05/30/2005 | Мінор

Чи будуть помічники президента керувати міністрами?

http://rep.in.ua/show/?id=9558

1 червня вибігає термін, до якого уряд примусив нафтотрейдерів тримати незмінною ціну бензину. І хоч поставники нафти добилися дозволу підвищити ціну пального на 9 днів раніше, нова ціна - також адміністративно обмежена.


Як відомо на А-95 вона завмерла на рівні 3.20 грн/літр і більше не зростає. Таким чином адміністративне регулювання збережене, але вже під патронатом не лише уряду, а ще й під омвоном самого президента.


Тим часом цілком економічна криза мала несподівано потужний суто політичний резонанс. Вперше в історії президентства Ющенка вона призвела до його прямого протистояння з урядом, відкритої критики уряду президентом і навіть кинутої зопалу пропозиції прем‘єрові подати у відставку. Можливо вперше послідовний противник політичної реформи Юлія Тимошенко відчула на власному досвіді, що таке втручання президента і президентський тиск.


А те, що тиск був і є, сумніватися не доводиться, адже створена група з врегулювання паливно-енергетичної кризи. Там Міністр економіки, Міністр фінансів та Міністр палива та енергетики вирішують що робити під керівництвом… першого помічника президента, такого собі невідомого для громадськості Олександра Третьякова. І хоч безумовно призначений Ющенком бізнесмен Третьяков має значно більший досвід на ринку пального, аніж політики Віктор Пинзеник чи Сергій Терьохін, все ж таки в Україні виник прецедент. Уперше міністрами відкрито керує навіть не глава адміністрації, а просто - помічники президента.


Чому не була обрана більш м‘яка форма і Третьяков не виступив консультантом – це питання до нібито «слабкого і безвольного» Віктора Ющенка. Як свідчить досвід в часи кризи він діє швидко і рішуче, приймаючи вольові рішення. Як бути з розмежуванням президентської і урядової влади та з контрольною функцією парламенту – проблема, яка не має простих рішень.


Найбільш зрозумілим було б стояти на тому, що парламент схвалив рішення ще восени і тепер 1 січня 2005 року, або навіть 1 вересня президент повинен відпустити уряд на «довгий повідок». Право обрання кабінету міністрів перейде до Парламенту, де для цього повинна утворитися парламентська більшість. Ця принципова умова має створити депутатську основу для уряду, що дозволить швидко і оперативно приймати законодавчі рішення на підтримку його роботи і, водночас, посилить політичну відповідальність тих партій, які перемогли на виборах. В цій ситуації для керівництва урядом Президенту доведеться покладатися тільки на свій величезний моральний авторитет і довіру в суспільстві. І напевно відправляти своїх помічників керувати міністрами уже просто не вийде.


З іншого боку Ющенко ніколи не виглядав диктатором і не мав схильностей до узурпації всієї виконавчої влади. Ідея про посилення контрольних функцій парламенту активно обстоювалася ним під час виборчої кампанії 2002 року, коли «Наша Україна» вимагала проведення Політичної реформи. Ситуація змінилася 24 серпня 2003 року, - в день Незалежності Кучма заявив, що погоджується з вимогами опозиції і створює спеціальну комісію, яка має напрацювати зміни до Конституції. Для стороннього спостерігача важко було помітити, але «Наша Україна» охолола до замало не основного пункту своєї програми на виборах 2002 року в момент, коли Кучма прощався з телеглядачами після промови на УТ. Цьому було зрозуміле пояснення – попередній президент загубив не один десяток хороших ідей, за час свого активного керівництва.


Чи потребує уряд Тимошенко парламентської підтримки – питання риторичне. Достатньо згадати недавнє скасування імпортних мит на нафтопродукти, за яке проголосували понад 300 депутатів Верховної Ради. Тим часом ні перший помічник президента, ні сам Президент не в змозі скасувати або змінити хоча б один Закон. Згідно діючої Конституції – це виключне право Верховної Ради.


Чи змінилося ставлення Тимошенко до Політичної реформи тепер? Потрапивши під жорсткий президентський тиск з приводу кризи на ринку пального, Прем‘єр не може не розуміти, що кожна кризова ситуація буде закінчуватись подібними заходами. Наприклад, після виникнення кризи у вугільній галузі Ющенко створить нову кризову групу…


Поки ще не ясно чи правильно вловив настрої Прем‘єра Рінат Ахметов, запропонувши абсолютно новий підхід – створити групу з врегулювання можливих проблем у вугільній галузі знизу: між найбільшими виробниками вугілля і урядом. Реакція Тимошенко на цю ідею засвідчить, які висновки зробила керівник уряду з попередньої кризи з пальним.


З іншого боку Тимошенко ризикує втратити підтримку своїх міністрів, якщо вона безоглядно погодиться на президентський тиск і не зробить відповідних політичних висновків з врегулювання економічної кризи


Тим часом активна позиція українського уряду так і не дозволила російським поставникам безконтрольно підвищувати ціни на бензин. Попри критику президента сьогодні уже цілком зрозуміло – не застосуй уряд «адміністративні методи управління» у відповідь на не менш «адміністративне» зростання цін і сьогодні ми б купували пальне по 5 грн./літр, як у країнах Європи і Прибалтиці.