Закінчення періоду післяреволюційного романтизму
09/12/2005 | S@nya
І ось вони знову окремо. Закінчується період післяреволюційного романтизму. Помаранчева карета перетворилася на гарбуза, жінка в білому з косою перестала бути принцесою, а король виявися оголеним, бо „команда президента” раптом звузилася до декількох одіозних фігур, звинувачених, до того ж, у корупції. Наркотики з „наколотих апельсинів” перестали діяти, і ось все більше українців повертаються до реальності.
Помилка більшості рядових революціонерів полягає у тому, що вони настільки захоплюються романтизмом часу, що маніпулювати їх свідомістю стає дуже легко. І ось вже ідеали революції привласнюють найспритніші ватажки, відкупившись від справжніх носіїв цих ідеалів медалями і посвідченнями „учасника революції”.
А трохи згодом ці ж спритні „дєльци” усвідомлюють, що „ідеали революції” можуть приносити непогані політичні і навіть матеріальні дивіденди, якщо прикривати ними свої роги, та якщо вдало їх перепродати, начепивши на горілку вчорашні гасла найпролум”яніших романтиків-революціонерів.
Щоб не розчаровуватись, не треба було піддаватися чарам. Щоб не відчувати себе зрадженим сьогодні, достатньо було лише раз на день навіть у найспекотніші часи революції нагадувати собі, що Ющенко – це лише півкроку вперед, до демократії і громадянського суспільства (а значить і до заможньої та квітучої України), це лише півкроку, а не стрибок.
Ну не можуть люди, які виросли і були виховані у СИСТЕМІ, ламати цю СИСТЕМУ. Окрім бажання це робити, потрібна ще й воля, потрібні знання ЯК це робити. Потрібно мати хоч якесь уявлення про альтернативу, якого, судячи із промов і дій Ющенка, явно не вистачає.
І все ж не варто забувати про те, чого ми змогли уникнути: консервації режиму кучмістів, остаточний продаж України на Схід і, головне, втрати надії на нормальне, демократичне майбуття. Ющенко – це шанс для нас. Шанс для молоді, шанс для прогресивної, інтелектуальної, частини дорослого населення, побудувати ту Україну, про яку ми мріяли, коли вигукували „Разом нас багато – нас не подолати!”. Давайте не віддамо це гасло у власність сину Ющенка, не обміняємо його на посаду радника держсекретаря, або на значок „Ай лав Ю.”, і тоді ідеали революції зраджені не будуть, бо їх не зрадимо ми.
Помилка більшості рядових революціонерів полягає у тому, що вони настільки захоплюються романтизмом часу, що маніпулювати їх свідомістю стає дуже легко. І ось вже ідеали революції привласнюють найспритніші ватажки, відкупившись від справжніх носіїв цих ідеалів медалями і посвідченнями „учасника революції”.
А трохи згодом ці ж спритні „дєльци” усвідомлюють, що „ідеали революції” можуть приносити непогані політичні і навіть матеріальні дивіденди, якщо прикривати ними свої роги, та якщо вдало їх перепродати, начепивши на горілку вчорашні гасла найпролум”яніших романтиків-революціонерів.
Щоб не розчаровуватись, не треба було піддаватися чарам. Щоб не відчувати себе зрадженим сьогодні, достатньо було лише раз на день навіть у найспекотніші часи революції нагадувати собі, що Ющенко – це лише півкроку вперед, до демократії і громадянського суспільства (а значить і до заможньої та квітучої України), це лише півкроку, а не стрибок.
Ну не можуть люди, які виросли і були виховані у СИСТЕМІ, ламати цю СИСТЕМУ. Окрім бажання це робити, потрібна ще й воля, потрібні знання ЯК це робити. Потрібно мати хоч якесь уявлення про альтернативу, якого, судячи із промов і дій Ющенка, явно не вистачає.
І все ж не варто забувати про те, чого ми змогли уникнути: консервації режиму кучмістів, остаточний продаж України на Схід і, головне, втрати надії на нормальне, демократичне майбуття. Ющенко – це шанс для нас. Шанс для молоді, шанс для прогресивної, інтелектуальної, частини дорослого населення, побудувати ту Україну, про яку ми мріяли, коли вигукували „Разом нас багато – нас не подолати!”. Давайте не віддамо це гасло у власність сину Ющенка, не обміняємо його на посаду радника держсекретаря, або на значок „Ай лав Ю.”, і тоді ідеали революції зраджені не будуть, бо їх не зрадимо ми.
Відповіді
2005.09.12 | So_matika
проситься в статті (-)
2005.09.12 | 3dom
"Холодные прагматики":1-утопия,2-примитивн. ВЕРА,3-<опасность(-)
2005.09.12 | So_matika
не так
(утопія х примітивна віра) + брехня = небезпекаВзагалі тут ще багато складових, включно і гру з архетипами, і маніпуляції незрілою масовою свідомістю, і певні закономірності соціальних процесів, бла бла бла...
Розгребусь трохи, то мабуть накарлякаю якусь псевдонаукову фігню з цього приводу. Зараз нема коли
2005.09.12 | 3dom
Трохи про очередную теорию спасения: "уряд технократiв"...
Случайно увидел, что Вы дополнили свое сообщение.И я хотел бы еще добавить в свой список "обыкновенный цинизм", но не хватило места.
Хочу уточнить, что "холодный прагматизм" IMHO утопия еще более опасная, чем "романтики" про которых стали часто упоминать в последние дни со знаком минус.
И еще это откат в примитивизм.
Вы говорили в другой ветке о том, что смешно или нелепо руководствоваться верой. "Холодные прагматики" - это тоже вера, только, повторюсь, с тем отличием, что более примитивная и ограниченная.
Вера в то что нас спасут циники и прагматики, стоики или еще кто-то без чувств, как там: "с горячим сердцем и холодной головой"... повторюсь в третий раз, - это всего лишь вера и еще... может быть признак отчаянья, метаний и самозащиты от разочарования.
Всё абсолютно - IMHO и возможно в чем-то ошибаюсь.
Пишу только потому, что подобных аргументов, мыслей здесь не встретил ни у кого, хотя IMHO они очевидны.
P.S.
Думаю нас теперь будут заваливать цифрами, графиками... Это судороги.
Вибачте за суржик.
2005.09.12 | So_matika
бачу
3dom пише:> Хочу уточнить, что "холодный прагматизм" IMHO утопия еще более опасная, чем "романтики" про которых стали часто упоминать в последние дни со знаком минус.
> И еще это откат в примитивизм.
Ніхто не каже, що керуватися треба суцільним прагматизмом. Треба дотримуватися балансу емоцій і логіки. Робити доцільні речі, з вірою в себе і кайфом від того, що робиш. Будьякий перекос - це або хаос, або стагнація.
Гармонія тут врятує. Гармонія, професіоналізм - і порядність.
І все.
2005.09.12 | Анатолий
S@nya ! So_matika права. В статьи!!!