Нова опозиція й Кінах – з напівслова «познаши свойого»…
05/19/2005 | Мінор
http://rep.in.ua/show/?id=8413
Нова опозиція й Кінах – з напівслова «познаши свойого»…
Якщо до парламентських слухань у середу про конфлікт між прем‘єром і її першим заступником громадськість знала лише з напівнатяків, то після них про це можна говорити, як про доконаний факт.
День був якийсь непевний.
Щось по колах окруж бродило –
Незриме, хиже і обережне.
Сторожко темніло.
Б. Олійник «Таємна вечеря»
У Верховній Раді людей було небагато: регіонали, трудовики, комуністи, соціал-демократи об‘єднані та Анатолій Кінах. І хоч це є повний перелік нової опозиції, перед якою виступав представник нової влади – складалося враження, що у них цілковите порозуміння. Як писали у літописах часів Київської Русі - з напівслова «познаши свойого». Анатолій Кирилович держав слово, як завжди трохи сумбурно і невиразно, але аудиторія жваво реагувала на почутті у цьому одноманітті сигнали.
«Де втрачається зв‘язок між виробництвом і соціальними обіцянками влади», - монотонно виголошував Кінах, - «Там руйнується і економіка, і довіра людей до влади». Натреноване вухо парламентського кореспондента дешифрувало цю формулу в унісон з депутатами: «Де не виконуються обіцянки перед Кінахом і його людьми, а гроші пускають не на фінансування їхніх заводів, а на пенсії та зарплати вчителям і лікарям – там Кінах і його люди будуть мститися, тікати у тінь і ставити палки в колеса уряду».
Можливо це все мої журналістські «домисли», але депутати напевне домислили щось подібне і зал почав методично довбати уряд, втім, не забуваючи про реверанси на адресу самого Кінаха.
Особливо шаленіла Олександра Кужель. Відчуваючи відсутність представників нової влади Пинзеника і Терьохіна, а відтак точно знаючи, що їй ніхто аргументовано не зможе закрити рота, вона кожною фразою таврувала Кабмін, не забуваючи відокремлювати зерно від полови. Зрозуміло, єдиним зернятком був Анатолій Кирилович, а роль полови випала осоружним для неї міністрам фінансів та економіки. Кужель висловила обурення діями Пинзеника і Тєрьохіна, звинувативши їх у зазіханні на її здобутки у ділянці регуляторної політики.
«Це я створила систему спрощеного оподаткування...», — вигукувала пані Кужель у напівпорожній зал— «Не чіпайте те, що було хорошого!» Кінаха вона ж лагідно закликала подати у відставку: «Якщо ви не згодні з цим (економічним курсом Уряду), майте мужність подати у відставку!» Інакше, - і тут в її голосі з‘являлися погрозливі нотки, - Кінаху також доведеться відповідати разом з усіма членами команди за створення «адміністративно-поліційної економіки».
Окрім традиційних звинувачень у ревальвації гривні, бензиновій та м‘ясній кризах, Кужель поставила на карб Тимошенко і зростання цін на житло, яке, як стверджувала пані Олександра, сталося після оголошення урядового плану заміни «хрущовок» сучасними помешканнями в новобудовах.
Попри спекулятивність, а місцями й очевидну демагогічність, промовистий виступ Олександри був чи не найяскравішим на тлі нудного мурмотіння науковців та пафосних промов Коновалюка, Симоненка та Шурми. Всі до одного політики лаяли Кабмін за відсутність «плану економічного розвитку» та «волюнтаристські методи управління». А депутат-трудовик Дємьохін навіть звинуватив Тимошенко у соціалістичному спрямуванні. І зневажливо обізвав керівників країни та уряду «гуманітаріями, які в економіці знають лише біржі, фондові ринки та валютні курси».
Цікаво, що сам Дємьохін у всеукраїнському масштабі зробився відомим через лобіювання інтересів Татарстану на Кременчуцькому НПЗ. Також саме його підозрюють в причетності до оборудки з приватизацією Кременчуцького НПЗ, внаслідок чого наша держава втратила контроль над своїм найбільшим нафтопереробником. Характерно, що точно відчувши прагнення Анатолія Кінаха пан Дємьохін закликав владу зробити ставку на інноваційний варіант розвитку економіки. Іншими словами – зменшити витрати на соціальну сферу і віддати гроші на створення нового виробництва. Ідея можливо й слушна. Але до чого тут колишній заступник гендиректора «Укртанафти» Дємьохін?»
Зрозуміло, що у своєму виступі народний депутат Дємьохін також відзначив, що в Кабміні хіба що Анатолій Кінах усвідомлює необхідність розвитку інноваційної, високотехнологічної моделі економіки.
Провладні фракції на сьогоднішній парламентській зустрічі з Кінахом присутні не були. Може тому, що їм було би незручно мовчати у відповідь?
Андрій Деркач, Віктор Уколов
Нова опозиція й Кінах – з напівслова «познаши свойого»…
Якщо до парламентських слухань у середу про конфлікт між прем‘єром і її першим заступником громадськість знала лише з напівнатяків, то після них про це можна говорити, як про доконаний факт.
День був якийсь непевний.
Щось по колах окруж бродило –
Незриме, хиже і обережне.
Сторожко темніло.
Б. Олійник «Таємна вечеря»
У Верховній Раді людей було небагато: регіонали, трудовики, комуністи, соціал-демократи об‘єднані та Анатолій Кінах. І хоч це є повний перелік нової опозиції, перед якою виступав представник нової влади – складалося враження, що у них цілковите порозуміння. Як писали у літописах часів Київської Русі - з напівслова «познаши свойого». Анатолій Кирилович держав слово, як завжди трохи сумбурно і невиразно, але аудиторія жваво реагувала на почутті у цьому одноманітті сигнали.
«Де втрачається зв‘язок між виробництвом і соціальними обіцянками влади», - монотонно виголошував Кінах, - «Там руйнується і економіка, і довіра людей до влади». Натреноване вухо парламентського кореспондента дешифрувало цю формулу в унісон з депутатами: «Де не виконуються обіцянки перед Кінахом і його людьми, а гроші пускають не на фінансування їхніх заводів, а на пенсії та зарплати вчителям і лікарям – там Кінах і його люди будуть мститися, тікати у тінь і ставити палки в колеса уряду».
Можливо це все мої журналістські «домисли», але депутати напевне домислили щось подібне і зал почав методично довбати уряд, втім, не забуваючи про реверанси на адресу самого Кінаха.
Особливо шаленіла Олександра Кужель. Відчуваючи відсутність представників нової влади Пинзеника і Терьохіна, а відтак точно знаючи, що їй ніхто аргументовано не зможе закрити рота, вона кожною фразою таврувала Кабмін, не забуваючи відокремлювати зерно від полови. Зрозуміло, єдиним зернятком був Анатолій Кирилович, а роль полови випала осоружним для неї міністрам фінансів та економіки. Кужель висловила обурення діями Пинзеника і Тєрьохіна, звинувативши їх у зазіханні на її здобутки у ділянці регуляторної політики.
«Це я створила систему спрощеного оподаткування...», — вигукувала пані Кужель у напівпорожній зал— «Не чіпайте те, що було хорошого!» Кінаха вона ж лагідно закликала подати у відставку: «Якщо ви не згодні з цим (економічним курсом Уряду), майте мужність подати у відставку!» Інакше, - і тут в її голосі з‘являлися погрозливі нотки, - Кінаху також доведеться відповідати разом з усіма членами команди за створення «адміністративно-поліційної економіки».
Окрім традиційних звинувачень у ревальвації гривні, бензиновій та м‘ясній кризах, Кужель поставила на карб Тимошенко і зростання цін на житло, яке, як стверджувала пані Олександра, сталося після оголошення урядового плану заміни «хрущовок» сучасними помешканнями в новобудовах.
Попри спекулятивність, а місцями й очевидну демагогічність, промовистий виступ Олександри був чи не найяскравішим на тлі нудного мурмотіння науковців та пафосних промов Коновалюка, Симоненка та Шурми. Всі до одного політики лаяли Кабмін за відсутність «плану економічного розвитку» та «волюнтаристські методи управління». А депутат-трудовик Дємьохін навіть звинуватив Тимошенко у соціалістичному спрямуванні. І зневажливо обізвав керівників країни та уряду «гуманітаріями, які в економіці знають лише біржі, фондові ринки та валютні курси».
Цікаво, що сам Дємьохін у всеукраїнському масштабі зробився відомим через лобіювання інтересів Татарстану на Кременчуцькому НПЗ. Також саме його підозрюють в причетності до оборудки з приватизацією Кременчуцького НПЗ, внаслідок чого наша держава втратила контроль над своїм найбільшим нафтопереробником. Характерно, що точно відчувши прагнення Анатолія Кінаха пан Дємьохін закликав владу зробити ставку на інноваційний варіант розвитку економіки. Іншими словами – зменшити витрати на соціальну сферу і віддати гроші на створення нового виробництва. Ідея можливо й слушна. Але до чого тут колишній заступник гендиректора «Укртанафти» Дємьохін?»
Зрозуміло, що у своєму виступі народний депутат Дємьохін також відзначив, що в Кабміні хіба що Анатолій Кінах усвідомлює необхідність розвитку інноваційної, високотехнологічної моделі економіки.
Провладні фракції на сьогоднішній парламентській зустрічі з Кінахом присутні не були. Може тому, що їм було би незручно мовчати у відповідь?
Андрій Деркач, Віктор Уколов