06/27/2005 | Кіндрат

До депутатів
Тернопільської обласної ради
Проблеми в лісовому господарстві Тернопільської області загострились з приходом на посаду генерального директора “Тернопільліс” Попадинця. Загребущі розмахи його діяльності, хамське відношення до підлеглих, шантаж і залякування стали нормою, особливо з поступовою заміною керівників держлісгоспів. Причиною заміни був не брак компетентності в роботі, не ділові якості, а те як керівник зміг організувати збір коштів та надати послуги генеральному директору. Могорича, ящика горілки з ковбасою та домашнім хлібом чи картоплі з яблуками на зиму вже було замало. Тільки “зеленими” і побільше та ще й “трудоучасть” на будовах як в Тернополі та к і в Трускавці. Вдома в Трускавці пан Попадинець зробив “санаторій” з люксами, саунами і всякою всячиною. Через його корито - з джакузі перейшов не один десяток високих гостей з Києва і округи. Дуже полюбляв комфорт домашнього санаторію бувший голова Держкомлісу Самоплавський а потаємно від нього і його заступники з челяддю. Всіх міг заманити Попадинець. Спілкуючись з таким оточенням він внушив собі безкарність і непогрішимість в своїх справах. Підібрав собі команду любимчиків- підлабузників директорів Бережанського держлісгоспу Павліва, Тернопільського - Тирчика, Чортківського - Кільчицького які вірою і правдою відпрацьовують шефу. За роки такого панування вщент розграбовано ввірений їм держлісфонд, знищено виробництво. Все це призвело до зростання невдоволення в трудових колективах об’єднання і нарешті вилилось в 2002 році в “Колективне звернення працівників лісового господарства області”. Невдоволення було придушено, невдоволених ( попри обіцянки тодішнього голови Держкомлісу Колісниченка та голови облдержадміністрації Курницького) тим чи іншим способом було покарано, частину звільнено. Проте проблема залишилась, більше того - набула ще більших масштабів. Впевненість у безкарності привела до ще більшої корупції, зловживань та крадіжок. Крали не тільки ліс - хотіли вкрасти совість і голоси трудяг на яких паразитують, примушуючи до фальшування виборів, збору відкріпних талонів, примусового голосування за провладного кандидата в Президенти. Не вдалося! Не допоможе і теперішня помаранчева окраска цих панів. Працівники лісгоспів все пам’ятають. Пам’ятають людські відношення, дружні стосунки при бувшому Начальнику управління лісового господарства Тернопільської області п. Зубанюку Миколі Пилиповичу. Пам’ятають наради, семінари, конференції, поїздки по обміну досвідом, дружні поради і, коли заслужив, покарання. Пам’ятаємо і ще довго будемо пам’ятати, хамство, постійні п’янки, інтриги, шантаж, підхалимаж, теперішнього ще поки що начальника управління Попадинця та його ставлеників. І не допоможе приїзд на обласну сесію, як це вже домовлено в кулуарах, тепер вже народного депутата Самоплавського та нового голови Держкомлісу Червоного, щоб врятувати “Ігорка” і погасити черговий скандал.
Пане Самоплавський!
Перестаньте їздити по областях і захищати злодіїв, яких ви ж своїми методами і виростили. Пильнуйте сесію Верховної ради і не прогулюйте засідань, пильнуйте себе і рідну фірму “Алексіс”. Бо рано чи пізно і Ви будете відповідати за свої “добрі” діла.
Пане Червоний!
Станьте самостійним керівником. Скиньте пута Самоплавського. Зробіть щось корисного для галузі і Тернопільської області щоб було колись за що згадати Вас добрим словом.
Шістнадцята сесія Тернопільської обласної ради, яка має відбутися 30 червня 2005 року ( якщо її в черговий раз не пересунуть) повинна розібратись зі всім і поставити крапку на паразитуванні цих ділків. Ця крапка на совісті депутатів обласної ради, не дивлячись на тиск, вмовляння, спроби підкупу, поїздки різних “адвокатів” і дзвінки від високо посадовців. А далі - слово за правоохоронцями, Державі повинно бути повернено награбоване, “бандити повинні сидіти в тюрмах”.
Віримо в Вас.
З повагою колектив працівників лісового господарства Тернопільської області.