06/29/2005 | MV

Президенту України Віктору Ющенку

Під прикриттям слів про необхідність демократизації і місцевого самоврядування Верховною Радою України був прийнятий у другому читанні Закон "Про місто-герой Севастополь". Це було зроблено у рекордно короткий час — за 10 хвилин — та незважаючи на суттєві зауваження до проекту з боку науково-експертного управління, Міністерства юстиції та частини народних депутатів, фахівців з юридичних питань.

На наш погляд, будь-яка спроба демократизувати процеси у місті, в якому з 390 000 мешканців близько 37 000 є громадянами Російської Федерації, а ще близько 40 000 мають подвійне громадянство України та РФ та за умови перебування тут іноземних військових формувань буде невдалою, навіть фатальною. Також за таких умов запровадження посади міського голови, він став би досить незалежною від центру фігурою, що могло б зумовити негативні наслідки для відносин між центральною владою та містом, що є неприйнятним з точки зору національної безпеки держави. Ніяким чином не можна заперечувати суттєвий вплив Чорноморського флоту на формування влади в місті.

Тривожним є передчуття того, що для української меншини Севастополя настануть ще гірші часи, адже досі близько 80 тисяч їх не мають відповідних умов для задоволення своїх освітніх, культурних, релігійних, інформаційних та інших потреб.

Символічним блюзнірством і фрондою стало отримання керівниками міста напередодні Дня Конституції України Ордена Петра Великого, яким, за його статутом, нагороджуються фізичні особи та організації, що зробили видатний внесок і досягнення, що сприяють процвітанню Росії. Адже всім українцям відомі слова Тараса Шевченка, якими він навіки охарактеризував ката нашого народу:

Це той перший, що розпинав
Нашу Україну...

Слід також зазначити, що у Законі, ініціаторами якого є комуністи та інші антидержавні сепаратистські сили, зроблена спроба здійснення системних відцентрових рухів з метою отримати для оборудок чималі фінансові та земельні ресурси — саме так прочитується спроба авторів проекту окреслити межі міста Севастополя і включити в систему самоврядування у ньому системи самоврядування сіл, міст і селищ, розташованих в адміністративних межах Севастополя. Врегулювання відповідного питання доцільно відкласти до ухвалення Закону “Про адміністративно-територіальний устрій” або внесення змін до Конституції, якими буде змінено первинну ланку адміністративного устрою. Крім того, у разі прийняття цього Закону будуть суттєво порушені права саме громадян - мешканців севастопольської зони.

На погляд членів громадського комітету “Український Севастополь”, об'єднати в цьому законодавчому акті державні інтереси і права Севастопольської територіальної громади на здійснення місцевого самоврядування не вдалось. Законопроект, навіть прийнятий, потребує суттєвих уточнень, доповнень.

Як раніше, так і тепер, в Севастополі існує тотальний контроль ЗМІ та усього громадського життя з боку антиукраїнських та антидержавних сил, що дає можливість створити в місті атмосферу терміновості прийняття Закону, деякі ініціатори та попихачі якого вже бачать себе на місці міського голови. 29 червня 2005 року скликається позачергова сесія міської Ради з метою продовжити шалений тиск, тепер вже — на Президента України, з метою примусити підписати недосконалий Закон.

Шановний Вікторе Андрійовичу!

Звертаємо Вашу увагу на перераховані недоліки Закону "Про місто-герой Севастополь" і сподіваємось на прийняття Вами як державним діячем мудрого рішення в інтересах національної безпеки держави.

Громадський комітет “Український Севастополь”.
28 червня 2005 р.