Українсько-донецький великобуржуазний націоналізм
09/08/2005 | Moro
Ми (і персонально ось Ви) є ліниві 
.
Так розумно природа передбачила економію енергії.
Тому розвиваємося(змінюємося) від кризи до кризи.
Наразі осьо маємо тіпа кризу (хоча, яка прости господи криза! - ось під час Помаранчевої революції - ото була криза! А це - хіба то криза? Скоріше - лише привід для вагонних розмов).
Однак - маємо тіпа кризу - і то єсть good, бо входимо в наступну активну фазу трансформації українського суспільства.
Ну і принагідно є нагода озирнутися на попередню передвиборчу компанію - ба більше насувається нова.
Хочу зосередити вашу увагу на таке.
Умовно "донецький" блок - блок великого українського бізнесу і великого капіталу - виступав під лозунгами, які докорінно протирічили його власним інтересам.
Економічні інтереси великого національного бізнесу - експансія на зовнішні ринки і захист своїх ринків від експансії конкурентів.
Націоналізм - в широкому сенсі - то форма захисту ареалу посідання, національної території, для бізнесу - національного ринку.
Тому "українсько-донецький" націоналізм набагато більше відповідає інтересам великого українського бізнесу, аніж "ліві" лозунги "общєславянского єдінства", "євразійства", і ще бог знати чого, які широко використовувались "донецьким" блоком на попередніх перегонах. Донецькі "за традиціїєю" видушували з себе те, що напряму протирічило їх економічним інтересам.
Між іншим, така химерність їх політичної платформи і політичної ідеології зіграла не останню роль в тому, що на президентських перегонах, умовно кажучи, великий бізнес програв середньому (враховуючи при цьому і висунення явно нездалого кандидата).
Нині, в умовах уже фактично розгорнутої передвиборчої кампанії, в Україні поступово буде формуватися класична двохполюсна система політичних сил : Великий бізнес - Середній(малий) бізнес; праві - ліві; консерватори - ліберали і т.д.
Великий український бізнес як політична сила потребує чіткої самоідентифікації і чіткої власної ідеології. Він уже не може грати на "лівому" полі, як це намагався робити досі.
І такою ідеологією, яка пояснить і самому великому бізнесу, і суспільству, його роль і місце в Україні буде ідеологія захисту національних інтересів - ідеологія українського націоналізму.
Так що поява "українського-донецького великобуржуазного націоналізму" - то справа досить скорого часу.
P.S. Між іншим, уявіть собі, що Янукович і політичні сили, які його підтримували, на попередніх перегонах виступили саме з позицій українського націоналізму - в пристойній, "оксамитовіЙ" формі, звісно, але однак, при тім, чітко ідентифікованій.
Ну і який, гадаєте, був би результат?
. Так розумно природа передбачила економію енергії.
Тому розвиваємося(змінюємося) від кризи до кризи.
Наразі осьо маємо тіпа кризу (хоча, яка прости господи криза! - ось під час Помаранчевої революції - ото була криза! А це - хіба то криза? Скоріше - лише привід для вагонних розмов).
Однак - маємо тіпа кризу - і то єсть good, бо входимо в наступну активну фазу трансформації українського суспільства.
Ну і принагідно є нагода озирнутися на попередню передвиборчу компанію - ба більше насувається нова.
Хочу зосередити вашу увагу на таке.
Умовно "донецький" блок - блок великого українського бізнесу і великого капіталу - виступав під лозунгами, які докорінно протирічили його власним інтересам.
Економічні інтереси великого національного бізнесу - експансія на зовнішні ринки і захист своїх ринків від експансії конкурентів.
Націоналізм - в широкому сенсі - то форма захисту ареалу посідання, національної території, для бізнесу - національного ринку.
Тому "українсько-донецький" націоналізм набагато більше відповідає інтересам великого українського бізнесу, аніж "ліві" лозунги "общєславянского єдінства", "євразійства", і ще бог знати чого, які широко використовувались "донецьким" блоком на попередніх перегонах. Донецькі "за традиціїєю" видушували з себе те, що напряму протирічило їх економічним інтересам.
Між іншим, така химерність їх політичної платформи і політичної ідеології зіграла не останню роль в тому, що на президентських перегонах, умовно кажучи, великий бізнес програв середньому (враховуючи при цьому і висунення явно нездалого кандидата).
Нині, в умовах уже фактично розгорнутої передвиборчої кампанії, в Україні поступово буде формуватися класична двохполюсна система політичних сил : Великий бізнес - Середній(малий) бізнес; праві - ліві; консерватори - ліберали і т.д.
Великий український бізнес як політична сила потребує чіткої самоідентифікації і чіткої власної ідеології. Він уже не може грати на "лівому" полі, як це намагався робити досі.
І такою ідеологією, яка пояснить і самому великому бізнесу, і суспільству, його роль і місце в Україні буде ідеологія захисту національних інтересів - ідеологія українського націоналізму.
Так що поява "українського-донецького великобуржуазного націоналізму" - то справа досить скорого часу.
P.S. Між іншим, уявіть собі, що Янукович і політичні сили, які його підтримували, на попередніх перегонах виступили саме з позицій українського націоналізму - в пристойній, "оксамитовіЙ" формі, звісно, але однак, при тім, чітко ідентифікованій.
Ну і який, гадаєте, був би результат?
Відповіді
2005.09.08 | Sean
Re: Українсько-донецький великобуржуазний націоналізм
Moro пише:> Між іншим, уявіть собі, що Янукович і політичні сили, які його підтримували, на попередніх перегонах виступили саме з позицій українського націоналізму - в пристойній, "оксамитовіЙ" формі, звісно, але однак, при тім, чітко ідентифікованій.
Не можу уявити. Стільки не п'ю.
> Ну і який, гадаєте, був би результат?
Аналогічний
2005.09.08 | Moro
Re: Українсько-донецький великобуржуазний націоналізм
Sean пише:> Moro пише:
> > Між іншим, уявіть собі, що Янукович і політичні сили, які його підтримували, на попередніх перегонах виступили саме з позицій українського націоналізму - в пристойній, "оксамитовіЙ" формі, звісно, але однак, при тім, чітко ідентифікованій.
> Не можу уявити. Стільки не п'ю.
>
> > Ну і який, гадаєте, був би результат?
> Аналогічний
Думаю, у Юшенка не було б шансів - не залежно від того, п'єте ви, чи ні. На момент попередніх перегонів донецькі просто "не догнали", що дійсно треба робити. До того ж їх поплутали "російські політтехнологи", які слідкували інтереси власного великого бізнесу, але аж ніяк не інтереси українсько-донецького великого бізнесу, який, до того ж, часто був конкурентом "лоб-в-лоб" бізнесу російському.
2005.09.08 | Pavlo
Re: Українсько-донецький великобуржуазний націоналізм
Moro пише:> P.S. Між іншим, уявіть собі, що Янукович і політичні сили, які його підтримували, на попередніх перегонах виступили саме з позицій українського націоналізму - в пристойній, "оксамитовіЙ" формі, звісно, але однак, при тім, чітко ідентифікованій.
> Ну і який, гадаєте, був би результат?
Не треба нічого уявляти, Янукович всіляко демострував підтримку українському націоналізму до атентату на нього у Франківську.
Гурти тіпа Соколи, Кузьма з піснями про наших партизанів, прес-секретар Анна Герман, бєшений Тарасик - все це елементи іміджу українсько-донецького націоналізму. Вже після того, як цей імідж було знищено курячим яйцем він заговорив про російську мову, подвіне громадянство і т.д.
2005.09.08 | AxeHarry
Re: Українсько-донецький великобуржуазний націоналізм
Pavlo пише:> Не треба нічого уявляти, Янукович всіляко демострував підтримку українському націоналізму до атентату на нього у Франківську.
> Гурти тіпа Соколи, Кузьма з піснями про наших партизанів, прес-секретар Анна Герман, бєшений Тарасик - все це елементи іміджу .....
Jaksho na korovu nachepyty sidlo, to tezh nixto ne poviryt sho to konyaka....
Zadum sxozhe bux, ale zh realizacija ....
2005.09.09 | Moro
Re: Українсько-донецький великобуржуазний націоналізм
Pavlo пише:> Moro пише:
>
> > P.S. Між іншим, уявіть собі, що Янукович і політичні сили, які його підтримували, на попередніх перегонах виступили саме з позицій українського націоналізму - в пристойній, "оксамитовіЙ" формі, звісно, але однак, при тім, чітко ідентифікованій.
> > Ну і який, гадаєте, був би результат?
>
> Не треба нічого уявляти, Янукович всіляко демострував підтримку українському націоналізму до атентату на нього у Франківську.
> Гурти тіпа Соколи, Кузьма з піснями про наших партизанів, прес-секретар Анна Герман, бєшений Тарасик - все це елементи іміджу українсько-донецького націоналізму. Вже після того, як цей імідж було знищено курячим яйцем він заговорив про російську мову, подвіне громадянство і т.д.
Це була лише нездала і поверхова імітація.
Мова ж тут іде про усвідомлення підставових інтересів.
Український націоналізм же відповідає підставовим інтересам українського національного бізнесу.
2005.09.09 | Чучхе
Майбутнє українського націоналізму - тільки на Донбасі
я завжди про це говорив і приємно бачити однодумців.2005.09.09 | Moro
Чому "тільки"?
Є ще Придніпров'я, є Одеса, є Харків, є, врешті, Крим.На Півдні добрий історичний грунт для цього - це і Велика Скитія, Боспорське царство та низька інших цивілізацій та держав. Запорізька козацька республіка теж була на Півдні.
Врешті, і Донцов, і Липа - з Півдня.
Однак "найкрутіший" український націоналізм буде, либонь, на Донеччині.
2005.09.09 | Стась
Найкрутіші течії в Україні не приживаються
Тому ідеологію завжди буде визначати Центр. Але найбільш активними провідниками майбутньої національної ідеології буде східна частина Центра. Тобто Дніпро2005.09.09 | Moro
Мова йде не про оболонку
Для прикладу : зверніть увагу на Лукашенка - він набагато крутіший білоруський націоналіст, аніж більшість діячів БНФ. Лукаш - при всій фразеології про "саюзноє гасударство" - підготував добрий грунт для подальшої фази розвитку білоруської НАЦІОНАЛЬНОЇ держави. РЕАЛЬНО він зробив досить багато для розвитку традиційно в'ялої національної свідомості білорусів."Крутість" - не в лозунгах. Крутість - у справах.
2005.09.09 | Ірландець
Re: Мова йде не про оболонку
Moro пише:> Для прикладу : зверніть увагу на Лукашенка - він набагато крутіший білоруський націоналіст, аніж більшість діячів БНФ. Лукаш - при всій фразеології про "саюзноє гасударство" - підготував добрий грунт для подальшої фази розвитку білоруської НАЦІОНАЛЬНОЇ держави. РЕАЛЬНО він зробив досить багато для розвитку традиційно в'ялої національної свідомості білорусів.
> "Крутість" - не в лозунгах. Крутість - у справах.
тому що для диктатури це дуже зручний формат
2005.09.09 | Pavlo
Re: Мова йде не про оболонку
Moro пише:> Для прикладу : зверніть увагу на Лукашенка - він набагато крутіший білоруський націоналіст, аніж більшість діячів БНФ. Лукаш - при всій фразеології про "саюзноє гасударство" - підготував добрий грунт для подальшої фази розвитку білоруської НАЦІОНАЛЬНОЇ держави. РЕАЛЬНО він зробив досить багато для розвитку традиційно в'ялої національної свідомості білорусів.
Повністю згоден.
2005.09.09 | Чучхе
Тому, що самоідентифікація донбасця - це чистий листок
Тому, що самоідентифікація донбасця - це чистий листок паперу, на якому зараз можна писати все що завгодно. Галицьке бачення (типаж - Андрухович) місця України в світі з його етно-хуторянськістю та ностальгією за Австро-Угорщиною за межами Галичини не котується. Воно підходить тільки для економічно депресивного регіону, що плодить заробітчан з комплексом второвартости, серед професій яких превалює заробітчанство.У донечан (кажу вам як сам народжений в Марьїнському районі) є здатність мислити мільярдними сумами, світовими стандартами і бечення себе у великій степовій і морській країні У них є солідарність і спайка. Є ідентифікація з Українською Державою. Але нема ідеї, заради якої потрібно прикласти всі ці сили. Квазіпатріотизм під гаслом "донбас ніхто не ставив на коліна" луснув. В головах - повний ідейний вакуум. Тільки якщо його заповнити ідеєю Великої України, ми цю саму Україну зможемо отримати.
А враховуючи максималізм та вибуховий шахтарський характер, в ідеалі можна було б очікувати спалаху там діяльності радикально-націоналістичних українських організацій. Це відноситься швидше до північного та південного донбасу. Центр його по лінії приблизно Донецьк-Шахтарськ-Селідово-Стаханов заселений переважно переселенцями з Росії, і, думаю, тут національні ідеї стануть актуальні лише після зміни 2-3 поколінь мешканців.
2005.09.09 | Moro
Загалом згоден (-)
2005.09.09 | Ірландець
Re: Майбутнє українського націоналізму - тільки на Донбасі
Чучхе пише:> я завжди про це говорив і приємно бачити однодумців.
Звичайно, духовна близькість з Росією дається взнаки
2005.09.09 | AK
Вони давно стоять на принципах "націоналізму",
але не українського а "чіста данецкава". Вони давно проводили пропаганду "особливості" донецького регіону, його особливої ролі і т.п. Вони втокмачували населенню, що саме донецький регіон "змушений годувати всю Україну, але не має достатнього впливу на її політику" (щось на зразок "колоніальної залежності"). В одній із місцевих донецьких газет я прочитав, що саме в Донецькому регіоні мешкає "інтелектуальна еліта України".Їхня економічна політика була агресивно націоналістична. Варто лише зауважити, що перше місце за російськими інвестиціями посідає Івано-Франківська область, а останнє - Донецька. Чим не націоналізм? Але не український, а донецький. Бо представникам інших регіонів України ніскільки не легше розпочати свій бізнес у Донецьку, ніж росіянам.
А всякі там лівацькі ідеї, інтернаціоналізм та "слов'янська єдність" - то лише локшина на вуха довірливого електорату. Ніхто нічого не збирався робити у цьому напрямку, за виключенням хіба-що насадження російської мови, якою, як відомо, розмовляє та сама "інтелектуальна еліта України", яка рвалася, але на щастя не дорвалася до влади.
2005.09.09 | Moro
То дєтскій сад
То, про що ви пишете - чіста дєтскій сад. Дитяча хвороба.Великому бізнесу - в тому і донецькому - потрібна ВСЯ Україна, а не її частина.
Україна - то колоссальний геополітичний і геоекономічний об'єкт, що має величезну цінність як одне ціле. Поділити Україну - то все одно, що розпиляти величезний алмаз. Це чудово розуміє будь-який бізнесмен чи політик. Саме тому під час Помаранчевої революції не сталося того розколу, який с вождєлєнієм пророкували деякі сусіди.
І саме тому не підходить великому українському бізнесу регіональний "націоналізм" - бо то не його масштаб. Місцева "регіональна" ідеологія - то завузькі штанці для нього.
Великому бізнесу потрібна ВСЯ Україна - як фатерланд, як фантастично зручна база для експансії і на захід, і на схід, і на південь.
До того ж : йдеться не тільки про суто донецький бізнес, а про великий бізнес загалом. "Донецький" - то лише так історично зложилось як символічна назва.
Великий український бізнес це - і Дніпропетровськ, і Запоріжжя, і Київ, і Харків, і Одеса , і Львів.
2005.09.09 | AK
Re: То дєтскій сад
Moro пише:> Великому бізнесу - в тому і донецькому - потрібна ВСЯ Україна, а не її частина.
Так, їм потрібна вся Україна, саме тому вони хотіли загарбати її як колонію. Подібно до того, як невелика Московщина загарбала шосту частину світу. Саме загарбати, бо менталітет у них не всеукраїнський, а донецький. Вони є донецькі націоналісти, готові стати донецькими шовіністами, підім'явши під себе решту України.
Що стосується представників великого бізнесу з інших регіонів, то можливо хтось із них здатен мислити загальноукраїнськими категоріями з позицій здорового українського націоналізму. Але на сьогодні я таких не знаю.
Якщо Ви знаєте, то назвіть ці імена.
2005.09.09 | Moro
Мова не про те
Мова йде не про те, хто вже зараз пристосував для своїх потреб український націоналізм.Мова йде про те, що це вигідно і логічно зробити саме класу великих українських підприємців.
І саме тому це буде зроблено.
Не заради метафізичного "духу нації" - заради особистих інтересів.
До речі, я НЕ виключаю, що таку річ вдасться синтезувати, наприклад, Юлії Тимошенко. У всякому разі - у неї для цього чудові можливості.
Вона ЦІЛКОМ може очолити "партію" великого українського бізнесу (йдеться не про формальні структури).
2005.09.09 | AK
Re: Мова не про те
Moro пише:> Мова йде не про те, хто вже зараз пристосував для своїх потреб український націоналізм.
>
> Мова йде про те, що це вигідно і логічно зробити саме класу великих українських підприємців.
>
> І саме тому це буде зроблено.
>
> Не заради метафізичного "духу нації" - заради особистих інтересів.
Так я ж навів Вам приклад: донецьким бізнесменам вигідно і логічно культивувати націоналізм заради їхніх особистих інтересів. Але в силу їхнього менталітету їхній націоналізм є не українським, а "донецьким".
Отже для того, щоб велика буржуазія культивувала саме український націоналізм, одного лише абстрактного особистого інтересу не досить. Потрібні ще й передумови закладені у процесі їхнього виховання. Маркс був правий лише частково: буття впливає на свідомість, але не визначає її на всі 100%.
2005.09.09 | Roo
Re: Великопролетарський "націоналізм" Регіонів
Усе вірно. Маємо конфлікт між економічною спроможністю та ідеологічною надбудовою. Тобто біда у тому, що культурно-самоідентифікаційна складова Донбасу (умовного "Донбасу") розвивалася у потворному векторі. Спочатку, в кінці 80-х-на початку 90-х, вкорінювалися ідеї про "багатонаціональність" індустрійних міст. І з цим мовчки погоджувалися, бо було звичним ще з Совка. Радянсько-партійну квоту на українську мову переглянули у бік тотального зросійщення. Через російськомовну комунікацію до регіону імпортувалися всі модні ідеї, які з'являлися в Росії: від правозахисництва імені академіка Сахарова до євразійства та іншої мури. Православно-чорносотенські ідеї також вкорінилися там таким же чином.Коли капітали зконцентрувалися вже у достатній мірі, щоб забезпечити політичні, а то й геополітичні амбіції, об'єктивно виникла необхідність в "українізації" Регіонів (краще так називати умовний "Донбас"). Але це українство, зважаючи на попередній контекст, набувала рис, які суттєво відрізнялися від українства київського, не кажучи вже про галицьке імені Андруховича. Українство те представляло собою коктейль з радянських традицій "развітого соціалізму" імені Брежнєва, поверхового і формального етнографізму суто шароварницького типу "танцювальних колективів" якихось там БК ім.Артема чи Фрунзе плюс справді щирий державний патріотизм. Але патріотизм цей базується не скільки на історичних засадах - історія з Мазепою, Петлюрою та УПА регіонам неприйнятна в силу попередньої обробки - скільки на сучасних здобутках у спорті, наприклад, а також здобутках у майбутньому.
Тому націоналізм Регіонів є скорше велико-пролетарським, а не буржуазним.
2005.09.09 | Pavlo
Re: Великопролетарський "націоналізм" Регіонів
Roo пише:>>>Але патріотизм цей базується не скільки на історичних засадах - історія з Мазепою, Петлюрою та УПА регіонам неприйнятна в силу попередньої обробки - скільки на сучасних здобутках у спорті, наприклад, а також здобутках у майбутньому.
Просто для цього Регіону потрібні інші державотворчи міфи.
УРСР, індустріалізація, перемога, трудові досягнення, та закономірний результат - незалежна Україна. Цей міф потрібно творити, інакше його почне творити північний сусід.
2005.09.10 | Чучхе
Те, що я зараз кажу - це серйозно
так тре було робити раніше, але ніхто цього робити не хотів, навпаки, вважали анекдотичним поворотом теми.Pavlo пише:
> > Просто для цього Регіону потрібні інші державотворчи міфи.
> УРСР, індустріалізація, перемога, трудові досягнення, та закономірний результат - незалежна Україна. Цей міф потрібно творити, інакше його почне творити північний сусід.
Чому б не творити міф в плані "Стаханов - український націоналіст"? Чому завмерла дискусія відносно того, був Олег Кошовий членом ОУН, чи ні?
2005.09.10 | Pavlo
Re: Те, що я зараз кажу - це серйозно
> Чому б не творити міф в плані "Стаханов - український націоналіст"? Чому завмерла дискусія відносно того, був Олег Кошовий членом ОУН, чи ні?Навіть нема потреби витягати сумнівні історії, достатньо з сьогоднішніх позицій переосмислити загальновідомі факти та видати їх в редакції, однаково прийнятній на Сході та Заході.
Наприклад, з часів Степана Бандери цілком слушно вважається, що УРСР це фікція, під якою маскувався колоніальний статус України у московсько-більшовістсикий імперії. Це так, але чи вигідно так вважати зараз ? На мою думку, ні.
Якщо припустимо, що Українська (соціалістична радянська) Республіка є країна з самого початку свого утворення, тоді:
українізацію 1923-1929р, возз’єднання всіх українських земель, перемогу у другий світовій війні, вступ УРСР в ООН, відбудування промисловості , досягнення науки – все це можна розглядати як поступове створення підвалин української незалежності, до якого схід України приклав багато зусиль.
Повернення Криму у склад України це територіальна компенсація за 350 річну примусову “дружбу” з Росією.
Визвольні змагання ОУН-УПА це громадянська війна на заході України. І ні в кого не буде заперечень.
Союз Радянських Соціалістичних Республік це союз радянських соціалістичних республік. Це ніби нічого не змінює, але фраза “я народився в СРСР” стає схожою на “я народився в НАТО” та втрачає сенс. Вважаємо, що взагалі ніколи такої держави не було.
От тоді Щорс, Стаханов, Кошовий автоматично стануть українськими націоналістами, буде цінитися соборність України (це ж наші діди тяжко домоглися ), буде цінитися її незалежність, вмре ностальгія за союзом.
2005.09.11 | Чучхе
Мій кум в Маріуполі редагує одну популярну газету
і у цієї газети є україномовний спецвипуск. То він в цьому спецвипуску відривається саме в такому ключі. Остання його вихідка - це передрук публіцистики Миколи Трублаїні зразку 29-31 років, писаної по-перше, скрипниківським правописом, по-друге, присв"яченої черговим завданням КП(б)У та ВУЦВИКу щодо поглиблення українізації Владивостоку та Камчатського півострова.2005.09.11 | О.Бутирський
УЕРЕСЕРІВСТВО ЯК РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНФОВІРУС?
в принципі, прикольно.така картина може бути прийнятна для сходу й центру (мені навіть здається, що серед центральних обивателів щось схоже й так домінує). але чи сприйме її захід і взагалі активна не-ліво й не-проросійськи зорієнтована частина суспільства?
уересерівство може перетворити на донбас галичину. адже вийде, що бандери заважали нам розбудовувати вільну соборну українську республіку пам*яті миколи скрипника?
не знаю, кого як, але мене еспанська модель не дуже надихає, а в нас поки що нічого ліпшого не виходить.
хоча, звісно!, донбас боротьбістський мені імпонує значно більше від нинішнього, сталіністського. отже, це прогрес.
може, дійсно, розвивати цю штуку суто як інфовірус вузькорегіонального використання?
складна історія... але є над чим подумати:)
2005.09.11 | Moro
Потрібен синтез
Потрібна концепція, яка інтегрує, синтезує і "уересерство", і "бандерівщину".Тим більше, що реально і те і те працювало на появу України як незалежної держави.
Україна - як країна серединна - результат і суто власного розвитку території, і сума векторів часом протилежних зовнішніх політичних сил.
В процесі синтезу - аби знівелювати можливі протиріччя між "уесерерівцями" і "бандерівцями" варто - як домінуючі мітки - вирористовувати давнішу історію - від Великої Скитії і навіть ще раніше - тим паче, що Південний Схід України, а зокрема Донеччина мають у цьому сенсі потужній археологічний шар; а також і роль, призначення України у майбутньому.
Україна не випадково майже тисячоліття опиралась потужнім спробам етнічого нівелювання і зі Сходу, і з Заходу; не випадково вона врешті з'явилась як національна держава.
Гадаю, її майбутня роль дуже велика - якщо не сказати центральна - на прилеглих та і віддалених територіях Європи та Азії.
2005.09.11 | Чучхе
все впишеться
О.Бутирський пише:>
> уересерівство може перетворити на донбас галичину. адже вийде, що бандери заважали нам розбудовувати вільну соборну українську республіку пам*яті миколи скрипника?
якщо бути послідовним, то бандери на практиці намагалися реалізувати конституційно гарантоване право скрипниківської УСРР-УРСР на вихід з Радянського Союзу. А відстоювати Основний закон можна навіть із зброєю в руках - це виправдано й почесно.
2005.09.11 | uaspringer
Re: Українсько-донецький великобуржуазний націоналізм
О!За три роки, що я читаю (переважно мовчки, а зареєструвався взагалі дуже недавно) "Майдан", я ВПЕРШЕ побачив гідний допис на тематику національної ідентичності, без тягнибоцтва, без дитячості, без отого ідиотизму на кшталт (я буду диктатором-націоналістом). Якщо відставка Юлі мала принаймні цей гарний наслідок, то це чудо.
У 97 р. я опублікував у канадійській мережі Short Outlook Upon Ukrainian History, зараз постиралося всюди, хоча ще недавно по посольствах ще були посилання, де "вихолостив" історію принаймні до Богдана таким чином, що МИ МАЛИ БЕЗПЕРЕРВНУ ДЕРЖАВНІСТЬ. Основні ідеї "мого націоналізму" викладені у цих трьох моїх статтях -
"Історичний міф проти заручників меншовартості"
це публікація у "Дні", але на жаль, день перекрив архів дотошною реєстрацією і система якась ідіотська треба реєструватись, чорт, інші посилання на цю статтю День забанив
http://www.news2000.com.ua/print/svobodaslova/ukranskadeya.html
(тільки замість неурожайних провінцій слід читати "урожайних", це опечатка)
і тут:
http://uspishnaukraina.com.ua/uk/analitics/1/2.html
це теж "День"
(ох, передбачаю, як оскаженіють деякі, але втім викрию таки своє ім-я)
зрозумійте, пансьтво (чи товариство), абсолютній більшості східняків (я сам маю подвійну ідентичність - буковинський східняк, страхи),
переважній більшості південян-новоросів, тривожній більшості кримчан, значним меншинам ліберальних українців Закарпаття та Буковини, конституційній більшості киян, значній кількості жителів центральних регіонів (переважно освічений клас із соціалістичними переважно, або інтуїтивно поглядами) - огидна ажніяк не українська мова, і не Львів, а САМЕ ХУТОРЯНСТВО і КОЛОНІАЛІСТСЬКЕ СПРИЙНЯТТЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ, хоча частково сенс у ньому і є, але мікшується і стирається тим, що колоніалізм у західних землях був від "а до я", а у східних - була концепція єдиного народу, як у Лондона у долинній Шотландії.
Оцей українсько-донеецький великобуржуазний націоналізм (безумовно синтезуючий та ліберальний) тільки і здатен на мій погляд зробити Україну внутрішньо самодостатньою державою, озахідненим "тигром", до чого у 99-05 створювались усі передумови а не вбогою недо-Польщею (брюсельский напрямок) або вбогою недо-Росією (московський напрямок), чи тимчасовою базою для американських військових (шлях, на жаль, усіх "нових"-"нових" демократій на чолі із Грузією) на їхньому шляху до Ірану та Китаю.
Підозрюю, що мене звідси витруть та викинуть узагалі. Хоча здається, що після термідору час зближуватися і шукати шляхів, як не потрапити у лазаренкізм групи П-Т-М-Пі-Єх (саме так, не кучмізм) ОНОВЛЕНОЇ ВЛАДИ, або червонозадий соціалізм, який гряде, якщо Юля об-єднає маргінальних тягнибоків, МАУПівців, себе та та соціалістів. Це був би КАПЄцЬ і рештки тверезомислячих людей повтікали би з нашої країни, аби повернутися лише після спільної американо-російської (саме так, на жаль!) операції "Ukrainian Freedom" десь років через 10.