Відповіді

• 2005.09.07 | So_matika

  угу - а контраргументом буде

  "пане Олександр - а ви в минулому комсомолець"
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.09.07 | Пані

    Треба бути кінченим ідіотом, щоби...

    ...виставляти на таке будь які контрагрументи, крім "факти - в студію". Петя може і є останній негідник, аkе не ідіот.
    
    А взагалі-то, особливо у зв"язку із заявами Кравчука та всяких інших ексдеків, правильніше буде "пане Олескандре, а чи в минулому ви есдек?"
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2005.09.07 | BIO

      Re: Треба бути кінченим ідіотом, щоби...

      Комісси, есдеки, ще, ще...
      Хрюноферма голос має ?
      Вони що, на реванш розраховують ?
      То буде їм Свято Перемоги...
      Підуть на ковбасний фарш.
      На Любітельську по 2.20.
      
      Під вибори це святе діло.
      Під горілку "ТАК".

  • 2005.09.07 | Адвокат ...

    Не буде!

    Попри усі зауваги та пересторги що до кума Пєті, він не є "камсюком". От же, тре' се сподівати скорше на "канкрєтную", ніж на "кососімєтрічную" відповідь.
    
    
    P.S. До певної міри, звичайно, Зіну,-- шкода. Але,-- ...[далі за текстом].

  • 2005.09.07 | Михайло Свистович

    буде, до речі, сильний контраргумент

    So_matika пише:
    > "пане Олександр - а ви в минулому комсомолець"

• 2005.09.07 | Sean

  Йой!

  Пані пише:
  > Обращаясь к Николаю Мартыненко, бывший госсекретарь спросил: "Правда ли, что Вы претендуете на объект в центре Киева, который является символом "оранжевой революции"?"
  Невже на "дівку на...кольоні", де був помаранчевий прапор (знятий тепер якимись гівнюками)?
  
  Чи на Майдан Незалежности?
  
  Жарти жартами, але якщо читати повідомлення, то це дитячий садок якийсь.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.09.07 | BIO

    Re: Йой!

    >Чи на Майдан Незалежности? Жарти жартами, але якщо читати gовідомлення, то це дитячий садок якийсь.
    
    Не якийсь, а самий елітний. Бо під час облоги п"ятикутнику
    влади тре буде кудись малих подіти. Діти ж ні при чому.
    То батьки в них такі дурні шо народ в упор не бачать.
    А і коли очі догори підняти, якщо вони так загралися у дуже
    цікаву як на них гру по відтаптуванню один одному колекційного
    взуття. Юлєчка поки що рулить - велика практика дає взнаки.
    
    Омеля вже шось там на Майдані довбає, гляньте, будь ласка ?

• 2005.09.07 | Navigator

  Вибухнув-підлетів у повітря.Побачимо, де приземлиться. :)

  У кожного безумства - своя логіка, писав Шекспір. Логіку Зінченка побачимо по подальшому розвитку подій.
  Вибухнув - підлетів у повітря.
  Побачимо, де приземлиться.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.09.07 | AxeHarry

    Re: Вибухнув-підлетів у повітря.Побачимо, де приземлиться. :)

    Zinya zdaeccya poky sho ne xoche (z jakyxos prychyn) artykuluvaty realni i bilsh znachymi fakty ta dokazy grixiv PP i T. To sho fluger Kasya zasuetyvsya i sprobuvav sam pograty proty PP (jogo dbaylyvyj vynos chutok pro vidstavku PP do zhurikiv) mozhe oznachaty sho dani fakty e u rozporyadzhenni Z. i vony dosyt surjozni, inakshe Kasya b sydiv i ne rypavsya .
    
    IMXO.

  • 2005.09.08 | catko

    десь поряд з януковичем і чорноволом думаю (-)

• 2005.09.07 | Ukropithecus (robustus)

  Це не анекдот: Приходить Литвин до Кучми

  Це не анекдот, це Литвин із спікерського крісла розказував: Приходить Литвин до Кучми і приносить йому стос темників. А Кучма йому каже: "Це якась фігня, бо цензури в Україні нема, цензури нема, нема, нема ...".
  
  Ось, наприклад, факти, і зверніть увагу на те, що президент, фактично,
  займається узурпацією влади і кришує бандитів
  http://www.obozrevatel.com/news/2005/9/7/40948.htm
  
  Дмитро Притика: Справу Хандуріна закрили на особисте прохання Порошенка
  
  Ярослав БІЛИК
  
  "Звичайно, не можна казати, що єдина проблема судів – секретар РНБО. Проблема в тому, що саме йому Президент доручив своїм указом формувати суддівський корпус. Тому на ньому і зав’язані 90% усіх проблем."
  
  Після скандальної прес-конференції Олександра Зінченка, на якій він, зокрема, розповів про тиск РНБО на суди, одразу згадався конфлікт навколо Нікопольського феросплавного. Здається, це був перший випадок публічного звинувачення на адресу Петра Олексійовича щодо втручання в судовий процес. Але скандал, набувши чималого розголосу, швидко пішов на спад. Не в останню чергу завдяки суддям, які вирішили не виносити сміття з хати. Аж ось з’явився новий привід поговорити на цю делікатні тему.
  
  Співрозмовник - Голова Вищого господарського суду України Дмитро Притика – був вибраний не випадково. Якщо якийсь шалений тиск у справі НЗФ і мав місце, то чинився саме на його підлеглих. Спочатку здавалося, що голова ВГС дипломатично омине незручну тему. Однак Дмитро Микитович першим розпочав розмову.
  
  - У п’ятницю відбулося засідання комісії з питань реформування судової системи України. Ця комісія створена розпорядженням Президента України, очолює її Петро Олексійович Порошенко. На порядку денному стояло обговорення питань щодо оптимізації структури апеляційних господарських судів: Ліквідація Запорізького, Житомирського, Луганського апеляційних господарських судів, а також об’єднання Київського міжобласного апеляційного господарського суду і Київського апеляційного господарського суду в єдиний Київський регіональний апеляційний господарський суд.
  
  Я в зв’язку з цим порядком денним хотів би повернутися до тези, яку озвучив учора на прес-конференції Олександр Зінченко. Називаючи сфери, на які впливала група деяких працівників РНБОУ, він в тому числі назвав власність і судову систему.
  
  Хочу повернутися до лютого місяця – початку березня. Приблизно в той час після інавгурації Віктор Ющенко зустрівся з керівництвом судів, і на цій першій зустрічі серед інших питань я попросив його: Віктор Андрійович, за часів Леоніда Кучми в складі АП було Державне правоуправління, яке займалося підбором і розстановкою кадрів у правоохоронних структурах і судах. Розповів йому про кроки, які доводилося долати суддям, які йшли на перше призначення. Це була дуже тяжка дорога. Я сказав: «Вікторе Андрійовичу, давайте ліквідуємо це управління і спростимо порядок проходження. Нехай буде якийсь відділ чи управління, який оформлятиме документи на тих людей, які подаються для призначення президенту». Тому що спочатку кандидитуру судді, який вперше призначається, подає голова відповідного суду на кваліфікаційну комісію, де кандидат захищає реферат, відповідає на запитання, складає іспит. Після цього оформляються документи і ця людина йде на Вищу раду юстиції. Вища рада Юстиції теж проводить відбір і на засіданні за статистикою чимало кандидатів не проходять це сито. Після цього ВРЮ подає цих кандидатів президенту. Я хочу сказати, що це «сито» виходить за межі закону про судоустрій, за межі Конституції. Це як би суб’єктивний підхід до того, пропускати цих суддів чи не пропускати.
  
  Ви просили прибрати це сито?
  
  Так, і Президент завірив, що так і буде. Але, на жаль, з’явився Указ Президента, яким затверджувалися положення про РНБО. Там одним з пунктів стоїть підбір кадрів для судової системи. На жаль, ми отримали таке ж сито, інструмент адміністративного впливу на суд.
  
  Тепер статистика по загальних судах – десь 200 чоловік не призначено на посади. Звичайно, проходження через такі терни дає можливість заручатися певними авансами, проводити домовленості з людьми, які призначаються, щоб згодом мати можливість впливати на прийняття тих чи інших судових рішень.
  
  Але ви на початку розмови згадали про реорганізацію апеляційних господарських судів.
  
  Я спеціально зробив цей екскурс, щоб продемонструвати складну ситуацію в судовій системі. Ми по апеляційних судах досягли певного балансу, визначили оптимальну систему – 11 апеляційних судів - забезпечили їх кадрами, забезпечили більш-менш прийнятними засобами праці, тільки налагодили роботу, щоб не було затримок, щоб було нормальне ставлення до громадян.
  
  І ліквідацію згаданих судів я пов’язую з декількома справами, рішення по яких були винесені не так, як того хотів Петро Олексійович Порошенко і його, так би мовити, товариші по команді.
  
  До речі, ми маємо в своєму розпорядженні кілька документів з Луганського апеляційного господарського суду, які доводять факти тиску по справі, пов’язаній із сєвєродонецьким «Азотом». Подібні документи надходили і з Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
  
  Дійсно, такі документи дають мені підстави стверджувати, що ліквідація згаданих судів пов’язана саме з рішеннями по певних справах. Так, голова Луганського апеляційного господарського суду Парамонова повідомила про те, що 9 серпня 2005 року їй подзвонили з апарату РНБО і викликали у Київ для термінового надання аналітичних матеріалів щодо роботи Луганського апеляційного господарського суду з визначенням доцільності його існування. Вів цю нараду Валерій Наумович Івченко. В ході бесіди надійшло питання про банкрутство сєвєродонецького об’єднання «Азот», причому існування Луганського апеляційного господарського суду ставилося в залежність від так би мовити «правильного» вирішення цієї справи. Однак суддя не зважила на це прохання, суд виніс інше рішення. Саме тому Луганський суд спіткала така невтішна доля.
  
  Подібні інциденти повинні якось розслідуватися?
  
  Цю доповідну записку судді я передав голові Верховного Суду. Здається, її вже направили в Генеральну прокуратуру, тому що втручання у відправлення правосуддя карається Кримінальним кодексом. Подібна ситуація і по Київському міжобласному суду.
  
  Якщо ви вже згадали про Валерія Івченка, то скажіть, чи правда, що його особисті стосунки із судами складалися не найкращим чином. Іншими словами, на ньому було багато кримінальних справ?
  
  Такі матеріали я отримував. Ці матеріали, здається, є у розпорядження Генеральної прокуратури.
  
  Наше видання має документ, який свідчить, що пана Івченка відрахували з юракадемії за невиконання навчального плану. Як могло трапитися, що людина без належної освіти тепер курує судову систему?
  
  Це дійсно алогічна ситуація. Все-таки секретаріат РНБОУ – це дуже важливий державний орган, який готує документи державної ваги. А коли ми маємо справу з людиною, яка не має належної освіти, хоча стверджує зворотне, нормою це не може бути.
  
  А як самі судді ставляться до такого керівника?
  
  На сьогодні про це далеко не всі знають. Але пан Івченко завжди представляється, що він діє за дорученням Петра Олексійовича. Мабуть, це його «криша», яка його спасає, в тому числі в очах суддівського корпусу. Хоча довго це тривати не може. Врешті-решт, гадаю, Генеральна прокуратура розбереться з тим, як він поводився раніше. Адже деякі питання є.
  
  Можливо, цей Івченко лише представляється від імені Порошенка? Чи Петро Олексійович сам теж дзвонить у суди?
  
  Останнім часом вже не дзвонить. Буду відвертим - раніше це було. Але потім я мав декілька зустрічей з Віктором Ющенком, я сказав про це відверто, тому що це втручання заважає працювати. І попросив, щоб захистили від такого впливу, від такого нагляду за мною. Напевно, він усе-таки попередив.
  
  З нашої розмови може скластися враження, що вся проблема судочинства – у одній персоні. Можливо, інші представники влади втручаються в судові процеси? Ми знаємо, що вас бачили з Третьяковим, Мартиненком. Може, з Кабінету Міністрів до вас зверталися з вказівками?
  
  Звичайно, не можна казати, що єдина проблема судів – секретар РНБО. Проблема в тому, що саме йому Президент доручив своїм указом формувати суддівський корпус. Тому, звичайно, на ньому і зав’язані 90% усіх проблем. А інші особи - Третьяков, Мартиненко, або депутати, урядовці - якщо колись і зверталися до мене, то це були державні справи...
  
  Значить, ви усе-таки зустрічалися із Третьяковим і Мартиненком?
  
  Зустрічався (сміється). Не знаю, як про це стало відомо. Одного разу ми зустрічалися, коли почали з’являтися замовні публікації про мене. Але підкреслюю: з боку Верховної Ради, Уряду і самого Президента ніякого тиску немає.
  
  Навіть не віриться.
  
  Іноді депутати, які обиралися по мажоритарних округах, шлють запити. Вони стежать за тим, що відбувається у них на окрузі, на місцевих підприємствах. Але я не вважаю це тиском. Це їхня робота. А ми, в свою чергу, повинні розібратися. Якщо порушено закон – відновити справедливість.
  
  Чи відомо вам про рішення голови Верховного Суду вести записи телефонних розмов суддів. Це якось може запобігти тиску на суддів?
  
  Гадаю, так. Учора мені повідомили про таке рішення. Відповідний лист лише готувався. Гадаю, що допоможе не сама технічна сторона цієї справи, а публічність. Тому що біля кожного телефону буде поставлено звукозаписувач. Про це потрібно повідомити в ЗМІ, щоб люди знали, що звернення їхні будуть колекціонувати. І в проекті відповідного листа голови Верховного Суду було побажання, щоб голови судів інформували голову ВС про разючі випадки тиску на них щодо прийняття того чи іншого рішення. Я переконаний, що це потрібно робити.
  
  Якщо такий лист з’явився, значить є підстави для хвилювання. Адже за 15 років до таких дій не вдавалися. Можна дійти висновку, що тиск на суддів посилився?
  
  Відверто кажучи - так. Тому що мені багато розповідають колеги із загальних судів про те, як їм безпосередньо дзвонять на місця . Такого ніколи не було. Я давно працюю в судовій системі, але такого не бачив. Інколи виникають проблеми, але раніше з тиском стикалися керівники суду. Коли вже дзвонять суддям - це дуже поганий сигнал. До нас приходять нові люди в керівництво, і вони переймають такі методи роботи. А це надзвичайно небезпечно.
  
  Інколи доводиться чути, що переважна частина суддівського корпусу сформована за старої влади. Нова влада стикається з тим, що представники старої влади досі активно впливають на суддів. І щоб урівноважити цей вплив, нова влада вдається до тиску.
  
  Я давно працюю в судовій системі і переконаний, що подібні твердження поширюються саме для того, щоб поставити в суди «власні» кадри, щоб розставити своїх людей, які служитимуть тим чи іншим посадовим особам. Суддів, які працювали за старої влади, намагаються зняти не тому, що вони погано працюють, а тому, що на них немає важелів впливу. Поширюється думка: «я зможу впливати на тих людей, яких я приведу особисто». У старих кадрів абсолютно інший світогляд. Ми навіть виховані інакше. У нас немає такого, щоб спочатку дивитися на бізнесові інтереси, а потім уже вирішувати: братися за справу чи ні. Тому я переконаний, що суддям треба довіряти. В усякому разі, ми стараємося зробити все можливе, щоб наші рішення були якісними. А розмови про те, що суди старі, що вони заповнені старою владою – це просто ширма, за якою ховаються нові керівники, які хочуть замінити людей.
  
  Подібні чутки виникли на підставі скандалу з НЗФ, оскільки були заяви про те, що Кучма активно долучався до справи, дзвонив суддям. Про це навіть заявляла Прем’єр-міністр.
  
  Можливо, він і дзвонив комусь. Я особисто не можу вам підтвердити такі факти. Але знаю, що він телефонував посадовим особам держави. Не суддям. Судді далеко від нього. Але те, що він (Кучма – авт.) телефонував, підключав, мабуть, і російську сторону – це мало місце.
  
  Однак, перш за все не судді піддавалися впливу, а інші особи. Звичайно, у нас є багато негараздів, які не прикрашають судову систему, на які суспільство дуже боляче реагує. Але мені здається, що сьогодні це більш–менш нормальна система.
  
  Якраз про такі «негаразди» ми б хотіли проговорити. А саме - про суддю Хандуріна. Хотілося б з’ясувати, що ж сталося в той день, 25 липня.
  
  Я вважаю, що він дійсно був неправий. 25 липня справа розглядалася, і тут надходять заяви від «Придніпров’я» про те, що нібито вони не довіряють колегії суддів і просять передати справу не тільки іншій колегії суддів цього суду, а взагалі в інший суд. Буквально 10 днями раніше аналогічні заяви розглядалися, ми їх відхилили, сам Микола Хандурін підписував ці листи, він абсолютно поділяв загальну думку, яка ґрунтувалася на Господарському процесуальному кодексі. А коли знову надійшла аналогічна заява, він вирішив, що треба перервати судові процеси, щоб знову розглядати цю справу. В цьому навіть логіки немає.
  
  По-друге, голова апеляційного суду теж має право розглянути заяву на відвід того чи іншого судді. Посилати «гінця» з тим, щоб припинити процес, – я вважаю, що це абсолютно неприпустимо. Це втручання в правосуддя.
  
  До речі, Генеральна прокуратура порушувала кримінальну справу за цими фактами. Вам відомо щось про її долю?
  
  Її закрили, як мені повідомили в Генпрокуратурі, на особисте прохання Порошенка Петра Олексійовича.
  
  А як Хандурін пояснює свої дії?
  
  Ми 14 вересня скликаємо нараду суддів, де збираємося обговорити цю ситуацію. Я ж мав лише особисту з ним розмову, ми поговорили по деяким епізодам, які стосуються не лише справи НЗФ. Такий гріх за ним водиться – когось запрошувати з області і давати ЦУ. Я запросив усіх заступників і сказав: «У нас такого ніколи не було за роки мого перебування тут, і не повинно бути».
  
  До речі, коли відбувалося скандальне засідання суду по справі НЗФ, ви були на відпочинку. В пресі навіть лунали закиди, що ви знали про скандал наперед, тому і пішли у відпустку. Що на це скажете?
  
  Зізнаюся вам, я був у Карлових Варах. А оскільки постійної візи у мене немає, то про оформлення документів потрібно було подбати заздалегідь. Я навіть не підозрював, що буде такий скандал. Розгляд справи почався 22 липня, це була п’ятниця. Я вважав, що справа закінчилася тихо, і того ж дня увечері поїхав з Києва. Я був переконаний, що все «ОК». Ніхто не дзвонив, ніхто не шумів, не пікетував суд, в пресі нічого такого не було. Я зі спокійною душею вирішив у п’ятницю поїхати з міста. А 25 близько обіду розпочалося…
  
  Справа по НЗФ – це найдорожча з тих, які вам доводилося розглядати?
  
  Вона дуже нестандартна, тому що потрапляє у розряд «післяреволюційних». Думаю, це перше, що викликає ажіотаж. По-друге, об’єкт дуже цінний, він один з найбільших у світі. Звичайно, він дорогий. Зрозуміло, що для бізнесменів, які розуміються на цьому бізнесі, це особлива цінність.
  
  Цікава було б дізнатися, скільки власники витратили коштів на судовий процес. Ви можете дати приблизну оцінку? Хоча б скільки було витрачено на адвокатів?
  
  Таких даних я не маю. Якби були найняті закордонні адвокати, то суми були б просто астрономічні. Але в процесі брали участь наші адвокати Власенко і Рєзнік. Це професійні, авторитетні фахівці. І ми відчували, що вони хліб даремно не їли. Мене здивувало лише те, що ці адвокати протягом судового процесу були не об’єктивні.
  
  А правда, що вони влаштовували «шоу»: кричали, зривали засідання.
  
  Це дійсно було. На жаль, вони вели себе некоректно. Не весь час, звичайно. А цей скандал відбувався на засіданні нашого суду. Головуючий перерву робив і пропонував вийти із залу. Але у нас немає адміністратора, який би за порядок відповідав, а вони, знаючи ці процедурні тонкощі, діяли відповідним чином. Вдавалися до різних хитрощів і навіть диверсій. Подавали заяви про оскарження ухвали. Тільки прийняли якусь ухвалу – «оскаржується!» І так без кінця. Відводи суддів. Одного, другого, третього. Це називається диверсія. Вони вміло цим користувалися, щоб затягнути процес. Складно вести справу, коли адвокати ведуть себе таким чином.
  
  Нещодавно Тимошенко повідомила, що НЗФ приносить своєму господарю десятки мільйонів доларів щомісяця. Наскільки цю справу вже затягнуто?
  
  В суді першої інстанції справа була розглянута, здається, у квітні місяці. Кожній інстанції дається для розгляду два місяці. В липні вона була розглянута «апеляцією». Зараз вона знаходиться у Верховному Суді і коли розглядатиметься - не знаю.
  
  Однак не тільки суди, а й ті, хто причетний до передачі акцій у ФДМ теж прекрасно усвідомлюють ціну справи. Тому що кожен день – це великі кошти. Це також пов’язано з вивозом сировини. Я бачив репортаж про те, як щодня ешелони вивозять в порти сировину. Порти вже відмовляються її приймати - немає куди вивантажувати. Існує небезпека, що почнеться демонтаж обладнання. Треба звернути увагу на це, і до повної передачі пакету акцій слід підключити Міністерство внутрішніх справ, щоб воно забезпечило охорону об’єкту. Адже за лічені тижні можна завдати колосальних збитків.
  
  Коли з’явилося рішення Вищого апеляційного господарського суду по НЗФ, його назвали перемогою правосуддя над тиском. Що ж слід зробити, щоб все-таки виправити ситуацію, щоб судова система була незалежною?
  
  Необхідно піднімати питання на рівні суспільства, і проблема стосується культури наших органів влади, депутатів, урядовців, секретаріату президента. Тих, від кого все-таки залежить клімат не тільки серед судового корпусу, а й взагалі в державі. Багато залежить від позиції персонально Президента, Прем’єр-міністра, голови Верховної Ради. Треба, щоб було абсолютно нормальне відношення до суддів. Що законодавча система влади, що виконавча, що судова – за Конституцією вони мають бути рівноправні. Чомусь в парламенті голів комітетів обирають самі депутати, а нам треба голів судів призначати через структуру Президента. Водночас правильно, що суддів безстроково призначає парламент. Тож треба механізм поміняти.
  
  До речі, про виконавчу гілку влади. Останнім часом розглядалося багато справ, порушених з ініціативи Кабміну. Цікаво, чи був якийсь тиск з боку Прем’єр-міністра чи урядовців на суд з вимогою прийняти «правильне» рішення.
  
  Ні, ніякого тиску не було. Відверто кажучи, я з урядом майже не контактую, окрім засідання Кабінету Міністрів, на якому вирішувалося питання зарплати.
  
  І яке прийняли рішення?
  
  Позитивне. Підвищення зарплати – це один з кроків, який може підвищити незалежність судів. По нашим підрахункам Вищі суди навіть щось втратили, бо ліквідували усі попередні укази Президента про доплати та преференції. Але перша ланка отримає підвищення. Адже саме вона приймає на себе першою удар. Не хочу, звичайно, сказати, що у інших життя – мед, але саме суди першої інстанції працюють надзвичайно напружено.
  
  Але наголошую – питання незалежності судів – це, в першу чергу, рівень культури і відношення владних наших персон до судової системи. А потім уже фінансове та матеріально-технічне забезпечення. Коли показують Дарницький суд у Києві, то душа болить: все перебуває в аварійному стані. За таких умов, яка повага може бути до суддів, а суддів - до самих себе.
  
  На вашу думку, судді спроможні на своєрідну революцію? Чи може так статися, що в судовій системі теж залунають заяви, подібні до Олександра Зінченка?
  
  Думаю, що ми спроможні на це. Якщо дійсно розглядатиметься питання про ліквідацію судів, це може послужити поштовхом не тільки для самозахисту, а й для певних активних дій. Якщо судді знають, що апеляційний суд ліквідовується тільки для того, щоб прибрати тих, хто розглядав справу не так, як наказували – я навіть не сумніваюся, що буде активний спротив. Це ж 100 чоловік суддів. Я не знаю, чим воно закінчиться. Вони не будуть мовчати. Вони підуть в суди, вимагатимуть скасування указу Президента. Підуть, напевно, в Європейський суд з прав людини. Це їхнє право.
  
  Я не сумніваюся, що ця «реорганізація» робиться для того, щоб прибрати Бондаря, Пінчука (судді – авт.). Звичайно, за цим мовчки ніхто не спостерігатиме. Ми звернемося до Верховної Ради, до Президента. І, мабуть, наше звернення стосуватиметься не тільки ліквідації судів, а взагалі стану справ у судовій системі. Ми не будемо здаватися. Ми в житті не звикли гнутися.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.09.07 | Пані

    Тут написано дві речі

    1. Співробітник РНБО (з прізвищем, що добре) тиснув на суддю з прізвщем. Навіть не стверджується, що Порошенко в курсі.
    
    2. Хтось без прізвища з ГПУ сказав, що Порошенко наказав закрити справу.
    
    Коментувати про судову реформу не буду, бо не в курсі. Хай фахівці це зроблять.
    
    Щось мілкувато для фактів. Невже і ЦЕ все?

• 2005.09.07 | Михайло Свистович

  Re: Оце і ВСЕ???

  Пані пише:
  >
  > Выступая в прямом эфире телеканала "Тонис" вечером во вторник, 6 сентября, Александр Зинченко заявил, в частности, о желании узнать от Петра Порошенко, каким образом секретарь СНБО оказался в списке самых богатых людей Центральной и Восточной Европы по версии авторитетного польского журнала Wprost.
  
  Тю, це хіба новина, що він бізнесом займався? До того ж активи його за рік не змінились. Туфта повна.
  
  >
  > Обращаясь к Николаю Мартыненко, бывший госсекретарь спросил: "Правда ли, что Вы претендуете на объект в центре Киева, который является символом "оранжевой революции"?"
  
  А який об"єкт у центрі Києва є символом революції? Бо я таких об"єктів не знаю. Може це для Зінченка якийсь готель чи ресторан є символом, не знаю...
  
  >
  > Обращаясь к Александру Третьякову, Зинченко спросил: "Правда ли, что в ответ на просьбу сотрудника государственной охраны предъявить удостоверение, вы ударили его по лицу?"
  
  Неправда.
  
  >
  > Экс-госсекретарь несколько раз уклонился от прямого ответа на вопрос, передал ли он в Генеральную прокуратуру и Службу безопасности документальные подтверждения своих обвинений в адрес высокопоставленных чиновников из президентского окружения.
  
  Бо не передав.
  
  >
  > Вместе с тем он выразил уверенность в том, что правоохранительные органы обладают информацией о злоупотреблениях обвиненных им высокопоставленных чиновников.
  
  М-дя
  
  Зінченко, звичайно, пухнастіший за своїх опонентів, от тільки доведе його гординя до Чорновола, якщо так далі піде