Власники НАРТу – журналістам: всім дякуємо, всі вільні!
06/02/2005 | Майдан-Інформ
Від сьогодні в ефірі радіо НАРТ звучить оголошення про те, що з понеділка, 6-го червня радіо переходить на музичний формат, а розмовні програми (серед яких, нагадаємо, і “Альянс “Майдан” на НАРТі”) планується відновити по закінченні літніх канікул.
Поряд з невизначеністю формулювання (ким планується? скільки триватимуть літні канікули? чому все сталося так зненацька?) залишається відкритим запитання, якою буде подальша доля колективу, що значною мірою сприяв прориву інформаційної блокади ще перед Помаранчевою революцією.
За непідтвердженою інформацією, журналістам можуть на той самий “час канікул” запропонувати тимчасову(?) роботу в іншому ЗМІ. Майдан-інформ стежитиме за розвитком подій на НАРТі й інформуватиме читачів про подальшу долю радіостанції та її працівників.
Поряд з невизначеністю формулювання (ким планується? скільки триватимуть літні канікули? чому все сталося так зненацька?) залишається відкритим запитання, якою буде подальша доля колективу, що значною мірою сприяв прориву інформаційної блокади ще перед Помаранчевою революцією.
За непідтвердженою інформацією, журналістам можуть на той самий “час канікул” запропонувати тимчасову(?) роботу в іншому ЗМІ. Майдан-інформ стежитиме за розвитком подій на НАРТі й інформуватиме читачів про подальшу долю радіостанції та її працівників.
Відповіді
2005.06.02 | Сергій Кабуд
популярність станції можна підвищити в значній мірі
можна вести передачі з українскою музікою яку ніхто не чувтакого дуже багато, якщо почати працювати з андерграундом- там сотні музікантів які експериментують з будьякими стилями.
Я зараз в машині їзжу з диском де зписано на 7 годин українскої музіки яка ніколи не була ні на якому радіо чи видана офіційно
і такого дофіга
чому б слухачам не почути це?
я певен шо радіо маркет в Україні має в собі ще багато потенціалу
Інше питання шо НАРТ був в УКВ діапазоні який мало хто слухає
2005.06.08 | штуша кутуша
Re: популярність станції можна підвищити в значній мірі
таке вже робить Молоде радіо (УКХ 69,68), про яке тут писали. У них 24 години мовлення - зараз, окрім новин, тільки музика, причому на 100% українська! І там купа невідомих груп - Сад, Навколо кола, Берег Бонанзи і т.п.Зв"яжіться з ними - будемо слухати і Вашу музику теж!
2005.06.09 | Сергій Кабуд
О, це цікаво, наче вже наші зустрічалися!(-)(-)
2005.06.16 | Ніна С.
Re: популярність станції можна підвищити в значній мірі
Популярність НАРТу була і так дивовижною, незважаючи на частоти УКВ. А, насправді, більшість приймачів, недорогих, китайського виробництва, спокійно сприймають ці частоти у FM-діапазоні. А щодо українських музичних програм, то ведучий - пан Шевченко, якщо не помиляюсь, дуже професійно, цікаво добирав й презентував українські гурти. Інша справа - музичний блок. Українського продукту там не так вже й багато, багато повторів, навіть впродовж доби, одних і тих же музикальних творів2005.06.20 | Kasanov
Re: популярність станції можна підвищити в значній мірі
Для музичного радіо УКХ діапазон не кращий, а от для політичного - не згоден!Треба враховувати розповсюдження хвиль, які приймачі у потенційного електорату, скільки радіостанцій у ФМ, а скільки в УКХ діапазоні (так званий коефіцієнт конкуренції), які регіони, яке населення регіонів та ще багато чильників.
Ідея з Нартом як політичною спанцією була раціональною. Прогледіли вас яничари!
2005.06.02 | Dana
Дайте трохи більше інформації
Або Mail журналістів, з якими можна про це поспілкуватись.Мені подобалося це радіо і на засіданні Громадської ради захисту свободи слова я підійму це питання. Медіарада може винести це на громадське обговорення, щоб якось вирішити цю проблему.
2005.06.02 | Сергій Кабуд
ось даю як він не побачить ваше прохання:
Кирило БулкінЕмейл kbulkin@radionart.com.ua, kbulkin@yahoo.com
2005.06.02 | Кирило
Re: Дайте трохи більше інформації
Формально нічого про свободу слова тут не скажеш. Це - рішення засновників і, схоже, не злий намір, а просто тупість. Журналістів не викинули, а запропонували роботу на телеканалі, що належить тим самим власникам. На якому - напишу пізніше.Те, що НАРТ був певною мірою голосом громадянського суспільства - суто персональна ініціатива й позиція тих, хто там працював. Телеканал голосом громадянського суспільства, м'яко кажучи, навряд чи буде.
2005.06.02 | garuda
Re: Дайте трохи більше інформації
кирило, тобто це не тимчасово?2005.06.02 | Кирило
На 90% що не тимчасово
Цитата близько до тексту: "ми ще не вирішили, чи відновиться НАРТ з осені в розмовному форматі, чи залишиться в музичному. Думаю, навряд чи відновиться. Немає сенсу тримати радіостанцію, яку ніхто не слухає". Звідки пан, якого поставили керувати холдінгом (чи якоюсь його частиною), зробив висновок, що ніхто не слухає? А звідти, що він кілька разів пробував знайти НАРТ на своєму приймачі - і не знайшов. (Це не моє припущення, це він так сказав).2005.06.02 | Miron
Дякуємо Вам Кирило
за те що ВИ робите. Впевнений, що в тому чи іншому вигляді Ви знайдете можливість бути глашатаєм громадянського суспільства. Дякую Вам ще раз за те що Ви приємна людина яка робить добру справу.2005.06.03 | DADDY
Re: Дякуємо Вам Кирило
По-перше, приєднуюсь до Мінора: Кирило, Ви дійсно приємна людина і дійсно робили величезну, корисну і необхідну справу.Є одне питання: а з чого це керівник холдінгу такий впевнений, що його ТВ канал будуть дивитися? Він що має ліцензії на всю Україну?
Якщо інформаційна політика каналу буде адекватною, то чи Ви не вважаєте, що буде можливість поновити Альянс-Майдан - ТВ ефір?
2005.06.03 | Кирило
Re: Дякуємо Вам Кирило
І вам дякую, друзі. Зрештою, це була (і залишається) наша спільна справа, і кожен робить той шматочок, який може - на своїй ділянці.Щодо телеканалу: маю певні сумніви... попереднє враження, що їм потрібно не їхати, а мати шашечки на машині (чітко визначеного кольору).
2005.06.03 | Miron
Взагалі то я Miron (-)
2005.06.03 | DADDY
Re: Вибачте - очі вже не ті (-)
2005.06.06 | Резонер
Re: На 90% що не тимчасово: совість - на канікули!
Безграмотний менеджер шукав і не знайшов НАРТ на FM, боне чув про УКВ.
Висновок про те, що радіо НАРТ ніхто не слухає -
нісенітниця. Навпаки, люди почали купувати
приймачі з УКВ діапазоном саме через бажання
слухати НАРТ - єдине радіомовлення, на протилежність
до пануючого радіопопсування, на яке під приводом канікул
хазяї перетворюють НАРТ.
Було б слушно вжити контрзаходи з метою
збереження того високопрофесійного колективу
радіожурналістів, який став непотрібний хазяїну
радіо НАРТ, і, зрозуміло, задоволення потреб
мислячої частини суспільства, на яку і працював цей колектив.
Таким заходом могло б стати створення замість загиблого НАРТУ
іншої радіомовної станції.
Перший крок - створення громадського комітету за порятунок
радіомовлення. Об'ява на форумі "Майдан".
Другий крок - з'ясування фінансового боку справи: скільки грошей
треба на придбання апаратури, оренду приміщень,
зарплату персоналу, оплату енергії, телефонів, інтернету...
податки та ін.
Третій крок - поширення звернення до політичних партій та громадських
організацій, які б могли стати співвласниками радіостанції.
Попередній кошторис добре було б додати до звернення.
Можна спробувати залучити до підтримки партії УНП, НРУ,
Батьківщину, УРП "Собор", кожна з яких має в своєму активі
підтримуючі бізнесові структури.
Четвертий крок - в разі успіху попередніх кроків реєстрація акціонерного
товариства, отримання частоти та ліцензії, а далі відкриття
нової радіостанції.
2005.06.06 | Михайло Свистович
Це зветься "лікарю, вилікуй себе сам".
Резонер пише:> Безграмотний менеджер шукав і не знайшов НАРТ на FM, бо
> не чув про УКВ.
Більше того, саме цей менеджер і винен в цьому, бо це він мав добитися ліцензії для свого радіо на FM. І взагалі, якщо радіо з розмовними програмами він не знайшов, то на фіга робити таке радіо музичним?
>
> Було б слушно вжити контрзаходи з метою
> збереження того високопрофесійного колективу
> радіожурналістів, який став непотрібний хазяїну
> радіо НАРТ, і, зрозуміло, задоволення потреб
> мислячої частини суспільства, на яку і працював цей колектив.
> Таким заходом могло б стати створення замість загиблого НАРТУ
> іншої радіомовної станції.
Підтримую обома руками. А колектив там дійсно був класний.
>
> Перший крок - створення громадського комітету за порятунок
> радіомовлення. Об'ява на форумі "Майдан".
> Другий крок - з'ясування фінансового боку справи: скільки грошей
> треба на придбання апаратури, оренду приміщень,
> зарплату персоналу, оплату енергії, телефонів, інтернету...
> податки та ін.
> Третій крок - поширення звернення до політичних партій та громадських
> організацій, які б могли стати співвласниками радіостанції.
> Попередній кошторис добре було б додати до звернення.
> Можна спробувати залучити до підтримки партії УНП, НРУ,
> Батьківщину, УРП "Собор", кожна з яких має в своєму активі
> підтримуючі бізнесові структури.
> Четвертий крок - в разі успіху попередніх кроків реєстрація акціонерного
> товариства, отримання частоти та ліцензії, а далі відкриття
> нової радіостанції.
Непогано.
2005.06.06 | Пані
Re: На 90% що не тимчасово: совість - на канікули!
Резонер пише:> Перший крок - створення громадського комітету за порятунок
> радіомовлення. Об'ява на форумі "Майдан".
Можете написати текст? Поставимо на першу і навіть банери зробимо. В нас же накопичено показів дуже багато.
Я знаю, в вас вийде якнайкраще!
2005.06.06 | Саша Демченко
Банери
Пані пише:> і навіть банери зробимо.
Оце можу зараз зробити. Напишіть швиденько, які саме люди потрібні. Кого треба залучити до проекту на даному етапі? Тих, хто вже працює на радіо - новинарів, технічних спеціалістів? Громадянських активістів? Чи просто зробити розголос - щоб якомога більше людей дізналося про проект? ...?
2005.06.06 | Кирило
Шановний Резонере, це розумні й практичні пропозиції
підтримую Пані в тому, що Ви могли б чудово сформулювати текст для першої сторінки, а потім, можливо, стати одним з засновників оргкомітету.Але в мене два моменти викликали певні застереження: при всій симпатії до тих політичних сил, які Ви перерахували, не хотілося би бути однозначно залежними від них. Може, скажімо, якусь угоду укласти про невтручання в редакційну політику, щоб можна було б їх критикувати.
А якщо брати курс на "громадське радіо" в ідеалі, то там треба передбачити надання слова всім політичним силам, у тому числі - нікуди не дінешся - і янучарам.
А друге - це ліцензія, адже, наскільки я уявляю, тут питання не лише грошей, але й зв'язків.
Що ж до всіляких кошторисів, то я пробую з'ясовувати це питання зараз, оскільки готових розкладок не маю.
2005.06.02 | Анатолий
Давно пора! А то правдой уже замучили.Народ не привык к такому
количеству правды.Немедленно реформировать НАРТ в "Брехуниан - попса - информ" и вперёд. Людям голову задуривать.
А старшими консультантами взять Кобзона с Басковым. А заставкой сделать Кобзонову "Гражданскую войну". А чё? "Хочешь мира - готовься к войне".
2005.06.02 | Yoko
Re: Давно пора! А то правдой уже замучили.Народ не привык к такому
Ви неправильно вживаєте прізвище Миколи. Правильно буде"БаКСов"=)2005.06.03 | Анатолий
Шановна Yoko! Звичайно Ви праві. Микола БаKSoв...( - )
2005.06.16 | Ніна С.
Re: Давно пора! А то правдой уже замучили.Народ не привык к такому
Ви знаєте, шановний, відчувається що вИ тут взагалі випадкова людина. А вАШЕ висловлення дуже характеризує деякі особисто вАШІ риси характеру.2005.06.05 | Євген Захаров
Re: Власники НАРТу – журналістам: всім дякуємо, всі вільні!
Приєднуюсь до усіх добрих слов про НАРТ та про Кирила. Сам був там неодноразово і тішився, що є у нас таке радіо.Кирило, а які є реальні варіанти залишити радіо в старому форматі? Чи можна вплинути на власника? Скільки коштує "НАРТ" сьогодні?
2005.06.07 | Кирило
На роздуми - 24 години
Журналістам запропонували роботу на телебаченні, що входить до того ж холдінгу. Початок роботи - в середу. Вони не в захваті, але я не матиму морального права їм сказати: "не йдіть туди, а чекайте невідомо чого, можливо, мені вдасться створити незалежне радіо".Тому в мене надія на те, що завтра вдасться зустрітися з Цибульком, у якого є "Молоде радіо" при Могилянці теж на УКХ. Він обіцяв переговорити з засновниками щодо того, щоб весь колектив гамузом взяти туди.
Робота на телебаченні - хитрий хід: з одного боку, їм (власникам) справді треба піднімати телеканал з нуля, з іншого - убезпечують себе від небажаних громадянських ініціятив, прес-конференцій на тему "Що сталося з НАРТом", невдоволення журналістів (ану бігом на нову роботу, там аврал, і не до рефлексій про те, чому закрили НАРТ).
2005.06.07 | Радник
Які роздуми - це риторичне питання
Чи хтось вірить, що на каналі, який виразно буде контрольований певною політичною силою, за майже 9 місяців до виборів буде простір для справжньої журналістики? З журналістів НАРТу намагаються зробити простих "кнопкодавів" та дикторів. Серйозні матеріали будуть "зарубуватися" на рівні так званої "редакторської політики", також відомою під назвою "цензура". Адже Вам ніхто не сказав, що Ви там будуте головним редактором, чи не так? Тому там не надається жодних гарантій."Молоде Радіо", хоч його і чути лише у Києві, але його аудиторія відрізняється не кількістю, а якістю. Це справді думаюча молодь. Тож і простір для авторської журналістики, власних розмовних проектів там набагато більший.
Крім того, зараз набагато легше залучити слухачів НАРТу на сусідню частоту Молодого Радіо, ніж піднімати з нуля телеканал-аутсайдер. Звісно, у людей може бути сім'я, тоді фінансові аспекти превалюють. Їх неможна не розуміти. Але якщо люди підуть на цей телеканал, варто розуміти: гарантії їх працевлаштування як там, так й на Молодому - практично однаково нестабільні. Проте суттєвий плюс радіо - його більша незалежність від будь-якої політичної сили.
Та й просте питання: чому власникам телеканалу так потрібні радійники? Адже технологічний процес суттєво різниться. Отже, якщо Вам щось нав'язливо пропонують, ці люди, передусім, хочуть отримати певний власний зиск. Тому чекайте лиха
2005.06.07 | Кирило
Вимальовується відповідь на запитання: "скільки треба грошей?"
...якщо виходити зі співпраці з "Молодим радіо". У них є частота на УКХ, технічне обладнання, молоді ентузіясти-журналісти й техніки (переважно волонтери, що, втім, може не тривати вічно). Про "притирання" форматів якраз зараз веду переговори. Отже, з урахуванням того, що вже є, на зарплати + певні орг.моменти потрібно додатково: на місяць 5000 чи трохи менше - якщо робити так, як було, десь до 6000 - якщо робити краще, ніж було (це додаткові дві-три посади, які мені здавалися б суттєвими: керівник служби новин, його сильно не вистачало, журналіст, що забезпечував би матеріялами прямі етери, і людина, що займалася б Інтернетом). Скільки можна заробити на рекламі на такій частоті - не знаю.Буду щиро вдячний за міркування щодо того, наскільки це реально, у найближчий час. Повторюю, "Молоде радіо" мовить тільки в Києві. Спроби вийти на інші міста, а також на ФМ - в планах, але то вже з галузі отримування нових ліцензій і обрахуванню підлягає дуже важко.
2005.06.09 | Кирило
Цікавий допис на форумі Телекритики
Цибулько, здається, зорієнтований приблизно на те саме... (див. нижче) Але на пропозиції зустрітися і разом виробити концепцію він каже: "Не жени поперед паровоза, це так швидко не робиться, мені потрібно ще купу власних справ розгрести, тоді я буду чим займатися..." А взагалі - чи так уже потрібна співпраця з "Молодим радіо", якщо ідеться просто про продакшн-студію? Хоча, зрозуміло, їхнє приміщення й бодай якась апаратура - це непогано. Звісно, мовлення на власній частоті - то якісно інша річ, але виглядає, що з цим глухо...Ось допис з Телекритики:
---------
http://www.telekritika.kiev.ua/forump/read.php?f=2&i=6146&t=6146
Автор: Ще один слухач
Дата: 09-06-2005 15:02
Цікаво, а яка доля усього журналістського колективу? Де вони тепер?
Щодо громадського мовлення - і мовлення взагалі, то у Києві, приміром, майже весь верхній FM-ресурс вичерпаний. Якщо МінОборони віддасть деякі частоти нижче 95 МГц, може, щось і вийде на конкурси.
Як на мене, зараз найголовніше - не дати розпорошитися фахівцям з НАРТу, якось консолідуватися, бо один в полі не воїн. Поки триватиме процес створення власного радіо, може, є сенс організувати незалежний продюсерський центр і готувати певні інформаційні чи тематичні програми для інших радіостанцій? Адже в регіонах ретранслюють ВВС, Голос Америки. То й своєрідна реінкарнація НАРТу в такій іпостасі (як інформаційно-аналітична агенція, що продає/надає безкоштовно/за символічну платню радіопродукт регіональним мовникам)дасть змогу не розповзтися колективу. Адже деякі станції мають ліцензійну умову інформаційного мовлення, проте не мають достатніх коштів для власного продукту. Їм купувати такі програми завжди дешевше. Та й Вам вигідно - розширюється аудиторія мовлення, створюється фонд для самофінансування.
З іншого боку, прикрити такий децентралізований інформаційний ресурс практично неможливо, бо для цього довелося б закрити усі станції-партнери. Може, почати з сайту ВВС.уа, де вказані ретрансляційні партнери, та зконтактуватися з метою просунення вланих передач на тих станціях. Адже аудиторії у Вас з ВВС подібні.
2005.06.15 | Negodyai
Re: Власники НАРТу – журналістам: всім дякуємо, всі вільні!
Кириле, не стримався... Кілька питань наостанок. Доки тема остаточно не відправилася до архивів Майдану))..Хто ж такі ці "гарні помаранчові хлопці"?
А чому долею Нарту переймаєтеся лише Ви? Ви там працювали сам один?. Пошана Вам та низький уклін - ну просто герой))).
А якщо не один - то чому ж ніхто не жаліється?
І ще питання - от обговорювався тут "безграмотний менеджер, який шукав та не знайшов Нарт на ФМ", а як же йому вдалося реалізувати такий проект? Чи це виключно Ваша заслуга?
А може все ж таки є й інші причини Ваших "канікул"?
Пане Кириле, навіть не можу наважитися запитати, але...
Вам і до сьогодні не відомо в яку суму обходиться утримання радіостанції хоча б щомісяця? А поняття "комерційної доцільності проекту" Вам доводилося чути?..
От мабуть поки й усі запитання.
2005.06.15 | Кирило
Відповідаю Negodyai
Negodyai пише:> Хто ж такі ці "гарні помаранчові хлопці"?
Якщо Ви про тих, хто купив НАРТ, то працівникам НАРТу їх ніхто офіційно не представляв, і ми їх жодного разу не бачили. Можу користуватися лише відкритими для всіх джерелами. Наприклад, „Дзеркало тижня” пов’язувало НАРТ з Олександром Третьяковим і Олександром Зінченком:
http://www.zn.kiev.ua/nn/show/541/49761/
Утім, про Зінченка я казав в останньому етері (за „темніком” по комп’ютерному зв’язку, але я сам теж у це вірив), що він надав лише моральну підтримку на початку мовлення, а зараз не має стосунку до НАРТу.
> А чому долею Нарту переймаєтеся лише Ви?
Не лише я:
„...На мою думку власник радіо НАРТ належить до табору кучмістів-без-кучми. Він зрозумів, що об’єктивне і неупереджене радіомовлення дуже небезпечне. Небезпечне саме своєю правдивістю” – див.
http://maidan.org.ua/static/mai/1118696268.html
„...ваш хозяин есть настоящий враг украинского народа! И мы его занесем в черные списки кучмовской банды, если он не изменит своего решения” – див.
http://maidan.org.ua/static/mai/1118736526.html
а також обговорення на цьому форумі й форумі Телекритики
> Ви там працювали сам один?
У статті
http://maidanua.org/static/mai/1118245686.html
названі працівники НАРТу – дехто поіменно, а також:
„...я вдячний всім, завдяки кому це чудо відбувалося: і власникам-інвесторам, і звукорежисерам, і адміністративній ланці, ну а слухачам і колегам-журналістам – окремий доземний уклін”.
> А якщо не один - то чому ж ніхто не жаліється?
Тому що треба не „жалітися”, а робити справу. Я теж не „жаліюся”, а роблю справу:
„Тепер важливо – не давати волі образам чи іншим непродуктивним емоціям, а подумати, що буде найкорисніше і найдоцільніше в цій ситуації для України і для наших слухачів, які на останньому етері буквально обривали телефон проханнями „зробити щось”, „не покидати їх”. Думаю. І сподіваюся, що ми невдовзі почуємося – на інших хвилях, під іншою назвою, але з тим самим прагненням прислужитися своїй країні чесною і якісною журналістикою”.
Якщо ви вважаєте, що інші журналісти байдуже поставилися до долі НАРТу, то помиляєтеся. Вони не „жаліються”, а просто поминають тих, хто змусив НАРТ замовкнути, повірте, не надто приємними словами. А також щодня телефонують мені й висловлюють готовність працювати далі разом на радіо, якщо знайдуться варіянти для цього. Ознакою їхнього ставлення до наших „вершителів доль” є те, що жоден з перерахованих у статті не погодився на пропоновану телеканалом роботу.
> І ще питання - от обговорювався тут "безграмотний менеджер, який шукав та не знайшов Нарт на ФМ", а як же йому вдалося реалізувати такий проект?
Не йому. Той, який сказав журналістам, що не знайшов НАРТ на своєму приймачі, і що це стало однією з причин переформатування, згодом відповів на запитання Телекритики, що не має до НАРТу жодного відношення. До червня я цієї людини не бачив.
> Чи це виключно Ваша заслуга?
Не моя. Статтю варто читати уважно, а не вихоплювати окремі цитати на кшталт „гарних помаранчевих хлопців”. Оскільки Ви її уважно не прочитали – повторю для Вас назване там ім’я менеджера, який реалізував проєкт:
„...ініціятор і натхненник проєкту Юрій Сторожук...”
> А може все ж таки є й інші причини Ваших "канікул"?
Я теж вважаю, що інші й що висловлювання людини про незнаходження НАРТу на своєму приймачу як причину змін було нещирим.
> Пане Кириле, навіть не можу наважитися запитати, але...
> Вам і до сьогодні не відомо в яку суму обходиться утримання радіостанції хоча б щомісяця? А поняття "комерційної доцільності проекту" Вам доводилося чути?..
Чогось, коли НАРТ працював у виборчі ночі й перед тим по 12-14 годин на добу, ніхто про „комерційну доцільність” не згадував. Натомість, казали: якщо переможе Янукович – самі розумієте. Якщо Ющенко – проєкт буде розвиватися далі.
І останнє: крім поняття „комерційної доцільности”, є поняття моральности. Але воно не сполучається з уявленням про журналістів як про пішаків, які можна пересувати туди-сюди по шахівниці з єдиною метою: досягнення своїх політичних цілей.
2005.06.17 | Сергій Кабуд
послухав тебе на сВОБОДІ
rtsp://realaudio.rferl.org/ch7/20050616-1730UK.rmякщо НАРТ так вас любив тоі чому б їм не поновити передачі зараз?
2005.06.17 | Радник
Інтерв'ю з директоркою НАРТу
Щойно на НАРТі була ретрансляція Радіо Свобода; чув директорку НАРТу, здається, Чибісову. Вона райдужно змалювала перспективи мовлення саме в інформаційному форматі. Каже, не чула, щоб жоден журналіст, крім одного (закид до Кирила), так сильно протестував чи хвилювався. Майже цитата - всі працюють, все гаразд.Можливо, каже, навіть вже у липні формат буде відновлено. А що насправді?
Дізнався, що Кирило давав вчора інтерв'ю Свободі, проте не знайшов на їхньому сайті скрипт. Якщо є лінк, киньте, будь-ласка, сюди. Аналогічно - щодо інтерв'ю з директоркою НАРТу.
2005.06.17 | Чібісова
Re: Інтерв'ю з директоркою НАРТу
Шановні добродії!Перш за все - від імені всіх співробітників "Радіо Нарт" вдячна вам за небайдужість та таке активне переймання справами "Чесної хвилі".
Дійсно, у відповідь на інтерв"ю К.Булкіна в ефірі "Радіо Свобода" мені довелося озвучити усе те, про що завчасно говорити не хотілося б за єдиної простої та банальної причини - "аби не зглазити".
Хочу запевнити всіх відвідувачів та дописувачів даної теми - адміністративною групою "Нарту" робиться усе можливе для відновлення мовлення в тому ж форматі.
2005.06.17 | Сергій Кабуд
Пані, якщо ви так любите команду Булкіна -поверніть ефір зараз
слухачі є, команда є, все функціонувало блискуче-поверніть передачі завтра
Знаєте слухачі ж це запамятають, як по команді з банкової закрили саме класне радіо
вжко надурити людей відмазками про відпочинок - люди не такі довірливі
і тут на форумі і слухачі, і цей НАРТ відізветься кількома відсотками на виборах, а може й більшим
такі нажаль закони жанру
2005.06.17 | Olha_K
Професійно! Яйцями викачувати закриття програм не пробували?
>про що завчасно говорити не хотілося б за єдиної простої та банальної причини - "аби не зглазити".2005.06.17 | Адвокат ...
Ранкова Свобода, 17 червня 2005, Інтерв'ю з Ольгою Чибісовою
Ранкова Свобода, 17 червня 2005Інтерв'ю з директоркою НАРТу Ольгою Чибісовою
В: Пані Ольго, якою буде політика радіо НАРТ зараз? Чи будуть якісь зміни? Які вони будуть? Чи торкнуться вони журналістів вашої радіостанції? Якщо торкнуться, то як?
Ч: Насправді, вони вже відбулися і вони вже торкнулися журналістів, але це тимчасові зміни. Це не постійна, скажімо так, політика радіокомпанії і, власне, інвесторів. Це тимчасова зміна в зв'язку з тим, що достатньо важкий був графік роботи під час виборів. Ми, вважаю, свій великий вклад внесли в цю справу - в помаранчеву революцію, в тому числі наші журналісти, наші технічні співробітники, адміністрація. Власне, проект дійсно був вдалим, і зараз наші журналісти перейшли на іншу роботу, або вони можуть відпочити і з вересня планується в тому ж форматі, без цензури і далі працювати в тому ж режимі і в тому ж форматі, в якому це було досі.
В: Тобто, знову буде те саме радіо НАРТ, яке існувало під час помаранчевої революції? Не буде більше музики, не перетвориться просто на радіо, де тільки новини, а все інше - музика?
Ч: Ні-ні-ні, буде формат інформаційного радіо, будуть ток-шоу, будуть ті ж самі читальні - можливо, вони трохи зміняться... поміняють назву, але планується залишити ту програму, а може, навіть наситити. Тобто, зменшення інформаційних програм не буде. В нас є ліцензія, і ми її намагаємось дотримуватись.
В: А якою є політика щодо журналістів? Чи змушують їх перейти на іншу роботу? Яка тут є політика?
Ч: Наскільки мені відомо, то окрім єдиного журналіста, який в будь-якому місці заявляє про те, що радіо НАРТ загинуло, радіо НАРТ, скажімо так, засохло на корню, я не чула більше якихось негативних відгуків. Всі наші працівники, всі наші журналісти працюють, і нема зауважень.
В: Ви могли б назвати прізвище цього журналіста?
Ч: Наскільки мені відомо, це Кирило Булкін. Я його дуже поважаю. Ми з ним плідно працювали, я так вважаю, весь цей період, і насправді ця програма, яка була оголошена як "двогодинний крик душі" - це була наша спільна ідея.
В: З Кирилом?
Ч: Так, так, з Кирилом. І насправді після цієї програми до нас поступає дуже багато листів від слухачів, і весь цей пакет документів - він уже переданий інвесторам, і насправді зараз вишукуються шляхи, звідки взяти гроші, щоб цей проект поновити, ну, скажемо, з 1-го липня, а може, трохи-трохи пізніше. Тобто, Кирило, скажемо так, трохи зчорнив ситуацію. Насправді, я вважаю, більш оптимістично можна поглянути на це все. Це можливість відпочити, набратися зусиль, щоб далі більш плідно працювати і втілювати якісь нові ідеї. Я вважаю, що пан Булкін має всі можливості залишитися на радіо НАРТ.
В: І ще такий момент. Які от можуть з'явитися новації в радіо НАРТ взагалі через кілька місяців?
Ч: Насправді ми отримали ліцензію ще в грудні - нову ліцензію на мовлення у восьми містах України, і плануємо розпочати мовлення до кінця 2005 року. Ми вже будемо майже мережевим каналом, який здійснюватиме мовлення на 12 міст України взагалі, в тому числі на середніх волнах у місті Києві.
В: А зараз на скільки міст ви мовите, нагадайте?
Ч: На сьогоднішній день 5 міст України ми покриваємо, але, скажімо так, це точечне поняття, тобто ми покриваємо області.
В: Спасибі за участь у нашій програмі, спасибі.
Ч: Дякую вам.
2005.06.17 | Адвокат ...
Ранкова Свобода, 16 червня 2005, Інтерв'ю з Кирилом Булкіним
Ранкова Свобода, 16 червня 2005Інтерв'ю з Кирилом Булкіним
В: Кириле, подорожуючи одним з популярних сайтів Майдан.орг, я натрапив на скупий рядок: останній ефір радіо НАРТ. Що сталось на радіо і взагалі, чи це не є тенденція, щось, що виходить за межі суто локальної події на радіо НАРТ?
Б: На радіо НАРТ сталося таке: за один день журналістів повідомили, що радіо переводиться на музичний формат, всі програми припиняються, а журналістам запропонували роботу на телеканалі, який, як сказали, входить до того ж самого медіа-холдингу, що і НАРТ. Я відмовився від цієї роботи, я знаю, що так само зробили багато з моїх колег - зокрема, Юрій Луканов, Майя Нагорняк й інші. Це фактична сторона. Що ж до питання, чи є це якоюсь тенденцією, то сказати важко, оскільки ця історія показала надзвичайну закритість і непрозорість нашого медійного простору. Дізнатися, які підводні течії, які механізми того, що відбулося, було надзвичайно важко, як і взагалі - що кому належить, що є чиєю власністю в цих медійних холдингах і так далі. Безумовно, щодо тенденції можна сказати, що зберігається тенденція до цієї непрозорості, що дуже сумно. А по-друге, хоча так і точно не було повідомлено, з яких причин так вчинили з НАРТом... було дві протилежних думки: перша - що це мало хто слухав, оскільки це на ультракоротких хвилях (але ж відомо, що багато людей спеціально купували приймачі, на яких можна приймати, заради того, щоб слухати НАРТ)...
В: Ну, власне, я хотів запитати: ви ж були, в принципі, успішні - ну хоча б з огляду на те, що ви мали свого слухача, і вашими передачами цікавились?
Б: Так, і тому набагато більш імовірною виглядає друга думка, цілком поширена серед слухачів НАРТу і висловлена в останньому ефірі, який був двогодинним безперервним криком наших слухачів: "Не покидайте! Давайте щось зробимо! Ми будемо збирати гроші, останні свої, щоб це не припинялось, ми вийдемо на Майдан за вас!", і так далі, і так далі... Так от, думка ця полягає в тому, що навпаки, так зробили через те, що було занадто чутно радіо НАРТ, і з програмами такими, які давали можливість висловитися громадянському суспільству, малому і середньому бізнесу, людям, які, власне, створили Майдан, не дуже задовольняло власників (про яких ми так точно і не дізналися), і через зручніше стало просто от таким чином прикрити те, що робилося на НАРТі, уникаючи звинувачень з одного боку, там, в цензурі чи чомусь, а з іншого - начебто і надаючи журналістам роботу. Тобто, це знову-таки уникання якихось прес-конференцій зайвих: "Що сталося з НАРТом?", привертання уваги і так далі.
В: Ну і водночас все звести до такої банальної, як то кажуть росіяни, "развлєкаловкі" - так? Це буде щось таке розважальне натомість тих, як ти сказав, громадянських, глибоких таких програм, передач НАРТу, де зачіпалися й соціальні питання?
Б: Так, там звучатиме, крім ретрансльованих новин "Свободи" і Бі-Бі-Сі, лише музика.
В: Ну а та тональність, яка напрацьована була колективом НАРТу - вона все-таки не піде, як вода в пісок? Десь вона уречевиться в інших проектах?
Б: Дуже хотілося б, бо це, по-перше, тональність, по-друге, колектив. Я намагався і намагаюся знайти шляхи реалізації того, що було накопичено і що може розвиватися далі. Важко на оптимістичній ноті завершити, оскільки нема для цього реальних підстав, хоча дуже хотілося б. Я вірю, що якась знайдеться реалізація цього, але, скажімо, створювати нове радіо з нуля нереально, оскільки питання частот і ліцензій абсолютно повністю в Україні, і зокрема в Києві, розхватано, розхоплено... На мою думку, історія з НАРТом показує, що на жаль, нова влада робить ставку аж ніяк не на відкриту, прозору, чесну, об*єктивну журналістику, а на слухняну, ту, що буде чітко виконувати їхнє замовлення.
В: Це був Кирило Булкін, головний редактор радіо НАРТ, нині безробітний. З ним розмовляв поки що, Богу дякувати, не безробітний Павло Вольвач. Ранкова Свобода, Київ.
2005.06.18 | Радник
Думки, що не претендують на цілковиту істину
Дякую Адвокатові за транскрипти!Цитата Ч. : "Власне, проект дійсно був вдалим, і зараз наші журналісти перейшли на іншу роботу, або вони можуть відпочити і з вересня планується в тому ж форматі, без цензури і далі працювати в тому ж режимі і в тому ж форматі, в якому це було досі."
Виникає питання: якщо проект був вдалим (що очевидно з огляду на дзвінки в прямому ефірі), то чому його (при)закрили? Уявімо таку картину - успішна Руслана раптом заявляє, що на літо перериває концерти та їде на 3 місяці відпочивати до Карпат. Маразм? Атож. Чомусь аналогічні дії щодо успішної станції мають сприйматися як належне...
По-друге, "журналісти можуть відпочити" від чого? Від правди:) Чи хоч одна особа жалілася на втому та вимагала відпочинку? Та й організувати відпустки в середовищі ентузіастів, якими є журналісти НАРТу, без втрати часу розмовного мовлення дуже легко. Для цього на всіх радіостанціях проводиться елементарна ротація персоналу - одні у відпустці, інші за мікрофоном.
Особисто мені ясно одне: якби не вибори, ніхто б НАРТ не чіпав. Але ж на носі 2006 рік, а тут клята свобода слова, та й ще за власний кошт. Неподобство! Свавілля чесних журналістів, розумієте;) Власники кинули оком на нашого північно-східного сусіду з його "спорами хозяйствующих субъектов в сфере масс-медиа". І вирішили зробити м'яке перезавантаження - спочатку вивантажити під надуманим приводом літніх канікул стару добру команду. А далі восени зробити інший проект з контрольованою демократією.
Та зробили багато помилок. Ніхто не повідомляє про канікули за 1 день до їх початку. Ніхто не примушує журналістів "відпочивати", якщо вони не проявляють в цьому ініціативи. Ніхто, зрештою, не запрошує журналістів на "тимчасову" роботу на ТБ, адже ніколи 3-місячна робота не здатна принести користь невідомому каналу. А мо' немає нічого більш постійнішого за тимчасове? Мо' ніхто й не планував повернення на радіо, бо радіо вже "замовили"?
Але будьмо конструктивнішими. Власникам НАРТу я б по-дружньому порадив відновити все як було. Адже слухачі не "бидло і не козли", вони самі відразу зрозуміли що й до чого ще на останньому ефірі. Тому думки про несвободу слова, навіть перекривані деякими зойками про економічні причини (при)закриття (гарні учні тов. Путіна!) - тож навіть такі кволі думки здатні посіяти серйозні сумніви у чесності передусім власників Чесної Хвилі. А, якщо не буде довіри до слів, оновлений НАРТ приречений на остракізм.
Власники, очевидно, думали, що НАРТ повторить долю Континенту (до речі, щось не видно зрушень у справі Шолоха, на 100,9 FM інша станція). Але зараз зовсім інша ситуація. Згадаймо, Янукович теж свого часу сміявся з народу. І де тепер Я. і де той 50000-гривенний пенсіонер?
І питання до Кирила щодо підказок по електронному зв'язку. Якщо не секрет, хто їх писав?
P.S. Абсолютно згоден з Кабудом, що (при)закриття НАРТу гірше відізветься на результатах виборів, ніж його діяльність. Перефразуючи відомий закон фізики, жоден голос виборця не виникає з-нізвідки та не зникає в-нікуди. Чи вони хочуть, щоб ми голосували за опозицію. Якщо такими печерними (або печерСЬКими?) методами будуть шикувати електорат й далі, це призведе до краху.
Команда Ющенко перемогла лиш завдяки ще бездарнішій команді Я. Вони хочуть повторення епопеї!
Не забувайте, що кожен обурений слухач НАРТу, якого позбавили звичного слухання (а це вже зміна звичок тощо), щодня розповідає про "свободу слова" декільком своїм знайомим, чесна хвиля рушає далі. Такий прямий маркетинг, безумовно, набагато гірший для влади, ніж вся діяльність опозиційних ТРК України та КРТ разом узятих.
Горе-власникам: хочете про це поговорити?
2005.06.19 | Кирило
Відповідь щодо підказок
Радник пише:> І питання до Кирила щодо підказок по електронному зв'язку. Якщо не секрет, хто їх писав?
Не скажу, ця пані боїться зглазу
2005.06.21 | Ніна С.
Re: Думки, що не претендують на цілковиту істину
Шановний пане Раднику, під кожним Вашим словом можу підписатися!Не дамо ЇМ прикрити НАРТ та збагрити такий чудовий колектив. Якщо та пані директорка головує на ЧЕСНІЙ хвилі, то хай ЧЕСНО нам, своїм слухачам, звітує про причини прикриття найкращої радіостанції. Її виступ на Свободі більше нагадував вужа на сковороді.
2005.06.18 | Святослав
Re: Власники НАРТу – журналістам: всім дякуємо, всі вільні!
А що тепер робити українцю? Телеящик не вмикаю третій місяць. Слухав лише хлопців із "ЧЕСНОЇ ХВИЛІ". Окупанти прикрили і цю шпаринку. Жодного нашого радіоканалу, жодного теле... До яких пір? Що робити? Може хтось підкаже.2005.06.20 | Kasanov
Комедія!
Зайшов на телекритику й до Вас Усміхаюся з Вашої "наївності"...
Я добре пам"ятаю що було з Нартом два, чи навіть півтора роки тому! Нічого не було крім амбіційного власника ліцензії Цендровського. Потім раптом (десь за пів року до виборів) "хтось" домовився з Цендровським та в одну хвилину запустив технічне мовлення в Києві, Харкові та Одесі. Декілька місяців вони транслювали різну музику та намагалися найняти творчий колектив, пропонували багатьом та майже всі трусилися з жаху коли дізнавалися про те, що радіо створене "під революцію", проти Януковича.
Кирилу шана за сміливість, але зараз Кириле ти щось крутиш хвостиком... Дякувати треба Ірині Юріївні Зінченко котра і запросила тебе в цей колектив, чи це не правда? Олександр Олексієвич і справді до радіо не має відношення, але його дружина реально пропонувала мені йти працювати на радіо. Здається що справа не в творчій насназі та свободі слова, а в тому що життя змінилося, а ти ще не виліз з окопа. Проект був тимчасовий, створений під революцію, той хто його створював свою мету досяг. Хто були ті менеджери що створювали інфраструктуру та фінансували Нарт? Де вони зараз? Вже десь в іншому місці? А про журналістів забули? Перепродали радіо? ...проза життя. А Ви про мораль та про журналістські свободи... Хто платив тобі цей рік зарплатню той і замовляв музику.
Пікантність ситуації в тому, що продали (чи віддали в управління) Нарт Рабіновичу! От вже справді за що боролися і куди прийшли! У Рабіновича є "геніальний" менеджер Орлов, історію цього пана знає будь-хто з медіа середовища, мабуть нема жодного проєкту що він не загубив (згадати тільки його цирк з "АІТІ")... наскільки я розумію це він не здатен знайти Нарт на своєму приймачі? Анекдот! Вірніше ще один анекдот про Орлова! Цікаво куди поділися ті хлопці з якими я спілкувався в вересні місяці у Вашому офісі на мотоциклетному?
Да Кириле тепер зрозуміло твоє хиляння туди сюди, та намагання звести на олімп Нарта ледащо Сторожука Юрія (той ще фрукт на відміну від Ігоря). Захотілося ближче до НАЦіональної Ради? Так в тебе нема брата в помічниках у спікера Парламенту...
Тримайся друже... Ми тебе не забули, заходь на Перший вип"єм пива!
Якщо і справді Вами вже керує Орлов, то інформаційного радіо не буде.!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
2005.06.20 | Сергій Кабуд
шось тхнуче ви написали
ага, а революція була тимчасовою розводкою лохів з метою відібрати власність в кланів кучми-медведчука-донецьких і передати до кланів ющенко-порошенко-зінченко-тимошенко щоб компенсувати величезні витрати на революцію-----------------------------------------------
>життя змінилося, а ти ще не виліз з окопа. Проект був тимчасовий, створений під революцію, той хто його створював свою мету досяг. Хто були ті менеджери що створювали інфраструктуру та фінансували Нарт? Де вони зараз? Вже десь в іншому місці? А про журналістів забули? Перепродали радіо? ...проза життя. А Ви про мораль та про журналістські свободи... Хто платив тобі цей рік зарплатню той і замовляв музику.
2005.06.20 | Михайло Свистович
Смердюче, а не тхнуче
Всі, хто знають Кирила, підтвердять твої і мої слова. Люблять же люди судити по собі.2005.06.20 | Сергій Кабуд
треба виходити в ефір будьякою ціною хоч і по-піратські
і стояти до кінцяхай судять, арештовують чи шо там це помаранчеве кодло буде робити
шоб потім історія не записала шо команда Булкіна відпрацювала замовлення на 'революцію'
2005.06.22 | Адвокат ...
"Хіба Рабіновіч -- дурень?" От Ви усьо знаєте, то розкажіть:
Kasanov пише:>
> Зайшов на телекритику й до Вас Усміхаюся з Вашої "наївності"...
> Я добре пам"ятаю що було з Нартом два, чи навіть півтора роки тому! Нічого не було крім амбіційного власника ліцензії Цендровського. Потім раптом (десь за пів року до виборів) "хтось" домовився з Цендровським та в одну хвилину запустив технічне мовлення в Києві, Харкові та Одесі. Декілька місяців вони транслювали різну музику та намагалися найняти творчий колектив, пропонували багатьом та майже всі трусилися з жаху коли дізнавалися про те, що радіо створене "під революцію", проти Януковича.
чи вірно я Вас зрозумів,-- таємний "хто сь" заманяв панові Цендровському за прокат НАРТУ, а потім йому стало шкода свого бабла...
> Кирилу шана за сміливість, але зараз Кириле ти щось крутиш хвостиком... Дякувати треба Ірині Юріївні Зінченко котра і запросила тебе в цей колектив, чи це не правда? Олександр Олексієвич і справді до радіо не має відношення, але його дружина реально пропонувала мені йти працювати на радіо. Здається що справа не в творчій насназі та свободі слова, а в тому що життя змінилося, а ти ще не виліз з окопа. Проект був тимчасовий, створений під революцію, той хто його створював свою мету досяг. Хто були ті менеджери що створювали інфраструктуру та фінансували Нарт? Де вони зараз? Вже десь в іншому місці? А про журналістів забули? Перепродали радіо? ...проза життя. А Ви про мораль та про журналістські свободи... Хто платив тобі цей рік зарплатню той і замовляв музику.
і він вирішив, що за революцію хай сплатить Рабіновіч...
> Пікантність ситуації в тому, що продали (чи віддали в управління) Нарт Рабіновичу! От вже справді за що боролися і куди прийшли! У Рабіновича є "геніальний" менеджер Орлов, історію цього пана знає будь-хто з медіа середовища, мабуть нема жодного проєкту що він не загубив (згадати тільки його цирк з "АІТІ")... наскільки я розумію це він не здатен знайти Нарт на своєму приймачі? Анекдот! Вірніше ще один анекдот про Орлова! Цікаво куди поділися ті хлопці з якими я спілкувався в вересні місяці у Вашому офісі на мотоциклетному?
а Рабіновіч не знайшов ніц для себе більш вдалого, а ніж сплатити за революцію, а що би не шкода було витраченої грубої грошви,-- розвалити Радіво НАРТ за допомогою великого фахівця-руйнівника, пана Орлова, і знов таки,-- за свої гроші...
> Да Кириле тепер зрозуміло твоє хиляння туди сюди, та намагання звести на олімп Нарта ледащо Сторожука Юрія (той ще фрукт на відміну від Ігоря). Захотілося ближче до НАЦіональної Ради? Так в тебе нема брата в помічниках у спікера Парламенту...
> Тримайся друже... Ми тебе не забули, заходь на Перший вип"єм пива!
> Якщо і справді Вами вже керує Орлов, то інформаційного радіо не буде.!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
про це я питань не маю, бо цікавого Ви в цім пасажі ніц не повідомили,
а питання таке: "Хіба Рабіновіч -- дурень?"
2005.06.21 | М.Ів.
Популярність НАРТу була надзвичайна!
Вітаю всіх учасників форуму!Можу підтвердити, що популярність радіо НАРТ була просто надзвичайною! Сама відкрила його для себе випадково десь на початку жовтня. Яке ж було моє здивування, коли дізналася, що це фактично лише початок проекту, - настільки злагоджено і професійно працювала вся команда! Довелося зразу купити декілька приймачів - собі й мамі. Дійсно слухали НАРТ в ФМ-діапазоні - не ідеальний, але цілком прийнятний варіант. Через радіо НАРТ вийшла на "Майдан" - багато було посилань. Коли на НАРТі зачитали мій відкритий лист до Тараса Чорновола, а тоді ще деякі статті, дізналася, наскільки багато людей слухає Чесну хвилю - телефонували і навіть заходили додому. Отак, опосередковано, дізналася, наскільки я не поодинока у своєму "відритті". Мабуть, потрібен серйозний аналіз секрету успіху НАРТу. Заслуга пана Кирила - безсумнівна, колективу - так само. Єдність поглядів, ентузіазм, професійність, вміння створити унікальну атмосферу, "несхожість" на інші радіостанції. Але впевнена, що фахівці знайдуть ще багато позитивного і певних ноу-хау. Найціннішим вважаю геніальну ідею - донести найкращі інформаційні матеріали з Інтернету до тих, хто не має змоги ним користуватися, - такий собі Інтернет-супровід. Зрозуміло, що особиста позиція і смак надали "Читальні" Кирила Булкіна особливої вишуканості. Я не маю змоги слідкувати за всіма повідомленнями. Може, хтось підкаже - чи вже є ініціатива десь залишати свої підписи під зверненням за збереження і розвиток (!) цього напрочуд вдалого медіа-проекту.
Марія Кириленко
http://www.cspr.marka.ua/
2005.06.21 | Сергій Кабуд
секрет успіху- чесність помножена на патріотизм а причина закрит
закриття- те що протилежне чесності і патріотизму,а саме - пострах можновладців що суспільство дізнається правду про ситуацію в Україні, про наявність не мальованих а справжніх патріотів,
і, в наслідку, люди зроблять об'єктивні висновки хто є хто в Україні
а далі і вибори незабаром..
пропоную дивитися на звільнення команди п. Булкіна як на репресію Ющенка проти Свободи Слова.
2005.06.21 | Пані
Re: Популярність НАРТу була надзвичайна!
М.Ів. пише:> Може, хтось підкаже - чи вже є ініціатива десь залишати свої підписи під зверненням за збереження і розвиток (!) цього напрочуд вдалого медіа-проекту.
Свої підписи можна задишити тут - http://www2.maidan.org.ua/n/petit/1119375046
2005.06.21 | Пані
Тут можна підписатися під відкритим листом до власників НАРТу
Відкрите звернення до власників радіо НАРТhttp://www2.maidan.org.ua/n/petit/1119375046
Цікаво, хтось встигне підписатися до мене, поки я ставитиму це на першу сторінку?
Також прохання до всіх небайдужих розповсюдити лінк на звернення найширше!
Нагадую - разом нас багато!
2005.06.22 | Майя Нагорняк
чи потрібне помаранчевій Україні інтелектуальне радіомовлення
Майя Нагорняк,незалежний журналіст
Сумно, браття, сумно...
(чи потрібне помаранчевій Україні інтелектуальне радіомовлення)
... Вкотре переглядаю свої нотатки у численних записниках, вкотре перечитую газетні вирізки, інтернетівські роздруківки найяскравіших матеріалів, вкотре переслуховую власні програми та програми колег з радіо „Чесна хвиля-НАРТ” на компакт-дисках. Готуюся до занять зі студентами. Усе це архіви піврічної давнини, а деяким матеріалам немає й місяця. Це вже історія! В які напрочуд стрімкі та динамічні часи ми живемо! Ще недавно працювала на радіостанції, а тепер залишилися добрі спогади... Так, здебільшого, добрі. Намагаюся думати саме у такому позитивному ключі.
Уже скоро виповниться місяць, як у новітній помаранчевій Україні (чи усе ж, у старій, безбарвній???) згинуло розмовне радіо „Чесна хвиля-НАРТ”. На цій радіостанції мені пощастило працювати 9 місяців. Символічний термін, чи не так? Сама помаранчева держава була вагітною справжніми, а не декларативними демократичними устремліннями, свободою слова, гідним соціальним життям своїх громадян, захистом їхнім прав абсолютно в усіх сферах суспільного життя. Але хороша вагітність ще не означає легких пологів, а тим паче вона зовсім не свідчить про народження здібної, талановитої дитини.
Окремі особи – представники адміністративної групи радіо „Чесна хвиля-НАРТ” – твердять, буцімто радіо не загинуло і не засохло на корню, як про це схильні думати ми, журналісти. Справді, „Чесна хвиля-НАРТ” фізично існує. Ба навіть більше! - увімкніть приймач, знайдіть на УКХ-діапазоні нартівську частоту. Що ви почуєте? Одну суцільну музику, причому не найкращого ґатунку, та ще випуски новин Бі-Бі-Сі та радіо „Свобода”, що їх транслює радіостанція. Так, „Чесна хвиля-НАРТ” існує – це факт. Але не живе. Власного інформаційного продукту від 3-го червня ц.р. радіо не виробляє. Хіба потрібно пояснювати, чим відрізняється повноцінне життя від жалюгідного існування? Що сталося на початку червня та як саме це відбувалося, ви, вочевидь, знаєте зі статті головного редактора радіо Кирила Булкіна (http://www.telekritika.kiev.ua/comments/?id=22540) та його коментарів мас-медіа. Зі свого боку як ведучої програм можу зазначити, що переведення радіо із розмовного на музичний формат, оголошення про це працівникам, звільнення їх з праці відбувалося некоректно. Як, власне, і вся менеджерсько-адміністративна діяльність керівництва радіостанції від серпня 2004 р до початку червня 2005р. Упродовж півроку я та окремі мої колеги мали вечірні прямоефірні програми, на які ми запрошували поважних гостей як експертів із найрізноманітніших тем суспільного життя. Ці програми починалися о 18-й, 19-й та закінчувалися о 22-й годині. А тепер на хвилинку уявіть собі - до вас на ефір прийшов спеціаліст - це людина літнього віку, яка до того ж не вельми добре себе почуває, а ви їй зненацька: „Доведеться підніматися пішки на 8-й поверх”. Отакої! Не в одного гостя такі слова викликали нерозуміння, подив, обурення. Одні якось тамували злість з цього приводу, другі – мовчки долали ту відстань, треті - виплескували негативні емоції на чергового редактора або й на вас самих. У чому ж справа? Радіо винаймало кілька приміщень на 8-му поверсі Київського мотозаводу, керівництво якого вирішило відключати свій ліфт після 16-ї години. Так що, окремим гостям радіо „Чесна хвиля –НАРТ” участь у вечірніх ефірах, гадаю, запам”ятається оцим підйомом пішки на 8-й поверх. А з другого боку – я рада за власників та керівництво мотозаводу, оскільки їм вдалося у такий доволі стандартний спосіб зекономити кошти та електроенергію. Яка не є, а усе ж поміч рідному підприємству та країні, тим паче у пору енергетичної кризи.
Упродовж останніх місяців роботи були такі дні й навіть тижні, коли на радіо відключали телефони. А в нас усі ефіри інтерактивні! От цікава ситуація – ви як ведучий ефіру маєте двогодинну програму, обговорюєте із гостем найгарячішу тему з життя країни, а телефонних дзвінків слухачів немає зовсім. Я би дуже хотіла, щоб менеджери бодай одного разу спробували дві години поспіль провести програму за відсутності реакції слухачів – напевно, видохлися б уже через півгодини. Ще на пам”яті відключення Інтернету – у такі часи новинкарі взагалі не виходили в ефір із випусками новин. Адміністратори запевняли, що це на день-два, що, мовляв, й телефони, й Інтернет відключили за борги (ясна річ, відключають за борги – це зрозуміло першокласнику!), що завтра усе поновиться, але така ситуація розтягувалася на тиждень. Чи ви чули колись розмовне радіо, яке упродовж тижня (!) не ознайомлює своїх слухачів із останніми вістями? Не чули? Так от, на радіо подібні факти мали місце.
Але, незважаючи на усі негативи, досвід роботи на радіо „Чесна хвиля –НАРТ” був вельми цінним для мене як для радіожурналіста та радіоведучої. Все по порядку. Майже 15 років свого життя я віддала роботі на радіо – тривалий час працювала на Національному радіо, була і кореспондентом, і коментатором, і ведучою інформаційних програм, потім працювала парламентським кореспондентом та ведучою аналітичних програм Української служби „Радіо „Вільна Європа” – Радіо „Свобода”. Як позаштатний автор співробітничала свого часу із „Радіо-Рокс”, „Супер-Нова”, упродовж останнього часу це була радіостанція „Чесна хвиля – НАРТ”. Певна річ, кожна радіостанція , кожен колектив – це як окрема країна. Я щаслива, що працювала на Національному радіо, адже державне радіо зразка 90-х років (наголошую – саме зразка 90-х років) – це була потужна загальнодержавна структура із сильними традиціями та стандартами журналістської діяльності, із колективом уславлених дикторів, журналістів, ведучих. Я пишаюся тим, що моїми навчителями були народна артистка України, ветеран дикторської справи Олена Дмитрівна Коваленко, що я спостерігала за роботою справжніх мікрофонних асів – Ігоря Мурашка, Івана Рябоштана, Юрія Рудника, Анатолія Єчка, Світлани Горлової, Надії Подоляко та інших. Я пишаюся тим, що по-справжньому мене увів в радіожурналістику відомий журналіст Володимир Резніков, що плече в плече працювала та засвоювала ази професії разом із Людмилою Самаєвою, Валентиною Кравець, Віктором Сидоренком, Даміром Савенком. Їхній досвід був та залишається для мене безцінним, бо це класика радіожурналістики, це сильна школа радіожурналістики. З плином часу такі безцінні речі зникають – на жаль, отієї школи радіожурналістики уже практично немає, адже самовіддані фахівці йдуть з життя та з професії. Це ті люди, які працювали та ще подекуди працюють на совість, а не заради сотень баксів. Іноді доводиться чути, що Національне радіо – це, насамперед, цензура. Із висоти пташиного польоту, особливо зважаючи на вкрай брудну компанію виборів-2004, мушу наголосити - та цензура 90-х років на Національному радіо видається просто казкою у порівнянні із цензурою 2000- 2004 років так званих загальнонаціональних каналів – УТ-1, 1+1, Інтер та інших. Так, справді, цензура існувала, але була вона одноаспектна, небагатогранна, жодних змагань у піар-технологіях, жодного обливання брудом та жодних компроматів. Так, 1994 року Національне радіо надавало інформаційну підтримку одному кандидату у президенти України – Л.Кравчуку. Повідомлення про нього йшли у прайм-тайм, у розширеному вигляді, але ж ніхто не наважувався повною мірою ігнорувати, чи обливати брудом й другого претендента – Л.Кучму – повідомлення про цього кандидата йшли у неслухабельний час у скороченому вигляді. Те саме можна сказати і про виборчі перегони 1999 року. Розповідали про усіх кандидатів у президенти України, лише одним приділяли більше часу, іншим менше, про одних говорили піднесено, про інших ніби між іншим. Але якщо ви справжній фахівець, а не „звезда”, то намагаєтеся брати та вбирати у себе тільки найкраще та найцінніше.
Після роботи на Національному радіо мені пощастило працювати в Українській службі „Радіо „Вільна Європа” – Радіо „Свобода”. Цей журналістський досвід був по-своєму унікальним, він кардинально відрізнявся від досвіду роботи на державному радіо. Свобода слова, відсутність цензури як такої, збалансованість у подачі інформації, плюралізм думок. Тільки й встигай працювати. Якщо Національне радіо символізувало для мене високі методологічні й теоретичні засади діяльності, то радіо „Свобода” – це свідчення високих журналістських стандартів, насамперед, які стосуються свободи слова. Вкрай напружена, насичена робота, праця поруч із такими визнаними майстрами радіожурналістики, як Ірина Халупа, Зіновій Фриз, Ліна та Іван Гваті, Людмила Литовченко, Сергій Грабовський, Ольга Буряк, Сергій Згурець, Сергій Руденко, Володимир Просянов, Олекса Починок, Богдана Костюк та ін. – це наче подарунок долі. Наголошу, що я веду мову про радіо „Свобода” зразка 1998 - 2003 років. Поправка на час обов”язкова.
Не втомлюватиму читачів перипетіями своєї журналістської долі, однак скажу, що після занепаду радіо „Свобода” мала доволі непрості часи - часи сильної моральної й фізичної виснаженості, часи не менш сильного розчарування у журналістиці загалом та радіо зокрема. Тож була у пошуках – довелося спробувати прес-службівського хліба.
Та ось вересень 2004 року... Із повідомлень Інтернету дізнаюся, що у Києві починає працювати нова радіостанція – радіо „Чесна хвиля – НАРТ”. Розумію, що радіостанція помаранчева, яка повинна внести свій посильний внесок у справу встановлення справді демократичних канонів життя в Україні. Негайно телефоную. Запрошують на роботу вести прямоефірні передачі. Це новий для мене досвід – провадити упродовж години - двох поспіль інтелектуальні розмови-бесіди на різні теми суспільно-політичного життя. У кожній програмі беруть участь відомі люди в Україні – політологи, культурологи, політики, митці, навіть психоаналітик! Несподівані повороти теми, жвава дискусія, в якій я як ведуча не завжди виходила переможцем (дарма, адже такий драйв!), продовження розмов після ефіру. Причому, зауважте, розмови із експертами були далеко не завжди співанням дифірамбів кандидату у президенти та главі держави В.Ющенку. Усе це як ковток цілющого гірського повітря – п”єш, а напитися не можеш. А чого варті телефонні дзвінки слухачів! Я би хотіла вклонитися усім нашим слухачам, які телефонували на програми, зокрема, ті, що були проведені мною. Ми вирішили вислуховувати людей повністю, не переривати їх – так в ефірі були і вірші, і оповідки, і прокльони, і радість, і невдоволення... Ми розуміли, що не було та немає в Україні такого радіо, де б вислухали людину з усіма її клопотами та проблемами. І люди дзвонили на радіо – дзвінків на ефір була сила-силенна. Зазначу, що слухачі говорили суто із задекларованої теми програми, а не просто розводилися про те, як їм погано живеться. До речі, таких скаржників було якраз зовсім небагато. Я до цього ще ніколи не працювала у такому режимі – по-перше, двогодинний радіомарафон, в якому ти маєш втримувати нитку розмови, маєш бути рівноцінним партнером для експерта, по –друге, підтримувати постійне спілкування зі слухачами. Такий драйвовий зворотній зв”язок, причому миттєвий. Саме під час тих ефірів я переконувалася ще і ще раз - є у нас держава Україна, є у нас чудові громадяни, які усе про все знають та усе розуміють. На превеликий жаль, наше спілкування тривало лише 9 місяців. Тепер радіо переведено на музичний формат. Адміністративна група обіцяє, що з вересня радіо „Чесна хвиля - НАРТ” повернеться на круги своя, що робиться усе можливе для відновлення мовлення у тому ж форматі, що саме із вересня радіо буде мережевим каналом, який вестиме мовлення у 12 містах України. Ясна річ, хотілося б вірити у ці запевнення. Однак, зважаючи на вкрай непрозору та непублічну редакційну політику, на вкрай некоректні стосунки між журналістами та власниками й менеджерами, на раптове рішення припинити інформаційно-публіцистичне мовлення та інші чинники такі обіцянки виглядають швидше локшиною на вуха журналістів, а не конструктивним підходом. Зараз менеджери кажуть, що ми, творчі працівники, зчорнюємо ситуацію навколо радіо. Але, бачить Бог, я намагалася нічого ані зчорнити, ані вибілити – розповіла усе, як воно було.
Можна лишень здогадуватися про таке рішення власників радіостанції „Чесна хвиля – НАРТ” змінити формат із розмовного, інформаційного на музичний. До речі, спробуйте дізнатися про власників радіо. Вам ніхто достеменно цього не скаже. У вересні 2004 року на сайті „Українська правда” повідомлялося, що це проект п. Зінченка. Згодом подейкували, що радіо належить соратникові президента п. Третьякову. Не викликає заперечень, що „Чесна хвиля-НАРТ” – це прообраз суспільного радіомовлення, про яке нині не говорить хіба що ледачий. Вочевидь, нова українська влада робить ставку на зручну журналістику, на співання дифірамбів собі, улюбленій. Критичні й конструктивні діалоги, намагання з”ясувати, що ж насправді відбувається у нашому помаранчевому домі, жваві дискусії із залученням думки звичайних громадян, судячи з усього, нікому не потрібні. Як непотрібне Україні інтелектуальне мовлення у цілому. А балачки про суспільне мовлення – це так, щоб потішити власне самолюбство та засвідчити, що помаранчева влада справді піклується про свободу слова. Принаймні, події останнього часу наштовхують саме на такі міркування.
Згадую думки віце-прем”єр-міністра України Миколи Томенка, висловлені ним ще у березні цього року. Цитую: „Якщо колишня влада опозиційних та критично налаштованих до неї журналістів позбавляла права на професію, а іноді навіть вбивала, то нинішня влада переконливо просить журналістів дотримуватися основних принципів журналістики, бути чесними, об”єктивними та незаангажованими”. І на цьому хочеться поставити три крапки, бо говорити, панове, більше немає про що. Та все ж - радіо „Чесна хвиля – НАРТ” не було опозиційним, воно було барикадним радіо у дні помаранчевої революції і повною мірою дотримувалося засадничих принципів журналістики. Але ми були і залишаємося критично налаштованими до влади, бо нам, нашим дітям жити в Україні. І ми як громадяни і як журналісти маємо повне та цілковите право з”ясовувати найдрібніші деталі діяльності нової влади. Що й робили. А тепер не маємо можливості робити, не маємо можливості забезпечувати одне із найголовніших прав громадян – право діставати точну, об”єктивну, неупереджену інформацію. Що так нагадує стару, безбарвну, кучмівську Україну, в якій кожен з нас уже сповна нажився і до якої ми, судячи з усього, повертаємося.