Причина владної кризи.
09/13/2005 | Анатоль
Кілька місяців тому в дописі під назвою "Хто буде лідером опозиції? Тимошенко чи Ющенко?" (до речі, затроленого) я писав, що конституційна реформа є міною сповільненої дії, закладеною під владу.
І вона обовязково приведе до боротьби між командами Ющенка і Тимошенко. Що ця міна зруйнує коаліцію Ющенко - Тимошенко. І на виборах вони будуть по різні сторони барикад.
Все це дуже очевидно.
Але, дивлячись на реакцію людей щодо останніх подій, бачу повне нерозуміння ситуації.
Говорять про те, хто хорощий, хто поганий, а хто дуже поганий.
А справа зовсім не в цьому.
Питання в тому, хто буде реально при владі після березня 2006.
А реальні владні повноваження будуть в того, в кого буде більшість в парламенті.
Ющенко покладав надії на спільний виборчий список, в якому він мав би більшість.
(Це була його помилка. Потрібно було умовою Юліного премєрства ставити спільну партію, бо навіть підписання Юлею списку в січні не гарантувало б, що вона не порве його в жовтні.)
Тимошенко не казала ні да, ні ні, прибирала все до своїх рук, піарила себе і мочила Ющенка (чужими руками).
Політики, здатні оцінити тенденції, стали робити ставки на Тимошенко.
Саме цим пояснюється чергова зміна курсу "правдолюба" Зінченка.
Юля пішла б на розрив з Ющенком трохи пізніше (вимагала б паритету в списках).
Події прискорило намагання Тимошенко прибрати до рук "Інтер". ("феросплави", це лише крок в багатоходівці для цього).
Навіть якби і Ющенко, і Тимошенко, і їхні команди були білі і пухнасті, всерівно в умовах конституційної реформи вони обовязково повинні були порвати. Єдиний можливий вихід був, або обєднати команди, або комусь з них змиритись на другу роль.
Отже, до весни 2006 в опозиції Тимошенко. (А після?)
Добре це чи погано?
Я думаю добре.
Хай краще конкурують за владу Ющенко і Тимошенко, ніж Янукович і Медведчук.
Ющенко буде консервативно-ліберальним крилом в політиці, А Тимошенко лівим. (Боюсь тільки, що янучари, комуністи і соціалісти з цим не погодяться).
Поскільки тепер питання хто кращий, а хто гірший, і за кого голосувати стає злободенним, вискажу деякі міркування про плюси і мінуси обох Ю.
Плюси Ющенка.
Патріот. Інтереси України для нього не пустий звук. Зважена ліберальна позиція. Чесний.
Мінуси.
Говорити не вміє.
Не подобається мені, що він Кучму прикриває. Хоча, по великому рахунку, це не сама важлива проблема для України.
Не подобається його "сімейність". Дітей тягне на майдан. Вважає нормальним, що син користується незаслуженими, незаробленими благами.
Не подобається мені його агресивна набожність.
Плюси Тимошенко.
Ясно і переконливо виражає думки. Дуже наполеглива і цілеспрямована. Смілива і амбітна. Організатор.
Мінуси.
Популістка. Інтриганка. Волюнтаристка. Нечесна, говорить не те, що є, а що їй хотілося б.
Україна для неї не самоціль, а лише засіб для реалізації своїх амбіцій.
Подивимось різницю між обома на конкретному прикладі. Реприватизація.
Ющенко.
Перегляду підлягають три десятки визначених підприємств. Основна форма перегляду - доплата.
Це забезпечує економічну стабільність, але не задовольняє почуття справедливості в народу.
Тимошенко.
Перегляду підлягають тисячі підприємств. Список відкритий. Можуть попасти в список всі, де були порушення.
Що це дає?
Популярність і любов народу. Всі раді, коли жирних котів проти шерсті.
Притік в партію і фракцію жирних котів, які хочуть дружити з владою.
Погіршення економічної ситуації. Не впевнені в майбутньому жирні коти стараються рятувати свою власність, а не вкладати в розвиток. Продають, вивозять, ховають, збавляють оберти. Спокійніше не укладати договорів, робити вигляд погіршення ринкової конюнктури і зменшення привабливості свого бізнесу.
А що хочемо ми? Соціалістичної справедливості, чи капіталістичної стабільності?
Скоро вибирати.
І вона обовязково приведе до боротьби між командами Ющенка і Тимошенко. Що ця міна зруйнує коаліцію Ющенко - Тимошенко. І на виборах вони будуть по різні сторони барикад.
Все це дуже очевидно.
Але, дивлячись на реакцію людей щодо останніх подій, бачу повне нерозуміння ситуації.
Говорять про те, хто хорощий, хто поганий, а хто дуже поганий.
А справа зовсім не в цьому.
Питання в тому, хто буде реально при владі після березня 2006.
А реальні владні повноваження будуть в того, в кого буде більшість в парламенті.
Ющенко покладав надії на спільний виборчий список, в якому він мав би більшість.
(Це була його помилка. Потрібно було умовою Юліного премєрства ставити спільну партію, бо навіть підписання Юлею списку в січні не гарантувало б, що вона не порве його в жовтні.)
Тимошенко не казала ні да, ні ні, прибирала все до своїх рук, піарила себе і мочила Ющенка (чужими руками).
Політики, здатні оцінити тенденції, стали робити ставки на Тимошенко.
Саме цим пояснюється чергова зміна курсу "правдолюба" Зінченка.
Юля пішла б на розрив з Ющенком трохи пізніше (вимагала б паритету в списках).
Події прискорило намагання Тимошенко прибрати до рук "Інтер". ("феросплави", це лише крок в багатоходівці для цього).
Навіть якби і Ющенко, і Тимошенко, і їхні команди були білі і пухнасті, всерівно в умовах конституційної реформи вони обовязково повинні були порвати. Єдиний можливий вихід був, або обєднати команди, або комусь з них змиритись на другу роль.
Отже, до весни 2006 в опозиції Тимошенко. (А після?)
Добре це чи погано?
Я думаю добре.
Хай краще конкурують за владу Ющенко і Тимошенко, ніж Янукович і Медведчук.
Ющенко буде консервативно-ліберальним крилом в політиці, А Тимошенко лівим. (Боюсь тільки, що янучари, комуністи і соціалісти з цим не погодяться).
Поскільки тепер питання хто кращий, а хто гірший, і за кого голосувати стає злободенним, вискажу деякі міркування про плюси і мінуси обох Ю.
Плюси Ющенка.
Патріот. Інтереси України для нього не пустий звук. Зважена ліберальна позиція. Чесний.
Мінуси.
Говорити не вміє.
Не подобається мені, що він Кучму прикриває. Хоча, по великому рахунку, це не сама важлива проблема для України.
Не подобається його "сімейність". Дітей тягне на майдан. Вважає нормальним, що син користується незаслуженими, незаробленими благами.
Не подобається мені його агресивна набожність.
Плюси Тимошенко.
Ясно і переконливо виражає думки. Дуже наполеглива і цілеспрямована. Смілива і амбітна. Організатор.
Мінуси.
Популістка. Інтриганка. Волюнтаристка. Нечесна, говорить не те, що є, а що їй хотілося б.
Україна для неї не самоціль, а лише засіб для реалізації своїх амбіцій.
Подивимось різницю між обома на конкретному прикладі. Реприватизація.
Ющенко.
Перегляду підлягають три десятки визначених підприємств. Основна форма перегляду - доплата.
Це забезпечує економічну стабільність, але не задовольняє почуття справедливості в народу.
Тимошенко.
Перегляду підлягають тисячі підприємств. Список відкритий. Можуть попасти в список всі, де були порушення.
Що це дає?
Популярність і любов народу. Всі раді, коли жирних котів проти шерсті.
Притік в партію і фракцію жирних котів, які хочуть дружити з владою.
Погіршення економічної ситуації. Не впевнені в майбутньому жирні коти стараються рятувати свою власність, а не вкладати в розвиток. Продають, вивозять, ховають, збавляють оберти. Спокійніше не укладати договорів, робити вигляд погіршення ринкової конюнктури і зменшення привабливості свого бізнесу.
А що хочемо ми? Соціалістичної справедливості, чи капіталістичної стабільності?
Скоро вибирати.
Відповіді
2005.09.13 | толя дейнека
Re: консервативний лібералізм
класично, консерватори і ліберали - дві партії з двома ідеологіями, що змагаються за владу у західних протестанських демократіях. Консерватизм- ідеологія землевласників і селян. Лібералізм - ідеологія банкірів.Говорити про консервативний лібералізм це приблизно те саме, що Брежнєву розказувати про капіталістичний соціалізм.
Тому скоріше в наших умовах консервативний лібералізм - це є просто константацією відсутністі власної позиції, згода з півслова сприймати будь-які вітри, що дмуть з Заходу, хоч тобі ліберальні, хоч консервативні.
Консерва, коротше.
2005.09.13 | Анатоль
Re: консервативний лібералізм
толя дейнека:>класично, консерватори і ліберали - дві партії з двома ідеологіями
Термін "консервативний" я застосував в значенні як протилежність волюнтаризму.
В значенні - провірений світовою практикою. В протилежність експериментаторству.
Термін "ліберальний" в звичайному значенні економічних і політичних свобод.
В протилежність соціалістичному і авторитарному.
Тому тут консервативний лібералізм протиставляється волюнтаристському, авторитарному соціалізму лукашенківського типу.
2005.09.14 | толя дейнека
Re: консервативний лібералізм
ваше кволе і безідейне пояснення ще раз засвідчує, що ви готові стояти з відкритим ротом і споживати будь-що, що вам вкладають в рота. Разом з Ющенком, великим ідеологом.Лібералізм - ням-ням.
Консерватизм - ням-ням.
Лібералізм, про який ви говорите - це не абстрактні "економічні і політичні свободи", а це цілком конкретна свобода: безперешкодний доступ так званих "міжнародних інвесторів" до багатств країни в свобода висмоктивати всі соки до своїх офшорів.
Консерватизм ваш як противага "волюнтаризму" і "експерементаторству" взагалі мало підлягає коментарям. "Волюнтаризм" це скоріше просто лайка, а аж ніяк не змістовна політична течія.
ви заговорили про лукашенка, добре, давайте порівняймо, тільки без голослівних гасел, а на основі тверезих цифр
ВВП Білорусі зріс з 1992р до 2004 на 29,6% (причому почав він рости саме за Лукашенка, до того був спад)
В Україні за той же час падіння -26%
(джерело http://www.cisstat.com/rus/macro02.htm)
отож ми маємо, що при однакових початкових умовах ми живемо зараз майже вдвічі бідніше за білорусів. Все тільки тому, що Лукашенко рішуче дав по безсоромним рукам "міжнародних інвесторів"-павуків, а ми жуємо соплі.
Для подвльшої картини: від'ємний ріст населення в Білорусі -0,09%, в нас -0,63% - відчуйте різницю.
Ліберально-лібералістичні тренди вимагають згортання соціальних програм, тобто здешевлення і коммерціалізація освіти, охрони здоров'я, грабунок соціальних пенсій і трудових заощаджень громадян. Ну і що, слухати цих негідників?
Ці ж тренди примушують нас до системної купівлі відчизняної політики і політиків тими ж зажерливими павуками, ну ви і тут погоджуєтеся?
2005.09.13 | alekskuz
Re: Причина владної кризи.
Анатоль пише:> Подивимось різницю між обома на конкретному прикладі. Реприватизація.
> Ющенко.
> Перегляду підлягають три десятки визначених підприємств. Основна форма перегляду - доплата.
> Це забезпечує економічну стабільність, але не задовольняє почуття справедливості в народу.
>
> Тимошенко.
> Перегляду підлягають тисячі підприємств. Список відкритий. Можуть попасти в список всі, де були порушення.
> Що це дає?
> Популярність і любов народу. Всі раді, коли жирних котів проти шерсті.
> Притік в партію і фракцію жирних котів, які хочуть дружити з владою.
> Погіршення економічної ситуації. Не впевнені в майбутньому жирні коти стараються рятувати свою власність, а не вкладати в розвиток. Продають, вивозять, ховають, збавляють оберти. Спокійніше не укладати договорів, робити вигляд погіршення ринкової конюнктури і зменшення привабливості свого бізнесу.
>
> А що хочемо ми? Соціалістичної справедливості, чи капіталістичної стабільності?
> Скоро вибирати.
Значит делить будем "по справедливости"
Эти трое не нравятся тогда пусть откупаются,и зачем нам суд,суды нам не нада.И такой путь приведет к стабильности?Такой путь решения данной проблемы имеет четкое определение "ПО ПОНЯТИЯМ"
2005.09.14 | Volodimir_V
Re: Причина владної кризи.
якби юля, це все зробила "швидко", та чітко то плюс, а як вона почала каламутити воду і ловити рибку для себе в результаті чого Україна програла.Інтереси держави понад усе, що ми отримали завдяки юліної реприватизації?