"День" згадав про "Майдан"
07/21/2005 | Ukrpatriot(patriot)
Як лідерів не перетворити на ідолів?
Ольга ВАСИЛЕВСЬКА, «День», Ольга МАКСИМОВА
http://www.day.kiev.ua/145404/
ФОТО МИКОЛИ ЛАЗАРЕНКА
ДОТОРКНУТИСЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА. ВІКТОР ЮЩЕНКО ПІД ЧАС ПОЇЗДКИ У ПЕРЕМИШЛЬ
Про месіанську природу нинішнього керівництва країни суспільство попередили вже давно. Багато повірило. І ось у новинних сюжетах ми бачимо, як тягнуться до Президента десятки рук із надією доторкнутися, як падає на коліна перед прем'єром дорослий чоловік із якимись подяками та словами про «велику честь вітати», як чогось тисячі наших співгромадян, нехтуючи труднощами й екологічною безпекою, видираються на Говерлу — «щоб із Ющенком»... А ще — продовжують тішити главу держави спогадами про його грандіозний успіх на революційному Майдані, вітаючи його, де це зовсім недоречне, помаранчевими прапорами його партії. У когось із представників владної команди, як у віце-прем'єра Миколи Томенка, подібний «захват любові» спричиняє відторгнення, про що він заявив недавно на круглому столі в «Дні». Але в когось, очевидно, ні.
Із запитанням «Як лідерів держави не перетворити на ідолів?» «День» звернувся до експертів.
Євген ГОЛОВАХА, доктор філософських наук, заступник директора Інституту соціології НАНУ:
— У нас сьогодні формується не один культ. Культ сьогодні — плюралістичний. Це й відрізняє сучасну ситуацію від тієї, що складалася за часів Радянського Союзу. Головний культ на цей момент — Майдан. Ним клянуться і заклинають. Це таке собі абсолютне добро або зло. Деяка «святість» спостерігається й відносно Президента — критикують кого завгодно, але не його. Ознаки «небесної природи» певною мірою присутні й у прем'єр-міністра. Створюється своєрідна «свята Трійця зі святим духом Майданом».
Боротьба з культами в цивілізованих суспільствах уже давно виробилася — іронізують стосовно себе, не сміються над своїми попередниками та не вважають, що одна подія може докорінно перевернути світ. Але я думаю, що такий культ, який ми можемо спостерігати зараз в Україні, не дуже довго протримається, адже багато в чому це наслідок сформованих під час зміни влади надій і очікувань. Було б добре, якби у влади та у ЗМІ було більше гумору.
У більшості людей існує ілюзія, що є влада, яка хоче зашкодити народу, а є та, яка робить усе для народу. Але влада не думає про те, хоче вона принести шкоду чи добро. Вона стурбована тільки тим, як самовідтворитися, зберегтися. А для цього є два способи: або досягнення успіху в різних сферах життя суспільства, або культивування любові та страху в населення. Кожна влада обирає свій шлях. Але певний контроль над владою необхідний: ті країни, які встановили цей контроль, не дають владі самовідтворитися свинським способом. А в нас такого контролю, на жаль, ще немає.
Андрій КУРКОВ, письменник:
— Тут слід задіяти лише один інструмент — гумор та іронію. Якщо самі лідери держави сприймають такі речі всерйоз, це значить, що або система зовсім хвора, або лідери не розуміють, що вони роблять. Я помітив, що у нас подекуди проявляється стрімкий потяг до язичництва. З цим, звичайно, треба боротися, і перш за все — самим лідерам. У нас не повинно бути ікон серед лідерів, бо навіть до святих зараховують лише після смерті. А якщо лідери почнуть агресивно сприймати іронію, це покаже, що вони далеко не святі.
Олександр ГУБЕНКО, головний редактор журналу «Практична психологія і соціальна робота», кандидат психологічних наук:
— Зараз спостерігається процес раціоналізації образу Президента, оскільки багато людей не відчувають очікуваних реформ і відбувається збайдужіння до феномену помаранчевої революції. Фіміам, який розкурює оточення глави держави, спостерігався і в інші епохи, тому в цій ситуації я не бачу нічого нового. Проте керівники держави можуть приймати настрій свого оточення за настрій народу, тому існує небезпека сприйняття не реальної ситуації та реальних подій, а пропущеної через фільтр наближених і ЗМІ інформації. Це блокує зворотний зв'язок між народом і керівником. Інформаційний кокон, що створюється оточенням лідера, заважає йому приймати правильні рішення, бачити справжню ситуацію, що може призвести до застою в соціальному житті та перешкодити реформам. Щоб уникнути цього, треба заохочувати опозиційні незалежні ЗМІ, прислухатися до незалежних експертів і досліджень незалежних центрів, які дозволяють побачити іншу сторону істини та виправити створювану оточенням лідерів картину світу.
Дмитро ВИДРІН, директор Європейського інституту інтеграції та розвитку:
— На жаль, суспільство не може вистрибнути з оболонки деяких своїх уявлень і свого світогляду, тому в традиціях нашої політичної культури існує ставлення до начальства, як до чогось незвичайного, сакрального. Але, здається, що це в нас минає, оскільки влада стає дедалі менш таємничою та більш прозорою завдяки інтернету та роботі журналістів. Щоправда, процес цей рухається дуже повільно. Тому поки люди не зрозуміють, що головне — це індивідуум, суспільство, що влада повинна поклонятися народу, а не народ владі, — вони падатимуть у ноги та називатимуть своїх дітей іменами політиків, які ще не заслужили такої благоговійної поваги. На жаль, таке ставлення людей до влади може тривати десятиріччя або навіть століття. І протидіяти цьому можна лише підвищенням політичної культури населення та самої влади. Іншого секрету немає.
ДО РЕЧІ
Своїми враженнями про подорож з Президентом на Говерлу ділиться на форумі сайту «Майдан» (http://www2.maidan.org.ua) киянка, організація якої отримала відповідне запрошення. «День» наводить найпоказовіші уривки з розповіді дівчини.
"У день перед від'їздом... повідомили тільки місце збору для посадки в автобуси. Людей везли в гори, для сходження на двотисячник, але навіть не розказували, що брати з собою, у що вдягатися тощо...
Нас очікувала нічна подорож до Закарпаття. ... Поспати сидячи більшості так і не вдалося. В результаті невиспані і з занімілими кінцівками ми під'їжджали до Заросляку, звідки і мали підійматись на Говерлу. Теж чудова ідея організаторів — давати абсолютно непідготовленим людям таке фізичне навантаження та ще й після безсонної ночі.
...Безкінечний потік людей, як на мітинг, проходить повз нас і йде вгору... Людей не розбили на групи, не дали інструкторів, не провели ЖОДНОГО інструктажу — ні з техніки безпеки, ні з того, як іти. Не пояснили новачкам і систему руху — скільки йти і як часто бажано робити привали. Натовп наввипередки стартонув з КП (поспішали потрапити на Говерлу, щоб не пропустити Ющенка), не уявляючи, чим ці перегони відгукнуться на висоті для легенів і ніг.
На базі Заросляк ми отримали в зуби прапори(ми помаранчеві швиденько поміняли на захоплені з дому державні прапори). Від дівчинки, що стояла в наметі і роздавала прапори, почулась гнівна фраза, що «спершу беремо помаранчеві, а як залишаться флагштоки — тоді одягнете на них блакитно-жовті».
Досить густо стояли МНСівці. Та чомусь навіть не пробували розрулювати «пробки» на стежках. Прикол в тому, що паломництво на гору тривало з самого ранку. Відповідно, хтось вже звідти повертався, а хтось туди тільки йшов. А стежка для обох напрямів чомусь обиралась одна, і та вузька. В горах на підйомі зі стежки не особливо вправо-вліво зійдеш, тому доводилось продиратись через густі зарості ялівця чи обдирати коліна об каміння.
На Говерлі творився жах. Більше 4-5 сотень людей, до хреста — не пройти, там Ющенко. ...Починало накрапати. Треба було негайно спускатись. Та це, схоже, розуміли не всі. Люди все йшли і йшли. Я побачила, що з Говерляни починають підйом все нові групи людей, а МНСівці, незважаючи на дощ, навіть не пробують їх завертати.
...Коли розпочалась злива з градом, і натовп в паніці почав покидати Говерлу, я була вже на Говерляні. Кажуть, двох людей затоптали насмерть, але замовчують це. Стежки за лічені хвилини перетворились у сельові потоки з камінням, земля — у слизьку глину. Єдиний відносно безпечний шлях униз лежав через метрові зарості ялівця. Треба було міцно схопитись руками за колючі гілки, а ногами притоптувати ті кущі, що нижче, і йти по них... Багато людей ковзали і постійно падали на каміння у потоках води із землею, що були на місці колишніх стежок. Це дуже небезпечно. Але герої- МНСівці стовбичили собі і далі щодвадцять метрів і знов-таки не пробували якось організувати людський рух — у даному випадку — позганяти їх зі «стежок».
...Ми поїли гарячої їжі десь в Чернівецькій області. Вночі багато хто кашляв крізь напівсон, бо нормально спати звичайно ж, було неможливо. Десь паралельною трасою їхав «Ікарус» з нашого київського автопоїзду. У ньому не вистачало однієї людини. Він помер, не дійшовши до вершини кілька десятків метрів...
Я дивуюсь — невже хтось зі штабістів подумав, що вивезти стільки людей на Говерлу — це все одно, що зробити мітинг??? Невже нікому не буде висунуто звинувачень в злочинній халатності? Невже на цих хлопців з МНС мені і далі доведеться сподіватись в екстремальних ситуаціях? Невже ніхто за ці події так і не понесе відповідальності?"
№129, четвер, 21 липня 2005
Ольга ВАСИЛЕВСЬКА, «День», Ольга МАКСИМОВА
http://www.day.kiev.ua/145404/
ФОТО МИКОЛИ ЛАЗАРЕНКА
ДОТОРКНУТИСЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА. ВІКТОР ЮЩЕНКО ПІД ЧАС ПОЇЗДКИ У ПЕРЕМИШЛЬ
Про месіанську природу нинішнього керівництва країни суспільство попередили вже давно. Багато повірило. І ось у новинних сюжетах ми бачимо, як тягнуться до Президента десятки рук із надією доторкнутися, як падає на коліна перед прем'єром дорослий чоловік із якимись подяками та словами про «велику честь вітати», як чогось тисячі наших співгромадян, нехтуючи труднощами й екологічною безпекою, видираються на Говерлу — «щоб із Ющенком»... А ще — продовжують тішити главу держави спогадами про його грандіозний успіх на революційному Майдані, вітаючи його, де це зовсім недоречне, помаранчевими прапорами його партії. У когось із представників владної команди, як у віце-прем'єра Миколи Томенка, подібний «захват любові» спричиняє відторгнення, про що він заявив недавно на круглому столі в «Дні». Але в когось, очевидно, ні.
Із запитанням «Як лідерів держави не перетворити на ідолів?» «День» звернувся до експертів.
Євген ГОЛОВАХА, доктор філософських наук, заступник директора Інституту соціології НАНУ:
— У нас сьогодні формується не один культ. Культ сьогодні — плюралістичний. Це й відрізняє сучасну ситуацію від тієї, що складалася за часів Радянського Союзу. Головний культ на цей момент — Майдан. Ним клянуться і заклинають. Це таке собі абсолютне добро або зло. Деяка «святість» спостерігається й відносно Президента — критикують кого завгодно, але не його. Ознаки «небесної природи» певною мірою присутні й у прем'єр-міністра. Створюється своєрідна «свята Трійця зі святим духом Майданом».
Боротьба з культами в цивілізованих суспільствах уже давно виробилася — іронізують стосовно себе, не сміються над своїми попередниками та не вважають, що одна подія може докорінно перевернути світ. Але я думаю, що такий культ, який ми можемо спостерігати зараз в Україні, не дуже довго протримається, адже багато в чому це наслідок сформованих під час зміни влади надій і очікувань. Було б добре, якби у влади та у ЗМІ було більше гумору.
У більшості людей існує ілюзія, що є влада, яка хоче зашкодити народу, а є та, яка робить усе для народу. Але влада не думає про те, хоче вона принести шкоду чи добро. Вона стурбована тільки тим, як самовідтворитися, зберегтися. А для цього є два способи: або досягнення успіху в різних сферах життя суспільства, або культивування любові та страху в населення. Кожна влада обирає свій шлях. Але певний контроль над владою необхідний: ті країни, які встановили цей контроль, не дають владі самовідтворитися свинським способом. А в нас такого контролю, на жаль, ще немає.
Андрій КУРКОВ, письменник:
— Тут слід задіяти лише один інструмент — гумор та іронію. Якщо самі лідери держави сприймають такі речі всерйоз, це значить, що або система зовсім хвора, або лідери не розуміють, що вони роблять. Я помітив, що у нас подекуди проявляється стрімкий потяг до язичництва. З цим, звичайно, треба боротися, і перш за все — самим лідерам. У нас не повинно бути ікон серед лідерів, бо навіть до святих зараховують лише після смерті. А якщо лідери почнуть агресивно сприймати іронію, це покаже, що вони далеко не святі.
Олександр ГУБЕНКО, головний редактор журналу «Практична психологія і соціальна робота», кандидат психологічних наук:
— Зараз спостерігається процес раціоналізації образу Президента, оскільки багато людей не відчувають очікуваних реформ і відбувається збайдужіння до феномену помаранчевої революції. Фіміам, який розкурює оточення глави держави, спостерігався і в інші епохи, тому в цій ситуації я не бачу нічого нового. Проте керівники держави можуть приймати настрій свого оточення за настрій народу, тому існує небезпека сприйняття не реальної ситуації та реальних подій, а пропущеної через фільтр наближених і ЗМІ інформації. Це блокує зворотний зв'язок між народом і керівником. Інформаційний кокон, що створюється оточенням лідера, заважає йому приймати правильні рішення, бачити справжню ситуацію, що може призвести до застою в соціальному житті та перешкодити реформам. Щоб уникнути цього, треба заохочувати опозиційні незалежні ЗМІ, прислухатися до незалежних експертів і досліджень незалежних центрів, які дозволяють побачити іншу сторону істини та виправити створювану оточенням лідерів картину світу.
Дмитро ВИДРІН, директор Європейського інституту інтеграції та розвитку:
— На жаль, суспільство не може вистрибнути з оболонки деяких своїх уявлень і свого світогляду, тому в традиціях нашої політичної культури існує ставлення до начальства, як до чогось незвичайного, сакрального. Але, здається, що це в нас минає, оскільки влада стає дедалі менш таємничою та більш прозорою завдяки інтернету та роботі журналістів. Щоправда, процес цей рухається дуже повільно. Тому поки люди не зрозуміють, що головне — це індивідуум, суспільство, що влада повинна поклонятися народу, а не народ владі, — вони падатимуть у ноги та називатимуть своїх дітей іменами політиків, які ще не заслужили такої благоговійної поваги. На жаль, таке ставлення людей до влади може тривати десятиріччя або навіть століття. І протидіяти цьому можна лише підвищенням політичної культури населення та самої влади. Іншого секрету немає.
ДО РЕЧІ
Своїми враженнями про подорож з Президентом на Говерлу ділиться на форумі сайту «Майдан» (http://www2.maidan.org.ua) киянка, організація якої отримала відповідне запрошення. «День» наводить найпоказовіші уривки з розповіді дівчини.
"У день перед від'їздом... повідомили тільки місце збору для посадки в автобуси. Людей везли в гори, для сходження на двотисячник, але навіть не розказували, що брати з собою, у що вдягатися тощо...
Нас очікувала нічна подорож до Закарпаття. ... Поспати сидячи більшості так і не вдалося. В результаті невиспані і з занімілими кінцівками ми під'їжджали до Заросляку, звідки і мали підійматись на Говерлу. Теж чудова ідея організаторів — давати абсолютно непідготовленим людям таке фізичне навантаження та ще й після безсонної ночі.
...Безкінечний потік людей, як на мітинг, проходить повз нас і йде вгору... Людей не розбили на групи, не дали інструкторів, не провели ЖОДНОГО інструктажу — ні з техніки безпеки, ні з того, як іти. Не пояснили новачкам і систему руху — скільки йти і як часто бажано робити привали. Натовп наввипередки стартонув з КП (поспішали потрапити на Говерлу, щоб не пропустити Ющенка), не уявляючи, чим ці перегони відгукнуться на висоті для легенів і ніг.
На базі Заросляк ми отримали в зуби прапори(ми помаранчеві швиденько поміняли на захоплені з дому державні прапори). Від дівчинки, що стояла в наметі і роздавала прапори, почулась гнівна фраза, що «спершу беремо помаранчеві, а як залишаться флагштоки — тоді одягнете на них блакитно-жовті».
Досить густо стояли МНСівці. Та чомусь навіть не пробували розрулювати «пробки» на стежках. Прикол в тому, що паломництво на гору тривало з самого ранку. Відповідно, хтось вже звідти повертався, а хтось туди тільки йшов. А стежка для обох напрямів чомусь обиралась одна, і та вузька. В горах на підйомі зі стежки не особливо вправо-вліво зійдеш, тому доводилось продиратись через густі зарості ялівця чи обдирати коліна об каміння.
На Говерлі творився жах. Більше 4-5 сотень людей, до хреста — не пройти, там Ющенко. ...Починало накрапати. Треба було негайно спускатись. Та це, схоже, розуміли не всі. Люди все йшли і йшли. Я побачила, що з Говерляни починають підйом все нові групи людей, а МНСівці, незважаючи на дощ, навіть не пробують їх завертати.
...Коли розпочалась злива з градом, і натовп в паніці почав покидати Говерлу, я була вже на Говерляні. Кажуть, двох людей затоптали насмерть, але замовчують це. Стежки за лічені хвилини перетворились у сельові потоки з камінням, земля — у слизьку глину. Єдиний відносно безпечний шлях униз лежав через метрові зарості ялівця. Треба було міцно схопитись руками за колючі гілки, а ногами притоптувати ті кущі, що нижче, і йти по них... Багато людей ковзали і постійно падали на каміння у потоках води із землею, що були на місці колишніх стежок. Це дуже небезпечно. Але герої- МНСівці стовбичили собі і далі щодвадцять метрів і знов-таки не пробували якось організувати людський рух — у даному випадку — позганяти їх зі «стежок».
...Ми поїли гарячої їжі десь в Чернівецькій області. Вночі багато хто кашляв крізь напівсон, бо нормально спати звичайно ж, було неможливо. Десь паралельною трасою їхав «Ікарус» з нашого київського автопоїзду. У ньому не вистачало однієї людини. Він помер, не дійшовши до вершини кілька десятків метрів...
Я дивуюсь — невже хтось зі штабістів подумав, що вивезти стільки людей на Говерлу — це все одно, що зробити мітинг??? Невже нікому не буде висунуто звинувачень в злочинній халатності? Невже на цих хлопців з МНС мені і далі доведеться сподіватись в екстремальних ситуаціях? Невже ніхто за ці події так і не понесе відповідальності?"
№129, четвер, 21 липня 2005
Відповіді
2005.07.21 | Михайло Свистович
"День" дезінофрмував громадськість
Ukrpatriot(patriot) пише:>
> Своїми враженнями про подорож з Президентом на Говерлу ділиться на форумі сайту «Майдан» (http://www2.maidan.org.ua) киянка, організація якої отримала відповідне запрошення.
Вона не киянка, а ірпінчанка
2005.07.22 | anato
Re: "День" дезінофрмував громадськість...САРКАЗМ!
Це "ДУЖЕ" поважна дезінформація, і вважаю "страшним судом " так просто "Дню" це не минеться...2005.07.22 | Yoko
Щоб Ви й не сумнівались(-)
2005.07.21 | Analytik
УП згадала про "Пору"
Країна політичного безвілляСьогодні багато моїх друзів більше не працюють в структурах, близьких до "Нашої України". Ще під час помаранчевої революції ми обговорювали помилки політиків, непрофесіоналізм самого Ющенка, але всі вірили в нього. За принципом: якщо не він, то хто? Однак буквально на днях знайомий з колишнього прес-центру "НУ" (що знаходився у "Могилянці" під час революції) півгодини переконував боротися з сучасним "неокучмізмом".
Аналогічні фрази постійно чую від раніше "порівців", а тепер – більш прагматичних, але достатньо розчарованих молодих людей. Всі вони були не просто агітаторами, але "мозком" "Пори" – журналістами, перекладачами, менеджерами середньої ланки. З них почалася недовіра до Ющенка, вони ж, очевидно, невдовзі підтримають альтернативні політичні блоки.
http://www.pravda.com.ua/archive/2005/july/21/1.shtml
2005.07.21 | Михайло Свистович
Це про жовту "Пору" (-)
2005.07.21 | Analytik
Re: Це про жовту "Пору" (-)
А чому ви вирішили, що не про "чорну"? Ви не розчарувались ще?2005.07.21 | Михайло Свистович
Re: Це про жовту "Пору" (-)
Analytik пише:> А чому ви вирішили, що не про "чорну"?
З контексту ясно.
1. В нас не було такої купи описаних там людей як в мозку, так і в інших органах.
2. Це вони спілкувалися з тим прес-центром в Могилянці, ми діяли без підтримки штабу Ющенка і взагалі я й досі не знаю, хто там був у тому прес-центрі і де він знаходився. А "жовті" часто там бували.
2005.07.21 | Yoko
Re: Просто цікаво=)
А копілефт передбачає вказання авторства?=) бо це вже друге видання, яку цю оповідь про Говерлу друкує без підпису.2005.07.21 | Пані
Передбачає.
Воно передбачає вільне розповсюдження із збереженням автури.Вони всі роблять вигляд, що вперше чують. І так роками.
2005.07.21 | Yoko
А как с етім бароцца??
Може повісити зверху на першій стоінці майдану величезний поздвожний банер зі словами "Копілефт передбачає вільне розповсюдження із збереженням авторства!" чи шось типу того?2005.07.21 | Analytik
Re: А как с етім бароцца??
Напиiшіть їм спочатку листа і викладіть свої вимоги. Я думаю вони їх задовільнять.2005.07.21 | Пані
І це теж слушно. (-)
2005.07.21 | Михайло Свистович
Re: А как с етім бароцца??
Analytik пише:> Напиiшіть їм спочатку листа і викладіть свої вимоги. Я думаю вони їх задовільнять.
Угу, напиши їм, що вони мали написати: "Відвідувачка Вільного Форуму Майдану Йоко написала..."
2005.07.21 | Yoko
Re: А как с етім бароцца??
Сміх-сміхом, але мова йде не лише про газету День. На несам.ком.юа, ІМХО такий підпис дивився би цілком нормально.2005.07.21 | Пані
Re: А как с етім бароцца??
Yoko пише:> Сміх-сміхом, але мова йде не лише про газету День. На несам.ком.юа, ІМХО такий підпис дивився би цілком нормально.
Напишіть їм і попросіть додати підпис. І скажіть, що Пані з Майдану оголосить їм гакмаребу, якщо не додадуть. Звідти публіка нас читає - 100%.
2005.07.21 | Yoko
Re: А как с етім бароцца??
Для мене це не аж так було важливо.Просто хотілось уточнити щодо положень копілефту.
2005.07.21 | Пані
Добра ідея, дякую!
Я просто зараз додам це до підвалу сайту.А щодо банера - то спочатку треба щоб хтось банер намалював
2005.07.21 | Yoko
Re: Добра ідея, дякую!
Поперше - що таке підвал сайту?По-друге... Малювання банера можна влаштувати=). На який розмір розраховувати?
2005.07.21 | Пані
Re: Добра ідея, дякую!
Yoko пише:> Поперше - що таке підвал сайту?
те що внизу сторінки, можете тикати цим будь кого тепер
> По-друге... Малювання банера можна влаштувати=). На який розмір розраховувати?
Та на цю тему може і не треба, а на майбутнє - подивимося
2005.07.21 | Сергій Кабуд
хай День дасть грошей і не тре бороться
день гроші має - хай поділиться2005.07.21 | Yoko
Re: хай День дасть грошей і не тре бороться
Ну й гарної ж ти про мене думки, Кабуде. Наф мені їх гроші?2005.07.22 | Сергій Кабуд
віддаш дітям, диви- скжаі ім так-
на Майдані копілефт, але це не означає шо олігархічним газетам можна нашару в нас тягнути,ні.
ВИ БЕРЕТЕ НА СЕБЕ МОРАЛЬНИЙ ОБОВЯЗОК
и тепер - ось вам рахунок дытячого будынку- переведете сюди $100 баксів мого символічного гонорару і ще 5 тисяч від себе.
Не виконання морального обовязку спричине серьозні моральні проблеми у вас і вашого видання.
Ну а згодом це буде оприлюднено скрізь в Україні, буде розроблена інформаційний удар по таких от діячах шаровиках
2005.07.22 | пан Roller
То, что ваш материал дерут, поднимает вас в моих глазах.
Вы, главное, пишите.А успех вас догонит.
Brdgs
2005.07.21 | Olha_K
Re: Передбачає. дослівно
Мета даної Ліцензії - зробити посібник, збірник текстів чи інший функціональний і корисний документ "відкритим": тобто гарантувати кожному ефективне право копіювати і розповсюджувати його, зі змінами чи без, на комерційній чи некомерційній основі. Дана Ліцензія також зберігає за автором чи видавцем право отримати визнання за свою роботу, не несучи відповідальності за зміни, зроблені іншими.2005.07.22 | Ukrpatriot(patriot)
Так вони ніби дали посилання на "Майдан"(-)
2005.07.22 | Skapirus
І то не дивно...
Я пару раз навесні цього року зустрічався з Івшиною (хто не знає - вона головний редактор "Дня") в справі моєї публікації, яка вийшла друком нещодавно на сторінках "Дня". В ході розмови виявилося, що вони потроху читають наш сайт, більше того, Івшина хотіла, щоб ми в деяких напрямках співпрацювали. Наприклад, вона згадувала про покійного Дж. Мейса та голодомор (див. напр. тут: http://64.233.183.104/search?q=cache:p9VgkltyfUsJ:www.unian.net/rus/news/news-55780.html+%D0%94%D0%B6.+%D0%9C%D0%B5%D0%B9%D1%81&hl=uk). Ці теми в свій час піднімав Майдан, тож на її думку ми мали б тоді співпрацювати.Тепер щодо ніків. Я думаю, що працівники цієї газети не дуже розуміються на інтернетівських тонкощах у вигляді ніків, тому вони вирішили, що оскільки ім"я людини по паспорту невідомо, то краще про неї взагалі не згадувати. Ну не готові вони ще до ніків! Я думаю, що якщо і реагувати на їх прокол, то краще про все це м"яко повідомити в листі, в якому викласти для неспеціаліста суть інтернетівських традицій. Гляди, потім і "День" почне ніки згадувати.
P.S. Щодо гонорару. Я його не одержував, в усякому разі мені до цього часу ніхто нічого не згадував. Мені насправді пофіг, бо мій матеріал писався не для гонорару. Тож думаю, що вимагати матеріальної компенсації нема сенсу, бо вони скоріш за все гонорари не платять.
2005.07.22 | Ігорко
Відповідальність журналістів. Re: І то не дивно...
Skapirus пише:> Тепер щодо ніків. Я думаю, що працівники цієї газети не дуже розуміються на інтернетівських тонкощах у вигляді ніків, тому вони вирішили, що оскільки ім"я людини по паспорту невідомо, то краще про неї взагалі не згадувати. Ну не готові вони ще до ніків! Я думаю, що якщо і реагувати на їх прокол, то краще про все це м"яко повідомити в листі, в якому викласти для неспеціаліста суть інтернетівських традицій. Гляди, потім і "День" почне ніки згадувати.
Нехай пишуть "псевдонім" замість "нік" - чим ніки й є по суті. Гадаю, вказівка "читачка сайту Майдан на псевдонім Yoko", була би зрозуміла більш-менш середньоосвіченій людині. Зокрема й тій, що воліє казати "нік".
Узагалі було б доцільно, якби інтернетна спільнота обережніше ставилась до словотворення (яке неминуче з появою нових технологій), бо багато з тих термінів, які швидкоруч ліплять із англійської термінології, мають цілком адекватні відповідники в рідній мові (у тім числі й усталені запозичення). Щоб не ділити суспільство на частини, які невзмозі розуміти одна одну.
Сказане щойно, зрештою, найбільше стосується Вас, шановні журналісти. Ви, як розповсюджувачі інформації в масовий спосіб, маєте найбільший вплив на формування мови. Відтак несете найбільшу відповідальність. Працюйте сумлінно.
2005.07.22 | Analytik
Re: Відповідальність журналістів. Re: І то не дивно...
"День" все зробив відповідно до закону "Про авторські та суміжні права", тобто вони дали посилання на джерело - "Майдан".Хоча вони могли його навіть не вказувати, бо "Майдан" не є зареєстрованим ЗМІ, тобто не є суб"єктом авторських прав.
"Майдан" навіть не може виставити якісь претензії до "Дня".
А Йоко нехай вирішує питання авторських прав із першоджерелом - "Майданом"
2005.07.22 | Ігорко
Re: Відповідальність журналістів. Re: І то не дивно...
Analytik пише:> Ігорко пише:
>> Skapirus пише:
>>> Тепер щодо ніків. Я думаю, що працівники цієї газети не дуже розуміються на інтернетівських тонкощах у вигляді ніків, тому вони вирішили, що оскільки ім"я людини по паспорту невідомо, то краще про неї взагалі не згадувати. Ну не готові вони ще до ніків! Я думаю, що якщо і реагувати на їх прокол, то краще про все це м"яко повідомити в листі, в якому викласти для неспеціаліста суть інтернетівських традицій. Гляди, потім і "День" почне ніки згадувати.
>> Нехай пишуть "псевдонім" замість "нік" - чим ніки й є по суті. Гадаю, вказівка "читачка сайту Майдан на псевдонім Yoko", була би зрозуміла більш-менш середньоосвіченій людині. Зокрема й тій, що воліє казати "нік".
>> Узагалі було б доцільно, якби інтернетна спільнота обережніше ставилась до словотворення (яке неминуче з появою нових технологій), бо багато з тих термінів, які швидкоруч ліплять із англійської термінології, мають цілком адекватні відповідники в рідній мові (у тім числі й усталені запозичення). Щоб не ділити суспільство на частини, які невзмозі розуміти одна одну.
>> Сказане щойно, зрештою, найбільше стосується Вас, шановні журналісти. Ви, як розповсюджувачі інформації в масовий спосіб, маєте найбільший вплив на формування мови. Відтак несете найбільшу відповідальність. Працюйте сумлінно.
> "День" все зробив відповідно до закону "Про авторські та суміжні права", тобто вони дали посилання на джерело - "Майдан". Хоча вони могли його навіть не вказувати, бо "Майдан" не є зареєстрованим ЗМІ, тобто не є суб"єктом авторських прав. "Майдан" навіть не може виставити якісь претензії до "Дня".
> А Йоко нехай вирішує питання авторських прав із першоджерелом - "Майданом"
Маю великі сумніви, пане Analytikу, що суть мого допису знайшла дорогу до вас.
Останні зауваження на цьому форумі стосовно вашої здібности аналізувати не бентежать? Дуже сумно.
2005.07.22 | Analytik
Re: Відповідальність журналістів. Re: І то не дивно...
> Маю великі сумніви, пане Analytikу, що суть мого допису знайшла дорогу до вас.
>
> Останні зауваження на цьому форумі стосовно вашої здібности аналізувати не бентежать? Дуже сумно.
Де ви бачите якійсь аналіз?
Ви пишете:
> думаю, що працівники цієї газети не дуже розуміються на інтернетівських тонкощах у вигляді ніків, тому вони вирішили, що оскільки ім"я людини по паспорту невідомо, то краще про неї взагалі не згадувати. Ну не готові вони ще до ніків!
> Сказане щойно, зрештою, найбільше стосується Вас, шановні журналісти. Ви, як розповсюджувачі інформації в масовий спосіб, маєте найбільший вплив на формування мови. Відтак несете найбільшу відповідальність. Працюйте сумлінно.
А я на це написав, що "День" все зробив сумлінно і відповідно до закону.
Що не зрозуміло?
Не примушуйте журналістів робити те, що вони не зобовязані і не звинувачуйте їх в том, в чому вони не винні!
2005.07.22 | Ігорко
Re: Відповідальність журналістів. Re: І то не дивно...
Analytik пише:> Ігорко пише:
>> Маю великі сумніви, пане Analytikу, що суть мого допису знайшла дорогу до вас.
>> Останні зауваження на цьому форумі стосовно вашої здібности аналізувати не бентежать? Дуже сумно.
> Де ви бачите якійсь аналіз?
Прошу вибачити, пане Analytikу. Я помилково подумав, що претендуєте на функцію аналітика, бо неуважно читав, як зветесь. Тепер бачу, що ви насправді аналитік за фахом. Я певен, що з усіх аналитіків ви найдосвідченіший і найкомпетентніший.
Бажаю успіхів!
2005.07.22 | no13
Re: Відповідальність журналістів. Re: І то не дивно...
Analytik пише:> "День" все зробив відповідно до закону "Про авторські та суміжні права", тобто вони дали посилання на джерело - "Майдан".
> Хоча вони могли його навіть не вказувати, бо "Майдан" не є зареєстрованим ЗМІ, тобто не є суб"єктом авторських прав.
Не плутайте ЗМІ і авторське право. Авторське право расповсюджується на всіх. Напишу я що небудь - бац - вже автор. Навіть якщо це щось лежить у мене на горищі.
> А Йоко нехай вирішує питання авторських прав із першоджерелом - "Майданом"
???? Майдан її прав не порушував.
2005.07.23 | 123
Якщо без фантазій...
Analytik пише:> "День" все зробив відповідно до закону "Про авторські та суміжні права", тобто вони дали посилання на джерело - "Майдан".
Авторські права належать автору, а не джерелу.
> Хоча вони могли його навіть не вказувати, бо "Майдан" не є зареєстрованим ЗМІ, тобто не є суб"єктом авторських прав.
ЗМІ не є суб*єктом авторських прав, і взагалі реєстрація ЗМІ тут не до чого.
> "Майдан" навіть не може виставити якісь претензії до "Дня".
Хіба він збирався?
> А Йоко нехай вирішує питання авторських прав із першоджерелом - "Майданом"
Ці питання вирішені. Відповідно до принципу копілефт. Йоко зберігла право на авторство (тобто право вимагати згадування себе як автора), але втратила право на грощову винагороду.