Приєднуйтесь
10/02/2005 | Михаил Волошин
Сегодня отправил на электронный адрес МЗС (press@mfa.gov.ua) такое вот письмо:
Звернення до Міністра закордонних справ України Тарасюк.Б.І.
Шановний пане Міністр.
Усім в Україні відомо про ганебний порно-фільм депутата Госдуми РФ Алєксєя Мітрофанова під назвою „Юля”. Ніхто не переховував, що це фільм про нашого на сьогоднішній день вже екс-прем’єра Юлію Тимошенко. Взагалі-то дивно, що Ваше відомство ніяк не зреагувало на те, що ображають нашу державу, Україну. Але зараз навіть не про це.
Переглядаючи інтернет, на сайті „Оглядач” за 26.09.2005 я натрапив на репортаж Віктора Тимошенка з прим’єри цієї стрічки. Наведу уривок, який не лишив мене байдужим:
...
Затем Юля встала на колени перед Мишей и закатив глаза:
- "Мыша, щас тоби сподобаеться!"
Мыше сподобалось. Как герой низкопробной порнухи, он закатывал глаза к потолку и сладостно стонал.
- "Видчуваю энэргэтыку Майдана" - заколдованно повторял "человек, похожий на президента Грузии".
...
„Відчуваю енергетику Майдана...” – ці слава ображають вже не якось абстрактно - „за прем’єра” – вони ображають особисто мене. Так, я не був на києвському Майдані в часи Помаранчевої революції, але у мене був свій особистий Майдан. На робочому місці. І не менш складний. І навіть по той бік барикад у кожного був свій Майдан. Більший чи менший. Цей російський депутат принижує мене, як громадянина України, що піднявся разом з багатьма на захист своїх прав.
Якби це був простий громадянин, то ніяких би питань не виникло – збоченців у світі вистачає. Але він депутат Російської Федерації, голоси за якого віддав не один мільйон російських громадян. А це означає, що він їх представник.
Я розумію, що мій лист вряд чи спонукає Ваше міністерство до офіційної ноти з вимогою до Російської Федерації вибачитись на державному рівні. Але Вам слід знати і ось що: якщо вже Росія вважає зневагу до інших народів нормою повсякденного життя, то я лишаю за собою право сіяти серед своїх близьких та друзів зневагу до російських громадян і взагалі до Росії, як суверенної держави. Так, це не по-християнськи і неправильно. Але у мене є гідність. І я поки ще громадянин української держави, яка не дбає про захист цієї гідності. Тому я мушу захищати себе сам.
З повагою, громадянин України Михайло Волошин
Одеса, hbmisha@sky.od.ua
Кто испытывает нечто подобное и есть желание чуть потревожить спокойную жизнь нашего Министра закордонных справ - присоединяйтесь. Черкните хоть пару слов - человеку все же приятно будет, что о нем еще помнят...
Звернення до Міністра закордонних справ України Тарасюк.Б.І.
Шановний пане Міністр.
Усім в Україні відомо про ганебний порно-фільм депутата Госдуми РФ Алєксєя Мітрофанова під назвою „Юля”. Ніхто не переховував, що це фільм про нашого на сьогоднішній день вже екс-прем’єра Юлію Тимошенко. Взагалі-то дивно, що Ваше відомство ніяк не зреагувало на те, що ображають нашу державу, Україну. Але зараз навіть не про це.
Переглядаючи інтернет, на сайті „Оглядач” за 26.09.2005 я натрапив на репортаж Віктора Тимошенка з прим’єри цієї стрічки. Наведу уривок, який не лишив мене байдужим:
...
Затем Юля встала на колени перед Мишей и закатив глаза:
- "Мыша, щас тоби сподобаеться!"
Мыше сподобалось. Как герой низкопробной порнухи, он закатывал глаза к потолку и сладостно стонал.
- "Видчуваю энэргэтыку Майдана" - заколдованно повторял "человек, похожий на президента Грузии".
...
„Відчуваю енергетику Майдана...” – ці слава ображають вже не якось абстрактно - „за прем’єра” – вони ображають особисто мене. Так, я не був на києвському Майдані в часи Помаранчевої революції, але у мене був свій особистий Майдан. На робочому місці. І не менш складний. І навіть по той бік барикад у кожного був свій Майдан. Більший чи менший. Цей російський депутат принижує мене, як громадянина України, що піднявся разом з багатьма на захист своїх прав.
Якби це був простий громадянин, то ніяких би питань не виникло – збоченців у світі вистачає. Але він депутат Російської Федерації, голоси за якого віддав не один мільйон російських громадян. А це означає, що він їх представник.
Я розумію, що мій лист вряд чи спонукає Ваше міністерство до офіційної ноти з вимогою до Російської Федерації вибачитись на державному рівні. Але Вам слід знати і ось що: якщо вже Росія вважає зневагу до інших народів нормою повсякденного життя, то я лишаю за собою право сіяти серед своїх близьких та друзів зневагу до російських громадян і взагалі до Росії, як суверенної держави. Так, це не по-християнськи і неправильно. Але у мене є гідність. І я поки ще громадянин української держави, яка не дбає про захист цієї гідності. Тому я мушу захищати себе сам.
З повагою, громадянин України Михайло Волошин
Одеса, hbmisha@sky.od.ua
Кто испытывает нечто подобное и есть желание чуть потревожить спокойную жизнь нашего Министра закордонных справ - присоединяйтесь. Черкните хоть пару слов - человеку все же приятно будет, что о нем еще помнят...
Відповіді
2005.10.02 | SpokusXalepniy
Этого делать не стоит. Хотя и не запретишь.
Главно, у вас есть "системная" ошибка. Всем ясно что вы имели в виду, но по форме это неверно. Вы пишите: "Ніхто не переховував, що це фільм про Юлю. [Наверное, всё же - приховував, а не переховува]. Дело же в другом. Выражение "фильм про Юлю" в корне неверно. Вы таким образом как бы признаете, что вы согласны с тем, что фильм ТАКИ ПРО ЮЛЮ, но вроде как неправдивый. Это в некоторой степени как раз то, на что расчитывали создатели, типа: ну, переборщили немного в художественном плане, ну, вышло более остро, чем мы ожидали.На самом же деле, ПО СУТИ, вы пытаетесь возмущаться и жаловаться на рисунки в кабинке привокзального туалета города Урюпинска, где современные российские живописцы пририсовали к генитальным органам лица политиков высшего ранга. Обсуждение их произведений на уровне министров иностранных дел - это и есть хрустальная мечта таких художников.
Другое дело, что современные российские живописцы - мастера росписи провинциальных уборных - имеют статус депутатов Государственной Думы!
Ну, не Рублёвы они! Что поделать. Зато им царь и глаза не выколет, глядя на произведённые ими шедевры - пущай повторяют.
Не наше это - украинское - дело рассказывать ихним вождям на официальном уровне про роль культуры в воспитании нового поколения России. Культура уже давно, как знамя, пала к ногам ФСБ.
Заметьте, насколько изыскана в этом отношении реакция самой Юли. В контексте вышедшего фильма, она тонко (я бы сказал - иезуверски тонко) заметила в интервью журналистам, что Путина выбрали 70% населения России, и она считает его [их] достойным президентом.
Михаил Волошин пише:
> Сегодня отправил на электронный адрес МЗС (press@mfa.gov.ua) такое вот письмо:
>
> Звернення до Міністра закордонних справ України Тарасюк.Б.І.
>
> Шановний пане Міністр.
> Усім в Україні відомо про ганебний порно-фільм депутата Госдуми РФ Алєксєя Мітрофанова під назвою „Юля”. Ніхто не переховував, що це фільм про нашого на сьогоднішній день вже екс-прем’єра Юлію Тимошенко. Взагалі-то дивно, що Ваше відомство ніяк не зреагувало на те, що ображають нашу державу, Україну. Але зараз навіть не про це.
> Переглядаючи інтернет, на сайті „Оглядач” за 26.09.2005 я натрапив на репортаж Віктора Тимошенка з прим’єри цієї стрічки. Наведу уривок, який не лишив мене байдужим:
> ...
> Затем Юля встала на колени перед Мишей и закатив глаза:
> - "Мыша, щас тоби сподобаеться!"
> Мыше сподобалось. Как герой низкопробной порнухи, он закатывал глаза к потолку и сладостно стонал.
> - "Видчуваю энэргэтыку Майдана" - заколдованно повторял "человек, похожий на президента Грузии".
> ...
> „Відчуваю енергетику Майдана...” – ці слава ображають вже не якось абстрактно - „за прем’єра” – вони ображають особисто мене. Так, я не був на києвському Майдані в часи Помаранчевої революції, але у мене був свій особистий Майдан. На робочому місці. І не менш складний. І навіть по той бік барикад у кожного був свій Майдан. Більший чи менший. Цей російський депутат принижує мене, як громадянина України, що піднявся разом з багатьма на захист своїх прав.
> Якби це був простий громадянин, то ніяких би питань не виникло – збоченців у світі вистачає. Але він депутат Російської Федерації, голоси за якого віддав не один мільйон російських громадян. А це означає, що він їх представник.
> Я розумію, що мій лист вряд чи спонукає Ваше міністерство до офіційної ноти з вимогою до Російської Федерації вибачитись на державному рівні. Але Вам слід знати і ось що: якщо вже Росія вважає зневагу до інших народів нормою повсякденного життя, то я лишаю за собою право сіяти серед своїх близьких та друзів зневагу до російських громадян і взагалі до Росії, як суверенної держави. Так, це не по-християнськи і неправильно. Але у мене є гідність. І я поки ще громадянин української держави, яка не дбає про захист цієї гідності. Тому я мушу захищати себе сам.
>
> З повагою, громадянин України Михайло Волошин
> Одеса, hbmisha@sky.od.ua
>
> Кто испытывает нечто подобное и есть желание чуть потревожить спокойную жизнь нашего Министра закордонных справ - присоединяйтесь. Черкните хоть пару слов - человеку все же приятно будет, что о нем еще помнят...
2005.10.02 | Михаил Волошин
Re: Этого делать не стоит. Хотя и не запретишь.
Что касается "пере-" вместо "пре-" - это действительно ошибка, которая всплывает при быстром наборе на клавиатуре. Т.е. техническая.А в остальном...
Вы видимо не совсем поняли - у меня притензии не к Митрофанову (что с ЛДПР-овца возьмешь). У меня претензии к нашему МЗС.
2005.10.02 | SpokusXalepniy
Понял. Поэтому и написал.
Михаил Волошин пише:> Что касается "пере-" вместо "пре-" - это действительно ошибка, которая всплывает при быстром наборе на клавиатуре. Т.е. техническая.
Это мелочь
> А в остальном...
> Вы видимо не совсем поняли - у меня притензии не к Митрофанову (что с ЛДПР-овца возьмешь). У меня претензии к нашему МЗС.
Письмо вполне потенциально допустимое. Я не спорю.
Как мне кажется, отношение к фильму, которую я попытался изобразить более адекватна и самому фильму, и возникшей ситуации.
Поднять туалетную живопись на уровень министра иностранных дел - это признать за этой живописью живопись. Вот в чем проблема.