Комунізме! Де жало твоє? Естонія воскресла! Воістину воскресла!
08/12/2005 | Navigator
Так, по пасхальному, хочеться розпочати розповідь про пострадянску Естонію. Во славу епічності духовного і трудового подвигу естонського народу.
Видно, поки ми воювали і воюємо ПРОТИ чогось – естонці воювали з 1991-го року ЗА щось, що було у них в європейських головах. І - чудо: це прекрасне „щось” - „dolce vita nuova” - була реалізована за 15 років! Естонія – перша і єдина республіка СССР, що живе очевидно краще, ніж при совєтах.
Власне, це і є основним посланням – в Естонії все стало так, як повинно бути.
Кого не цікавлять деталі може далі не читати.
В центрі Таллінна цілодобово панує карнавал
Казковий Таллінн, з його шпилями, готикою, привидами, котами і лицарями на черепичних дахах, так і залишився ілюстацією до казок Ганса Андерсена . Але ті фантазії наповнились за останні роки новим життям після Євровідродження. Вікна всі вимиті (а в новому місті половина –вже склопакети), двері замінені на модні або полаковані, стіни ідеально пофарбовані, ні одного пука трави – суцільні газони, квітники, всі деталі любовно виділені і шліфуються далі. Ніщо не ображає ваш погляд . Що марнувалось – запрацювало і засяяло! А вже й пахне Північню Європою – кориця, кава, глінтвейн, Балтика !
Естонці схильні до меланхолії, а це пряма дорога в мистецтво і дизайн. Всюди продаються яскраві акварелі з видами старого міста, що видаються перебільшено красивими – так от, ви не повірите, в житті, місто ще красивіше, ніж ідеалізована уява художників про нього!
Те, що діється в Таллінні в цю пору день і ніч, по масовості дещо нагадує історичну реконструкцію дня „Д” - висадки євросоюзників на побережжя в 1944 році. В талліннській пасажирській гавані, що за останнє десятиліття заглибилась в берег і розширилась вдвоє за рахунок нових причалів, побудовано три великих різнокольорових скляних пасажирських термінали. Цілодобово в порт заходить десяток, а то і два пасажирських лайнерів, паромів і катамаранів що привозять, мабуть, до десяти тисяч туристів і пасажирів на добу. В морі дефелюють мальовничі флотилії біло-кольорових пасажирських суден – іноді по п”ять одночасно. А потрібно знати, що естонці ввесь післявоєнний період жили легендою про Білий Пароплав, що привезе волю.
Все по силам тому, хто вірує!
Привіз!
Вільні як птахи естонці можуть тепер летіти за море на підводних крилах (а то і на гвинтокрилах, що курсують в Хельсінки) і зустрічати гостей у себе! А то і валь”яжно подорожувати на супер-лайнерах на дві тисячі пасажирів...
Про що я? Ага, про день „Д” в Естонії!
З самого ранку по Таллінну від морських терміналів марширують до стін Старого Міста колони замерзлих італійців і іспанців в пальто і куртках, їм на зустріч рухаються розпашілі від спеки скандінави і англійці в трусах, а німці, вірні пивним традиціям, вітають їх, засідаючи ще з ночі в своїх улюблених вуличних ресторанах „Олде Ханса”, „Старий Герман” під білими парусами покрівель на дубових лавках, повитих гірляндами зеленні. Таллінн – величезний ресторан під відкритим небом. Збулась мрія естонців, що ще недавно працювали по європейським ресторанам – Європа прийшла до них. Ряди столів плавно перетікають з одного кінця міста в інший, не перериваючись. Естонська молодь, переодягнена в національні і німецькі середньовічні костюми, доповнює колоритних інтуристів. Випікаються по старовинним рецептам прямо на вулицях якісь марципани і пиріжки, і безкоштовно роздаються туристам з декоративних возів. А в ратуші для реклами роздають українські цукерки „Мисливець”! Прекрасні юні довгоногі естонки крутять педалі веломобілів-таксі, заробляючи на канікулах гроші і здоров”я, правда, доводячи японських пенсіонерів до шаленства червоними трусиками. Бо чого б вони так косились і мружились на юних валькірій???
Грають вуличні оркестри. Дзвонять мелодійні дзвони церков – проповіді почергово на всіх європейських мовах , включаючи українську в місцевій Українській греко-католицькій церкві, що на вулиці Саріспукі.
А вечорами там, де тихо лились слова молитов, вже ревуть органи!
Бізнес є бізнес – Богу – боже, а місту – гроші!
Звідки гроші?
Основний вплив Європи на Естонію йде не тільки морськими шляхами, а й вздовж автобанів, що активно будуються на американський манер за гроші Євросоюзу. Кілометрів за десять від Таллінна починаються різнокольорові корпуси і ангари, прикрашені логотипами і символікою світових компаній – торгових і виробничих. Виробляють меблі, інструменти, елементи електроніки. Величезна модерна промзона, без диму і кіптяви, перетікає в суцільне Царське село приміських котеджів і таунхаузів – що часто виросли з горбачовських садових ділянок! Під фінською черепицею і сайдінгом важко впізнати совіцьку триєдину мрію – квартира-дача-машина, що в Естонії трансформувалась в котедж-дача і машина не старіше п”ятирічної.
„Жигулі” нової моделі викликають лише скупу сльозу і ностальгію. Скупу – бо ніхто не купує. Автомобілі в Естонії найдешевші в Європі – на 30% дешевші, ніж в Німеччині , за рахунок податкової політики.
А на горизонті в улоговині вже видно Таллінн, де шпилі старого міста відзеркалюються в пірамідах і паралелепіпедах щойно збудованого кварталу ділового центру.
Власне, все в Естонії почалося з 1991 року, коли урядом було прийнято стратегічне рішення – реституція і вільний продаж всього іншого. По реституції повернули власність колишнім хозяям, що часто жили в Скандинавії, рятуючись від серпа і молота, що скосив 17% естонців. А конкурси по продажу підприємств майже всі виграли компанії звідти ж – фіни, шведи, американці, німці. Таким чином, поки на широких просторах СНД під крики про неприпустимість розпродажу народної власності іноземцям вона дісталась в основному злодіям, що лизали вельможні трони постадянських правителів, то власність в Естонії перейшла до справжніх хазяїв. Так воно і виглядає. Хазяї будують господарство і вкладають прибутки назад в підприємства, а в Україні... самі бачите.
Модний шоппінг-туризм скандинавів до Естонії. Судячи по величезним модерним торгівельним центрам, бо на совіцькі базари небагатьох заманиш навіть цінами - люблять інтуристи звичний комфорт і розташування товарів, бізнес у естонців йде успішно. Чув уривок розмови двох фіннок: "Я вже й на Різдво тут все купила..."
Дуже мило виглядають паперові саквояжі з горілкою, розмальовані як справжні „чумайдани”, навіть з замочками , улюблені сувеніри для фінських туристів. Коштує та валізка 100 доларів за десять півлітрових пляшок у варіантах на вибір : 40 градусів, 60 градусів, 80 градусів (воістину мрія справжніх мандрівників). Можна напитись на 3000 доларів зарплати фінського сантехніка?
І ще що в Естонії має велику силу – так це закони. Проїзд без квитка в автобусі – 60 доларів. Припарковані „не там” автомобілі евакуюються без розмов за ваших 200 доларів. Знайомі зі страхом розповідали, як один раз випадково не заплатили за стоянку автомобіля – і місяць чекали на неминуче покарання! Пронесло – але ризикувате більше не хочуть! Щодо цього – розмови вже нагадують німецькі! „Битіє опреділило сознаніє” вже в протилежний бік! Закони змінюються з одного боку відповідно до норм Євросоюзу, що прислав в Естонію після вступу 600 кілограмів законів, так і при лобіюванні потрібних змін через „свого” депутата, що значно ближчий до народу, бо вся Естонія – мільйон виборців.
Всюди – касові апарати, включаючи ринки і маршрутні таксі. Портативні. Чеки видають строго. Податки поповнюють казну, за рахунок чого пенсія моїх знайомих – 450 доларів на двох з соціальними гарантіями – безкоштовний проїзд на міському транспорті, пільгові ліки...
Зарплати – доларів 200 у чергових в музеях, доларів 500 у кваліфікованого робітника. Загальна думка – молодь на 400 доларів йти працювати не хоче. Той, кому мало – їде на Захід. Розмовляв з п”яненькими російськомовними, що щойно приїхали з Турку, Фінляндія, де працювали зварниками по алюмінію. За 15 Євро за робочу годину. З подвійною оплатою за роботу в вихідні. Власне, половина населення Естонії на Заході вже попрацювала – зокрема звідки і трудова культура естонської робочої сили. Все, що робиться – робиться надійно.
Пограничне російськомовне місто Нарва, по якому ми проїзжали в шість ранку, було схоже на європолігон для виучки вправних європейських робітників. „Курси молодого європейця” – включають для початку боротьбу за чистоту : крізь клубки пилюки було видно групи двірників, що надзвичайно старанно мели вулиці під європейський стандарт. Роботи мало – тут постараєшся! Не назад же в Росію їхати? А навчишся чисто підмітати – отримаєш більш відповідальну роботу. І тому удосконаленню не буде кінця! А естонці проконтролюють. І естонців шведи...
Сільске господарство не знаю, чи процвітає, а живе – точно! Хутори всі живі, луги викошені, сіно скатане в циліндричні копиці, до кожного хутора – розрівняна грейдером дорога, посипана гравієм. Трактори – західні. Результат роботи селян – дуже смачні національні продукти.
Ціни – приблизно як в Україні. Курка – 2,5 долара за кілограм, готовий шашлик – чотири, яйця – менше долара, бензин - долар.
Дороги будують виключно технікою „Каматсу”, „Кет”. Бачив лише один „МАЗ”.
Схоже, що рішення про будівництво автобану приймається виходячи з презумпції, що пробок не повинно бути в принципі. Інакше для чого шість смуг на другорядних дорогах? Як і загальна схема організація руху і розв”язок – зовсім американська. Скрізь розв”язки, а над всіма трасами – горизонтальні поперечини з корисною інвормацією про подальші повороти. Основні дороги освітлені, або промарковані кожних 50 метрів стовпчиками з світофорними смугами, що відбивають світло. На них – каравани вантажівок зі всієї Європи – на Росію і Скандинавію – через морські пароми.
Естонські чудеса.
Маю в бібліотеці чудовий фотоальбом „Таллінн”, виданий до Московської олімпіади в 1980 році. В Таллінні була регата. Передивлявся ті фотографії перед поїздкою – і зразу впала в око відсутність хрестів на чудових шпилях таллінських церков! На фоні чудової готичної небесної лінії обрисів міста фальшивим сатанинським золотом сяяли лише великі хрести на храмі „Олександра Невського”. Хто не знає – улюбленого імперією святого для народів російських колоній. Хто забув – саме в цьому соборі служив єпископом в ті роки агент КГБ Дроздов, що тепер став пат... (зашифруюсь, щоб не впіймати троля). До речі – він був недавно в Таллінні. Кажуть, місце постояти біля нього коштувало прихожанам 1000 крон. Не знаю, чи так – не платив, але чутки ходять.
Тому під”їзжав до Таллінна з надією на чудо „восхрестіння" міста – і- збулось!- хрести сяють на всіх церквах знову!
Естонська дорожна поліція хабарів не бере. Зарплата добра, країна маленька, узнають що взяв – з роботи без розмов виженуть. Другу таку не знайдеш.
По тій же причині, на думку росіян, місцеві чиновники надзвичайно люб”язні (хоч і раніше не хамили). Скрізь, де люди на щось чекають – зручні крісла, кондиціонери, відривні талончики з номером вашої черги, що висвітиться згодом...
Інтеренет коштує один долар за тридцять годин.
Середня школа – окрема пісня. В неї батькам просто так не пройти – охорона. Попередній запис у вчителя. Оцінок не ставлять в щоденник – а розміщують на сайті. Дивись в Інтернеті. Уже не підітреш! Знову двійка! Але сварити дітей не можна, щоб у них не було стресу. І при цьому будьте готові до штрафу в 160 доларів, який прийде по тому ж інтернету, якщо ваша дитина буде палити в шкільному туалеті! Як виховувати?
Вночі в місті вуличні кафе не згортають, тільки крісла перевертають догори ногами, щоб не намокали вночі. Чисто Париж. Так от, ті крісла не дешеві. А прикріплені лише тоненьким тросиком. Такий перекусити і вкрасти – секунда! Не кусають!
Жебраків і п”яних не бачив. Напідпитку і небагатих – повно.
Ще одне чудо – естонська мова. Ви тільки послухайте, як вони називають європейські країни і спробуйте декодувати ті назви: Саксамаа, Пранкмаа, Вені, Валковені, Руотсі, Суомаа, Україна. Всі відгадали? Повторюю по-людськи: Німеччина (теж непогано), Франція, Росія, Білорусія, Швеція (от звідки, мабуть, Руси!) , Фінляндія.
„Нахєр, нахєр!”
Сиділи-випивали в компанії російськомовних пенсіонерів. Один відставний дідок все лаяв Естонію і прорікував її скору загибель через російську помсту. Хтось розпочав хвалити новий закон про спрощене надання російського громадянства – так дідок, не розібравшись, здійняв руки і затріпотів ними :”Нахєр, нахєр”. В цілому виразивши відношення тотальної більшості росіян до можливого виїзду з Естонії. Додам - слово "виїзд" для естонських росіян має західний вектор і в такому контексті і вживається :"Лондон, Стокгольм, Штати."
Тут же паралельно пішла тема про те, як жаліються колишні знайомі, що виїхали один в Кременчуг, а другий – в Вологду. Все намагаються проникнути назад. „Все пробачивши” естонцям.
І якщо я перші дні тільки питав місцевих російськомовних, чи можна жити в Естонії – і отримував відповіді від „можна” до „нужна”, то в останній день тільки поздоровляв жителів Естонії з досягненнями.
Як світилися щастям і гордістю обличчя естонців! Касиру в Оперному театрі, що закрився на ремонт, дуже сподобалось зауваження, що євроремонт Естонії закінчено. Залишився театр. Взагалі подружитись з естонцями просто, проявивши елементарний інтерес до їхнього життя. У мене на диктофоні їхні радісні північні голоси... Життя не без пробем – але з проблемами в основному кількісними, бо якісні, такі, як загальна організація суспільства, вже успішно вирішені!
Діти всіх жителів Естонії, що народилися після 2002 року автоматично отримують естонське громадянство. Старші діти негромадян а й натуралізованих громадян повинні проходити натуралізацію по повній схемі. Маленький громадянин може брати з собою за рубіж одного чи двох супроводжувачів (батьків), яким видаються безкоштовні візи.
Розмовляю на тьалліннській вулиці Віру зі словаком. Підходить індус, цікавиться, звідки ми. Відповідаємо.
Йде далі. Питаю навздогін :”А ти звідки?” Дивується: ”Ай ем локал – я місцевий!” Тому і жарти у них вже відповідні в індійському ресторані „Махараджа” на Ратушній площі :” "Two Beer or not Two Beer. (ShakesBeer)"
Інформаційна політика.
Росіяни в Естонії змушені дивитись російські виключно супутникові канали, тому що у відкритому ефірі на трьох каналах естонського телебачення тільки дві російськомовних програми - одна – новини, п”ятнадцять хвилин в день, інша – нічна, для тих, хто не спить. Приплюсуйте для Таллінна ще чотири фінських канали.
Це очевидно справляє оздоровчий ефект на росіян – бо російські супутникові канали мають зовсім інший дух, ніж аналогічні ефірні програми для російських глядачів -(приблизно як при совєтах передачі "Іномовлення" для іноземців)- тому отрути і ненависті в російські голови в Естонії заливається набагато менше. Як не дивно, найрадикальнішим російськомовним каналом виглядає "Euronews" - приходилось пояснювати місцевим гарячим головам (а мова була про Тимошенко), що в ньому доля Росії - 30% (якщо не помиляюсь).
Далі - слухайте!
УКВ!
Тільки одна російськомовна станція!
Тому в місті, куди не зайдеш, звучить тільки нейтральна західна музика, джаз, естонські хіти, що сильно заспокоює - бо виконання якісне і дурні слова не дратують Наступне ж завдання для українців поки що взагалі не розрішиме: музика звучить з такою силою звуку, що її чуєш тільки тоді, як прислухаєшся. А так музики ніби і нема - а настрій - є!
Не повірите - включаючи і маршрутні таксі!!!!
Боже, як моє вухо на цьому відпочило!!!
Новини по УКВ виключно патріотичні. Огляд преси – з естонськомовних газет. Термін „наша батьківщина” і по російськи звучить однозначно – Естонія.
Самі газети – окрема і цікава тема.
По поінформованості справами власної країни естонці на недосяжній для українців висоті.
Україна порівняно з Естонією - інформаційний карлик.
Часто ще й червоний!
Тобто аби була карта інформаційної потужності держав, подібно до географічної, то розміри Естонії і України помінялись би на протилежні.
Естонію було б добре видно, а Україну ще попошукали б у кремлівських гавняних хвилях. На три російських газети („АиФ”, „Молодежь Естонії” „Советский спорт”) і чотири журнали („Лиза”, „Полезные советы”) – десятки естонських видань!
І ніяких вам видань типу „Кремлівский голос в Естонії”.
Ситуація дзеркальна до української!
Крім того, естонці використають найменший шанс, щоб заявити про себе в Європі і світі.
Ну, а якщо вже хто руку потисне їхньому президенту - трублять про це тиждень.
Мовне питання.
Найбільша проблема Естонії.
Радянська влада не дуже заохочувала росіян вчити іноземні мови. Вчителів естонської бракувало. Згадують, що неможливо було купити естонсько-російський словник. В кінці підручника за кожний клас був словничок – але ті підручники забирались в кінці року. Тому якщо яке старе слово забув – ходи так, просто не підгледиш. На курси естонської мови школярів не брали.
Тепер естонська мова в російських школах один з основних предметів. Вчать кожен день. Вчителів традиційно бракує. Зарплата невисока. Вчаться 12 років. З цього року з 5-го класу викладатимуть половину предметів в російських школах по-естонськи, з 9-го – всі. Що вони там зрозуміють і хто їм пояснить правило Кірхгофа?
Естонську мову можеш в Естонії і не знати по цю пору (чим з задоволенням більшість російськомовних і користується). Але на деяких посадах, якщо не знаєш естонської, то мусиш брати перекладача. Але знання естонської значно полегшує пошук роботи. Тому турбота росіян – вивчити дітей естонській.
В естонських школах російська – друга іноземна. Перша - англійська. Молоде покоління естонців відмовляється розуміти російську взагалі, для чого роблять такі кумедні і лагідні мордочки, типу „хочу вас зрозуміти – а не можу!” По англійськи вже розмовляють так, що розумієш – вчилися вже в Штатах або Британії. В центрі міста, в змішенні мов, російську взагалі почуєш рідко...
Естонці щиро не розуміють поведінку російськомовних співгромадян :”Какта пил Саюс естонци хаварили паруски. Ппачему рускиє теппер не хатят хаварит па естонски? Ето нє чесна”.
Загалом, поки що рахунок в мовному поєдинку 0:0. З естонською ініціативою. А повинно стати 1:1. З взаємною повагою. М”яч на російськомовній половині.
Почалися і розмови з обох боків – ти з тим не грайся, бо то не наша нація... Очевидно формується два суспільства.
„Росіяни і естонці живуть на різних планетах” – накручують місцеві русопатріоти. І частково це так. Як довго таке буде?
Трошки з історії.
Музеї в Естонії прекрасно організовані і оформлені. Те, що матеріалів не дуже багато, компенсується виготовленням муляжів і копій. А чим інакше ви наповните сорок талліннських музеїв? Одних музеїв окупації і боротьби за свободу вже два, плюс відділ в Музеї історії міста. Так от, в одному музеї буде оригінал, а в другому – копія з нього, в третьому – фотографія оригіналу. І створюється враження історичного багатства!! Що і потрібно для виховання молоді. А ще – єдина туристична картка, по якій, заплативши раз невелику суму, ви на протязі дня можете їздити 10 разів на публічному транспорті і відвідувати безкоштовно не тільки всі музеї, а й боулінг і отримувати знижки в ресторанах. Ідея для України!
В Історичному музеї цікава карта розселення слов”ян (праукраїнців) по Східній Європі. Первісна пляма слов”янського розселення 1500 років тому покриває лише Україну - Правобережжя і Карпати. Стрілочки маршрутів переселенців розходяться з України на південь у Візантію і Чехію, і на північ – в Білорусь. Потім уже з українсько-білоруської плями розселення пішло на тоді угрофінські (споріднені з естонськими) території нинішньої Великоросії, витісняючи місцевих фінів... Було це 1000 років тому. Дуже наочно. Чому в наших музеях і школах нема тих плям?
Приєднання до Росії під час Північної війни між Росією Петра і Швецією Карла щиро бажала більша частина прибалтійських німецьких баронів, яким шведи на той час вже добре вкоротили феодального хвоста, заставивши жити по новим законам. Естонські селяни отримали права вільних людей, як і шведи. А Петро Перший відновив кріпацтво естонців, за що німці служили Російській імперії вірою і правдою. На горі Тоомпеа, що здіймається над Талліним, в церкві Марії похована краса і гордість німецьких лицарів – Крузенштерни, Белінсгаузени, Врангелі. На стінах – їхні герби вже з двоголовими гербами. І діла во славу Росії. Зокрема – відкриття Антарктиди.
В Естонських церквах була популярна ікона „Танець смерті” – “Dance macabre”. Взявшись за руки з скелетам, ведуть коло король, єпископ, пан, хлоп, дитя. Найстарша ікона – 16-го століття!
Аби знали естонці, які танці їм приготує російська імперія! Північна війна – гине більше половини населення Естонії, яка переходить у власність Росії. В 1940 році скелети для нового танцю вже одягнули каски з червоними зірками – за 5 років загинуло 17% естонців. Фотографії естонського уряду 1940 року – смертельний танок з радянською владою. Тут президент і міністри ще в орденах, циліндрах з гордими головами, а поряд, через пів-року, на фото з ГУЛАГ-у, вони вже схожі на свої скелети – хоч в фас, хоч в профіль!
В російський історичній школі, починаючи з 30-х років, розробляється теорія „захисту” росіянами сусідніх країн. Естонія тут – цікава ілюстрація. Для захисту 150 членів естонської компартії СССР ввів сотню тисяч військ, при цьому було знищен-переселено 200.000 громадян Естонії, включаючи і тих 150 комуністів „як явних троцкістів”. Тому зрозуміло „откуда такая ненависть к совєцкому” у естонців...
Цікаво, що створений Тимчасовим урядом в 1917-му естонський корпус навів такого „шороху”, що окупував в 1918-му і Псков, і Ригу! Вибивши звідти німецький ландсвер. Вгамовували розлютовану Естонію Британія на пару з Росією! Причому Росія тупо відкупилась 15-ма мільйонами золотих рублів і здачею в концесію російських лісних масивів (іронія історії – на ті лісозаготовки після окупації Естонії совєтами і був направлний цвіт естонської нації...).
Згадалось, що Україні той же Тимчасовий уряд в тому ж березні 1917-го обіцяв дати змогу сформувати три корпуси! Аби ж то ми встигли! Нас би вже точно ніхто не вгамував!
Від історії до сьогодення.
Тільки в 1905 році естонці отримали більшість голосів в міському магістраті. Тобто різниця з Україною рівно в 100 років! Вам видається, що більше? Але все ж таки яку надію для нас на нормальне дає Естонія, що вже всіма фібрами маленької душі вмонтована вже не просто в Європу, а в її найбагатшу частину - Скандинавію!
Бо Естонія воскресла?
Воістину воскресла!
І ми воскреснем!
PS Я погоджуюсь на використання цих матеріалів, цілком чи вроздріб, будь-яким виданням в будь-якій редакції, без посилань на автора, так як хочу, щоб прибалтійський досвід пішов на користь Україні.
Видно, поки ми воювали і воюємо ПРОТИ чогось – естонці воювали з 1991-го року ЗА щось, що було у них в європейських головах. І - чудо: це прекрасне „щось” - „dolce vita nuova” - була реалізована за 15 років! Естонія – перша і єдина республіка СССР, що живе очевидно краще, ніж при совєтах.
Власне, це і є основним посланням – в Естонії все стало так, як повинно бути.
Кого не цікавлять деталі може далі не читати.
В центрі Таллінна цілодобово панує карнавал
Казковий Таллінн, з його шпилями, готикою, привидами, котами і лицарями на черепичних дахах, так і залишився ілюстацією до казок Ганса Андерсена . Але ті фантазії наповнились за останні роки новим життям після Євровідродження. Вікна всі вимиті (а в новому місті половина –вже склопакети), двері замінені на модні або полаковані, стіни ідеально пофарбовані, ні одного пука трави – суцільні газони, квітники, всі деталі любовно виділені і шліфуються далі. Ніщо не ображає ваш погляд . Що марнувалось – запрацювало і засяяло! А вже й пахне Північню Європою – кориця, кава, глінтвейн, Балтика !
Естонці схильні до меланхолії, а це пряма дорога в мистецтво і дизайн. Всюди продаються яскраві акварелі з видами старого міста, що видаються перебільшено красивими – так от, ви не повірите, в житті, місто ще красивіше, ніж ідеалізована уява художників про нього!
Те, що діється в Таллінні в цю пору день і ніч, по масовості дещо нагадує історичну реконструкцію дня „Д” - висадки євросоюзників на побережжя в 1944 році. В талліннській пасажирській гавані, що за останнє десятиліття заглибилась в берег і розширилась вдвоє за рахунок нових причалів, побудовано три великих різнокольорових скляних пасажирських термінали. Цілодобово в порт заходить десяток, а то і два пасажирських лайнерів, паромів і катамаранів що привозять, мабуть, до десяти тисяч туристів і пасажирів на добу. В морі дефелюють мальовничі флотилії біло-кольорових пасажирських суден – іноді по п”ять одночасно. А потрібно знати, що естонці ввесь післявоєнний період жили легендою про Білий Пароплав, що привезе волю.
Все по силам тому, хто вірує!
Привіз!
Вільні як птахи естонці можуть тепер летіти за море на підводних крилах (а то і на гвинтокрилах, що курсують в Хельсінки) і зустрічати гостей у себе! А то і валь”яжно подорожувати на супер-лайнерах на дві тисячі пасажирів...
Про що я? Ага, про день „Д” в Естонії!
З самого ранку по Таллінну від морських терміналів марширують до стін Старого Міста колони замерзлих італійців і іспанців в пальто і куртках, їм на зустріч рухаються розпашілі від спеки скандінави і англійці в трусах, а німці, вірні пивним традиціям, вітають їх, засідаючи ще з ночі в своїх улюблених вуличних ресторанах „Олде Ханса”, „Старий Герман” під білими парусами покрівель на дубових лавках, повитих гірляндами зеленні. Таллінн – величезний ресторан під відкритим небом. Збулась мрія естонців, що ще недавно працювали по європейським ресторанам – Європа прийшла до них. Ряди столів плавно перетікають з одного кінця міста в інший, не перериваючись. Естонська молодь, переодягнена в національні і німецькі середньовічні костюми, доповнює колоритних інтуристів. Випікаються по старовинним рецептам прямо на вулицях якісь марципани і пиріжки, і безкоштовно роздаються туристам з декоративних возів. А в ратуші для реклами роздають українські цукерки „Мисливець”! Прекрасні юні довгоногі естонки крутять педалі веломобілів-таксі, заробляючи на канікулах гроші і здоров”я, правда, доводячи японських пенсіонерів до шаленства червоними трусиками. Бо чого б вони так косились і мружились на юних валькірій???
Грають вуличні оркестри. Дзвонять мелодійні дзвони церков – проповіді почергово на всіх європейських мовах , включаючи українську в місцевій Українській греко-католицькій церкві, що на вулиці Саріспукі.
А вечорами там, де тихо лились слова молитов, вже ревуть органи!
Бізнес є бізнес – Богу – боже, а місту – гроші!
Звідки гроші?
Основний вплив Європи на Естонію йде не тільки морськими шляхами, а й вздовж автобанів, що активно будуються на американський манер за гроші Євросоюзу. Кілометрів за десять від Таллінна починаються різнокольорові корпуси і ангари, прикрашені логотипами і символікою світових компаній – торгових і виробничих. Виробляють меблі, інструменти, елементи електроніки. Величезна модерна промзона, без диму і кіптяви, перетікає в суцільне Царське село приміських котеджів і таунхаузів – що часто виросли з горбачовських садових ділянок! Під фінською черепицею і сайдінгом важко впізнати совіцьку триєдину мрію – квартира-дача-машина, що в Естонії трансформувалась в котедж-дача і машина не старіше п”ятирічної.
„Жигулі” нової моделі викликають лише скупу сльозу і ностальгію. Скупу – бо ніхто не купує. Автомобілі в Естонії найдешевші в Європі – на 30% дешевші, ніж в Німеччині , за рахунок податкової політики.
А на горизонті в улоговині вже видно Таллінн, де шпилі старого міста відзеркалюються в пірамідах і паралелепіпедах щойно збудованого кварталу ділового центру.
Власне, все в Естонії почалося з 1991 року, коли урядом було прийнято стратегічне рішення – реституція і вільний продаж всього іншого. По реституції повернули власність колишнім хозяям, що часто жили в Скандинавії, рятуючись від серпа і молота, що скосив 17% естонців. А конкурси по продажу підприємств майже всі виграли компанії звідти ж – фіни, шведи, американці, німці. Таким чином, поки на широких просторах СНД під крики про неприпустимість розпродажу народної власності іноземцям вона дісталась в основному злодіям, що лизали вельможні трони постадянських правителів, то власність в Естонії перейшла до справжніх хазяїв. Так воно і виглядає. Хазяї будують господарство і вкладають прибутки назад в підприємства, а в Україні... самі бачите.
Модний шоппінг-туризм скандинавів до Естонії. Судячи по величезним модерним торгівельним центрам, бо на совіцькі базари небагатьох заманиш навіть цінами - люблять інтуристи звичний комфорт і розташування товарів, бізнес у естонців йде успішно. Чув уривок розмови двох фіннок: "Я вже й на Різдво тут все купила..."
Дуже мило виглядають паперові саквояжі з горілкою, розмальовані як справжні „чумайдани”, навіть з замочками , улюблені сувеніри для фінських туристів. Коштує та валізка 100 доларів за десять півлітрових пляшок у варіантах на вибір : 40 градусів, 60 градусів, 80 градусів (воістину мрія справжніх мандрівників). Можна напитись на 3000 доларів зарплати фінського сантехніка?
І ще що в Естонії має велику силу – так це закони. Проїзд без квитка в автобусі – 60 доларів. Припарковані „не там” автомобілі евакуюються без розмов за ваших 200 доларів. Знайомі зі страхом розповідали, як один раз випадково не заплатили за стоянку автомобіля – і місяць чекали на неминуче покарання! Пронесло – але ризикувате більше не хочуть! Щодо цього – розмови вже нагадують німецькі! „Битіє опреділило сознаніє” вже в протилежний бік! Закони змінюються з одного боку відповідно до норм Євросоюзу, що прислав в Естонію після вступу 600 кілограмів законів, так і при лобіюванні потрібних змін через „свого” депутата, що значно ближчий до народу, бо вся Естонія – мільйон виборців.
Всюди – касові апарати, включаючи ринки і маршрутні таксі. Портативні. Чеки видають строго. Податки поповнюють казну, за рахунок чого пенсія моїх знайомих – 450 доларів на двох з соціальними гарантіями – безкоштовний проїзд на міському транспорті, пільгові ліки...
Зарплати – доларів 200 у чергових в музеях, доларів 500 у кваліфікованого робітника. Загальна думка – молодь на 400 доларів йти працювати не хоче. Той, кому мало – їде на Захід. Розмовляв з п”яненькими російськомовними, що щойно приїхали з Турку, Фінляндія, де працювали зварниками по алюмінію. За 15 Євро за робочу годину. З подвійною оплатою за роботу в вихідні. Власне, половина населення Естонії на Заході вже попрацювала – зокрема звідки і трудова культура естонської робочої сили. Все, що робиться – робиться надійно.
Пограничне російськомовне місто Нарва, по якому ми проїзжали в шість ранку, було схоже на європолігон для виучки вправних європейських робітників. „Курси молодого європейця” – включають для початку боротьбу за чистоту : крізь клубки пилюки було видно групи двірників, що надзвичайно старанно мели вулиці під європейський стандарт. Роботи мало – тут постараєшся! Не назад же в Росію їхати? А навчишся чисто підмітати – отримаєш більш відповідальну роботу. І тому удосконаленню не буде кінця! А естонці проконтролюють. І естонців шведи...
Сільске господарство не знаю, чи процвітає, а живе – точно! Хутори всі живі, луги викошені, сіно скатане в циліндричні копиці, до кожного хутора – розрівняна грейдером дорога, посипана гравієм. Трактори – західні. Результат роботи селян – дуже смачні національні продукти.
Ціни – приблизно як в Україні. Курка – 2,5 долара за кілограм, готовий шашлик – чотири, яйця – менше долара, бензин - долар.
Дороги будують виключно технікою „Каматсу”, „Кет”. Бачив лише один „МАЗ”.
Схоже, що рішення про будівництво автобану приймається виходячи з презумпції, що пробок не повинно бути в принципі. Інакше для чого шість смуг на другорядних дорогах? Як і загальна схема організація руху і розв”язок – зовсім американська. Скрізь розв”язки, а над всіма трасами – горизонтальні поперечини з корисною інвормацією про подальші повороти. Основні дороги освітлені, або промарковані кожних 50 метрів стовпчиками з світофорними смугами, що відбивають світло. На них – каравани вантажівок зі всієї Європи – на Росію і Скандинавію – через морські пароми.
Естонські чудеса.
Маю в бібліотеці чудовий фотоальбом „Таллінн”, виданий до Московської олімпіади в 1980 році. В Таллінні була регата. Передивлявся ті фотографії перед поїздкою – і зразу впала в око відсутність хрестів на чудових шпилях таллінських церков! На фоні чудової готичної небесної лінії обрисів міста фальшивим сатанинським золотом сяяли лише великі хрести на храмі „Олександра Невського”. Хто не знає – улюбленого імперією святого для народів російських колоній. Хто забув – саме в цьому соборі служив єпископом в ті роки агент КГБ Дроздов, що тепер став пат... (зашифруюсь, щоб не впіймати троля). До речі – він був недавно в Таллінні. Кажуть, місце постояти біля нього коштувало прихожанам 1000 крон. Не знаю, чи так – не платив, але чутки ходять.
Тому під”їзжав до Таллінна з надією на чудо „восхрестіння" міста – і- збулось!- хрести сяють на всіх церквах знову!
Естонська дорожна поліція хабарів не бере. Зарплата добра, країна маленька, узнають що взяв – з роботи без розмов виженуть. Другу таку не знайдеш.
По тій же причині, на думку росіян, місцеві чиновники надзвичайно люб”язні (хоч і раніше не хамили). Скрізь, де люди на щось чекають – зручні крісла, кондиціонери, відривні талончики з номером вашої черги, що висвітиться згодом...
Інтеренет коштує один долар за тридцять годин.
Середня школа – окрема пісня. В неї батькам просто так не пройти – охорона. Попередній запис у вчителя. Оцінок не ставлять в щоденник – а розміщують на сайті. Дивись в Інтернеті. Уже не підітреш! Знову двійка! Але сварити дітей не можна, щоб у них не було стресу. І при цьому будьте готові до штрафу в 160 доларів, який прийде по тому ж інтернету, якщо ваша дитина буде палити в шкільному туалеті! Як виховувати?
Вночі в місті вуличні кафе не згортають, тільки крісла перевертають догори ногами, щоб не намокали вночі. Чисто Париж. Так от, ті крісла не дешеві. А прикріплені лише тоненьким тросиком. Такий перекусити і вкрасти – секунда! Не кусають!
Жебраків і п”яних не бачив. Напідпитку і небагатих – повно.
Ще одне чудо – естонська мова. Ви тільки послухайте, як вони називають європейські країни і спробуйте декодувати ті назви: Саксамаа, Пранкмаа, Вені, Валковені, Руотсі, Суомаа, Україна. Всі відгадали? Повторюю по-людськи: Німеччина (теж непогано), Франція, Росія, Білорусія, Швеція (от звідки, мабуть, Руси!) , Фінляндія.
„Нахєр, нахєр!”
Сиділи-випивали в компанії російськомовних пенсіонерів. Один відставний дідок все лаяв Естонію і прорікував її скору загибель через російську помсту. Хтось розпочав хвалити новий закон про спрощене надання російського громадянства – так дідок, не розібравшись, здійняв руки і затріпотів ними :”Нахєр, нахєр”. В цілому виразивши відношення тотальної більшості росіян до можливого виїзду з Естонії. Додам - слово "виїзд" для естонських росіян має західний вектор і в такому контексті і вживається :"Лондон, Стокгольм, Штати."
Тут же паралельно пішла тема про те, як жаліються колишні знайомі, що виїхали один в Кременчуг, а другий – в Вологду. Все намагаються проникнути назад. „Все пробачивши” естонцям.
І якщо я перші дні тільки питав місцевих російськомовних, чи можна жити в Естонії – і отримував відповіді від „можна” до „нужна”, то в останній день тільки поздоровляв жителів Естонії з досягненнями.
Як світилися щастям і гордістю обличчя естонців! Касиру в Оперному театрі, що закрився на ремонт, дуже сподобалось зауваження, що євроремонт Естонії закінчено. Залишився театр. Взагалі подружитись з естонцями просто, проявивши елементарний інтерес до їхнього життя. У мене на диктофоні їхні радісні північні голоси... Життя не без пробем – але з проблемами в основному кількісними, бо якісні, такі, як загальна організація суспільства, вже успішно вирішені!
Діти всіх жителів Естонії, що народилися після 2002 року автоматично отримують естонське громадянство. Старші діти негромадян а й натуралізованих громадян повинні проходити натуралізацію по повній схемі. Маленький громадянин може брати з собою за рубіж одного чи двох супроводжувачів (батьків), яким видаються безкоштовні візи.
Розмовляю на тьалліннській вулиці Віру зі словаком. Підходить індус, цікавиться, звідки ми. Відповідаємо.
Йде далі. Питаю навздогін :”А ти звідки?” Дивується: ”Ай ем локал – я місцевий!” Тому і жарти у них вже відповідні в індійському ресторані „Махараджа” на Ратушній площі :” "Two Beer or not Two Beer. (ShakesBeer)"
Інформаційна політика.
Росіяни в Естонії змушені дивитись російські виключно супутникові канали, тому що у відкритому ефірі на трьох каналах естонського телебачення тільки дві російськомовних програми - одна – новини, п”ятнадцять хвилин в день, інша – нічна, для тих, хто не спить. Приплюсуйте для Таллінна ще чотири фінських канали.
Це очевидно справляє оздоровчий ефект на росіян – бо російські супутникові канали мають зовсім інший дух, ніж аналогічні ефірні програми для російських глядачів -(приблизно як при совєтах передачі "Іномовлення" для іноземців)- тому отрути і ненависті в російські голови в Естонії заливається набагато менше. Як не дивно, найрадикальнішим російськомовним каналом виглядає "Euronews" - приходилось пояснювати місцевим гарячим головам (а мова була про Тимошенко), що в ньому доля Росії - 30% (якщо не помиляюсь).
Далі - слухайте!
УКВ!
Тільки одна російськомовна станція!
Тому в місті, куди не зайдеш, звучить тільки нейтральна західна музика, джаз, естонські хіти, що сильно заспокоює - бо виконання якісне і дурні слова не дратують Наступне ж завдання для українців поки що взагалі не розрішиме: музика звучить з такою силою звуку, що її чуєш тільки тоді, як прислухаєшся. А так музики ніби і нема - а настрій - є!
Не повірите - включаючи і маршрутні таксі!!!!
Боже, як моє вухо на цьому відпочило!!!
Новини по УКВ виключно патріотичні. Огляд преси – з естонськомовних газет. Термін „наша батьківщина” і по російськи звучить однозначно – Естонія.
Самі газети – окрема і цікава тема.
По поінформованості справами власної країни естонці на недосяжній для українців висоті.
Україна порівняно з Естонією - інформаційний карлик.
Часто ще й червоний!
Тобто аби була карта інформаційної потужності держав, подібно до географічної, то розміри Естонії і України помінялись би на протилежні.
Естонію було б добре видно, а Україну ще попошукали б у кремлівських гавняних хвилях. На три російських газети („АиФ”, „Молодежь Естонії” „Советский спорт”) і чотири журнали („Лиза”, „Полезные советы”) – десятки естонських видань!
І ніяких вам видань типу „Кремлівский голос в Естонії”.
Ситуація дзеркальна до української!
Крім того, естонці використають найменший шанс, щоб заявити про себе в Європі і світі.
Ну, а якщо вже хто руку потисне їхньому президенту - трублять про це тиждень.
Мовне питання.
Найбільша проблема Естонії.
Радянська влада не дуже заохочувала росіян вчити іноземні мови. Вчителів естонської бракувало. Згадують, що неможливо було купити естонсько-російський словник. В кінці підручника за кожний клас був словничок – але ті підручники забирались в кінці року. Тому якщо яке старе слово забув – ходи так, просто не підгледиш. На курси естонської мови школярів не брали.
Тепер естонська мова в російських школах один з основних предметів. Вчать кожен день. Вчителів традиційно бракує. Зарплата невисока. Вчаться 12 років. З цього року з 5-го класу викладатимуть половину предметів в російських школах по-естонськи, з 9-го – всі. Що вони там зрозуміють і хто їм пояснить правило Кірхгофа?
Естонську мову можеш в Естонії і не знати по цю пору (чим з задоволенням більшість російськомовних і користується). Але на деяких посадах, якщо не знаєш естонської, то мусиш брати перекладача. Але знання естонської значно полегшує пошук роботи. Тому турбота росіян – вивчити дітей естонській.
В естонських школах російська – друга іноземна. Перша - англійська. Молоде покоління естонців відмовляється розуміти російську взагалі, для чого роблять такі кумедні і лагідні мордочки, типу „хочу вас зрозуміти – а не можу!” По англійськи вже розмовляють так, що розумієш – вчилися вже в Штатах або Британії. В центрі міста, в змішенні мов, російську взагалі почуєш рідко...
Естонці щиро не розуміють поведінку російськомовних співгромадян :”Какта пил Саюс естонци хаварили паруски. Ппачему рускиє теппер не хатят хаварит па естонски? Ето нє чесна”.
Загалом, поки що рахунок в мовному поєдинку 0:0. З естонською ініціативою. А повинно стати 1:1. З взаємною повагою. М”яч на російськомовній половині.
Почалися і розмови з обох боків – ти з тим не грайся, бо то не наша нація... Очевидно формується два суспільства.
„Росіяни і естонці живуть на різних планетах” – накручують місцеві русопатріоти. І частково це так. Як довго таке буде?
Трошки з історії.
Музеї в Естонії прекрасно організовані і оформлені. Те, що матеріалів не дуже багато, компенсується виготовленням муляжів і копій. А чим інакше ви наповните сорок талліннських музеїв? Одних музеїв окупації і боротьби за свободу вже два, плюс відділ в Музеї історії міста. Так от, в одному музеї буде оригінал, а в другому – копія з нього, в третьому – фотографія оригіналу. І створюється враження історичного багатства!! Що і потрібно для виховання молоді. А ще – єдина туристична картка, по якій, заплативши раз невелику суму, ви на протязі дня можете їздити 10 разів на публічному транспорті і відвідувати безкоштовно не тільки всі музеї, а й боулінг і отримувати знижки в ресторанах. Ідея для України!
В Історичному музеї цікава карта розселення слов”ян (праукраїнців) по Східній Європі. Первісна пляма слов”янського розселення 1500 років тому покриває лише Україну - Правобережжя і Карпати. Стрілочки маршрутів переселенців розходяться з України на південь у Візантію і Чехію, і на північ – в Білорусь. Потім уже з українсько-білоруської плями розселення пішло на тоді угрофінські (споріднені з естонськими) території нинішньої Великоросії, витісняючи місцевих фінів... Було це 1000 років тому. Дуже наочно. Чому в наших музеях і школах нема тих плям?
Приєднання до Росії під час Північної війни між Росією Петра і Швецією Карла щиро бажала більша частина прибалтійських німецьких баронів, яким шведи на той час вже добре вкоротили феодального хвоста, заставивши жити по новим законам. Естонські селяни отримали права вільних людей, як і шведи. А Петро Перший відновив кріпацтво естонців, за що німці служили Російській імперії вірою і правдою. На горі Тоомпеа, що здіймається над Талліним, в церкві Марії похована краса і гордість німецьких лицарів – Крузенштерни, Белінсгаузени, Врангелі. На стінах – їхні герби вже з двоголовими гербами. І діла во славу Росії. Зокрема – відкриття Антарктиди.
В Естонських церквах була популярна ікона „Танець смерті” – “Dance macabre”. Взявшись за руки з скелетам, ведуть коло король, єпископ, пан, хлоп, дитя. Найстарша ікона – 16-го століття!
Аби знали естонці, які танці їм приготує російська імперія! Північна війна – гине більше половини населення Естонії, яка переходить у власність Росії. В 1940 році скелети для нового танцю вже одягнули каски з червоними зірками – за 5 років загинуло 17% естонців. Фотографії естонського уряду 1940 року – смертельний танок з радянською владою. Тут президент і міністри ще в орденах, циліндрах з гордими головами, а поряд, через пів-року, на фото з ГУЛАГ-у, вони вже схожі на свої скелети – хоч в фас, хоч в профіль!
В російський історичній школі, починаючи з 30-х років, розробляється теорія „захисту” росіянами сусідніх країн. Естонія тут – цікава ілюстрація. Для захисту 150 членів естонської компартії СССР ввів сотню тисяч військ, при цьому було знищен-переселено 200.000 громадян Естонії, включаючи і тих 150 комуністів „як явних троцкістів”. Тому зрозуміло „откуда такая ненависть к совєцкому” у естонців...
Цікаво, що створений Тимчасовим урядом в 1917-му естонський корпус навів такого „шороху”, що окупував в 1918-му і Псков, і Ригу! Вибивши звідти німецький ландсвер. Вгамовували розлютовану Естонію Британія на пару з Росією! Причому Росія тупо відкупилась 15-ма мільйонами золотих рублів і здачею в концесію російських лісних масивів (іронія історії – на ті лісозаготовки після окупації Естонії совєтами і був направлний цвіт естонської нації...).
Згадалось, що Україні той же Тимчасовий уряд в тому ж березні 1917-го обіцяв дати змогу сформувати три корпуси! Аби ж то ми встигли! Нас би вже точно ніхто не вгамував!
Від історії до сьогодення.
Тільки в 1905 році естонці отримали більшість голосів в міському магістраті. Тобто різниця з Україною рівно в 100 років! Вам видається, що більше? Але все ж таки яку надію для нас на нормальне дає Естонія, що вже всіма фібрами маленької душі вмонтована вже не просто в Європу, а в її найбагатшу частину - Скандинавію!
Бо Естонія воскресла?
Воістину воскресла!
І ми воскреснем!
PS Я погоджуюсь на використання цих матеріалів, цілком чи вроздріб, будь-яким виданням в будь-якій редакції, без посилань на автора, так як хочу, щоб прибалтійський досвід пішов на користь Україні.
Відповіді
2005.08.12 | Пані
В Статтях вже
Може підписати справжнім прізвищем? Чи хай нік лишається?2005.08.12 | Navigator
Re: В Статтях вже
Нехай залишається нік, ібо не користі ради, а на благо України і во славу Естонії2005.08.12 | Тестер
Дякую Штурмане! Цікаво і інформативно! (-)
2005.08.12 | Чучхе
Вхід до Європи Естонія відзначила гей-парадом (/)
Я взагалі завжди вважав всії євроінтеграторів латентними педєрастами, і ось - гарне цьому підтвердженняМэрии Таллина пришлось смириться с гей-парадом
Комментарии
"Гомосексуалисты не пройдут!"
01.08.2005
Россияне не готовы к гей-парадам, кварталам красных фонарей и легальным наркотикам
Несмотря на возражения многочисленных религиозных и общественных организаций, сексменьшинства все же пройдут парадом по столице Эстонии. Всю неделею в Таллине продолжается фестиваль геев и лесбиянок, который в субботу завершится парадом Baltic Pride Moonbow в старой части города, сообщает DELFI.
Ранее политической движение "Союз отечества" и Эстонская христианская народная партия (зауважу, ті, хто бореться власне за Естонію, а не за "Європу" - Ч) назвали парад "пропагандой недопустимой половой жизни" и потребовали от городских властей запрета на его проведение. Однако город не может запретить парад, поскольку шествие является общественным собранием, а не общественным мероприятием.
"Общественные собрания город запретить не может, мы можем их только регистрировать. Право на запрет есть только у министра внутренних дел или директора полиции", — сказал городской секретарь Тоомас Сепп. Никто из названных не запретил парада.
На шествие под названием "Я нравлюсь любви", по словам организаторов, приглашаются все желающие, независимо от сексуальных предпочтений.
Напомним, что в июле власти латвийской столицы - Риги безуспешно пытались запретить проведение у себя в городе подобного мероприятия. Поначалу городская администрация разрешила гомосексуалистам пройти по улицам города, но затем, уступив требованиям церкви и ряда политических организаций, отменила свое решение.
После отмены разрешения ассоциация в поддержку сексуальных меньшинств обратилась в суд и выиграла дело.
http://www.lenta.ru/news/2005/08/12/gay/
на фото сучасне Естонії можна побачити тут http://lenta.ru/news/2005/08/10/pride/
2005.08.12 | andriko
Симетрична відповідь? (-)
2005.08.12 | Тестер
Логічно продовжити... "А у вас негрів лінчують!"...(-)
2005.08.12 | Пані
От жеж ж... Випередив.
Занесла руку написати теж саме. Це ж як треба ненавидити саму ідею Європейськости, щоб на такий відвертий та доброзичливий пост Навігатора вивалити у відповідь купу лайна...2005.08.12 | Kohoutek
Re: Отже ж...
Пані пише:> Занесла руку написати теж саме. Це ж як треба ненавидити саму ідею Європейськости, щоб на такий відвертий та доброзичливий пост Навігатора вивалити у відповідь купу лайна...
Проведення гей-прайдів ніяк не суперечить ідеї европейськості. Скоріше, навпаки - єдність у різноманітті, E pluribus unum. Якраз можливість провести законний захід, навіть попри небажання мерії та церкви - ознака справді правової держави і рівності можливостей. Хоче цього хтось чи ні, а європейський підхід не поділяє людей на сорти - те, що дозволено вищому, не дозволено першому і т.д.
До речі, ось альтернативний погляд на схожу тему:
http://www.ng.ru/style/2005-08-12/12_brand.html
... И все же Церковь не смогла запретить проведение в Риме World Gay Pride, международного слета гомосексуалистов. Причем это было в 2000 году, когда Римско-Католическая Церковь отмечала 2000-летие христианства. Боже, сколько тогда было вокруг этого шума. Ватикан счел себя оскорбленным уже самим предложением осквернить святой год и Вечный город шествием голубых. Папа Иоанн Павел II лично призывал власти не допустить позора и надругательства.
Вопрос обсуждался не только в римской мэрии, но и в парламенте страны. Однако тогдашний римский градоначальник Франческо Рутелли предпочел пожертвовать своими хорошими отношениями с главой Святого престола, нежели прослыть ретроградом. Парламент тоже не захотел вмешиваться в «демократический процесс». Правда, тогда там было большинство левоцентристов, традиционно тяготеющих к атеизму. Думаю, что нынешний правоцентристский кабинет, традиционно связанный с Ватиканом, вывернулся бы наизнанку, чтобы помочь Понтифику, как это было в случае с недавним референдумом о возможности использования эмбрионов в научных целях (см. «НГ», 23.05.05). Но что было, то было. Гей-парад с песнями и барабанным боем под палящим солнцем прошел по центру опустевшего в этот день города. Миновав Колизей, шествие остановилось на пространстве Большого цирка, где состоялось выступление поп- и рок-групп и прочих известных исполнителей, с удовольствием подзаработавших на празднике, независимо от того, разделяли они или нет идеи организаторов. В общем, люди веселились. Было много просто любопытных, а кое-кто привел даже детей. Увешанный воздушными шариками античный цирк представлял собой довольно идиллическое зрелище, и эта картинка не имела ничего общего с распущенностью, насилием и непристойностями, которыми клеймили парад его противники.
Потом праздник закончился. Шарики улетели в небо, геи разъехались по домам, мусор убрали, газеты взялись за другие темы. Прав оказался старый и мудрый Джулио Андреотти, пожизненный сенатор, перезанимавший в течение 20 лет все возможные высшие посты в итальянском правительстве. Практикующий католик и убежденный противник гей-парада, он в тот момент, когда кипели страсти, сказал: «Успокойтесь. Рим видел и не такое. Переживет».
2005.08.12 | Ігорко
Re: От жеж ж... Випередив.
Пані пише:> Це ж як треба ненавидити саму ідею Європейськости, щоб на такий відвертий та доброзичливий пост Навігатора вивалити у відповідь купу лайна...
Ну, а чим ще крити, коли не попреш проти таких явищ, як добробут, безпека й воля? Тільки гомосексуалізмом і всесвітньою жидівською змовою проти слов'янства, це ж кожен північносхідний пень знає.
2005.08.12 | Navigator
А при люб"язному комунізмі особливо в зонах, де відсиділо-
відохороняло половина населення СССР тієї мерзоти не було?Там же ясно написано, хто МАЄ ПРАВО і на яких основах приймати ті чи інші рішення в Естонії. Бо все унормовано.
Модерне суспільство так сконструйоване, що всі під Богом ходять. А Бог Європи - це закон. Приймуть закон проти гоміків (я-за), і будуть вони в робах дороги будувати.
Не приймуть - будете Ви, якщо задумаєте ті паради розганяти.
Ну і я, бо голубих теж не люблю.
А що поробиш, ЯКЩО ВОНИ ОДИН ОДНОГО ЛЮБЛЯТЬ І ЛЮБЛЯТЬ???
2005.08.12 | Пані
Караул! Знову про НИХ????
Мало вже гілок на цю тему? Треба і сюди? Ну хоч ви на цю тупу провокацію Чучхе не піддавайтеся, благаю!!!2005.08.12 | Navigator
Подивіться краще починаючи зі сторінки 6 як виглядає Таллінн
http://www.informatik.uni-rostock.de/~eichholz/taagepera/page6.htmПо яким ознакам Ви вкажете на совіцький період у житі Старого міста?
Особливо тут:
http://www.informatik.uni-rostock.de/~eichholz/taagepera/Tallinn%20-%20Evening.JPG
2005.08.15 | Чучхе
Досить еклектична забудова.Мабуть і в Таліні є свій Омельченко(-
2005.08.12 | Kohoutek
Re:
Navigator пише:> Модерне суспільство так сконструйоване, що всі під Богом ходять. А Бог Європи - це закон. Приймуть закон проти гоміків (я-за), і будуть вони в робах дороги будувати.
Не будуть, бо не приймуть.
Інакше це стала б не Європа. А Іран. Все пов"язане зі всім і ідея демократії, рівності і свободи не може бути обмежена тільки для певних категорій. Інакше це буде не демократія, нерівність і несвобода. Вони бувають тільки першої свіжості.
Це розповсюджена і небезпечна помилка - вважати, що всі мають бути рівними, але є рівніши.
2005.08.12 | Ігорко
Іран ліберальніший, ніж його образ у світі.
Kohoutek пише:> Navigator пише:
>> Приймуть закон проти гоміків (я-за), і будуть вони в робах дороги будувати.
> Не будуть, бо не приймуть.
> Інакше це стала б не Європа. А Іран.
Згадка про Іран якраз тут не дуже доречна. Наприклад, транссексуальним там дозволено робити операції для зміни статі. З особистого рішення покійного Аятолли Хомейні (здається, то була навіть фатва).
2005.08.12 | Kohoutek
Іран ще гірший, ніж його образ у світі
Будь ласка, почитайте хоча б це:http://outrage.org.uk/pressrelease.asp?ID=302
а потім розповідайте про лібералізм Ірану.
2005.08.12 | Ігорко
Однобоко судите, прошу пана.
Kohoutek пише:> Будь ласка, почитайте хоча б це:
> http://outrage.org.uk/pressrelease.asp?ID=302
> а потім розповідайте про лібералізм Ірану.
Розповідаю. Повідомлення якраз гарненько вписується в усталений образ Ірану, а не доводить "гіршість" країни. Чи воно для Вас таке несподіване?
Несподіваною вважаю вістку про толерантне ставлення до иншої сексуальної меншини - до транссексуалів. І це з рішення вищого духовного керівництва (уявіть собі думку Папи Римського на цю тему). Тобто, країна ліберальніша, ніж мальований за її межами образ. Якщо не судити однобоко, з позиції окремої меншини, ясна річ.
А найбільший урок із цього всього, як на мене - не треба занадто покладатись на образи, хто б їх не малював. Особливо в часи, коли журналісти остаточно здуріли, взявшись творити образи, а не інформувати. Шляґ би їх трафив.
2005.08.15 | Kohoutek
Re: Однобоко судите, прошу пана.
Ігорко пише:> Kohoutek пише:
> > Будь ласка, почитайте хоча б це:
> > http://outrage.org.uk/pressrelease.asp?ID=302
> > а потім розповідайте про лібералізм Ірану.
> Розповідаю. Повідомлення якраз гарненько вписується в усталений образ Ірану, а не доводить "гіршість" країни. Чи воно для Вас таке несподіване?
Для мене - абсолютно ні. А ось багато хто з публіки таки не розуміє, що таке насправді є країна тотальної духовності, що перемогла. Вони думають: "А, якісь дрібнички. Ну, жінки мають носити хустину - яка дрібниця". А те, що в цій країні привселюдно вішають практично дітей, які нікому не завдали шкоди, і що за чверть сторіччя ісламського правління було страчено біля СТА ТИСЯЧ ЛЮДЕЙ - це якось так в очі не кидається. І коли ви будете міркувати над кровожерливістю американців, що хочуть покласти край цьому режиму, хай навіть насильно - поміркуйте також, що зможе робити цей режим, коли в нього буде А-bomb.
> Несподіваною вважаю вістку про толерантне ставлення до иншої сексуальної меншини - до транссексуалів.
Та яке воно толерантне, господь з вами. Якщо навіть таке рішення аятолли існує, це жодним чином не говорить про "толерантне ставлення до транссексуалів". Толерантне ставлення - це не дозвіл на операцію зі зміни статі. Це - невтручання в чуже життя і повага до чужого життя.
> І це з рішення вищого духовного керівництва (уявіть собі думку Папи Римського на цю тему). Тобто, країна ліберальніша, ніж мальований за її межами образ. Якщо не судити однобоко, з позиції окремої меншини, ясна річ.
А якщо судити з точки зору середнього європейця, який вважає, що суспільство і держава не мають жодного права втручатися в його особисте життя? - це і є лібералізм. Це - однобока точка зору, погоджусь, бо ж існує багато цивілізацій, культур - ісламська, комуністична тощо - які вважають своїм священим обов"язком стежити, хто вдома ходить голий і суворо за це карати. Я суджу з такої однобокої точки зору - для мене тотальний контроль неприйнятний. Я погоджуюсь з Міхаілом Горбачовим в тому, що у питанні плюралізму двох думок існувати не може. І мій лібералізм не поширюється на принципове заперечення лібералізму. Хочеш носити чадру? - будь ласка; але нав"язувати всьому суспільству свої переконання - це тоталітаризм. Що ми і спостережуємо в Ірані. Не можна бути напіввагітним. Свобода (в реально досяжних межах) або є для всіх, або її немає для кожного.
2005.08.15 | Ігорко
Re: Однобоко судите, прошу пана.
Kohoutek пише:> Ігорко пише:
>> Kohoutek пише:
>>> Будь ласка, почитайте хоча б це:
>>> http://outrage.org.uk/pressrelease.asp?ID=302
>>> а потім розповідайте про лібералізм Ірану.
>> Розповідаю. Повідомлення якраз гарненько вписується в усталений образ Ірану, а не доводить "гіршість" країни. Чи воно для Вас таке несподіване?
> Для мене - абсолютно ні.
І для инших повідомлення про страту ґеїв в Ірані не є несподіваним. Отже, на підставі цього повідомлення не можна говорити, що "Іран ще гірший, ніж його образ у світі", бо воно той образ підтверджує, а не доповнює.
> А ось багато хто з публіки таки не розуміє, що таке насправді є країна тотальної духовності, що перемогла.
Нагадую, в Іранській Революції перемогла не "тотальна духовність", а Народ, який не повстав з "духовного пориву", а з тих же причин, з яких повстають будь-де на світі - влада "довела до ручки". Біда в тім, що внаслідок повстання до влади в країні прийшло консервативне духовенство, а не ліберальні сили. Але за духовенство перси не повставали, і повстануть знову, коли "до ручки" доведе нова влада.
> Вони думають: "А, якісь дрібнички. Ну, жінки мають носити хустину - яка дрібниця". А те, що в цій країні привселюдно вішають практично дітей, які нікому не завдали шкоди, і що за чверть сторіччя ісламського правління було страчено біля СТА ТИСЯЧ ЛЮДЕЙ - це якось так в очі не кидається.
Це кидається в очі тим, хто стежить за подіями в Ірані. Решта людства не звертає особливої уваги, бо масові страти й убивства не є надзвичайними явищами на цій планеті. Хто ще згадує про злочинний режим Пол-Пота? Тільки камбоджанці.
> І коли ви будете міркувати над кровожерливістю американців, що хочуть покласти край цьому режиму, хай навіть насильно -
Я не міркуватиму над кровожерливістю американців у такому разі. Це образ, який малюють кровожерливі
> поміркуйте також, що зможе робити цей режим, коли в нього буде А-bomb.
Зігнати ґеїв докупи й кинути ту бомбу на них? Зможе, але не зробить. Ядерна зброя не є засобом репресій супроти власного населення. Та облишмо жарти.
Іранський режим робитиме те ж саме, що роблять усі инші власники атомної зброї - грізно махатиме нею в повітрі й нишком сподіватиметься, що не доведеться застосувати. А тепер прошу поміркувати вас, що було б, якби Йран мав атомну зброю якихось 20 років тому. Гадаю, не було б іракського нападу й восьмирічної війни, де загинуло ще більше люду, ніж тих 100 000 страчених за 25 років режиму аятолл.
Ну й нарешті, якщо вже боятись ядерної зброї в руках Ірану, тоді що робити з декларованою готовністю
>> Несподіваною вважаю вістку про толерантне ставлення до иншої сексуальної меншини - до транссексуалів.
> Та яке воно толерантне, господь з вами.
Толерантніше, ніж до гомосексуалістів, бо транссексуалам не світить шибениця. Хіба ні? Абсолютної же толерантности нема ніде. Нема й у тих самозакоханих суспільствах, що вважають себе найпросунутішими й найрозвиненішими.
> Якщо навіть таке рішення аятолли існує,
Воно дійсно існує. Бачив репортаж про власне того чоловіка, що бігав аж до Хомейні по дозвіл на операцію. Живе тепер щасливо жінкою. Щоправда, не пам'ятаю, чи було щось про жінок, які хочуть переоперуватись на чоловіка. Якщо їм не дозволено, то Іран не такий толерантний, як моє враження від того репортажу, але й не такий середньовічний, як витікає з повідомлення про страту ґеїв.
> це жодним чином не говорить про "толерантне ставлення до транссексуалів".
Говорить про толерантніше, ніж до ґеїв, ставлення.
> Толерантне ставлення - це не дозвіл на операцію зі зміни статі. Це - невтручання в чуже життя і повага до чужого життя.
От власне невтручання й повагу до життя транссексуалів бачу в тій фатві.
>> І це з рішення вищого духовного керівництва (уявіть собі думку Папи Римського на цю тему). Тобто, країна ліберальніша, ніж мальований за її межами образ. Якщо не судити однобоко, з позиції окремої меншини, ясна річ.
> А якщо судити з точки зору середнього європейця, який вважає, що суспільство і держава не мають жодного права втручатися в його особисте життя? - це і є лібералізм.
Перечити не стану, але з застереженням, що та ліберальність відносна. Скажімо, у Франції та Німеччині мусульманкам на державній службі заборонено носити хустинки на голові. Як бачимо, і тут образ не зовсім збігається з дійсністю.
> Це - однобока точка зору, погоджусь, бо ж існує багато цивілізацій, культур - ісламська, комуністична тощо - які вважають своїм священим обов"язком стежити, хто вдома ходить голий і суворо за це карати.
Мушу поправити. Біда не в культурах і не в вірах чи віруваннях, а власне в політиці. Ніяка культура не забезпечена від приходу до влади дикунів. Так було в Німеччині півстоліття з гаком тому, так є нині в багатьох краях по всій планеті. З иншого боку, є відносно ліберальні культури, незалежно від іхньої релігії.
> Я суджу з такої однобокої точки зору - для мене тотальний контроль неприйнятний. Я погоджуюсь з Міхаілом Горбачовим в тому, що у питанні плюралізму двох думок існувати не може. І мій лібералізм не поширюється на принципове заперечення лібералізму.
Для мене це стосується лише тої країни, де живу. Деінде люди нехай живуть так, як дозволяють тамтешній владі примусити жити їх.
> Хочеш носити чадру? - будь ласка; але нав"язувати всьому суспільству свої переконання - це тоталітаризм. Що ми і спостережуємо в Ірані.
Неправда, знову хибний образ. Іранські жінки не мусять носити чадру. Вони повинні ховати волосся, не обличчя. А нав'язують іслам у Йрані так само, як нав'язують християнство, скажімо, у самозакоханій західній Європі - через народження.
> Не можна бути напіввагітним. Свобода (в реально досяжних межах) або є для всіх, або її немає для кожного.
Це ідеал. А "реально досяжні межі свободи" - це і є показник відносности лібералізму. Десь ті межі ширші, десь вони вужчі. Напіввагітність тут недоречна.
2005.08.16 | Riesenschnauzer
Re: Однобоко судите, прошу пана.
Дядьку, Ви таки знов за своє. Я до Ірану не поїду, бо закони, що там панують - не для мене. І вважаю, що наявність таких законів - справа іранців, які, якщо схочуть - то змінять. Зрозуміло?Закон. Не можна переходити вулицю на червоне світло, бо якщо не зіб'є машина, то оштрафує коп. Якщо штраф замінити на більш суворе покарання - то це тільки поліпшить порядок на дорогах. Навіть якщо за це довічне ув'язнення буде. А потім буде гвалт, що люди сидять _лише_ за те, що перейшли вулицю не там, де можна. А насправді сидять вони за порушення закону, а не за те, що вулицю перейшли, зрозуміло? Якщо є закон, що чоловікам неможна трахатись з чоловіками, то цього не треба робити. І ніхто не стратить. Одностатевий секс - не життєвоважлива необхідність. Якщо в цій країні неможна,а дуже свербить, то треба їхати туди, де можна, а не звати американського дядю, щоб він палицею настучав поганого мулу, що не дозволяє хлопців замість жінок використовувати.
Тут ось паління збираються обмежити. Мені, якщо я палю, слід боротись за свої права палити там, де мені зручно, чи все ж таки обмежитись палінням там, де можна, як Ви вважаєте?
2005.08.16 | Riesenschnauzer
Re:
дядьку, відкрийте бл гілку з цього приводу. Бо щось якесь все ж таки бачення у вас не дуже. Треба його все ж прояснити. Не хочеться захламляти гілки не призначені для обговорення ідеології гей-руху та відношення до цього, а обговорити ці питання є бажання. Думаю, що в Вас також.Бо Ваша думка "ті, хто не дозволяють геям ходити парадами - то Іран" мені не дуже зрозуміла.
2005.08.16 | Riesenschnauzer
Блін, чому я не ходжу парадом, щоб на мене дивились
бо я все ще люблю жінок? Не розумію, нафіга всі ці прайди, інша хренотінь?Пане Когоутек, поясніть, будь ласка, чому ваші колеги ходять парадами, якщо їм і так ніхто не заважає кохати одне одного так як їм заманеться?
Це парад завойовників? Навіщо привертається стільки уваги?
2005.08.16 | Kohoutek
Re: чому я не сокіл, чому не літаю...
Riesenschnauzer пише:> Пане Когоутек, поясніть, будь ласка, чому ваші колеги ходять парадами, якщо їм і так ніхто не заважає кохати одне одного так як їм заманеться?
У якому сенсі "колеги", перепрошую? Я зі своїми колегами жодного разу у парадах участі не брав.
> Це парад завойовників?
Гм. А парад на честь дня св. Патріка - це парад завойовників чи як?
> Навіщо привертається стільки уваги?
Особисто я відчуваю незручність від участі в будь-яких публічних дійствах. Але учасникі згаданих гей-парадів зазвичай роблять це з двох основних міркувань:
1) Заради карнавалу, фестивалю. Відтянутися, поколбаситися. Так само, як карнавал в Ріо чи "Марді-Гра" по всьому світу. Новоорлеанський "Марді-Гра" має давню традицію і є найбільшим карнавалом в США, а сіднейський історично виріс з гей-прайду і наразі є найбільшим культурним заходом року в Австралії.
2) Заради привертання уваги до свого існування і своїх проблем. "We're here, we're queer, it's our country too!" Бо ж у нас, розумієте, якщо когось не видно - вважається, що його й взагалі не існує, ніяких проблем у нього, відповідно, немає і взагалі можна на нього не зважати. Ви, наприклад, помічали, як багато інвалідів на Заході? І як багато пристосованої для них інфрастуктури? Думаєте, їх насправді в Україні значно менше?
2005.08.16 | Riesenschnauzer
Не чоловіче це діло...
Ну колеги - це трохи утровано, перепрошую, головне, що Ви зрозуміли про що йдеться.Ви не вважаєте, що це трохи інша річ? Людині взагалі не властиво займатись сексом на людях, і речі, що мають до особистих відношень відношення також не прийнято виносити на очі загалу. Гей-паради - це саме таке дійство.
Я пропоную Вам відкрити нову гілку, присвячену саме цим питанням.
2005.08.16 | Kohoutek
Re: Не чоловіче це діло...
Riesenschnauzer пише:По-перше, Riesenschnauzer"е, я вам не дядько.
> Я пропоную Вам відкрити нову гілку, присвячену саме цим питанням.
По-друге, ви хочете - ви і відкривайте. Тут ось покупав я нещодавно сливи, поруч стояла якась жінка, аж зійшлася вся - "спробуйте і скажіть мені, чи добрі". Я немитих овочів не їм - самі пробуйте, якщо вам треба.
> Ви не вважаєте, що це трохи інша річ? Людині взагалі не властиво займатись сексом на людях, і речі, що мають до особистих відношень відношення також не прийнято виносити на очі загалу. Гей-паради - це саме таке дійство.
Перепрошую, ви були на гей-параді? І бачили, як там займаються привселюдно сексом? А щодо "речей, що мають до особистих відношень відношення" - так, даруйте, і весілля також має якесь відношення до особистих речей, ви не вважаєте? Гей-парад - це карнавал.
Щодо ж "чому як не можна, то вже Іран" - це навіть не ідеологічне обгрунтування, а суто феноменологічне. Складіть список тих країн, де можна і порівняйте зі списком тих, де не можна. No comments.
2005.08.16 | Riesenschnauzer
Re: Не чоловіче це діло...
Розумієте, пане, я можу відкрити. Запропонував Вам, тому, що Ви сформулюєте питання адекватніше ніж я, не хочете, то й не треба.Не рівняйте весілля з гей-парадом, це вже віддає юродством.
Основа гей-параду в тому, що парадом йдуть люди, що схильні до втамування секс-потреб нетрадиційним шляхом. І тільки це. Який карнавал? Якщо б це був карнавал, в якому брали участь і геї також - це одне, а гей-парад - інше.
Ну ось, щоб було трохи зрозуміло, бо Ви знов прикидаєтесь якимсь неадекватним дійсності хлопчиком. Уявіть собі марш любителів біфштексів, які демонструють всьому світові свої уподобання, наголошуючи саме на тому, що вони жеруть м'ясо тварин, яких самі для цього вбивають, вимагають свіжого м'яса в магазинах і від тварин, забитих сокирою, бо тоді м'ясо смачніше, в ньому є присмак страху жертви і таке інше. Що Ви скажете, скільки людей розділять захват таких парадистів?
Так і я не розумію на..я проводити саме гей-паради, навіщо на цьому фокусувати громадську думку? Мені здається, що просто так спати з представниками своєї статі - це для гей-парадистів не той рівень, треба, щоб усі про це знали і бачили, як вони несуть "горде ім'я гея".
Мені це не зрозуміло. Щось мені підказує, що ці всі дійства спрямовані на те, щоб викликати якесь обурення в інших людей і з цього потім скористатись. Як це роблять анти-антисеміти.
2005.08.19 | Михайло Свистович
Гм..., я перепрошую, тут про Естонію розмовляють ілі гдє? (-)
2005.08.12 | Стопудів
Аж гидко стало :( Ще й Євангеліє до того приплели (-)
2005.08.12 | Navigator
Від Danse macabre - до Європи. Відеоряд.
http://www.gregoland.com/bones/http://www.informatik.uni-rostock.de/~eichholz/taagepera/Tallinn%20-%20Evening.JPG
Гавань, російськомовний, ті крісла, що їх не крадуть:
http://www.informatik.uni-rostock.de/~eichholz/taagepera/Tallinn%20-%20Sadam.JPG
2005.08.12 | Стопудів
О, я на Садама (себто на Портовій) у готелі жив!
А вопше символ євроінтеграції - це п*яний у дим фін, який пісяє собі в штани на Садама (щоб далеко від порому не відходити)2005.08.12 | Сергій Кабуд
Супер!(-)
2005.08.14 | evas
Re: Супер!(-)
Я також думаю що це є супер. Але наші Україньці мусять себе змінити в підсідомості, тоді це буде супер. Поки що більшість думає що вони живуть в Совєцьким Цоюзє. (Так якось підсводомо)2005.08.13 | Бос
Re: Комунізме! Де жало твоє? Естонія воскресла! Воістину воскресла!
НЕВИМОВНО ВДЯЧНИЙ !!! Ця майже недосяжна мрія свободи і достатку ввійшла до осель наших сусідів. Якщо комунізм переможений в окремо взятій країні - його переможуть повсюди. Було б тільки бажання.Шкода, що це розуміють тільки на заході.
2005.08.15 | Navigator
Відповідь Чучхе: Таллінн поєднанням нагадує стокгольмський Гамла
стан - старе місто. А по дизайну шведи йдуть попереду планети - ІКЕА обігнала по доходам Майкрософт.Re: Досить еклектична забудова.Мабуть і в Таліні є свій Омельченко(-
Шановний Чучхе, зовсім навпаки. Старе місто в 1994 році ЮНЕСКО визнало спадком людства. А закон в Естонії - це закон. В старому місті не можу навіть уявити, щоб хтось забашляв і збудував щось нове - це просто неможливо (бо до цих пір не сталось).
Ті новобудови ділового центру Таллінн - сіті знаходяться за межами кріпосної стіни. Там були довоєнні двоповерхові типу-хрущовки. На їхньому місці і збудували хмарочоси, що утворюють модерний архітектурний ансамбль. Ті п"ятиповерхові будинки, що виходять фасадом на Таллінн-сіті покрили цікавими конструкціями з алюмінію. Так біля совіцького готелю "Віру", до якого фіни прибудували в такому ж стилі торгово-розважальний комплекс, з"явилась модерна і красива вулиця з фонтанами і скульптурою з видом на хмарочоси.
Вийшло красиво. А для зручності збудували підземну зупинку автобусів: спускаєтесь як в метро, п"єте каву і чекаєте на свій автобус, що пірнає під землю , виникає перед вами хвилина в хвилину (щоб кава не охолола)і виринає з другого боку готелю на поверхню! Талліннська розмова: "Автобус буде в 21.33". І приходить!
2005.08.16 | Чучхе
Все"дно не розумію, чим це відрізняється від Києва
у нас теж побудували хмарочоси неподалік від пам"яток ЮНЕСКОі під землею можна попити каву
і деякі дахи з демонстрованих фото, мабуть, варто було б перекрити
а висотки вражають своїм несмаком
а саме головне, незрозумілим залишається питання: до чого тут комунізм
2005.08.16 | Navigator
Висотки не подобаються не вам одному - Хрущов казав,
що йому від них блювати хочеться.Тому й будував елегантні хрущовки, з яких, а також з жахливих сталінок, половина Києва і складається.
Відмінність від Києва в тому, що комуністи не попідривали половину міста Таллінна, не позносили світові пам"ятники, щоб поставити своїх бовдурів, не довели народ до такого крайнього зубожіння, коли домівку називали "жильом" - і таким воно і виглядало, а рабство - свободою, як українці.
Згоден, що фотографія не передає всю елегантність Талліна.
Тому повірте на слово - Таллінн у всіх смислах - європейська столиця. Тільки поки що небагата. Планують за 20 років досягти середньоєвропейського рівня.
І досягнуть.
А знаєте, що вразило найбільше?
Колишні дачні товариства.
Це - фантастика.
Мінісантабарбара.
Я не вірив своїм очам.
Ділянка за ділянкою - будиночки для Барбі.
Як в казці.
І ні однієї занедбаної ділянки.
І ні однієї грядки.
Газони, квіти, фарба, білі стільчики і столики, дуже мальовничі будиночки. Десь ще залишились парники - в повний ріст. Як рудементи.
Овочів і картоплі немає.
2005.08.16 | Стопудів
Сталінки - дуже прикольні будинки
не то, шо щас будують.2005.08.16 | Navigator
Re: Сталінки - дуже прикольні будинки
Сам дух сталінок тяжкий і неелегантний.Крім того, вони серійні.
Не дивуйтесь сильно, коли Ваш улюблений місцевий шедевр ненароком побачите десь в Челябінську.
Сталінки - варваризований варіант великої російської архітектури початку 20-го століття. Просто наступний совок був ще скучніший.
Діаманти серед них зустрічаються рідко.
Але зустрічаються!
Центр міста Мінськ, той що біля Мак-Дональдсу, (
В Києві сталінщина меркне на фоні справжніх шедеврів.
На них око і відпочиває.
Все мрію, щоб на дзвіниці Софійського собору був встановлений годинник з дзвонами. Головний годинник України.
2005.08.17 | Мірко
Re: Сталінки - дуже прикольні будинки
Навіґатор пише>Все мрію, щоб на дзвіниці Софійського собору був встановлений годинник з дзвонами. Головний годинник України.<
Чув на 5-тім каналі як ваш Міністер Шкільництва (чи як там йому) казав що державна мова є українська, але щоби народ усей знав московську мову. Про потребу усім знати українську навіть не було мови! Яке майбутьне українського народу?
Так, з таким урядом, - справді треба головний годинник на дзвінниці. Щоби знали недобитки українського народу що "лічені ваші години..."
2005.08.16 | Чучхе
Де це ви таку цитату Хрущова знайшли?(-)
2005.08.16 | Navigator
По-моєму вона досить поширена. Він сказав про Нью-Йорк :"Від
цих хмарочосів навіть каміння тошнить".І ще додав, що любить борщ.
2005.08.17 | Чучхе
Але Нью-Йоркські хмарочоси дійсно справляють неприємне враження
прошу тільки за цей вислів не зараховувати мене до аль-каїди2005.08.17 | Сергій Кабуд
це Роберт Моузес наробив(-)
2005.08.17 | Navigator
Щодо смаку - приведу легендарну фразу маркиза де Кюстріна
Я Вас розумію. Вчора заїхав в район міста, де жив колись.Там щільно забудували вільні плями 12-16 поверховими будинками.
Вигляд жахливий.
Воістину кам"яні джунглі.
Сонця по проекту не повинно бути в дворах в принципі.
...
Тому більшість американців і живе в садибах за містом.
Воно таки людяніше.
А саме це - українська мрія!
І для багатьох естонців теж вже реальність - якщо перечитаєте.
Хмарочоси в Таллінні майже геть скляні і їх там небагато.
Так що виникає настрій "ах!" а не "ееех", як у мене вчора під час ностальгічної прогулянки.
...
Щодо смаку - приведу легендарну фразу маркиза де Кюстріна, що назвав блискучий Санкт-Петербург "поштукатуреним болотом".
Не кожному вгодиш навіть Зимовим палацом!
2005.08.16 | Navigator
Шукав в Таллінні сліди Сатани - вже з трудом, з трудом
Щодо Києва - то я люблю його і плачу, як в тому анекдоті.Київ з деяких пір ласкає душу.
Таллінн з деякіх пір ласкає всі інші почуття.
Київ - батьківшина, тому він поза конкуренцією.
Але...
...
На чистоту? От взяти, наприклад, Лавру.
Підніміться по стежинці з боку входу в печери до дзвіниці (Шеделя, тієї, що сяє на сонці двоголовими російськими орлами, як і древко для державного прапора біля Верховної Ради - бронзовою зіркою) і по дорозі уважно подивіться, як буде мінятися довкілля.
Це просто московський дворик 18-го століття.
Хаос і безкультур"я.
Не те що ландшафтного архітектора - двірника там давно не бачили.
Попутно питання:"Куди МП діває пожертви прихожан?"
Ну, зрозуміло, велика частина пішла на вибори...
А решта?
Підказка: Кремлівський дворик в Москві сяє на ті гроші як яйця Путіна в день інагурації!!! Хоча і безтолково...
...
Ще про Лавру. Вже так, щоб відтролитися від душі.
Всі таблички, як в концтаборі, на українській мові. Супроводжують вас старанно вказуючи дорогу аж до московського попа і його церковної книгарні. А там - включають імперський газ, поки не відіб"ють памороки! Все - антиукраїнське. "Астарожна - сєкти", "Праваславноє братство св. Георгія об"являєт крьосний ход против", "Паломничества на родіну святога адмирала Ушакова"
Поряд з Лаврою - група бронзових воїнів - інтернаціоналістів з червоними зірками на кашкетах ціляться автоматами АК на Успенський собор. Ніби хочуть знов підірвати його, як в 1941-му.
В Таллінні такого навіть уявити собі не можна.
Там держава національна.
Порядок європейський.
В головах мир і в человецах благоволєніє.
Шукав сліди Сатани - вже з трудом, з трудом...
...