10/04/2005 | Мінор

Порошенко хотів викупити будинок на Грушевського, вимагаючи хабара 28 млн?! (журналістське розслідування)

http://www.rep-ua.com/show/?id=8456

«Будинок коштує 88 мільйонів, він забирає його в нас за 60, а виторг – собі. Але ж там люди, ті, які вже внесли гроші й купили квартири, розумієте... Порошенко поводив себе як барига, а не державний діяч».


Виступаючи пару тижнів тому на телеканалі „1+1”, екс-секретар Ради національної безпеки й оборони України Петро Порошенко закликав журналістів провести незалежне розслідування всіх обвинувачень, висунутих проти нього Олександром Зінченком та Олександром Турчиновим. Як запевняв Порошенко, єдиний компромат, який щодо нього був переданий до Генеральної прокуратури – це епізод з житловим будинком, що зводиться на схилах Дніпра поблизу Маріїнського палацу і який екс-секретар РНБОУ начебто хотів прибрати до рук. „Окрім цього епізоду та інтернет-роздруківок Речинського, що працював на посаді прес-секретаря у Турчинова, слідчі більше нічого не мають”, - запевнив телеглядачів Порошенко. Та докладно розповів історію про те, як керівники будівельної компанії намагалися дати йому хабара за те, щоби він посприяв завершенню спорудження скандально відомого будинку за по вулиці Грушевського, 9-а. За версією Порошенка, починаючи з кінця березня 2005 року працівники цієї компанії намагалися з ним „про щось” домовитися. На прохання народного депутата і першого космонавта України Леоніда Каденюка Порошенко прийняв будівельників наприкінці травня. ”Розмова була короткою, і розпочалася з пропозиції хабара. Їх вигнали і з тих пір я їх не бачив”, - урочисто повідомив Петро Олексійович, попрохавши журналістів з'ясувати істину.

Слідуючи мудрим порадам пана екс-секретаря, ми провели власне розслідування і з‘ясували що, всупереч твердженням Порошенка про його виняткову законослухняність, Генпрокуратура все ж таки порушила кримінальну справу за фактом протидії законній господарській діяльності компанії, що будує будинок по вулиці Грушевського, 9-А у Києві. Це сталося 17 вересня 2005 року за статтею 206 частина 3 Кримінального кодексу України на підставі заяви керівництва компанії „Інвес”, що є замовником будівництва і компанії „Індимоверто”, яка виступає інвестором із залученням іноземних капіталів.

Прохання президентського кума – закон для журналістів, і ми вирішили розібратися в історії з будинком по Грушевського та з'ясувати, хто ж бреше – Порошенко чи Каденюк, який готовий подати до суду на екс-секретаря РНБОУ за наклепницькі заяви.

Про те, що на дніпровських кручах для „багатеньких буратін” споруджується новий житловий комплекс кияни знали давно. Хоча їхньою точкою зору на доцільність подібних новобудов в історичному центрі міська влада, звичайно ж, не цікавилася. Що ж стосується решти мешканців України, то про скандальне будівництво вони довідалися навесні цього року, коли із гнівними тирадами по телебаченню став виступати Президент України, звинувативши будівельників у тому, що через них «українські князі в гробах перевертаються». Глава держави публічно зажадав негайно знести майже збудований 22-поверховий будинок.

Попри те, що автор цих рядків належить до людей, які категорично не сприймають архітектурних смаків нинішнього столичного мера і вважають неприпустимим будь-яке будівництво на схилах Дніпра, президентські філіппіки здалися мені не дуже розумними.

Було б зрозумілим, якби Президент публічно висловив своє ставлення до архітектурних експериментів Омельченка і заборонив би столичній міськдержадміністрації видавати нові дозволи на будівництво доти, доки не пройде широке громадське обговорення план забудови столиці. Але зносити те, що вже побудували?... А що, хіба київська влада свого часу не видала дозвіл на будівництво по Грушевського, 9-а? І як би огидно не виглядав багатоповерховий будинок на межі Маріїнського парку, можна не сумніватися, що його зведення велося на законних підставах, з дотриманням усіх необхідних формальностей. Не для того вкладаються в подібні проекти колосальні кошти, щоби через рік чи п'ять з'ясувалося, що під якимсь папірцем не вистачає якогось чиновницького підпису (інше питання – скільки коштує той чи інший підпис).

Але в такому випадку не тільки знесення будинку, а навіть призупинення його спорудження є брутальним порушенням Закону й невиконання з боку держави або органів місцевого самоврядування взятих на себе зобов'язань. Знести будинок після того, як влада дала дозвіл на його спорудження – це те ж саме, що виселити людину із законно придбаної нею квартири лише на тій підставі, що колишньому власникові помешкання знадобилися гроші й він хоче цю квартиру продати повторно. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, дякувати Богові, в Україні не допускається. І якщо представники влади, зокрема Президент, вважають, що дозвіл на будівництво був виданий підлеглими Омельченка безпідставно, то треба не про князів і гроби розповідати, а звернутися до суду з позовом про оголошення такого дозволу недійсним. З наступною виплатою забудовнику всіх понесених ним витрат за рахунок бюджету Києва.

Ну, припустимо, Ющенко „нагнув” би суд і примусив би написати рішення про припинення будівництва. І що далі? Що сталося б недобудованим залізобетонним монстром? Висадити будинок у повітря не можна – попливе ґрунт під розташованим поруч Маріїнським палацом . Розібрати будинок без загрози зсуву ґрунту на схилі Дніпра також нереально – немає в Україні таких технологій, щоби витягувати із землі сваї завдовжки майже 40 метрів. Окрім того, під будинком прокладено дренажну систему, яку треба постійно доглядати. Хто це буде робити у випадку, якщо дім знесуть? Та й вартість демонтажу, напевно, перевершила б вартість самого будівництва. Отже, з самого початку було ясно, що вимагаючи знести будинок, Президент, м'яко кажучи, кривив душею. До того ж, було незрозуміло, чому князі в гробах перевертаються лише від будинку по Грушевського, 9-а? Тим часом їм зовсім не муляють очі ані потворна „баба” на печерському схилі, ані оновлений Майдан незалежності. Якщо вже зносити – то все.

Фальшивим акордом до президентських виступів пролунали розповіді народних і заслужених артистів України про те, що скандальний будинок сповзає в Дніпро, що його спорудження загрожує фундаментам Маріїнського палацу і багато іншого. Однак, хоча б з поваги до вкладених величезних грошей, будівництво таких об‘єктів ведеться з колосальним „запасом міцності”. Попри те, що жилим оселям біля Маріїнського парку дійсно нема чого робити, скандальний будинок споруджується на 38-метрових сваях, з розгалуженою системою дренажу, що дозволить йому простояти не одне століття. Не для роботяг будують. То ж було очевидно, що виступи митців інспіровані.

„Порошенко поводив себе як барига, а не державний діяч”

З тим, щоби розібратися, хто ж саме напоумив Віктора Ющенка вимагати знесення будинку, ми зустрілися з керівником інвестиційної компанії „Індимоверто” Володимиром Панчуком – тією самою людиною, яка, зі слів Порошенка, пропонувала йому хабар і яку він, начебто, виштовхав зі свого кабінету. Другим співрозмовником став директор фірми-замовника будівництва, ТОВ „Івес”, Анатолій Шалоплут.

-Пане Анатолію, перше запитання буде до Вас. Внесіть, будь ласка, ясність, з якого дива Ви стали забудовувати Дніпрові кручі й у якому стані перебуває будівництво зараз?

А.Ш.: Кілька років тому ми уклали з компанією „Індимоверто” угоду, взявши на себе зобов'язання підшукати земельні ділянки для будівництва елітного житла. Зокрема, звернули увагу й на розташований біля Маріїнського парку колишній дитячий садочок, який на той момент давно не функціонував за призначенням. На місці цього закладу ми й запропонували спорудити житловий будинок. На отримання дозволу місцевої влади у нас пішло три роки. Спочатку проект був зроблений на 15 поверхів. У процесі будівництва ми відкорегували проект й додали ще п'ять. Таким чином, будинок повинен мати 20 житлових поверхів, технічний поверх і котельню. Цей відкорегований проект був погоджений з Управлінням архітектури за встановленим порядком і ми отримали на руки підсумковий документ, який давав нам право на будівництво – Лист погодження. Потім проект був направлений на технічну експертизу, але ми будівництво не зупиняли, оскільки вже мали дозвіл на спорудження додаткових поверхів і, до того ж, зупиняти будівництво на схилах, у складних геологічних умовах, не рекомендується. Тому ми будували далі, знаючи, що з архітектурою й столичною владою питання погоджено, а експертиза вирішує суто технічні питання – чи відповідають застосовані нами конструкції особливостям геологічних умов і таке інше. Якраз у цей час і почалася масована піар-компанія, організована Порошенком, та масові перевірки нашого підприємства. А за фактом одержання нами дозволу на будівництво була навіть порушена кримінальна справа. Причому, порушена абсолютно безпідставно, що згодом визнала Генеральна прокуратура, коли справу закрили.

- А чому винуватцем Ваших негараздів Ви вважаєте саме пана Порошенка?

А.Ш.: Перевірки розпочалися одразу після призначення Петра Порошенка на посаду секретаря РНБОУ, а якщо точніше – після нашої зустрічі з першим віце-президентом концерну „Укрпромівест” паном Кононенком. Кононенко запросив нас на зустріч і сказав, що в нього є доручення від Порошенка поговорити з нами щодо подальшої долі будинку на Грушевського. З його слів, у нас є два варіанти: або будівництву буде відкрита „зелена вулиця”, або ми не зможемо працювати взагалі. Кононенко запитав: „Які будуть ваші пропозиції?”. „Якщо Ви нас запросили на цю зустріч, то ми чекаємо пропозицій від Вас”, - відповів я. „Ну тоді йдіть і думайте, але у вас будуть проблеми з прокуратурою міста Києва й персонально з Порошенком”, - відповів він. А через три дні почалася кампанія в ЗМІ та тиск з боку податківців, КРУ, міліції, прокуратури.

Коли нічого кримінального проти нас не вдалося знайти, до нас спрямували пожежників. Вони зробили 20 зауважень. 18 з них ми виконали впродовж одного дня: пожежний шланг не так лежав, там розетка не така була. Але виявилося, що вже після того, як ми розпочали будівництво, були внесені зміни до будівельних нормативів, згідно яких пожежники запровадили випробування на полігонах будівельних конструкцій з тим, щоби перевіряти, як вони себе будуть поводити під час пожежі. Тому ми мали виготовити макетні залізобетонні конструкції, аналогічні тим, що використовуються при спорудженні будинку на Грушевського. (Пауза у будівництві безжально затягувалася і забудовник ніс чималі збитки – прим. Ред.) Після того, як конструкції затверділи й набрали міцності (на це разом з виготовленням пішло аж два місяці), - вони були спалені на полігоні. Раптово пожежники заявили нам, що вони забули про ще одну конструкцію, яку треба також виготовити для полігонних випробувань. Однак, наша позиція – не конфліктувати, а виконувати всі, навіть не дуже розумні, приписи контролюючих інстанцій. Тому ми виготовили ще одну конструкцію, яка також пройшла випробування успішно. Все це можна було б робити й без зупинення будівництва, оскільки все однаково нам би пожежники не підписали акт здачі будинку в експлуатацію, доки ми не виконаємо всі їхні вимоги. Тим не менш, нам зупинили роботу.

- А чи вплинув якось виступ президента на активність перевірок?

Ніяк не вплинув – нас на той момент вже перевіряли. Але головний архітектор Києва Присяжнюк, почувши виступ президента, відкликав свій підпис під листом-погодженням, яким давав нам дозвіл на будівництво

- А хіба таке можливо?

Якщо б наш проект мав якісь вади, то лист-погодження ніколи б виданий не був. Якщо ж ми його отримали, то це означає, що ми пройшли всі чиновницькі кола, виконали всі вимоги законів й нормативних актів, маємо позитивні висновки всіх експертиз.

А до Порошенка Ви також ходили?

Ні, до Порошенка викликався Володимир Григорович, себто інвестор.

(далі буде)



Володимир БОЙКО для І-Репортера