Нормально, Мефодий? Отлично, Кирилл!
09/13/2005 | SpokusXalepniy
На сайте www.km.ru началась акция, о которой, по мысли инициаторов, очевидно, мечтали святые равноапостольные просветители славян - Кирилл и Мефодий (от них, собственно и пошло название сайта KM.ru).
По-видимому, в далёком 868 году, когда святых послали в хазарский Корсунь из далёкой Македонии, они словно предчувствовали, что будущий самый главный, самый любимый, старший во всех отношениях славянский брат (который, правда, тогда ещё и не родился) со всей своей братской любовью начнёт отстаивать перед другими братьями и сёстрами-славянами их новую лингвистическую разработку следуюшими душевными словами:
"В Украине в полную силу разворачивается оголтелый, постыдный, безудержный украинский национализм. Президент Ющенко и его Правительство проводят последовательные действия по вытеснению русского языка из повседневного оборота. История не знала таких примеров унижения и культурного ограбления народов. Ведь вопрос стоит не просто о русском языке – речь идет о культуре, истории, справедливости и демократии целой страны. Вытеснение русского языка из обихода будет фактически означать ограничение доступа всех граждан страны к величайшим культурным и научным кладовым мира...
...Президент Ющенко и Правительство устраивают настоящий шабаш, этого нельзя допустить! Унижая русский язык, они не только унижают многие миллионы русских людей..."
Короче, теперь я окончательно поверил, что обещанный визит Путина в Украину, таки состоится в самое ближайшее время.
Украинского президента лица уже лишили. Теперь осталось лишить языка. А то... всё намеками, да намёками...
Полное удовольствие можно получить здесь (это ссылка на начало - анонс акции; дальше - больше):
http://www.km.ru/index.asp#g
По-видимому, в далёком 868 году, когда святых послали в хазарский Корсунь из далёкой Македонии, они словно предчувствовали, что будущий самый главный, самый любимый, старший во всех отношениях славянский брат (который, правда, тогда ещё и не родился) со всей своей братской любовью начнёт отстаивать перед другими братьями и сёстрами-славянами их новую лингвистическую разработку следуюшими душевными словами:
"В Украине в полную силу разворачивается оголтелый, постыдный, безудержный украинский национализм. Президент Ющенко и его Правительство проводят последовательные действия по вытеснению русского языка из повседневного оборота. История не знала таких примеров унижения и культурного ограбления народов. Ведь вопрос стоит не просто о русском языке – речь идет о культуре, истории, справедливости и демократии целой страны. Вытеснение русского языка из обихода будет фактически означать ограничение доступа всех граждан страны к величайшим культурным и научным кладовым мира...
...Президент Ющенко и Правительство устраивают настоящий шабаш, этого нельзя допустить! Унижая русский язык, они не только унижают многие миллионы русских людей..."
Короче, теперь я окончательно поверил, что обещанный визит Путина в Украину, таки состоится в самое ближайшее время.
Украинского президента лица уже лишили. Теперь осталось лишить языка. А то... всё намеками, да намёками...
Полное удовольствие можно получить здесь (это ссылка на начало - анонс акции; дальше - больше):
http://www.km.ru/index.asp#g
Відповіді
2005.09.13 | jz99
До речі
Кирило з Мефодієм створили штучну мову, своєрідне есперанто для слов'ян. Як же вдало у них це вийшло. Чого історія направді не знала, так це те, що штучна мова стала рідною для цілої нації і почала нищити довколишні природні мови.2005.09.13 | толя дейнека
Re: звідки дрова?
тобто1) звідки відомо про штучний характер писемності Кирила та Мефодія. Наскільки я знаю, вона базувалася на македонській.
2) для якої нації КМ "стала рідною"? з контекста можна зрозуміти що для Росії. Але ж це зовсім не так. Певні запозичення з КМ=церковнослов'янської в російській мові є, але вони за обсягом менші, чим наприклад запозичення з української.
2005.09.13 | jz99
Re: звідки дрова?
толя дейнека пише:> 1) звідки відомо про штучний характер писемності Кирила та Мефодія. Наскільки я знаю, вона базувалася на македонській.
Так в тому ж то й справа, що базувалася. Всі штучні мови так і будуються. Беруться основи існуючих мов, максимально спрощуються (жорстко алгоритмізуються, відкидаються численні винятки з правил, явища синонімії, омонімії, архаїзми тощо). Всі літературні мови, між іншим, також до певної міри є штучними, і це давно визнається філологами. Про церковно-слов'янську прийнято казати, що К-і-М створили саме літературну мову. Але ж створили, саме це я й мав на увазі. Як були конкретними авторами за конкретний час з певною метою створені есперанто, ідо, волапюк, новіаль, інтерлінгва, ро, сольресоль тощо тощо. Есперанто переважно на інтернаціоналізмах, які, у свою чергу, походять з латини та давньогрецької. А звичайні літературні мови авторів не мають, є лише вклад низки видатних постатей, кожної у свій час. В цьому й відмінність.
> 2) для якої нації КМ "стала рідною"? з контекста можна зрозуміти що для Росії.
Так, я мав на увазі, що зараз для Росії. Але прямо не сказав, бо не все ж так просто. В Московську Русь ми імпортували цю мову. Для нас вона теж була "рідною", хоча лише як книжна, для паперу.
> Але ж це зовсім не так. Певні запозичення з КМ=церковнослов'янської в російській мові є, але вони за обсягом менші, чим наприклад запозичення з української.
Структура сучасної російської мови значно ближча до церковно-слов'янської, ніж українська. Вона у багатьох випадках, саме у тих, коли на пам'ять легко приходить російський зворот чи словесна форма і важко підібрати український, стрункіша, алгоритмічніша за нашу, тим вона нас і б'є. Одні активні дієприкметники чого варті, ціла велетенська ахілесова п'ята.
Вимова російська ближча до давньо-церковно-слов'янської, ніж наша. Це другий молот по нашій мові. Тепер Москва раз-пораз шпиняє нас, що в Росії за канонічну була свого часу визнана саме тодішня київська ц/с мова, а раз так, то у Києві ісконно разгаварівалі па-русскі, тільки що не акали, звісно. Ну, зрештою, мені й самому цікаво, як все ж таки, але факт двох мов, народної і книжної, ще ніхто не спростував.
2005.09.13 | толя дейнека
Re: звідки дрова?
jz99 пише:> Так в тому ж то й справа, що базувалася. Всі штучні мови так і будуються. Беруться основи існуючих мов, максимально спрощуються (жорстко алгоритмізуються, відкидаються численні винятки з правил, явища синонімії, омонімії, архаїзми тощо).
це ви дуже добре написали, але бездоказово щодо КіМ і тому безпредметно.
> Всі літературні мови, між іншим, також до певної міри є штучними, і це давно визнається філологами.
так, штучними, або краще рукотворними - але на основі існуючої усної мови і письмових пам'яток.
> Про церковно-слов'янську прийнято казати, що К-і-М створили саме літературну мову. Але ж створили, саме це я й мав на увазі.
Ні, як вважається, вони переклали слов'янською Святе Євангеліє. Їхня місія схожа не на творців есперанто, а більша схожа на Мартіна Лютера, який переклавши письмо німецькою, заклав основи німецької мови. Як середньонімецький діалект Лютера став базовим для мови, так і македонська мова стала базовою для церковно-слов'янської.
> Як були конкретними авторами за конкретний час з певною метою створені есперанто, ідо, волапюк, новіаль, інтерлінгва, ро, сольресоль тощо тощо. Есперанто переважно на інтернаціоналізмах, які, у свою чергу, походять з латини та давньогрецької. А звичайні літературні мови авторів не мають, є лише вклад низки видатних постатей, кожної у свій час. В цьому й відмінність.
есперанто є мовою-посередником. Аналогічна функція церковно-слов'янської не доведена і для мене сумнівна. Скоріше її розповсюдженість пов'язана з авторитетом написаних на ній релігійних текстів.
> Так, я мав на увазі, що зараз для Росії. Але прямо не сказав, бо не все ж так просто. В Московську Русь ми імпортували цю мову. Для нас вона теж була "рідною", хоча лише як книжна, для паперу.
російська мова як слов'янська унікальна. Вона є бутербродом зі старо-слов'янської і західно-руських говірок, принесених з Пскова та України. Два її береги - це "брег" і "берег" і числені аналогічні дуалізми, але в побутовій вимові друга форма значно поширеніша, перша характерна для книжок та архаїки.
> Структура сучасної російської мови значно ближча до церковно-слов'янської, ніж українська. Вона у багатьох випадках, саме у тих, коли на пам'ять легко приходить російський зворот чи словесна форма і важко підібрати український, стрункіша, алгоритмічніша за нашу, тим вона нас і б'є. Одні активні дієприкметники чого варті, ціла велетенська ахілесова п'ята.
це пов'язано із тим, що при формалізації канона української мови 200-150 років тому за основу була взята усна вимова, а книжкова аисемність свідомо відсунута (російська поживилася і з того і з того, і тому вона більш штучна). Щодо стрункіша-алгоритмічніша - не певен. Така іюзія може скластися тому, що російською написано значно більше, "більше сказано", тобто (1)приходилося вирішувати більше практичних лінгвістичних задач і
(2)вона впливала на інші мови. В тому числі на таку репресовану, як українська.
> Вимова російська ближча до давньо-церковно-слов'янської, ніж наша.
на чому грунтуються ваші відомості про вимову у церковно-слов'янській? ан тому як читають молитву московські попи?
вимова церковно-слов'янська певно ближча до македонської, а чи ближча вона до української чи до російської - не беруся сулити.
> Це другий молот по нашій мові. Тепер Москва раз-пораз шпиняє нас, що в Росії за канонічну була свого часу визнана саме тодішня київська ц/с мова, а раз так, то у Києві ісконно разгаварівалі па-русскі, тільки що не акали, звісно. Ну, зрештою, мені й самому цікаво, як все ж таки, але факт двох мов, народної і книжної, ще ніхто не спростував.
книжна мова була пов'язана з церковною, от і все пояснення. Це два різні шари, досить автономні один від другого.
Зауважте, як саме читати написані букви, какону то ї нема. Ми нині читаємо "ять" як "і", росіяни як "є". Ми читаємо "е" та "и" по європейськи твердо, натомість росіяни чинають їх екстремально м'яко. І так далі. Досить щоб закласти відмінні фонетики.
Так що давайте не будемо некритично сприймати все те, що верзуть у Москві.
2005.09.13 | jz99
Re: звідки дрова?
Джерелоhttp://www.vechirka.kiev.ua/article.php?id_article=868&cy=2004&cm=05
Місія солунських братів полягала у тому, щоб зблизити Моравію та Візантію і дати змогу морав’янам молитися власною мовою.
Досі сперечаються, яку саме із двох давніх слов’янських абеток винайшов Кирило. Багато вчених вважає, що саме глаголицю. А кирилиця існувала перед тим. Ще коли Кирило був у Херсонесі (Корсуні), за свідченням одного із Житій, один русин показав йому Євангеліє і Псалтир, «руськими письменами писані». Брати переклали слов’янською мовою грецькі церковні книги, заклавши основи слов’янської писемності. Яка ж це мова? Вона значною мірою створена і відома як церковнослов’янська (старослов’янська), що була компромісом між македонською та мовою слов’ян Моравії, тобто ввібрала риси південнослов’янські та західнослов’янські. Коли послідовники Кирила і Мефодія перенесли свою діяльність до Болгарії, старослов’янська мова зазнала впливу і тамтешніх говірок. А із запровадженням християнства у Київській Русі вона проникла до східних слов’ян.
а це вже безпосередньо до subj гілки:
Кирило наполягав на праві кожного народу провадити богослужбу рідною мовою. Що сказав би він, довідавшись, що донині в церквах України накидають російську мову під виглядом церковнослов’янської? Зрештою, українська мова надається до розмови з Богом так само, як і будь-яка інша.
> Щодо стрункіша-алгоритмічніша - не певен. Така іюзія може скластися тому, що російською написано значно більше, "більше сказано", тобто (1)приходилося вирішувати більше практичних лінгвістичних задач і
> (2)вона впливала на інші мови. В тому числі на таку репресовану, як українська.
Гм, так от і не ілюзія ж, раз наша мова не мала можливості набути такої ж стрункості через (1) і (2).
Наприклад, вираз "дме вітер". Красиво звучить? А який інфінітив у цього слова? За сучасною граматикою, "ДУТИ"! Форми майбутнього часу також утворюються вже від "дути", а не… скажімо "дміти" (чому ні?). Віддієслівні іменники також від слова "дути": "вздуття живота" (чому не "надимання").
Або, скажімо, класичні казки. "Попелюшка". Якесь таке слово, наче як кволе й зів'яле. Якесь наче не наше. А чому? А тому що це калька з "золушка", яке з любов'ю утворене від "зола" і "девушка". Як м'яко й ніжно це звучить в рос. і як неприродно в нас, бо суфікс "шк" нашій мові непритаманний, за винятком хіба "ромашка". Чому б не переутворити ім'я на нашій основі ("дівчинка", "дівонька"), скажімо, "попелинка", "попелянка".
"Дюймовочка". Знову ж, "дюйм"+"девочка" або взагалі "очк" тому що така зменшувально-пестлива форма дитячих імен ("Вовочка", "Аллочка". Але ж у нас "Івасик", "Галюня"). Чому б у нас не "Дюймовонька"? Або "дівчинка-дюймівчинка" (за зразком "крихітка-хаврихітка" переклад з рос. "хаврошечка")
Про слово "Лускунчик" я взагалі мовчу, бо сором. Той пристрій для лузання горіхів зветься "горіховий дідок". Ну, не пасує така назва до драми, можна ж було переназвати за сюжетом, так часто робиться, скажімо, при прокаті фільмів в інших країнах, коли дається не калькований переклад, а у даній мові виразніший. (Наприклад, назва фільму "Як хвіст крутив собакою" в оригіналі "Wag the Dog" букв. переклад "Крути собакою" ніяк не назвеш вдалим)
>
> > Вимова російська ближча до давньо-церковно-слов'янської, ніж наша.
> на чому грунтуються ваші відомості про вимову у церковно-слов'янській? ан тому як читають молитву московські попи?
> вимова церковно-слов'янська певно ближча до македонської, а чи ближча вона до української чи до російської - не беруся сулити.
>
Пробував шукати відповіді в літературі. Нашій, не московській
> Так що давайте не будемо некритично сприймати все те, що верзуть у Москві.
На тому й порішили
2005.09.14 | толя дейнека
Re: звідки дрова?
jz99 пише:> Досі сперечаються, яку саме із двох давніх слов’янських абеток винайшов Кирило. Багато вчених вважає, що саме глаголицю. А кирилиця існувала перед тим. Ще коли Кирило був у Херсонесі (Корсуні), за свідченням одного із Житій, один русин показав йому Євангеліє і Псалтир, «руськими письменами писані».
ви вважаєте що на основі "одного із житіїв" слід робити беззаперечні висновки? Як на мене, для цього необхідно з десяток незалежних документальних свідчень. "одне з житій" - це на рівні одна баба казала, коли і ким ті житія писалися? Та й просто спитати: так в Корсуні чи Херсонесі був Кирило - хто відповість?
> Брати переклали слов’янською мовою грецькі церковні книги, заклавши основи слов’янської писемності. Яка ж це мова? Вона значною мірою створена і відома як церковнослов’янська (старослов’янська), що була компромісом між македонською та мовою слов’ян Моравії, тобто ввібрала риси південнослов’янські та західнослов’янські. Коли послідовники Кирила і Мефодія перенесли свою діяльність до Болгарії, старослов’янська мова зазнала впливу і тамтешніх говірок. А із запровадженням християнства у Київській Русі вона проникла до східних слов’ян.
свобода польоту безмежна, аж до знесилення.
щоб робити висновки, що КіМ це тодішнє слов'янське есперанто, треба:
1) - а) зразки тодішньої македонської писемності і дуже бажано зразки усно речі
- б) те ж саме для моравської
- в) те ж саме для болгарської
2) зразки писемності КіМ
наскільки я розумію, нічого з переліченого в нас не має, крім хіба що значно пізніші передруки КіМ 16 ст. ну і "Пісні короля Вацлава" - фальсифікат 19 ст.
фактичного матеріалу нема, а думка гуляє лінгвістикою, географією і часами.
> > Щодо стрункіша-алгоритмічніша - не певен. Така іюзія може скластися тому, що російською написано значно більше, "більше сказано", тобто (1)приходилося вирішувати більше практичних лінгвістичних задач і
> > (2)вона впливала на інші мови. В тому числі на таку репресовану, як українська.
> Гм, так от і не ілюзія ж, раз наша мова не мала можливості набути такої ж стрункості через (1) і (2).
ці питання краще обговорювати на "Мові", бо треба краще зрозуміти, що ми маємо розуміти наприклад під "стрункістю".
> Наприклад, вираз "дме вітер". Красиво звучить? А який інфінітив у цього слова? За сучасною граматикою, "ДУТИ"! Форми майбутнього часу також утворюються вже від "дути", а не… скажімо "дміти" (чому ні?). Віддієслівні іменники також від слова "дути": "вздуття живота" (чому не "надимання").
"дме вітер" це з тих часів словотвору, що я полюбляю. Цей словотвір не лянає в прокрустово ложе сьогоднішніх норм, зафіксованих в підручниках від академікі. Але від того він не стає гіршим, навпаки - він набагато кращий. Це і є ядро мови, її перші спрямовуючі паростки. Так само ми маємо дивуватися "йти-йшов-пішов" "їжа-їсти-їв" і так далі.
> Або, скажімо, класичні казки. "Попелюшка" "Дюймовочка" "Лускунчик"
всі ці "класичні казки" - 19 ст., тобто час прямої заборони української мови, перелічені словотвори є свідченням тортур.
> > вимова церковно-слов'янська певно ближча до македонської, а чи ближча вона до української чи до російської - не беруся сулити.
> Пробував шукати відповіді в літературі. Нашій, не московській
ви розумієте, що про неупередженість, не те що наукову об'єктивність, цього джерела говорити не доводиться? Спробуйте напочаток відшкрябати 300-річне нашарування московського патріархату.
2005.09.14 | jz99
Re: звідки дрова?
толя дейнека пише:> ви вважаєте що на основі "одного із житіїв" слід робити беззаперечні висновки? Як на мене, для цього необхідно з десяток незалежних документальних свідчень. "одне з житій" - це на рівні одна баба казала, коли і ким ті житія писалися?
Хіба ж беззаперечні? Якраз щодо цього міфу про руські письмена у Херсонесі/Корсуні, то я не чув, щоб хтось серйозно сприймав його як беззаперечний доказ. І я також на нього зовсім не покладаюся, лише для себе залишаю певну імовірність, що це може бути правда, але хотілося б знати, що ж там було насправді (і не лише там
> Та й просто спитати: так в Корсуні чи Херсонесі був Кирило - хто відповість?
Тобто Ви маєте на увазі сучасний Корсунь-Шевченківський? Думка цікава, але http://korsun.ic.ck.ua" Корсунь засновано 1032 р. А Херсонес просто мав нашу назву Корсунь, тому й згадують так його подвійною назвою. Але це вже я не шукатиму обгрунтувань, бо саме цей факт поки що мене не зачіпає, правда то чи ні
> свобода польоту безмежна, аж до знесилення.
Тим політ і привабливий
> щоб робити висновки, що КіМ це тодішнє слов'янське есперанто, треба:
> 1) - а) зразки тодішньої македонської писемності і дуже бажано зразки усно речі
> - б) те ж саме для моравської
> - в) те ж саме для болгарської
> 2) зразки писемності КіМ
> наскільки я розумію, нічого з переліченого в нас не має, крім хіба що значно пізніші передруки КіМ 16 ст. ну і "Пісні короля Вацлава" - фальсифікат 19 ст.
> фактичного матеріалу нема, а думка гуляє лінгвістикою, географією і часами.
Гаразд, я робив порівняння з есперанто, виходячи з тієї ролі, яку мала ц/с мова саме на наших теренах. Мабуть, справді, для різних народів вона була відмінною за близькістю до рідної мови. Лінгвісти доводять (я їм вірю
характеру мимовільних помилок переписувачів стародавніх текстів. У них проскакували слівця і граматичні форми, які можна пояснити лише впливом усної мови, бо мають аналогії в сучасній живій мові. Я вважаю, це дійсно ефективний метод, на який можна покладатися (статистично, звичайно, тобто коли беруться до уваги типові, поширені описки чи свідомі стильові прийоми). Так от, раз це факт, що ц/с мову ми отримали як другу, і що вона так і не зрослася з нашою народною, а залишилася ізольованою, то я й взяв на себе сміливість зробити порівняння її з есперанто. Але ж я й не ототожнював їх, я казав "своєрідне есперанто", це просто аналогія, кут зору.
> ці питання краще обговорювати на "Мові", бо треба краще зрозуміти, що ми маємо розуміти наприклад під "стрункістю".
На жаль, часу нема. Треба ж і працювати
> > Пробував шукати відповіді в літературі. Нашій, не московській
> ви розумієте, що про неупередженість, не те що наукову об'єктивність, цього джерела говорити не доводиться? Спробуйте напочаток відшкрябати 300-річне нашарування московського патріархату.
Я довіряю авторам. Приміром, та книга, про яку я казав (ось притяг з дому
Леся Біленька-Свистович -- філолог-славіст, викладач польської і церковнослов'янської мови Львівської семінарії та академії Київського Патріархату.
Наталія Рибак -- філолог-славіст, викладач української та церковнослов'янської мов Львівської богословської академії і Львівського музично-богословського училища.
Щоправда, на ці регалії я звертав увагу в останню чергу, лише випадково помітивши. Багато чого про позицію і кваліфікацію автора видно з того, що він каже і як. І як це перегукується з почутим з інших джерел. Зокрема придбав я цю книжку саме тому, що там підкреслюється явище національних редакцій (ізводів) ц/с мови (сербська, українська, російська тощо) і ставиться мета показати українську.
2005.09.14 | толя дейнека
Re: книжкова-устна
з написаним погоджуюсь або приймаю до уваги.щодо розподілу на книжковий та усний варіанти мови можливі наступні варіанти.
1. звісно, мови складаються із мозаїки діалектів, що поступово перетікають один і одний. Без системної освіти ступінь роздробленості на діалекти значно більший ніж зараз і загалом не існує "єдиного правильного".
І тут виникає певний подвижник чи навіть школа і починають творити тексти. Ці тексти зрозумілі для певної кількості сусідніх діалектів - якщо книжки стають авторитетними, то для цих діалектів мова книжок стає "книжковою". Можливо надалі вона стане точкою кристалізації для "літературної мови"
2. Можливий ще один варіант утворення дуалізму "книжкова-усна мова", пов'язаний саме з Св'ященим Письмом. Письмо має властивості сакрального тексту - тобто його не можна міняти. За декілька століть після написання тексту усна мова відходить від мови, зафіксованій у текстах, ось і маємо окрему "книжкову мову".
Тут навіть можливі додаткові ускладнюючі варіанти. Як відомо, багато писемностей виникають спочатку у вигляді лише приголосних без голосних букв (і навіть без розподілу слів). Читати такий текст можна лише спираючись на традицію. На певному етапі з'являється потреба і усвідомлення розставити голосні букви. І в існуючий текст вони вставляються - ясно на основі певного діалекту. І текст, колись спільний для східних русинів і південих македонців, стає вже македонським.
Корсунь-Херсонес. Корсунь це звичайно слов'янський варіант назви Херсонес. Найменування нового міста назвою існуючого - поширена практика, згадати скільки є Новоградів-Неаполів чи Володимирів. А от в якому саме Корсуні легендарно був легендарний Кирило - це питання для мене неоднозначне. Датування 800-роками є також суто легендарним, а чи міг Кирило в кримському Херсонесі тоді віднайти слов'ян та ще й з книгами? Чи не природніше йому було те зробити в Корсуні на Дніпрі, в межах історичної Русі.
Якщо не помиляюся, в оповідках про хрещення Русі Письмо взагалі не згадується: Володимир Красне Сонечко погодився на християнство чисто за красою богослужіння.
2005.09.13 | SpokusXalepniy
Нi, це не так.
jz99 пише:> Кирило з Мефодієм створили штучну мову, своєрідне есперанто для слов'ян. Як же вдало у них це вийшло. Чого історія направді не знала, так це те, що штучна мова стала рідною для цілої нації і почала нищити довколишні природні мови.
Вони зробили тiльки азбуку - фонетичнi знаки, за допомогою яких можно фiксувати МОВУ на носiї (наприклад, на бумазi). Бiльш - нiчого. Просто словянськи мови дуже близьки, i тому алфавiт дуже схожий. Наприклад, за допомогою руського алфавiту до 1918 року можна було передавати всi звуки малоросiйскої мови. Згадайте як Щевченко в Санкт-Петербурзi публiкував свої вiрши. Все було бiльш менш правильно надруковано.
Стосовно Кирила i Мефодiя, то вченi i зараз не впевненi автором чого вони були - кирилiцi, чи глаголiци. Це два типа рiзних значкiв. Схоже, що всеж таки кирилiца була сконструйована саме Кирилом, бо схожа на давньо-грецьку письмовiсть (Кирил був македонського походження, де широко популярна була саме грецька). Але є багато свiдчень, що вони впровадили саме глаголiцу. З допомогою цих значкiв було написано багато чого до древньо-славянської.
Таким чином, вони навчили славян писати, а не "мовити". Бо... якщо нема чого мовити, то нема чого й записувати.
2005.09.13 | jz99
Re: Нi, це не так.
SpokusXalepniy пише:> Вони зробили тiльки азбуку - фонетичнi знаки, за допомогою яких можно фiксувати МОВУ на носiї (наприклад, на бумазi). Бiльш - нiчого.
В принципі, так, головне те, що вони створили саме письмо, писемну мову. Але не лише це. Вони "запгрейдили" лексику, ввели багато запозичень з давньогрецької для нових церковних понять.
> Просто словянськи мови дуже близьки, i тому алфавiт дуже схожий.
Словянськи мови дуже близькі, і тому К-і-М зробили писемний алфавіт один на всіх. Кодову таблицю
>
> Стосовно Кирила i Мефодiя, то вченi i зараз не впевненi автором чого вони були - кирилiцi, чи глаголiци. Це два типа рiзних значкiв. Схоже, що всеж таки кирилiца була сконструйована саме Кирилом, бо схожа на давньо-грецьку письмовiсть (Кирил був македонського походження, де широко популярна була саме грецька). Але є багато свiдчень, що вони впровадили саме глаголiцу. З допомогою цих значкiв було написано багато чого до древньо-славянської.
Вони начебто є авторами і того, й іншого. І глаголиця могла бути ними створена навіть раніше за кирилицю. Глаголицю вони використовували, коли їх почали переслідувати.
>
> Таким чином, вони навчили славян писати, а не "мовити". Бо... якщо нема чого мовити, то нема чого й записувати.
Ет!
2005.09.13 | xobbit
пропоную заборонити продаж КМ в Україні...
до отримання офіційних вибачень за спробу втручання у справи суверенної державиХто даси контакти мін. закордонних справ?
ПС
А щодо реальних братів - так, їх мутанта було спробував реформувати Пушкін та й так і лишився єдиним російським поетом-націоналістом...
2005.10.07 | Оk
Re: Продавження акції в ПАРЕ
07:10:05ПАСЕ обсуждает украинский языковой вопрос
Вице-президент Парламентской Ассамблеи Совета Европы, председатель Комитета по международным делам Государственной думы Российской Федерации Константин Косачев надеется, что власть Украины согласится сделать русский язык официальным. Об этом он заявил сегодня во время пресс-конференции в Страсбурге.
По словам Косачева, „Россия сейчас реагирует на эмоции русскоязычного населения в Украине”. В частности, он сказал, что в Крыму происходили демонстрации, которые носили “массовый характер”.
Он выразил надежду, что "в конце концов, украинское руководство согласится сделать русский язык официальным”.
Косачев также напомнил, что председатель украинского парламента Владимир Литвин во время своего выступления в ПАСЕ 6 октября также не исключил решения этого вопроса, передает «УНИАН».
Как сообщалось, 5 октября российская делегация в Парламентской Ассамблее Совета Европы в ходе обсуждения доклада о мониторинге обязательств Украины заявила, что положение с русскоязычными школами в Украине ухудшилось. По словам представителя российской делегации Веры Оськиной, "наблюдается ухудшение прав русскоязычного населения на фоне украинизации школ". По ее мнению, "такие шаги украинского руководства идут вразрез с международными обязательствами Киева и не соответствуют конституционным нормам".
"Особую обеспокоенность вызывает решение властей Крыма перевести преподавание на украинский язык", - заявила также российский депутат. Кроме того, по ее словам, Москва обеспокоена решением местной власти вести делопроизводство на украинском языке. По мнению Оськиной, подобные решения не способствуют развитию двусторонних отношений.
6 октября, выступая на заседании Парламентской Ассамблеи Совета Европы в Страсбурге, председатель Верховной Рады Украины Литвин выразил убеждение, что украинские политики не должны политизировать языковой вопрос в Украине.
Он напомнил, что Верховная Рада Украины приняла Хартию европейских языков национальных меньшинств, в которой четко определены права русскоязычного населения. Литвин также напомнил, что в Конституции Украины особо выделена роль и назначение русского языка, поэтому он считает неактуальным языковой вопрос. "Политики не должны политизировать эту тему, особенно накануне парламентских и президентских выборов", - сказал Литвин.
Председатель ВР также высказался за то, что необходимо разобраться с понятиями “официальный” и “государственный язык” перед тем, как вообще обсуждать этот вопрос.
Источник :forUm
2005.10.08 | Роман ShaRP
Юродиві. Не звертайте уваги.
Ще під час "полювання" km.ru на бібліотеку Мошкова та інші онлайн-бібліотеки, стало зрозуміло, що це suxx та must die.Напевне, це якийсь піар-хід, намагання набрати популярності. Сподіваюся, не вдасться.