Сформоване негативне ставлення як національне надбання (\)
07/19/2005 | Оk
Пам’ятників УПА в Польщі не буде
Генеральний секретар Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва Анджей Пшевознік, який брав участь у II сесії Парламентської асамблеї Польщі й України, вчора заявив: “Немає змоги ставити в Польщі пам’ятники на честь Української Повстанської Армії”.
Він пояснив, що УПА “у свідомості поляків, які пережили війну, мешкали на колишніх східних теренах ПР, а також на польсько-українському прикордонні, яке сформувалося після 1945 року, сприймається однозначно негативно”. Як повідомив новинний сервіс газети Rzeczpospolita, А. Пшевознік додав, що українці мають право шукати могили вояків УПА, впорядковувати й доглядати їх.
На території сучасної Польщі нечисленні загони УПА діяли від 1944 р. Завданням вояків очолюваного капітаном Мирославом Онишкевичем VI військового округу “Сян” УПА-Захід (загалом не більш ніж 3 тис.) було забезпечити зв’язок між Україною та Західною Європою, інформувати західну громадськість про боротьбу українців за незалежність, захищати місцеве населення від насильницьких депортацій, терору органів комуністичної влади. Ліквідація УПА стала приводом для проведення у квітні-липні 1947 р. операції “Вісла”, під час якої відбулося “остаточне вирішення українського питання” – виселення близько 140 тис. українців прикордоння на західні землі. Могили загиблих у боях і розстріляних за вироками військових судів упівців відтоді переважно не мали догляду, а нечисленні ентузіасти досі натрапляють на опір негативно налаштованих місцевих жителів і бюрократичних структур, зокрема очолюваного А. Пшевозніком міністерства.
Одіозний польський політик нещодавно став фігурантом скандалу. На початку липня вийшли друком матеріали, які можуть послужити свідченням співпраці А. Пшевозніка з комуністичними спецслужбами наприкінці 1980-х років у справі стеження за Римо-Католицькою Церквою. Позаяк він кандидує на посаду керівника Інституту національної пам’яті, то перевірка (люстрація) його минулого є обов’язковою. На захист А. Пшевозніка активно виступають націоналістичні середовища, організації ветеранів Армії Крайової. Їм імпонує його жорстка антиукраїнська постава, яку він постійно демонстрував у переговорах із байдужим до історичної пам’яті українським урядом.
Скандал навколо таємного агента “Лукаша” (таке псевдо начебто мав А. Пшевознік, повідомляв у рапорті 1990 р. капрал СБ П. Косіба) викликав чималі пристрасті у краківському відділенні партії “Громадянська платформа”. Як повідомила Gazeta Wyborcza, керівники місцевої “ГП”, не чекаючи на результати розслідування, горою стали за А. Пшевозніком, покладаючись винятково на його “чесне слово”, натомість зажадали виключення з партії голови краківського осередку партії Збіґнєва Фіяка, відомого діяча демократичної опозиції та близького співробітника лідера “ГП” Яна Рокіти. Саме З. Фіяк, котрий є активним прихильником люстрації комуністичної агентури, знайшов і опублікував рапорт капрала Косіби й інші документи, що свідчать про інфільтрацію католицьких середовищ Кракова в роки ПНР.
Андрій Павлишин,
Христина Уткельбаєва
http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2005/07/19/7029/
________________________________
Останнім часом стало модним написання відкритих листів окремими прошарками суспільства. Цікаво чи надихне зазначена інформація котрийсь ?
Чи ставлення до українців в Польщі, зокрема позиція офіційних осіб щодо збереження негативного ставлення не є тією темою, що потребує реакції ?
Генеральний секретар Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва Анджей Пшевознік, який брав участь у II сесії Парламентської асамблеї Польщі й України, вчора заявив: “Немає змоги ставити в Польщі пам’ятники на честь Української Повстанської Армії”.
Він пояснив, що УПА “у свідомості поляків, які пережили війну, мешкали на колишніх східних теренах ПР, а також на польсько-українському прикордонні, яке сформувалося після 1945 року, сприймається однозначно негативно”. Як повідомив новинний сервіс газети Rzeczpospolita, А. Пшевознік додав, що українці мають право шукати могили вояків УПА, впорядковувати й доглядати їх.
На території сучасної Польщі нечисленні загони УПА діяли від 1944 р. Завданням вояків очолюваного капітаном Мирославом Онишкевичем VI військового округу “Сян” УПА-Захід (загалом не більш ніж 3 тис.) було забезпечити зв’язок між Україною та Західною Європою, інформувати західну громадськість про боротьбу українців за незалежність, захищати місцеве населення від насильницьких депортацій, терору органів комуністичної влади. Ліквідація УПА стала приводом для проведення у квітні-липні 1947 р. операції “Вісла”, під час якої відбулося “остаточне вирішення українського питання” – виселення близько 140 тис. українців прикордоння на західні землі. Могили загиблих у боях і розстріляних за вироками військових судів упівців відтоді переважно не мали догляду, а нечисленні ентузіасти досі натрапляють на опір негативно налаштованих місцевих жителів і бюрократичних структур, зокрема очолюваного А. Пшевозніком міністерства.
Одіозний польський політик нещодавно став фігурантом скандалу. На початку липня вийшли друком матеріали, які можуть послужити свідченням співпраці А. Пшевозніка з комуністичними спецслужбами наприкінці 1980-х років у справі стеження за Римо-Католицькою Церквою. Позаяк він кандидує на посаду керівника Інституту національної пам’яті, то перевірка (люстрація) його минулого є обов’язковою. На захист А. Пшевозніка активно виступають націоналістичні середовища, організації ветеранів Армії Крайової. Їм імпонує його жорстка антиукраїнська постава, яку він постійно демонстрував у переговорах із байдужим до історичної пам’яті українським урядом.
Скандал навколо таємного агента “Лукаша” (таке псевдо начебто мав А. Пшевознік, повідомляв у рапорті 1990 р. капрал СБ П. Косіба) викликав чималі пристрасті у краківському відділенні партії “Громадянська платформа”. Як повідомила Gazeta Wyborcza, керівники місцевої “ГП”, не чекаючи на результати розслідування, горою стали за А. Пшевозніком, покладаючись винятково на його “чесне слово”, натомість зажадали виключення з партії голови краківського осередку партії Збіґнєва Фіяка, відомого діяча демократичної опозиції та близького співробітника лідера “ГП” Яна Рокіти. Саме З. Фіяк, котрий є активним прихильником люстрації комуністичної агентури, знайшов і опублікував рапорт капрала Косіби й інші документи, що свідчать про інфільтрацію католицьких середовищ Кракова в роки ПНР.
Андрій Павлишин,
Христина Уткельбаєва
http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2005/07/19/7029/
________________________________
Останнім часом стало модним написання відкритих листів окремими прошарками суспільства. Цікаво чи надихне зазначена інформація котрийсь ?
Чи ставлення до українців в Польщі, зокрема позиція офіційних осіб щодо збереження негативного ставлення не є тією темою, що потребує реакції ?
Відповіді
2005.07.19 | Riesenschnauzer
Re: Сформоване негативне ставлення як національне надбання (\)
Українців в Польщі притискували будь здоров. Позбавляли виборчого права, переселяли... Відселення з прикордонних земель було продиктоване:1. Тим, що це українські землі, які сталінський уряд передав Польщі, 12 км прикордонної полоси, яка була заселена українцями. Польська влада очікувала спротиву, тмм більше, що він був, хоча й не проти Польщі спрямований.
2. Система охорони кордону в Польщі історично грунтується на участі в цьому процесі всього прикордонного населення. Яка охорона кордону буде при наявності з обох його боків одного народу, пронизаного родинними зв'язками зрозуміло. Ніякої охоронии не буде. Буде суцільна контрабанда тропа.
Це було 50 років тому. Поляки, що отримали ці землі і не повинні любити українців, вспам'ятайте ситуацію із землями кримських татар.
Негативне відношення в Польщі до українців - це історично сформована ситуація, яку за нових умов потрібно ламати. І головні кроки за урядом і президентом, тим більше, що президент Польщі такий щирий друг.