МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Неперсональний погляд на урядову кризу та питання "хто винен?"

10/03/2005 | Пані
Написано для моїх друзів, для яких досі неочевидно, чому воно обоє рябоє.

Мені легко писати на тему, "хто більше винен" в урядовій кризі Ющенко чи Тимошенко хоча б тому, що я до них обох ставлюся однаково погано як до людей. Я давно і твердо переконана, що абсолютна більшість політиків - це моральні уроди, і навіть кращі люди, які потрапляють в нашу і не тільки нашу політику стають такими з об"єктивних причин.

Тому я писатиму про них обох як про функціонерів політичного простору, безвідносно їх емоцій та висловлювань, виступів на ТБ, пурги навколо них та піару. Суто про дії чи бездіяльність.

1. Ющенко.

Безумовно винен в урядовій кризі. Однозначно саме він її спричинив та спровокував своїми рішеннями.

Ющенко сформував уряд та незаконними указами зробив можливою побудову альтернативних центрів влади (РНБО та його приймальня) виходячи з персональних і непублічних домовленостей з конкретними людьми.

В умовах відносно відкритого суспільства за наявності ЗМІ, що не є підконтрольними владі, та високої громадської активності така владна конструкція довго існувати не могла і розсипалася б незалежно від персоналій при владі. Якби Порошенко та Тимошенко помінялися посадами, то кінець був би той самий. Якби їх двох взагалі не було у владі - кінець був би той самий.

Ніяких виправдань йому за це нема. Це було рішення поганого керівика.

2. Тимошенко.

Хотіла бути тільки прем"єром. На інші посади не погоджувалася, суто політичну функцію в парламенті не розглядала. Стала прем"єром на підставі тих самих непублічних домовленостей.

Погодилася очолити кабмін, склад якого вона формувала не сама, і в якому мала навіть публічних ворогів (на той момент як мінімум - Безсмертного).

Досить швидко (максимум 3 місяці) вона (і всі спостерігачі) побачили, що відбудовані альтернативні центри влади, які системно протидіють її рішенням.

Вирішити цей конфлікт управлінських функцій вона намагалася теж непублічним чином - шляхом вмовлянь Ющенко. Перший раз була послана Ющенко нафіг на початку літа.

З тим пір агонія тягнулася три місяці. Крім конфлікту управлінських керівних сигналів з різних центрів, виникали та не гасилися конфілкти всередині уряду між різними міністрами (аграрна, паливна, податкова та інші теми).

Причому конфілкт всередині уряду став публічним майже одразу (першим був Зварич і реекспорт нафти) і спроби як Ющенко, так і самої Тимошенко, загнати його в непублічну сферу не мали успіху.

Окремі міністри почали приймати системно незаконні рішення та піарити їх - Терьохін по зміні режиму оподаткування серед фіскального року, Поліщук по зміні термінів та умов навчання студентів, Білозір по незаконним звільненням керівників культсфери, і так далі. Список ви можете самі намалювати великий.

Що робить в такий ситуації добрий управлінець?

Два виходи є:

1. Простий. Подати у відставку і оприлюднити всі обставини, "як мені не давали ефективно працювати".

За всі часи в нас був аж один такий прем"єр, звали його Кучма, результатом такої відставки стали 10 років його правління. Юля могла стати другою, але не стала.

2. Складніший. Правовий.

Оскаржити кожне незаконне рішення кого завгодно. Президента, секретаря РНБО, підлелого міністра. І зробити кожен факт оскарження публічним разом з його мотивами.

Всі інші шляхи це те, що робить поганий управлінець, щоби залишитися на посаді. І чим довше він залишається на посаді в таких обставинах, тим гірше стає об"єкту управління.

Виходячи з цього, на мою думку, Тимошенко є поганим управлінцем. Вона добрий політик, але не здатна керувати такою структурою, як кабінет міністрів.


Тепер про п.1 відставка і чому вона не зробила це ще на початку літа, коли була послана Ющем і було вже однозначно очевидно, що повноцінно керувати урядом їй не дадуть.

Вона дуже розумна жінка і в неї не самі дурні радники, щоб не зрозуміти, що ефектна відставка за власним бажанням - це гарантований успіх на парламентських виборах. Зробити це тоді, на максимумі рейтингів, до цукрової кризи було б найоптимальнішим кроком, якби вся її мотивація зводилася до "перемоги за будь яку ціну", що їй приписують опоненти як модус операнді.

Найпростіше пояснення, чому вона не пішла на таке - вона дійсно вважає себе добрим керівником, який здатен досягти великих результатів і суспільної користі. І тому вона заради цієї високої мети буде терпіти беззаконня, свавілля і персональні знущання.

Проблема тільки в тому, що вона такий же печерний совок, як і інші, і в упор не бачить ані необхідності в реальній публічності влади (яка відмінна від виходів на каток чи позування перед камерами), ані в дотриманні законів, ані в відстоюванні своєї позиції в площині права, а не таємних домовленостей.


Тому мій висновок про вину такий - винен Ющенко в тому, що створив калічну конфігурацію влади і поставив нею керувати людину, яка на це виявилася нездатною.

Тепер головне питання - що з ними обома робити нам?

Намагатися впливати. На обох. По двох напрямках - публічність та право.

Вимагати переводити всі конфлікти і претензії в правове поле.
Вимагати публічних пояснень всіх рішень. Програм та планів дій.
Впроваджувати в голови мислевірус про необхідність розширення публічних комунікацій.
Впроваджувати в голови мислевірус про те, що політична доцільність може домінувати над правом тільки в лузерів і монстрів з минулого.

По дорозі дивитися, як на ці меседжі реагують інші політики та урядовці і підтримувати саме тих, хто реагує швидко та позитивно. Тільки так ми виявимо нових реальних лідерів.

Відповіді

  • 2005.10.03 | Роман ShaRP

    +1

    Не бачу нічого такого, з чим міг би не погодитися.
  • 2005.10.03 | stefan

    Юля ніколи не буде Президентом України

    Пані пише:
    > Написано для моїх друзів, для яких досі неочевидно, чому воно обоє рябоє.
    >
    > Мені легко писати на тему, "хто більше винен" в урядовій кризі Ющенко чи Тимошенко хоча б тому, що я до них обох ставлюся однаково погано як до людей. Я давно і твердо переконана, що абсолютна більшість політиків - це моральні уроди, і навіть кращі люди, які потрапляють в нашу і не тільки нашу політику стають такими з об"єктивних причин.
    >
    думаю, що не абсолютна.

    > Тому я писатиму про них обох як про функціонерів політичного простору, безвідносно їх емоцій та висловлювань, виступів на ТБ, пурги навколо них та піару. Суто про дії чи бездіяльність.
    >
    > 1. Ющенко.
    >
    > Безумовно винен в урядовій кризі. Однозначно саме він її спричинив та спровокував своїми рішеннями.
    >
    > Ющенко сформував уряд та незаконними указами зробив можливою побудову альтернативних центрів влади (РНБО та його приймальня) виходячи з персональних і непублічних домовленостей з конкретними людьми.
    >
    > В умовах відносно відкритого суспільства за наявності ЗМІ, що не є підконтрольними владі, та високої громадської активності така владна конструкція довго існувати не могла і розсипалася б незалежно від персоналій при владі. Якби Порошенко та Тимошенко помінялися посадами, то кінець був би той самий. Якби їх двох взагалі не було у владі - кінець був би той самий.
    >
    > Ніяких виправдань йому за це нема. Це було рішення поганого керівика.
    >
    Згоден десь на 50 з п.1.(не більше).
    Шановна пані Наталко!
    Ви, напевно, забули яка ситуація була під-час помаранчевої революції(ПР) і зразу після: переговори з ВР, прийняття пакету і т.д.
    По другому тоді не можна було робити.
    Абсолютно об"Єктивні обставини ПР привели до формування органів виконавчої влади(ОВВ) з зовсім різних людей по політичному, економічному, філософському розумінні в державотворенні.
    Повторюю - то були абсолютно об"єктвні обставини.І за це Ющенка сварити не треба.
    От тепер, якщо він не наведе порядок в ОВВ - тоді я сам буду ініціатором
    Майдану-2, і не тільки я, таких знайдеться декілька мільйонів.

    > 2. Тимошенко.
    >
    > Хотіла бути тільки прем"єром. На інші посади не погоджувалася, суто політичну функцію в парламенті не розглядала. Стала прем"єром на підставі тих самих непублічних домовленостей.
    >
    > Погодилася очолити кабмін, склад якого вона формувала не сама, і в якому мала навіть публічних ворогів (на той момент як мінімум - Безсмертного).
    >
    > Досить швидко (максимум 3 місяці) вона (і всі спостерігачі) побачили, що відбудовані альтернативні центри влади, які системно протидіють її рішенням.
    >
    > Вирішити цей конфлікт управлінських функцій вона намагалася теж непублічним чином - шляхом вмовлянь Ющенко. Перший раз була послана Ющенко нафіг на початку літа.
    >
    > З тим пір агонія тягнулася три місяці. Крім конфлікту управлінських керівних сигналів з різних центрів, виникали та не гасилися конфілкти всередині уряду між різними міністрами (аграрна, паливна, податкова та інші теми).
    >
    > Причому конфілкт всередині уряду став публічним майже одразу (першим був Зварич і реекспорт нафти) і спроби як Ющенко, так і самої Тимошенко, загнати його в непублічну сферу не мали успіху.
    >
    > Окремі міністри почали приймати системно незаконні рішення та піарити їх - Терьохін по зміні режиму оподаткування серед фіскального року, Поліщук по зміні термінів та умов навчання студентів, Білозір по незаконним звільненням керівників культсфери, і так далі. Список ви можете самі намалювати великий.
    >
    > Що робить в такий ситуації добрий управлінець?
    >
    > Два виходи є:
    >
    > 1. Простий. Подати у відставку і оприлюднити всі обставини, "як мені не давали ефективно працювати".
    >
    > За всі часи в нас був аж один такий прем"єр, звали його Кучма, результатом такої відставки стали 10 років його правління. Юля могла стати другою, але не стала.
    >
    Не могла вона стати другою, вона така була,є і буде.Це-аксіома.
    Я висловлювався уже на Майдані, що Юля досить розумна жінка,особливо її розум працює під-час революції, як у Жанни д"Арк.
    Але в мирний час вона нездатна бути керівником вищого рангу.
    І це не її вина - це жіноча природа керуватись більше емоціями, ніж логікою, це доказано вченими, про еволюцію жіночої природи за мільйони років на рівні генної науки.
    В неї є дані на 50% прем"єра і на 50% президента.Але на 100% ні на одного з них.
    Тому Юля ніколи не буде Президентом України.
    (Білорусі можливо, України - ні).
    > 2. Складніший. Правовий.
    >
    > Оскаржити кожне незаконне рішення кого завгодно. Президента, секретаря РНБО, підлелого міністра. І зробити кожен факт оскарження публічним разом з його мотивами.
    >
    > Всі інші шляхи це те, що робить поганий управлінець, щоби залишитися на посаді. І чим довше він залишається на посаді в таких обставинах, тим гірше стає об"єкту управління.
    >
    > Виходячи з цього, на мою думку, Тимошенко є поганим управлінцем. Вона добрий політик, але не здатна керувати такою структурою, як кабінет міністрів.
    >
    >
    > Тепер про п.1 відставка і чому вона не зробила це ще на початку літа, коли була послана Ющем і було вже однозначно очевидно, що повноцінно керувати урядом їй не дадуть.
    >
    > Вона дуже розумна жінка і в неї не самі дурні радники, щоб не зрозуміти, що ефектна відставка за власним бажанням - це гарантований успіх на парламентських виборах. Зробити це тоді, на максимумі рейтингів, до цукрової кризи було б найоптимальнішим кроком, якби вся її мотивація зводилася до "перемоги за будь яку ціну", що їй приписують опоненти як модус операнді.
    >
    > Найпростіше пояснення, чому вона не пішла на таке - вона дійсно вважає себе добрим керівником, який здатен досягти великих результатів і суспільної користі. І тому вона заради цієї високої мети буде терпіти беззаконня, свавілля і персональні знущання.
    >
    > Проблема тільки в тому, що вона такий же печерний совок, як і інші, і в упор не бачить ані необхідності в реальній публічності влади (яка відмінна від виходів на каток чи позування перед камерами), ані в дотриманні законів, ані в відстоюванні своєї позиції в площині права, а не таємних домовленостей.
    >
    >
    > Тому мій висновок про вину такий - винен Ющенко в тому, що створив калічну конфігурацію влади і поставив нею керувати людину, яка на це виявилася нездатною.
    >
    > Тепер головне питання - що з ними обома робити нам?
    >
    > Намагатися впливати. На обох. По двох напрямках - публічність та право.
    >

    > Вимагати переводити всі конфлікти і претензії в правове поле.
    > Вимагати публічних пояснень всіх рішень. Програм та планів дій.
    > Впроваджувати в голови мислевірус про необхідність розширення публічних комунікацій.
    > Впроваджувати в голови мислевірус про те, що політична доцільність може домінувати над правом тільки в лузерів і монстрів з минулого.
    >
    > По дорозі дивитися, як на ці меседжі реагують інші політики та урядовці і підтримувати саме тих, хто реагує швидко та позитивно. Тільки так ми виявимо нових реальних лідерів.

    Отут згоден на всі 100%.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.10.03 | ak1001

      ніколи не кажи ніколи ж)

      хоч я з вами майже і згоден
      але мало чи в кого скількі відсотків здатності на посаду
      і в Ющенко далеко не 100
      історія має свої нюанси
      і любов буває зла - полюбішь і козла
    • 2005.10.03 | Пані

      Дійсно, не кажіть "гоп"

      stefan пише:

      > думаю, що не абсолютна.

      Наведіть мені контрприклади? За 5 років пошуків таких на Майдані поки що я не бачила.

      > Ви, напевно, забули яка ситуація була під-час помаранчевої революції(ПР) і зразу після: переговори з ВР, прийняття пакету і т.д.
      > По другому тоді не можна було робити.

      Завжди можна робити по закону та по процедурі. Це найлегший та найоптимальніший шлях в будь якій перспективі.

      Згадайте, що примудрилися навіть процедуру призначення порушити.

      > Абсолютно об"Єктивні обставини ПР привели до формування органів виконавчої влади(ОВВ) з зовсім різних людей по політичному, економічному, філософському розумінні в державотворенні.

      Я не писала нічого про різних людей. Я писала про непрозорий і непублічний шлях формування уряду та створення альтернативних центрів влади. Навіть, якби там були всі однодумці, то результат був би той самий.

      > Повторюю - то були абсолютно об"єктвні обставини.І за це Ющенка сварити не треба.

      Треба. Бо кучмізм, серед іншого, це і є домінування політичної доцільності над правом.

      Будь яка ситуація, коли "об№єктивні обставини" (читай - політична доцільність) домінують над правом, консервує стан кучмізму. це треба рішуче ламати.

      > Тому Юля ніколи не буде Президентом України.
      > (Білорусі можливо, України - ні).

      Може і буде. Я не бачу ніяких об"єктивних перешкод. І також не бачу в цьому нічого страшного. Вона не гірше, і не краще Ющенка, як мінімум.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.10.03 | Адвокат ...

        Я де що із Вами не згоден.

        Пані пише:


        > Може і буде. Я не бачу ніяких об"єктивних перешкод. І також не бачу в цьому нічого страшного. Вона не гірше, і не краще Ющенка, як мінімум.

        Що до об'єктивних перешкод,-- то ми ще побачимо. А от законів природи, що забороняли б ТЮлі бути обраню,-- такі да,-- немає.

        А от теза, що вона буде не гіршою за Юща, ІМНО,-- хибна. У Юща є хоч куми, а в ТЮлі і їх нема. Хто ж тоді буде міністрами? Вона сама? Але ж, який з ТЮлі аміністратор ми щойно побачили.
    • 2005.10.04 | Сергій Кабуд

      важливо розуміти що всі ці політики за невеликим дозволеним виня

      винятком є вороги України, тому країна так і була занедбана стіки років.
      Це просто требя зрозуміти, бо не може еліта кпсс та подібні бути патріотами. Це гидке до них наліпло, до їх моралі, і - головне: їх інтереси.

      І ситуація в суспільстві змінилася, стало дійсно свободніше, а це міняє політичні умови. Для політиків, які діяли в умовах совка-кучмізма це нове середовище і не всі витримають.
    • 2005.10.04 | Михайло Свистович

      Re: Юля ніколи не буде Президентом України

      stefan пише:
      >
      > думаю, що не абсолютна.

      На жаль, абсолютна

      >
      > Ви, напевно, забули яка ситуація була під-час помаранчевої революції(ПР) і зразу після

      Чудова сприятлива ситуація

      > По другому тоді не можна було робити.

      Ще й як можна

      > Абсолютно об"Єктивні обставини ПР привели до формування органів виконавчої влади(ОВВ) з зовсім різних людей по політичному, економічному, філософському розумінні в державотворенні.

      Це вони лише здаються об"єктивними. Насправді там замість об"єктів міражі.

      > Повторюю - то були абсолютно об"єктвні обставини.І за це Ющенка сварити не треба.

      Правильно, його треба бити по сраці. Сварити не допоможе.

      > От тепер, якщо він не наведе порядок в ОВВ

      Не наведе.

      > - тоді я сам буду ініціатором Майдану-2

      хочеться вірити

      > і не тільки я, таких знайдеться декілька мільйонів.

      не знайдеться

      >
      > І це не її вина - це жіноча природа керуватись більше емоціями, ніж логікою, це доказано вченими, про еволюцію жіночої природи за мільйони років на рівні генної науки.

      Повна туфта. У багатьох країнах (і в Украні) є розумні жінки, які думають головою, а не емоціями.
  • 2005.10.03 | Михаил Волошин

    Чому невістка Пані так же винна в розводі, як і син Адвокат

    ...Любимий син Адвокат. Фантасмагорія.

    Все имена, ники и ситуации выдуманы и совершенно не соответствуют действительности. К тому же, я трижды постучал по столу, плюнул через все плечи, ну и всяко такое...

    Мима пише:
    > ...для моїх друзів, для яких досі неочевидно, чому воно обоє рябоє.
    > Мені легко писати на тему, "хто більше винен"...
    Дальше она говорит:
    > Безумовно мій син винен в розводі. Однозначно саме він її спричинив та спровокував своїми рішеннями.
    Сказав еще пару слов по етому поводу, она продолжает:
    А невестка...
    И дальше уже тирада до конца рабочего дня.

    Хотела быть замужем исключительно за моим сыном - на других хлопцев, которых вокруг пруд пруди не соглашалась. Расписалась с ним втихаря, не спрашивая нашего отрицательного родительского согласия.
    > Хотіла бути тільки прем"єром. На інші посади не погоджувалася, суто політичну функцію в парламенті не розглядала. Стала прем"єром на підставі тих самих непублічних домовленостей.

    Согласилась жить в доме с родителями, где сама не была хозяйкой и где ее даже открыто терпеть не могли.
    > Погодилася очолити кабмін, склад якого вона формувала не сама, і в якому мала навіть публічних ворогів (на той момент як мінімум - Безсмертного).

    Довольно скоро (еще времени и забеременеть не было) она (да и все окружающие) могли отчетливо увидеть, что что семья мужа имеет на него значительное влияние и настраивает против нее.
    > Досить швидко (максимум 3 місяці) вона (і всі спостерігачі) побачили, що відбудовані альтернативні центри влади, які системно протидіють її рішенням.

    решить этот обычный бытовой конфликт она пыталась тоже непубличными способами - путем уговоров мужа. Впервые муж ударил ее уже через несколько месяцев (сильно уж любил свою семью).
    > Вирішити цей конфлікт управлінських функцій вона намагалася теж непублічним чином - шляхом вмовлянь Ющенко. Перший раз була послана Ющенко нафіг на початку літа.

    С тех пор агония в семье тянулась три месяца. Кроме конфликтов со свекровью, возникали и не гасли конфликты внутрисемейного характера. (То муж потратил сахар, приготовленный на закрутки, на самогон, то не захотел напомнить сестре, что деньги вернуть она обещала еще три месяца назад, когда брала на неделю...)
    > З тим пір агонія тягнулася три місяці. Крім конфлікту управлінських керівних сигналів з різних центрів, виникали та не гасилися конфілкти всередині уряду між різними міністрами (аграрна, паливна, податкова та інші теми).

    Причем семейные конфликты стали публичными почти с самых дней (когда он деньги, отложенные на ремонт отопления, отдал брату, который пропил их...)
    > Причому конфілкт всередині уряду став публічним майже одразу (першим був Зварич і реекспорт нафти) і спроби як Ющенко, так і самої Тимошенко, загнати його в непублічну сферу не мали успіху.

    Не только семья, но и их общие друзья (кто из зависти, кто "по доброте душевной") начали ставить палки в колеса. То пригласят одного, не пригласив другого, то знакомя мужа с хорошенькой вдовой...
    > Окремі міністри почали приймати системно незаконні рішення та піарити їх - Терьохін по зміні режиму оподаткування серед фіскального року, Поліщук по зміні термінів та умов навчання студентів, Білозір по незаконним звільненням керівників культсфери, і так далі. Список ви можете самі намалювати великий.

    Что делает в такой ситуации хорошая невестка?
    > Що робить в такий ситуації добрий управлінець?

    > Два виходи є:

    Подать на развод и высказать все, что думаешь об этом маменькином сынке.
    > 1. Простий. Подати у відставку і оприлюднити всі обставини, "як мені не давали ефективно працювати".

    Двоюродная сестра троюродной тети по отцевской линии так и сделала в позапрошлом столетии. Пани могла стать второй такой же... :-)
    > За всі часи в нас був аж один такий прем"єр, звали його Кучма, результатом такої відставки стали 10 років його правління. Юля могла стати другою, але не стала.

    Второй путь посложнее.
    > 2. Складніший. Правовий.

    Не молчать, а хряпнуть по столу кулаком и рявкнуть: "Хто в доме хозяин! вы, или ваш сын, невеситкой которого я являюсь!"
    Устраивать домашние скандалы по любому пунк... ой - поводу.
    > Оскаржити кожне незаконне рішення кого завгодно. Президента, секретаря РНБО, підлелого міністра. І зробити кожен факт оскарження публічним разом з його мотивами.

    Все иные пути - это то, что делает плохая невестка (что и требовалось доказать), чтобы остаться с нашим любимым сыночком. И чем больше она остается в нашем доме - тем хуже нашему же сыну (ну разве можно, любя, делать для любимого человека хуже?)
    > Всі інші шляхи це те, що робить поганий управлінець, щоби залишитися на посаді. І чим довше він залишається на посаді в таких обставинах, тим гірше стає об"єкту управління.

    Исходя из этого модно однозначно сказать, что Пани совершенно не любит нашего сына Адвоката. Она ему не пара.
    > Виходячи з цього, на мою думку, Тимошенко є поганим управлінцем. Вона добрий політик, але не здатна керувати такою структурою, як кабінет міністрів.

    А теперь про то, почему она не ушла от него еще в начале лета, когда он впервые пришел домой вдрызг пьяный и когда однозначно уже стало ясно, что в доме ее не любят.
    > Тепер про п.1 відставка і чому вона не зробила це ще на початку літа, коли була послана Ющем і було вже однозначно очевидно, що повноцінно керувати урядом їй не дадуть.

    Она очень разумная женщина, и родители у нее не глупы, чтобы не понимать, что пока еще, пока молода и тело ее упруго - ей легче будет найти другого мужа. Уйти неоскандаленой и неоклеветаной, если она уж действительно хочет мира в семье, как она о том говорит - не это ли лучшее условие для будущей (другой) благополучной семьи. А то ведь когда начнем черый пиа... ой - клеветать - никто ее вогобще замуж не возьмет.
    > Вона дуже розумна жінка і в неї не самі дурні радники, щоб не зрозуміти, що ефектна відставка за власним бажанням - це гарантований успіх на парламентських виборах. Зробити це тоді, на максимумі рейтингів, до цукрової кризи було б найоптимальнішим кроком, якби вся її мотивація зводилася до "перемоги за будь яку ціну", що їй приписують опоненти як модус операнді.

    Наипростейшее объяснение, почему Пани не ушла сразу - она действительно считает себя любящей женой, которая способна сделать для Адвоката семейный уют и наделить его любовью. И потому ради такой высокой цели она будет терпеть свое унизительное положение и персональные издевательства.
    > Найпростіше пояснення, чому вона не пішла на таке - вона дійсно вважає себе добрим керівником, який здатен досягти великих результатів і суспільної користі. І тому вона заради цієї високої мети буде терпіти беззаконня, свавілля і персональні знущання.

    проблема только в том, что они все, невестки, так думают. Они считают, что они лучше, чем родители понимают того человека, с которым связали свою жизнь. И потому в упор не хотят видеть, что ему лучше жить по тем правилам, по которым он жил все эти предыдущие... ну, там 20 лет. Семейная жизнь - это вам не в театры ходить. Здесь нужен трезвый прагматичный расчет.
    > Проблема тільки в тому, що вона такий же печерний совок, як і інші, і в упор не бачить ані необхідності в реальній публічності влади (яка відмінна від виходів на каток чи позування перед камерами), ані в дотриманні законів, ані в відстоюванні своєї позиції в площині права, а не таємних домовленостей.

    Поэтому мое заключение такое: конечно же во всем виноват наш сын - что взял себе в жены такую неподходящую ему женщину.
    > Тому мій висновок про вину такий - винен Ющенко в тому, що створив калічну конфігурацію влади і поставив нею керувати людину, яка на це виявилася нездатною.

    > Тепер головне питання - що з ними обома робити нам?

    > Намагатися впливати. На обох...

    Требовать, чтобы они четко рассказывали обо всех проблемах (мы всей семьей им поможем), а не шушукались между собой в постели
    > Вимагати переводити всі конфлікти і претензії в правове поле.

    Требовать отчета во всем, что делают и намерены делать.
    > Вимагати публічних пояснень всіх рішень. Програм та планів дій.

    Капать на мозги, что без советов прожившей длинную жизнь свекрови они и шагу не ступят, чтобы не натворить ошибок.
    > Впроваджувати в голови мислевірус про необхідність розширення публічних комунікацій.

    Капать на мозги, что романтизм в отношениях - это пережиток прошлого или позапрошлого века. Отношения в первую очередь должны основываться на расчете.
    > Впроваджувати в голови мислевірус про те, що політична доцільність може домінувати над правом тільки в лузерів і монстрів з минулого.

    Приглядываться до тех друзей, кто тебя окружает и оставлять лишь таких, кто в жизни чего-то достиг или имеет хороших родителей, а не тех, кто брынчит на гитаре или часами просижывает за преферансом.
    > По дорозі дивитися, як на ці меседжі реагують інші політики та урядовці і підтримувати саме тих, хто реагує швидко та позитивно. Тільки так ми виявимо нових реальних лідерів.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.10.03 | Боровик

      Re: Чому невістка Пані так же винна в розводі, як і син Адвокат

      І це все?
      Вибачте, але ви викинули чергову порцію агітпропу, який не лягає на написане Панею.
      Ви не зрозуміли Паню. Невже вона писала це для того, щоб закохані в Юлю і закохані в Ющенка захимщали своїх улюбленців і щоб як завше все закінчилось жбурлянням лайна?
      Вам ще не набридли оди та анафеми на Ю-Ю?
    • 2005.10.03 | Пані

      Ви дійсно нічого не зрозуміли

      Або просто не хочете облишити дивитися улюблене мило. Тобто дивитися на політику, як на мильну оперу.

      Ваше право.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.10.04 | Михаил Волошин

        Здається промах

        Я рассчитывал, что кто-то сможет увидеть общее в казалось бы разных вещах. От того, что увидели - становится грустно.
        "Может, нам действительно рано в Европу?" - Эти мысли навеяны рассматриванием множества мусора, валяющегося метрах в 10 от мусорных баков...

        Ніхто мене не любить,
        Ніхто не поважає.
        Піду я у садачок -
        Наїмся черв'ячків. (с)
  • 2005.10.03 | VDom

    По двох напрямках - публічність та право

    Таки жінка має стати Президентом України.
    Бо в той час як переважна кількість "пацанов" бризкає слюнями Пані зробила справу!!!
  • 2005.10.03 | Василь Гулeй

    мeрсю (-)

  • 2005.10.03 | О.В. Білецький

    Re: Неперсональний погляд на урядову кризу та притання "хто вине

    Блукаючи учора Інтернетом, вийшов на публікації, які здаються мені цікавими і корисними з теоретично-методологічної точки зору. Захотілося ознайомити з ними Вас та інших майданівців, якщо не знайомі. Ось деякі з них:
    М.В. Колтыпина
    НЕНАСИЛИЕ — СОЦИАЛЬНО-ПОЛИТИЧЕСКИЙ МЕХАНИЗМ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА
    http://www.sakharov-center.ru/publications/Cennosti_i_lichnost/08.htm
    Жак Семлен
    ВЫХОД ИЗ НАСИЛИЯ
    http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/semlen.html
    А. ГЖЕГОРЧИК
    ДУХОВНАЯ КОММУНИКАЦИЯ В СВЕТЕ ИДЕАЛА НЕНАСИЛИЯ
    http://www.philosophy.ru/library/vopros/16.html
    Ненасилие и борьба за социальные изменения
    http://www.teena.org.il/index.php?a=st&id=503&rid=23
    C.Телегин
    НА ПОРОГЕ "ОРАНЖЕВОЙ" РЕВОЛЮЦИИ
    http://www.rus-crisis.ru/library/Orange/
    Можливо, що щось із цього було би доречно включити до майданівської бібліотеки.
    До речі, важливе питання було підняте вчора на форумі Предсказамусом про "надо что-то делать". Проглянув обговорення і побачив, що Ви, мабуть, ближче за всіх підійшли до суті питання (http://www2.maidan.org.ua/n/free/1128300356). Дійсно, справа не в особистостях, а в природі існуючої державної системи, яка здатна й революційних героїв перетворити на Дракона (таке в історії було вже безліч разів). А природа системи такова: насправді вона є способом та засобом існування соціальних паразитів. І саме такою вона буде залишатися завжди, поки існує. Хто б її знов і знов не очолював...
    Ось Ленін напередодні революції 1917 року писав: "Зламати, розбити вщент державну машину, трам-та-ра-рам". Ну й що з того вийшло? Перемогли. Тимчасово пішли на компроміс. Сподобалося. І в результаті був отриманий не комунізм (до речі, безкласове, бездержавне, вільне і гуманне суспільство), а державно-номенклатурний "соціалізм"...
    Отже, що робити? Пам'ятаєте "а нам свою справу робить"? Скажу зараз коротко.
    1. Спочатку треба залишити будь-які ілюзії щодо держави і політиків.
    2. Як радить Дж. Ван Гіг, поставити під сумнів та повністю переглянути існуючу систему.
    3. Самим, безпосередньо, у явочному порядку (ст.ст. 1, 5, 38, 69 Конституції) ставати до управління своїми справами; тут і тепер активно конструювати власну соціальну систему з певними заданими параметрами; виробляти та проводити власну політику, виходячи з загальнонародних інтересів та потреб...
  • 2005.10.03 | uaspringer

    Re: Неперсональний погляд на урядову кризу та притання "хто винен?"

    Аплодую Пані. Це перший неупереджений аналіз, що я його побачив з помаранчового боку за цілий (скоро) місяць.

    Щодо методів впливу. Вибачте, але у мене ілюзій нема. ЦІ політики бояться хіба що натовпів. Вони не користуються як такою ел.поштою. Вони керують телефоном. В адресній книжці мобілки у них - кум, кум, кум, був. секретар комсоболу і т.д. Нічого не маю проти старої бюрократії, вона була евективною, але справа у тому, що світ надто швидко змінюється. А непотизм все проїв.

    дещо офтопік

    Саме тому, думаю, що з України почнеться наступна хвиля еміграції - вже глобалізованих людей. Лише один приклад. Є у мене знайомий, сам він з Дніпродзержинська. Три роки пропрацював на Західній України, розвивав ринок "Хортиці". Принаймні у двох регіонах це тепер найрозповсюдженіша серед недешевих горілка. Вже півроку як у Росії. Тому що вдома (подумайте, це ж країна де ту саму горілку виробляють!) перспектив немає
    Та ще за рік багато поїде. А якщо не зміниться ситуація із житловими кредитами і цінами на житло(то, хоч у мене є квартира, але не у місті в якому живу), а також із тарифами (вже й лічильники поставили), які вже у серпні виросли (на електрику - чи не втричі для підприємств), то і я поїду. З дружиною, у якої диплом тренера олімпійської категорії, а заробляє вона 600 грн. Потім заберу свого компаньона, у якого сім років менеджерського стажу (вже два роки у нас спільний бізнес), але на нормальну трикімнатну для сім-ї заробити вже неможливо. Він забере своїх родичів і знайомих. Вони своїх. Так ми всі і виїджаємо. Таке враження, що кричать про патріотизм а) ті, у кого нічого не має і не було, тому як справжні ом соваж (людина з природи) вони кричать безкоштовно б) ті, у кого є все і більше, бо, накравшись, вони вважають ідіотами всіх, хто не краде.

    Сед, бат трю.
  • 2005.10.04 | Сергій Кабуд

    це все не такі й прості матерії шоб на літу розуміти

    те що винесло Юлю і Ющенка на поверхню, а це була популярність з початку симпатичного Ющенка-банкіра, який на диво відрізнявся від решти совків і це було видно вже у середені 90х,
    теж пізніше і підхопила Юля - ту ж популярність,

    так от коренями цієї популярності є оті ж самі почуття, які всі українці мали в своїх серцях рік тому, то можна не росказувати- всі знаєте про шо я кажу. Почуття долі, року, почуиия нації такі незвичайно зворушливі, коли як ото точно Олег Скрипка казав-
    я копжен день плакав.

    Я стверджую що це і є прагнення націоналної свідомоссті, держави, патріотизму,
    бо філософи мали рацію коли казали шо національне має космічне походження, метафізично топто.

    В 'народу' є колективна така душа, надсвідома. Це можна по різному пояснити, але з тих же причин всі світові культури є національними плюс загальна глобальна, перекладена з англійської))))


    Так от насправді Ющ і Ющля ніфіга такого не розуміли в якості політичних технологій, ну може риторику, вживали думаючи шо це як на партзборах кпсс, треба таке от казати бо на довбойобів діє(топто на нас, на народ)

    ЧУдо полягає в тому що воно дійсно Є. В народу є мештафізична душа, яка заговорила і змінила хід подій.

    Це і була головна сила яка поставила Юлю і Юща на саму гору, підкреслюю, шо обох, бо сила та не розрізняє виборче законодавство, бо вона метафізична.

    Якщо Ющ і Юля це втратять-
    вони будуть вимушені для компенсації втрачених сил шось шукати-
    це будуть гроші, корупція, путін та все інше,
    що не одобрить народна душа(див, вище про її метафізичне походження).

    Питання в тому- кого підтримає душа українського народу?

    Бо вона ніколи не помиляється, якщо прийде така людина, ну воно має дозріти теж, а може і так можна- не відомо.


    Але як Ю та Ю будуть продовжувати фігню всяку робити- їх наша спільна надсвідомісь пошле нахрін канкрєтно. І буде не 20% підтримки а 5%
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.10.04 | Andrij

      Українська нація добре відчуває, коли їй брешуть

      Тому й переважала повага до Ющенка та Тимошенко за часів виборів, бо ті люди на той час казали правду. Але правда скінчилася з їх в"їздом до влади. Ющенко запродався ще перед цим в"їздом, підписавши з Кучмою ганебну угоду, продавши тим самим своїх прихильників. Те, що ця угода містила пункт про недоторканість Кучми, зараз не викликає жодного сумніву. Тимошенко як політик, на жаль, теж погано зрозуміла ціну правди. Багато її дій зумовлені суто егоїстичними інтересами. Візьміть хоча б її ставлення до політреформи.
  • 2005.10.04 | Мірко

    Re: Неперсональний погляд на урядову кризу та питання "хто винен?"

    А я вже рік вірив що краще було б коли Юля була президентом, а Ющ премєром. Характерам та здібностям грачів такий розподіл завдань був би кращий, - але неможливий.
    А від першого дня Ющ навмисно створив таку ситуацію в кабінеті щоби Юля ніколи не могла кабінетом опанувати. А її перший вихід - добровільна відставка - це було б політичним самогубством для Юлі, точно таким як її примусова відставка стала для Юща. Не порівнюйте з Кучмою, - за той час український народ змінився.
    Але що, як я вже раз тут писав, головна проблема на вершинах українського уряду це був брак націоналізму. І так буде Україна волочитися по синайській пустелі своїх приречених 40 років аж поки цю одну проблему народ сам не поправить.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".