Наталья Влащенко <Запрещенная тема>(/)
08/28/2005 | пан Roller
ЗАПРЕЩЕННАЯ ТЕМА / Экзистенциальный обед после революции
Наталья Влащенко
Такое название для этого интервью я придумала с тайным умыслом: чтобы один из его героев, а именно Лесь Подервянский http://www.pl.com.ua/image_prev.php?Id=200, бесконечно издевался надо мной впоследствии. А начиналось все так: месяца за два до президентских выборов и «оранжевой революции» мы с журналистом Мыколой Вереснем и писателем и художником Лесем Подервянским планировали собраться вместе и устроить такой себе «круглый стол» о «судьбах украинского либерализма», однако вскоре стало не до обсуждений. Спустя полгода я решила, что пора, и пригласила их на обед. Была суббота: Вересень http://www.pl.com.ua/image_prev.php?Id=199 на встречу явился в замечательных оранжевых штанах (впрочем, мне всегда нравилась его манера «вкусно» одеваться), а Лесь пришел в американской армейской панаме и с женой-красавицей (и, кажется, большой умницей, что совсем невероятно) Машей.
Перед встречей я им почему-то сообщила, что раз рубрика называется «запрещенная тема», то откроем мы ее разговором «о голубых» в политике. Лесь удивился: «Честно говоря, я не в теме», Вересня же вообще трудно чем-то удивить. Но по дороге я передумала: фамилий называть мы не можем, а говорить «взагали» нет смысла. Почему бы не вернуться к идее «украинского либерализма»? И пока нам подавали гуляш и коровье вымя, я вкрадчиво начала.
«РЕВОЛЮЦИЯ ДАЛА ТАКОЙ ЗАРЯД ЛЮБВИ, С КОТОРЫМ МНЕ СЕГОДНЯ ЛЕГЧЕ ЖИТЬ»
— Когда-то я хотела с вами поговорить о судьбах либерализма и развале либерального движения в Украине, однако судьба распорядилась по-другому, и к власти в Украине, в сущности, пришли либералы — относительно молодые реформаторы с либеральными взглядами Ющенко, Рыбачук, Терехин, Тимошенко и некоторые другие. Но дошли они до Олимпа с существенными потерями, как мне кажется. Некоторая часть общества — например, 30—40 -летние — считает себя обманутой, потому что именно эти люди остро чувствуют уходящее время.
М.В. — Ни фига, я себя обманутым не чувствую. Революция освободила прекрасную всенародную эротическую фантазию: посмотри, сколько людей целуются на улицах — раньше такого не было.
Л.П. — Обрати также внимание на то, какую колоссальную зависть чувствуют теперь по отношению к нам кацапы: дескать, вы — романтики, вы не понимаете, чем для вас все обернется.
М.В. — События показали, что у них больше комплексов, чем у нас, что мы круче — и это им чертовски неприятно.
— А вас не смущает, что в правительство пришло так много откровенно посредственных людей? Лесь в первые же недели после назначения написал в «ЗН» статью о Минкульте, которая мне совсем не показалась оптимистической.
Л.П. — Ничего, либерализм часто сопровождается попсой. Мир несовершенен, попса заполонила весь мир. И нет ничего удивительного в том, что она шла впереди революции.
М.В. — Я бы вообще так не мерил эту историю. Я бы лучше мерил ее количеством поцелуев.
Л.П. — Революция дала нам другое качество толпы, от которой, кроме хамства и драки, я раньше ничего не ждал. Тогда же впервые я увидел, как люди извиняются, наступив кому-то на ногу, или пропускают вперед всех желающих. Это — тот заряд любви, с которым мне сегодня легче жить.
М.В. — А что касается твоего вопроса о «посредственностях», то я вообще не понимаю, почему все ожидали, что в правительство придут люди с IQ 220, ростом 1метр 90 см и внешностью голливудских звезд. Так не бывает. Если бы это было так, то за них бы, может быть, никто на Майдан бы и не вышел. А за Ющенко вышли. И, может, не только за Ющенко, но и за себя, потому что большинство все это за…ло?
«ПОЛИТИК ДОЛЖЕН ВЫПОЛНЯТЬ ОБЕЩАНИЯ, ДАННЫЕ НАРОДУ»
— Я сейчас приведу вам цитату из статьи одного известного российского журналиста: «Нет сомнений, что США и Европа активно поддержат оплот свободы на российских границах: Украина превратится в некую Кубу, которая под самым носом США нахально строит социализм. В Украине найдут политическое убежище все журналисты из закрывшихся изданий, профессиональные защитники собственных прав и антипутинские идеологи». Как относитесь к таким прогнозам?
М.В. — Ну-у, найдутся — и что? К чему это? Не хочется повторять тезис о том, что россиянам не нравится то, что у нас произошло. Но это не может быть системой координат, которой все измеряется. Правильность «кацапских размышлений» определяется территорией, где они в данный момент находятся. Есть «правильный кацап» Сева Новгородцев, но он уже 30 лет живет в Лондоне. Подервянский однажды сделал гениальное открытие о главной проблеме русских: он как-то смотрел новости об очередной «терке» прибалтов и «кацапов» и во всех сообщениях звучала одна и та же мысль: «Они нас не любят!». Почему-то такие претензии нам или прибалтам не предъявляют венгры, поляки, французы и другие.
Л.П. — Просто «нелюбовь» к ним в понимании кацапов — это уже преступление.
М.В. — Враг или раб — вот их исчерпывающая формула, или многих из них, или российских правящих политиков.
М.В. — Все, что в последнее время происходит в России — это какой-то третий Рим. Другого определения я не могу дать, это другие законы жизни, другое мировоззрение и миропонимание.
— Есть ощущение, учитывая скандалы вокруг лицензий с некоторыми каналами, что журналистов держат сегодня за «свободу слова», как за причинное место: мы дали вам свободу, а если вы будете нас ругать, мы отнимем вашу свободу, потому что наши оппоненты еще хуже нас!
М.В. — Опять слова. Мне тоже не нравятся некоторые вещи, и в оценке одежд Премьера я ближе к тебе, — которой не все, мягко говоря, нравится, — нежели к Лесю, однако дело тут в другом. Скажи, у скольких каналов забрали лицензию? То-то же! Поэтому и говорить особо не о чем.
— Все это хорошо, однако эйфория не располагает к анализу. И все же ошибок много: реприватизация, попытки вручную управлять экономикой, странные кадровые назначения…
-М.В. — Я не вижу ничего такого, о чем ты сейчас говоришь.
— Я говорю, что мы, похоже, наступаем на те же грабли, но только в компании людей, имеющих меньший опыт государственной деятельности, а в отдельных случаях и еще более невежественных. Я говорю о том, что одни олигархи могут сменить вторых — и не более. Чем, например, Петр Порошенко лучше Виктора Пинчука?
М.В. — Я не говорю, что он лучше. Но кроме симпатий-антипатий, слов каких-то, я не слышу конкретных аргументов. Ты мне скажи сейчас, что Порошенко нагло купил три банка — и тогда обсудим. Но пока разговоры об активном переделе только на уровне слухов и сплетен, а я хочу материальных подтверждений, что у кого-то что-то забрали. Даже эта история с сахаром меня радует. Скажи, год назад могло бы такое быть: один министр решил украсть 150 миллионов, а другой его публично в этом уличил?!
«Я НЕ ВЫБИРАЛ ПРЕЗИДЕНТА-ИСКУССТВОВЕДА»
— Ну, есть история с «Криворожсталью», есть какие-то списки...
М.В. — Но не Порошенко же ее отдали! Поэтому никакого передела я не вижу.
Л.П. — Более того, история с этим заводом — это программное предвыборное обещание Ющенко. Обещали вернуть в собственность государства — и вернули. Политик должен выполнять обещанья, которые дает народу, только тогда он будет пользоваться любовью масс.
М.В. — Что касается интеллектуалов в политике, то много ли их было в последние годы в европейских странах или в Америке? Ну, Вацлав Гавел, ну Леннарт Мэри, может, Миттеран… Вот, пожалуй, и все.
Л.П. — Не надо нам интеллектуалов! Мы сами — интеллектуалы.
М.В. — Ющенко, скажем, интеллектуал в своей сфере…
Л.П. — … а то, что он не разбирается в искусстве, ничего страшного. Я не выбирал президента-искусствоведа.
М.В. — Искусствоведа в штатском! (Радостно хохочут.)
— Считается, что приличное правительство должно иметь приличную оппозицию. Почему у нас ее нет?
М.В. — Вот тут я даже не знаю, что сказать. Не моя вина, что Кучма создал такую систему, при которой физически в политике существовали только такие люди, которые могли выигрывать только в одной системе координат. В другой они растерялись: теперь на их приказы или просьбы им говорят «иди на х…» — и они не знают, что делать.
— Хорошо, эти растеряны. Но и у новых наблюдается некоторая истеричность тона — причем у очень многих.
М.В. — Это верное наблюдение. Думаю, что это просто локальные особенности людей, о которых идет речь. Просто они все разные — и это надо понимать.
Л.П. — И потом, мы же не выбирали между плохим и хорошим. Мы выбирали между ужасным, невозможным и приемлемым, возможным. Поэтому не надо ждать от представителей власти, что они будут смесью Наполеона Бонапарта, матери Терезы и Клаудии Шифер — такого в природе не бывает в принципе.
— Да, но все же хотелось бы поменьше нервов. Скажем, чтобы Премьер-министр на публичных заседаниях выглядела, как деловая дама, а не как нимфетка. Желание
женщины нравится — понятно. Но оно не может быть на грани фола, если женщина — политик.
Л.П. — Людям это нравится. Я никогда в жизни не встречал более эротичного политика, чем Юлия Владимировна. И знаешь, почему? Каждый парень всегда мечтал трахнуть свою учительницу, если она красива. Для многих мужчин в нашей стране она — символ такой учительницы. Ну, что в этом плохого?
— Есть огромные проблемы с кадровыми назначениями в регионах. И было бы большим заблуждением думать, что повсеместно они одобрены народом, который ропщет: эти еще хуже!
М.В. — Наташенька, а тебе не кажется, что мы просто к этим «принюхаться» не успели? Возможно, они такие же — но не хуже! Еще очень мало времени прошло для радикальных оценок.
— А где те новые люди, о которых мечтали стоящие на Майдане?
Л.П. — Эта революция хороша тем, что ни во время нее, ни после не было экзекуций и репрессий. С другой стороны, для того, чтобы появились новые, нужно грохнуть старых. Поскольку старые остались, то вынуждены ждать, пока они сами не сдохнут. Это единственный выход.
М.В. — Нет, я не согласен, что это — единственный способ, можно использовать ново-старых против старо-старых. Зинченко и Порошенко были старыми и знают, как разрушать. А умеют ли строить — я не знаю.
— Может, новых нет, потому что в Украине катастрофически не хватает левых настроений, и среди молодежи — в том числе. Именно из левых даже в жирных буржуазных странах появлялись новые политические идеи, новое искусство и прочее.
Л.П. — Слушай, гони их на х…! Этих левых. Только жирная буржуазная Франция может позволить себе левых интеллектуалов, которые всю жизнь жрут устриц и говорят о революционных изменениях. В Украине, которая испытала репрессии и 33-й год, левые не нужны. А за левый интеллектуализм я бы вообще расстреливал. Во Франции же была гильотина, но не было 33-го года. А это несколько разные вещи, потому что гильотина, как правило, уничтожает тех, кто много п..т, а 33-й год — тех, кто хочет жрать. Именно поэтому левая идеология должна быть вообще запрещена.
М.В. — Конституцией и тюрьмой. Левые себя дискредитировали по факту, по историческому факту. Кроме того, они не эстетичны, в них нет эротики. Поэтому реанимировать их — это все равно, что надуть Януковича до новой оппозиции. А он не «надувается», как ни старайся. Или я недавно проезжал по Майдану, а там Соцпартия организовала рок-концерт. Ты можешь себе представить что-то более несовместимое? Настоящие социалисты и коммунисты за рок-концерт должны сажать в тюрьму.
— Ну, жизнь многообразней, чем наши привычные представления о привычном. Порошенко — не член КП или Соцпартии, однако он до сих пор ходит с золотой фиксой — фишкой партработников 70-х.
М.В. (несколько смутившись, но воодушевленно.) — И это прекрасно! Железный конь на смену крестьянской лошадке. Смешение жанров. Можно представить себе, что Петр Алексеевич — наоборот, человек продвинутый. Почти рокер, я бы сказал.
— Хорошо, допустим, революция произошла. И по всем правилам. Можно ли однозначно ответить на вопрос, «кто кого завоевал»?
М.В. — Никто никого.
— «Никто никого» — это когда в шахматы играли. Но мы же говорим о революции.
М.В. — Считай, что люди просто захотели жить с президентом, которого они могут представить своим президентом. Хотеть этого — нормальная составляющая каждого нормального человека.
Л.П. — Мы не могли допустить, чтобы уголовник управял нами. Об этом же мне говорили во время революции офицеры спецназа, не отягощенные интеллектуализмом: мы не можем допустить, чтобы Главнокомандующим стал уголовник. И отдавал нам приказы.
М.В. — Ты иронизировала по поводу «поцелуев», но это правильно, что в нормальном государстве люди хотят индивидуального счастья. Я даже завидую. Что под конец революции Сережа Тигипко влюбился, послал все на хер, и ушел целоваться со своей девушкой. В правильной стране люди должны думать о любви.
— Но нас по-прежнему нигде не знают и мало интересуются тем, что происходит в Украине. «Евровидение» это доказало.
Л.П. — Мне нас…ть, что думают другие. Стремиться получить извне подтверждение своей значимости — это психология импотента, который всем рассказывает о своих подвигах. А нормальный мужик самодостаточен, ему такой пиар не нужен.
М.В. — Нас 50 миллионов, и мы имеем право интересоваться только собой, быть самодостаточными. Кто знает бельгийских, канадских, норвежских художников? Им это как-то мешает?! Если здесь люди будут получать зарплату, то все поменяется: нам не нужно будет бежать к Европе — она сама захочет с нами дружить! А произойдет это только в одном случае: если в Украине будет нормальный мысле- и товарообмен. Все, больше ничего не надо. Мне понравились слова Тони Блера после терактов: «Они хотят изменить наш британский образ жизни. Они хотят изменить наш британский менталитет. Им это не удастся!». Вот когда и мы так сможем сказать о себе, тогда нация состоялась! Надеюсь, что моя маленькая дочка доживет.
-А «национальная идея» — это выдумка политиков, чтобы ВВП не повышать?
М.В. — Я бы национальной идеей провозгласил напиток, который народ пьет по пятницам вечером, после трудовой недели. Как немцы и чехи пьют пиво, французы — вино, кто-то водку: мы заработали много денег и имеем право отдохнуть. Этого достаточно.
Л.П. — Я бы сказал, что это выдумка кацапов. Это такая мифология в силу того, чтобы объяснить, как сильно они от всех отличаются — какают алмазами и умом их не понять.А нормальный украинец не отличается ничем от европейского «миддла»: ему надо ощущение права на частную собственность, труд и «садок вишневий коло хати». Вот и вся национальная идея.
М.В. — В принципе, я все эти разговоры последнего времени называю «политическим снобизмом», это такое богоискательство на х… Стать в третью позицию, сказать: «Фи! Какая кака этот Ющенко или Тимошенко!». Или: «Не за то боролись!». Это вновь поц-реализм социалистический. Придет Ющенко-барин и все даст. Во-первых, ничего не даст, во-вторых, я лично боролся и всегда борюсь только за себя и за свою семью. И Майдан боролся за себя и свои семьи.
Л.П. — Давай еще скажу. Главной проблемой этой страны всегда было количество рагулей на квадратный сантиметр. Как в управленческих структурах, так и в культуре. Оно на порядок превышает величину, допустимую для национальной безопасности. Я говорю не формально о всех людях крестьянского происхождения, а о том духе провинциальной второсортности, который худшие и бездарнейшие из них привносят в культуру и политику. Это очень старая, еще досоветская проблема; кацапы всегда зорко следили, чтобы здесь не было никакой элиты, потому что быдлом легче управлять. Ее и сейчас нет. Потому что элита отличается от быдла тем, что способна думать не только о благополучии собственных детей. Поэтому пьеса «За двома зайцями» современна до сих пор. Те же проблемы. Процветание начнется тогда, когда мы со всем этим колониальным пейзанским дерьмом покончим. Это я про кадры, и не только.
http://www.pl.com.ua/main.php?Date=2005-08-28&artID=189
Наталья Влащенко
Такое название для этого интервью я придумала с тайным умыслом: чтобы один из его героев, а именно Лесь Подервянский http://www.pl.com.ua/image_prev.php?Id=200, бесконечно издевался надо мной впоследствии. А начиналось все так: месяца за два до президентских выборов и «оранжевой революции» мы с журналистом Мыколой Вереснем и писателем и художником Лесем Подервянским планировали собраться вместе и устроить такой себе «круглый стол» о «судьбах украинского либерализма», однако вскоре стало не до обсуждений. Спустя полгода я решила, что пора, и пригласила их на обед. Была суббота: Вересень http://www.pl.com.ua/image_prev.php?Id=199 на встречу явился в замечательных оранжевых штанах (впрочем, мне всегда нравилась его манера «вкусно» одеваться), а Лесь пришел в американской армейской панаме и с женой-красавицей (и, кажется, большой умницей, что совсем невероятно) Машей.
Перед встречей я им почему-то сообщила, что раз рубрика называется «запрещенная тема», то откроем мы ее разговором «о голубых» в политике. Лесь удивился: «Честно говоря, я не в теме», Вересня же вообще трудно чем-то удивить. Но по дороге я передумала: фамилий называть мы не можем, а говорить «взагали» нет смысла. Почему бы не вернуться к идее «украинского либерализма»? И пока нам подавали гуляш и коровье вымя, я вкрадчиво начала.
«РЕВОЛЮЦИЯ ДАЛА ТАКОЙ ЗАРЯД ЛЮБВИ, С КОТОРЫМ МНЕ СЕГОДНЯ ЛЕГЧЕ ЖИТЬ»
— Когда-то я хотела с вами поговорить о судьбах либерализма и развале либерального движения в Украине, однако судьба распорядилась по-другому, и к власти в Украине, в сущности, пришли либералы — относительно молодые реформаторы с либеральными взглядами Ющенко, Рыбачук, Терехин, Тимошенко и некоторые другие. Но дошли они до Олимпа с существенными потерями, как мне кажется. Некоторая часть общества — например, 30—40 -летние — считает себя обманутой, потому что именно эти люди остро чувствуют уходящее время.
М.В. — Ни фига, я себя обманутым не чувствую. Революция освободила прекрасную всенародную эротическую фантазию: посмотри, сколько людей целуются на улицах — раньше такого не было.
Л.П. — Обрати также внимание на то, какую колоссальную зависть чувствуют теперь по отношению к нам кацапы: дескать, вы — романтики, вы не понимаете, чем для вас все обернется.
М.В. — События показали, что у них больше комплексов, чем у нас, что мы круче — и это им чертовски неприятно.
— А вас не смущает, что в правительство пришло так много откровенно посредственных людей? Лесь в первые же недели после назначения написал в «ЗН» статью о Минкульте, которая мне совсем не показалась оптимистической.
Л.П. — Ничего, либерализм часто сопровождается попсой. Мир несовершенен, попса заполонила весь мир. И нет ничего удивительного в том, что она шла впереди революции.
М.В. — Я бы вообще так не мерил эту историю. Я бы лучше мерил ее количеством поцелуев.
Л.П. — Революция дала нам другое качество толпы, от которой, кроме хамства и драки, я раньше ничего не ждал. Тогда же впервые я увидел, как люди извиняются, наступив кому-то на ногу, или пропускают вперед всех желающих. Это — тот заряд любви, с которым мне сегодня легче жить.
М.В. — А что касается твоего вопроса о «посредственностях», то я вообще не понимаю, почему все ожидали, что в правительство придут люди с IQ 220, ростом 1метр 90 см и внешностью голливудских звезд. Так не бывает. Если бы это было так, то за них бы, может быть, никто на Майдан бы и не вышел. А за Ющенко вышли. И, может, не только за Ющенко, но и за себя, потому что большинство все это за…ло?
«ПОЛИТИК ДОЛЖЕН ВЫПОЛНЯТЬ ОБЕЩАНИЯ, ДАННЫЕ НАРОДУ»
— Я сейчас приведу вам цитату из статьи одного известного российского журналиста: «Нет сомнений, что США и Европа активно поддержат оплот свободы на российских границах: Украина превратится в некую Кубу, которая под самым носом США нахально строит социализм. В Украине найдут политическое убежище все журналисты из закрывшихся изданий, профессиональные защитники собственных прав и антипутинские идеологи». Как относитесь к таким прогнозам?
М.В. — Ну-у, найдутся — и что? К чему это? Не хочется повторять тезис о том, что россиянам не нравится то, что у нас произошло. Но это не может быть системой координат, которой все измеряется. Правильность «кацапских размышлений» определяется территорией, где они в данный момент находятся. Есть «правильный кацап» Сева Новгородцев, но он уже 30 лет живет в Лондоне. Подервянский однажды сделал гениальное открытие о главной проблеме русских: он как-то смотрел новости об очередной «терке» прибалтов и «кацапов» и во всех сообщениях звучала одна и та же мысль: «Они нас не любят!». Почему-то такие претензии нам или прибалтам не предъявляют венгры, поляки, французы и другие.
Л.П. — Просто «нелюбовь» к ним в понимании кацапов — это уже преступление.
М.В. — Враг или раб — вот их исчерпывающая формула, или многих из них, или российских правящих политиков.
М.В. — Все, что в последнее время происходит в России — это какой-то третий Рим. Другого определения я не могу дать, это другие законы жизни, другое мировоззрение и миропонимание.
— Есть ощущение, учитывая скандалы вокруг лицензий с некоторыми каналами, что журналистов держат сегодня за «свободу слова», как за причинное место: мы дали вам свободу, а если вы будете нас ругать, мы отнимем вашу свободу, потому что наши оппоненты еще хуже нас!
М.В. — Опять слова. Мне тоже не нравятся некоторые вещи, и в оценке одежд Премьера я ближе к тебе, — которой не все, мягко говоря, нравится, — нежели к Лесю, однако дело тут в другом. Скажи, у скольких каналов забрали лицензию? То-то же! Поэтому и говорить особо не о чем.
— Все это хорошо, однако эйфория не располагает к анализу. И все же ошибок много: реприватизация, попытки вручную управлять экономикой, странные кадровые назначения…
-М.В. — Я не вижу ничего такого, о чем ты сейчас говоришь.
— Я говорю, что мы, похоже, наступаем на те же грабли, но только в компании людей, имеющих меньший опыт государственной деятельности, а в отдельных случаях и еще более невежественных. Я говорю о том, что одни олигархи могут сменить вторых — и не более. Чем, например, Петр Порошенко лучше Виктора Пинчука?
М.В. — Я не говорю, что он лучше. Но кроме симпатий-антипатий, слов каких-то, я не слышу конкретных аргументов. Ты мне скажи сейчас, что Порошенко нагло купил три банка — и тогда обсудим. Но пока разговоры об активном переделе только на уровне слухов и сплетен, а я хочу материальных подтверждений, что у кого-то что-то забрали. Даже эта история с сахаром меня радует. Скажи, год назад могло бы такое быть: один министр решил украсть 150 миллионов, а другой его публично в этом уличил?!
«Я НЕ ВЫБИРАЛ ПРЕЗИДЕНТА-ИСКУССТВОВЕДА»
— Ну, есть история с «Криворожсталью», есть какие-то списки...
М.В. — Но не Порошенко же ее отдали! Поэтому никакого передела я не вижу.
Л.П. — Более того, история с этим заводом — это программное предвыборное обещание Ющенко. Обещали вернуть в собственность государства — и вернули. Политик должен выполнять обещанья, которые дает народу, только тогда он будет пользоваться любовью масс.
М.В. — Что касается интеллектуалов в политике, то много ли их было в последние годы в европейских странах или в Америке? Ну, Вацлав Гавел, ну Леннарт Мэри, может, Миттеран… Вот, пожалуй, и все.
Л.П. — Не надо нам интеллектуалов! Мы сами — интеллектуалы.
М.В. — Ющенко, скажем, интеллектуал в своей сфере…
Л.П. — … а то, что он не разбирается в искусстве, ничего страшного. Я не выбирал президента-искусствоведа.
М.В. — Искусствоведа в штатском! (Радостно хохочут.)
— Считается, что приличное правительство должно иметь приличную оппозицию. Почему у нас ее нет?
М.В. — Вот тут я даже не знаю, что сказать. Не моя вина, что Кучма создал такую систему, при которой физически в политике существовали только такие люди, которые могли выигрывать только в одной системе координат. В другой они растерялись: теперь на их приказы или просьбы им говорят «иди на х…» — и они не знают, что делать.
— Хорошо, эти растеряны. Но и у новых наблюдается некоторая истеричность тона — причем у очень многих.
М.В. — Это верное наблюдение. Думаю, что это просто локальные особенности людей, о которых идет речь. Просто они все разные — и это надо понимать.
Л.П. — И потом, мы же не выбирали между плохим и хорошим. Мы выбирали между ужасным, невозможным и приемлемым, возможным. Поэтому не надо ждать от представителей власти, что они будут смесью Наполеона Бонапарта, матери Терезы и Клаудии Шифер — такого в природе не бывает в принципе.
— Да, но все же хотелось бы поменьше нервов. Скажем, чтобы Премьер-министр на публичных заседаниях выглядела, как деловая дама, а не как нимфетка. Желание
женщины нравится — понятно. Но оно не может быть на грани фола, если женщина — политик.
Л.П. — Людям это нравится. Я никогда в жизни не встречал более эротичного политика, чем Юлия Владимировна. И знаешь, почему? Каждый парень всегда мечтал трахнуть свою учительницу, если она красива. Для многих мужчин в нашей стране она — символ такой учительницы. Ну, что в этом плохого?
— Есть огромные проблемы с кадровыми назначениями в регионах. И было бы большим заблуждением думать, что повсеместно они одобрены народом, который ропщет: эти еще хуже!
М.В. — Наташенька, а тебе не кажется, что мы просто к этим «принюхаться» не успели? Возможно, они такие же — но не хуже! Еще очень мало времени прошло для радикальных оценок.
— А где те новые люди, о которых мечтали стоящие на Майдане?
Л.П. — Эта революция хороша тем, что ни во время нее, ни после не было экзекуций и репрессий. С другой стороны, для того, чтобы появились новые, нужно грохнуть старых. Поскольку старые остались, то вынуждены ждать, пока они сами не сдохнут. Это единственный выход.
М.В. — Нет, я не согласен, что это — единственный способ, можно использовать ново-старых против старо-старых. Зинченко и Порошенко были старыми и знают, как разрушать. А умеют ли строить — я не знаю.
— Может, новых нет, потому что в Украине катастрофически не хватает левых настроений, и среди молодежи — в том числе. Именно из левых даже в жирных буржуазных странах появлялись новые политические идеи, новое искусство и прочее.
Л.П. — Слушай, гони их на х…! Этих левых. Только жирная буржуазная Франция может позволить себе левых интеллектуалов, которые всю жизнь жрут устриц и говорят о революционных изменениях. В Украине, которая испытала репрессии и 33-й год, левые не нужны. А за левый интеллектуализм я бы вообще расстреливал. Во Франции же была гильотина, но не было 33-го года. А это несколько разные вещи, потому что гильотина, как правило, уничтожает тех, кто много п..т, а 33-й год — тех, кто хочет жрать. Именно поэтому левая идеология должна быть вообще запрещена.
М.В. — Конституцией и тюрьмой. Левые себя дискредитировали по факту, по историческому факту. Кроме того, они не эстетичны, в них нет эротики. Поэтому реанимировать их — это все равно, что надуть Януковича до новой оппозиции. А он не «надувается», как ни старайся. Или я недавно проезжал по Майдану, а там Соцпартия организовала рок-концерт. Ты можешь себе представить что-то более несовместимое? Настоящие социалисты и коммунисты за рок-концерт должны сажать в тюрьму.
— Ну, жизнь многообразней, чем наши привычные представления о привычном. Порошенко — не член КП или Соцпартии, однако он до сих пор ходит с золотой фиксой — фишкой партработников 70-х.
М.В. (несколько смутившись, но воодушевленно.) — И это прекрасно! Железный конь на смену крестьянской лошадке. Смешение жанров. Можно представить себе, что Петр Алексеевич — наоборот, человек продвинутый. Почти рокер, я бы сказал.
— Хорошо, допустим, революция произошла. И по всем правилам. Можно ли однозначно ответить на вопрос, «кто кого завоевал»?
М.В. — Никто никого.
— «Никто никого» — это когда в шахматы играли. Но мы же говорим о революции.
М.В. — Считай, что люди просто захотели жить с президентом, которого они могут представить своим президентом. Хотеть этого — нормальная составляющая каждого нормального человека.
Л.П. — Мы не могли допустить, чтобы уголовник управял нами. Об этом же мне говорили во время революции офицеры спецназа, не отягощенные интеллектуализмом: мы не можем допустить, чтобы Главнокомандующим стал уголовник. И отдавал нам приказы.
М.В. — Ты иронизировала по поводу «поцелуев», но это правильно, что в нормальном государстве люди хотят индивидуального счастья. Я даже завидую. Что под конец революции Сережа Тигипко влюбился, послал все на хер, и ушел целоваться со своей девушкой. В правильной стране люди должны думать о любви.
— Но нас по-прежнему нигде не знают и мало интересуются тем, что происходит в Украине. «Евровидение» это доказало.
Л.П. — Мне нас…ть, что думают другие. Стремиться получить извне подтверждение своей значимости — это психология импотента, который всем рассказывает о своих подвигах. А нормальный мужик самодостаточен, ему такой пиар не нужен.
М.В. — Нас 50 миллионов, и мы имеем право интересоваться только собой, быть самодостаточными. Кто знает бельгийских, канадских, норвежских художников? Им это как-то мешает?! Если здесь люди будут получать зарплату, то все поменяется: нам не нужно будет бежать к Европе — она сама захочет с нами дружить! А произойдет это только в одном случае: если в Украине будет нормальный мысле- и товарообмен. Все, больше ничего не надо. Мне понравились слова Тони Блера после терактов: «Они хотят изменить наш британский образ жизни. Они хотят изменить наш британский менталитет. Им это не удастся!». Вот когда и мы так сможем сказать о себе, тогда нация состоялась! Надеюсь, что моя маленькая дочка доживет.
-А «национальная идея» — это выдумка политиков, чтобы ВВП не повышать?
М.В. — Я бы национальной идеей провозгласил напиток, который народ пьет по пятницам вечером, после трудовой недели. Как немцы и чехи пьют пиво, французы — вино, кто-то водку: мы заработали много денег и имеем право отдохнуть. Этого достаточно.
Л.П. — Я бы сказал, что это выдумка кацапов. Это такая мифология в силу того, чтобы объяснить, как сильно они от всех отличаются — какают алмазами и умом их не понять.А нормальный украинец не отличается ничем от европейского «миддла»: ему надо ощущение права на частную собственность, труд и «садок вишневий коло хати». Вот и вся национальная идея.
М.В. — В принципе, я все эти разговоры последнего времени называю «политическим снобизмом», это такое богоискательство на х… Стать в третью позицию, сказать: «Фи! Какая кака этот Ющенко или Тимошенко!». Или: «Не за то боролись!». Это вновь поц-реализм социалистический. Придет Ющенко-барин и все даст. Во-первых, ничего не даст, во-вторых, я лично боролся и всегда борюсь только за себя и за свою семью. И Майдан боролся за себя и свои семьи.
Л.П. — Давай еще скажу. Главной проблемой этой страны всегда было количество рагулей на квадратный сантиметр. Как в управленческих структурах, так и в культуре. Оно на порядок превышает величину, допустимую для национальной безопасности. Я говорю не формально о всех людях крестьянского происхождения, а о том духе провинциальной второсортности, который худшие и бездарнейшие из них привносят в культуру и политику. Это очень старая, еще досоветская проблема; кацапы всегда зорко следили, чтобы здесь не было никакой элиты, потому что быдлом легче управлять. Ее и сейчас нет. Потому что элита отличается от быдла тем, что способна думать не только о благополучии собственных детей. Поэтому пьеса «За двома зайцями» современна до сих пор. Те же проблемы. Процветание начнется тогда, когда мы со всем этим колониальным пейзанским дерьмом покончим. Это я про кадры, и не только.
http://www.pl.com.ua/main.php?Date=2005-08-28&artID=189
Відповіді
2005.08.28 | Пані
I love L.P.!
Ролере, просто дякую, що запостили. Так настрій підняли!2005.08.28 | пан Roller
Re: Ролере, просто дякую, що запостили.
Пані пише:> Ролере, просто дякую, що запостили. Так настрій підняли!
Brgds.
2005.08.28 | afterstep
Шкода, що Подеревлянський не став міністром культури (-)
2005.08.28 | Пані
Його варто поставити туди тільки для одного
Щоб те міністерство ліквідувати нах... От якраз він би це зробив.2005.08.28 | Сергій Кабуд
Не буде Лесь ходити в офіс він не є ідіот(-)
2005.08.28 | Sean
Я про це давно [і безуспішно] говорю на "Культурі" (-)
2005.08.28 | Пані
Крапля камінь точить...
Колись дійде...2005.08.28 | Сергій Кабуд
дійде коли Україна загубить культурну ідентифікацію
схоже що це станеться в наступні 10 років через колосальне підвищення цін на енергоносіїяк песимистичний але найбільш реалістичний сценарій.
Минулого тиждня я і Тарасевич незчалежно типу почили на місцевому громадському радіо експерта нафтотрейдера який пояснив що вже цього року попит на нафту стрибне настільки що можливі перебої з постачанням.
Фізично буде неможливо виконати певні замови через брак речовини.
Конкретно-
ви купили квітка до Токіо, а на зворотньому шляху не садять вас в літак, бо нема керосіну летіти.
За таких умов москва отримує надприбутки плюс кучмістські гроші Бакаїв і ко, плюс налаштованність Путіна знищити померанч =
величезні витрати на русіфікацію і просування російської культури на витиснення української.
За 10 років агресивної культурної політики з необмеженими фінансовими ресурсами і не стане української культурної едентичності.
Говоримо не про ОРТ в кожній хаті, а про 200 російськомовних каналів, безкоштовні тарілки з москви і телевізори соні в кожну українску домівку, безкоштовні передплати любих російс-ькомовних газет і журналів, супутникове радіо, безкоштовни доступ до лента.ру тощо
на зайві 20 міліардів долярів яки кремль і так має, а буде мати в 10 разів більше, вони нас зрусіфікують миттєво.
Ми й не відчуємо як під наркозом шо сталося.
2005.08.28 | Хвізик
Re: дійде коли Україна загубить культурну ідентифікацію
я би не перебільшував значення апокаліптичних прогнозів. вони були, є і будуть завжди.і завжди будуть люде, що їх замовлятимуть
коли нафта коштувала 10 баксів за барель, був протилежний прогноз, що ціна на неї впаде ще більше, до 3-5 доларів...
подорчання нафти зробить рентабельним розробку тих родовищ, які заре є законсервовані (чорне море, аляска, мексиканська затока...), тоді ціна впаде. Також переходитимуть на інші енергоносії.
приміром, на україні ще за совєтів почали з"являтися автомобілі на природному газі. Заре їх іще більше. А оце я недавно був ув Атланті, то бачив що і в Америці нарешті з"явилися перші міські автобуси на природньому газі. Як і у нас, балони з пропаном на даху возять
2005.08.29 | artem
Ще спостереження про газ
Знайомі, що працюють на СТО, де переобладнують авто на споживання двох видів палива (бензин і газ), кажуть, що в черги скоро записуватимуть на наступний місяць, хоча це й не дешева процедура (наче 400$).2005.08.29 | Сергій Кабуд
в сша такого нема. нема легкових на газі(-)
2005.08.28 | Pavlo
Коли ціна на нафту скочить вище за $100 Україні стане вигідно ви
виробляти синтетичне паливо із вугілля, як це робила Німеччина та робить ПАР:Проблема пального та шляхи її вирішення
З кожним роком проблема з пальним для автомобільного транспорту стає все більш критичною. Якщо у 1973 році 1 барель нафти (159 л) на світовому ринку коштував 3 долари, то сьогодні вона перевищила 64$, і за прогнозами скоро зросте до 100$. Така тенденція не випадкова, оскільки запаси нафти з кожним роком скорочуються, тоді як кількість транспортних засобів, що використовують рідке пальне, неухильно зростає з кожним роком. Крім того, на ціну нафти впливали різні конфлікти у світі. Так, у 1973 році арабо-ізраїльський конфлікт призвів до того, що держави ОПЕК збільшили ціну нафти для західних країн на 70%; серпень 1990 року – напад Іраку на Кувейт, що призвело до різкого стрибка ціни на нафту; березень 2003 року – початок війни у Іраку тощо.
Щоб запобігти подальшому зростанню цін на паливо і захистити економіку своїх країн від впливу різних негативних факторів, вчені багатьох країн працюють над проблемою розробки нових джерел енергії для транспортних засобів: це паливні елементи, водень з гідридів металів, рідкий азот тощо. Але можна з впевненістю стверджувати, що в найближчі 30 - 40 років рідке паливо і природний газ будуть використовуватись в переважній більшості транспорту, оскільки інші джерела енергії не можуть поки задовольняти потреби людства. Тому постає проблема, що робити сьогодні і в найближчий час, щоб забезпечити попит на рідке паливо.
Історія підказує нам вирішення цієї проблеми. Ще в двадцятих роках минулого століття німецькі вчені Фішер і Тропш розробили каталітичний метод одержання рідкого палива з бурого вугілля. Це дало можливість Німеччині, яка не мала власних покладів нафти, виробляти на передодні Другої світової війни по 2,5 тисячі кубометрів синтетичного бензину на день. Без такого палива Німеччина не змогла б вступати у війну.
Після поразки гітлерівської Німеччини заводи по синтезу штучного бензину були зруйновані, оскільки на той час виробництво синтетичного бензину було менш вигідним, ніж виробництво його з природної нафти. Але з кінця 70-х років минулого століття запаси природної нафти в європейській частині практично були вичерпані, і нафту стали добувати на близькому Сході і в Сибіру. Добування і транспортування нафти з кожним роком стає все дорожчим, і вже на початку нашого століття, по оцінкам експертів, ціна бензину синтетичного і з природної нафти зрівнялися (тобто гілки ножиці перетнулися). Це практично стало гальмом безперервного підвищення цін на природну нафту добуваючими країнами.
Перший практичний крок по вирішенню нафтової кризи зробила Південно-Африканська Республіка (ПАР). Економіка цієї країни раніше, наприклад, перебувала у повній залежності від іноземних постачальників нафти. Особливо важким для цієї індустріальної держави з її 30 мільйонним населенням були сімдесяті роки, точніше — їх початок, коли виникла перша світова нафтова криза. Тоді ПАР вирішила шукати вихід із майже безнадійного становища з тим, щоби створити великомасштабне виробництво, де б кам'яне вугілля перероблялося на моторне пальне. Коли починаєш докладніше знайомитися з технологією цього вражаючого успіху, то бачиш, що він визначався надзвичайно далекоглядною правовою, фінансовою і технічною політикою уряду, а також перспективністю тих рішень, які були прийняті на початкових стадіях реалізації унікальної програми. Усі досягнення у новій галузі пов'язані з діяльністю компанії “Салол”. Саме вона, починаючи з 1950 року, організовувала та спрямувала роботу цілої низки своїх фірм, що працювали над проблемою видобутку вугілля, його переробки, одержання з продуктів вуглехімії і мінеральних добрив, вибухівки та інших потрібних речовин.
Уже 1960 року на заводі “Саcол” була опрацьована промислова технологія переробки кам’яного вугілля у нафтопродукти. Пізніше було збудовано ще два заводи, а також кілька шахт.
Технологія компанії “Салол” визнана всюди. ЇЇ закупили кілька фірм Європи, Америки і навіть близького Сходу. У США під ключ споруджено і законсервовано завод, де з потреби можна випускати нафтопродукти методом Саcол-Синтол. Технологічний процес Саcол-Синтол на початковому етапі був симбіозом уже давно відомої німецької схеми, де використовувались реактори з нерухомим прошарком каталізаторів, а також американської схеми каталітичного крекінгу. Звичайно, метод довго удосконалювався, і зараз він найбільш ефективний. У спрощеному вигляді перебіг процесу відбувається так. Відсортоване вугілля подається до газогенераторів Лургі разом із парою та киснем, що надходить від установки для розділення повітря. У газифікаторі тиск підвищується до 30 атмосфер. Там утворюється сирий газ. Його охолоджують, і він конденсується. Скраплений газ обробляється, внаслідок чого одержують фенол та аміак. Очищений синтезований газ подається до установки "Синтол" і разом і з каталізатором на основі заліза надходить до реакторів, а звідти рідинні вуглеводневі фракції перекачуються у відділення переробки нафти, де з них звичайним способом одержують моторне пальне. Шляхом подальших хімічних операцій одержують бензин, дизельне пальне, мазут, етилен, поліпропілен. Відзначимо ще одну особливість штучного палива — воно значно чистіше, ніж звичайне.
Компанія "Сасол" щороку переробляє на трьох своїх заводах 35—37 мільйонів тонн вугілля, маючи з того 15—17 мільйонів тонн штучного моторного пального. Для і цього вона споживає 160 мільйонів тонн води і 28 мільйонів тонн кисню. Відома вона й тим, що є основним виробником етилену, пропілену, поліпропілену, аміаку, фенолів, сірки, дьогтю, креозоту; спиртів, розчинників, парафінів, міндобрив, вибухівки і т. ін. Ось які плоди дає "кам'яновугільне древо” у вправних господарських руках!
Редакція нашої газети нещодавно (див. "НЗ" за 16 січня ц. р.) порушила важливу народногосподарську проблему газифікації бурого вугілля (лігніту), розвідані запаси якого в нашій області становлять десятки мільйонів тонн, і промислового виробництва з нього синтетичного пального (бензину). Продовжуючи висвітлення даної теми, пропонуємо статтю директора Макіївського НДІ, кандидата технічних наук Ореста Колесова.
Наша держава зараз не має на своїх теренах потужних нафтогазових промислів, і тому, незважаючи на великі прогнозовані родовища рідкого та блакитного палива, вона цілком залежить від імпорту цих енергоносіїв.
Звичайно, замість того, щоб будувати нафтопровід Одеса – Броди, призначення якого не знає ніхто, Україна давно вже повинна була використати досвід ПАР. Переробляючи щорічно 40 - 50 мільйонів тонн вугілля на моторне пальне, можна було зняти гостроту кризи нафтопродуктів, і бути незалежними від кризових явищ на ринку нафтопродуктів.
Певна річ, будівництво заводу для переробки вугілля - справа недешева. На це потрібно 10—15 мільярдів доларів. Україні ж таких заводів потрібно принаймні 3—4. Але давайте порахуємо ще раз. Велику частину обладнання наша держава може виготовити сама. Тобто купувати ми будемо лише те, що не зроблено вдома. Отож, навіть враховуючи секрет каталізатора, за все доведеться платити 6—8 мільярдів доларів.
Ще 30—35 років тому керівники колишнього Союзу РСР націлювали енергетиків країни на максимальне використання нафти і газу з поступовим скороченням видобутку вугілля, бо вважалося, що так буде дешевше. Оскільки запаси нафти, і газу катастрофічно скорочуються, Україні доводиться змінювати орієнтацію і будувати свій паливно-енергетичний баланс в основному на вугіллі, розвідані запаси якого на Україні перевищують 15 мільярдів тонн. Отже, його вистачить більш ніж на 250 років. Є вугілля не лише в Донбасі, але й у інших регіонах країни. Тож ставити питання про виробництво моторного палива з вугілля цілком реально і економічно виправдано.
Зав. кафедрою фізичної та колоїдної хімії УжНУ,
доктор хім. наук, проф. Гомонай Василь Іванович
2005.08.29 | Shooter
Усе вірно
Більше того, тоді економічно стане вигідно виробляти, скажімо, і біо-пальне.І взагалі, подібне (100 УСД за баррель), як не дивно, служило би сильним поштовхом для вирішення однієї з найбільших проблем майбутнього - енергетичної.
2005.08.29 | Оk
Re: Усе вірно
Не зовсім, треба рахувати особливо у порівнянні з біопальним.Німеччина впровадила технологію перед війною, а ПАР в період ембарго.
Випадково ?
2005.08.29 | Shooter
Re: Усе вірно
Оk пише:> Не зовсім, треба рахувати особливо у порівнянні з біопальним.
> Німеччина впровадила технологію перед війною, а ПАР в період ембарго.
> Випадково ?
Ні, звісно. Проте 100 УСД за барель (при 10-13 в 1998) - це похлєщє ембарго буде.
2005.08.29 | Оk
Re: Усе вірно
Shooter пише:> Оk пише:
> > Не зовсім, треба рахувати особливо у порівнянні з біопальним.
> > Німеччина впровадила технологію перед війною, а ПАР в період ембарго.
> > Випадково ?
>
> Ні, звісно. Проте 100 УСД за барель (при 10-13 в 1998) - це похлєщє ембарго буде.
Але біопальне (біодизель) для України вигідніший за перегнане з вугілля пальне, вже рахували
Колись 93-94 рр. Україна мало не придбала непотрібне ПАР після відміни ембарго обладнання.
І в Америці це ж-ж-ж недарма:
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_free&key=1123594641&first=&last=&pattern=Чи%20не%20прогавимо
2005.08.29 | Pavlo
Якщо кіотський протокол почнуть виконувати,
то біодизель стане вигідним тим більше. При його використанні баланс СО2 в атмосфері не змінюється.2005.08.29 | Сергій Кабуд
масовий перехід на бідизель - це збільшення с/г виробництва
це цікавий буде поворот в світовій структурі економікивеличезні площини землі відійдуть до виробництва пального.
Цікаво чи вистачить землі?
В середньому на кожну людину треба буде виробити десь літрів 5 спирту щоденно.
Можна оцінити площину. ЧИ будуть рубати сельву і дерева?
2005.08.29 | Shooter
Re: Усе вірно
Оk пише:> Shooter пише:
> > Оk пише:
> > > Не зовсім, треба рахувати особливо у порівнянні з біопальним.
> > > Німеччина впровадила технологію перед війною, а ПАР в період ембарго.
> > > Випадково ?
> >
> > Ні, звісно. Проте 100 УСД за барель (при 10-13 в 1998) - це похлєщє ембарго буде.
>
> Але біопальне (біодизель) для України вигідніший за перегнане з вугілля пальне, вже рахували
Ви знаєте, кожний рахує в свою кишеню
> Колись 93-94 рр. Україна мало не придбала непотрібне ПАР після відміни ембарго обладнання.
Доречі, чого ж ПАР не запровадила біо-пальне замість синтетичного палива? В них же ж біомасу виростити - простіше, ніж в Україні.
> І в Америці це ж-ж-ж недарма:
> http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_free&key=1123594641&first=&last=&pattern=Чи%20не%20прогавимо
Все це так, проте твердити точно, що "біодизель є дешевшим від синтетичного палива" я би не наважився.
Одним словом, почекаємо 100 УСД/барель Бренту - тоді й визначимося
2005.08.29 | Оk
Re: Усе вірно
Shooter пише:> Оk пише:
> > Колись 93-94 рр. Україна мало не придбала непотрібне ПАР після відміни ембарго обладнання.
>
> Доречі, чого ж ПАР не запровадила біо-пальне замість синтетичного палива? В них же ж біомасу виростити - простіше, ніж в Україні.
Мабуть на той час була відкатана німцями готова технологія використання синтетичного палива, а на початку 90-х біодизель в Німеччині існував лише як експериментальний зразок.
> > І в Америці це ж-ж-ж недарма:
> > http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_free&key=1123594641&first=&last=&pattern=Чи%20не%20прогавимо
>
> Все це так, проте твердити точно, що "біодизель є дешевшим від синтетичного палива" я би не наважився.
Розвиватимемо вугільну галузь ?
На скільки власного вугілля вистачить ?
ККД ? Екологія ?
> Одним словом, почекаємо 100 УСД/барель Бренту - тоді й визначимося
А пізДно не буде ?
2005.08.29 | Shooter
Re: Усе вірно
Оk пише:> Shooter пише:
> > Все це так, проте твердити точно, що "біодизель є дешевшим від синтетичного палива" я би не наважився.
>
> Розвиватимемо вугільну галузь ?
Ні, синтетичного палива
> На скільки власного вугілля вистачить ?
> ККД ? Екологія ?
ККД є відображенням ціни (і навпаки).
> > Одним словом, почекаємо 100 УСД/барель Бренту - тоді й визначимося
>
> А пізДно не буде ?
Не буде.
Крім того, Ви чомусь забуваєте про, скажімо, інші альтернативи - як от fuel cells, які вже давно існують, просто "дорого". Вони теж є ймовірною альтернативою, причому як, скажімо, метанові прямого згоряння, так і ті, які працюють на водні - це взагалі найращий з точки зору екології варіант.
І, в принципі, в "водневі" FC все впирається в одне - вартість продукції водню (зараз - гідролізом з води). Якщо ж "природні вуглеводні" стануть занадто дорогі - вартість виробництва водню може впасти до "прийнятливої величини".
Крім того, слід пам'ятати про будівництво першої прототипної термонуклекарної станції. І надіятися, що рочків за 50-70 енергія стане ну дуже дешева
2005.08.29 | Оk
Re: Усе вірно
Shooter пише:> Оk пише:
> > Shooter пише:
> > > Все це так, проте твердити точно, що "біодизель є дешевшим від синтетичного палива" я би не наважився.
> > Розвиватимемо вугільну галузь ?
> Ні, синтетичного палива
> > На скільки власного вугілля вистачить ?
> > ККД ? Екологія ?
> ККД є відображенням ціни (і навпаки).
Не лише, аби перетворити на пальне для двигунів внутрішнього згорання вугілля, його треба не лише видобути, а ще добре його "поганяти".
Наскільки відомо цього не роблять, а йдуть шляхом створення гібридних авто з двигуном внутрішнього згорання та електродвигуном, це незважаючи на те, що синтетичне паливо почали використовувати ще років 80 тому.
В двигуні внутрішнього згорання на синтетичному паливі зараз мабуть сенсу таки небагато. А як отримувати електроенергію, то вже інша справа.
> > > Одним словом, почекаємо 100 УСД/барель Бренту - тоді й визначимося
> >
> > А пізДно не буде ?
> Не буде.
А навіщо чекати ?
> Крім того, Ви чомусь забуваєте про, скажімо, інші альтернативи - як от fuel cells, які вже давно існують, просто "дорого". Вони теж є ймовірною альтернативою, причому як, скажімо, метанові прямого згоряння, так і ті, які працюють на водні - це взагалі найращий з точки зору екології варіант.
> І, в принципі, в "водневі" FC все впирається в одне - вартість продукції водню (зараз - гідролізом з води). Якщо ж "природні вуглеводні" стануть занадто дорогі - вартість виробництва водню може впасти до "прийнятливої величини".
Тобто, якщо ставити в залежність від ціни на природні вуглеводні, то ціна має не впасти, а зрівнятись, а потенційно й відстати.
Але існують розрахунки, я навіть знаю де
> Крім того, слід пам'ятати про будівництво першої прототипної термонуклекарної станції.
?
> І надіятися, що рочків за 50-70 енергія стане ну дуже дешева
50-70 кажете ?
Сподіваюсь
2005.08.29 | Сергій Кабуд
це все філософія, а в реалі стикнемося з світовою економічною кр
кризою за пару років від заразможе й ні але треба розраховувати на це
2005.08.29 | Сергій Кабуд
цікава перспектива
з рідким паливом зробленим з вугілля я чув виникають великі проблеми, але головне не це-головне :
відсутність в Україні інфраструктури і законодавчого підгрунття для швидког розвитку технологічного виробництва. А також культури необхідної для таких підприємницьких ініціатив.
Виглядає так що ми несемося на шаленій швидкості в прірву енергетичної кризи і нового повороту холодної війни з Росією у випадку такої кризи.
Ціна на нафту цього разу буде рости бо китай і індія ще не вичерпали ресурсу розвитку поки не почнеться чергова їхня рецессія.
Так що маємо рахуватися з тим що ЧАСУ МАЛО. Перехід на інші енергоносії займає не меньше 10 років
В США аналогічна ситуація з електро-бензиновими гібрідами Тойота Пріус- стоїть черга, лише ці гібріди коштують 25 тисяч а економія бензину в них в порівнянні з тим на чому я їзжу майже не вловима
В європі взагалі ситуація краща і в Японії в порівнянні с США. Там економлять на потрібному рівні і ціни на пальне високі шоб краще економіли
А от як в Індії і Китаї- я думаю повний беспредел.
2005.08.29 | Pavlo
Я вже якось думав, як розвернути другим боком цю задачу.
Сергій Кабуд пише:> величезні витрати на русіфікацію і просування російської культури на витиснення української.
Якщо є люди, готові витратити купу грошей на примарні задачі, то гріх не допомогти їм красиво позбутися цих грошей.
2005.08.29 | Сергій Кабуд
То канєшно гарнбо б було але ж результат невідомий
я очікую приблизно такий же результат як на виборах минулого року коли банда вгатила міліард в януковичаале не зважаючи на націоанальне піднесення, Україна майже опинилася на межі втрати Державності.
Це все зовсім не жарти. Ірландія свою моівну ідентифікацію втратила.
2005.08.31 | Pavlo
Re: То канєшно гарнбо б було але ж результат невідомий
Сергій Кабуд пише:> але не зважаючи на націоанальне піднесення, Україна майже опинилася на межі втрати Державності.
Не все так погано, як здається. А зовсім добре воно ніколо не було.
> Це все зовсім не жарти. Ірландія свою моівну ідентифікацію втратила.
Треба привчати потроху людей купляти українськи інтелектуальні продукти.
Всі DVD-фільми, які продаються, або російськи або с російським перекладом.
Могли б вже домовитись з ментами, щоб першими взували піратів, у яких контрафакт на російський.
2005.08.31 | Сергій Кабуд
якшо з прибалтами порівняти чи поляками ми пасемо задніх(-)
2005.08.29 | Kohoutek
Re: У ней особенная стать
Сергій Кабуд пише:> як песимистичний але найбільш реалістичний сценарій.
...
> За 10 років агресивної культурної політики з необмеженими фінансовими ресурсами і не стане української культурної едентичності.
Это если исходить из того, что Россия будет проводить последовательную и вменяемую политику, а также эффективно расходовать ресурсы. Но только - вы лично в это верите? Где-нибудь когда-нибудь Россия так поступала? Её ведь, как известно умом не понять и аршином общим не измерить. Так что я не стал бы преувеличивать реальную опасность.
"Хотели как лучше, а вышло как всегда"© - этот девиз следует поместить на российском гербе.
2005.08.29 | BIO
Re: дійде коли Україна загубить культурну ідентифікацію
>Ми й не відчуємо як під наркозом шо сталося.Люди !!!
Без паніки, це на Кабуда знов тінь від хмарочосу впала.
Вони там кажуть такі високі як виклик Богові, тож можуть
зненацька завалитися й пересторога не завадить.
Тим більш що двигуни там жеруть не те и не то шо наше теля.
У разі чого ми поїдемо на молоці з кісельним карбюратором,
а кокоси будуть купувати в Мексіці кактуси і гнати з них
таке собі біопаливо. Бо дуже люблять свою природу.
А щодо ненасильницької русіфікації та ще й за гроши -
посперечаємось що Росію перш задавить - пасіонарність
чи звичайна жаба. А ще раніше я з них візьму грошіма.
За несвідоме самозгвалтування руським язиком.
Наркозамінник
2005.08.29 | Сергій Кабуд
якби це лише моя параноя- гляньте на ціни
на пальне, згадаймо 73 рік хто старшийреально можливо шо пального НЕ БУДЕ певний час
і це може статися цього року
а може - не статися
2005.08.30 | BIO
Re: якби це лише моя параноя- гляньте на ціни
Буде-не буде.Не надто самозакохуйтесь у таки рими,
заколихає до спецпакету.
Не забувайте про баланс цін.
Вартість має не тіки паливо.
Усє буде , друже Ка... Поки що.
Головне - своєчасно переглядати
Розміри власної з/п.
Трохі незграбна але дуже цінна рима.
Еквівалент золотого $
2005.08.29 | Mika_Y
Збільшення цін на нафту у світі в Росії приведе
лише до того, що у стільки ж збільшаться масштаби розп**дювання нафтогрошей у приватні кишені і не більше. Напевно, єдине інше, на що вони ще підуть – так це на консервацію режиму, зокрема на запобігання будь-якій “помаранчевій” революції всередині Росії (щоб цей нафторай для купки свиней не урвався).[Ось непрямі, але показові свідчення. Пару тижнів тому я мав нагоду поспілкуватися з добре знайомою москвичкою, дизайнеркою з текстилю. Працює багато в центрі Москви, проектує, керує виготовленням і встановленням на індивідуальне замовлення усілякого інтер’єрного шмаття: фіранки, штори, накривала тощо. (Для довідки: останнє замовлення фіраночок було на 20000 євриків. Замовлення звучало так: “Ми оце були у Версалі. Зробіть нам як там”). Питаю її, а хто ж твої замовники? Відповіда:
якщо грошей зовсім не рахує – нафта; трохи менш “круті” – газ; ще менш “круті” – оте чубаївське (забув-як-точно-зветься) енерго. Останні – банкіри: ті гроші мають, але дуже жмотяться їх віддавать
Отак панове. Оцима чотирма категоріями людей обмежується коло расєйських багатіїв, і я чомусь впевнений, що якщо ціна на нафту збільшиться вдвічі, то це в Росії позначиться лиш на тому, що в того, хто на ній “сидить”, фіранки в “хатинці” будуть не за 20000, а за 40000 євриків.]
Легкий голод пробуджує розум, велика ситість навіює сон.
Зростання цін на нафту для України – благо. Ось подивіться, як тут завзято почали обговорювати альтернативне паливо, як почали ворушити звивинами: де взяти, з чого, як і на якому апараті вигнати!
Для Росії ж ситуація з цінами на нафту – навпаки, пастка. На ближній час це гальмо будь-якого промислового прогресу (крім видобутку самої нафти). Якби вони там були настільки, як Кабудові ввижається, далекоглядні, щоб використовувати ці надприбутки на якусь перспективу, то для початку мали б кинути гроші (хоча б грошІ від тих грОшей) на науку, на впровадження новітніх технологій, щоб коли нафта закінчиться… Але ж на вік Путіна стане, чи не так
Спаси і сохрани, Господи, Україну від покладів нафти, газу і будь-яких інших сировинних благ у надмірно великих розмірах.
2005.08.29 | Сергій Кабуд
як працює путін:
наскільки я розумію на виборах в Україні було так:з кремлю йшла команда нафтовим компаніям віддати Януковичу 100 міліонів, 200 міліонів чи скіки там
і віддавали. Думаю шо там після Ходорковського все поставлено по-військовому-
хочеш бути в бізнесі роби шо кремль каже, пізніше як треба можна і з податків списати чи ще якось.
кремляки не далекоглядні, вони тупо будуть вирішувати питання українських виборів до ВР
вже почали.
Рахуйте це першим етапом знищення національної едентичності , точніше продовження компанії януковича.
я не думаю шо кремль змінить позицію щодо виборів, а зараз ще він буде з бакаями і кучмами об'єднано працювати.
Не забуваймо, в людей забирають великі гроші, політичний вплив, он Шуфрич сподівався стати міоліардером і президентом в майбутньому))))
а тепер це в нього відібрали
2005.08.29 | Mika_Y
Re: як працює путін:
Сергій Кабуд пише:> наскільки я розумію на виборах в Україні було так:
>
> з кремлю йшла команда нафтовим компаніям віддати Януковичу 100 міліонів, 200 міліонів чи скіки там
Хай Путін і так працює, але ж де результат? Хіба Янукович - президент
> кремляки не далекоглядні, вони тупо будуть вирішувати питання українських виборів до ВР
> вже почали.
Ви мене заспокоїли. Я все побоювався, що вони дечому на нашій революції навчились. Але якщо Ви запевняєте, що вони діятимуть так само тупо...
> Рахуйте це першим етапом знищення національної едентичності , точніше продовження компанії януковича.
Чомусь мені здавалося, що тим знищенням нашої національної ідентичності вони займаються вже кілька століть, а, виявляється, перший етап лише ось-ось розпочався
> я не думаю шо кремль змінить позицію щодо виборів, а зараз ще він буде з бакаями і кучмами об'єднано працювати.
А досі ж вони як працювали? Окремо?
2005.08.30 | Сергій Кабуд
Ви у Київі були?
це 100% російськомовне містоі ще:
порівняйте телебачення 92го і 2005
Русифікація мала шалений успіх.
Як що розглянути зсув соціально-поплітичної ситуації в Україні з 90го року, вражає наступне:
Референдум за Незалежність був піком національної свідомості, потім
на виборах президента перемогає член секретаріату ЦК КПУ,
потім вибір в людей звужується до вибору між двома номенклатурниками,
а вже у 2004 українці мали вийти на масові протести
ЛИШЕ для того шоб вибори залишилися частиною політичного життя а не перетворилися на совєтські з 99% ЗА.
Реально,м фактично, конкретно Україна зрусіфіковується.
Поки що компонента національного звільнення є достатня в менталітеті українця шоб вийти на Майдан,
але подивіться на Росію:
там теж колись були масові зворушення.
А тепер?
Є методи які дають результати.
Я лише намагаюся попередити що в ці методи віллють міліарди доларів.
Бакаїв викупили шоб вони дали гроші на повалення режима Кучми. Це важливо розуміти.
2005.08.30 | ziggy_freud
Я точно був. Тільки зайшов з вулиці
Сергій Кабуд пише:> це 100% російськомовне місто
При тому рос. мовних і антиукраїнськи налаштованих (совки + русо-імперіалісти) десь 10%. Українську розуміють всі. Крім тих, хто не розуміє жодної.
> і ще:
> порівняйте телебачення 92го і 2005
ТБ тоді було "наше всьо". Зараз воно за впливом (принаймні, у Києві) поступово наближується до радіоточки.
>
> Русифікація мала шалений успіх.
Серед тих, кого зросійщили до 91го.
> але подивіться на Росію:
> там теж колись були масові зворушення.
>
> А тепер?
> Є методи які дають результати.
> Я лише намагаюся попередити що в ці методи віллють міліарди доларів.
Методи, які працюють в РФ.
Щодо попередження. Імперіалісти краще питимуть несвіжу горілку і носитимуть латані будьонівки, ніж відмовляться від нав*язливих ідей щодо своєї обраності на світових лідерів. Що вже казати, як в них є лаве.
Щодо результатів їх зусиль див. вище. Це навряд означає, що мацкалі автоматично самі себе нейтралізують. Однак боротись дуже і дуже можливо.
2005.08.30 | Сергій Кабуд
так! не просто можливо а й треба боротися всіма силами
за збереження українства2005.08.31 | BIO
Re: Я точно був. Тільки зайшов з вулиці
Є у них дуже вразливе місце. Аж два.Це чорна сука та біла тачка.
Будемо брати за ?
2005.08.31 | пан Roller
Re: Ви у Київі були? Приезджаейте в Киев и спросите.
Сергій Кабуд пише:Ви у Київі були?
> це 100% російськомовне місто
> Росийскомовное вовсе не означает русское.
В Москве, к примеру, киевлян идентифицмруют по мове как хахов.
Могу добавить, что общность мегаполиса обычно формируется после серьезный потрясений.
Об этом пишет Герцен в " Былое и думы". Скажем, москивич стал москалем после пожара в Москве 1812 годы.
(Скажи ка дядя, ведь не даром?.. Пушкин)
Не даром.(Roller)
Современный киевлянин, его позиция по отношению в центру СССР, голосование по референдуму, во многом определена Чернобылем.
Это трагедия, которая явила миру киевлянина.И сегодня киевляне это особый народ.
Общая трагедия,общая паника,эвакуация, спасение детей киевлян, брехливая политика Москвы и местного коммунистического руководства привело к отчуждению киевлян от столицы СССР.
Сегодня Киев, киевляне , по праву занимает лидирующую позицию в формировании украинского подхода.
Это позиция эмоцийных прогматиков, которых на микине не проведешь. По-моему только Литвин, из руководства, пока понял это.
Он говорил о том, что электорат перерос руководство страны. И это не лесть, это факт.Посмотрите, у руководства нет нкиаких свежих мыслей, одна болтовня.
Конечно, у нас нет той иноформации, какой располагают власти. Но и той информации, которой мы располагаем (цены и гроши)достаточно, что бы делать правильные выводы, и не отдавать бразды правления кому попало, дурикам.
Гражданская активность высока. Высока и сегодня. И, должен заметить, что она все больше принимает украинские черты, в том числе мовные.
Я встречал примеры, когда люди сознательно говорят на украинской мове, хоча являются приезжими.
То есть процесс пошел, как коворил Горбачев.Добавлю, что русскомовные украинцы не испытывают комплексов меншевартости, они вообще не понимают, что это такое. Они не так воспитаны.Они привыкли быть лидерами, оплотом.Это плюс. Мовный плюс.
С другой строны, по ТВ, как самом мощном средстве культурного влияния, не наблюдается нкаких ощутимых подвижек в формировании чего-то подобного тому, что Россия формирует как "Русский мир".
Нельзя сказать, что там все тип -топ, но всеже что-то, это не чужле. Вполне естествено что, украинское население черпает духовную пищу с русского котла .Если свой пуст.
Это все же лучше чем ничего.Лучше чем с американского.
Таким образом, украинский мир пущен в либеральное плавание.
Те, кого вы идентифицмруете как не украинцев,русскомовных, давно не идентифицируют вас самих как украинцев. Ведь вы там, а они здесь, на Украине, в жизни.
Если в этом есть чья-то трагедия, то она не наша.
Сегодня смешно говорить о знаниях украинской мовы населением Киева. Молодое поколение,поголовно, как и во времена советской власти обучается на украинской мове в школе.Говорит и пишет свободно. Умеет это делать, но не делает.Но, ваша мова для них чужая, не ридна.
Почему они не переходит на украинскую мову?
Видимо, такова традиция Киевской Руси.
Хоча, хто его знает.
Может таков уж великий русский язык. Мулат Пушкин виноват.
А нам теперь расхлебывай его талант.
Brgds
2005.08.31 | Сергій Кабуд
круто! але з іншого боку подивимося на прибалтів і нам вже сором
стає2005.08.31 | пан Roller
А че там смотреть.Там еще большая руссификация.
Сергій Кабуд пише:> стає
А че там смотреть.
Там еще большая руссификация. Мало того Крутой (Донецк) проводит с Паульсем фестиваль молодых исполнителей.
Все жюри в Прибалтике с Москвы, во главе с Пугачевой. И Пугачева дает еще и свой супер приз, и второе место украннское, укрианской исполнительнице.
Вообще, это не тот размер, Прибалтика.
Это нам лапшу вещают. И там теже коммуняки при владе.
Вообще, я на москичей зуб не держу. Правители одно, а люди другое.
Им всегда рады в Киеве.
Я не против украинской культуры, развития. Но где оно? Лучшее что я видел, я видел на майдане.
Слава богу, недавно вновь открыли кинотеатр на "Колибрисе". Правда, с фонтата еще не убрали динозавров, гадов. На базаре черножопые заправляют. Казино понастроили, суки.
Brdgs
2005.08.31 | Сергій Кабуд
кошмареус!(-)
2005.08.30 | BIO
Re: як працює путін: Summary
>...Я лише намагаюся попередити що в ці методи віллють міліарди доларів.Если я не сильно ошибаюсь то не так давно все смогли убедиться
как крупные дензнаки клево растворяются в иллюзиях надежд на их силу.
Ну вгатили в Янука бабло и что ? Даже дошло бы оно до бабки Параски -
вряд ли бы она голоснула по другому. Я так - точно. Etc...
Дорогостоящие (с т.зр. продавца) пузыри политТХий на сегодня легко
и непринужденно прокалываются дешевой булавкой честного Инета.
Клонирование политически голых королей в эпоху такого бурного развития слабо контролируемых инфокоммуникаций - старческий маразм
переживших свой задний ум кремлевских горцев. Пора им к Кащенко.
Тут даже такой антиоксидант как Шуфрич не спасет. Поздно колоть.
А бороться с независимым от бешеных бабок сетевым мнением - ловля блох наощупь в сумерках. Скоро это будет глобальной проблемой всех
т.н. проффесиональных политиков.
ПС Кстати, по личному отношению к Инету вполне можно замерять градус
нечистоплотности всякой нечисти. Не любят они прямых софитов.
А уж новая власть, неновая власть - это все сильно относительно.
2005.08.31 | Сергій Кабуд
при всьому моєму оптимізмі щодо майбутнього
не можу не помітити що й Ви перейшли на російську.Значить кацапстан вміє досягати своїх цілей потроху але невпинно
2005.08.31 | BIO
Re: при всьому моєму оптимізмі щодо майбутнього
Це я непомітно перейшов на украінськуНе переймайтеся занадто дрібницями.
2005.08.31 | Сергій Кабуд
ця дрібниця як це не смішно є темою діскусії
точніше відгалуження її2005.08.28 | пан Roller
Воно ему треба?
С некоторых пор, после небольшой телепердачи, с удивлением услышал слова похожие на те что и сам говорил. (Подруга)
Внутреняя свобода,творчество, ни дня работы ( втом числе министром), оригинальное мышление, простота, все это подкупает.
Не ожидал, что статья вызовет такой эмоциональный всплеск у таких разных людей майдана.
Рад, что кому-то досталось удовольствие.
Ведь это те мысли вирусы, на которые делалась ставка на майдане,многие из которых когда-то просто гененировались на майдане самими участнкиами.
На жаль форум журанала, сайт "Публичные люди" не имеет той традиции общения которая заложилась на майдане.Да и "вертушка" там серая,стандартная для многих.Все же изредка заглядывайте, устанавливайте мосты.
У вас, Панове, есть возможность сообщить о своих взглядах по статье на форум, сдалейте это сами. Не ленитесь. Лень мать порока.
Думаю, это будет полезно не только для журанала, но и для каждого и приятно редактору и автору.Мы давно не видели Наталью Ващенко на ТВ, как многих других известных людей.На жаль.
Brgds
2005.08.28 | Sean
Дякую, Роллере! Ставлю у "Статті" (-)
2005.08.28 | Sashko
Чудова стаття!
Стаття чудова! З іронічним присмаком але майже кожна фраза влучна. Особливо погоджуюся з Л.Подеревлянським, що головна проблема України - відсутність еліти. Дійшов до цієї ж думки ще хххроків тому. Останні 300 років - постійне винищення будь-яких національних еліт. Це мінус, але є ще й плюс - Україна надає сьогодні своїм громадянам унікальний шанс - шанс стати її елітою. Такого шанса зараз ненадає практично жодна крїна в світі. Хоча може шанс і є, але його вірогідність занадто мала.Створи щось для України, створи від сердця і ця країна буде тобі в три рази вдячніша ніж Россія, Франція або США разом узяті! Звичайно, цей шлях не оздоблено трояндами, але він достатньо широкий...
2005.08.28 | Ghost
Re: Чудова стаття!
Sashko пише:> Особливо погоджуюся з Л.Подеревлянським, що головна проблема України - відсутність еліти. Дійшов до цієї ж думки ще хххроків тому.
какая элита? интеллектуальная? тогда я по-другому сформулирую эту проблему - недостаточная самооценка людей, достойных называться элитой.
например, многие завсегдатаи форума на Майдане - интеллектуальная элита, только они этого ещё не понимают
одна из причин недостаточной самооценки - агрессивная антиукраинская пропаганда, которая намеренно принижает, создаёт ложное впечатление, что где-то в других странах люди умнее, благороднее, "элитнее".
да, чуть не забыл, статья - отличная!
2005.08.29 | Ігорко
Re: Чудова стаття!
Ghost пише:> какая элита? интеллектуальная? тогда я по-другому сформулирую эту проблему - недостаточная самооценка людей, достойных называться элитой. например, многие завсегдатаи форума на Майдане - интеллектуальная элита, только они этого ещё не понимают
Приємно й правильно, коли еліта починає не з декларацій своєї елітарности, а з діла
> да, чуть не забыл, статья - отличная!
2005.08.29 | BIO
Re: Чудова стаття!
Сошлись как-то на троих интеллектуалы (жена не в счет, она просто красавицабазары несвежей интеллигенции. Что-то в этом духе.
По... (в девичестве Диарея)
2005.08.28 | Мартинюк
До речі - на місце Білозір проштовхують Богуцького
Наскільки мені стало відомо кандидатура колишнього мінкультурівця з уряду Януковича Богуцького досить активно лоббіюється на посаду головного мінкультуриста України. Іншим кандидатом вважається режисер-постановник концертів на Майдані часів "оранжу". Прізвища не памятаю. Тобто виглядає що знову кадрове питання ставиться -або не надто культурний адмінстратор, або людина без достатнього досвіду адмінроботи у державних стрктурах.2005.08.28 | ziggy_freud
Re: До речі - на місце Білозір проштовхують Богуцького
Мартинюк пише:> Наскільки мені стало відомо кандидатура колишнього мінкультурівця з уряду Януковича Богуцького досить активно лоббіюється на посаду головного мінкультуриста України.
Тобто знов: Кучма-мір-стабільность!
Плюс (чи скоріше мінус) лобіювання власних бізнес прожектів Богуцького. Тоді в Україні залишиться тільки одна контора, що займається концертами - Таврійські Ігри з "дочками". І в посли Богуцький навряд скоро попроситься.
Данілич частково правий. В ТОМУ ЩО України без нього ми поки не побачили ;-/
> Іншим кандидатом вважається режисер-постановник концертів на Майдані часів "оранжу". Прізвища не памятаю.
А що він ставив крім концертів на Майдані? Цей вуйко масовик-витівник, чи все-таки режисер?
2005.08.29 | Roo
Про Василя Вовкуна мова?
Мається на увазі Василь Вовкун? Були такі розмови. Казали люди, що він з самого початку сподівався на призначення. Але це, може бути, просто чутки. Вовкун відомий як голова агенції "Арт-Велес". Ставив колись "Царя Едипа" на Майдані. Багато чого робив. Враження від Вовкуна взагалі - дуже позитивне.Детальніше про "Арт-Велес": http://www.artveles.kiev.ua/about.php
2005.09.06 | Оk
Інтерв"ю Василя Вовкуна ДТ (л)
http://www.zn.kiev.ua/ie/show/562/51094/2005.09.06 | ziggy_freud
Лише дещо з того вважаю розумним.
Оk пише:> http://www.zn.kiev.ua/ie/show/562/51094/
... другий пункт — це, повторюю, закон про захист вітчизняного інформаційного простору. Нічого страшного в цьому немає. У Європі багато країн ніби захищаються від тиску англомовної культури. Але захищаються коректно. Є положення — 70% в ефірі національного продукту й 30% продукту іноземного. І податки втричі збільшуються саме на ці 30% із відрахуваннями на розвиток саме національної культури.
Яка "мовність" в живопису, інструментальної музики, балету? Справа скоріше в _іноземному походженні_, ніж в "мовності".
Чому в ефірі нема продукції (скажімо) польскою чи німецькою, хоча в нас є поляки і німці? Чому досі йдеться про захист "руского і всєго прочего", до того ж "прочєє" звичайно забувають?
> Хіба секрет, що лише з Києва за один місяць вивозяться мільйони у зв’язку з гастролями іноземних виконавців? Вони забирають ці кошти, які не оподатковуються.
розумні люди це помітили років із 12 тому. Зараз про це знають навіть дурні. Раніше це відбувалось, ТОМУ ЩО наша "еліта" перлась від попси і блатняка. Чому ж процес продовжується?
> Ще мені здається цікавим угорський варіант. Там начебто нічого особливого в цій справі не роблять, але зі своїх податків громадянин має право перерахувати будь-які кошти саме на культуру. Якщо захоче. Чотири мільярди форинтів у такий спосіб збирає Угорщина на реставрацію пам’яток архітектури й на інші культурні потреби! Німеччина використовує на культуру надходження від ігорного бізнесу. Країни Прибалтики шукають кошти від активного збору з алкогольної, тютюнової продукції. А ми все вирішуємо, чи варто на ходу стрибнути в цей поїзд...
Отож. Проблеми, які наче створюються владою для "піратів", стають також проблемами українських митців. Давлять лише тих,
в кого слабкий "дах". Завезти вагон піратских дисків з Московії і потім кричати про піратів в декого досі добре виходить. Те саме стосується і книжок, і видань "в Украінє" із 100% _не_українським контентом.
Повністю паогоджуюсь із коментарем п.Вергелеса:
> Тому, на мою думку, не з «шароварщиною» слід воювати, а з тим, що її породжує. З бездарністю та спекулятивністю псевдофольклорних інтерпретацій.
Час навчитись розрізняти нео- і псевдофолк
2005.08.28 | SpokusXalepniy
Все ж таки, треба вiдрiзняти гiперболи вiд реалiй.
Матерiал на +5 (я був як раз той, хто збiльшив оцiнку до п'яти).Але надо мати на увазi, що дiалог на 75% складається з навмисних лiтературних перебiльшеннях (гiпербол). Це дуже сильний захiд для деяких мозкiв. Вони, коли використовуються з вмiнням (саме як в цiй розмовi), створюють неабияку нигилистичну атмосферу.
Наприклад, про садок вишневий коло хати, який нiбито є першою i останнєю мрiєю укранїця. Засмучує те, що для самих "виконавцiв" бесiди, це замало, але - згiдно з їх гiпотезею - для iнших буде якраз те, що треба. Це протирiчить iншiй проблемi - виховуванню елiти. Бо як може з'явитись справжня елiта, якщо нацiональна iдея затискується в рамки "садка бiля хати".
Невже на Майданi збиралися люди заради отримання цього садка. Автори - як це свiдчить з контексту - нi, а народ буцiмто - саме за це.
2005.08.29 | fahid
Угу.
Собрались мыслители яркие и не слишком глубокие. Зацепили много интересного. Например кусок про левую идею мне понравился.Л.П. тут тоже спротиворечил сам себе - с одной стороны
левые, особенно интеллектуалы - гавно, с другой стороны главная проблема - число жлобов на квадратный метр. Если посмотреть на страны где левый интеллектуализм вырос до мэйнстрима - это все католические страны, где левое движение было важнейшим фактором "дежлобизации" - перехода от "жлобского" традиционного общества к "современному".
У нас, конечно, иначе. Переход мы переживаем близкий по смыслу,
но левая идея безнадежно скомпрометирована. Тем не менее какой-то ее функциональный аналог - необходим.
2005.08.30 | SpokusXalepniy
Снова гипербола ( о левом/правом уклоне)
fahid пише:> Л.П. тут тоже спротиворечил сам себе - с одной стороны левые, особенно интеллектуалы - гавно, с другой стороны главная проблема - число жлобов на квадратный метр. Если посмотреть на страны где левый интеллектуализм вырос до мэйнстрима - это все католические страны, где левое движение было важнейшим фактором "дежлобизации" - перехода от "жлобского" традиционного общества к "современному".
Это всё может быть было и так... Но я бы не приписывал слово "интеллектуализм" к левому или правому направлениям. Так же как и новаторам и традиционалистам.
Если о некой фигуре можно сказать что она явно тягатеет к левому (правому) течению, то к ней уже не подходит понятие интеллектуал.
Этот "интеллектуал" будет похож на человека, который считает, что левая сторона важнее правой (или наоборот).
Вопрос - почему в обычной жизни за такие "мысли" можно угодить в сумасшедший дом, а в политике почему-то за это же самое попадают в интеллектуалы?
2005.08.30 | BIO
Re: Снова гипербола ( о левом/правом уклоне)
Интеллектуалы в конце своего развития обычно тяготеют к атомной бомбе как более рациональному средству решения всех проблем.Вот и сейчас некоторые арабские радикальные интеллектуалы упорно
ищут подходящее отверстие для детонатора в земном шарике ибо глядя
на глобус первое, что им приходит на ум - это то, что он оч.похож на
бомбу a'la Кукрыниксы. А другие "рационалисты" им в этом посильно помогают.
Шутники-затейники короче.
А гуманисты либо стали гумусом, либо переместились в маргинальные подпочвенные слои.
И нет садовника, что прополет буйный бурьян.
Но грабли при этом не ржавеют.
2005.08.29 | Shooter
Харашо, харашо
Вересень також вері велл.Сподобалась фраза:
Эта революция хороша тем, что ни во время нее, ни после не было экзекуций и репрессий. С другой стороны, для того, чтобы появились новые, нужно грохнуть старых. Поскольку старые остались, то вынуждены ждать, пока они сами не сдохнут. Это единственный выход.