Міністр АПП про цукор (л)
08/20/2005 | Сахаров
http://www.radiosvoboda.org/article/2005/08/0CBD98EB-39A6-4B94-B0FD-198269067FB8.html
Олександр Баранівський прокоментував ситуацію з цукром:
”Ще працювала Верховна Рада, а кораблі вже стояли на рейді з цукром-сирцем. Запаси цукру у нас на перше вересня... Власне, ви бачили як у нас склади тріщать від цукру? А нам же розповідали, що цукру нема, треба сирець ввезти. Штучно створили ситуацію. Коли у Верховній Раді не пройшло, депутати не підтримали, пішли іншими шляхами, по схемах. Це вже злочин. До сьогодні цукор з тростини, який ввезли, 124 тисячі тонн, ще у області жоден кілограм не прийшов. Але ціна вже давно посунулася донизу. Чому вона падає? Та тому, що ті, хто тримає цукор, знають, що з першого вересня вже буде цукор з нового врожаю. Ввезти тонну цукру звідти – заробіток на тонні 500 доларів. А ввезти хотіли 300 тисяч. Це 150 мільйонів доларів. Чи під вибори, чи куди там, не знаю, то вже їхня справа.”
Олександр Баранівський прокоментував ситуацію з цукром:
”Ще працювала Верховна Рада, а кораблі вже стояли на рейді з цукром-сирцем. Запаси цукру у нас на перше вересня... Власне, ви бачили як у нас склади тріщать від цукру? А нам же розповідали, що цукру нема, треба сирець ввезти. Штучно створили ситуацію. Коли у Верховній Раді не пройшло, депутати не підтримали, пішли іншими шляхами, по схемах. Це вже злочин. До сьогодні цукор з тростини, який ввезли, 124 тисячі тонн, ще у області жоден кілограм не прийшов. Але ціна вже давно посунулася донизу. Чому вона падає? Та тому, що ті, хто тримає цукор, знають, що з першого вересня вже буде цукор з нового врожаю. Ввезти тонну цукру звідти – заробіток на тонні 500 доларів. А ввезти хотіли 300 тисяч. Це 150 мільйонів доларів. Чи під вибори, чи куди там, не знаю, то вже їхня справа.”
Відповіді
2005.08.20 | Роман ShaRP
В Тимошенко інша точка зору.
http://5tv.com.ua/newsline/180/0/12434/Ціна на цукор в українських магазинах впаде до 3,30 за кілограм
Юлія Тимошенко не залишить у спокої вітчизняних цукровиків і просить їх, щоб ціна цукру була не вища, ніж 3,30 за кілограм. Для стабілізації ситуації уряд купуватиме цукор закордоном. Цукровики з ціновою політикою погоджуються, проте діїї уряду називають нераціональними.
Чоловіки-керівники аплодують державній жінці-менеджеру Юлії Тимошенко - так закінчилась нарада з вітчизняними цукровиробниками у Будинку уряду. Але перед цим була запекла словесна боротьба. Майже три години вони разом намагались вирішити цукрову кризу в Україні.
Зависоку вартість цукру - а це понад 5 гривень за кілограм - цукровики пояснювали зростанням цін на буряк (за останні два роки вона зросла вдвічі) та занепандом сільського господарства. Дехто у всьому звинувачував працівників торгівлі.
Василь Петренок, генеральний директор ТОВ "Старт":
- У нас є взаємопорозуміння з виробниками буряку, а тому з заводу цукор виходить не дорожчим за три гривні. Ті, хто сьогодні підняв ціну на цукор до 5-ти гривень - це торгівці. Це їх накрутки.
До всіх хто займає місце за трибуною з вуст Юлії Тимошенко лунає одне й те саме питання - вона хоче знати реальну вартість цукру. У відповідь дехто з виробників називає ціну не вище 2 гривні 90 копійок за кілограм оптом , та 3-20 в роздріб - Тимошенко погоджується . Втім в залі знову лунають невдоволення - хтось каже, що ціна замала. Втім Прем'єр впенена в свої правоті і наводить дані світової біржі цукру - там він коштує 280 гривень за тону.
Міністр аграрної політики Олекснадр Баранівський каже - цукрової кризи Україні нема і не було , ціни зросли штучно.
Компроміс на якому зупинились і виробники і урядовці - це 3 гривні 30 копійок за кілограм цукру. В разі якщо ситуація не стабілізується, Держкомрезерв закупить цукор закордоном і виставить його на продаж. Цукровики назвали такі дії неекномічними.
У відповідь на поблажливість бізнесменів Тимошенко пообіцяла найближчим часом підняти цукрову галузь. Уряд за допомогою державних грошей зменшить відсотки для сільгоспвиробників і таким чином знизить собівартість виробницітва українського цукру.
"1+1" у відеорепортажі дали більше подробиць. Зокрема
а) ціну на цукор за кордоном і в нас.
б) свої дії Юля пояснює саме захистом споживачів, і я, як споживач - однозначно на боці Тимошенко. І гадаю, не лише я.
2005.08.20 | Боровик
Re: В Тимошенко інша точка зору.
Є такий дууже старий анекдот базарників про ціни. Я його пам*ятаю з дитинства:Ідуть Іван і Абрам пустелею. Іван несе пляшки з водою, а Абрам - дві валізи із золотом. Через якийсь час Абрам починає розуміти, що без води таки не дійде і пропонує Іванові погратися в базар і виставити трохи води на продаж. Іван виставляє свої пляшки і виставляє цінник - 1 валіза з золотом за пляшку води.
- Іване, де ти бачив, щоб пляшка води коштувала валізу золота?
- Абраме, походи по базарі, пошукай дешевшої...
***
Мені здається, що так само і з цукром. З заводу може і віддадуть його дешево, але цукру мало, споживання велике. Та і заводи не віддають по 3 гривні, це неправда. Якщо правда, то хай покажуть такий завод і скільки того цукру в нього є.
Про вартість буряків теж не зовсім правда, бо переважно цукрозаводи за буряк розраховуються цукром - 4-6% від зданого з урахуванням абрудненості. Більше того, як тільки но ціна на цукор росте, то завод переходить на гроршову оплату буряка за перерахунком старих дешевих цін.
Завод, куди здавав мій баптько буряк реалізовував весь свій цукор на протязі сезону цукроварки. Тобто запасів цукру, скоріше за все, немає.
2005.08.20 | Мінор
В Мінекономіки мені признались
ще в середині травня про те, що дві компанії викупили увесь цукор Держрезерву, створивши штучний дефіцит. Тоді, ця інформація здалася мені настільки неймовірною, що я не взяв її до уваги вважаючи несерйозною. Нібито під тиском Порошенка Держрезерв продав увесь наявний цукор двом фабрикам - Карла Маркса (Порошенко) та Київ-Конті (Колесніков)Тепер я думаю, що щось таке було.
2005.08.20 | Пані
Мені це казали на початку червня
Один чиновник дуже високого рангу. Я про це навіть тут десь на форумі писала.2005.08.20 | Мінор
Дуже шкода, що ми тоді проінорували попередження
Але просто важко було повірити, що все г**вно, яке твориться в державі, ініціює Петро Порошенко.От ви тільки уявіть - Держрезерв формально належить Мінекономіки. Це треба було через голову Терьохіна натиснути на підвідомчу йому структуру щоб цукор, який забезпечує між іншим продовольчу безпеку країни, продали двом комерційним структурам.
Ющенко буде повним ідіотом, якщо проти Петра за такими фактами не порушать кримінальної справи про зловживання, корупцію, тощо.
2005.08.20 | Пані
Re: Дуже шкода, що ми тоді проінорували попередження
Я скажу таке. Я не в змозі сама оцінити, наскількі ті розмови тоді чи сьогодні мать стосунок до реальності. Я не фахівець в цій сфері.Ці чутки могли розповсюджуватися і з метою дези. І структури можуть бути інші також.
2005.08.21 | Михайло Свистович
Re: Дуже шкода, що ми тоді проінорували попередження
Мінор пише:> Але просто важко було повірити, що все г**вно, яке твориться в державі, ініціює Петро Порошенко.
А і не треба в це вірити. Якби все г**вно ініціював один Порошенко, то можна було б вважати,що в Україні майже немає проблем.
>
> Ющенко буде повним ідіотом, якщо проти Петра за такими фактами не порушать кримінальної справи про зловживання, корупцію, тощо.
Не порушать.
2005.08.21 | Мінор
Re: Дуже шкода, що ми тоді проінорували попередження
Михайло Свистович пише:> Не порушать.
А хотілося б.
2005.08.20 | Боровик
Re: В Мінекономіки мені признались
В країні під 50,000,000 людей.Вони споживають більше 2-х кг цукру на людину щомісяця (100 млн кг)
Цукор коштує від 3 гривень (300 млн гривень).
Річне споживання - 1.8 млрд гривень.
Для впливу на ціни треба володіти 40% ринку (більше 700 млн гривень).
На ринку цукру - сотня учасників в кожній області. Тобто контроль навть 40% буде недостатнім, до того ж. скільки там було того дерржрезерву?
Вважаю нереальною оборудку зі сворення дефіциту оператором за рахунок скупки цукру.
Просто є дефіцит цукру. А якщо держрезерв скупили, так скоріше за все тому, що знали про стан ринку і цим скористались.
Мене більше цікавить чи буде уряд далі підчинятись цукрозаводам.
Мінор пише:
> ще в середині травня про те, що дві компанії викупили увесь цукор Держрезерву, створивши штучний дефіцит. Тоді, ця інформація здалася мені настільки неймовірною, що я не взяв її до уваги вважаючи несерйозною. Нібито під тиском Порошенка Держрезерв продав увесь наявний цукор двом фабрикам - Карла Маркса (Порошенко) та Київ-Конті (Колесніков)
> Тепер я думаю, що щось таке було.
2005.08.20 | Роман ShaRP
Тут мова трохи не про те.
Мова про інтереси сторін, та врегулювання цукрореволюційної ситуації: продавці не можуть продавати дешевше, а люди не хотять купувати дорожче.Боровик пише:
> Є такий дууже старий анекдот базарників про ціни. Я його пам*ятаю з дитинства:
> Ідуть Іван і Абрам пустелею. Іван несе пляшки з водою, а Абрам - дві валізи із золотом. Через якийсь час Абрам починає розуміти, що без води таки не дійде і пропонує Іванові погратися в базар і виставити трохи води на продаж. Іван виставляє свої пляшки і виставляє цінник - 1 валіза з золотом за пляшку води.
> - Іване, де ти бачив, щоб пляшка води коштувала валізу золота?
> - Абраме, походи по базарі, пошукай дешевшої...
Я в таких випадках говорю "Але любити їх за це я не зобов*язаний". Крім того, на відміну від Абрама, у нас дешевший цукор є.
Хай Іван виробляє, Петро переробляє, а Сергій споживає. Для того, щоб вся система працювала, вони повинні співпрацювати розумно, а не визискувати одне одного.
Якщо ж Петро, скажімо так, зажерся, і хоче спекулювати, то Сергій може сказати "А я куплю дешевше у Джона".
Купівля "у Джона" в Києві спрацювала. Ціни пішли вниз.
Тимошенко НМД зробила все нормально (хоча нічого нового вона, в принципі, не зробила - просто повторила досвід попередніх років). Що не влаштовує БАРАНівського?
2005.08.20 | Боровик
Re: Тут мова трохи не про те.
Продавці не хочуть продавати дешевше, а покупці не хочуть, але змушені купувати допрожче.Дешевого цукру нема незалежно від того як дорого він обходиться виробнику.
Єдина проблема - низьклефективні цукроварні не витримують конкуренції, через що отримали тепличні умови ведення своєї діяльності, що не сприяло їхньому розвитку, і як наслідок, вони ще більше скоротили виробництво і цукру стало ще менше.
Подальший рух в сторону тепличності тільки паогіршує стан.
Роман ShaRP пише:
> Мова про інтереси сторін, та врегулювання цукрореволюційної ситуації: продавці не можуть продавати дешевше, а люди не хотять купувати дорожче.
>
> Боровик пише:
> > Є такий дууже старий анекдот базарників про ціни. Я його пам*ятаю з дитинства:
> > Ідуть Іван і Абрам пустелею. Іван несе пляшки з водою, а Абрам - дві валізи із золотом. Через якийсь час Абрам починає розуміти, що без води таки не дійде і пропонує Іванові погратися в базар і виставити трохи води на продаж. Іван виставляє свої пляшки і виставляє цінник - 1 валіза з золотом за пляшку води.
> > - Іване, де ти бачив, щоб пляшка води коштувала валізу золота?
> > - Абраме, походи по базарі, пошукай дешевшої...
>
> Я в таких випадках говорю "Але любити їх за це я не зобов*язаний". Крім того, на відміну від Абрама, у нас дешевший цукор є.
>
> Хай Іван виробляє, Петро переробляє, а Сергій споживає. Для того, щоб вся система працювала, вони повинні співпрацювати розумно, а не визискувати одне одного.
>
> Якщо ж Петро, скажімо так, зажерся, і хоче спекулювати, то Сергій може сказати "А я куплю дешевше у Джона".
>
> Купівля "у Джона" в Києві спрацювала. Ціни пішли вниз.
>
> Тимошенко НМД зробила все нормально (хоча нічого нового вона, в принципі, не зробила - просто повторила досвід попередніх років). Що не влаштовує БАРАНівського?
2005.08.20 | Роман ShaRP
А случаи, они разные бывают.
Боровик пише:> Продавці не хочуть продавати дешевше, а покупці не хочуть, але змушені купувати допрожче.
Уряд закуповує цукор за кордоном, або просто знижує мито, покупці купують дешевший цукор, продавці обламуються.
> Дешевого цукру нема незалежно від того як дорого він обходиться виробнику.
А в Лондоні - є. І в нас може бути. Проблема і не в тому, що цукру нема. Запросто завезуть, тільки дозвольте.
2005.08.20 | Мінор
Інколи мені здається, що він просто тупий (-)