07/13/2005 | forte

По перше – до чого тут вельмишановний Свистович? У ідеї серіалу є автор, Forte, Ваш покірний служник, дописи якого постійно викидають з усіх гілок цього форуму...

По друге – не треба плюндрувати мою ідею, зводити її нанівець за банальною схемою „героїчна боротьба служителів законності з торговцями наркотичним зіллям”. Зовсім ні! Вперше в українській історії ми маємо свій, оригінальний сюжет для народного телесеріалу. Герої вічні – Він і Вона... Він – молодий, амбіційний міністр внутрішніх справ нового, демократичного уряду, кілька місяців веде нерівну боротьбу з злочинцями всіх рівнів. Вона – депутат парламенту від колишньої влади, нічого собі жіночка, чоловік – колишній губернатор, у якого. як і повинно бути по сценарію у колишнього губернатора – рильце в пушку...Вона його ще любить і ховає від правоохоронних органів у дівчат легкої поведінки. Тож, кожну ніч, як Басаєв, він змінює ліжко і дівчину...
І ось настає кульмінація – наш молодий міністр внутрішніх справ демократично пообідав в їдальні і з легким харчовим отруєнням їде додому на старенькому
„Жигулі”... На перехресті з ним зустрічається конкретний пацан на опелі... „Жигулі”
понівечені вщент, міністр цілу годину доказував що він міністр...Нервовий зрив – і він вирішує – іде у відпустку....
А наша героїня, в цей час, цілу годину доказує своєму чоловіку, колишньому губернатору, який у своєму підпіллі хильнув з веселими дівчатами не одну чарчину – що вона його жінка... Нервовий зрив – вона вирішує їхати у відпустку...

Канари, Ресторан, Наш герой підходить до столика, за яким, спиною до нього сидить нічого собі декольтована нічого собі жіночка... Дуже ввічливо запитує – чи є вільне місце...Вона – повільно обертається... Вільне місце – є... Починається бурхливий любовний роман...

Через 10 днів, у службовому кабінеті міністра внутрішніх справ - обіймаються двоє
закоханих. Він і Вона. Вони у розплачу...Становище здається безвихідним...Аж тут раптом на екрані телевізора з’являється наш президент і каже: ”Друзі, я вирішив що переможці повинні бути великодушними і незлобливими... Гроші, майно – ніщо по зрівнянню з вічними загальнолюдськими цінностями, такими як кохання, сім’я, діти... І я вирішив об’явити усім амністію!! Мир вам – і любов!!!”