих осіб за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та під час здійснення перевірок цільового використання коштів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
  
  14.3. Реєстр платників єдиного соціального внеску та Реєстр застрахованих осіб складається з інформації, що міститься у базах даних Пенсійного фонду України та його органів.
  
  
  
  Стаття 15. Використання відомостей Державного реєстру соціального страхування
  
  15.1. Відомості Державного реєстру соціального страхування використовуються з додержанням вимог статті 23 Закону України “Про інформацію” виключно для потреб загальнообов'язкового державного соціального страхування та соціального захисту, в тому числі для контролю за правильністю і своєчасністю нарахування і сплати єдиного соціального внеску, а також для визначення матеріального забезпечення застрахованих осіб у випадках, передбачених законодавством про окремі види загальнообов'язкового державного соціального страхування і контролю за цільовим використанням страхових коштів.
  
  15.2. Між Державним реєстром соціального страхування та базами даних фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюється обмін інформацією в порядку, встановленому Пенсійним фондом України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, на безоплатній основі.
  
  15.3. Інформація з Державного реєстру соціального страхування, що ведеться в електронній формі, надається за запитом страхувальників або застрахованих осіб за формою, встановленою законодавством.
  
  
  
  Стаття 16. Джерела формування відомостей Державного реєстру соціального страхування
  
  16.1. Відомості Державного реєстру соціального страхування формуються за рахунок даних, які Пенсійний фонд України одержує:
  
  16.1.1. від державних реєстраторів;
  
  16.1.2. від платників;
  
  16.1.3. від застрахованих осіб;
  
  16.1.4. від фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;
  
  16.1.5. від органів реєстрації актів цивільного стану;
  
  16.1.6. від органів державної податкової служби;
  
  16.1.7. від органів державної статистики;
  
  16.1.8. від Державної служби зайнятості;
  
  16.1.9. від інших підприємств, установ, організацій та військових формувань;
  
  16.1.10. в ході перевірок платників Пенсійним фондом України;
  
  16.1.11. з інших джерел, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
  
  
  
  Стаття 17. Реєстр платників єдиного соціального внеску
  
  17.1. Реєстр платників єдиного соціального внеску – це автоматизований банк даних, що входить до складу Державного реєстру соціального страхування, створений для забезпечення єдиного державного обліку платників єдиного соціального внеску.
  
  17.2. До Реєстру платників єдиного соціального внеску вносяться такі дані про платників, визначених підпунктом 5.1.1. пункту 5.1. статті 5 цього Закону:
  
  17.2.1. ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України;
  
  17.2.2. загальні відомості про платників єдиного соціального внеску:
  
  назва (для фізичних осіб – підприємців – прізвище, ім’я, по-батькові);
  
  адреса;
  
  форма власності;
  
  основний вид економічної діяльності;
  
  клас професійного ризику виробництва;
  
  кількість працівників на дату подання звітності, у тому числі працюючих за договорами цивільно-правового характеру.
  
  
  
  Стаття 18. Реєстр застрахованих осіб
  
  18.1. Реєстр застрахованих осіб – це автоматизований банк даних, що входить до складу Державного реєстру соціального страхування, створений для забезпечення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства України.
  
  18.2. До Реєстру застрахованих осіб вносяться дані про застрахованих осіб відповідно до пункту 18.3. цієї статті.
  
  Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід) застрахованих осіб, з якої сплачено, а також на яку нараховано і сплачено страхові внески, та інші відомості подаються роботодавцями, відповідними підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують заробітну плату (винагороду), допомогу, самозайнятими особами та особами, які беруть добровільну участь в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні.
  
  Форми документів, порядок та строки їх подання встановлюються Пенсійним фондом України за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
  
  18.3. Пенсійний фонд України здійснює постановку на облік застрахованих осіб шляхом внесення відповідних відомостей до Реєстру застрахованих осіб. Постановці на облік підлягають всі застраховані особи. На кожну застраховану особу відкривається персональна облікова картка, до якої включаються такі дані:
  
  18.3.1. умовно-постійна частина персональної облікової картки:
  
  номер свідоцтва соціального страхування;
  
  прізвище, ім'я та по батькові на поточний момент;
  
  прізвище при народженні;
  
  дата народження;
  
  місце народження;
  
  стать;
  
  місце проживання;
  
  серія, номер і назва документа, з якого взято відомості до персональної облікової картки;
  
  громадянство;
  
  відомості про членів сім'ї, які знаходяться на утриманні застрахованої особи, та її дітей;
  
  номер телефону (за згодою);
  
  відмітка про смерть;
  
  18.3.2. частина персональної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід) та розмір сплаченого єдиного соціального внеску:
  
  ідентифікаційний номер страхувальника;
  
  рік, за який внесено відомості;
  
  розмір єдиного соціального внеску за відповідний місяць;
  
  сума сплаченого єдиного соціального внеску за відповідний місяць;
  
  ознака особливих умов праці, які дають право на пільги в одержані виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;
  
  сума заробітної плати (грошового забезпечення, доходу), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць;
  
  18.3.3. частина персональної облікової картки, яка відображає здійснення виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування у випадках, передбачених законодавством.
  
  18.3.4. Персональна облікова картка застрахованої особи зберігається в Пенсійному фонді України протягом усього життя цієї особи, а після її смерті - протягом 75 років на паперових носіях та в електронному вигляді за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперової та електронної форми документа.
  
  18.4. Органи реєстрації актів цивільного стану за формою, встановленою відповідно до законодавства, протягом десяти робочих днів із дня реєстрації смерті особи подають відповідні відомості органам Пенсійного фонду України.
  
  18.5. Постановка на облік застрахованих осіб у Реєстрі застрахованих осіб проводиться органами Пенсійного фонду України за місцем проживання застрахованих осіб або за місцем отримання доходів.
  
  18.6. При постановці на облік застрахованої особи Пенсійний фонд України надає їй номер свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування і включає відомості про застраховану особу до Реєстру застрахованих осіб.
  
  18.7. Зміни та уточнення щодо даних, занесених до Реєстру застрахованих осіб під час постановки на облік, вносяться органами Пенсійного фонду України за місцем проживання застрахованих осіб або за місцем отримання доходів.
  
  
  
  Стаття 19. Доступ до інформації
  
  19.1. Доступ до інформації, що зберігається, обробляється і передається в інформаційно-технічній системі Державного реєстру соціального страхування, здійснюється згідно з правилами, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства.
  
  19.2. Доступ до інформації, що зберігається, обробляється і передається в інформаційно-технічній системі Державного реєстру соціального страхування, здійснюється лише у випадках, передбачених законами.
  
  
  
  Стаття 20. Захист інформації
  
  20.1. Пенсійний фонд України забезпечує захист інформації, що зберігається, обробляється і передається в інформаційно-технічній системі Державного реєстру соціального страхування, відповідно до законодавства.
  
  Органи, які отримали інформацію з Державного реєстру соціального страхування, несуть відповідно до законодавства відповідальність за використання такої інформації не за призначенням або з порушенням вимог, встановлених законами.
  
  20.2. Захист інформації в інформаційно-технічній системі Державного реєстру соціального страхування забезпечується шляхом:
  
  20.2.1. дотримання вимог щодо захисту інформації в інформаційно-технічній системі Державного реєстру соціального страхування, встановлених відповідно до цього Закону та іншого законодавства;
  
  20.2.2. використання засобів обчислювальної техніки, програмного забезпечення, засобів зв'язку і засобів інформаційно–технічної системи, які відповідають встановленим вимогам щодо захисту інформації (сертифікація засобів обчислювальної техніки, засобів зв'язку і засобів інформаційно–технічної системи);
  
  20.2.4. здійснення контролю щодо захисту інформації, яка зберігається, обробляється і передається з Державного реєстру соціального страхування.
  
  20.3. В Пенсійному фонді України діє служба захисту інформації в інформаційно-технічній системі Державного реєстру соціального страхування.
  
  20.4. Контроль за дотриманням встановлених вимог щодо захисту інформації в інформаційно-технічній системі Державного реєстру соціального страхування здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері інформації.
  
  
  
  Розділ V. ПОВНОВАЖЕННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ ЩОДО ЗБОРУ, ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ ЗА СПЛАТОЮ ЄДИНОГО СОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ
  
  
  
  Стаття 21. Завдання та функції Пенсійного фонду України та його органів щодо сплати єдиного соціального внеску
  
  21.1. Основними завданнями Пенсійного фонду України є забезпечення збору єдиного соціального внеску, облік надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного соціального внеску.
  
  21.2. Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань здійснює такі функції, пов’язані із реалізацією цього Закону:
  
  21.2.1. разом з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування прогнозує надходження коштів від сплати єдиного соціального внеску;
  
  21.3.2. організує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо забезпечення збору та обліку єдиного соціального внеску та контролю за його сплатою;
  
  21.4.3. в межах повноважень, передбачених цим Законом приймає нормативно-правові акти та контролює їх виконання;
  
  21.5.4. веде Державний реєстр соціального страхування;
  
  21.6.5. здійснює узагальнення практики застосування законодавства України з питань сплати єдиного соціального внеску, розробляє і подає центральному органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики пропозиції щодо його вдосконалення;
  
  21.1.7. інші функції, передбачені законодавством.
  
  
  
  Стаття 22. Права Пенсійного фонду України та його органів щодо питань, пов’язаних і сплатою єдиного соціального внеску
  
  22.1. Пенсійний фонд України має право:
  
  22.1.1. отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб * підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою єдиного соціального внеску а також інші відомості, необхідні для виконання ним функцій, передбачених цим Законом;
  
  22.1.2. не частіше одного разу на календарний рік проводити планові, а також у випадках, передбачених законодавством, * позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, в установах і організаціях та у фізичних осіб – підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою єдиного соціального внеску, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок;
  
  22.1.3. вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених порушень законодавства про порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску;
  
  22.1.4. вилучати в установленому законодавством порядку у підприємств, установ, організацій і фізичних осіб * підприємців документи, що підтверджують заниження розміру заробітної плати (доходу) та інших виплат, на які нараховується єдиний соціальний внесок;
  
  22.1.5. порушувати відповідно до законодавства справу про банкрутство підприємства, установи, організації або вносити пропозицію щодо скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності в разі систематичної несплати ним єдиного соціального внеску;
  
  22.1.6. застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом;
  
  22.1.7. стягувати з платників несплачені суми єдиного соціального внеску;
  
  22.1.8. порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про єдиний соціальний внесок;
  
  22.1.9. у разі виявлення порушень порядку нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску, звертатися в установленому законом порядку до відповідних правоохоронних органів;
  
  22.1.10. здійснювати інші функції, передбачені законодавством.
  
  
  
  Стаття 23. Обов'язки Пенсійного фонду України та його органів щодо питань, пов’язаних і сплатою єдиного соціального внеску
  
  23.1. Пенсійний фонд України зобов'язаний:
  
  23.1.1. надавати інформацію з Державного реєстру соціального страхування відповідно до цього Закону та в порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
  
  23.1.2. до 1 квітня наступного за звітним періодом року складати та оприлюднювати річний звіт про нарахування платниками та сплату єдиного соціального внеску за минулий рік та здійснювати відповідний прогноз на наступний бюджетній рік;
  
  23.1.3. здійснювати в межах своєї компетенції контроль за дотриманням платниками вимог цього Закону;
  
  23.1.4. забезпечувати організацію і своєчасне внесення відомостей до Державного реєстру соціального страхування;
  
  23.1.5. здійснювати контроль за достовірністю поданих відомостей, що використовуються в Державному реєстрі соціального страхування;
  
  23.1.6. надавати на вимогу застрахованої особи інформацію, що міститься на її персональній обліковій картці в Державному реєстрі соціального страхування;
  
  23.1.7. надавати безоплатно страхувальникам і застрахованим особам в усній та письмовій формі, а також через засоби масової інформації консультації з питань застосування законодавства про єдиний соціальний внесок, роз'яснювати їхні права, обов'язки і відповідальність.
  
  
  
  Стаття 24. Державний нагляд щодо сплати єдиного соціального внеску
  
  24.1. Нагляд за діяльністю Пенсійного фонду України щодо збору єдиного соціального внеску, обліку надходжень від його сплати та контролю за сплатою єдиного соціального внеску здійснюють спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та у сфері фінансів.
  
  Нагляд за діяльністю Державного казначейства України щодо перерахування страхових коштів у визначених законом пропорціях за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері фінансів.
  
  24.2. Рішення органів державного нагляду є обов'язковими для виконання Пенсійним фондом України і Державним казначейством. Дії органів державного нагляду можуть бути оскаржені в судовому порядку.
  
  24.3. Якщо Пенсійним фондом України прийнято рішення з порушенням законодавства про єдиний соціальний внесок або він не виконує вимог законодавства, або якщо Державним казначейством не перераховані страхові кошти у визначених законом пропорціях, чи не своєчасно перераховані, органи державного нагляду вказують на допущені порушення і встановлюють строк для їх усунення.
  
  Якщо протягом цього строку Пенсійний фонд України не усуне порушення, незаконне рішення скасовується органами державного нагляду, а посадові особи, винні в зазначеному порушенні, притягуються до відповідальності згідно із законодавством.
  
  Посадові особи Державного казначейства України, винні в неперерахуванні страхових коштів у визначених законом пропорціях, чи в несвоєчасному їх перерахуванні несуть відповідальність згідно із законодавством.
  
  24.4. Пенсійний фонд України і Державне казначейство зобов'язані надавати посадовим особам органів державного нагляду всі документи та інформацію, необхідні для здійснення ними функцій державного нагляду.
  
  24.5. З ініціативи органів державного нагляду може призначатися аудиторська перевірка діяльності Пенсійного фонду України і Державного казначейства щодо питань сплати єдиного соціального внеску за рахунок коштів органів, що призначили перевірку.
  
  
  
  Розділ VI. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЄДИНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ВНЕСОК
  
  Стаття 25. Заходи впливу та стягнення
  
  25.1. Рішення, прийняті Пенсійним фондом України з питань, що відносяться до його компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного соціального внеску і застрахованими особами
  
  25.2. У разі виявлення своєчасно не нарахованих сум єдиного соціального внеску платники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх в порядку, визначеному цим Законом.
  
  Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, на яких відповідно до цього Закону покладено обов’язок з нарахування, обчислення й сплати єдиного соціального внеску.
  
  25.3. Суми єдиного соціального внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені платниками у строки, визначені цим Законом, в тому числі обчислені органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати єдиного соціального внеску (далі – недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
  
  25.4. Органи Пенсійного фонду України за формою і в строки, визначені Пенсійним фондом України, надсилає платникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
  
  Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
  
  Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки платник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
  
  У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, платник узгоджує її з Пенсійним фондом України в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, а в разі неузгодження вимоги із Пенсійним фондом України платник має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
  
  Про оскарження вимоги органу Пенсійного фонду України про сплату недоїмки до Пенсійного фонду України або в судовому порядку платник зобов'язаний письмово повідомити відповідний орган Пенсійного фонду України протягом трьох робочих днів з дня звернення до Пенсійного фонду України чи суду.
  
  Узгодження вимоги органу Пенсійного фонду України про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви платника, яка розглядається органом Пенсійного фонду України протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих платником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.
  
  У разі узгодження платником вимоги про сплату недоїмки з органом Пенсійного фонду України, останній зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви платника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а платник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.
  
  У разі, якщо платник, який одержав вимогу органу Пенсійного фонду України про сплату недоїмки, протягом десяти робочих днів після її отримання:
  
  а) не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеною до вимоги, або
  
  б) не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду України, або
  
  в) не оскаржив вимогу в судовому порядку, або
  
  г) якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги,
  
  відповідний орган Пенсійного фонду України звертається в установленому законом порядку до відповідного органу державної виконавчої служби і подає йому вимогу про сплату недоїмки. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду України також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду України з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
  
  25.5. Вимога про сплату недоїмки або рішення суду про стягнення недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
  
  25.6. За рахунок сум, що надходять від платника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій, ці суми погашаються у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли платник має суми несплачених страхових коштів і здійснює сплату поточних сум єдиного соціального внеску, ці суми зараховуються в рахунок сплати цих страхових коштів.
  
  25.7. Недоїмка не підлягає списанню, у тому числі в разі укладення із платником мирової угоди відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, оголошення померлою чи недієздатною, коли відсутні особи, які відповідно до цього Закону мають нести за таких платників зобов'язання зі сплати єдиного соціального внеску.
  
  25.8. У разі ліквідації платника - юридичної особи або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного соціального внеску недоїмка сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У цьому разі особами, відповідальними за погашення страхових коштів, є:
  
  ліквідаційна комісія - щодо юридичних осіб - платників єдиного соціального внеску, що ліквідуються;
  
  юридичні особи - щодо утворених ними філій, представництв, осередків та інших відокремлених підрозділів - платників єдиного соціального внеску, що ліквідуються.
  
  25.8.1. У разі недостатності коштів та іншого майна у платника для сплати страхових коштів, особами, які несуть зобов'язання та відповідальність за сплату недоїмки, є:
  
  засновники або учасники юридичної особи - платника єдиного соціального внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов'язаннями;
  
  юридичні особи - щодо утворених ними філій, представництв, осередків, інших відокремлених підрозділів - платників єдиного соціального внеску, що ліквідуються;
  
  правонаступники платника, що ліквідується.
  
  25.8.2. У разі реорганізації платника зобов'язання із сплати страхових коштів покладаються на осіб, до яких відповідно до закону перейшли його права та обов'язки.
  
  Передача платниками єдиного соціального внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам забороняється, крім випадків, передбачених законодавством.
  
  25.9. На недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожен день прострочення платежу.
  
  25.10. Органи Пенсійного фонду України застосовують до платників такі фінансові санкції:
  
  25.10.1. у разі ухилення від постановки на облік платників на них накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми єдиного соціального внеску, яка підлягає сплаті за період ухилення від постановки на облік, але не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  
  25.10.2. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) платниками єдиного соціального внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум;
  
  25.10.3. за заниження платником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховується єдиний соціальний внесок, накладається штраф у розмірі всієї суми заниженої заробітної плати (виплат, доходу);
  
  25.10.4. за донарахування органом Пенсійного фонду України сум своєчасно не нарахованого єдиного соціального внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожен повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми;
  
  25.10.5. за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, або подання недостовірних даних у звітності та/або передбачених цим законом відомостей до органів Пенсійного фонду України накладається штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен повний або неповний місяць тривалості порушення, а у разі повторного протягом року такого порушення – 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  
  25.10.6. за неведення в установленому порядку бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний соціальний внесок, накладається штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - 40 неоподатковуваних мінімумів громадян;
  
  25.10.7. за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів єдиного соціального внеску, передбачених цим Законом, накладається штраф в розмірі 50 відсотків сум несплачених або несвоєчасно сплачених сум авансових платежів.
  
  25.11. Органи Пенсійного фонду України застосовують до банків такі фінансові санкції:
  
  25.11.1. за несвоєчасне перерахування на рахунки Пенсійного фонду України, відкриті в Державному казначействі України, сум єдиного соціального внеску, фінансових санкцій, зазначених у пункті 25.9. цієї статті, нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожен день прострочення їх перерахування, та накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не перерахованих сум;
  
  25.11.2. за порушення вимог, передбачених пунктом 11.10. статті 11 цього Закону, накладається штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який сплачується за рахунок власних коштів банку.
  
  25.12. Нарахування пені, передбаченої пунктами 25.9.-25.11. цієї статті, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, по день його фактичної сплати (перерахування) включно.
  
  У разі оскарження платниками вимоги про сплату недоїмки або накладення фінансових санкцій нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу Пенсійного фонду України або позову до суду.
  
  25.13. Про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених пунктами 25.9.-25.11. цієї статті, посадові особи органів Пенсійного фонду України в порядку, встановленому Пенсійним фондом України за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів з дня їх винесення надсилаються платнику.
  
  Суми пені та штрафів, передбачених пунктами 25.9.-25.11. цієї статті, підлягають сплаті платником протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк платник має право оскаржити зазначене рішення до органу Пенсійного фонду України вищого рівня або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного органу Пенсійного фонду України, яким прийнято це рішення.
  
  Оскарження рішення органу Пенсійного фонду України про фінансові санкції зупиняє строки їх сплати до винесення відповідним органом Пенсійного фонду України або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження платником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.
  
  25.14. Рішення органу Пенсійного фонду України про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених пунктами 25.9.-25.11. цієї статті, є виконавчим документом.
  
  У разі, якщо платник отримав рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених пунктами 25.9.-25.11. цієї статті, і не сплатив зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не повідомив у цей строк відповідний орган Пенсійного фонду України про оскарження цього рішення, воно передається для виконання державній виконавчій службі.
  
  Суми фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати єдиного соціального внеску стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка зі сплати єдиного соціального внеску.
  
  Суми фінансових санкцій включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.
  
  25.15. Строк давності щодо стягнення недоїмки та фінансових санкцій не застосовується.
  
  25.16. Органи Пенсійного фонду України притягають посадових осіб, які вчинили правопорушення, до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у разі:
  
  заниження суми заробітної плати (виплат, доходу), на яку нараховується єдиний соціальний внесок;
  
  порушення встановленого порядку нарахування, обчислення та строків сплати єдиного соціального внеску;
  
  ухилення від постановки на облік платника єдиного соціального внеску в органах Пенсійного фонду України;
  
  неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного соціального внеску, або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі соціального страхування, та іншої звітності і відомостей, передбачених цим Законом;
  
  вчинення дій, що перешкоджають працівникам органів Пенсійного фонду України в здійсненні перевірок.
  
  25.17. За будь-яке правопорушення, передбачене пунктом 25.16. цієї статті, вчинене особою, на яку протягом поточного року було накладено адміністративне стягнення за одне з таких правопорушень, накладається адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
  
  Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється в порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення.
  
  25.18. Від імені Пенсійного фонду України розглядати справи про правопорушення і накладати фінансові санкції мають право керівник Пенсійного фонду України, його заступники, керівники органів Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники, керівники органів Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а в разі їх відсутності - їх заступники, на підставі документів, що свідчать про вчинення правопорушення.
  
  
  
  
  
  
  
  Розділ VII
  
  Прикінцеві положення.
  
  
  
  1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2006 року, але не раніше набрання чинності Законом України "Про розмір єдиного соціального внеску".
  
  2. З дня набрання чинності цим Законом інші законодавчі та нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечать цьому Закону.
  
  3. Стягнення заборгованості за страховими внесками та сумами фінансових санкцій, не сплачених платниками до страхових фондів до введення в дію цього Закону, здійснюється фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства.
  
  4. Служба захисту інформації в інформаційно-технічній системі Державного реєстру соціального страхування повинна бути створена в Пенсійному фонді України не пізніше ніж через шість місяців з моменту опублікування цього Закону.
  
  5. Кабінету Міністрів України у шестимісячний термін з дня опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти і забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
  
  6. Кабінету Міністрів України передбачити Державному казначейству України додаткові видатки на виконання функцій, визначених цим Законом.
  
  7. Визнати таки
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.08.19 | stefan

    Re: пенсійний фонд буде збирати всі соцвнески

    (продовження)
    8. У статті 212 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст.131):
    
    назву викласти в такій редакції:
    
    "Стаття 212. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, єдиного соціального внеску, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що спрямовуються до Накопичувального пенсійного фонду";
    
    абзац перший частини першої після слів "в систему оподаткування" доповнити словами "єдиного соціального внеску, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що спрямовуються до Накопичувального пенсійного фонду ";
    
    абзац перший частини третьої після слів "інших обов'язкових платежів" доповнити словами "єдиного соціального внеску, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що спрямовуються до Накопичувального пенсійного фонду";
    
    частину четверту після слів "(обов'язкові платежі)" доповнити словами "єдиний соціальний внесок, страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що спрямовуються до Накопичувального пенсійного фонду";
    
    примітку до статті після слів "інших обов’язкових платежів" доповнити словами "єдиного соціального внеску, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що спрямовуються до Накопичувального пенсійного фонду".
    
    
    
    9. Пункт 11 статті 101 Кримінально-процесуального кодексу України після слів "(обов'язкових платежів)" доповнити словами "єдиного соціального внеску".
    
    
    
    10. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122; Відомості Верховної Ради України, 2003, № 10-11, ст. 87):
    
    1) статтю 1651 викласти в такій редакції:
    
    “Стаття 1651. Порушення законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, сплати єдиного соціального внеску та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що спрямовуються до Накопичувального пенсійного фонду
    
    Порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України і Накопичувального фонду; заниження суми заробітної плати (виплат, доходу), на яку нараховується єдиний соціальний внесок; порушення встановленого порядку нарахування, обчислення та строків сплати єдиного соціального внеску та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що спрямовуються до Накопичувального пенсійного фонду; ухилення від постановки на облік платника єдиного соціального внеску та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що спрямовуються до Накопичувального пенсійного фонду в органах Пенсійного фонду України; неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного соціального внеску та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що спрямовуються до Накопичувального пенсійного фонду, або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі соціального страхування, та іншої звітності і відомостей, передбачених Законом України "Про єдиний соціальний внесок", -
    
    тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    
    Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, -
    
    тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";
    
    2) у статті 1653:
    
    назву викласти у такій редакції:
    
    "Стаття 1653. Порушення встановленого порядку витрачання і нецільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття",
    
    абзац перший частини першої викласти у такій редакції:
    
    "Порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, встановленого порядку витрачання і нецільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття – ";
    
    3) в абзаці першому частини першої статті 1654:
    
    слова "строку реєстрації як платника страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, несвоєчасна сплата страхових внесків" замінити словами "встановленого порядку витрачання і нецільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності",
    
    слова "або його ліквідацію" виключити;
    
    4) у статті 1655:
    
    назву викласти у такій редакції:
    
    "Стаття 1655. Порушення встановленого порядку витрачання і нецільове використання коштів загальнообов‘язкового державного соціального страхування у зв‘язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням",
    
    абзац перший частини першої викласти у такій редакції:
    
    "Порушення посадовими особами підприємств, установ та організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, порядку витрачання і нецільове використання коштів загальнообов‘язкового державного соціального страхування у зв‘язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням – ";
    
    5) доповнити статтею 18822 такого змісту:
    
    "Стаття 18822. Перешкоджання уповноваженим особам органів Пенсійного фонду України у здійсненні перевірок
    
    Вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам органів Пенсійного фонду України у здійсненні перевірок, пов’язаних із нарахуванням, обчисленням та сплатою єдиного соціального внеску, –
    
    тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    
    Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, зазначене у частині першій цієї статті, -
    
    тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";
    
    6) статтю 2442 викласти в такій редакції:
    
    "Стаття 2442. Органи Пенсійного фонду України
    
    Органи Пенсійного фонду України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушеннями законодавства у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, сплати єдиного соціального внеску (стаття 1651 ) та перешкоджанням уповноваженим особам органів Пенсійного фонду України у здійсненні перевірок (стаття 18822).
    
    Від імені органів Пенсійного фонду України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Голова правління Пенсійного фонду України, його заступники, начальники головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та їх заступники, начальники управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах та їх заступники”;
    
    7) у частині першій статті 2449:
    
    слова "строку реєстрації як платника страхових внесків до Фонду, несвоєчасною або неповною сплатою страхових внесків" замінити словами "встановленого порядку витрачання і нецільовим використанням коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття";
    
    у частині другій слова "керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники виконавчих дирекцій відділень Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники" замінити словами "керівники Державного центру зайнятості, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських та районних у містах центрів зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду, та їх заступники";
    
    8) у статті 24411:
    
    у частині першій слова "ухиленням від реєстрації як платника страхових внесків до Фонду, несвоєчасною або неповною сплатою страхових внесків, а також порушенням порядку використання страхових коштів" замінити словами "порушенням встановленого порядку витрачання і нецільовим використанням коштів загальнообов‘язкового державного соціального страхування у зв‘язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням",
    
    Частину другу через кому доповнити словами "керівники виконавчих дирекцій відділень у районах та містах республіканського (в Автономній Республіці Крим) та обласного значення".
    
    13. В Законі України “Про оподаткування прибутку підприємств” (Відомості Верховної Ради, 1995, № 4, ст. 28;1998, № 10, ст. 35; 1999, № 39, ст. 357; № 48, ст. 418; 2000, № 32, ст. 254; № 39, ст. 333; 2001, № 32, ст. 169; 2002, № 2, ст. 12; № 29, ст. 192; 2003, № 10-11, ст.87; № 12, ст. 88; № 33-34, ст. 267; 2004, № 35, ст. 412; № 52, ст. 563;2005, № 5, ст. 114; № 17, № 18-19, ст. 267):
    
    підпункт 5.7.1. пункту 5.7. статті 5 викласти в такій редакції:
    
    "5.7.1. До складу валових витрат платника податку відносяться сплачені суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (крім внесків, що спрямовуються до Накопичувального пенсійного фонду) в порядку, встановленому законодавством".
    
    14. В Основах законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (Відомості Верховної Ради 1998, № 23, ст.121):
    
    1) у статті 14:
    
    доповнити частиною другою такого змісту:
    
    "Постановку на облік страхувальників, забезпечення збору та обліку страхових коштів, контроль за повнотою та своєчасністю їх сплати, ведення Державного реєстру соціального страхування, в тому числі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб, здійснює Пенсійний фонд України відповідно до законодавства.";
    
    2) статтю 21 викласти у такій редакції:
    
    "Стаття 21. Єдиний соціальний внесок та визначення його розміру
    
    До системи загальнообов’язкового державного соціального страхування сплачується єдиний соціальний внесок – консолідований страховий внесок, що визначається на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за його видами і сплачується в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
    
    Розмір єдиного соціального внеску, а також пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються і змінюються Верховною Радою України щодо кожної категорії платників за результатами актуарних розрахунків фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, і виходячи з того, що такий розмір повинен забезпечувати:
    
    надання особам матеріального забезпечення та соціальних послуг, передбачених законодавством;
    
    фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків;
    
    створення резерву коштів для забезпечення виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам;
    
    покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.
    
    Пропозиції про розмір єдиного соціального внеску, а також пропорції його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування вносить Кабінет Міністрів України разом із проектом закону про Державний бюджет України на наступний рік за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, погодженим з організаціями роботодавців і профспілок.";
    
    3) у статті 22 слова "законами України з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування" замінити словами "визначаються законом".
    
    4) частину першу статті 24 замінити частинами такого змісту:
    
    "Страховики складають звіти про результати своєї діяльності і подають їх Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України та оприлюднюють їх в засобах масової інформації.
    
    Ці органи здійснюють публічне представлення звітів в розрізі доходів і видатків. Інформація про час і місце публічного представлення звіту публікується разом зі звітом".
    
    15. У Законі України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 1999, № 24, ст. 207; 2003, № 5, ст.46; 2004, № 6, ст.37, № 35, ст. 412):
    
    1)статтю 3 доповнити пунктами 19 і 20 такого змісту:
    
    "19) вимоги органів Пенсійного фонду України про сплату недоїмки;
    
    20) рішення органів Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, прийняті відповідно до пунктів 25.9. – 25.11. статті 25 Закону України "Про єдиний соціальний внесок";
    
    2) статтю 181 доповнити пунктами 15 і 16 такого змісту:
    
    "15) вимоги органів Пенсійного фонду України про сплату недоїмки;
    
    16) рішення органів Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, прийняті відповідно до пунктів 25.9. – 25.11. статті 25 Закону України "Про єдиний соціальний внесок";
    
    3) у частині четвертій статті 44:
    
    перше речення після слів "збору на обов'язкове державне пенсійне страхування" доповнити словами "та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";
    
    у другому реченні слова “із соціального страхування” замінити словами “за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням";
    
    
    
    16. У Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України 1999, № 42-43, ст. 378; 2002, № 33, ст. 235,: 2003, № 28, ст. 210; 2004, № 6, ст.38; 2005, № 16, ст.259):
    
    1)у статті 1:
    
    абзаци другий і третій після слів "щодо сплати" доповнити словами "єдиного соціального внеску";
    
    перше речення абзацу шостого після слів "своєчасністю справляння" доповнити словами "єдиного соціального внеску ";
    
    2) абзац третій частини другої статті 7 і абзац третій частини третьої статті 11 після слова "заборгованості" доповнити словами "зі сплати єдиного соціального внеску ";
    
    3) частину десяту статті 7 і частину четверту статті 16 після слів "своєчасністю справляння" доповнити словами "єдиного соціального внеску";
    
    4) абзац четвертий частини четвертої статті 12, абзац четвертий частини другої статті 15, частину третю статті 19, абзац третій частини першої статті 23 після слів "щодо сплати" доповнити словами "єдиного соціального внеску";
    
    5) пункт 2 частини першої статті 31 після слів "встановленому Кабінетом Міністрів України" доповнити словами "зобов’язань зі сплати єдиного соціального внеску";
    
    6)частину першу статті 35 доповнити реченням такого змісту: "Не підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати єдиного соціального внеску";
    
    7) абзац третій частини сьомої статей 42 і 43 після слів "щодо сплати" доповнити словами "єдиного соціального внеску";
    
    8) абзац четвертий частини першої статті 49 доповнити словами "а також задовольняються вимоги, що виникли із зобов’язань зі сплати єдиного соціального внеску";
    
    9) частину першу і абзац перший частини п'ятої статті 50, частину шосту статті 51 після слів "щодо сплати" доповнити словами "єдиного соціального внеску".
    
    
    
    17. У Законі України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (Відомості Верховної Ради, 2001, № 17, ст. 80; 2002, № 16, ст. 114; № 17, ст. 124; 2003, № 26, ст. 192; 2005, №17, №18-19, ст. 267):
    
    1) у частині першій статті 2 після слів "на умовах трудового договору (контракту)" доповнити словами "або виконують роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру";
    
    2) у абзаці четвертому статті 5 після слів "та інших підставах, передбачених законодавством про працю" доповнити словами "або виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб - підприємців за договорами цивільно-правового характеру", далі за текстом;
    
    3) у статті 8:
    
    пункт 3 виключити;
    
    доповнити пунктом 4 такого змісту:
    
    "4) особи, які виконують роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру";
    
    4) у статті 10:
    
    у назві статті слова "та реєстрації страхувальників страховиком" виключити;
    
    частини третю - п’яту виключити;
    
    5) у статті 11:
    
    частини другу та третю викласти в такій редакції:
    
    "Добровільно застраховані фізичні особи сплачують страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків в порядку та в строки, визначені страховиком. Страхові внески сплачуються з доходу, визначеному особою в договорі про добровільну участь у страхуванні від нещасного випадку, але не менше ніж з розміру мінімальної зарплати.
    
    Днем сплати страхових внесків вважається:
    
    у разі перерахування за безготівковими розрахунками - день подання до установи банку розрахункових документів на перерахування страхових внесків на рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків;
    
    у разі сплати готівкою - день внесення коштів до банківської установи чи відділення зв'язку для перерахування на рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків";
    
    6) абзац одинадцятий частини сьомої статті 17 викласти в такій редакції:
    
    "Інструкцію про порядок витрачання страхових коштів, інші нормативні документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду";
    
    7) у статті 21:
    
    пункт 11 частини першої виключити;
    
    у частині другій слова "зареєстровано підприємство, на якому стався страховий випадок, у Фонді соціального страхування від нещасних випадків" замінити словами: "перебуває на обліку підприємство, на якому стався страховий випадок, як платник страхових внесків";
    
    доповнити частиною третьою такого змісту:
    
    "Для осіб, які виконують роботи на умовах цивільно-правового договору та осіб, які перебувають на їх утриманні, а також осіб, які беруть участь у страхуванні від нещасних випадків на добровільних засадах, право на отримання соціальних послуг та виплат виникає з настанням страхового випадку у разі сплати страхових внесків не менше ніж протягом шести місяців підряд перед настанням страхового випадку";
    
    8) у статті 24:
    
    назву викласти у такій редакції:
    
    "Стаття 24. Права та обов’язки Фонду соціального страхування від нещасних випадків";
    
    доповнити частиною першою такого змісту:
    
    "Фонд соціального страхування від нещасних випадків має право користуватися у встановленому порядку даними Державного реєстру соціального страхування, необхідними для забезпечення виконання покладених на нього функцій.
    
    Органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків мають право у встановленому порядку спільно з Пенсійним фондом проводити перевірки дотримання встановленого порядку витрачання і цільового використання коштів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків, наданих Фондом на фінансування заходів, передбачених статтею 25 цього Закону, одержувати необхідні пояснення (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час перевірок, накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи відповідно до законодавства за порушення встановленого порядку витрачання і нецільове використання роботодавцем коштів, наданих Фондом";
    
    Частину першу відповідно вважати частиною другою;
    
    У частині другій:
    
    пункт 1 виключити;
    
    пункт 2 викласти у такій редакції:
    
    "визначати страхувальнику клас професійного ризику виробництва відповідно до виду його економічної діяльності, який має визначений рівень виробничого травматизму та професійної захворюваності";
    
    9) статтю 33 та частину 16 статті 34 доповнити абзацом такого змісту:
    
    "Фонд соціального страхування від нещасних випадків відшкодовує Пенсійному фонду України витрати, пов’язані із виплатою такої пенсії.";
    
    10) у статті 45:
    
    пункт 4 частини першої виключити;
    
    у частині другій:
    
    пункти 1 та 2 виключити;
    
    у пункті 3:
    
    у підпункті “б” слова “відповідної групи тарифів небезпеки” замінити словами “відповідного класу професійного ризику”;
    
    підпункт "в" виключити;
    
    11) у статті 46
    
    у частині першій слова "збір та" виключити;
    
    у частини другій:
    
    абзац третій доповнити словами:
    
    "у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";
    
    абзац п’ятий викласти у такій редакції:
    
    "коштів, одержаних від стягнення відповідно до законодавства штрафів і пені з підприємств, а також адміністративних штрафів з посадових осіб відповідно до чинного законодавства".
    
    12) Статтю 47 викласти у такій редакції:
    
    "Стаття 47. Порядок встановлення класів професійного ризику
    
    Визначення класів професійного ризику здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
    
    У разі систематичних порушень нормативних актів про охорону праці, внаслідок чого зростає ризик настання нещасних випадків і професійних захворювань, підприємство у будь-який час за рішенням відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на основі відповідного подання страхового експерта, який обслуговує це підприємство, може бути віднесено до іншого, більш високого класу професійного ризику виробництва. Цей захід може мати і зворотну дію, але з початку фінансового року.
    
    Клас професійного ризику виробництва визначається, виходячи з того виду діяльності, за яким обсяг робіт (послуг) складає більше ніж 50 відсотків загальних обсягів їх робіт (послуг).
    
    Підсобно-допоміжні виробництва (підрозділи) підприємств, які займаються незалежно від спеціалізації підприємства іншими видами виробничої діяльності та перебувають на самостійному балансі і є у зв'язку з цим самостійними обліковими одиницями, при визначенні розмірів страхових внесків відносяться до видів економічної діяльності, яким відповідає їх діяльність".
    
    13) Частину першу статті 48 викласти у такій редакції:
    
    "Фонд соціального страхування від нещасних випадків з додержанням вимог законодавства розробляє інструкцію про порядок витрачання страхових коштів, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності та іншої документації, що стосується його діяльності".
    
    14) статтю 49 виключити;
    
    15) у статті 52:
    
    частину другу виключити;
    
    частину третю викласти у такій редакції:
    
    "За несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування від нещасних випадків про річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт, виду діяльності підприємства страхувальник сплачує штраф в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";
    
    доповнити частинами такого змісту:
    
    "За нецільове використання страхувальником коштів Фонду відповідно до статті 25 цього Закону на нього накладається штраф у розмірі наданої Фондом суми, використаної не за цільовим призначенням.
    
    На осіб, винних у нецільовому використанні коштів Фонду накладається штраф у розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі повторного порушення – від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    
    Не сплачені своєчасно штрафи, зазначені у цій статті, стягуються зі страхувальника та винних посадових осіб у дохід Фонду у порядку, встановленому законодавством".
    
    16) у частині першій статті 55 слова "суми страхових внесків" замінити словами "визначення класу професійного ризику".
    
    18. У Законі України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (Відомості Верховної Ради, 2002, № 17, ст.124, 2003, № 27, ст.209, 2004, № 32, ст.385, 2005, № 17, № 18-19, ст. 267):
    
    1) статтю 1 доповнити пунктом 13 такого змісту:
    
    "страхові внески – відрахування від єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття";
    
    2) абзац третій статті 2 після слів "та інших підставах, передбачених законодавством про працю" доповнити словами "осіб, які виконують роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру";
    
    3) у статті 4
    
    частину першу доповнити словами "та особи, які виконують роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру";
    
    частину другу викласти у такій редакції:
    
    "2. Особа набуває статусу застрахованої особи з дня фактичного допущення її до роботи";
    
    4) у статті 6:
    
    у частинах третій та четвертій слово "страховику" виключити:
    
    у частині четвертій слова "особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами" виключити;
    
    5) у статті 8:
    
    у частині першій слова "провадження збору та" виключити;
    
    у частині третій після слів "цим Законом" доповнити словами "іншими законодавчими актами у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування";
    
    6) абзац одинадцятий частини першої статті 11 викласти в такій редакції:
    
    "вносить в установленому порядку пропозиції щодо розміру страхових внесків";
    
    7) у частині другій статті 12:
    
    пункти 1 та 2 виключити;
    
    пункт 5 викласти в такій редакції:
    
    "контролюють цільове використання роботодавцем коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття";
    
    8) у частині першій статті 16:
    
    у абзаці другому слова "цим Законом та іншими законодавчими актами" замінити словом "законодавством";
    
    9) Назву статті викласти у такій редакції:
    
    "Стаття 17. Страхові внески";
    
    Абзац перший частини першої викласти в такій редакції:
    
    "Надходження від єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття повинні забезпечувати:";
    
    частини другу та третю виключити.
    
    10) статті 18-19 виключити;
    
    11) у частині першій статті 20 слова "у виконанні функцій збору страхових внесків і контролю за їх сплатою, щодо формування та ведення інформаційної системи платників страхових внесків" виключити;
    
    12) частину другу статті 21 викласти у такій редакції:
    
    "2. Період, протягом якого застрахована особа отримувала виплати за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (крім пенсій усіх видів, допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації) включається до страхового стажу";
    
    12) у статті 34:
    
    частину першу викласти в такій редакції:
    
    "1. Фонд має право:
    
    користуватися у встановленому порядку даними Державного реєстру соціального страхування, необхідними для забезпечення виконання покладених на нього функцій;
    
    перевіряти дотримання роботодавцем встановленого порядку витрачання і цільового використання коштів Фонду та призупиняти виплати з Фонду у разі відмови або перешкоджання роботодавця у проведенні перевірки або виявленні їх нецільового використання;
    
    одержувати необхідні пояснення (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час перевірок;
    
    накладати та стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи відповідно до законодавства за порушення встановленого порядку витрачання і нецільове використання роботодавцем коштів, наданих Фондом;
    
    вимагати вжиття заходів щодо усунення порушень.
    
    Право накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи за нецільове використання роботодавцем коштів, наданих Фондом, від імені Фонду мають керівники Державного центру зайнятості, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських та районних у містах центрів зайнятості, на які покладено функції виконавчої дирекції Фонду, та їх заступники".
    
    За нецільове використання роботодавцем коштів Фонду накладається штраф у розмірі наданої фондом суми, використаної не за цільовим призначенням.
    
    На осіб, винних у нецільовому використанні коштів Фонду накладається штраф у розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі повторного порушення – від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    
    Не сплачені своєчасно штрафи та фінансові санкції стягуються зі страхувальника та винних осіб у дохід Фонду в порядку, встановленому законодавством.
    
    Строк давності у разі стягнення штрафів та фінансових санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення" не застосовується.";
    
    у частині другій:
    
    абзац другий виключити;
    
    у абзаці п’ятому слова "нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також" виключити;
    
    13) у статті 35:
    
    Частину другу викласти у такій редакції:
    
    "Роботодавець зобов’язаний:
    
    1) під час перевірок правильності використання коштів Фонду та достовірності наданих роботодавцем даних, зазначених у пункті 2 цієї частини, надавати посадовим особам органів Фонду необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок;
    
    
    
    2) надавати виконавчій дирекції Фонду відомості в установленому порядку про:
    
    виплати застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю;
    
    розмір заробітної плати працівників, в тому числі прийнятих на створені додаткові робочі місця за рахунок дотацій з коштів Фонду.";
    
    друге речення абзацу першого частини третьої викласти у такій редакції:
    
    "3. У разі подання недостовірних відомостей, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, використання роботодавцем коштів Фонду не за цільовим призначенням, роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду."
    
    14) статтю 38 виключити.
    
    
    
    19. У Законі України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Відомості Верховної Ради України, 2001, № 10, ст. 44; 2003, № 24, ст.154):
    
    1) у преамбулі:
    
    у абзаці першому:
    
    слова "включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та" та "внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - виключити;
    
    абзац третій доповнити словами "та погашення зобов’язань зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";
    
    2) підпункт 2.1.3 пункту 2.1 статті 2 виключити.
    
    
    
    20. У Законі України "Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування у зв‘язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” (Відомості Верховної Ради, 2002, № 16, ст.114; № 17, ст.124; 2004, № 32, ст.385, 2005, № 17, № 18-19, ст.267):
    
    1) у статті 2:
    
    пункт 10 частини після слова "відрахування" доповнити словами "від єдиного соціального внеску", пункт через кому доповнити словами "а також кошти, сплачені страхувальниками, які беруть участь у добровільному страхуванні";
    
    у пункті 11 після слів "страхові внески" через кому доповнити словами "фінансові санкції та інші надходження відповідно до цього Закону";
    
    2) у статті 4:
    
    Абзаци другий та третій частини першої викласти у такій редакції:
    
    "У випадку виконання робіт на умовах трудового договору (контракту) це право виникає з настанням страхового випадку в період дії такого договору (включаючи і час випробування та день звільнення).
    
    Для осіб, які виконують роботи на умовах цивільно-правового договору та осіб, які беруть участь у страхуванні з тимчасової втрати працездатності на добровільних засадах, це право виникає з настанням страхового випадку у разі сплати страхових внесків не менше ніж протягом шести місяців підряд перед настанням страхового випадку".
    
    у частині 2 слова "до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності" виключити;
    
    3) у статті 6:
    
    частину 1 доповнити пунктом 3 такого змісту:
    
    "3) особи, які виконують роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру";
    
    у частинах другій та третій слова "до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності" виключити;
    
    4) у статті 9:
    
    у частині першій слова “збір і” виключити;
    
    в абзаці другому частини четвертої після слів "цим Законом" доповнити словами "іншими законодавчими актами";
    
    5) у частині першій статті 13:
    
    у пункті 1 слова "збір та " виключити;
    
    у пункт 4 слова " здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також" виключити;
    
    6) у пункті 1 частини першої статті 19:
    
    слова "цим Законом" замінити словом "законодавством";
    
    7) статті 21-24 виключити;
    
    8) у статті 27:
    
    у частині першій:
    
    пункт 3 викласти в такій редакції:
    
    "3) отримувати в органах управління Фонду безоплатно інформацію про порядок використання коштів Фонду";
    
    пункт 5 викласти в такій редакції:
    
    "на фінансування з коштів Фонду суми фактичних витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням";
    
    у частині другій:
    
    пункти 1, 2 виключити;
    
    у пункті 4 слова "і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів" виключити;
    
    у пункті 5 слова "обчислення та сплати страхових внесків" виключити;
    
    пункти 6 та 7 виключити;
    
    пункт 8 викласти в такій редакції:
    
    "8) надавати виконавчій дирекції відділення Фонду відомості про матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону в порядку, встановленому Фондом";
    
    9) у статті 28:
    
    у частині першій:
    
    у пункті 2 слова "сплати страхових внесків та" виключити;
    
    у пункті 3 слова "нарахування і повноти сплати страхових внесків" виключити;
    
    пункт 5 виключити;
    
    доповнити пунктом 8 у такій редакції:
    
    "8) користуватися даними Державного реєстру соціального страхування, необхідними для забезпечення виконання покладених на нього функцій";
    
    у частині другій:
    
    пункт 2 виключити;
    
    у пункті 3 слова "правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхувальником страхових внесків, а також" виключити;
    
    10) у частині першій статті 29:
    
    у пункті 2 слова "та умови сплати страхових внесків і" виключити;
    
    у пункті 4 слова "і сплати страхових внесків" виключити;
    
    11) Статтю 30 викласти у такій редакції:
    
    "Стаття 30. Відповідальність за нецільове використання страхових коштів
    
    1. Підприємства, установи та організації за нецільове використання та порушення порядку витрачання коштів Фонду відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та сплачують штраф у розмірі 50 відсотків цієї суми.
    
    За несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності з використання коштів Фонду на підприємства, установи та організації накладається штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    
    На осіб, винних у нецільовому використанні коштів Фонду накладається штраф у розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі повторного порушення – від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    
    2. Не сплачені своєчасно штрафи, зазначені у частині першій цієї статті, стягуються зі страхувальника та винних посадових осіб у дохід Фонду у порядку, встановленому законодавством.
    
    3. Право розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати фінансові санкції та адміністративні стягнення мають керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів відділень Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники";
    
    12) Абзац перший статті 35 замінити абзацами такого змісту:
    
    "Установити, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим особам Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
    
    В перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві за працівниками зберігається середній заробіток за рахунок коштів підприємства, установи, організації, який обчислюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
    
    Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачується застрахованим інвалідам, які працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС, Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством";
    
    13) у статті 50:
    
    у абзаці другому частини першої слова "за місцем реєстрації ліквідованого підприємства, установи, організації як страхувальника" замінити словами "за місцезнаходженням ліквідованого підприємства, установи, організації";
    
    у частині другій слова "реєстрації їх" замінити словами "проживання застрахованої особи";
    
    14) у абзаці першому частини третьої статті 51 слова "їх реєстрації" замінити словами "проживання застрахованої особи";
    
    
    
    21. В Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" (Відомості Верховної Ради, 2003, №№ 31-32, ст.263; 2005, № 16, ст.257; № 16, ст.259):
    
    1) у абзаці четвертому частини першої статті 6, абзаці четвертому частини третьої статті 16, абзаці десятому частини третьої статті 17, назві, частинах першій та другій статті 26, абзаці восьмому частини другої та частині дев’ятій статті 28, частині чотирнадцятій статті 29, частині другій статті 31, частині першій статті 35, частині одинадцятій статті 36, частині десятій статті 37, частинах третій та одинадцятій статті 38, частинах другій, шостій та дев’ятій статті 39, назві, частині першій та другій статті 40, частині третій статті 41, частині п’ятій статті 43, частинах сьомій та вісімнадцятій статті 47, частині п’ятій статті 48, частині третій статті 49, частині другій, п’ятій, дев’ятій статті 50, назві, частині першій та другій статті 51, частині третій статті 52 слова "фондів соціального страхування" у відповідних відмінках виключити;
    
    2) абзац восьмий частини першої статті 36, абзац десятий частини першої статті 37, абзац шостий частини дев’ятої статті 47 виключити;
    
    3) у частині 2 статті 8 після першого речення доповнити реченням такого змісту: "В реєстраційній картці зазначаються види економічної діяльності, які планується здійснювати, при цьому першим зазначається основний (який матиме найбільш питому вагу в обсязі реалізованої продукції) вид діяльності";
    
    4) у статті 17:
    
    абзац дев’ятий частини другої доповнити словами: "(першим зазначається основний (який матиме найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції) вид діяльності)";
    
    частину другу доповнити новими абзацами такого змісту:
    
    "дані про систему оподаткування;
    
    дані про використання найманої праці на умовах трудового договору (контракту) та цивільно-правових договорів";
    
    абзац п’ятий частини третьої доповнити словами: "(першим зазначається основний (який матиме найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції) вид діяльності)";
    
    частину третю доповнити новими абзацами такого змісту:
    
    "дані про систему оподаткування;
    
    дані про використання найманої праці на умовах трудового договору (контракту) та цивільно-правових договорів";
    
    5) у статті 28:
    
    абзац шостий частини другої доповнити словами: "(першим зазначається основний (який матиме найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції) вид діяльності)";
    
    частину другу доповнити абзацом такого змісту:
    
    "дані щодо розрахунків з оплати праці відокремлених підрозділів (централізовано чи ні)";
    
    6) абзац другий частини першої статті 42 доповнити реченням такого змісту: "В реєстраційній картці зазначаються види економічної діяльності, які планується здійснювати, при цьому першим зазначається основний (який матиме найбільш питому вагу в обсязі реалізованої продукції) вид діяльності)";
    
    7) останній абзац частини дев’ятої статті 47 доповнити словами "або про те, що особа не перебувала на обліку".
    
    22. У Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради, 2003, №№ 49-51, ст.376; 2004, № 49, ст.528; 2005, № 2, ст.42; № 6, ст.137; № 6, ст.141; № 9, ст.184; № 17, № 18-19, ст.267):
    
    1) у статті 1:
    
    абзац дев’ятий викласти у такій редакції:
    
    "мінімальний страховий внесок – сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір відрахувань від єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу)";
    
    абзац двадцятий викласти у такій редакції:
    
    "персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у визначеному законодавством порядку;"
    
    абзац тридцять третій викласти у такій редакції:
    
    "страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону; кошти відрахувань від єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;"
    
    абзац тридцять п’ятий викласти у такій редакції:
    
    "страхувальники – роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний соціальний внесок та/або є платниками відповідно до цього Закону;"
    
    2) у частині другій статті 5:
    
    абзац четвертий викласти у такій редакції:
    
    “платники страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, якщо вони не є платниками єдиного соціального внеску;”
    
    абзац п’ятий викласти у такій редакції:
    
    “порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків платників, які не є платниками єдиного соціального внеску;”
    
    3) у абзаці дев’ятому частини першої статті 7 після слів "страхових внесків" доповнити словами "відрахувань від єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", слова "і коштів цільових фондів" - виключити;
    
    4) у частині третій статті 8 слова "цим Законом" замінити словами "законом";
    
    5) у частині першій статті 11:
    
    пункти 11, 12 та 15 виключити;
    
    пункт 13 на початку доповнити словом "непрацюючі";
    
    6) статтю 14 викласти у такій редакції:
    
    "Страхувальниками відповідно до цього закону є:
    
    1) підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення або допомогу особам, зазначеним у пунктах 8, 13 і 14 статті 11 цього закону;
    
    2) застраховані особи, зазначені у частині першій статті 12 цього Закону";
    
    7) у статті 15:
    
    частину першу викласти у такій редакції:
    
    "1. Платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, які сплачують страхові внески за осіб, передбачених у пунктах 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону; застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.";
    
    у частині третій після слів "страхових внесків" доповнити словами "відповідно до цього Закону";
    
    частину четверту виключити";
    
    8) у статті 16:
    
    пункти 4 та 5 частини першої, пункти 2 та 3 частини другої після слів "в системі персоніфікованого обліку" доповнити словами "та Державному реєстрі соціального страхування";
    
    9) у статті 17:
    
    у абзаці першому частини першої після слова “страхувальник” доповнити словами “який є платником відповідно до цього Закону”;
    
    у частині другій:
    
    у абзаці першому після слова “Страхувальник” доповнити словами “який є платником відповідно до цього Закону”;
    
    у абзаці дев’ятому пункту 1 після слова “Страхувальник” доповнити словами “який є платником відповідно до цього Закону” і далі за текстом;
    
    10) у статті 18:
    
    частину першу викласти у такій редакції:
    
    "1.Розмір внесків для страхувальників і застрахованих осіб, які є платниками відповідно до цього Закону, визначаються законом.";
    
    у частині другій після слів “страхових внесків” доповнити словами “для платників відповідно до цього Закону”, слова “вносить Кабінет Міністрів України разом з проектом закону про Державний бюджет України на наступний рік” замінити словами “вносить виконавча дирекція Пенсійного фонду.”;
    
    11) у статті 19:
    
    частину першу викласти у такій редакції:
    
    "1. Страхові внески до солідарної системи нараховуються:
    
    для страхувальників, зазначених у пункті 1 статті 14 цього Закону:
    
    на суми грошового забезпечення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
    
    на суми допомоги або компенсації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
    
    для страхувальників, зазначених у пункті 2 статті 14 цього Закону – на суми , визначені договором про добровільну участь.";
    
    12) статтю 20 викласти у такій редакції:
    
    "Стаття 20. Сплата страхових внесків
    
    1. За осіб, зазначених у пунктах 8, 13, 14 статті 11 цього Закону, страхові внески сплачуються в порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
    
    2. Особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону, сплачують страхові внески у строки, визначені договором про добровільну участь, але не рідше одного разу на квартал.
    
    3. Суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду.".
    
    13) у статті 21:
    
    у частині першій:
    
    слова "надходження страхових внесків, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб, здійснюють облік коштів Накопичувального фонду на накопичувальних пенсійних рахунках" замінити словами "надходжень від єдиного соціального внеску у порядку, визначеному Законом України "Про єдиний соціальний внесок", а також персоніфікований облік коштів Накопичувального фонду на накопичувальних рахунках”;
    
    доповнити абзацом другим такого змісту:
    
    “В складі системи персоніфікованого обліку функціонує Державний реєстр соціального страхування. Порядок ведення цього реєстру визначається Законом України "Про єдиний соціальний внесок";
    
    14) абзац третій частини першої статті 24 викласти у такій редакції:
    
    "Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), страхові виплати з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності включається до страхового стажу.";
    
    15) у пункті 1 частини першої статті 41 слово "обчислені" замінити словами "нараховані (обчислені)", пункт доповнити через кому словами такого змісту: "а після набрання чинності законом про єдиний соціальний внесок – максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску, визначена відповідно до закону.";
    
    16) у частині першій статті 61:
    
    у пункті 11 слова "цього Закону" замінити словом "законодавства";
    
    у пункті 12 слова "на розгляд Кабінету Міністрів України" замінити словами "спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики", після слів “страхових внесків" доповнити через кому словами "щодо надходжень від єдиного соціального внеску" і далі за текстом;
    
    17) у статті 64:
    
    після слів "страхові внески" у відповідному відмінку доповнити словами "єдиний соціальний внесок" у відповідних відмінках;
    
    у частині першій:
    
    пункт 1 доповнити словами “та іншими законами України;”
    
    пункт 2 викласти у такій редакції:
    
    “2) проводити планові та позапланові перевірки у порядку, передбаченому законом”;
    
    у пункті 3 після слів “фізичних осіб” доповнити через кому словами “які є платниками відповідно до цього Закону”;
    
    пункт 4 викласти у такій редакції:
    
    “4) вилучати в установленому законодавством порядку документи, які свідчать про порушення порядку використання коштів Пенсійного фонду та Накопичувального фонду;”
    
    г) пункти 5 та 7 виключити;
    
    д) у пункті 10 слова "нарахування, обчислення та сплати страхових внесків" - виключити;
    
    у частині другій:
    
    у пункті 8 після слова “забезпечувати” доповнити словами “відповідно до закону”;
    
    у пункті 9 після слова “здійснювати” доповнити словами “відповідно до закону”;
    
    у пункті 10 після слова “надавати “доповнити словами “відповідно до закону”;
    
    у пункті 15 слова “Кабінету Міністрів України” замінити словами “спеціально уповноваженому органу у сфері праці та соціальної політики”, після слів “страхових внесків” доповнити словами “надходжень від єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і далі за текстом;
    
    у пункті 19 після слова “вести” доповнити словами “відповідно до законодавства” і далі за текстом;
    
    18) пункт 1частини першої статті 72 викласти у такій редакції:
    
    "1) відрахування від єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірах, визначених законом, крім частини страхових внесків, що спрямовується до Накопичувального фонду";
    
    19) у статті 106:
    
    частину першу викласти у такій редакції:
    
    “1. Положення цієї статті не поширюються на питання сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”;
    
    у частині дев’ятій:
    
    пункт 2 викласти в такій редакції:
    
    "2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф в розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум;"
    
    у пункті 3 "слова а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу)" виключити,
    
    у пункті 5 слова "10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян" замінити словами "10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен повний або неповний місяць тривалості порушення, а у разі повторного протягом року такого порушення – 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";
    
    у пункті 2 частини десятої слова "суми страхових внесків, яка підлягає сплаті страхувальником" замінити словами "ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який сплачується за рахунок власних коштів банку";
    
    20) у розділі XV “Прикінцеві положення”:
    
    абзац другий пункту 1 виключити;
    
    у пункті 8:
    
    у підпункті 1 перше речення виключити;
    
    підпункт 2 викласти у такій редакції:
    
    “2) особи, зазначені у статті 12 цього Закону, сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, визначених законом, але не менше мінімального страхового внеску;”
    
    підпункт 4 виключити.
    
    у пункті 13:
    
    абзац третій після слів “до соціальних фондів” доповнити через кому словами такого змісту "а з дня набрання чинності закону про єдиний соціальний внесок – максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску, визначена відповідно до закону" і далі за текстом;
    
    абзац четвертий після слів “соціальних фондів” доповнити через крапку з комою словами “максимальну величину бази нарахування єдиного соціального внеску” і далі за текстом;
    
    підпункт 8 пункту 14 виключити.
    
    
    
    
    
    
    
    ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
    
    До проекту Закону України "Про єдиний соціальний внесок"
    
    1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
    
    Прийняття законопроекту обумовлено необхідністю підвищення ефективності роботи фондів соціального страхування, в тому числі шляхом більш раціонального використання коштів, що спрямовуються на утримання їх адміністративного апарату, а саме: зосередження функцій, пов’язаних з формуванням страхових коштів, в одному органі та запровадження єдиної для усіх фондів інформаційної бази, що забезпечить прозорість фінансових потоків, підвищить платіжну та звітну дисципліну платників страхових внесків та цільове використання страхових коштів.
    
    2. Цілі і завдання прийняття акта
    
    Прийняття законопроекту дозволить створити умови для уникнення дублювання страховими фондами функцій, пов’язаних із формуванням страхових коштів: скорочення обсягу роботи, пов'язаної з реєстрацією страхувальників, збором коштів, формування та ведення інформаційної системи відомостей про застрахованих осіб, забезпечення звітності, здійснення контролю за повнотою та своєчасністю справляння внесків, зменшення кількості перевірок сплати внесків до цільових страхових фондів, скорочення адміністративних витрат фондів на виконання цих функцій, забезпечення більш широкого охоплення системою суб’єктів соціального страхування, зростання доходів страхових фондів та більш ефективне використання коштів соціального страхування.
    
    3. Загальна характеристика і основні положення проекту акта
    
    Підвищення ефективності роботи фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюватиметься через запровадження в Україні єдиної системи збору страхових внесків, їх обліку та контролю за повнотою і своєчасністю сплати, а також єдиної інформаційної системи платників страхових внесків та застрахованих осіб.
    
    Законопроектом передбачається:
    
    консолідація в одному органі (таким органом пропонується визначити Пенсійний фонд України) подібних для усіх фондів функцій, а саме: реєстрації страхувальників, формування та ведення Державного реєстру соціального страхування (який включатиме інформаційну систему відомостей про платників єдиного соціального внеску та про застрахованих осіб), забезпечення звітності, здійснення контролю за повнотою та своєчасністю справляння єдиного соціального внеску;
    
    запровадження в Україні сплати єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
    
    розщеплення єдиного соціального внеску Державним казначейством України (без акумуляції коштів) на рахунки фондів соціального страхування;
    
    забезпечення використання фондами соціального страхування даних Державного реєстру соціального страхування.
    
    При визначенні розміру єдиного соціального внеску для роботодавців враховуються кошти на чотири існуючі види соціального страхування, для найманих осіб - на три види страхування (крім страхування від нещасних випадків), які розподіляються між відповідними фондами.
    
    Зберігається порядок розрахунку диференційованих розмірів страхових тарифів на страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності. Частина єдиного соціального внеску на цей вид страхування залежатиме від класу професійного ризику, до якого віднесено підприємство, установа, організація.
    
    Залежно від стану виконання на підприємстві нормативних актів про охорону праці, внаслідок чого зростає або знижується ризик настання нещасних випадків і професійних захворювань, підприємство може бути віднесено до іншого, більш високого або більш низького класу професійного ризику виробництва, але знижки та надбавки до страхових тарифів пропонується скасувати.
    
    При цьому заборонятиметься здійснення роботодавцями страхових виплат в рахунок страхових внесків (взаємозаліки). Для здійснення страхових виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за місцем роботи опрацьовується механізм відшкодування роботодавцям зазначених виплат; страхові виплати у зв’язку з нещасним випадком на виробництві виплачуються виключно робочими органами Фонду.
    
    Об’єктом нарахування єдиного соціального внеску, як для роботодавців, так і застрахованих осіб визначаються суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (у тому числі суми збереженого заробітку у перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми), виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, суми допомоги по тимчасовій непрацездатності й допомоги по вагітності та пологах.
    
    Проект закону передбачає права, обов’язки та відповідальність у сфері формування страхових коштів, які окреслені для платників єдиного соціального внеску (роботодавців і застрахованих осіб), Пенсійного фонду та фондів соціального страхування.
    
    Запровадження запропонованого законопроектом порядку формування доходної частини фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування потребує внесення відповідних змін до Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, законів з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, інших законів з метою приведення їх у відповідність до норм законопроекту про єдиний соціальний внесок. Зазначені зміни включено до Прикінцевих положень законопроекту.
    
    Законопроектом пропонується, щоб розмір єдиного соціального внеску відповідно для роботодавців та застрахованих осіб та пропорції його розподілу між видами соціального страхування за результатами актуарних розрахунків за поданням Кабінету Міністрів України встановлювалися Верховною Радою України окремим Законом.
    
    4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання
    
    Відповідно до Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, законів України з конкретних видів соціального страхування (“Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”; “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”; “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”) та про розміри внесків на ці види страхування в даний час функції по збору, обліку, забезпеченню звітності, здійсненню контролю за повнотою та своєчасністю справляння страхових внесків здійснюються окремо чотирма фондами: Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фондом соціального страхування від нещасних випадків, Пенсійним фондом.
    
    5. Фінансово-економічне обґрунтування
    
    Створення підрозділів уніфікованого збору в Пенсійному фонді буде здійснюватись за рахунок існуючої штатної чисельності фондів та коштів, передбачених на їх утримання.
    
    Державному казначейству України необхідно передбачити додаткові видатки на виконання функцій, передбачених цим законопроектом.
    
    6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта
    
    Прийняття акта дозволить:
    
    скоротити адміністративні видатки роботодавців, зокрема, з’явиться економія робочого часу при наданні звітності та у зв’язку із здійсненням контрольних функцій одним органом;
    
    забезпечити додаткові надходження страхових коштів за рахунок розширення бази сплати страхових внесків, виведення заробітної плати з тіньового сектору за рахунок кращого контролю;
    
    частково заощадити кошти, що спрямовуються на утримання адміністративного апарату, відповідального за збір, облік та контроль за сплатою страхових внесків, в тому числі відмовитись від взаєморозрахунків між фондами соціального страхування;
    
    забезпечити повну прозорість фінансових потоків для суб’єктів системи загальнообов'язкового державного соціального страхування;
    
    надати можливість застрахованим особам в будь-який час отримувати інформацію про суми страхових внесків, які справляються за них роботодавцем за видами соціального страхування;
    
    переорієнтувати функції та структури фондів соціального страхування на роботу із застрахованими особами.
    
    
    
    Міністр праці та соціальної політики
    В. Кириленко
    
    „_____” ___________ 2005 р.

• 2005.08.28 | stefan

  Re: ВАЮ готує революцію соціальних фондів

  Уряд проаналізував виконання Указу Президента України "Про лібералізацію підприємницької діяльності"
  http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=06A4CE149D4D7FFD66D55381C3F2E61C?art_id=20414653&cat_id=41229
  
  27.08.2005 | 18:03 | прес-служба Кабінету Міністрів
  
  Кабінет Міністрів України на своєму позачерговому засіданні розглянув стан справ з переглядом та скасуванням регуляторних актів, що стосуються підприємницької діяльності. Уряд також розглянув проект законів України "Про створення єдиного Державного реєстру суб'єктів підприємництва" та "Про спрощення процедури державної реєстрації підприємницької діяльності", а також питання внесення змін до деяких законів України щодо спрощення процедур одержання земельних ділянок та питання єдиного соціального внеску для підприємців.
  
  Відкриваючи засідання, Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко, повідомила, що ситуація з підприємницькою діяльністю в Україні за останні півроку, коли в центрі та на місцях велася робота з лібералізації бізнес-середовища, значно поліпшилася. "У першому півріччі кількість фізичних осіб-підприємців збільшилася на 115 тисяч, а юридичних осіб зареєструвалося майже на 18 тисяч більше, ніж за аналогічний період минулого року. І це, безумовно, позитивний сигнал, якій нам потрібно зміцнити і посилити", - підкреслила керівник Уряду.
  
  За словами Юлії Тимошенко, до роботи з виконання Указу Президента "Про лібералізацію підприємницької діяльності" було залучено понад 3,5 тисячі посадових осіб на різних рівнях, які переглянули загалом 8 417 нормативно-правових актів. Такими, що не відповідають нормам регуляторної політики, були визнані 66 актів Президента України, 257 урядових постанов та розпоряджень, а також 560 власних актів окремих органів центральної виконавчої влади. За даними фахівців, перегляду або скасуванню підлягали 4029 регуляторних актів місцевих органів виконавчої влади з 6 тисяч існуючих регуляторних актів.
  
  "Я очікую від цієї роботи зменшення кількості дозволів і довідок, які будуть отримувати підприємці, а також суттєвого покращення інвестиційного клімату в Україні”, - зазначила Прем’єр-міністр.
  
  Юлія Тимошенко наголосила, що активну участь у процесі перегляду регуляторного поля мають взяти самі підприємці. "Ми з вами беремо місяць, починаючи з 1 вересня, для того, щоб внести зміни у відповідні нормативні акти, виставити їх на сайти міністерств і відомств для того, щоб підприємці мали можливість ознайомитися з цими змінами та доповненнями і погодити або не погодити їх через Держпідприємництво та Раду підприємців. Потім відповідні зміни будуть винесені на засідання Уряду", - сказала Юлія Тимошенко.
  
  Аналіз роботи місцевих державних адміністрацій з перегляду нормативно-правових актів, що стосуються підприємницької діяльності, показав, що на сьогодні ця робота повністю завершена у 19 з 27 регіонів України, зокрема, Вінницькій, Волинській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Луганській, Одеській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій та Чернігівській областях, а також у містах Києві та Севастополі. В цілому на місцевому рівні вже скасовано 3 823 регуляторні або дозвільні акти.
  
  
  Прем’єр-міністр доручила керівникам центральних та місцевих органів виконавчої влади до 1 вересня стовідсотково виконати завдання Президента.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.09.02 | stefan

    не зовсім "в тему", але близько

    02-09-2005 21:16, stefan
    Фонд Держмайна ставить під сумнів законність приватизації НАСК „OPAHTA"
    
    Редагувати // Стерти // URL: http://www2.maidan.org.ua/n/free/1125685010
    
    02-09-2005 17:22 Майдан-ІНФОРМ, Київ, Право
    Фонд Держмайна ставить під сумнів законність приватизації НАСК „Оранта”
    http://maidan.org.ua/static/news/1125670926.html
    
    Про це заявила голова Фонду Валентина Семенюк в прямому ефірі радіо "Ера". За її словами при реорганізації державної страхової компанії „Оранта” були використані незаконні способи привласнення цієї компанії, зокрема в якості внеску у статутні фонди структур, які утворювалися на базі „Оранти" були внесені нічим не забезпечені векселі , які потім не були погашені.
    
    Ініціатором циїх реорганізацій був теперішній народний депутат Олександр Морозов, який від імені держави керував 78% державним пакетом акцій „Оранти”. Використовуючи службове становище він провів декілька реструктуризацій „Оранти”, в результаті чого вона формально перестала бути державною. Слід зауважити що при цьому використовувалися схеми , які дозволили обійти Закон „Про приватизацію” та Фонд державного майна.
    
    Зараз Олександр Морозов займає посаду виконуючого обовязки голови правління „Державного акціонерного ощадного банку”, а простіше „Ощадбанку”. За свідченням експертів ним зараз ініціються процедури, аналогічні до тих, які привели до незаконної приватизації страхової компанії „Оранта”( колишній „Держстрах УРСР”) та наступних фінансових проблем у вкладників та акціонерів цієї компанії. Виконуючим обовязки він є тому, що НБУ з огляду на минулі „фінансові подвиги” не дає згоди на його призначення на цю посаду. Однак статут виконуючого обовязки дозволяє йому робити з „Ощадбанком” все що завгодно, одночсно зберігаючи статус народного депутата, якого він мав би позбутися в разі зайняття державної посади в державній установі, якою поки що є „Ощадбанк”
    ***
    Про тему глобально і конкретно можуть відповістм спеціалісти.
    Я можу лище сказати, що за останній рік до мене зверталися військовослужбовці(ЗС та МВС), які втратили працездатність під час
    військової служби.І довго "ходили кругами" між "Орантою" і своїм військовим відомством, щоб одержати компенсацію за втрачене здоров"я.
    Знайомлячись з діяльністю "Оранти", я прийшов до висновку, що вона працювала не в зовсім "правовому" полі, тобто, не по Закону(якого конкретно не було і поки нема), а по рішеннях КМУ кучмівського періоду та наказів МО та МВС.
    Військовослужбовці до сих пір соціально недостатньо захищені при одержанні травми або профзахворювання під час проходження військової служби, що є грубим порушенням Конституції України.
    Питання і відповіді на цю тему можна найти на:
    http://www.newlegal.info/
    мій сеотифікат:
    http://www.newlegal.info/SpecialistCertificate.aspx?ID=103

• 2005.08.29 | stefan

  Пинзеник хоче ФСНВ віддати в приватні руки

  28.08.2005, 14:45
  
  Правительство утвердило проект закона о едином социальном взносе, однако ставка его не будет единой
  http://www.liga.net/news/157222.html
  
  Правительство утвердило проект закона о едином социальном взносе, однако ставка его не будет единой. Как сообщила заместитель Министра труда и социальной политики Елена Гаряча, проектом предусмотрено, что вместо четырех фондов взносы будет собирать один Пенсионный фонд.
  
  Как передает корреспондент ЛІГАБізнесІнформ, средства будут поступать на единый казначейский счет, Пенсионный фонд не будет иметь доступа к этим деньгам, а казначейство будет распределять эти средства по формуле, прописанной в Законе, на каждый вид социального страхования без уменьшения социальных выплат.
  
  Также предполагается, что Пенсионный фонд будет вести один реестр плательщиков взносов, доступ к которому будут иметь все фонды социального страхования.
  
  Предусмотрена одна база взимания взносов. По словам замминистра, такая система позволит существенно сэкономить время и средства работодателя.
  
  Предполагается, что проект закона о размере единого социального взноса будет рассматриваться вместе с Законом о Государственном бюджете на следующий год,
  однако Е.Гаряча отметила, что предлагается сохранить систему, при которой размер взноса зависит от классов профессионального риска.
  В свою очередь, Министр финансов Виктор Пинзеник отметил, что существующая классификация рисков, имеющая 67 ставок, существенно осложнит работу казначейства по распределению полученных средств.
  
  
  В.Пинзеник предложил исключить из системы единого налога плату в фонд страхования от несчастных случаев на производстве, которую предусматривает эта классификация.
  
  
  По мнению Министра финансов, логично было бы перевести этот вид страхования в режим коммерческого через страховые компании.
  По его словам, это позволило бы снять 1,7% от начислений на фонд заработной платы.
  На это Е.Гаряча возразила, что такую систему нельзя будет ввести, по крайней мере, в 2006 году. Она напомнила, что шахтеры и селяне платят взносы в фонд страхования от несчастных случаев на льготных условиях, в частном режиме страхования они должны будут платить полную стоимость услуги.
  
  Премьер-министр Украины Юлия Тимошенко поручила отработать порядок работы с казначейством относительно страхования от несчастных случаев.
  ***
  Якщо віддати страхування від нещасних випадків на виробництві приватним страховим компаніям, то від цього виграють тільки приватні страхові компанії,- всі решта програють.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.08.31 | stefan

    Re: Пинзеник хоче ФСНВ віддати в приватні руки

    alikd
    http://nu-odessa.org.ua/modules.php?op=modload&name=phpBB_14&file=index&action=viewtopic&topic=22&6
    
    31 Авг, 2005 г. - 18:44
    "страхування від нещасних випадків"
    
    Очень спорная тема, но так однозначно говорить о том что в частные руки нельзя перевести данный вид страхования явно не стоит.
    _________________
    Трудно продать совесть, когда ее нет и совсем невозможно, когда она есть.
    
    Stefan
    
    31 Авг, 2005 г. - 22:45
    Шановний пане Олексію!
    Тема,. дійсно, досить не проста.
    Якщо, будете мати час, подивіться дерево дописів на цю тему
    http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=0&key=1116056920&first=1125289175&last=1125141151
    ***
    Але, я думаю, пан Пинзеник "трохи" поспішив.Шахтарі, коли почують, що ФСНВ хочуть передати в приватні страхові
    компанії, - вони підуть з касками на Київ, і не тільки на Міністерство Фінансів, і на Кабмін, але і на Адміністрацію
    Президента.
    ***

• 2005.09.07 | stefan

  Re: ВАЮ готує революцію соціальних фондів

  вчора, 06.09.2005р., КМУ подав до ВР Проект Закону "Про єдиний соціальний податок"
  
  Номер,дата реєстрації 2122-2 від 06.09.2005
  Сесія реєстрації 8 сесія IV скликання
  Суб'єкт законодавчої ініціативи Кабінет Міністрів України
  Автор(и) подання,
  ініціатор(и) внесення Тимошенко Ю.В. Кабінет Міністрів України
  ***
  на сьгодні, 07.09.2005,на 22-36, тексту проекту Закону на сайті ВР,.
  чомусь, ще не було.
  (текст цього Законопректу був раніше опублікований на сайті КМУ, але це було до обговорення тексту на засіданні КМУ).
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.09.09 | stefan

    Законопрект КМУ(Тимошенко) зник з сайту ВР

    чи то просто реконструкція сайту, чи Кабмін сам зняв З-проект "Про єдиний..."
    а вчора ще був.І навіть з текстом.правда, текст не хотів відкриватися.
    ***
    скоро проясниться на ВР.питання підняте КМУ досить "високо". і питання
    "гаряче".треба його вирішити і "охолодити".
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2005.09.10 | stefan

      Законопрект КМУ 2122-2 від 06.09.2005 вернувся

      http://www.rada.gov.ua:8080/pls/zweb/webproc34?id=&pf3511=25339&pf35401=76028

• 2005.09.22 | stefan

  про моральну шкоду за виробничу травму

  Згідно Закону України
  
  "Про загальнообов'язкове державне соціальне
  страхування від нещасного випадку на виробництві
  та професійного захворювання, які спричинили
  втрату працездатності"
  
  (№1105-XIV від 23 вересня 1999 року)
  
  та Рішення Конституційного Суду від 27 січня 2004 року
  № 1-рп/2004, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України(ФСНВ), в деяких випадках
  повинен виплачувати відшкодування моральної шкоди потерпілому, який одержав травму або профзахворювання на виробництві.
  
  З формальнлї сторони, здається, що все правильно,-одержав травму, одержуй компенсацію за моральну шкоду.
  Але це -тільки на перший погляд, правильно.Фактично - і Законодавець і Конституційний Суд породили правову колізію, яка повинна бути вирішена самим найближчим часом.
  Поняття "моральна шкода" є дуже і дуже непростим поняттям.
  І.Наприклад:
  а)грузчик в порту зламав палець і в результаті втратив 5% професійної працездатності.
  б)скрипач з світовим іменем також зламав палець.Йому вже треба встановити не 5% втрати професійної працездатності,. а всі 100 відсотків.
  ІІ.При кожній травмі людина переживає, тобто одержує моральну шкоду.
  Але як визначити ступінь моральної шкоди?
  Над цим питанням десятки років працюють багато вчених різних спкціальностей(лікарі,юристи,філософи) передових країн світу-Європи,США,Японії.І до єдиної думки ще не прийшли.
  А Україна уже "прийшла", обігнавши передові країни світу.
  ІІІ.Для того щоб працював справедливо Закон по відношенню до компенсації моральної шкоди,. завданої потерпілому на виробництві, необхідно, як мінімум, 2 умови:
  1.Достатня матеріальна база у того суб"єкта, який буде виплачувати
  моральну шкоду(сьогодні, це-Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України).
  2.Механізм визначення лікарями-спеціалістами ступеня завданої моральної шкоди.
  ***
  З самого початку Верховна Рада, з прийняттям дуже необхідного Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне
  страхування від нещасного випадку на виробництві
  та професійного захворювання, які спричинили
  втрату працездатності"
  (№1105-XIV від 23 вересня 1999 року)
  заклала в нього термін "моральна шкода" - міну сповільненої дії,
  яка почала спрацьовувати після того коли ФСНВ почав виконувати повністю свої функції.
  Враховуючи недосконалість Закону, в шахтарських регіонах пішла лавина судових позовів потерпілих на компенсацію моральної шкоди.
  Об"єктивнсті тут не може бути апріорі.Очевидно, що збоку судових органів допускаються об"єктивно та "не об"єктивно" дуже багато помилок.
  Та й чисто, по житейськи, твориться свіжа соціальна несправедливість-
  інваліди праці, які 20-40 років тому одержали травми, одержують незначні виплати від ФСНВ, так, як тоді були дуже низькі зарплати.
  І є "свіжі" випадки, коли у більш молодих зарплата тепер досить висока, і виплати більші.Та ще й за моральну шкоду хтось одержує.
  ***
  Аналізуючи вищевикладене, приходимо до висновку.
  1.Поняття "моральна шкода" з Закону №1105-XIV треба вилучити повністю,
  як таке, що шкодить нашому суспільству і державі в цілому.
  2.Треба в Закон "Про охорону праці" внести статтю про конкретну відповідальність роботодавця за нещасні випадки, якщо вони виникають з його вини.
  (А то сьогодні,керівники підприємств, заплативши страховий внесок до Фонду(ФСНВ), нерідко думають, що вони "купили індульгенцію" від нещасних випадків і на охорону праці звертають мало уваги.)
  ***
  Нова влада, здається, почала щось робити в цьому напрямку.Проект Закону про бюджет на 2006 рік передбачає призупинення дії статті про моральну шкоду Закону №1105-XIV.

• 2005.10.11 | stefan

  пан Пинзеник не зрозумів ФСНВ

  П О С Т А Н О В А
  ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
  
  Про скасування рішення Верховної Ради України
  про прийняття за основу проекту Закону України
  про внесення змін і доповнень до Закону України
  "Про загальнообов'язкове державне соціальне
  страхування від нещасного випадку на
  виробництві та професійного захворювання,
  які спричинили втрату працездатності"
  
  
  У зв'язку з тим, що положення проекту Закону України про
  внесення змін і доповнень до Закону України "Про
  загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
  випадку на виробництві та професійного захворювання, які
  спричинили втрату працездатності" суперечить чинному законодавству
  Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
  
  Скасувати рішення Верховної Ради України від 14 грудня
  2004 року про прийняття за основу проекту Закону України про
  внесення змін і доповнень до Закону України "Про
  загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
  випадку на виробництві та професійного захворювання, які
  спричинили втрату працездатності" ( 2230-15 ) (реєстр. N 3036) та
  зняти його з розгляду.
  
  
  Голова Верховної Ради України В.ЛИТВИН
  
  м. Київ, 6 жовтня 2005 року
  N 2957-IV