Ще одне свідоцтво, що з громадянством у Зварича міг бути прокол
05/31/2005 | holland
В продовження теми на http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_free&key=1116722988&first=&last=&pattern=%C7%E2%E0%F0%E8%F7 та http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_free&key=1116889220&first=&last=&pattern=%C7%E2%E0%F0%E8%F7.
Нагадаю, йшлося про сумніві в тому, що Зварич втратив громадянство у 1993 році, адже в податковому реєстрі осіб, що вийшли з громадянства США, він з’явився у 1997 році.
І ось ще одне свідоцтво, на цей раз опосередковане. Іван Лозовий відмовився від громадянства США 29 липня 1997 року (http://party.civicua.org/b0044884.htm) і з'явився в податковому реєстрі осіб, що вийшли з громадянства США, у випуску за 4 квартал 1997 року (http://frwebgate5.access.gpo.gov/cgi-bin/waisgate.cgi?WAISdocID=565731386320+0+0+0&WAISaction=retrieve), тобто наступного ж кварталу.
Нагадаю, що Зварич згадується у реєстрі за 2 квартал 1997 року. Отже видається ймовірним, що він офіційно втратив громадянство десь за півроку до Лозового.
Якщо це так, то Зварича можна звинувачувати у наданні неправдивих даних у заяві на отримання громадянства України. Адже указ від 16 січня 1995 року про надання йому громадянства називається "Про прийняття до громадянства України особи без громадянства" (http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=50%2F95&p=1116588219037623).
Цікаво було б подивитися, яка дата стоїть на зваричевському сертифікаті про вихід з громадянства США.
Нагадаю, йшлося про сумніві в тому, що Зварич втратив громадянство у 1993 році, адже в податковому реєстрі осіб, що вийшли з громадянства США, він з’явився у 1997 році.
І ось ще одне свідоцтво, на цей раз опосередковане. Іван Лозовий відмовився від громадянства США 29 липня 1997 року (http://party.civicua.org/b0044884.htm) і з'явився в податковому реєстрі осіб, що вийшли з громадянства США, у випуску за 4 квартал 1997 року (http://frwebgate5.access.gpo.gov/cgi-bin/waisgate.cgi?WAISdocID=565731386320+0+0+0&WAISaction=retrieve), тобто наступного ж кварталу.
Нагадаю, що Зварич згадується у реєстрі за 2 квартал 1997 року. Отже видається ймовірним, що він офіційно втратив громадянство десь за півроку до Лозового.
Якщо це так, то Зварича можна звинувачувати у наданні неправдивих даних у заяві на отримання громадянства України. Адже указ від 16 січня 1995 року про надання йому громадянства називається "Про прийняття до громадянства України особи без громадянства" (http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=50%2F95&p=1116588219037623).
Цікаво було б подивитися, яка дата стоїть на зваричевському сертифікаті про вихід з громадянства США.
Відповіді
2005.06.01 | SpokusXalepniy
Интересно даже не это.
holland пише:> Цікаво було б подивитися, яка дата стоїть на зваричевському сертифікаті про вихід з громадянства США.
Получается, что всё политическое будущее Зварича расположено как у Кощея Бессмертного на кончике иглы.
Достаточно только посмотреть дату в соответствующем документе.
И вот тут наступает самое интересное: а) почему этого не делают и б) почему на его защиту вся юща-подобная команда становится грудью.
Я немного поразмышлял в связи с предположением о том, что Зварич - это наспех переделанный на другую задачу агент КГБ.
У меня появилось очень простое и логичное объяснение того, почему эта серьёзная служба, несмотря на сильнейшую свою перестройку в начале 90-х, всё же так сильно лажанулась. Так сильно, что простые любители в состоянии разоблачить Зварича прямо на форуме.
Объяснение настолько простое, что сразу не приходит в голову. А потому, ставлю эту задачу для форумского "Что? Где? Когда?".
Сейчас мне даже интересно другое. Почему на меня находит иногда такое отупение, что эта простая мысль сама собой сразу не возникла.
2005.06.01 | fat mama
Давайте без тортур. Розповідайте до чого додумалися (-)
2005.06.02 | SpokusXalepniy
В том-то и дело, что эту "тайну" знают все!
Ещё раз о самой "проблеме". Судя по тому, что Зварич всунулся в Украину с позиции поддержки якобы украинского национализма и быстро вписался (вернее, его вписали) в Рух, , а также то, что в его "биографии" всё на поверку оказывается шито белыми нитками, то логично заподозрить в нём засланного казачка.С другой стороны, сразу возникает вопрос - если так вот работает прославленный на весь мир КГБ (хоть и разваливающийся в конце 80-х начале 90-х годов)... То есть так работает, что основную легенду Зварича могут разоблачить пару журналистов средней руки + несколько любителей из форума... То что же это за агентура такая, всемирноизвестная?
Ответ оказывается достаточно простым. В те годы никто (и я в том числе) и не помышляли, что доступ к обычной информации будет столь простой и лёгкий при помощи интернета. В те времена за добычу подобных сведений надо было заплатить немалые деньги. Командировать кого-то в Штаты, обеспечить его прожиточными деньгами, придумать предлоги, по которым он запрашивает нужную информацию (у кого? где? к кому обращаться? и пр.). Не говоря уже о владении специфичным английским со знанием местных порядков.
Совершенно ясно, что для такого движения, каким был, например, "Рух", проверки подобного рода были не по карману, и не под силу. Не говоря уже о том, что для иницииации такой (частной!) проверки должны были бы быть хоть какие-то основания.
Собственно, на это всё и было расчитано. Никто, повторяю - никто не предполагал, что через десяток лет наступит НАСТОЯЩАЯ эра интернета и открытой информации. Тем более, никто не предполагал, что в базы данных введут информацию и за прошлые годы, и что её вполне можно разграничить на открытую (всем доступную), личную, конфиденциальную, секретную и пр.
Вы только попробуйте перенести себя в конец 80-х! Каким образом сидя в Киеве вы смогли бы узнать какие курсы читались в Колумбийском университете в 70-е годы? Путем почтовой переписки на это ушло бы два месяца. А получив информацию, у вас бы сразу же возникло пять новых вопросов. В этой области я бы оценил прогресс в СОТНИ раз. Сейчас "компьюторный старшеклассник" может в течении суток просмотреть и добыть столько информации по нужной теме, сколько раньше добывали аналитические отделы специально подготовленных сотрудников КГБ за неделю.
Обратите внимание, всё, что добыто о Звариче - это только благодаря интернету: и сопоставление его речей за разные годы, и обращение к базе данных Колумбийского Университета, и письма и вопросы общественности, которые становятся доступными на следующий же день, независимо от хотения властей, и т.д. и т.п.
Кто ж такое мог предполагать в конце 80-х?
2005.06.02 | holland
Все так, але до чого тут КДБ?
Зварич сам в ті роки не міг припустити, що інформація колись стане настільки доступною. В Штатах нічого не клеїлося, а дуже хотілося бути не гірше батька і брата, тому й переїхав, тому й почав брехати. Це моя версія.2005.06.06 | holland
До речі, про брата
holland пише:> Зварич сам в ті роки не міг припустити, що інформація колись стане настільки доступною. В Штатах нічого не клеїлося, а дуже хотілося бути не гірше батька і брата, тому й переїхав, тому й почав брехати. Це моя версія.
У Зварича, вочевидь, було достатньо причин відчувати себе невдахою в порівнянні з братом.
Пару зарисовок:
У випуску Нью Йорк Таймс за 19 вересня 1977 року є стаття про велику бійку між поліцейськими і 2000 українськими демонстрантами, які прорвали потужний кордон біля радянської місії при ООН.
Демонстрація була організована Товариством Української Студіюючої Молоді, чиїм президентом був 22-річний студент Манхетенського коледжу Ігор Зварич. Брат нинішнього міністра стверджував в інтерв'ю газеті, що членами товариства є 800 студентів Нью Йорка.
Роману Зваричу тоді було вже майже 24 роки і він також був студентом, але президентом товариства був не він, а його молодший брат. Чи Ігор був більш активним в українському русі, чи більш талановитим, ми не знаємо.
Також відомо, що Ігор Зварич не цурається відвідувати Колумбійський університет і жертвувати гроші на Центр Українських Студій (http://www.columbia.edu/cu/sipa/REGIONAL/HI/news1204.pdf). Роман Зварич серед спонсорів не значиться. Мабуть не дуже приємно спонсорувати університет, програму якого закінчити не зміг. Можна припустити, що нинішній інвестиційний банкір виявився більш здібним до навчання, ніж нинішній міністр юстиції.
На жаль, кар'єра в Україні поки більше приваблює недоучок-проФФесорів, ніж їх більш успішних братів.