06/09/2005 | Мінор

Голодуючий мер Львова звинувачує: львівські суди - у корупції, журналістів – в упередженості, а міський бюджет – у дефіциті грошей

http://www.rep.in.ua/show/?id=11356

За словами пана мера, львівські судді виявляють неабиякий інтерес до комунального майна міста - а саме тих квартир, котрі вивільняються. Спочатку суди проводять арешт такого майна, а потім квартира закріплюється за тим чи іншим суддею.


Неймовірно, але розпочавши голодування, мер майже мільйонного міста заявляє, що демонструє свій протест проти розгулу місцевої судочинної системи. Водночас він детально виклав свою позицію, що спонукало його, посадовця високого рангу, піти на такий радикальний крок і відверто виступити проти львівських суддів. Любомир Буняк не побоявся назвати їх поіменно. Першому дісталось обласному судді Валентину Государському, котрий «за 20 років своєї роботи при всіх владах почуває себе добре».


«Я щиро співчуваю городянам, які місяцями, роками не можуть вирішити свої проблеми у львівських судах через порушення норм права, через клановість – заявляє журналістам мер Буняк, - Адже все це я випробував на собі. Рядовий суддя має більше прав, ніж Президент».


Протести і гнів пана Любомира викликали вироки суддів, які позитивно вирішили справи майже 7000 вчителів і зобов‘язали мерію сплатити компенсацію 4,5 млн. гривень. Оскільки таких грошей бюджет міста не має, мерія надіслала аж 553 касаційні скарги до Верховного суду, але відповіді так і не було.


Така несанкціонована мерією суддівська «добрість» до львів‘ян, несподівано викликала у Буняка асиметричну відповідь і дещо приголомшені журналісти почули з його вуст не про проблеми міського бюджету, а про факти корупції серед суддів.


За словами пана мера, львівські судді виявляють неабиякий інтерес до комунального майна міста - а саме тих квартир, котрі вивільняються. Спочатку суди проводять арешт такого майна, а потім квартира закріплюється за тим чи іншим суддею. Мер підкреслив, що такі квартири належать всій львівській громаді і мали бути розподілені серед тих, хто стоїть у черзі на отримання житла багато років.


Сенсаційно, але коли міський голова відмовився виписувати ордери на квартири тим суддям, що не стояли у черзі на житло, за його словами йому почали мстити. Далі розпочалося оголошення прізвищ. Як кореспондент, я підкреслюю, що лише переказую слова Любомира Буняка, не виключаючи, що це не перевірена інформація. Отож він заявив, що незаконно отримали житло судді: Улицький В.З., Тенюх В.П., Романюк Я.П., Галин В.П.


Мер вважає, що помстою судівства за його непоступливість у квартирному питанні, стало порушення багатьох цивільних справ. Саме помстою Буняк вважає справу про конфлікт між владою міста і скульпторами Сухорськими, котрим нібито заборговано кошти за спорудження пам’ятника Шевченку. Окрім цього проти самого Любомира Буняка порушено чотири кримінальні справи: про образу честі і гідності журналіста Богдана Куфрика, всієї газети «Експрес» та двох депутатів Верховної Ради Олекси Гудими і Ярослава Кензьора.


Не зважаючи на вироки судів мер продовжує твердити, що нікого і ніколи не ображав. Навпаки, на думку міського голови, журналісти на сторінках газет постійно нападають і ображають його, називаючи навіть дурнем. А газета «Високий замок» зі слів депутата Ярослава Кензьора розповіла, як у Львові збирають гроші на пам’ятник «найбездарнішому голові міста». Як до цього прилучилася громадська організація «Скнилівська трагедія», а художники вже розробили проект пам’ятника - це буде унітаз, до якого ланцюгом прикують відро з водою. Тією самою водою, яку Любомир Буняк обіцяв дати львівянам ще за два роки, коли балотувався на мера.

Отож міський голова Львова Любомир Буняк дійшов до межі - оприлюднив заяву-протест і оголосив голодування. Він запевнив, що не буде їсти доти, доки уряд не скерує до Львова повноважну комісію для перевірки фактів, котрі він зазначає на 30 сторінках машинопису. І поставив умову - переглянути судові рішення, починаючи з першої інстанції, у присутності представників міжнародних правозахисних органів. Однак, як протікатиме голодівка Любомир Буняк не розповів. У лікарів не консультувався, правда сказав, що питиме лише одну воду. На запитання, журналістів відповів, як відрубав: «Краще гідно померти ніж стояти на колінах перед негідниками!»


А судді ж що ?


Суддя Валентин Государський у своїх коментарях був стриманий.


- Голодування – це особиста справа кожного. Це його право, - сказав він.-Але кожний громадянин, який не погоджується з рішенням суду, тим паче високо посадовець, повинен знати, що закон писаний для всіх. Є порядок оскарження судових рішень. Якщо мер є з чимось не згідний, нехай скаржиться в Апеляційний, Верховний, на кінець в Європейський суд. А такими своїми діями він просто збурює громадськість.

Для об‘єктивності я запитав точку зору звичайної львів‘янки, що проходила попри мене.


Катерина Зубчик, пенсіонерка,

- А нам що ж городянам робити ? От налякав! А як ми сядемо під міською радою і будемо голодувати доти, поки Буняк не дасть воду. Адже вже минуло два роки і він не виконав своїх обіцянок, то нехай подає у відставку, бо наробить ще багато дурниць. Ось збирається відбудовувати Високий замок, коли довкола пам’ятники архітектури гинуть і місто задихається від сміття.