МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Л. Лук*яненко про Матвієнка, Єханурова, Хмару (/)

10/05/2005 | Роман ShaRP
http://uv.ukranews.com/r6/massmedia/interview/article.html?id=6067 30 вересня 2005 | Організація: Інформаційно-аналітичний портал "Депутат" | Автор: Юрій Сиротюк  Левко Лук'яненко: "Фактично Президент поставив Юлії Тимошенко ультиматум безумовної капітуляції"

"Матвієнко думав, що, якщо ми підтримаємо Єханурова, він залишиться прем'єр-міністром Криму. Фактом є те, що він перед Проводом поставив ультиматум стосовно підтримки Єханурова. Ми вважаємо, що партія демократична, а не військова структура. Тому голова партії не має права командувати Проводом, а має право керувати ним. Його образа за те, що ми, як хлопчики, не послухалися, а винесли своє рішення, безпідставна. Вона витікає із того, що Матвієнко звик у роботі керуватися не демократичними, а авторитарними методами"

- Левку Григоровичу, з чим пов'язані розбіжності в партії УРП "Собор" щодо підтримки Єханурова - лідер партії закликав зайняти одну позицію, а група депутатів від "Собору" під час голосування зайняла іншу?

- Ці розбіжності пов'язані з різним розумінням проблем, які виникли. Лідер партії А. Матвієнко хотів, щоб наша депутатська група підтримала кандидатуру Ю. Єханурова. Ми обговорювали це на фракції, бо наша група є частиною фракції "Блоку Юлії Тимошенко".

Наше перебування у фракції БЮТ давнє - з 2002 року, оформлене було Матвієнком, тому це відповідало його волі. Перебуваючи у фракції, ми діємо дисципліновано і маємо певні обов'язки, тому фракція більшістю ухвалила рішення про те, що ми не підтримуватимемо Ю. Єханурова. Але партійна група УРП "Собор" автономна величина у фракції. Ми маємо свою програму, історію, традиції, інколи окремий погляд на події, які відбуваються. Рішення фракції приймаємо не автоматично.

Отже, на партійній групі ми обговорили й вирішили, що відповідно до нашого партійного розуміння ситуації ми не повинні підтримувати кандидатуру Ю. Єханурова. На доказ цього у нас було багато аргументів, наприклад, те, що Ю. Єхануров - "кучмівець". Свою любов до екс-президента він проявив публічно на всю Україну, коли його обнімав і цілував. Це перше. Друге, Ю. Єхануров був головою Фонду державного майна і саме в той час відбувалося розграбування економіки України на повну котушку. Він цього не зупиняв. Ще один важливий момент: Єхануров сказав, що реприватизації не буде. Проблема реприватизації дуже важлива. Про неї йшлося у нашій партійній і передвиборчій програмі 2002 року. Тоді ми йшли блоком з БЮТ і казали, що всі факти приватизації мають бути переглянуті. У тих випадках, якщо приватизація була здійснена незаконно, має бути відновлена законність. Приватизоване повернуто державі й оголошено відкритий публічний конкурс. Хай купує попередній чи новий власник. Якщо ж з порушенням кримінального законодавства, то має бути кримінальна відповідальність. Цю програму ми розробили разом з нашим лідером А. Матвієнком на вибори 2002 року. Пізніше, коли наблизилися вибори Президента, частину цієї програми було включено до програми В. Ющенка. Отже, ми також, підтримуючи В. Ющенка на посаду Президента, обіцяли людям, що "прихватизацію" необхідно виправити на приватизацію. Переглянути факти приватизації з точки зору її законності. Єхануров же сказав, що реприватизації не буде. Таким чином, він перекреслив те, що було програмою нашого Президента і що ми говорили людям під час агітації за В. Ющенка. Якщо ми визнаємо, що реприватизації не потрібно, виходить, що ми обдурювали людей.

А. Матвієнко сказав, що, якщо ми не підтримаємо кандидатуру Ю. Єханурова, тоді ми маємо ухвалити рішення про відкликання його з посади прем'єр-міністра. Перед тим, як їхати до Криму, А. Матвієнко скликав Провід, який висловився за те, щоб він їхав прем'єр-міністром у АРК. Коли ми зібралися на фракції і вирішили, що будемо голосувати проти кандидатури Ю. Єханурова, то знову вирішили скликати Провід і на Проводі прийняти рішення, щоб Матвієнко склав повноваження голови Кабінету міністрів у Криму і повертався до Києва. Але Анатолій Сергійович рішення не дочекався. Коли ми не підтримали Ю. Єханурова, Матвієнко направив нам листа, в якому заявив, що не згідний з позицією Центрального Проводу УРП і тому знімає з себе повноваження голови і виходить з нашої партії. Це було в середині дня, після того як ми проголосували.

- Коли буде найближчий з'їзд, який вирішить долю керівництва партії?

- Ми зібралися після того ввечері, написали заяву для преси і направили її до Матвієнка. Ми вважаємо такий крок гарячковитим і надалі вважаємо Матвієнка головою партії. Звертаємося до нього із закликом конструктивної спільної роботи. Це було 20-го вересня. 21-го вересня Матвієнко виступив у Криму з промовою, яка складалася з двох частин: перша частина стосувалася УРП "Собор", а друга - звернення до кримчан. У першій частині він сказав, що Центральний Провід зрадив український національний інтерес. Це, звичайно, нас ображає, тому що ми не зрадили національні інтереси. Більше того, ми не зрадили своїх обов'язків, бо входимо до фракції Юлії Тимошенко. Відійти від Юлії Тимошенко було б зрадництвом наших союзницьких відносин. Але більше - до 15 вересня відповідно до виборчого закону ми могли відокремитися або в межах однієї фракції створити дві групи і зареєструватися як окрема група. Тоді ми були б зареєстровані як суб'єкт виборчого процесу. Через те, що тоді це не було зроблено і А. Матвієнко такої ідеї не висував, голосування, всупереч рішенню фракції, призвело би до виключення нас із фракції. Будучи виключеними із фракції, ми не змогли б зареєструватися як суб'єкт виборчого процесу. Якби ми піддалися вимозі нашого лідера, то партія була б виключена з виборчого процесу. Я думаю, що не ми зрадили інтереси України і партії, а, навпаки, Матвієнко поступив дуже необачно і образив нас тим, що назвав зрадниками.

- І усе ж у чому причина політичної кризи, що виникла в державі?

- Криза в партії походить від кризи набагато більшої. Існує криза в суспільстві. Вона виникла з того, що після виборів Президента В. Ющенка не здійснювалися ті заходи, які мали би бути здійснені. Головне, чому люди вийшли на помаранчеву революцію і що повело їх до боротьби - це незадоволення кучмівським режимом. У боротьбі проти В. Януковича, який представляв кучмівський режим, В. Ющенко, наш кандидат, розробив програму. Її ми роз'яснювали людям. Вони повірили і В. Ющенку, і нам, і тій програмі, яку ми проголошували. Вона передбачала реприватизацію, перегляд фактів незаконної приватизації.

Друге. Припинення злодійства, шахрайства, корупції і таке інше. Відновлення законності в діяльності як центральних, так і місцевих органів влади.

Створення однакових і прозорих правил для всіх суб'єктів економічної діяльності. Встановлення спрощеного податкового законодавства, яке було б зрозумілим усім і виражало справедливе ставлення держави до різних суб'єктів економної діяльності. Це основні моменти. Люди цього хотіли, тому вони вийшли. Ми перемогли, і Ющенко прийшов до влади. Тепер, коли Ющенко при владі, ми очікували, що, по-перше, буде усунутий прокурор Піскун; що будуть дотримані ті правила, які він проголосив як необхідні при доборі кадрів. Він мав здійснюватися на основі таких принципів: патріотизм, порядність, професіоналізм і відокремлення бізнесу від влади, а влади від бізнесу. Ми побачили, що саме четвертий пункт не здійснюється зовсім. Бо у самому оточенні Президента залишилися олігархи. І Порошенко, і Червоненко, і Жванія, й інші, такі як Третьяков.

Таким чином, влада перестала виконувати свою програму. Люди побачили, що оновлення не здійснюється. Як наслідок у суспільстві виникло незадоволення. Це невдоволення, звичайно, з'явилося у владній команді. Все закінчилося тим, що Зінченко виступив із заявою, у якій він про це сказав. Згодом виступив Томенко і пояснив причину того, чому країна не змінюється. Після того мала бути реакція Президента і вона була. Але Віктор Ющенко діяв з огляду на майбутні вибори. Глава держави виступав із тим, щоб зробити мегаблок. Утім, Юлії Володимирівні він запропонував, щоб вона виступила і виправдала олігархів навколо Ющенка. Тимошенко на це не пішла. Більше того, Ющенко обурився з приводу того, що Юлія Володимирівна, на його думку, часто виступає у пресі, на відміну від, скажімо, прем'єра Росії чи Білорусі. Одним словом, що вона рекламує себе сама. Проявилася рівність рейтингів. Рейтинг прем'єра, безперечно, Президента турбує. Тож він хотів іти разом великим блоком на вибори. У такому випадку не було б видно різниці рейтингів Президента і Прем'єр-міністра. На це можна було б піти, однак умови, які поставив Віктор Ющенко, не задовольняли абсолютно. По-перше, треба було, щоб Юлія Володимирівна виправдовувала людей, яких не потрібно виправдовувати. А по-друге, не було сказано, на яких умовах здійснюватиметься цей союз: скільки місць буде у парламенті, який відсоток тощо. Фактично Президент поставив Юлії Тимошенко ультиматум безумовної капітуляції. Тимошенко на це не пішла.

На сьогодні ситуація складається таким чином, що Президент і екс-прем'єр-міністр підуть на вибори окремо. Це важлива стратегічна проблема майбутніх виборів в Україні. Президент відправив уряд у відставку. Це право Президента, але, звичайно, це не найкращий спосіб розв'язати конфлікт. Глава держави запропонував на посаду прем'єра Єханурова. Для нас це не підходяща кандидатура, тому ми голосували проти. На цьому тлі Матвієнко думав, що, якщо ми підтримаємо Єханурова, він залишиться прем'єр-міністром. Фактом є те, що він перед Проводом поставив ультиматум стосовно підтримки Єханурова. Ми вважаємо, що партія демократична, а не військова структура. Тому голова партії не має права командувати Проводом, а має право керувати ним. Рішення ми ухвалили спільно. Голова мав би сприйняти його і далі співпрацювати з партією і Центральним Проводом. Його образа за те, що ми, як хлопчики, не послухалися, а винесли своє рішення, безпідставна. Вона витікає із того, що Матвієнко звик у роботі керуватися не демократичними, а авторитарними методами. Тому ситуація так вибухнула. Ми і далі думаємо про примирення із головою. Ми розраховуємо, що Матвієнко повернеться.

- Однак ваш екс-соратник Степан Хмара по-іншому трактує ситуацію і пов'язує її зі спробами міжнародного олігархічного капіталу здійснити переворот в Україні, використавши амбіції Юлії Тимошенко як інструмент для цього. Як Ви оцінюєте таку думку?

- Я не хочу коментувати позицію Хмари. Це його думка. Я знаю, що в Україні діють потужні сили, передусім російська розвідка, яка намагається усіляко роз'єднати національно-демократичні сили, послабити їх, повернути до влади таких людей, як Янукович, тобто цілком промосковських політиків, а згодом узагалі відновити свою владу в Україні. Я це розумію. Але принциповою різницею є те, що Блок Юлії Тимошенко і сама Юлія Володимирівна виступали за втілення передвиборчої програми, з якою Ющенко йшов на вибори. Віктор Андрійович цього не робить, а Юлія Володимирівна цього хотіла. Тобто саме вона стоїть на позиціях виконання передвиборчої програми, а "Наша Україна" з Ющенком цього не роблять. Ми займаємо патріотичну позицію. Стосовно російської розвідки і міжнародного капіталу, то тут різні позиції. Росія намагається підкорити Україну і взяти владу над нею, а міжнародний капітал хоче грабувати Україну. Тобто у цих двох сил принципово різні підходи. Ми це розуміємо. Однак боятися російську розвідку та міжнародний капітал і через острах гальмувати економічний і соціальний розвиток, це не вихід із положення. Вихід зі складного становища в Україні - реформування нашої системи влади, правил економічної діяльності тощо. Вихід в цих прогресивних змінах. Лише тоді ми зможемо протистояти і російській розвідці, і міжнародному капіталу.

- Чи вважаєте Ви політреформу панацеєю від усіх бід в Україні, і чи, навпаки, не стане вона пасткою в умовах ідеологізованого олігархічного характеру українських партій?

- Я не говорю, що політична реформа є єдиним способом виходу з ситуації. Я кажу, що потрібно виконувати передвиборчу програму.

- УРП "Собор" - сила виразно правоцентристська. "Батьківщину" ж вважають більш лівою партією. Чи пропонує "Собор" іти на вибори з ідейно однорідними соратниками, наприклад із УНП у складі Правиці?

- Ця робота тривала довго. Від нас її очолював Матвієнко. З Костенком, Тарасюком, Пинзеником проводилися переговори щодо створення правої патріотичної сили. Матвієнкові це не вдалося через різні суб'єктивні і об'єктивні причини. Тарасюк тримається "Нашої України", і на це не йшов. Не знаходилося на це рішучості й у Пинзеника. Тому питання зводилося до того, щоб вийти з фракції Юлії Тимошенко і йти тільки з Костенком. Провід це питання багато обговорював і виявився не готовим на такий ризик. Бо це могло призвести до того, що наша партія могла опинитися поза парламентом, а цього ніхто не хотів.

- Тобто і надалі ви пов'язуватиме свою долю із Блоком Юлії Тимошенко?

- Ні, ми окрема політична сила, яка уклала угоду з партіями, що входять до БЮТ. Ми автономна величина і знаходимося в цьому політичному блоці, доки нам вигідно. Ця вигідність виявилась 2002 року. Це і сьогодні для нас вигідно.

Відповіді

  • 2005.10.05 | 123

    Вдивовиж відверта політична проститутка

    > http://uv.ukranews.com/r6/massmedia/interview/article.html?id=6067

    - УРП "Собор" - сила виразно правоцентристська. "Батьківщину" ж вважають більш лівою партією. Чи пропонує "Собор" іти на вибори з ідейно однорідними соратниками, наприклад із УНП у складі Правиці?

    - Ця робота тривала довго. Від нас її очолював Матвієнко. З Костенком, Тарасюком, Пинзеником проводилися переговори щодо створення правої патріотичної сили. Матвієнкові це не вдалося через різні суб'єктивні і об'єктивні причини. Тарасюк тримається "Нашої України", і на це не йшов. Не знаходилося на це рішучості й у Пинзеника. Тому питання зводилося до того, щоб вийти з фракції Юлії Тимошенко і йти тільки з Костенком. Провід це питання багато обговорював і виявився не готовим на такий ризик. Бо це могло призвести до того, що наша партія могла опинитися поза парламентом, а цього ніхто не хотів. Блокуватись за ідейним принципом? Нііііі, можна ж не потрапити до пардаменту, цього "ніхто з Проводу не хоче". Яка проблема, що Батьківщина є лівою партією -- але ж крісла в парламенті дає!

    - Тобто і надалі ви пов'язуватиме свою долю із Блоком Юлії Тимошенко?

    - Ні, ми окрема політична сила, яка уклала угоду з партіями, що входять до БЮТ. Ми автономна величина і знаходимося в цьому політичному блоці, доки нам вигідно. Ця вигідність виявилась 2002 року. Це і сьогодні для нас вигідно. Так, так, пане журналіст, Ви все правильно зрозуміли. Романтику Лук*яненку начхати на те, що політичні союзи утворюють партії однодумців, що в усьому світі означає подібність ідеологічних засад. Лля нього олнодумці - це ті, хто хочуть разом попасти в парламент.

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.10.05 | Нестор

      Хто Матвієнеко? Можливо

      То він входить в БЮТ, то виходить, то тепер знову входить. Семе це і є проституцією. Сподіваюся БЮТ скоро позбавиться його.

      Ну а щодо ідеологічних засад, то якщо кар"єризм є ідеологічною засадою, то тут в НРУ УНП і Матвієнка звісно спільні ідеології, але до чого тут націонал-демократи?

      Рейтинг УНП пама"ятаєте? 0,1 % :) Як думаєте він голоси націонал-демократів зосереджує? ;) Отож.
    • 2005.10.06 | Михайло Свистович

      Лук"яненко - не проститутка

      Йому депутатство уже не потрібне (вік не той). Це - його позиція. Не треба судити всіх по собі. А якщо Левку захотілось би стати депутатом будь-якою ціною, то в НСНУ йому теж не відмовили б. Занадто багато він зробив для України. Більше, ніж всі учасники цього форуму разом взяті, в т.ч. й ті, які пишуть таке ось на нього.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.10.06 | 123

        Лук"яненко - не проститутка.Політична лише

        Михайло Свистович пише:
        > Йому депутатство уже не потрібне (вік не той). Це - його позиція.

        Я цитату навів. Є зауваження по суті -- замість порівнянь його зі мною і посилань на його героїчне минуле?

        > Не треба судити всіх по собі.

        Я сужу по сказаним ним самим словам, а не по собі -- якщо ти не помітив. До речі, через кілька днів після мого допису прес-служба УРП Собор зробила дуже подібну оцінку :)

        > А якщо Левку захотілось би стати депутатом будь-якою ціною, то в НСНУ йому теж не відмовили б.

        Йому хочеться отримати не депутатство, а політичний вплив. Для цього потрібен мандат не лише собі, а й колегам. Хоча й собі теж -- на відміну від тебе, він вважає, що вік у нього "той", і ніяк не заспокоїться.

        > Занадто багато він зробив для України. Більше, ніж всі учасники цього форуму разом взяті, в т.ч. й ті, які пишуть таке ось на нього.

        Дивно чути від тебе як критерій оцінки сьогодньошньої поведінки посилання на минулі заслуги -- раніше ти таке заперечував...
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.10.06 | Михайло Свистович

          Re: Лук"яненко - не проститутка.Політична лише

          123 пише:
          >
          > Я сужу по сказаним ним самим словам

          Значить не навчився судити

          >
          > Йому хочеться отримати не депутатство, а політичний вплив.

          Йому хочеться щастя для України. І він розуміє його по-своєму.

          >
          > на відміну від тебе, він вважає, що вік у нього "той", і ніяк не заспокоїться.

          Даай ти не будеш писати про те, чого не знаєш.

          >
          > Дивно чути від тебе як критерій оцінки сьогодньошньої поведінки посилання на минулі заслуги

          Поведінка - бездоганна з точки зору моралі. Не продається, не бреше.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".