українські збройні сили
07/31/2005 | forte
Тепер, коли українські збройні сили зведені нанівець, коли наша Україна має таких гетьманів, що не в змозі самостійно залізти на коня, а тім паче – кудись на ньому поскакати алюром, мені чомусь дуже хочеться привернути увагу шановного панства до одного не важливого та досить другорядного питання...
Років двадцять з лишком тому був я в одному файному старовинному селі, де колись була славетна столиця скіфів – місто Гелон, це стародавнє місто потім спалив і зруйнував всім відомий перський цар Дарій...Цікавого там було багато, час спивав непомітно, цигарки скінчилися, а крутити самокрутки з самосаду, який мені подарували знайомі, я, повинен зізнатися, ніяк не міг призвичаїтись...Так отож, їду по сільській вулиці і дивлюся, до кого б звернутися по допомогу – скрутити самокрутку... Аж глядь – старий-престарий дідуган
сидить на лавочці... Я до нього – діду – допоможи! А він бере однією рукою, однією рукою – підкреслюю, скручує таку самокрутку, що хоч в музей українських люльок і самокруток, на експозиційну вітрину... А тоді, звісно, собі...Закурили, розбалакались...
Виявляється – служив дід ще при царі Миколі в лейб-гвардії кінному полку його імператорського вєлічества...І їх там вчили – однією рукою тримати повід коня, другою – крутити самокрутки, а також, звісно, вчили рубати шаблею, теж – з шиком і смаком...
До чого я веду, шановні добродії? Хочу привернути вашу увагу на те, що зовнішній вигляд військового підрозділу, його військовий вишкіл, багато чого може сказати про дійсну боєздатність і підготовку вояків. Не буду нічого казати про російський спецназ, повітрянодесантні, а особливо – морську піхоту, про американців, китайців і франків.
Але зверніть увагу, як за останні півроку інтенсивного руйнування українських збройних сил змінився їх зовнішній вигляд... Щезло відчуття самоповаги, упевненості, якоїсь непереборності...Затюкані і заматюкані україномовними командирами дурнуваті хлопці, хоч і досить хутко розмахують руками і ногами, але вже усім, хто хоч трішечки на цьому розуміється, видно і не озброєним оком – армії нема, армія знищена!!
З чим вас і поздоровляю, шановні добродії...
Років двадцять з лишком тому був я в одному файному старовинному селі, де колись була славетна столиця скіфів – місто Гелон, це стародавнє місто потім спалив і зруйнував всім відомий перський цар Дарій...Цікавого там було багато, час спивав непомітно, цигарки скінчилися, а крутити самокрутки з самосаду, який мені подарували знайомі, я, повинен зізнатися, ніяк не міг призвичаїтись...Так отож, їду по сільській вулиці і дивлюся, до кого б звернутися по допомогу – скрутити самокрутку... Аж глядь – старий-престарий дідуган
сидить на лавочці... Я до нього – діду – допоможи! А він бере однією рукою, однією рукою – підкреслюю, скручує таку самокрутку, що хоч в музей українських люльок і самокруток, на експозиційну вітрину... А тоді, звісно, собі...Закурили, розбалакались...
Виявляється – служив дід ще при царі Миколі в лейб-гвардії кінному полку його імператорського вєлічества...І їх там вчили – однією рукою тримати повід коня, другою – крутити самокрутки, а також, звісно, вчили рубати шаблею, теж – з шиком і смаком...
До чого я веду, шановні добродії? Хочу привернути вашу увагу на те, що зовнішній вигляд військового підрозділу, його військовий вишкіл, багато чого може сказати про дійсну боєздатність і підготовку вояків. Не буду нічого казати про російський спецназ, повітрянодесантні, а особливо – морську піхоту, про американців, китайців і франків.
Але зверніть увагу, як за останні півроку інтенсивного руйнування українських збройних сил змінився їх зовнішній вигляд... Щезло відчуття самоповаги, упевненості, якоїсь непереборності...Затюкані і заматюкані україномовними командирами дурнуваті хлопці, хоч і досить хутко розмахують руками і ногами, але вже усім, хто хоч трішечки на цьому розуміється, видно і не озброєним оком – армії нема, армія знищена!!
З чим вас і поздоровляю, шановні добродії...