Севастополь: втратити не можна втримати
07/20/2005 | NI_ZRADI
...І от ви їдете собі на авто, а на площі стоїть військовий автоінспектор у якомусь незнайомому однострої, з вочевидь не українськими емблемами. Він вас, звичайно, не чіпає, але дивиться пильно.
А у парку розваг ви раптом зустрічаєте патруль морської піхоти з червоними зірками на беретах і з трикольоровими нашивками на рукавах, котрий пильно вдивляється в обличчя тих, хто з разом із дітлахами заповнив різноманітні атракціони.
Нарешті, відпливши від берега на прогулянковому катері й озираючи міську панораму, ви помічаєте, що російський прапор на якійсь масштабній споруді у самому центрі підноситься вище за український, що його піднято на будинку міськдержадміністрації. А тим часом лунають позивні державної місцевої телерадіокомпанії – "Севастополь, Севастополь, город русских моряков..."
Автор цих рядків уперше потрапив до головної бази тодішнього радянського Чорноморського флоту Севастополя ще 1976 року і відслужив повний термін на розташованому поблизу міста аеродромі Бельбек, повернувшись додому старшим сержантом запасу, непогано обізнаним з усім армійським і флотським бардаком, що ховався за гучними словами про "високу боєготовність" начебто непереможного і легендарного війська.
Відтоді я неодноразово бував у цьому чудовому місті, спілкувався з тамтешніми політичними активістами й інтелектуалами, брав участь у прямих ефірах місцевого радіо й телебачення, тож, гадаю, непогано знаю ситуацію у Севастополі і навколо нього і можу вести мову про цю ситуацію не з чужих слів. А ситуація ця була та залишається складною – і при цьому може стати куди складнішою у разі підписання президентом Ющенком ухваленого парламентом 23 червня цього року закону "Про місто-герой Севастополь".
Справа в тому, що це місто, що є за Конституцією окремим регіоном Української держави, водночас – за міждержавною угодою від 1997 року – є основною базою Чорноморського флоту Російської Федерації.
А на додачу історично – місцем проживання десятків тисяч відставних флотських та армійських офіцерів (радянських і російських) та членів їхніх сімей. При цьому квартири в Севастополі та його околицях, як правило, одержували найбільш надійні, з належним "поліморсосом" (політико-моральний стан на армійському сленгу) відставники. І не тільки чорноморці, а й з Північного чи Тихоокеанського флотів – кожному хотілося жити біля теплого моря. Відтак настрої значної частини місцевого населення були і є, так би мовити, дещо специфічними.
Додамо до цього активну пропаганду з боку Росії, спрямовану на населення міста, додамо чималі суми з російського державного і московського бюджетів, виділені на розвиток специфічних елементів міської інфраструктури (про це дещо пізніше), додамо активну пропаганду, яку досі веде Чорноморський флот Росії серед українських громадян – і ми одержимо бодай приблизний абрис ситуації в Севастополі.
Звернімо увагу: у місті наразі діє вісім філій російських вищих навчальних закладів, розташованих переважно в об'єктах, які орендовані Росією під базу Чорноморського флоту, студентами яких є переважно українські громадяни, що навчаються за російськими програмами.
Була спроба відкрити там і "Московський морський кадетський корпус", та українські закони забороняють розташування військових навчальних закладів інших держав на території України; але закон обійшли шляхом створення "кадетських" класів у складі середньої школи №8 міністерства оборони РФ. У місті активно діють фонди "Москва-Севастополь", "Москва-Крим" та інші, які особливу увагу спрямовують на молодь та учителів.
Діє "Русская военно-морская община храма архангела Михаила", яка має свій військово-патріотичний клуб "Святой преподобный Илья Муромец" - типове воєнізоване формування, заборонене українським законодавством. І, нарешті, друкарня Чорноморського флоту РФ безплатно чи за символічну оплату друкує газети "Русский Севастополь", "Отечество", "Русский Крым", "Севастопольская правда" (назви говорять самі за себе).
А ще Севастополь – разом із Кримом – є тим винятковим регіоном держави, де в силу історичних обставин етнічні українці становлять меншість населення. І хоча етнічне походження зовсім не напряму пов'язане з політичними орієнтаціями людини. Скажімо, одним із лідерів "Русской общины" Севастополя є "истинно русский человек" львів'янин Юрій Кожух.
Проте у випадку цього регіону ситуація специфічна – надто багато щодня говориться мешканцям міста про їхню "русскость" і надто мала там (у порівнянні з огромом завдань) українська присутність. Не на рівні вказівок і депутатських "набігів", а на рівні копіткої культурно-інформаційної роботи.
Відтак, видається, зрозуміло, що положення статей 133 та 140 Конституції України, де сказано: "Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України" та "Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України" народилися не на порожньому місці.
Навіть Леонід Кучма та Олександр Мороз, котрі 1996 року очолювали Конституційну комісію, розуміли: Севастополь – не Жмеринка чи Алчевськ, там існує унікальна соціально-політична ситуація і, відповідно, потрібна нестандартна система управління, яка здатна забезпечити не просто стабільність у цьому регіоні (куди, крім власне Севастополя, входять місто Інкерман і ряд селищ), а і належність його до держави Україна.
До речі, у 1994-1995 роках українському уряду вдалося за максимального напруження сил зліквідувати так звану мєшковщину у Криму. Тоді президентом автономії був обраний промосковський сепаратист Юрій Мєшков. Його діяльність загрожувала Україні справжньою геополітичною катастрофою на Півдні. Але, на відміну від Севастополя, в адміністративному центрі Криму Сімферополі та в інших ключових пунктах стояли українські, а не російські війська.
Відчуваючи, що за його спиною не російський флот, а тоді ще потужний український армійський корпус, чия боєздатність не була знищена численними "реформами" наступних років, Мєшков та його оточення (і, зрештою, Кремль) були змушені зважати на цей фактор. Прагматичні сили в автономії тоді вирішили не ризикувати синицею в руках (тобто державним майном, приватизація якого щойно почалася) в ім'я примарного журавля (незалежності чи приєднання до Росії).
Але ж у Севастополі маємо іншу ситуацію, там Військово-морські сили України – це меншість "людей з рушницями", там за міждержавною українсько-російською угодою ("хрещеним батьком" якої був сумнозвісний Павло Іванович Лазаренко) і за "правом сили" (з мовчазної згоди офіційного Києва) домінують Чорноморський флот і пов'язані з ним проросійські політичні сили.
У всьому цьому контексті ухвалений парламентом закон "Про місто-герой Севастополь" у разі своєї реалізації несе величезну загрозу дестабілізації ситуації на Півдні України, а відтак – й у всій державі. За цим наче демократичним законом замість призначеного президентом голови державної адміністрації міста, Севастополь очолюватиме обраний місцевим населенням міський голова.
Відтак, якщо за сепаратистську діяльність призначеного Києвом голову міської держадміністрації можна було зняти з посади за п'ять хвилин рішенням президента, то за новим законом зробити це буде неможливо, бо обраний мер (він же автоматично – голова міськдержадміністрації) відповідатиме лише перед виборцями і перед міськрадою, без згоди якої президент не матиме права чіпати міського керівника.
А виборці ці мають – в силу зазначених вище обставин – вельми специфічні настрої, і, як свідчать опитування, проведені Центром імені Разумкова, у переважній своїй більшості не проти приєднання міста до Російської Федерації.
Звичайно, зараз ці настрої (говорю про це як на основі розмов з місцевими політиками, так і власних спостережень) не є настільки потужними, як ще 5-7 років тому, вони не формують політичні пріоритети городян, але ж не випадково стільки уваги присвячено як російськими державними структурами, так і радикальними проросійськими партіями роботі з молоддю і вчителями!
Не випадково, за словами експертів, у місті активно присутні не тільки Чорноморський флот РФ, а й структури Федеральної служби безпеки, Головного розвідувального управління Генштабу Збройних сил Росії, Служба зовнішньої розвідки. Не випадково створені і продовжують розгортатися потужні неукраїнські інформаційно-пропагандистські структури, здатні діяти в режимі психологічної війни.
Отож сценарій на найближчих місцевих виборах 2006 року може розгортатися приблизно так. Усі згадані вище структури забезпечують обрання мером Севастополя чи то "агента впливу" Російської Федерації, чи то просто людини з "чекістського кола".
Оскільки ж у місті кожен десятий (понад 30 тисяч осіб) є легальним громадянином РФ, а ще щонайменше стільки ж, за словами Анатолія Матвієнка, незаконно мають по два паспорти – український і російський – проведення такої спецоперації істотно полегшується.
У разі кризової ситуації ця персона зможе спиратися на військові кораблі Росії, морську піхоту і морську авіацію РФ, протягом двох годин здатні відрізати Севастополь від решти Криму і України, а також заблокувати Військово-Морські сили України, вивівши на вулиці міста кілька тисяч озброєних військовиків.
За створення атмосфери антиукраїнського психозу в місті (під час кандидування в президенти України Віктора Януковича такий психоз там уже фактично був організований, причому зразковим чином) буде неважко провести з ініціативи мера і міської ради референдум про приєднання міста Севастополя до Російської Федерації з автоматичним виходом цього регіону зі складу України.
Чи – у більш позірно "м'якому" варіанті – про підвищення статусу Севастопольського регіону до автономної республіки у складі України. Чи – що найпростіше – про негайне виведення з міста кораблів Військово-морських сил України. Адже, хоча в законі про Севастополь сказано про базування в місті ВМСУ, там нічого не говориться про кораблі – а чого вартий штаб без бойових одиниць, без корабельних матросів та офіцерів?
Отож не випадково, видається, міські осередки ряду партій звернулися до Віктора Ющенка з вимогою накласти вето на Закон "Про місто-герой Севастополь". На їхню думку, не може бути звичайного порядку управління там, де є незвичайні обставини, а "розгул демократії" може створити в Севастополі ситуацію, схожу на ту, яка виникла у Судетські області Чехословаччини в середині 1930-х років.
"Якщо хтось в Києві наївно думає, що варто віддати Росії Севастополь і решті України дадуть спокій, то це трагічна помилка. Так думали чехи, коли передавали Гітлеру Судети. Ми знаємо, що потім сталося з Чехословаччиною", - зазначає один із севастопольських політологів. У свою чергу, голова міської держадміністрації Сергій Іванов також вважає закон, хоча і з інших причин, "сирим" та недосконалим, на додачу – несумісним із адміністративно-територіальною реформою.
Сергій Іванов висловив сподівання, що "президент України ухвалить виважене рішення щодо вищезазначеного закону" (у перекладі з чиновницького сленгу це також означає "накласти вето"). Отже, так чи інакше йдеться про потребу справді спеціального режиму управління для Севастополя доти, доки там стоїть Чорноморський флот РФ, який виступає не просто орендарем військової бази, а геополітичним інструментом тиску з боку "кремлівських чекістів" на Україну.
..."А чи потрібен Україні за таких обставин Севастополь?" – це запитання неодмінно має виникнути у деяких читачів. – "Чи варто витрачати сили й ресурси на такий специфічний регіон, чи не ліпше зосередити їх на розв'язанні якихось нагальних проблем?"
Відповідь на це питання водночас і проста і непроста. Все залежить від того, яке майбутнє України вважає оптимальним той, хто запитує.
Але за будь-яких обставин історичний досвід засвідчує, що,
по-перше, постколоніальна держава не повинна надто покладатися на благі наміри колишньої метрополії, навіть, якщо остання висловлює їх на кожному кроці;
по-друге, сепаратизм, під'юджуваний ззовні, легше вилікувати "терапевтично", аніж дати йому розростися, а потім лікувати "хірургічно";
по-третє, дозволити певним колам у Росії розіграти "севастопольську карту" – це був би найгірший подарунок не тільки українцям, а і росіянам.
І, мабуть, головне. Місцеве самоврядування згідно із європейськими нормами - а саме на них зорієнтовані Конституція України та чинне законодавство – результат тривалих процесів становлення демократії. Досвіду життя за умов демократії мешканці Севастополя, який традиційно був військовою базою Російсько-Радянської імперії, мають менше, ніж будь-де в Україні. Ухвалений Верховною Радою закон цього категорично не враховує.
...Цікаво, а як би змінилися настрої в місті, якби Київ нарешті взяв і профінансував не будівництво помпезних храмів, а створення філій Києво-Могилянської Академії чи столичної Політехніки? І якби телерадікомпанія "Бриз" ВМСУ (єдина з числа тих, що звуться "патріотичними") мала не годину ефірного часу на місцевому телебаченні (на більше грошей немає), а хоча б п‘ять-шість годин?
ДЖЕРЕЛО:
http://www2.pravda.com.ua
А у парку розваг ви раптом зустрічаєте патруль морської піхоти з червоними зірками на беретах і з трикольоровими нашивками на рукавах, котрий пильно вдивляється в обличчя тих, хто з разом із дітлахами заповнив різноманітні атракціони.
Нарешті, відпливши від берега на прогулянковому катері й озираючи міську панораму, ви помічаєте, що російський прапор на якійсь масштабній споруді у самому центрі підноситься вище за український, що його піднято на будинку міськдержадміністрації. А тим часом лунають позивні державної місцевої телерадіокомпанії – "Севастополь, Севастополь, город русских моряков..."
Автор цих рядків уперше потрапив до головної бази тодішнього радянського Чорноморського флоту Севастополя ще 1976 року і відслужив повний термін на розташованому поблизу міста аеродромі Бельбек, повернувшись додому старшим сержантом запасу, непогано обізнаним з усім армійським і флотським бардаком, що ховався за гучними словами про "високу боєготовність" начебто непереможного і легендарного війська.
Відтоді я неодноразово бував у цьому чудовому місті, спілкувався з тамтешніми політичними активістами й інтелектуалами, брав участь у прямих ефірах місцевого радіо й телебачення, тож, гадаю, непогано знаю ситуацію у Севастополі і навколо нього і можу вести мову про цю ситуацію не з чужих слів. А ситуація ця була та залишається складною – і при цьому може стати куди складнішою у разі підписання президентом Ющенком ухваленого парламентом 23 червня цього року закону "Про місто-герой Севастополь".
Справа в тому, що це місто, що є за Конституцією окремим регіоном Української держави, водночас – за міждержавною угодою від 1997 року – є основною базою Чорноморського флоту Російської Федерації.
А на додачу історично – місцем проживання десятків тисяч відставних флотських та армійських офіцерів (радянських і російських) та членів їхніх сімей. При цьому квартири в Севастополі та його околицях, як правило, одержували найбільш надійні, з належним "поліморсосом" (політико-моральний стан на армійському сленгу) відставники. І не тільки чорноморці, а й з Північного чи Тихоокеанського флотів – кожному хотілося жити біля теплого моря. Відтак настрої значної частини місцевого населення були і є, так би мовити, дещо специфічними.
Додамо до цього активну пропаганду з боку Росії, спрямовану на населення міста, додамо чималі суми з російського державного і московського бюджетів, виділені на розвиток специфічних елементів міської інфраструктури (про це дещо пізніше), додамо активну пропаганду, яку досі веде Чорноморський флот Росії серед українських громадян – і ми одержимо бодай приблизний абрис ситуації в Севастополі.
Звернімо увагу: у місті наразі діє вісім філій російських вищих навчальних закладів, розташованих переважно в об'єктах, які орендовані Росією під базу Чорноморського флоту, студентами яких є переважно українські громадяни, що навчаються за російськими програмами.
Була спроба відкрити там і "Московський морський кадетський корпус", та українські закони забороняють розташування військових навчальних закладів інших держав на території України; але закон обійшли шляхом створення "кадетських" класів у складі середньої школи №8 міністерства оборони РФ. У місті активно діють фонди "Москва-Севастополь", "Москва-Крим" та інші, які особливу увагу спрямовують на молодь та учителів.
Діє "Русская военно-морская община храма архангела Михаила", яка має свій військово-патріотичний клуб "Святой преподобный Илья Муромец" - типове воєнізоване формування, заборонене українським законодавством. І, нарешті, друкарня Чорноморського флоту РФ безплатно чи за символічну оплату друкує газети "Русский Севастополь", "Отечество", "Русский Крым", "Севастопольская правда" (назви говорять самі за себе).
А ще Севастополь – разом із Кримом – є тим винятковим регіоном держави, де в силу історичних обставин етнічні українці становлять меншість населення. І хоча етнічне походження зовсім не напряму пов'язане з політичними орієнтаціями людини. Скажімо, одним із лідерів "Русской общины" Севастополя є "истинно русский человек" львів'янин Юрій Кожух.
Проте у випадку цього регіону ситуація специфічна – надто багато щодня говориться мешканцям міста про їхню "русскость" і надто мала там (у порівнянні з огромом завдань) українська присутність. Не на рівні вказівок і депутатських "набігів", а на рівні копіткої культурно-інформаційної роботи.
Відтак, видається, зрозуміло, що положення статей 133 та 140 Конституції України, де сказано: "Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України" та "Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України" народилися не на порожньому місці.
Навіть Леонід Кучма та Олександр Мороз, котрі 1996 року очолювали Конституційну комісію, розуміли: Севастополь – не Жмеринка чи Алчевськ, там існує унікальна соціально-політична ситуація і, відповідно, потрібна нестандартна система управління, яка здатна забезпечити не просто стабільність у цьому регіоні (куди, крім власне Севастополя, входять місто Інкерман і ряд селищ), а і належність його до держави Україна.
До речі, у 1994-1995 роках українському уряду вдалося за максимального напруження сил зліквідувати так звану мєшковщину у Криму. Тоді президентом автономії був обраний промосковський сепаратист Юрій Мєшков. Його діяльність загрожувала Україні справжньою геополітичною катастрофою на Півдні. Але, на відміну від Севастополя, в адміністративному центрі Криму Сімферополі та в інших ключових пунктах стояли українські, а не російські війська.
Відчуваючи, що за його спиною не російський флот, а тоді ще потужний український армійський корпус, чия боєздатність не була знищена численними "реформами" наступних років, Мєшков та його оточення (і, зрештою, Кремль) були змушені зважати на цей фактор. Прагматичні сили в автономії тоді вирішили не ризикувати синицею в руках (тобто державним майном, приватизація якого щойно почалася) в ім'я примарного журавля (незалежності чи приєднання до Росії).
Але ж у Севастополі маємо іншу ситуацію, там Військово-морські сили України – це меншість "людей з рушницями", там за міждержавною українсько-російською угодою ("хрещеним батьком" якої був сумнозвісний Павло Іванович Лазаренко) і за "правом сили" (з мовчазної згоди офіційного Києва) домінують Чорноморський флот і пов'язані з ним проросійські політичні сили.
У всьому цьому контексті ухвалений парламентом закон "Про місто-герой Севастополь" у разі своєї реалізації несе величезну загрозу дестабілізації ситуації на Півдні України, а відтак – й у всій державі. За цим наче демократичним законом замість призначеного президентом голови державної адміністрації міста, Севастополь очолюватиме обраний місцевим населенням міський голова.
Відтак, якщо за сепаратистську діяльність призначеного Києвом голову міської держадміністрації можна було зняти з посади за п'ять хвилин рішенням президента, то за новим законом зробити це буде неможливо, бо обраний мер (він же автоматично – голова міськдержадміністрації) відповідатиме лише перед виборцями і перед міськрадою, без згоди якої президент не матиме права чіпати міського керівника.
А виборці ці мають – в силу зазначених вище обставин – вельми специфічні настрої, і, як свідчать опитування, проведені Центром імені Разумкова, у переважній своїй більшості не проти приєднання міста до Російської Федерації.
Звичайно, зараз ці настрої (говорю про це як на основі розмов з місцевими політиками, так і власних спостережень) не є настільки потужними, як ще 5-7 років тому, вони не формують політичні пріоритети городян, але ж не випадково стільки уваги присвячено як російськими державними структурами, так і радикальними проросійськими партіями роботі з молоддю і вчителями!
Не випадково, за словами експертів, у місті активно присутні не тільки Чорноморський флот РФ, а й структури Федеральної служби безпеки, Головного розвідувального управління Генштабу Збройних сил Росії, Служба зовнішньої розвідки. Не випадково створені і продовжують розгортатися потужні неукраїнські інформаційно-пропагандистські структури, здатні діяти в режимі психологічної війни.
Отож сценарій на найближчих місцевих виборах 2006 року може розгортатися приблизно так. Усі згадані вище структури забезпечують обрання мером Севастополя чи то "агента впливу" Російської Федерації, чи то просто людини з "чекістського кола".
Оскільки ж у місті кожен десятий (понад 30 тисяч осіб) є легальним громадянином РФ, а ще щонайменше стільки ж, за словами Анатолія Матвієнка, незаконно мають по два паспорти – український і російський – проведення такої спецоперації істотно полегшується.
У разі кризової ситуації ця персона зможе спиратися на військові кораблі Росії, морську піхоту і морську авіацію РФ, протягом двох годин здатні відрізати Севастополь від решти Криму і України, а також заблокувати Військово-Морські сили України, вивівши на вулиці міста кілька тисяч озброєних військовиків.
За створення атмосфери антиукраїнського психозу в місті (під час кандидування в президенти України Віктора Януковича такий психоз там уже фактично був організований, причому зразковим чином) буде неважко провести з ініціативи мера і міської ради референдум про приєднання міста Севастополя до Російської Федерації з автоматичним виходом цього регіону зі складу України.
Чи – у більш позірно "м'якому" варіанті – про підвищення статусу Севастопольського регіону до автономної республіки у складі України. Чи – що найпростіше – про негайне виведення з міста кораблів Військово-морських сил України. Адже, хоча в законі про Севастополь сказано про базування в місті ВМСУ, там нічого не говориться про кораблі – а чого вартий штаб без бойових одиниць, без корабельних матросів та офіцерів?
Отож не випадково, видається, міські осередки ряду партій звернулися до Віктора Ющенка з вимогою накласти вето на Закон "Про місто-герой Севастополь". На їхню думку, не може бути звичайного порядку управління там, де є незвичайні обставини, а "розгул демократії" може створити в Севастополі ситуацію, схожу на ту, яка виникла у Судетські області Чехословаччини в середині 1930-х років.
"Якщо хтось в Києві наївно думає, що варто віддати Росії Севастополь і решті України дадуть спокій, то це трагічна помилка. Так думали чехи, коли передавали Гітлеру Судети. Ми знаємо, що потім сталося з Чехословаччиною", - зазначає один із севастопольських політологів. У свою чергу, голова міської держадміністрації Сергій Іванов також вважає закон, хоча і з інших причин, "сирим" та недосконалим, на додачу – несумісним із адміністративно-територіальною реформою.
Сергій Іванов висловив сподівання, що "президент України ухвалить виважене рішення щодо вищезазначеного закону" (у перекладі з чиновницького сленгу це також означає "накласти вето"). Отже, так чи інакше йдеться про потребу справді спеціального режиму управління для Севастополя доти, доки там стоїть Чорноморський флот РФ, який виступає не просто орендарем військової бази, а геополітичним інструментом тиску з боку "кремлівських чекістів" на Україну.
..."А чи потрібен Україні за таких обставин Севастополь?" – це запитання неодмінно має виникнути у деяких читачів. – "Чи варто витрачати сили й ресурси на такий специфічний регіон, чи не ліпше зосередити їх на розв'язанні якихось нагальних проблем?"
Відповідь на це питання водночас і проста і непроста. Все залежить від того, яке майбутнє України вважає оптимальним той, хто запитує.
Але за будь-яких обставин історичний досвід засвідчує, що,
по-перше, постколоніальна держава не повинна надто покладатися на благі наміри колишньої метрополії, навіть, якщо остання висловлює їх на кожному кроці;
по-друге, сепаратизм, під'юджуваний ззовні, легше вилікувати "терапевтично", аніж дати йому розростися, а потім лікувати "хірургічно";
по-третє, дозволити певним колам у Росії розіграти "севастопольську карту" – це був би найгірший подарунок не тільки українцям, а і росіянам.
І, мабуть, головне. Місцеве самоврядування згідно із європейськими нормами - а саме на них зорієнтовані Конституція України та чинне законодавство – результат тривалих процесів становлення демократії. Досвіду життя за умов демократії мешканці Севастополя, який традиційно був військовою базою Російсько-Радянської імперії, мають менше, ніж будь-де в Україні. Ухвалений Верховною Радою закон цього категорично не враховує.
...Цікаво, а як би змінилися настрої в місті, якби Київ нарешті взяв і профінансував не будівництво помпезних храмів, а створення філій Києво-Могилянської Академії чи столичної Політехніки? І якби телерадікомпанія "Бриз" ВМСУ (єдина з числа тих, що звуться "патріотичними") мала не годину ефірного часу на місцевому телебаченні (на більше грошей немає), а хоча б п‘ять-шість годин?
ДЖЕРЕЛО:
http://www2.pravda.com.ua
Відповіді
2005.07.21 | Мірко
Re: Севастополь: втратити не можна втримати
Сама суть присутности Чорноморського Фльоту, це перешкода перевезенню нафти з Грузії в Одесу. Це блокада України з метою з часом відтворення Московської Імперії у старих межах. А кошт українській державі втримати достатню кількість війська на боєву рівновагу ЧФ на багато більший за тих $93 мілйони що держава одержує річно. Зиску нема. Глупота на вершинах.А друга, найважніша бльокада це ця, що в душах яких 90 відсотків українських громадян. Вільно розмовляють по московськи, по радію і телебаченню музика та розмови московською, в автах українського виробництва книжечка інструкцій по московськи, кіно, навіть коли американське дубльоване по московськи, часописи по московськи, журнали теж, - а від українських споживачів ні чи-чирк.
Холєра. Севастополь є не лише в Криму, а в серці майже кожного громадянина. Бльокада нації. І одно і друге викорінити та вигнати скрутно.
2005.07.23 | Роман ShaRP
І буде.
Мірко пише:> А друга, найважніша бльокада це ця, що в душах яких 90 відсотків українських громадян. Вільно розмовляють по московськи, по радію і телебаченню музика та розмови московською, в автах українського виробництва книжечка інструкцій по московськи, кіно, навіть коли американське дубльоване по московськи, часописи по московськи, журнали теж, - а від українських споживачів ні чи-чирк.
Дядечку, ви не з Канади часом це пишете? Що з закордону, то я знаю точно. От і поясніть мені, де новини канадською мовою, і якою мовою грає ваш приймач.
> Холєра. Севастополь є не лише в Криму, а в серці майже кожного громадянина. Бльокада нації. І одно і друге викорінити та вигнати скрутно.
Тому що все вищеперелічене (фільми, радіо, і т.д.) має об*єктивні причини, одна з яких, до речі, і бездіяльність закордону плюс надання закордоном переваги "косметичним" мовним темам, а не реально важливим, яке триває досі.
Що мене, до речі, змушує ставити питання так: чи справді там, за кордоном, українська діаспора? Бо я не бачу, щоб у цієї діаспори було багато спільного з сучасною Україною.
2005.07.21 | Стась
Ющенко заветував закон про статус Севастополя (л)
http://www.korrespondent.net/main/1264612005.07.21 | Navigator
Але питання, що поставив Ні-зраді лишаються.
Українству від системи гри "катеначчо" (захист) потрібно переходити і потрохи в наступ. Граємо ж НА СВОЄМУ ПОЛІ!2005.07.21 | настрадамус
Кто умней ?Москва или Киев, того и Севастополь (-)
2005.07.21 | Navigator
Москва може розіграти абхазбко- осетинський
варіант в Севастополі:1. Російські миротворці
2. Маріонетка на чолі бантустану.
3. Інформаційний психоз.
4. Російські паспорти всім місцевим жителям
5. Тягуче перетікання бантустану в РФ.
2005.07.21 | kulakov
Потрiбна робота з молоддю
Колись (в 1997) в Севастополi проходив фестиваль Червона Рута. Автор цих рядкiв був серед конкурсантiв (навiть серед лауреатiв). Тодi музиканти спiвали українською i мiсцева молодь приходила на концерти, i з задоволенням слухала, i не виказувала жодних протестiв. Здавалося б за цi 8 рокiв, що минули з того часу, таких от "Рут" повинно було б iстотно побiльшати в усiх регiонах, особливо росiйськомовних. Прикро, але цього не сталося. Напевно, тому що не було полiтичної волi керiвництва держави. Якщо ця воля з'явиться зараз - багато чого можна буде змiнити2005.07.21 | Navigator
"Тріумф волі" - імперський фільм
Так можна назвати ситуацію в Севастополі і Криму.Тріумф імперської волі.
Таке враження, що український уряд виступає в якості новобранця-денщика.
Робить приємне хозяїну - офіцеру.
І зникає, коли тому ж офіцеру не потрібен.
Чоботи сяють.
Бойова пісня з посвистом несеться.
Перекошений від злоби до України прапор кримськоросійський тріпоче.
Севастополь.
Стопуль.
В спину Україні.
Як кажуть французи :"Сава?Стопуль?"
2005.07.21 | Roo
Був я у Севастополі
Був я у Севастополі минулим літом. Спілкувався я там, природньо, російською. Народ там дуже м'який, привітний і лінькуватий. Один вечір провів у компанії нових знайомих: колишнього капітана 2-го ранку Саші, бандита Вови, водія Слави, медсестри Свєти, рибачок Тоні і Наташі та ще купи людей. Познайомилися у кафе біля кінотеатру "Россия", району поблизу Стрілецької бухти (приблизно аналог нашої Дарниці). Знайомство відбувалося за принципом сніжного кому. Спочатку познайомився з одним, потім новий приятель зустрів знайомого, той ще когось. В результаті утворилася грандіозна весела п'янка-гулянка, яка зайшла аж у глибоку ніч, таке собі party. Я був у центрі уваги, бо у тому, досить віддаленому районі досить провінційного міста вони спілкувалися з живим київським журналістом. Багато говорили. Про Севастополь, Росію й Україну, російський та український флоти. Я навіть зачитав їм вірш Ольжича,де йдеться про "Севастопіль" - вони були приємно здивовані. Стереотипних речей я від них тоді чув дуже мало. Багато виявляли непоінформованості й через це просто про щось мене розпитували. Про "бандерів", про Ющенка, про російську мову й т.ін. До українського флоту вони ставляться дуже лояльно. Чому? Дуже просто. Бо офіцери, мічмани живуть поряд, в одних будинках, в одних під'їздах - що ВМС України, що Чорноморського флоту РФ. Севастопольці. А раніше служили в єдиному колись флоті. Для них військово-морська складова Севастополю - прагматика й буденне життя. Десь як у Донбасі шахти.Вони оцінюють службу на флоті не через призму відданості присязі чи щось такого, а через призму звичайної зарплати, умов й т.ін. До речі, коли зарплати українським морякам свого часу підняли, престиж ВМСУ значно піднявся.
Я навіть застав святкування Дню ВМСУ, який проходить за тиждень після свята РФ. Російський, кажуть більш помпезний. Але на українському народу було достатньо. Салют, концерт і все таке.
Щодо того, як і наскільки відчувалася присутність українська чи російська, зауважу, що десь 50 на 50. Це якщо навіть не брати до уваги безумовне домінування "Черніговського", "Рогані", "Славутича" на ятках та фірмових наметах-кафе, великої кількості вивісок українською та рекламних щитів, які теж в основному україномовні. Не раз я чув, як звичайні місцеві мешканці між собою спілкувалися нашим нормальним українським суржиком.
В кращий бік відрізняються українські патрулі від російських. Однострої однозначно гарніші й сучасніші в ВМСУ. У росіян - повний совок. Українські матроси - життєрадісні, усі приблизно одного зросту вихідці з приморських районів Херсонщини, Миколаївщини, Криму, російські - сумні, замучені спекою якісь буряти з москалями в сорочках не за розміром, з печаткою совкової дідовщини. Українці служать вдома, росіяни ж - за три-дев'ять земель...
Ці вибори, гадаю, дуже зіпсували севастопольський клімат і визвали до життя багато з того, що лише жевріло. Але якось воно буде.
2005.07.23 | KEgor
вот-вот, так можно было врать в прошлом году (-)
2005.08.27 | ziggy_freud
Також згадаємо Калініград і Придністров*я
Калінінград:місто російської слави на пруській землі, із зас"аною могилою Іммануіла Канта, з усіх боків оточене ворожим НАТО. Місцеві кажуть: год назад єзділі в Росію
Придністров*я:
радянська республіка на території окремо взятого військового заводу. Южмаш часів парторга Кучми мабуть був більшим. І відповідно, мав більше шансів проголосити державність
варіант в Севастополі:
> 1. Російські миротворці
Це агресія РФ проти України = війна і міжнародна ізоляція Росії. Російська сфера впливу у Східній Європі врешті закінчиться на кордонах РФ.
> 2. Маріонетка на чолі бантустану.
Мєшков керував цілим Кримом. Воно йому допомогло?
> 3. Інформаційний психоз.
Вже маємо. В Криму він почався одразу, як червоні перемогли Врангеля.
> 4. Російські паспорти всім місцевим жителям
Спробуйте перевірити документи у випадкових 100 чоловік в Севастополі.
Питання: Скільки з них будуть громадянами РФ?
> 5. Тягуче перетікання бантустану в РФ.
Див. вище про Калінінград і Придністров*я. Все, що РФ може зробити в цьому напрямку, вона робить. І в нас не питається.
Росіяни кожного року влаштовують цирк в Криму і Грузії, щоб в Сочі було трохи більше відпочиваючих.
2005.07.23 | Роман ShaRP
І це правильно.
Як повідомлялося, зокрема, в листі на Майдан, цей закон містить багато антиконституційних та й просто дурних моментів.Вже не кажучи про те, що НМД Севастополю взагалі непотрібен ніякий "особливий статус", - НМВ в світі зазвичай особливий статус має лише столиця (якщо цей статус взагалі має якесь місто), і це теж правильно.
2005.07.23 | Раціо
А який особливий статус мають столиці?
Не в тому сенсі, що там уряд знаходиться, а як територіяльні громади. Шо, є спеціяльний закон про місто-герой Париж?2005.07.23 | Роман ShaRP
Вибачте, не встиг себе відредагувати
З виправленою версією згодні?Раціо пише:
> Не в тому сенсі, що там уряд знаходиться, а як територіяльні громади. Шо, є спеціяльний закон про місто-герой Париж?
А як же один з омріяних притулків *українських патріотів* - Washington, D.C.? Не знаю, герой чи не герой, але від інших міст ніби відокремили.
2005.07.23 | Раціо
І чому секретаріят ВР пропускає оце совкове "місто-герой"?
Що це за маразм такий і навіщо? До речі, на в'їздах до Києва теж такі написи стоять. І чого тоді зупинятися на півдорозі -- хай уже буде "вулиця-герой Прорізна", "Мешканцям будинку-героя №6 терміново погасити комунальні борги". Ганьба.2005.07.21 | NI_ZRADI
Про події 20 липня 2005 року у Севастополі
Борис ЗАГРЕВА та Сергій ОЛЕКСІЮК вимагають розслідувати факт завдання тілесних ушкоджень учасникам мирної акції у Севастополі військовослужбовцями Російського ФлотуДепутатське звернення з вимогою вжити невідкладних заходів щодо захисту прав і свобод громадян України, котрі 20 липня 2005 року брали участь у мирній акції у м. Севастополі, надіслали представники фракції УНП Борис ЗАГРЕВА та Сергій ОЛЕКСІЮК до генерального прокурора Святослава ПІСКУНА, голові Служби безпеки Олександра ТУРЧИНОВА, міністра внутрішніх справ Юрія ЛУЦЕНКА. Копії спрямовано також до голови парламентської фракції Української народної партії Юрія КОСТЕНКА та голови Парламентського Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, представника УНП Володимира МОЙСИКА.
Як наголошують автори документу, до них звернулися громадяни України, які 20 липня, після попереднього інформування Севастопольської міськдержадміністрації, проводили мирну вуличну акцію під українською символікою та гаслами “За прозорі партнерські стосунки”, “За дружбу між Україною і Росією”, “За договір оренди”, тощо, із встановленням наметів на вул. Вороніна, 5 у місті Севастополі.
Учасники мітингу поінформували представників фракції Української народної партії Бориса ЗАГРЕВУ та Сергія ОЛЕКСІЮКА, що “зважаючи на очевидні прояви агресії щодо мітингуючих з боку військовослужбовців Росії, вони звернулися до присутніх на місці події працівників української міліції за допомогою забезпечити громадський порядок і особисту безпеку учасників мітингу”.
Незважаючи на миролюбні заклики учасників мітингу, вони піддалися силовому впливу з боку опонентів, зокрема, військовослужбовців Росії. “Четверо військовослужбовців Російського Флоту знесли і знищили встановлений учасниками мітингу намет з українською символікою, завдали тілесних ушкоджень учасникам мітингу (всі ці події учасниками мітингу зняті на відеоплівку)”, - зазначається у документі. При цьому, йдеться у Зверненні, “працівники Севастопольської міліції проявили злочинну бездіяльність, спостерігаючи зі сторони”.
Також у документі зазначається , що після побиття громадян України на місці їхніх наметів з українською символікою встановили транспаранти з антиукраїнськими закликами.
На даний час, зазначають автори Звернення, противники згаданого мітингу фальсифікують матеріали про нібито терористичні наміри мітингуючих.
“Бездіяльність працівників Севастопольської міліції призвела не тільки до побиття учасників мітингу, порушення прав і свобод громадян, але й до фальсифікації матеріалів про те, що мирна акція має ознаки терористичної”, - наголошують Борис ЗАГРЕВА та Сергій ОЛЕКСІЮК. Більше того, як стало відомо народним депутатам, “після телефонного повідомлення чергової УМВС у м. Севастополі до МВС України, міністр Юрій ЛУЦЕНКО не віддав наказ припинити порушення прав громадян України, їх побиття, глумління над символікою нашої держави, а розпорядився не втручатися працівникам місцевої міліції, проявляючи недбалість, непрофесіоналізм і потурання антидержавним елементам”.
ДЖЕРЕЛО:
http://www.unp-ua.org
2005.07.22 | Мірко
Re: Про події 20 липня 2005 року у Севастополі
Зажадати віддати гуліґанів на суд. Якщо ні то цілий флот - чемодан, гавань, Мурманск!2005.07.23 | Тульский пряник
Руки коротки
Мірко пише:> Зажадати віддати гуліґанів на суд. Якщо ні то цілий флот - чемодан, гавань, Мурманск!
Иди, изучи соглашение, по которому до 2017 года ЧФ будет в Севастополе. А вот, будет ли к этому времени ржавая власть властью, это ещё вопрос.
2005.07.22 | Navigator
От це і є тріумф імперської Волі, а ту волю їм дає українська
держава.В Прибалтиці імперців "уняли" - і живуть мирно.
В Придністров"ї і Абхазії вони тримали карт-бланш.
І подивіться, як жменька придурків при фінансових вливаннях може розхитати держави!
Найяскравіший приклад - Янукович.
Того ж поля ягода.
...
Є закони - застосовуй.
Нема - приймай і застосовуй.
І карай тих, хто не застосовує.
...
Щодо поглядів місцевого кримського населення - то в більшості голів совіцько-фашистська тухта замішана на ОРТ.
І власть імущі пильно підтримують той баланс.
2005.07.22 | Стась
Щодо ОРТ
Navigator пише:> Щодо поглядів місцевого кримського населення - то в більшості голів совіцько-фашистська тухта замішана на ОРТ.
Діагноз поставлений вірно. Які будуть пропозиції щодо лікування?
2005.07.22 | Navigator
Там імперська реанімація працює на шлангах живлення -
кабельних мережах.Ті мережі ретранслюють зо 30 різних російських каналів.
Хворий отримує постінні ін"єкції і внутрівенно, і в попу
Потрібно розібратись з ліцензіями тих ретрансляторів, чи мають дозвіл на ретрансляцію.
ЧИ ПЛАТЯТЬ ВСІ ПОДАТКИ.
...
А нам потрібно видати козирний туз :
УКРАЇНОМОВНІ ВЕРСІЇ КАНАЛІВ "ДІСКАВЕРІ" І "ANIMAL PLANET" !!!
Загальних любимців.
2005.07.22 | yalovets
За всі кабельні мережі не скажу, але в мого оператора все гаразд
Зветься цей оператор "Девком" (http://www.devcomzone.com), там на сайті є сітка каналів, між іншим.Це, по-перше, найпотужнішій оператор Севастополя. А по-друге, дуже законослухняний. Мене це навіть іноді вражає. Тобто, наприклад, якщо йде трансляція якогось футбольного матчу, і всі права на нього на території України викупив якийсь український канал, то трансляція цього матчу по російським каналам не проводиться. Їх просто на цей час виимикають і показують щось інше. Отак от.
І ще, показовий приклад з виборів 2004 року. Коли депутати севастопольської Ради вимагали від директора "Девкому" вимкнути "5 канал" у його мережі, той сказав, що вимкне, коли буде рішення суду. І не вимкнув. Отак от.
Тому наїзди на кабельні мережі Севастополя стосовно законнності не мають сенсу. Все вони роблять по закону. Якщо будуть інші закони - будуть їх виконувати.
З іншого боку, Ви маєте рацію: дійсно, з тих десь 70 каналів, що показує "Девком" десь 40 - російські або російськомовні, і лише десь 20 - українські. Але ж скільки з тих ніби "українських" показують українське? Чи хоча б, в решті решт, українською мовою? Деякі вмикаєш, а там все те саме, що на російських каналах, майже ніякої різниці: ті самі серіали, фільми, російська мова.
Тому проблема, на мій погляд, не в кабельних мережах. А у відсутності ЯКІСНОГО УКРАЇНСЬКОГО ПРОДУКТУ. Буде якісний продукт - буде попит. Буде попит - будуть його показувати.
2005.07.27 | Navigator
Так от ці перекладені на українську канали і будуть якісними ук
раїномовними. Он в Воронежі російськомовний Діскавері, запущений в кабельну мережу, взяв з великим відривом перше місце в рейтингу.Севастополь потрібно потрохи привчати хоча б до звуків української мови.
Київ же привчився?
2005.07.27 | yalovets
Добра ідея. Треба робити укр.редакції Euronews,Discovery etc (-)
2005.08.29 | ziggy_freud
re: укр.редакції. Це стосується і паперових видань
і фільмів, і компутерних ігор,і ще багато якої іноземної продукції.
Якщо у нас виходить "локалізація" іноземного видання, як правило, складається враження, що її готувала бригада з "Мацковского комсомольца" 80х. Чого вартий один тільки Hustler із Бузиною у складі редакції. Це вже виходить справжня порнографія, і навіть не в сенсі демонстрації статевих зносин.
Недавно купив ліцензійний японський фільм, із задоволенням вирубив дубляж, і дивився його із оригінальним саундтреком і субтитрами. Гарний дубляж дійсно дорога річ, а субтитри можна зробити і українською.
2005.07.22 | Стась
Що можна протиставити?
Navigator пише:> Потрібно розібратись з ліцензіями тих ретрансляторів, чи мають дозвіл на ретрансляцію.
> ЧИ ПЛАТЯТЬ ВСІ ПОДАТКИ.
> ...
Ну, розібралися. Ну, прикрили парочку підвальних ретрансляторів. Але більшість операторів виявиться цілком законослухняною, інакше в тому бізнесі й не можна. Та й боротися методом глушіння неефективно, це ще досвід СРСР довів.
> А нам потрібно видати козирний туз :
> УКРАЇНОМОВНІ ВЕРСІЇ КАНАЛІВ "ДІСКАВЕРІ" І "ANIMAL PLANET" !!!
> Загальних любимців.
Підтримую обома руками.
Але як це допоможе боротися з політичною антиукраїнською пропагандою, що йде з боку Росії?
2005.07.22 | Roo
Їздити треба, відпочивати, спілкуватися
Їздити треба, відпочивати, спілкуватися. Подумайте над тим, щоб поїхати на море саме до Севастополю. Там теж є деяка курортна інфраструктура. Чудове море у Балаклаві. Дуже чисте. Особливо цікаво там для любителів підводного плавання, підводної рибалки. Величні скелі, особливо на мисі Фіолент. Ціни набагато дешевші, ніж на ЮБК.У самому Севастополі, по Лазаревській набарежній, безліч кафе. Ціни, знов таки, відносно невеликі.
Потім - Херсонес. Його стародавні руїни.
Зовсім не обов'язково будувати свої стосунки з цим містом на засадах проукраїнської культуртрегерської експансії. Поїдьте туди компанією, вдвох, втрьох - сам принцип спілкування сучасних інтелігентних людей українською між собою вже дає культурологічний ефект. Севастопольці не є агресивними. Антиукраїнськість виявляється головним чином в абстрактих категоріях. Як і антиамериканськість. Просто люди живих американців не бачуть.
І ще: не треба забувати, що на севастопольській землі справді дуже багато пролилося крові. Під час першої оборони і під час другої. Пам'ять про це методично підтримувалася в усі часи. Тож до Севастополя у цьому відношенні треба підходити дуже делікатно. Так само, як серед ленінградців не можна жартувати на тему блокади.
2005.07.23 | Сергій Кабуд
цього замало
тут потрібне значно масштабніше культурне втручання, можна відкити там добре профінансовану філію могилянки, і платити великі зарплати і стипендії, щоб російськомовних українців заохотити навчатися в класному університеті україномовному,ну і інші ініціативи в тому ж напрямку.
Надати Пласту чи іншій якійсь патріотичній організації молоді ділянку в Севастополі для створення спортивної бази і табору,
провести там українські фестивалі, тощо
2005.07.27 | Цар-Ящір
Українська реконкіста Севастополя: мозковий штурм
Сергій Кабуд пише:> Надати Пласту чи іншій якійсь патріотичній організації молоді ділянку в Севастополі для створення спортивної бази і табору, провести там українські фестивалі, тощо
Вже надали, створили та провели. І нічого крім зрозумілого роздратування глядачів та зайвої демонстрації другосортності не досягли. Усіляке парубкування цього кшталту стійко асоційована з відомим шапіто Ст. Хмари 1992 р. та марґінальним обличчям активу міського українства.
Українська реконкіста Севастополя не має, перш за все, нести ознак "мовної нетерплячки". А по-друге, вона має пахнути грошіма, престижем та модним шармом.
Пропозиція про севастопольські філії Політеха та Могилянки - чудово! Потрібна ж якась противага тамтешньої філії МГУ з викладачами в штатському...
Діскавері українською - теж перфект.
Чому наукові суда зараз возять шмоття з Істанбулу? Поновити в місті справжній національний науковий центр - чи біологічний, чи суднобудівничий, чи глибоководних досліджень, ачи всі разом. Загальнонаціональний, підкреслюю.
Чому легка промисловість ледве жевріє, а в Камишовому порті суцільний металобрухт? Даєш нові фабрики та торгівельно-риболовчий порт!
З українською мовою діловодства та шаленими заробітками (усе, усе знаю, але ж не завжайте мозковому штурмові!). За гроші будь-яка людина забалакає будь-якою мовою.
А концерти україномовних зірок (звичайно ж, не поплавських з сердючками)? Коли музика гуцає, всі зберуться.
А реґіональні квоти в престижних українських вузах для абітури з Севастополя? (це заохотить вивчати мову в школах)
А кошти на утримання збройних сил? Уявляєте собі різницю між виглядом совіцького та анґлійського матроса? Така сама має бути й поміж російським та українським. Аби видно було на вулиці. Не такий в нас великий флот. Відняти трішки від товстопузих митників чи там кого та додати на харч воякам, аби путінські "колеґи" заздрили.
Звідси не видно: чи є там в Києві хтось такий шармовитий та смачний (видавник, культпрацівник, король стилю тощо) що приїде до Севастополю та зробить київський шарм модним хоча б на тиждень? Якщо є, тож хай їде.
Севастополеві вже набридли жовті шароварні вуса розливу першіх років незалежності. Йому треба показати модну ґлянцеву Україну, якщо така взагалі існує.
Висуваймо бідь-які ідеї, хай навіть цілком прожективні. Щось, а залишиться.
Мозковий штурм! Про це в Україні ще не думали.
2005.07.27 | NI_ZRADI
В цілому правильно але...
Непогано було б збільшити кількість Україномовних газет в Криму. Натомість, зараз, як Ви знаєте закривають останню Україномовну газету Криму.Непогано було б збільшити кількість бібліотек де можна почитати Україномовну книжку. Натомість, зараз, як Ви знаєте закривають останню Українську бібліотеку Севастополя.
А все тому що у владі недостатньо Українських патріотів. Тому ідучи на вибори 2006 року подумайте за кого Ви будете голосувати. А зараз подумайте, а чи не час Вам вступити до ПРОУКРАЇНСЬКОЇ партії, для того щоб мати можливість активно підтримати її під час передвиборчої гонки. Не час зараз залишатися осторонь політики. 2006 рік буде НАЙВАЖЛИВІШИМ в Українській історії. Від результатів цих виборів буде залежати власне, чи буде існувати УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА, чи ні?
2005.07.27 | yalovets
Правильно пише Цар-Ящір. Залишилося вкласти в усе це гроші (-)
2005.07.27 | So_matika
Re: Українська реконкіста Севастополя: мозковий штурм
Цар-Ящір пише:> Українська реконкіста Севастополя не має, перш за все, нести ознак "мовної нетерплячки". А по-друге, вона має пахнути грошіма, престижем та модним шармом.
Дуже розумно.
Тепер потрібно, щоб це зрозуміли уряд і Верховна Рада.
2005.07.27 | Navigator
Так це генеральна ідея. Від претижу і шарму Західної Європи
у емігрантів віднімається язик. Рідний.Аби то в Україні був європейський рівень життя!
Ті ж російські прибалтійські діаспори бояться тільки одного - висилки на Родіну. Бо рівень життя мають кращий, як в Росії.
2005.07.27 | Стась
Так, у Європі престиж та шарм ідуть зпочатку
А от більшість дописів тут чомусь про інше - як українізувати Севастополь.А головною темою має бути - як зробити севастопольців громадянами України, а не іншої держави не тільки за паспортом. Як зробити так, щоб вони відчували себе громадянами України, вболівали перш за все саме за Україну, а потім вже за Росію чи якусь іншу країну.
2005.07.27 | NI_ZRADI
Елементарно, Ватсон
Хочеш зробити людину громадянином України. Для початку навчи її розмовляти Українською мовою. Рецепт не мій, його використали естонці і латвійці. І ти знаєш, допомогло!!!А щоб Українську мову знати було вигідно і престижно, треба нарешті почати виконувати закон, який чітко говорить: "Держслужбовці ЗОБОВ'ЯЗАНІ ЗНАТИ УКРАЇНСЬКУ МОВУ". Хто не знає, той має бути звільненим за некомпетентність. І тоді знати Українську мову буде і вигідно, і престижно. І всі хто не зовсім тупий вивчать нарешті державну мову. А коли еліта суспільства почне спілкуватися Українською мовою, тоді зникне будь-який натяк на сепаратизм. Адже, кого мова - того й влада!
2005.07.27 | Цар-Ящір
Естетика - важливо!
Ніііі, панство.... Не з мови починати...Навчилася, припустимо, Севастопольска адміністрація мови. Балакає по коридорах суржиком: "сообщаїмо, що за відчотний квартал..."
Все, зукраїнізували Севастополь?
Треба ураховувати ще естетичний момент.
Севастополь - напрочуд красиве місто, одне з найкрасивіших в Україні.
А мовою досі тут розмовляли некрасиві люді:
- жовтовусі бандуристи
- всякі владні кабанячі обличчя
- прищаві пластуни
- всілякі сердючки та гусі золоті
І ці ж самі люди позиціонували себе як провідники української культури.
Людей приваблювати треба. Заманювати. Ґлянцем.
Видумати для Севастополя щось красиве українське... Та багате...
Думаю.
2005.08.26 | sofu
влучна формула: глянц і грощі (-)
2005.08.27 | 100%
Все це добре
знайшлись гроші, люди, інші ресурси. Напружились і досягли. Але ж людям набрешуть, що то заслуга лужкова. Можливо з цього починати ?2005.08.30 | Сергій Кабуд
100% підтримка!(-)
2005.07.23 | Сергій Кабуд
всю владу в севастополі треба міняти і ставити полк поліцаїв з
галичини на випадок провокаційвсіх хуліганів - видворяти до Росії.
Поважають лише силу
Діє лише сила.
Тут ми можемо лише вимагати від Київу діяти жорстко
так само і Тузла, і Придністровя і теріторії які ми маємо отримати за голодомор.
2005.07.23 | Мірко
Влучно Сергію! (-)
2005.07.23 | Мірко
Ненавиджу імперіялістів! (-)
2005.07.23 | Roo
Re: всю владу в севастополі треба міняти і ставити полк поліцаїв з
Сергій Кабуд пише:> галичини на випадок провокацій
А може загін галичан у Севастополі - це і є найбільша і найдурніша провокація? Чим галичани краще від херсонців та миколаївців?
> всіх хуліганів - видворяти до Росії.
На якій підставі? Чому не в міліцію, чи то пак, до уявної севастопольської галицької буцегарні?
>
> Поважають лише силу
Ви теж поважаєте лише силу?
> Діє лише сила.
Подумайте самі над своїм твердженням зайвий раз.
> Тут ми можемо лише вимагати від Київу діяти жорстко
Хто це "ми"?
> так само і Тузла, і Придністровя і теріторії які ми маємо отримати за голодомор.
Севастополь - не Тузла і не Придністров'я! Севастополь - вже у складі України і вирішувати його проблему треба лише з позицій, що у ньому основна частина мешканців є українськими громадянами. Не змішувати це з фактом російської присутності. Присутність там Росії - це інше питання. Ваша точка зору щодо Севастополю - злочинна для України. Ви позбавляєте севастопольців шансу стати лояльними до України. "Насильно мил не будешь!"
2005.07.23 | Сергій Кабуд
важко уявити шо там насправді
але з повідомлень в пресі складається враженя що там готується провокація силами іноземної держави, готується вялотекуче роками.Це цілком доцільно для незалежної країни якою є Україна зробити все щоб припинити антидержавну діяльність.
До того ж це було б позитивом в плані формування самоповаги українців.
Не секрет що ми не відчуваємо себе незалежною країною.
наші лідери ніколи не поводилися і не проводили незалежної політики, де б національні інтереси,-
а саме добробут, беспека і процвітання всіх нашіх громадян і зріст потужності Держави та її економіки і політичного положення,
були б пріоритетами політики.
Якщо розглянути фактичне положення України по відношенню до Росії, то воно є васальським і економічно і політично.
Севастополь не є таке собі самовиникле явище начебто російського сепаратизму.
Це роками збудоване і підгодоване джерело нестабільності саме в стратегічному місті західного криму
це операція в тій самій низці шо придністровя чи абхазія, троха меньшого масштабу ніж чеченська війна, але цілі тіж самі
2005.07.23 | Сергій Кабуд
а я дію. були випадки і силою, якщо потрібно(-)
2005.08.27 | ziggy_freud
Re: всю владу в севастополі треба міняти і ставити полк поліцаїв з
Сергій Кабуд пише:> галичини на випадок провокацій
В поліції мають служити місцеві. Хоч трохи. Інакше вона сприйматиметься як окупаційна армія.
> всіх хуліганів - видворяти до Росії.
Хіба що це громадяни РФ.
Осіб без громадянства за цією логікою доведеться топити в морі. І як тоді бути з правами людини???
> так само і Тузла, і Придністровя і теріторії які ми маємо отримати за голодомор.
Коли Україна отримає Кубань чи Ростовську область, що вона з ними робитиме? Хай вже в РФ лишаються. Або, як зовсім дістане Путін, створюють "самостійні держави". На кшалт Абхазії
2005.08.27 | Роман ShaRP
Заспокойтеся, це ж кабуд.
У нью-йоркського любителя куріння коноплі, музики техно та групового сексу Сірожі Кабуда надзвичайно екстремальні погляди на Україну.Захоче - запросто знаходить в Україні ї% пропутінських виборців (http://www2.maidan.org.ua/n/free/1124039079), де ї% - 30 або 40, бо точно невідомо. (http://www2.maidan.org.ua/n/free/1124066336)
Хочте познайомитися з великим знавцем України поближче? Зазирніть до його LiveJournal, http://www.livejournal.com/users/xyu/ ,це просто диво якесь.
Пояснювати йому реалії цього світу, як і будь-якому іншому "воїну Джа" - марнотратство часу.
2005.08.28 | Сергій Кабуд
ну тоді будемо чекати хто раніше кремляки зроблять нову ПМР чи
україна викине провокаторів і окупаційне військосевастополь найкраща локація для бази НАТОвських човнів
2005.08.28 | ziggy_freud
бояться сильних, а над дурними...
лише сміються.Згадайте останні російські "демонстрації сили". Багато з них мали прямо протилежні наслідки. Гнати в шию треба ворогів. А з своїми громадянами переважно мирно домовлятись.
Сергій Кабуд пише:
> україна викине провокаторів і окупаційне військо
Є міжнародні угоди щодо Севастополя. Спасибі Кучмі та іншим агентам кремлівського впливу. Їх можна денонсувати тільки у разі серйозних порушень іншою стороною. Наприклад, десантування морпехів на нашій території. Зокрема, з метою участі в українських виборах.
Чому Китай свого часу не викинув "окупантів" з Гонконга? Вони могли це зробити. А сенс?
> севастополь найкраща локація для бази НАТОвських човнів
А також - потенційний курорт і туристичний центр. Який може бути туризм у місті, де половина вулиць впирається в рос. "запрєткі"?
2005.07.23 | Роман ShaRP
Немає "примінюй"
Navigator пише:> Є закони -
примінюй.> Нема - приймай і
примінюй.> І карай тих, хто
непримінює.Є "застосовуй"
2005.07.23 | Роман ShaRP
UVMOD п.9 "Передруки"
Цитую Правила:Якщо ви подаєте на форум передрук із іншого джерела, обов"язково додавайте посилання на першоджерело та автуру. Якщо цей передрук не може бути класифікований як поточні новини, додавайте також ваші коментарі - чому ви вважаєте цей текст цікавим для читачів сайту. "Воно і так зрозуміле" за коментар не вважається.
В даному повідомленні не зазначена автура, і відсутні коментарі. Передрук робився з іншого джерела, яке вказане наприкінці.
2005.08.26 | Оk
Заява з приводу закриття української дитячої бібліотеки (/)
З ПРИВОДУ ЗАКРИТТЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДИТЯЧОЇ БІБЛІОТЕКИ В СЕВАСТОПОЛІУкраїнська громада Севастополя і громадськість України стурбовані політикою властей Гагарінського району м. Севастополя, спрямованою на ліквідацію Українського центру та єдиної у місті дитячої україномовної бібліотеки, що створені на базі дитячих ясел-садка № 88.
З 17 травня 1999 року зазначеий дитсадок має статус дошкільного навчального закладу з пріо¬ритетним навчанням і вихованням українською мовою, а до днів святкування 10-ї річниці Незалежності України севастопольська влада офіційно репрезентувала його як Український центр. Проте впродовж 2001 - 2004 років та першої половини поточного року Центр так і не запрацював. З 10 квітня 2001 року відповідальні працівники Гагарінської райдержадміністрації м. Севастополя та нинішній директор дитсадка Л. О. Галянт гальмують його діяльність, намагаються ліквідувати дитячу україномовну бібліотеку, створену при дитсадку, а також закрити і перепрофілювати сам дитсадок.
Відверта антиукраїнська позиція і методи керівництва посадовців Гагарінського району м. Севастополя та директора ясел-садка Л. О. Галянт призвели до того, що до дитсадка приймають переважно дітей офіцерів російського флоту, яким буцімто не потрібне знання української мови. Цілеспрямовано й систематично зриваються планові заняття з вивчення української мови. Вихователі бояться заходити до приміщення бібліотеки за літературою, необхідної для цих занять, і просять бібліотекаря приносити книжки до груп потай від директора. Вихователів, які володіли українською мовою, звільнили, а для тих, які залишилися, створено такі психологічні умови, що багато хто, не витримуючи глибокої зневаги до всього українського, постійних грубощів і приниження, воліє піти з садка сам. Останнім кроком держадміністрації Гагарінського району м. Севастополя, на території якого розташований дитсадок, та директора зазначеного дитячого закладу стала спроба цілковитої ліквідації української бібліотеки. Формальним приводом є звинувачення бібліотекаря Є. І. Вітвіцької та інших активістів української громади, які створювали і підтримують бібліотеку, у несплаті орендних платежів за приміщення. На жаль, нещодавно недруги українства та української культури у Криму одержали цілком офіційну і дуже серйозну підтримку - рекомендаційний лист Міністерства фінансів України та Мінфіну АР Крим про оптимізацію системи закладів культури у зв'язку з нестачею коштів на їх утримання.
Українська Консервативна партія заявляє, що спроби ліквідувати єдину в м. Севастополі українську бібліотеку і україномовний дитячий садок-ясла є логічним продовженням антиконституційної, злочинної, антиукраїнської діяльності чиновників Севастополя зокрема і Автономної Республіки Крим загалом, для якої останнім часом є характерним масове закриття українських бібліотек. Тривожна тенденція щодо закриття і перепрофілювання дитячих бібліотек простежується в усій Україні. Так, наприклад, нині триває боротьба громадськості проти закриття Полтавської міської дитячої бібліотеки.
Українська Консервативна партія рішуче засуджує ці та інші прояви українофобії на території суверенної і соборної Української держави і вимагає від чиновників усіх рангів і етнічного походження дотримання чинного українського законодавства та поваги до представників титульної нації, шанобливого ставлення до мови і культури народу, на землі якого їм судилося народитися, оселитися і працювати.
У зв'язку з обставинами, які склалися навколо україномовного дитсадка та єдиної української бібліотеки у м. Севастополі, Українська Консервативна партія вимагає:
1. Назавжди припинити будь-які спроби закриття або перепрофілювання дитячих ясел-садка № 88 м. Севастополя, а також ліквідації україномовної дитячої бібліотеки, створеної при цьому дитячому закладі.
2. Негайного звільнення нинішнього директора дитячих ясел-садка № 88 м. Севастополя Л. О. Галянт і призначення на цю посаду фахівця, який визнає чин¬не законодавство України, її самостійний державний статус і право українців та представників інших національностей, що проживають у м. Севастополі, на дошкільну підготовку своїх дітей в українському національному дусі й державною українською мовою.
3. Невідкладного розслідування антиукраїнської діяльності і покарання відповідних чиновників Севастополя та Гагарінського району міста за цілеспрямований спротив утвердженню української культури й мови на території міста і спроби ліквідувати український Культурний центр, україномовну бібліотеку та ясла-садок № 88 м. Севастополя.
4. Припинення цинічної, антинародної політики одурманений населення Криму через масову ліквідацію українських бібліотек та за допомогою інших форм відлучення його від друкованих й електронних носіїв української духовності, мови й інформації.
5. Надання постійної і всебічної державної допомоги Українському центрові та україномовній бібліотеці м. Севастополя.
6. Негайного збільшення в м. Севастополі та в АР Крим кількості україномовних дошкільних навчально-виховних закладів, шкіл і бібліотек.
7. Створення і. забезпечення державної підтримки Українських культурних центрів у містах Сімферополі й Севастополі, у всіх районних центрах та інших населених пунктах АР Крим.
Розуміючи державницьке значення утвердження української мови і культури в Криму, а також визнаючи безумовне право україномовного населення м. Севастополя на вільне долучений до інформації та скарбів української культури, навчання своїх дітей рідною українською мовою. Українська Консервативна партія з серпня 2005 року власних постійних благодійних платежів на оренду приміщення Українського центру й української бібліотеки у Севастополі.
Президія
Національної Ради Української Консервативної партії.
Обговорення на форумі
http://forum.fraza.com.ua/read.php?1,7634
2005.08.26 | Оk
Порушено кримінальну справу проти голови міськади Севастополя(л)
за ст. 364 ч.2 та 365 ч.1 ККhttp://www.unian.net/ukr/news/news-83942.html
2005.08.26 | nash
Назва гнусна, стаття добра, за одним хіба що винятком
NI_ZRADI пише:
>
>
> За створення атмосфери антиукраїнського психозу в місті (під час кандидування в президенти України Віктора Януковича такий психоз там уже фактично був організований, причому зразковим чином) буде неважко провести з ініціативи мера і міської ради референдум про приєднання міста Севастополя до Російської Федерації з автоматичним виходом цього регіону зі складу України.
Не треба паніки:))). Місцевий референдум про зміну території України - що референдум у Жмеринці про приєднання до нього Марса.
> ...Цікаво, а як би змінилися настрої в місті, якби Київ нарешті взяв і профінансував не будівництво помпезних храмів, а створення філій Києво-Могилянської Академії чи столичної Політехніки? І якби телерадікомпанія "Бриз" ВМСУ (єдина з числа тих, що звуться "патріотичними") мала не годину ефірного часу на місцевому телебаченні (на більше грошей немає), а хоча б п‘ять-шість годин?
Отут - respect!!!
2005.08.27 | NI_ZRADI
Шановний, а Ви яким місцем думаєте?
nash пише:>
> Не треба паніки:))). Місцевий референдум про зміну території України - що референдум у Жмеринці про приєднання до нього Марса.
Якщо Жмеринка захоче приєднатися до Марсу, і якщо у Марса будуть другі за величиною у Всесвіті ядерні війська, то Жмеринку БЕЗПЕРЕЧНО буде приєднано до Марсу.
Тепер повернемося від справ космічних до справ Земних. Абхазія захотіла відділитися від Грузії (місцевий референдум), Росія ввела війська. Результат? Самі докумекаєте чи треба пояснити?
Приклад другий. Придністров'я захотіло відділитися від Молдови (місцевий референдум), Росія ввела війська. Результат? Самі докумекаєте чи треба пояснити?
Севастополь. Поки що не прийняв рішення про відділення, але російські військові вже керують містом. Що буде після референдуму? Самі докумекаєте чи треба пояснити.
А взагалі дуже раджу прочитати ось це:
http://propovidi.narod.ru
Дуже знаєте лікує від непотрібних ілюзій!
2005.08.27 | nash
Однозначно - не тим місцем, яким думали ви, коли писали
це запитання. Я завжди думаю головою і коректно розмовляю до того моменту, коли бачу повторне хамство. Так що раджу вам вдруге не писати в такому тоні.А наведені вами приклади - чи Абхазія, чи Придністров'я стали частиною Росії? І не стануть, допоки відповідно Грузія та Молдова на це погодяться, а цього я думаю не буде ніколи.
2005.08.27 | NI_ZRADI
Re: Однозначно - не тим місцем, яким думали ви, коли писали
nash пише:> А наведені вами приклади - чи Абхазія, чи Придністров'я стали частиною Росії? І не стануть, допоки відповідно Грузія та Молдова на це погодяться, а цього я думаю не буде ніколи.
Фактично Абхазією і Придністров'ям керують із Москви. Де-юре вони звісно не є частиною росії, але де-факто є. Крім того хто може стверджувати, що на території Абхазії діють грузинські закони, чи на території Севастополя - Українські? Давно вже не діють! А будуть діяти? Наврядчи! КГБісти розуміють лише мову сили, а Україна, Грузія, Молдова цієї сили не мають. Чому? Безхребетне керівництво. Он знову поїхали у Казань, цілувати дупу тамтешньому хану. Бо без дозволу хана навіть в туалет сходити страшно. І було б це все смішно, якби я жив у Канаді, а не в російській колонії під назвою Україна.
2005.08.27 | nash
Re: Однозначно - не тим місцем, яким думали ви, коли писали
NI_ZRADI пише:> nash пише:
> > А наведені вами приклади - чи Абхазія, чи Придністров'я стали частиною Росії? І не стануть, допоки відповідно Грузія та Молдова на це погодяться, а цього я думаю не буде ніколи.
> Фактично Абхазією і Придністров'ям керують із Москви. Де-юре вони звісно не є частиною росії, але де-факто є. Крім того хто може стверджувати, що на території Абхазії діють грузинські закони, чи на території Севастополя - Українські? Давно вже не діють! А будуть діяти? Наврядчи! КГБісти розуміють лише мову сили, а Україна, Грузія, Молдова цієї сили не мають. Чому? Безхребетне керівництво. Он знову поїхали у Казань, цілувати дупу тамтешньому хану. Бо без дозволу хана навіть в туалет сходити страшно. І було б це все смішно, якби я жив у Канаді, а не в російській колонії під назвою Україна.
Отут з Вами немає про що сперечатися - абсолютно згоден. Шануймося!:)
2005.08.27 | NI_ZRADI
Шануймося!
Приємно бачити людину, що дивиться на світ не через рожеві (помаранчеві?) окуляри. Бо вже дістали недоумки, які не здатні реально оцінити ситуацію в країні і закривають очі на існуючі РЕАЛЬНО проблеми. Вони думають, що якщо сказати ніби проблеми не існує, то вона автоматично зникне. Це ж треба бути такими дурнями:)2005.08.27 | Михайло Свистович
Re: Однозначно - не тим місцем, яким думали ви, коли писали
NI_ZRADI пише:>
> Фактично Абхазією і Придністров'ям керують із Москви. Де-юре вони звісно не є частиною росії, але де-факто є.
Не є Придністров"я де-факто. Інакше б не було у нього проблем переправляти свої вантажі через кордон України.
>
> Крім того хто може стверджувати, що на території Абхазії діють грузинські закони, чи на території Севастополя - Українські?
На території Севастополя більшість українських законів діють. Порівняння некоректне.
>
> І було б це все смішно, якби я жив у Канаді, а не в російській колонії під назвою Україна.
Україна не є російською колонією.
2005.08.27 | Михайло Свистович
На додачу до того, що написав Наш
NI_ZRADI пише:>
> Якщо Жмеринка захоче приєднатися до Марсу, і якщо у Марса будуть другі за величиною у Всесвіті ядерні війська, то Жмеринку БЕЗПЕРЕЧНО буде приєднано до Марсу.
Не буде.
> Абхазія захотіла відділитися від Грузії (місцевий референдум)
Не було там референдуму. Війна була.
>
> Придністров'я захотіло відділитися від Молдови (місцевий референдум)
Теж була війна без референдуму.
>
> Росія ввела війська.
Не вводила Росія війська до Придністров"я. Вони там були.
> Севастополь. Поки що не прийняв рішення про відділення, але російські військові вже керують містом.
Не керують.
> Що буде після референдуму?
Нічого не буде.
2005.08.29 | Оk
Готується проект закону "Про місто Севастополь" (\)
29.08.2005, 17:56Р.Бессмертный поручил Минюсту подготовить законопроект о городе Севастополе
Сегодня под председательством Вице-премьер-министра Романа Бессмертного прошло совещание, на котором обсуждалась концепция правительственного законопроекта о статусе города Севастополь. Об этом ЛІГАБізнесІнформ сообщили в пресс-службе Р.Бессмертного. На совещании по этому вопросу делал доклад Министр юстиции Роман Зварич, который готовит соответствующий документ. По его словам, "в концепции законопроекта заложены геополитические и исторические особенности города, его стратегическое значение, особенности осуществления исполнительной власти и местного самоуправления". Министр юстиции подчеркнул, что "речь идет о городе-регионе Севастополе", и отметил, что "при рассмотрении концепции руководствовались комплексом подготовленных законопроектов "О территориальном устройстве Украины", "О местном самоуправлении в общине", "О местном самоуправлении в районе", "О местном самоуправлении в регионе", "О внесении изменений в Закон "О местных государственных администрациях".
"Кабмин не собирается сегодня менять своих позиций по административно-территориальному законодательному пакету, потому законопроект о статусе Севастополя будет готовиться в таком же ключе", - сообщил Р.Зварич.
Вице-премьер-министр Украины Р.Бессмертный поручил Министерству юстиции при участии Севастопольской горгосадминистрации и горсовета до 20 сентября подготовить проект закона Украины "О городе Севастополе" и подать его на рассмотрение Кабмина. В этот же срок научно-исследовательский институт геодезии и картографии должен подготовить модель административно-территориального устройства Севастополя на базе представленной концепции законодательного обеспечения статуса города Севастополь. "При подготовке документа необходимо прислушиваться к мнению людей, и, если есть потребность, выехать на место", - подчеркнул Р.Бессмертный.
На совещании присутствовали представители министерств, народные депутаты Украины Юрий Ключковский и Борис Беспалый, руководители Севастопольской горгосадминистрации.
www.liga.net