09/30/2005 | Мінор

Жахливий випадок, який стався з нашою колегою, ставить перед новою владою старі питання - коли буде реформоване МВС, коли українці будуть відчувати себе захищеними? Виглядає, що у МВС відмовили у порушенні справи, тільки тому, що Мері залишилась жива!


Запитання І-Репортера: Наш колега, який часто пише на кримінальну тематику, сказав нам учора ввечері, що кримінальну справу за фактом нападу на тебе таки порушено?

Відповідь Мері Мицьо: Поки що не має ніякого офіційного підтвердження, що вона порушена. Спочатку мене повідомили треті особи, яких я не буду називати, які зацікавилися моєю проблемою, що кримінальну справу таки порушено у Шевченківському райвідділі міліції. Але коли мої представники звернулися туди, то їм відповіли, що кримінальної справи немає. Тобто офіційного підтвердження немає.


- Чи ти маєш якісь підозри – хто нападник, кому ти могла перейти дорогу, чи пов‘язано це з професійною діяльністю журналіста?

- Я думаю, щодо журналістської діяльності то навряд-чи. Можливо щодо моєї діяльності, як директора правової програми захисту журналістів «Айрекс Про Мідіа», але я не сказала б, що ми займалися якимись скандальними справами. Можливо хто думає, що мені відомо більше, ніж я насправді знаю про щось.


- Коли стався напад - ввечері, вранці чи серед білого дня?

- Це сталося в першій годині по полудню, тобто о 13:00.


- Боже мій, і ніхто з сусідів не вийшов на шум?

- Я кричала, як скажена! Ніхто не вийшов. Одна сусідка мені пізніше сказала, що вона чула, але треба пам‘ятати, що майже всі мої сусіди довкола є пенсіонери, то вони самі могли боятися. А після нападу, який тривав хвилини дві, вони мені сказали, що вибігли, але вже нічого не бачили.


- Чи ти встигла помітити, хто це міг бути. Це був чоловік?

- Це був чоловік такого низького зросту. Коли я відкрила двері, моє перше питання, яке промайнуло, - що тут бомж робить під моїми дверима. А за дві секунди він мене вдарив кам‘яною плитою. Мене врятувало лише те, що маючи добру реакцію в момент удару я почала відхилятися і плита не влучила туди, де він цілив. Якби він влучив, туди, куди він хотів, то він мене легко міг би вбити! До речі мені сказали, що порушили кримінальну справу за хуліганство – мені здається це надто м‘яко – це був замах на вбивство.


- Можеш повідомити ще якісь подробиці?

- Так. По-перше, він стояв і чекав мене під моїми дверима, а я з хати ніколи не виходжу в цей час. Може він побачив через вікна, що я збираюсь на вулицю. По-друге, після того як він мене вдарив – він намагався запхати мене назад у квартиру і дуже намагався закрити за собою двері. А я доклала всіх зусиль, щоб він не міг зачинити двері. Можливо він мене продовжував бити – я не пам‘ятаю. І коли я перейшла поріг і вже моє тіло було не у квартирі, він тоді втік.


- Що це може означати, що він хотів пограбувати квартиру?

- Я думаю він хотів мене вбити і зробити це у квартирі, щоб ніхто з сусідів не чув за важкими броньованими дверима.


- Чи були якісь погрози на твою адресу останнім часом?

- Погрози? Ні – ніяких погроз я не отримувала.


- Ти напевне знаєш, якби себе поводила американська поліція у такому випадку...

- Мене вражає причина, через яку мені відмовили у порушенні кримінальної справи - через відсутність підстав! Всі тут на сайті бачать мої фотокартки – так от деякі люди сказали, що я сама це все організувала, сама себе вдарила кам‘яною плитою і облила кров‘ю!


- Ми говорили учора з адвокатом по кримінальному праву і він підтвердив, що наша міліція доволі часто відмовляє у таких випадках, просто вигадуючи причини, мовляв немає трупу – немає проблеми.

- Вони дбають лише про одне – щоб їхня статистика розкриття злочинів була добра. Вони порушують тільки тоді, коли знають, що обов‘язково розкриють порушену справу.


- Тримайся! Дякую за інтерв‘ю.