08/31/2005 | Herr

Володимир Воланін у статті "Державний переворот. Версія N 2" (http://gazeta.ua/ua/main/6252/) пише:
"Опозиція й інші політичні гравці (зокрема, з пропрезидентського табору) мовчки спостерігають за запеклою сутичкою титанів, нервово вибираючи, на кого ж усе-таки зробити підсумкову ставку. Про стратегічні інтереси Юлії Володимирівни (принаймні, в тому їх вигляді, який нам запропонували для осмислення її російські опоненти) ми розповіли у минулому номері. Сьогодні - про натхненний і не завжди сокровенний задум Петра Олексійовича Порошенка. Програма-максимум секретаря Ради національної безпеки і оборони базується на декількох основоположних пунктах. По-перше, йому (Петру Олексійовичу) категорично не можна допустити... об'єднання виборчих парламентських списків "Народного союзу Нашої України" і Блоку Юлії Тимошенко. Тим більше йому не можна допустити, щоб "об'єднаний список", якщо такий усе-таки виявиться, очолила Юлія Володимирівна. В цьому випадку команда Порошенка навряд чи зможе претендувати на участь у розподілі майбутніх парламентських місць і гарантувати певну (істотну) квоту цих самих місць своїм партнерам (політичним чи фінансовим). Тобто по суті, формування списку "піде" під контроль людей Тимошенко, а це означає, що наймасовіша фракція в майбутньому парламенті вже сьогодні (у розпал переговорів про парламентське майбутнє) йде з підпорядкування президента..."
Мені здається, що чим далі, тим більше Тимошенко витісняє Порошенка на узбіччя. І чим це кінчиться - новим авторитарним режимом Тимошенко.