От і зрушення в регуляціях.
07/22/2005 | Боровик
http://www.kontrakty.com.ua/show/ukr/article/2/2920055828.html
Текст:
Люстрація паперів
Вілен ВЕРЕМКО
45 тисяч регуляторних актів може бути скасовано. Якщо в найближчі два дні чиновники не завершать нормотворчу ревізію.
20 липня спливає термін ревізії всіх регуляторних актів, визначений президентським указом № 901 від 1 червня 2005 року «Про деякі заходи щодо забезпечення здійснення державної регуляторної політики». До цієї дати гарант доручив усім органам виконавчої влади переглянути свої нормативи, що регламентують підприємницьку діяльність, на предмет їх відповідності принципам державної регуляторної політики (публічність процедури прийняття нормативів, попередній аналіз регуляторного впливу документів, відсутність норм, які можуть перешкоджати веденню бізнесу, тощо).
Якщо ж чиновники вчасно не впораються, документи, які не пройшли експертизу, мають бути скасовані за принципом гільйотини, закладеним в указі. Однак, схоже, процес може затягнутися на невизначений час. Як стало відомо Контрактам, на сьогодні до Держкомпідприємництва для перегляду було подано трохи більш ніж 4 тис. нормативних документів.
Загалом же, за словами голови Держкомпідприємництва Андрія Дашкевича, нині в Україні нараховується близько 50 тис. документів, що регламентують підприємницьку діяльність.
Ніж для паперів
Виконуючи волю президента, чиновники, щоб не вигадувати зайвий раз велосипед, вирішили скористатися закордонним досвідом швидкого дерегулювання економіки. За підтримки проекту БІЗПРО Держкомпідприємництва розробив проект указу президента (який після підписання отримав № 901), а прем’єр Юлія Тимошенко видала доручення від 7 червня № 28646/1/1-05, в основу яких було покладено принцип гільйотини (див. «Принципова схема роботи гільйотини»).
До 20 липня органи виконавчої влади мали провести інвентаризацію й аналіз профільних нормативних актів, розбивши їх на три групи. До першої групи потрапляють нормативи, які треба скасувати, до другої — ті, які можна виправити шляхом внесення змін, а до третьої — ті, що залишаються у незміненому вигляді.
Якщо документ залишають у первісному варіанті, відомство має надати обгрунтоване підтвердження, що цей документ прийнятий з дотриманням усіх принципів регуляторної політики. Після експертизи Держкомпідприємництва та Мін’юсту і складання остаточних переліків нормативів регуляторні акти, що були приховані від гільйотини і не піддавалися аналізу, визнають такими, що втратили чинність.
Мама — анархія
Враховуючи кількість паперів, які залишилися поза увагою гільйотини, можна спрогнозувати, що в разі буквального виконання вимог президентського указу та доручення прем’єра країна восени може взагалі залишитися без достатньої правової бази з регулювання підприємницької діяльності. Як уже зазначалося, більш ніж 45 тисяч документів залишаться без розгляду і можуть бути скасовані. Утім, нормативний колапс навряд чи станеться.
Найімовірніше, строки виконання указу просто продовжать. Тим більше що регуляторна реформа відбувається, м’яко кажучи, поволі. За інформацією Держкомпідприємництва, на 7 липня в низці центральних органів влади навіть не було створено робочих груп для аналізу регуляторних актів, тоді як годиною «Ч» було 13 червня. Саботують виконання президентського указу, зокрема, МОЗ, Мінсім’ї та молоді й навіть Мінфін.
Загалом з порушенням строків робочі групи створено в 12 центральних органах влади (зокрема, в Мінагрополітики, Мінприроди, Міносвіти, Мінтрансі). Більше поважають волю президента обладміністрації, хоча й серед них є саботажники (Кримська, Дніпропетровська, Запорізька, Хмельницька та ін.).
Зі всіх органів влади на 7 липня до Держкомпідприємництва потрійний перелік документів надіслала лише Вінницька облдержадміністрація. Перелік вінничан складається лише з 25 регуляторних актів, 13 з яких, на думку чиновників, підлягають негайному скасуванню, 4 потребують внесення змін і 8 відповідають чинному законодавству.
Загалом складається враження, що органи влади переховують деякі свої нормативи від можливого скасування. Наприклад, Держмитслужба, яка свого часу визнала, що обросла незліченною кількістю необгрунтованих нормативів, подала до Держкомпідприємництва перелік лише з 156 своїх регуляторних актів і 2 постанов Кабміну, в підготовці яких ДМСУ брала участь (див. «Сам собі рахівник»).
Краще пізно, ніж ніколи
Експерти говорять, що термін проведення регуляторної реформи необхідно продовжити (Див. «ЕКСПЕРТиза»). Шалений поспіх може призвести до банальної інвентаризації документів і до формального їх перегляду. Грубо розділивши 50 тис. регуляторних актів на кількість центральних органів влади разом з облдержадміністраціями, вийде, що один нормотворчий ревізор протягом місяця в середньому має переглянути до 1 тис. документів — приблизно 33 документи на день, якщо працювати без вихідних.
«За короткий термін виконати указ і розпорядження досить складно. Позаяк деякі регуляторні акти містять 20-40 сторінок», — говорить радник з правових питань проекту БІЗПРО Олександр Кондратюк, котрий працює у складі робочої групи Мінагрополітики. Він розповів, що на центральному рівні навіть не встигли створити нормальні робочі групи. «Робочі групи тут формувалися фактично протягом 1-3 днів, — зізнався Кондратюк. — У такі строки залучити підприємців до аналізу нормативів дуже складно. Тому в багатьох із цих груп не дотримана норма паритету влади і бізнесу».
Надалі регуляторна реформа може розвиватися за двома сценаріями: або буде продовжено строк виконання указу № 901 на невизначений термін (поки не складуть остаточний перелік нормативів), або документи аналізуватимуть окремими порціями. Зрештою, чергова регуляторна реформа може просто перетворитися на фарс.
Власне, наразі до цього і йде. Взяти хоча б указ президента та доручення прем’єра, які зобов’язують привести всю нормативну базу у відповідність до закону про регуляторну політику. Обидва порушують... цей закон. Тому що встановлюють строки для внесення змін до нормативних актів менші, ніж це передбачено законом про регуляторну політику, й ігнорують обов’язок оприлюднювати та обговорювати проекти змін. Тож теоретично через суд указ можна визнати таким, що прийнятий з порушенням законодавства, а відтак він підлягає скасуванню.
Експертиза
Андрій АСТРАХАНЬ, радник з питань упровадження регуляторної реформи проекту БІЗПРО:
— Для перегляду регуляторних актів за принципом гільйотини ми радили відвести регіональним органам влади 8 місяців. Тому ще до підписання президентом указу № 901, коли ми починали працювати з облдержадміністраціями, вони мали закінчити цю роботу до кінця року. Для центральних органів влади ми пропонували терміни дерегуляції 1,5 року. Однак після підписання указу для проведення ревізії документів було запропоновано досить жорсткі строки. Особливо для міністерств і відомств. Ці строки вимагають від чиновників фактично цілодобової роботи. Утім, все залежить ще й від політичної волі керівників владних органів, від ефективності організації роботи всередині регуляторних органів.
Олег МІРОШНИЧЕНКО, директор департаменту регуляторної політики Держкомпідприємництва:
— Якщо говорити про дерегуляцію економіки в інших країнах, то в них така процедура розтягувалася на 3-5 років. Причому переглядали меншу кількість документів. Тож у нас теж доцільно було б продовжити строки перегляду регуляторних актів. Тоді робота з дерегуляції була б проведена належним чином, а не лише формально. Крім того, є закон про регуляторну політику, який визначає, що будь-які зміни до регуляторних актів мають проходити чітко визначену процедуру, з опублікуванням, обговоренням. Існують часові межі прийняття таких рішень. І вони не збігаються з термінами, встановленими указом президента № 901.
Сам собі рахівник
Кількість регуляторних нормативів, які знайшли в себе деякі відомства
Орган влади Власні нормативи Нормативи уряду, в розробці яких орган влади брав участь
ДКЦПФР 316 60
ДПАУ 167 186
ДМСУ 156 2
Мінекономіки 90 46
Мінагрополітики 161 88
Мінтранс 158 32
Текст:
Люстрація паперів
Вілен ВЕРЕМКО
45 тисяч регуляторних актів може бути скасовано. Якщо в найближчі два дні чиновники не завершать нормотворчу ревізію.
20 липня спливає термін ревізії всіх регуляторних актів, визначений президентським указом № 901 від 1 червня 2005 року «Про деякі заходи щодо забезпечення здійснення державної регуляторної політики». До цієї дати гарант доручив усім органам виконавчої влади переглянути свої нормативи, що регламентують підприємницьку діяльність, на предмет їх відповідності принципам державної регуляторної політики (публічність процедури прийняття нормативів, попередній аналіз регуляторного впливу документів, відсутність норм, які можуть перешкоджати веденню бізнесу, тощо).
Якщо ж чиновники вчасно не впораються, документи, які не пройшли експертизу, мають бути скасовані за принципом гільйотини, закладеним в указі. Однак, схоже, процес може затягнутися на невизначений час. Як стало відомо Контрактам, на сьогодні до Держкомпідприємництва для перегляду було подано трохи більш ніж 4 тис. нормативних документів.
Загалом же, за словами голови Держкомпідприємництва Андрія Дашкевича, нині в Україні нараховується близько 50 тис. документів, що регламентують підприємницьку діяльність.
Ніж для паперів
Виконуючи волю президента, чиновники, щоб не вигадувати зайвий раз велосипед, вирішили скористатися закордонним досвідом швидкого дерегулювання економіки. За підтримки проекту БІЗПРО Держкомпідприємництва розробив проект указу президента (який після підписання отримав № 901), а прем’єр Юлія Тимошенко видала доручення від 7 червня № 28646/1/1-05, в основу яких було покладено принцип гільйотини (див. «Принципова схема роботи гільйотини»).
До 20 липня органи виконавчої влади мали провести інвентаризацію й аналіз профільних нормативних актів, розбивши їх на три групи. До першої групи потрапляють нормативи, які треба скасувати, до другої — ті, які можна виправити шляхом внесення змін, а до третьої — ті, що залишаються у незміненому вигляді.
Якщо документ залишають у первісному варіанті, відомство має надати обгрунтоване підтвердження, що цей документ прийнятий з дотриманням усіх принципів регуляторної політики. Після експертизи Держкомпідприємництва та Мін’юсту і складання остаточних переліків нормативів регуляторні акти, що були приховані від гільйотини і не піддавалися аналізу, визнають такими, що втратили чинність.
Мама — анархія
Враховуючи кількість паперів, які залишилися поза увагою гільйотини, можна спрогнозувати, що в разі буквального виконання вимог президентського указу та доручення прем’єра країна восени може взагалі залишитися без достатньої правової бази з регулювання підприємницької діяльності. Як уже зазначалося, більш ніж 45 тисяч документів залишаться без розгляду і можуть бути скасовані. Утім, нормативний колапс навряд чи станеться.
Найімовірніше, строки виконання указу просто продовжать. Тим більше що регуляторна реформа відбувається, м’яко кажучи, поволі. За інформацією Держкомпідприємництва, на 7 липня в низці центральних органів влади навіть не було створено робочих груп для аналізу регуляторних актів, тоді як годиною «Ч» було 13 червня. Саботують виконання президентського указу, зокрема, МОЗ, Мінсім’ї та молоді й навіть Мінфін.
Загалом з порушенням строків робочі групи створено в 12 центральних органах влади (зокрема, в Мінагрополітики, Мінприроди, Міносвіти, Мінтрансі). Більше поважають волю президента обладміністрації, хоча й серед них є саботажники (Кримська, Дніпропетровська, Запорізька, Хмельницька та ін.).
Зі всіх органів влади на 7 липня до Держкомпідприємництва потрійний перелік документів надіслала лише Вінницька облдержадміністрація. Перелік вінничан складається лише з 25 регуляторних актів, 13 з яких, на думку чиновників, підлягають негайному скасуванню, 4 потребують внесення змін і 8 відповідають чинному законодавству.
Загалом складається враження, що органи влади переховують деякі свої нормативи від можливого скасування. Наприклад, Держмитслужба, яка свого часу визнала, що обросла незліченною кількістю необгрунтованих нормативів, подала до Держкомпідприємництва перелік лише з 156 своїх регуляторних актів і 2 постанов Кабміну, в підготовці яких ДМСУ брала участь (див. «Сам собі рахівник»).
Краще пізно, ніж ніколи
Експерти говорять, що термін проведення регуляторної реформи необхідно продовжити (Див. «ЕКСПЕРТиза»). Шалений поспіх може призвести до банальної інвентаризації документів і до формального їх перегляду. Грубо розділивши 50 тис. регуляторних актів на кількість центральних органів влади разом з облдержадміністраціями, вийде, що один нормотворчий ревізор протягом місяця в середньому має переглянути до 1 тис. документів — приблизно 33 документи на день, якщо працювати без вихідних.
«За короткий термін виконати указ і розпорядження досить складно. Позаяк деякі регуляторні акти містять 20-40 сторінок», — говорить радник з правових питань проекту БІЗПРО Олександр Кондратюк, котрий працює у складі робочої групи Мінагрополітики. Він розповів, що на центральному рівні навіть не встигли створити нормальні робочі групи. «Робочі групи тут формувалися фактично протягом 1-3 днів, — зізнався Кондратюк. — У такі строки залучити підприємців до аналізу нормативів дуже складно. Тому в багатьох із цих груп не дотримана норма паритету влади і бізнесу».
Надалі регуляторна реформа може розвиватися за двома сценаріями: або буде продовжено строк виконання указу № 901 на невизначений термін (поки не складуть остаточний перелік нормативів), або документи аналізуватимуть окремими порціями. Зрештою, чергова регуляторна реформа може просто перетворитися на фарс.
Власне, наразі до цього і йде. Взяти хоча б указ президента та доручення прем’єра, які зобов’язують привести всю нормативну базу у відповідність до закону про регуляторну політику. Обидва порушують... цей закон. Тому що встановлюють строки для внесення змін до нормативних актів менші, ніж це передбачено законом про регуляторну політику, й ігнорують обов’язок оприлюднювати та обговорювати проекти змін. Тож теоретично через суд указ можна визнати таким, що прийнятий з порушенням законодавства, а відтак він підлягає скасуванню.
Експертиза
Андрій АСТРАХАНЬ, радник з питань упровадження регуляторної реформи проекту БІЗПРО:
— Для перегляду регуляторних актів за принципом гільйотини ми радили відвести регіональним органам влади 8 місяців. Тому ще до підписання президентом указу № 901, коли ми починали працювати з облдержадміністраціями, вони мали закінчити цю роботу до кінця року. Для центральних органів влади ми пропонували терміни дерегуляції 1,5 року. Однак після підписання указу для проведення ревізії документів було запропоновано досить жорсткі строки. Особливо для міністерств і відомств. Ці строки вимагають від чиновників фактично цілодобової роботи. Утім, все залежить ще й від політичної волі керівників владних органів, від ефективності організації роботи всередині регуляторних органів.
Олег МІРОШНИЧЕНКО, директор департаменту регуляторної політики Держкомпідприємництва:
— Якщо говорити про дерегуляцію економіки в інших країнах, то в них така процедура розтягувалася на 3-5 років. Причому переглядали меншу кількість документів. Тож у нас теж доцільно було б продовжити строки перегляду регуляторних актів. Тоді робота з дерегуляції була б проведена належним чином, а не лише формально. Крім того, є закон про регуляторну політику, який визначає, що будь-які зміни до регуляторних актів мають проходити чітко визначену процедуру, з опублікуванням, обговоренням. Існують часові межі прийняття таких рішень. І вони не збігаються з термінами, встановленими указом президента № 901.
Сам собі рахівник
Кількість регуляторних нормативів, які знайшли в себе деякі відомства
Орган влади Власні нормативи Нормативи уряду, в розробці яких орган влади брав участь
ДКЦПФР 316 60
ДПАУ 167 186
ДМСУ 156 2
Мінекономіки 90 46
Мінагрополітики 161 88
Мінтранс 158 32
Відповіді
2005.07.22 | Роман ShaRP
А коментарі? (-)
2005.07.22 | Уляна
Зрушення мінімальні
Поки що тільки в баченні справи, але і це добре. Нічого ще реально не скасовано. Ніяка армія чиновників не буде в змозі докопатися до 20-30 тисяч подібних вимог з існуючих 50 тисяч і скасувати їх, крім тих чиновників, які застосовують ці вимоги, ганяють людей і знають, або принаймі догадуються, що роблять це даремно.Який вихід? Може запропонувати метод "Тушитє свєт"? Це коли щось пропадає, і щоб не шукати винного, виключають світло, а коли включають, річ вже на місці. При цьому нікого не цікавиться звідки вона з'явилася, де була весь цей час, хто її брав і хто її поклав на місце.
При застосуванні цієї аналогії до законотворчості пропонується тим чиновникам, які щоденно турбують людей недоцільними вимогами, самим подати на скасування своєї вимоги. У 99% випадків чиновники вже розуміють недоречність, алогічність чи банальну маразматичність деяких державних вимог і прямо про це кажуть відвідувачам, але розводять руками, що, мовляв, закон такий. Не грає ролі, хто "внєдріл" цей акт, кому було вигідно, чи стовідсотково вимога виконується? Завдання чиновникам: ви виконавці, практики, і ви відповідаєте за ініціювання відміни, незалежно від того, що не ви були ініціаторами введення. Якщо за певний час не подали - починаються наслідки. Відносно чиновника піднімаються питання його кваліфікації. Чи розуміє він що робить?
З власного досвіду кілька прикладів:
1. Мене зареєстрували, як підприємця і видали відповідне посвідчення. В одній з установ, хочуть, щоб я принесла оригінал і нотаріально завірену копію оригіналу. Я їм кажу: "Он у Вас за спиною стоїть ксерокс. Зробіть власноручно копію з оригіналу і кладіть собі в папочку". Адже так роблять у всьому світі. Людина погодилася, що нотаріус тут ні при чому, але ж закон такий. Потім, до речі, махнула рукою і таки поклала в папочку звичайну ксерокопію без штампа нотаріуса. Велике їй спасибі в цьому випадку, але в двох наступних інстанціях мене таки посилали до нотаріуса, хоча у них був власний ксерокс, а я їм пред'являла оригінали.
2. В подібній установі познайомилася з людиною, яка займається здачею авт в аренду. Вона нарікала, що її, взагалі, посилають до нотаріуса кожного разу, щоб завірити кожен раз здачу авта в аренду кожному конкретному клієнту. Помимо 50 гривень кожен раз, це забирає ще купу часу і нервів.
Я можу продовжувати з такими прикладами до сотні-двох випадків, але всі і без мене мають купу власного досвіду.
Чи спрацює "добровільний самоаналіз недоцільності"? Не впевнена, але треба дати таку можливість. Це може бути просьба чи наказ до чиновників, залежно від наслідків бездіяльності суб'єктів.
Який термін відвести для самоподання на скасування? Місяць було б достатньо?
Що буде далі робитися після добровільного "самовдосконалення"? Кому має робитися відповідне подання? Чи не Варто завести тимчасового віце-прем'єра з даного питання? Перегляд і скасування більшої частини з 50 тисяч регуляторних актів - це дуже круто.
Що буде, якщо чиновники не "самоподадуться"? Як покарати чиновника, який мовчить і надалі, через недогадливість чи зухвалість, продовжує "мочити" всіх підряд якимось невідомо-ким надуманим приписом?
Може ввести практику позовів людей до держустанов? Чи може людина, яка, наприклад, лежить в районній лікарні на витяжці з підстеленими під неї газетами (бо нічого іншого не знайшлося), на пару з розробником/виробником/імпортером судитися з чиновником, який унеможливив (заборонив) появу в Україні відповідного обладнання так потрібного цій людині? Вже писалося в газетах, що в Україні не було ні одного спеціального ліжка, яке було потрібне для виживання обпеченій дівчинці. З досвіду знаю, що це не стільки через брак коштів, як через надмірну підозрілість на предмет ввезення/виготовлення такого ліжка. Таких прикладів маса, і не тільки в області медицини. З форуму на майдані пам'ятаю, як хтось писав, що чиновники унеможливили створення практикуму в якомусь університеті через неможливість ввезення якоїсь банальної радіоелектроніки. Хай чиновники облікують такі ввезення, але для чого унеможливлювати? В суд їх за порушення прав на лікування, навчання і т.д.
2005.07.22 | Sean
Ага
Боровик пише:> 45 тисяч регуляторних актів може бути скасовано. Якщо в найближчі два дні чиновники не завершать нормотворчу ревізію.
А потім видано 46000.
Тут треба зробити таке:
Прийняти Закон України "Про закони України", на розвиток ст.6 та 19 Конституції, де, зокрема, передбачити, що:
а) підзаконні нормативні акти можуть видаватися тільки у випадках, прямо передбачених законами (крім КМУ та Президента),
б) що у випадку прямої колізії підзаконки та закону підзаконка не застосовується,
в) що за видання, застосування і вимогу (з боку держ.органів) виконання таких підзаконних нормативних актів встановлюється відповідальність (адміністративна, а якщо сурйозні наслідки - то і кримінальна).
г) що жодна виконавча сволота не вправі "регулювати сама себе", себто затверджувати щось про свою діяльність.
2005.08.02 | Оk
Re: От і зрушення в регуляціях.
Завершен первый этап ускоренного пересмотра органами исполнительной власти действующих регуляторных актовПо состоянию на 1 августа 2005 года завершен первый этап ускоренного пересмотра органами исполнительной власти действующих регуляторных актов. На этом этапе органы исполнительной власти и рабочие группы провели анализ собственных регуляторных актов и разработанных ими актов Кабинета Министров Украины.
Как сообщили ЛІГАБізнесІнформ в пресс-службе Государственного комитета Украины по вопросам регуляторной политики и предпринимательства, с целью обеспечения объективности и эффективности результатов ускоренного пересмотра регуляторных актов, состав рабочих групп формировался на паритетных основах из представителей научных работников, субъектов ведения хозяйствования и их объединений. По состоянию на 1 августа 2005 года недоукомплектованными представителями субъектов ведения хозяйствования, их объединений и научных работников, остались рабочие группы 4-х центральных органов исполнительной власти: Министерства аграрной политики Украины, Министерства образования и науки Украины, Министерства здравоохранения Украины, Министерства культуры и туризма Украины.
Рабочими группами регуляторных органов сформированы перечни собственных регуляторных актов и актов Кабинета Министров Украины, относительно которых будет осуществляться ускоренный пересмотр. Общее количество регуляторных актов, которые подлежат ускоренному пересмотру, составляет 6392, из них: 1959 - регуляторные акты центральных органов исполнительной власти; 3649 - регуляторные акты местных органов исполнительной власти, 784 - регуляторные акты Кабинета Министров Украины.
На данное время практически все центральные и местные органы исполнительной власти завершили проведение анализа собственных регуляторных актов на соответствие их принципам государственной регуляторной политики. Не предоставили информацию о проведении этой работы 3 центральных органа исполнительной власти - Минздрав, Минтопэнерго и Гослесхоз. По результатам анализа, проведенного органами исполнительной власти относительно соответствия регуляторных актов принципам государственной регуляторной политики:
2027 регуляторных актов органов исполнительной власти и 445 регуляторных актов Кабинета Министров Украины признаны такими, что отвечают принципам государственной регуляторной политики;
в 641 регуляторный акт органов исполнительной власти и в 99 регуляторные акты Кабинета Министров Украины необходимо внести изменения;
2249 регуляторных акта органов исполнительной власти и 123 регуляторных акта Кабинета Министров Украины необходимо упразднить.
В конце июля начат второй этап пересмотра, который охватывает проведение Госпредпринимательством Украины экспертизы регуляторных актов, признанных органами исполнительной власти такими, что отвечают принципам государственной регуляторной политики. Он предусматривает проведение Минюстом Украины совместно с Госпредпринимательством Украины сравнения перечней регуляторных актов, относительно которых осуществлялся ускоренный пересмотр с данными Единого государственного реестра нормативно-правовых актов с целью выявления регуляторных актов, которые не были предметом ускоренного пересмотра.
На сегодняшний день Госпредпринимательство Украины в пределах проведения экспертизы регуляторных актов, которые органы исполнительной власти признали такими, что отвечают принципам государственной регуляторной политики, приняты 17 решений о необходимости устранения нарушений принципов государственной регуляторной политики. Среди них - 2 решения по регуляторным актам горгосадминистраций и 15 решений по регуляторным актам центральных органов исполнительной власти. Сформировано и предоставлено в Секретариат Президента Украины и Кабинет Министров Украины перечень из 74-х указов Президента Украины, которые нуждаются в отмене или внесении изменений.
Госпредпринимательство осуществило предварительную экспертизу постановлений Кабинета Министров Украины, которые нуждались в ускоренном пересмотре. Также проведен анализ регуляторных актов Кабинета Министров Украины после формирования нового состава правительства в 2005 году.
http://www.liga.net/news/154710.html
2005.08.10 | Боровик
Безголові акти (текст і лінк на Контракти)
http://www.kontrakty.com.ua/show/ukr/article/2/3220055913.htmlБезголові акти
Незабаром має бути скасовано близько 2,4 тис. нормативних актів, які регулюють підприємницьку діяльність.
Такими є результати першого етапу прискореного перегляду органами виконавчої влади діючих регуляторних актів, який недавно завершився. Нагадаємо, що перегляду всіх без винятку регуляторних актів на предмет їхньої відповідності чинному законодавству вимагають президентський Указ № 901 від 1 червня 2005 р. та доручення прем’єра № 28646/1/1-05 від 7 червня 2005 року. До 20 липня всі підзаконні документи мали розділити на три групи — такі, що не потребують змін, ті, до яких треба вносити зміни, і ті, які слід скасувати (принцип гільйотини).
Але Держкомпідприємництва, який скеровує цю роботу, звітував про виконання указу президента, і то неповне, лише 1 серпня. За даними Комітету, загалом було переглянуто і розділено на три групи майже 5,6 тис. регуляторних актів. Зокрема, 2249 нормативів органів виконавчої влади та 123 регуляторні акти Кабміну мають потрапити під ніж гільйотини. 2027 регуляторних документів виконвлади та 445 Кабміну визнано такими, що відповідають принципам регуляторної політики. А до 641 документа органів виконвлади та до 99 кабмінівських документів передбачається внести зміни.
Крім того, Держкомпідприємництва передав до Секретаріату президента перелік із 74 указів, які слід відредагувати чи скасувати. Щоправда, за даними Комітету, загальна кількість регуляторних актів, що підлягають прискореному перегляду, становить 6392 документи. Не надали інформацію щодо аналізу своїх нормативів МОЗ, Мінпаливенерго та Держлісгосп. А відповідно до розпорядження прем’єра регуляторні акти, щодо яких вчасно не було проведено аналіз, автоматично втрачають чинність. Тож кількість скасованих документів може значно перевищити 2,5 тис. шт.
Невідомою лишається і доля тих нормативних документів, що не потрапили до переліку Держкомпідприємництва, яких, за оцінками голови Комітету Андрія Дашкевича, не менш як 40 тисяч.