що трапилось з Трудовою Україною?
10/07/2005 | stefan
переглянув декілька сайтів про партію "Трудова Україна"(ТУ) і мало чого зрозумів.Єдине, це факт - проходить розкол партії.Сьгодні два
керівники у партії Коновалюк і Сівкович.Один з"їзд ТУ зняв з посади Коновалюка і призначив Сівковича, дугий(має відбутися завтра 08.10.2005р.) і буде відстоювати Коновалюка.
Територіальні органи ТУ розділилися - хто "за", хто "проти".
***
Хто має об"єктивну інформацію з цього приводу - прошу на Майдан.
З.І.
До теми:
1.Метаморфозы "Трудовой Украины"
26.04.2004 | 20:57
proUA | Андрей Моржковский
http://www.ua-ru.info/archives/408e2082aacdd/theme_479/
Кажется, «Трудовая Украина» за последние 5 лет не приковывала к себе такого пристального внимания, как сейчас. О существовании партии «Трудовая Украина», конечно же, знали многие – однако эту партию нельзя назвать популярной или массовой.
Влиятельной – да, но влиятельность партии определялась наличием в её рядах двух элементов так называемой «Семьи» - родственников Леонида Кучмы: зятя Виктора Пинчука и крестника Андрея Деркача. До сих пор остальные представители партии – за редким исключением - преимущественно вращались то в орбите Пинчука, то в орбите Деркачей.
Партия «Трудовая Украина» - одна из молодых партий. Ей около 5 лет. История партии своими корнями уходит в избирательную кампанию 1998 года, когда потерпел поражение блок «Трудовая Украина». Блок объединил абсолютно разных людей: советника премьер-министра Андрея Деркача – начинающего политика с пророссийскими и панправославными взглядами, Александра Базилюка - лидера пророссийски настроенной партии Гражданский конгресс Украины, Ивана Герасимова – ностальгирующего по Советскому Союзу боевого генерала, Юрия Андреева – президента Всеукраинской организации «Союз Чернобыль Украина», Виктора Держака – лидера профсоюза работников угольной промышленности, Александра Омельченко – мэра Киева. Продемонстрированный блоком результат – 3, 0609% - не позволял пройти в парламент, однако позволял работать над расширением партийной среды.
Сразу же после выборов бренд «Трудовая Украина» был фактически монополизирован Андреем Деркачем – ни Базилюк, ни Омельченко в дальнейшем не выступали как члены «Трудовой Украины» (хотя именно в вотчине Базилюка и Держака, в Донецкой области, «трудовики» в 1998 году показали самый высокий результат – около 15% голосов избирателей).
В июне 1999 года возникает Трудовая партия Украины. Лидером партии становится народный депутат Михаил Сирота – герой «конституционной ночи» 28 июня 1996 года, человек популярный и влиятельный. Его заместителями становятся Андрей Деркач и Виктор Пинчук. Тогда, в 1999 году, между Пинчуком и Деркачем установились очень тесные, практически дружеские отношения. Шла избирательная кампания – в Украине выбирали Президента. Пинчук и Деркач отвечали в окружении Президента за поиск, разработку, использование и внедрение новейших политических и избирательных технологий. С этой целью они привезли в Украину целый ряд иностранных технологов, развернули штабы, организовали «Уличное телевидение» и акцию «Пульс Украины», создали Фонд «Социальная помощь» и т.д. Одним словом, Пинчук и Деркач стали одними из главнейших менеджеров избирательной кампании Леонида Кучмы.
Между тем Михаил Сирота существенно подорвал свой авторитет. Его стали критиковать как национал-демократы, так и левые. Его действия находили всё меньше понимания со стороны товарищей по партии. Не имея привязки к серьёзному бизнесу, Сирота почувствовал, что он становится зависимым от «денежных мешков». В мае 2000 года он заявляет о несогласии с Пинчуком и Деркачем. Громкого скандала не получилось – Пинчук и Деркач оставили Трудовую партию Украины Сироте, а сами зарегистрировали Партию «Трудовая Украина». Большинство членов ТПУ, а также большая часть депутатской фракции «Трудовая Украина» перешли в новое образование – ПТУ. Партия Сироты постепенно маргинализировалась и перестала играть заметную роль в общественно-политической жизни Украины.
Некоторое время лидером партии «Трудовая Украина» был Игорь Шаров. Но летом 2000 года эксперты впервые отметили, что в отношениях Виктора Пинчука и Андрея Деркача появилось некоторое напряжение. Партия оказалась на грани раскола. Шаров не был тем человеком, который мог бы удержать партию – у него не было ни харизмы, ни воли, ни средств, ни механизмов. Нужен был человек со стороны, способный влить в партию новую силу и энергию, дать партии новый толчек для развития. Такой человек был найден: как раз в момент обострения конфликта между Деркачем и Пинчуком в «свободное политическое плавание» отправился бывший вице-премьер и министр экономики Сергей Тигипко.Тигипко был достаточно популярным политиком и банкиром, у него было отличное реноме, влияние. К 2000 году Сергей Тигипко превратился в узнаваемый бренд.
В ноябре 2000 года состоялся съезд Партии «Трудовая Украина», на котором партия предстала в новой форме, в новой ипостаси, с новым руководством. Сергей Тигипко стал лидером партии. Его заместителем и руководителем парламентской фракции стал Игорь Шаров. Андрей Деркач возглавил политисполком партии. В исполком вошли народные депутаты Андрей Деркач, Виктор Пинчук, Юлий Иоффе, Александр Един, Дмитрий Табачник и другие. О партии впервые заговорили как о перспективном политическом проекте.
Политический кризис 2000 – 2002 годов практически не коснулся имиджа партии – наоборот, это был период укрепления позиций партии в общественно-политической жизни страны. Группа с условным названием «Трудовая Украина» (объединение бизнес-сред Пинчука – Деркача – Тигипко) стала одной из групп, на которых покоилась власть Леонида Кучмы. «Трудовики» стали политической гвардией и надёжной опорой Президента. При этом другие политические среды даже не пытались конкурировать с «трудовиками» - особенно учитывая фактор родства лидеров партии с Президентом. Это способствовало превращению «трудовиков» в эдаких «арбитров» в разрешении политических и бизнесовых конфликтов.
Партия не слишком активно проводила свою работу. Ей не были присущи какие-то громкие акции или популистские меры. Она редко «ходила в народ». «Трудовая Украина» попросту существовала и влияла на общественно-политическую жизнь. Партия скорее была эдаким «клубом знаменитых и богатых людей», чем партией в полном смысле этого слова.
На парламентских выборах 2002 года партия прошла в парламент в составе блока «За единую Украину!». После развала мегафракции «Единая Украина» партия создала свою фракцию – совместно с Партией промышленников и предпринимателей Украины. При этом чувствовался явный дисбаланс сил внутри фракции, естественно, в пользу «трудовиков» - приблизительно 10:32. Политологи отмечали удивительную стабильность фракции: за полтора года её численность не изменилась и постоянно составляла 42 народных депутата!
Изменения внутри партии и фракции начинаются в самом начале 2004 года. Сергей Тигипко решил активизировать партийную работу. Фактически партия начала дрейф от партии элитарного типа к партии массовой. И это – на фоне нового обострения противоречий между Андреем Деркачем и Виктором Пинчуком. По Украине прошли совещания партийного актива – по состоянию на конец апреля проведены совещания руководства партии с региональным активом в Западной Украине (27 марта, Львов), в Центральной Украине (8 апреля, Киев) и в Южной Украине (24 апреля, Ялта). Интересный момент: активистов обучали не только политграмоте, но и деятельности по созданию, развёртыванию и функционированию избирательных штабов. Вопрос только в том, под какие выборы?
Возможно, именно вопрос предстоящих выборов и стал камнем преткновения и одновременно яблоком раздора в среде «трудовиков»?
Не секрет, что лидер партии Сергей Тигипко некоторыми экспертами называется в числе возможных кандидатов от власти на пост Президента Украины в 2004 году. Сам Тигипко эту информацию неоднократно опровергал, заявляя, что не собирается идти на выборы. В то же время он ведёт не слишком понятные переговоры, которые позволяют усомниться в отсутствии у Сергея Леонидовича высоких амбиций. Вполне вероятно, что Тигипко может выдвинуть свою кандидатуру на предстоящих выборах, но при этом он будет идти как дублёр «первого» - кем бы этот «первый» ни был.
По неподтверждённой информации сейчас наметилось сближение Сергея Тигипко с Евгением Марчуком. Информированные источники сообщают о том, что уже состоялись несколько раундов консультаций между министром обороны и главой Национального банка – о том, что Сергей Леонидович может неформально поддержать Евгения Кирилловича в обмен на кресло премьера. Так это или нет, не берёмся утверждать.
Но косвенным подтверждением этого факта является демарш Леонида и Андрея Деркачей, которые считаются главными врагами и соперниками Евгениями Марчука: вражда между Деркачами и Марчуком длится уже не один год и время от времени прорывается новыми конфликтами и газетными разборками.
Другая версия сводится к тому, что Виктор Пинчук решил ввести в руководство партии Инну Богословскую и Валерия Хорошковского и таким образом усилить свои позиции в партии. Это тоже не могло не вызвать раздражения у Деркачей.
22 апреля Андрей Деркач раскритиковал Сергея Тигипко, заявив, что лидер партии должен принимать обдуманные и взвешенные решения. «Очень хочется, чтобы позиция лидера была более обдуманной и не такой поспешной. Те решения, которые он принимает, неудачно подобраны политтехнологами», - заявил Деркач. И далее: «Как сказал наш товарищ на заседании Политисполкома, если из партии лидер пытается сделать частное предприятие, основываясь на принципах «демократического централизма», которые хорошо усвоил в комсомоле, сделать из идеологии партии рекламу «Блендамед» с узнаваемостью 83%, напечатать ещё одну красивую купюру – это всё реклама, а не позиция политической силы, это не то, к чему мы стремились долгие годы».
Андрей и Леонид Деркачи в последнее время заняли особую позицию по ряду вопросов. Например, они не голосовали за конституционную реформу и поддержали вывод украинских войск из Ирака. При создании новой фракции – после «бракоразводного» процесса между ТУ и ПППУ – они не захотели входить в её состав, оставшись внефракционными. Вполне возможно, что во фракции им стало неуютно и они почувствовали своё меньшинство. Руководство фракции вряд ли на их стороне, равно как и фракционный аппарат, и большинство депутатов.
Зато Деркачи чувствуют себя уверенно в руководстве партии «Трудовая Украина». На их стороне – целый ряд партийных ячеек и структур в регионах. Не так давно один из функционеров партии говорил в кулуарах, что главным тормозом для развития партии является Виктор Пинчук. Пока Деркачи контролируют Политисполком, они могут быть уверены, что не всё ещё потеряно.
Но вот интересный момент: партию решил покинуть Виктор Пинчук. Он остаётся членом фракции, но не партии.
Виктор Пинчук с самого начала 2004 года активизировал свою деятельность – и в экономической, и в политической сфере. Ему удалось за короткое время распространить своё влияние практически тна весь экономический блок правительства. «Люди Пинчука» сидят сейчас в креслах министра промышленной политики, министра экономики и по вопросам европейской интеграции. В планах Пинчука заполучить кресло министра финансов. В сфере влияния Пинчука находится НАК «Национальная энергетическая компания», фракция «Народный выбор», Государственный комитет по регуляторной политике и предпринимательству, Антимонопольный комитет, отчасти Национальный банк Украины. Пинчук наладил тесные отношения с российскими олигархами и подписал союз с одним из региональных лидеров Донбасса Ринатом Ахметовым. Кроме того, у него в запасе есть «дочерний» проект в виде Валерия Хорошковского и Инны Богословской – эти ребята в любой момент могут начать новую политическую кампанию и возродиться, как озимые.
Кроме того, Виктор Михайлович на протяжении нескольких последних месяцев вёл активные переговоры о сотрудничестве то с Виктором Ющенко, то с Виктором Януковичем. Пинчук может выступить как в роли посредника, так и в роли талантливого режиссёра избирательной кампании. При этом Пинчук в одиночку может сделать намного больше, чем Пинчук, тянущий за собою целую партию. Переговорный процесс с фаворитами состязаний и готовность сделать ставку на кого-то из них полностью исключает возможность поддержки аутсайдера, коим является Тигипко. Пинчуку чужд принцип «Главное не побеждать, а участвовать». Пинчуку нужна победа. Он не хочет рисковать, а хочет знать наверняка, что эта ставка сыграет. Он вряд ли поставит на «серую лошадку» (Марчука) или лузера (Тигипко). Он, скорее всего, будет убеждать венценосного тестя а) поддержать наиболее рейтингового кандидата и б) провести более-менее честные выборы. А уж вопрос гарантий со стороны победителя – это, папа, предоставьте мне!
Кстати, Пинчук во многом наследовал логику и методику Рината Ахметова: избавившись от членства в партии, Пинчук попытается занять ту нишу в окружении Кучмы, которую в окружении Януковича занимал Ахметов. Ринат Леонидович, кстати, тоже постоянно подчёркивал необходимость абстрагирования бизнесмена и политики. Это же повторил в своём недавнем интервью «Зеркалу недели» Виктор Пинчук.
Под вопросом остаётся одно: с кем же будет Сергей Тигипко? С одной стороны, у него тесные отношения с Деркачами. С другой – он слишком завязан на Пинчуке. Сейчас он поставлен в ситуацию выбора – и вряд ли в ближайшее время сможет сделать для себя этот самый выбор. Поскольку выбор партнёра – это и игра амбиций. Выбрав Пинчука, Тигипко будет вынужден отказаться ото выборов 2004 года. Выбрав Деркачей, он вынужден будет отказаться от выгодной сделки с Марчуком. Без Деркачей или Пинчука Тигипко во многом теряет привлекательность (и для Марчука, и для других, кто попытался сделать на него ставку) и материальную основу. Ситуация не из лёгких.
Между тем в партии и фракции наметились свои «фавориты» и лидеры. Прошлый год стал годом роста влияния такой фигуры как Григорий Дашутин. Ситуация сложилась так, что его концерн «Укрросметалл» выбился в число украинских промышленных лидеров. Теперь Григорий Петрович может стать для Тигипко надёжной заменой Пинчука в финансовом плане.
Ещё одним человеком, чьи позиции в «Трудовой Украине» существенно упрочились, стал Николай Нощенко. Интересен тот факт, что и Нощенко, и Дашутин являются выходцами из Сумщины – из того самого региона, который традиционно считается одной из сфер влияния Деркачей. Но в то же время и Нощенко, и Дашутин имеют связи с Пинчуком. Скоре всего, используя этот фактор, и Дашутин, и Нощенко попытаются превратиться во вполне самостоятельных политиков и будут пробовать влиять на процесс принятия решений на уровне лидера партии. Они не будут такими публичными, как Деркач или Пинчук, – не тот уровень, но роль «серых кардиналов» им по плечу.
Проект «Трудовая Украина», скорее всего, будет жить. Но в каком виде – пока не ясно. Равно как и то, как будут развиваться внутренние процессы в «Трудовой Украине» и к чему они приведут, какую идеологическую нишу займёт партия и с какими лидерами? Очевидно, что «броуновское движение» внутри ТУ будет продолжаться до президентских выборов. А там – вполне возможно – партия снова возродится: ведь на повестку дня встанет вопрос о выборах парламентских. И тогда ТУ, возможно, обретёт былое единство – либо как партия, либо как блок.
А тем, кто жалеет о старой «Трудовой Украине», неплохо время от времени вспоминать анекдот из серии «чёрного юмора»: «Доктор, я буду жить?» - «А смысл?»
2. Центристская пропрезидентская партия, тесно связанная с олигархическими группами Виктора Пинчука и Андрея Деркача.
http://www.ukraine.ru/catalog/parties/trud.html
3."Трудовая Украина" просит суд признать недействительным исключение Коновалюка
Корреспондент.net
23 Сентября 2005, 17:52
http://www.korrespondent.net/main/131613
Возглавляемая Валерием Коновалюком часть партии "Трудовая Украина" просит Шевченковский районный суд Киева признать недействительным постановление о созыве 23 сентября съезда партии, передают Українські Новини.
Об этом говорится в сообщении пресс-службы "Трудовой Украины".
Члены партии просят суд признать созыв съезда нелегитимным и противоречащим уставу партии.
Согласно сообщению, это постановление о созыве съезда пришло в партийные организации с подписью Дмитрия Табачника, члена президиума политсовета партии. Отмечается, что 22 сентября суд признал иск обоснованным и постановил открыть производство дел по этим вопросам, а также назначил судебное заседание на 20 октября.
Ранее депутат Верховной Рады Валерий Коновалюк заявляет о нелегитимности девятого съезда партии "Трудовая Украина", лишившего его 23 сентября членства и лидерства в партии, а также обвиняет избранного съездом лидером партии Владимира Сивковича в расколе "Трудовой Украины".
По словам Коновалюка, Сивкович и заместитель главы партии "Трудовая Украина" Александра Кужель выступили за блокирование "Трудовой Украины" с СДПУ(о) и рядом других сил для совместного участия в выборах-2006, тогда как сам Коновалюк выступил за самостоятельное участие партии в выборах.
По его словам, региональные делегации на съезд 23 сентября были сформированы с нарушениями, а он сам не был допущен на съезд.
"80% рядовых членов "Трудовой Украины" поддерживают меня", - сказал Коновалюк.
Сивкович и Кужель вступили в полемику с Коновалюком, стороны обменялись взаимными обвинениями.
Во время пресс-конференции под стенами агентства несколько десятков сторонников и противников Коновалюка скандировали: "Наш лидер - Коновалюк" и "Долой Коновалюка".
Коновалюк также заявил о намерении провести альтернативный съезд "Трудовой Украины" 8 октября.
Прошедший 23 сентября в Киеве съезд "Трудовой Украины" исключил из партии ее лидера Коновалюка и избрал председателем партии Сивковича.
Предвыборный конфликт
Перед стартом парламентской кампании в партии "Трудова Україна" возник конфликт, причиной которого стал вопрос о форме ее участия в выборах в Верховную Раду в 2006 году.
Одна из видных деятелей партии Александра Кужель выступила за создание избирательного блока на базе "Трудової України", в который могли бы войти такие партии, как "Вперед, Україно!", "Наш дім - Україна", "Відродження", Партия зеленых, "Жінки за майбутне".
Коновалюк, со своей стороны, настаивал на самостоятельном участии "Трудової України" в парламентских выборах.
Кужель также обвинила Коновалюка в стремлении сделать "Трудову Україну" провластной партией и заявила, что после прихода Коновалюка в партию ее рейтинг снизился.
Коновалюк, со своей стороны обвинил, коллег по партии Кужель, Сивковича и Николая Княжицкого в намерении создать предвыборный блок с Социал-демократической партией Украины (объединенной).
В результате 8 сентября политсовет "Трудової України" заявил об исключении Коновалюка из партии. Коновалюк заявил о нелегитимности этого решения.
Валерий Коновалюк возглавил "Трудову Україну" в апреле этого года, соответствующее решение утвердил 8-й съезд партии.
"Трудовая Украина" зарегистрирована 21 июня 2000 года.
керівники у партії Коновалюк і Сівкович.Один з"їзд ТУ зняв з посади Коновалюка і призначив Сівковича, дугий(має відбутися завтра 08.10.2005р.) і буде відстоювати Коновалюка.
Територіальні органи ТУ розділилися - хто "за", хто "проти".
***
Хто має об"єктивну інформацію з цього приводу - прошу на Майдан.
З.І.
До теми:
1.Метаморфозы "Трудовой Украины"
26.04.2004 | 20:57
proUA | Андрей Моржковский
http://www.ua-ru.info/archives/408e2082aacdd/theme_479/
Кажется, «Трудовая Украина» за последние 5 лет не приковывала к себе такого пристального внимания, как сейчас. О существовании партии «Трудовая Украина», конечно же, знали многие – однако эту партию нельзя назвать популярной или массовой.
Влиятельной – да, но влиятельность партии определялась наличием в её рядах двух элементов так называемой «Семьи» - родственников Леонида Кучмы: зятя Виктора Пинчука и крестника Андрея Деркача. До сих пор остальные представители партии – за редким исключением - преимущественно вращались то в орбите Пинчука, то в орбите Деркачей.
Партия «Трудовая Украина» - одна из молодых партий. Ей около 5 лет. История партии своими корнями уходит в избирательную кампанию 1998 года, когда потерпел поражение блок «Трудовая Украина». Блок объединил абсолютно разных людей: советника премьер-министра Андрея Деркача – начинающего политика с пророссийскими и панправославными взглядами, Александра Базилюка - лидера пророссийски настроенной партии Гражданский конгресс Украины, Ивана Герасимова – ностальгирующего по Советскому Союзу боевого генерала, Юрия Андреева – президента Всеукраинской организации «Союз Чернобыль Украина», Виктора Держака – лидера профсоюза работников угольной промышленности, Александра Омельченко – мэра Киева. Продемонстрированный блоком результат – 3, 0609% - не позволял пройти в парламент, однако позволял работать над расширением партийной среды.
Сразу же после выборов бренд «Трудовая Украина» был фактически монополизирован Андреем Деркачем – ни Базилюк, ни Омельченко в дальнейшем не выступали как члены «Трудовой Украины» (хотя именно в вотчине Базилюка и Держака, в Донецкой области, «трудовики» в 1998 году показали самый высокий результат – около 15% голосов избирателей).
В июне 1999 года возникает Трудовая партия Украины. Лидером партии становится народный депутат Михаил Сирота – герой «конституционной ночи» 28 июня 1996 года, человек популярный и влиятельный. Его заместителями становятся Андрей Деркач и Виктор Пинчук. Тогда, в 1999 году, между Пинчуком и Деркачем установились очень тесные, практически дружеские отношения. Шла избирательная кампания – в Украине выбирали Президента. Пинчук и Деркач отвечали в окружении Президента за поиск, разработку, использование и внедрение новейших политических и избирательных технологий. С этой целью они привезли в Украину целый ряд иностранных технологов, развернули штабы, организовали «Уличное телевидение» и акцию «Пульс Украины», создали Фонд «Социальная помощь» и т.д. Одним словом, Пинчук и Деркач стали одними из главнейших менеджеров избирательной кампании Леонида Кучмы.
Между тем Михаил Сирота существенно подорвал свой авторитет. Его стали критиковать как национал-демократы, так и левые. Его действия находили всё меньше понимания со стороны товарищей по партии. Не имея привязки к серьёзному бизнесу, Сирота почувствовал, что он становится зависимым от «денежных мешков». В мае 2000 года он заявляет о несогласии с Пинчуком и Деркачем. Громкого скандала не получилось – Пинчук и Деркач оставили Трудовую партию Украины Сироте, а сами зарегистрировали Партию «Трудовая Украина». Большинство членов ТПУ, а также большая часть депутатской фракции «Трудовая Украина» перешли в новое образование – ПТУ. Партия Сироты постепенно маргинализировалась и перестала играть заметную роль в общественно-политической жизни Украины.
Некоторое время лидером партии «Трудовая Украина» был Игорь Шаров. Но летом 2000 года эксперты впервые отметили, что в отношениях Виктора Пинчука и Андрея Деркача появилось некоторое напряжение. Партия оказалась на грани раскола. Шаров не был тем человеком, который мог бы удержать партию – у него не было ни харизмы, ни воли, ни средств, ни механизмов. Нужен был человек со стороны, способный влить в партию новую силу и энергию, дать партии новый толчек для развития. Такой человек был найден: как раз в момент обострения конфликта между Деркачем и Пинчуком в «свободное политическое плавание» отправился бывший вице-премьер и министр экономики Сергей Тигипко.Тигипко был достаточно популярным политиком и банкиром, у него было отличное реноме, влияние. К 2000 году Сергей Тигипко превратился в узнаваемый бренд.
В ноябре 2000 года состоялся съезд Партии «Трудовая Украина», на котором партия предстала в новой форме, в новой ипостаси, с новым руководством. Сергей Тигипко стал лидером партии. Его заместителем и руководителем парламентской фракции стал Игорь Шаров. Андрей Деркач возглавил политисполком партии. В исполком вошли народные депутаты Андрей Деркач, Виктор Пинчук, Юлий Иоффе, Александр Един, Дмитрий Табачник и другие. О партии впервые заговорили как о перспективном политическом проекте.
Политический кризис 2000 – 2002 годов практически не коснулся имиджа партии – наоборот, это был период укрепления позиций партии в общественно-политической жизни страны. Группа с условным названием «Трудовая Украина» (объединение бизнес-сред Пинчука – Деркача – Тигипко) стала одной из групп, на которых покоилась власть Леонида Кучмы. «Трудовики» стали политической гвардией и надёжной опорой Президента. При этом другие политические среды даже не пытались конкурировать с «трудовиками» - особенно учитывая фактор родства лидеров партии с Президентом. Это способствовало превращению «трудовиков» в эдаких «арбитров» в разрешении политических и бизнесовых конфликтов.
Партия не слишком активно проводила свою работу. Ей не были присущи какие-то громкие акции или популистские меры. Она редко «ходила в народ». «Трудовая Украина» попросту существовала и влияла на общественно-политическую жизнь. Партия скорее была эдаким «клубом знаменитых и богатых людей», чем партией в полном смысле этого слова.
На парламентских выборах 2002 года партия прошла в парламент в составе блока «За единую Украину!». После развала мегафракции «Единая Украина» партия создала свою фракцию – совместно с Партией промышленников и предпринимателей Украины. При этом чувствовался явный дисбаланс сил внутри фракции, естественно, в пользу «трудовиков» - приблизительно 10:32. Политологи отмечали удивительную стабильность фракции: за полтора года её численность не изменилась и постоянно составляла 42 народных депутата!
Изменения внутри партии и фракции начинаются в самом начале 2004 года. Сергей Тигипко решил активизировать партийную работу. Фактически партия начала дрейф от партии элитарного типа к партии массовой. И это – на фоне нового обострения противоречий между Андреем Деркачем и Виктором Пинчуком. По Украине прошли совещания партийного актива – по состоянию на конец апреля проведены совещания руководства партии с региональным активом в Западной Украине (27 марта, Львов), в Центральной Украине (8 апреля, Киев) и в Южной Украине (24 апреля, Ялта). Интересный момент: активистов обучали не только политграмоте, но и деятельности по созданию, развёртыванию и функционированию избирательных штабов. Вопрос только в том, под какие выборы?
Возможно, именно вопрос предстоящих выборов и стал камнем преткновения и одновременно яблоком раздора в среде «трудовиков»?
Не секрет, что лидер партии Сергей Тигипко некоторыми экспертами называется в числе возможных кандидатов от власти на пост Президента Украины в 2004 году. Сам Тигипко эту информацию неоднократно опровергал, заявляя, что не собирается идти на выборы. В то же время он ведёт не слишком понятные переговоры, которые позволяют усомниться в отсутствии у Сергея Леонидовича высоких амбиций. Вполне вероятно, что Тигипко может выдвинуть свою кандидатуру на предстоящих выборах, но при этом он будет идти как дублёр «первого» - кем бы этот «первый» ни был.
По неподтверждённой информации сейчас наметилось сближение Сергея Тигипко с Евгением Марчуком. Информированные источники сообщают о том, что уже состоялись несколько раундов консультаций между министром обороны и главой Национального банка – о том, что Сергей Леонидович может неформально поддержать Евгения Кирилловича в обмен на кресло премьера. Так это или нет, не берёмся утверждать.
Но косвенным подтверждением этого факта является демарш Леонида и Андрея Деркачей, которые считаются главными врагами и соперниками Евгениями Марчука: вражда между Деркачами и Марчуком длится уже не один год и время от времени прорывается новыми конфликтами и газетными разборками.
Другая версия сводится к тому, что Виктор Пинчук решил ввести в руководство партии Инну Богословскую и Валерия Хорошковского и таким образом усилить свои позиции в партии. Это тоже не могло не вызвать раздражения у Деркачей.
22 апреля Андрей Деркач раскритиковал Сергея Тигипко, заявив, что лидер партии должен принимать обдуманные и взвешенные решения. «Очень хочется, чтобы позиция лидера была более обдуманной и не такой поспешной. Те решения, которые он принимает, неудачно подобраны политтехнологами», - заявил Деркач. И далее: «Как сказал наш товарищ на заседании Политисполкома, если из партии лидер пытается сделать частное предприятие, основываясь на принципах «демократического централизма», которые хорошо усвоил в комсомоле, сделать из идеологии партии рекламу «Блендамед» с узнаваемостью 83%, напечатать ещё одну красивую купюру – это всё реклама, а не позиция политической силы, это не то, к чему мы стремились долгие годы».
Андрей и Леонид Деркачи в последнее время заняли особую позицию по ряду вопросов. Например, они не голосовали за конституционную реформу и поддержали вывод украинских войск из Ирака. При создании новой фракции – после «бракоразводного» процесса между ТУ и ПППУ – они не захотели входить в её состав, оставшись внефракционными. Вполне возможно, что во фракции им стало неуютно и они почувствовали своё меньшинство. Руководство фракции вряд ли на их стороне, равно как и фракционный аппарат, и большинство депутатов.
Зато Деркачи чувствуют себя уверенно в руководстве партии «Трудовая Украина». На их стороне – целый ряд партийных ячеек и структур в регионах. Не так давно один из функционеров партии говорил в кулуарах, что главным тормозом для развития партии является Виктор Пинчук. Пока Деркачи контролируют Политисполком, они могут быть уверены, что не всё ещё потеряно.
Но вот интересный момент: партию решил покинуть Виктор Пинчук. Он остаётся членом фракции, но не партии.
Виктор Пинчук с самого начала 2004 года активизировал свою деятельность – и в экономической, и в политической сфере. Ему удалось за короткое время распространить своё влияние практически тна весь экономический блок правительства. «Люди Пинчука» сидят сейчас в креслах министра промышленной политики, министра экономики и по вопросам европейской интеграции. В планах Пинчука заполучить кресло министра финансов. В сфере влияния Пинчука находится НАК «Национальная энергетическая компания», фракция «Народный выбор», Государственный комитет по регуляторной политике и предпринимательству, Антимонопольный комитет, отчасти Национальный банк Украины. Пинчук наладил тесные отношения с российскими олигархами и подписал союз с одним из региональных лидеров Донбасса Ринатом Ахметовым. Кроме того, у него в запасе есть «дочерний» проект в виде Валерия Хорошковского и Инны Богословской – эти ребята в любой момент могут начать новую политическую кампанию и возродиться, как озимые.
Кроме того, Виктор Михайлович на протяжении нескольких последних месяцев вёл активные переговоры о сотрудничестве то с Виктором Ющенко, то с Виктором Януковичем. Пинчук может выступить как в роли посредника, так и в роли талантливого режиссёра избирательной кампании. При этом Пинчук в одиночку может сделать намного больше, чем Пинчук, тянущий за собою целую партию. Переговорный процесс с фаворитами состязаний и готовность сделать ставку на кого-то из них полностью исключает возможность поддержки аутсайдера, коим является Тигипко. Пинчуку чужд принцип «Главное не побеждать, а участвовать». Пинчуку нужна победа. Он не хочет рисковать, а хочет знать наверняка, что эта ставка сыграет. Он вряд ли поставит на «серую лошадку» (Марчука) или лузера (Тигипко). Он, скорее всего, будет убеждать венценосного тестя а) поддержать наиболее рейтингового кандидата и б) провести более-менее честные выборы. А уж вопрос гарантий со стороны победителя – это, папа, предоставьте мне!
Кстати, Пинчук во многом наследовал логику и методику Рината Ахметова: избавившись от членства в партии, Пинчук попытается занять ту нишу в окружении Кучмы, которую в окружении Януковича занимал Ахметов. Ринат Леонидович, кстати, тоже постоянно подчёркивал необходимость абстрагирования бизнесмена и политики. Это же повторил в своём недавнем интервью «Зеркалу недели» Виктор Пинчук.
Под вопросом остаётся одно: с кем же будет Сергей Тигипко? С одной стороны, у него тесные отношения с Деркачами. С другой – он слишком завязан на Пинчуке. Сейчас он поставлен в ситуацию выбора – и вряд ли в ближайшее время сможет сделать для себя этот самый выбор. Поскольку выбор партнёра – это и игра амбиций. Выбрав Пинчука, Тигипко будет вынужден отказаться ото выборов 2004 года. Выбрав Деркачей, он вынужден будет отказаться от выгодной сделки с Марчуком. Без Деркачей или Пинчука Тигипко во многом теряет привлекательность (и для Марчука, и для других, кто попытался сделать на него ставку) и материальную основу. Ситуация не из лёгких.
Между тем в партии и фракции наметились свои «фавориты» и лидеры. Прошлый год стал годом роста влияния такой фигуры как Григорий Дашутин. Ситуация сложилась так, что его концерн «Укрросметалл» выбился в число украинских промышленных лидеров. Теперь Григорий Петрович может стать для Тигипко надёжной заменой Пинчука в финансовом плане.
Ещё одним человеком, чьи позиции в «Трудовой Украине» существенно упрочились, стал Николай Нощенко. Интересен тот факт, что и Нощенко, и Дашутин являются выходцами из Сумщины – из того самого региона, который традиционно считается одной из сфер влияния Деркачей. Но в то же время и Нощенко, и Дашутин имеют связи с Пинчуком. Скоре всего, используя этот фактор, и Дашутин, и Нощенко попытаются превратиться во вполне самостоятельных политиков и будут пробовать влиять на процесс принятия решений на уровне лидера партии. Они не будут такими публичными, как Деркач или Пинчук, – не тот уровень, но роль «серых кардиналов» им по плечу.
Проект «Трудовая Украина», скорее всего, будет жить. Но в каком виде – пока не ясно. Равно как и то, как будут развиваться внутренние процессы в «Трудовой Украине» и к чему они приведут, какую идеологическую нишу займёт партия и с какими лидерами? Очевидно, что «броуновское движение» внутри ТУ будет продолжаться до президентских выборов. А там – вполне возможно – партия снова возродится: ведь на повестку дня встанет вопрос о выборах парламентских. И тогда ТУ, возможно, обретёт былое единство – либо как партия, либо как блок.
А тем, кто жалеет о старой «Трудовой Украине», неплохо время от времени вспоминать анекдот из серии «чёрного юмора»: «Доктор, я буду жить?» - «А смысл?»
2. Центристская пропрезидентская партия, тесно связанная с олигархическими группами Виктора Пинчука и Андрея Деркача.
http://www.ukraine.ru/catalog/parties/trud.html
3."Трудовая Украина" просит суд признать недействительным исключение Коновалюка
Корреспондент.net
23 Сентября 2005, 17:52
http://www.korrespondent.net/main/131613
Возглавляемая Валерием Коновалюком часть партии "Трудовая Украина" просит Шевченковский районный суд Киева признать недействительным постановление о созыве 23 сентября съезда партии, передают Українські Новини.
Об этом говорится в сообщении пресс-службы "Трудовой Украины".
Члены партии просят суд признать созыв съезда нелегитимным и противоречащим уставу партии.
Согласно сообщению, это постановление о созыве съезда пришло в партийные организации с подписью Дмитрия Табачника, члена президиума политсовета партии. Отмечается, что 22 сентября суд признал иск обоснованным и постановил открыть производство дел по этим вопросам, а также назначил судебное заседание на 20 октября.
Ранее депутат Верховной Рады Валерий Коновалюк заявляет о нелегитимности девятого съезда партии "Трудовая Украина", лишившего его 23 сентября членства и лидерства в партии, а также обвиняет избранного съездом лидером партии Владимира Сивковича в расколе "Трудовой Украины".
По словам Коновалюка, Сивкович и заместитель главы партии "Трудовая Украина" Александра Кужель выступили за блокирование "Трудовой Украины" с СДПУ(о) и рядом других сил для совместного участия в выборах-2006, тогда как сам Коновалюк выступил за самостоятельное участие партии в выборах.
По его словам, региональные делегации на съезд 23 сентября были сформированы с нарушениями, а он сам не был допущен на съезд.
"80% рядовых членов "Трудовой Украины" поддерживают меня", - сказал Коновалюк.
Сивкович и Кужель вступили в полемику с Коновалюком, стороны обменялись взаимными обвинениями.
Во время пресс-конференции под стенами агентства несколько десятков сторонников и противников Коновалюка скандировали: "Наш лидер - Коновалюк" и "Долой Коновалюка".
Коновалюк также заявил о намерении провести альтернативный съезд "Трудовой Украины" 8 октября.
Прошедший 23 сентября в Киеве съезд "Трудовой Украины" исключил из партии ее лидера Коновалюка и избрал председателем партии Сивковича.
Предвыборный конфликт
Перед стартом парламентской кампании в партии "Трудова Україна" возник конфликт, причиной которого стал вопрос о форме ее участия в выборах в Верховную Раду в 2006 году.
Одна из видных деятелей партии Александра Кужель выступила за создание избирательного блока на базе "Трудової України", в который могли бы войти такие партии, как "Вперед, Україно!", "Наш дім - Україна", "Відродження", Партия зеленых, "Жінки за майбутне".
Коновалюк, со своей стороны, настаивал на самостоятельном участии "Трудової України" в парламентских выборах.
Кужель также обвинила Коновалюка в стремлении сделать "Трудову Україну" провластной партией и заявила, что после прихода Коновалюка в партию ее рейтинг снизился.
Коновалюк, со своей стороны обвинил, коллег по партии Кужель, Сивковича и Николая Княжицкого в намерении создать предвыборный блок с Социал-демократической партией Украины (объединенной).
В результате 8 сентября политсовет "Трудової України" заявил об исключении Коновалюка из партии. Коновалюк заявил о нелегитимности этого решения.
Валерий Коновалюк возглавил "Трудову Україну" в апреле этого года, соответствующее решение утвердил 8-й съезд партии.
"Трудовая Украина" зарегистрирована 21 июня 2000 года.
Відповіді
2005.10.08 | stefan
Re: що трапилось з Трудовою Україною?
ЗАВТРА, У ДЕНЬ ЮРИСТА, ЛЬВІВСЬКІ “ТРУДОВИКИ” ПРОВЕДУТЬ АКЦІЮ “ДІЗНАЙСЯ ПРО СВОЇ ПРАВА”Львів. 8 жовтня. УНІАН. Завтра у День юриста у Львові Львівська обласна організація політичної партії “Трудова Україна” проведе акцію “Дізнайся про свої права”.
Як повідомили УНІАН у прес-службі ЛОО партії “Трудова Україна”, розпочинаючи у День юриста масштабне інформування про конституційні зміни, “Трудова Україна” нагадує, що “в наш час кожний громадянин має бути обізнаним щодо своїх прав, записаних у Конституції”.
Згідно із задумом організаторів, у людних місцях Львова активісти партії “Трудова Україна” роздаватимуть громадянам нову редакцію Конституції України зі змінами, ухваленими Верховною Радою України 8 грудня 2004 року, повідомили у прес-службі.
(C) УНІАН, 2005
***
Коновалюк пропонує профспілкам і громадським організаціям
створити передвиборний блок на основі "Трудової України"
http://unian.net/ukr/headlines/9/
2005.10.08 | Мартинюк
Сьогодні коновалюківський відлам провів зїзд
Десь у Дарниці.Моя їм порада - нехай об"єднуються з "трудовиками" Сироти. А після цього можна в будь який блок.2005.10.09 | stefan
IX з'їзд „Трудової України”,переміг Коновалюк
8.10.0517:44
IX з'їзд політичної партії „Трудова Україна” виказав повну довіру лідеру партії Валерію Коновалюку
8 жовтня 2005 року політична партія "Трудова Україна" провела свій IX-й позачерговий з'їзд. До порядку денного були внесені питання стосовно ситуації, що склалася в керівництві партії. Крім того, на порядку денному з'їзду було: прийняття рішень з приводу стратегії партії в період проведення виборчої кампанії 2006 року, зміни в складі ревізійної комісії та політраді партії.
Валерій Коновалюк нагадав, про те, що даний з'їзд проходить легітимно, що в наявності є матеріали про фальсифікації та грубі порушення з боку Володимира Сівковича та його оточення. У даний час питаннями лідерства в партії займається Міністерство юстиції України.
Одним з рішень делегатів IX з’їзду "Трудової України" стало виключення зі своїх рядів Володимира Сівковича, Олександру Кужель, Миколу Княжицкого і Дмитра Табачника та деяких керівників регіональних парторганізацій.
Голова партії, народний депутат України Валерій Коновалюк зауважив: „Делегати з’їзду виключили їх як людей,що скомпрометували себе, якы спрямовані на розкол партії. Розмова про конфлікт у середині "Трудової України" виникла через деструктивні дії членів партії Олександри Кужель, Володимира Сівковича і Миколи Княжицкого, які виступали проти самостійної участі у виборах – саме тому вони були виключені з рядів партії. Можна купити кількох членів Політради партії, а купити 70 тисяч партійців неможливо. "Трудова Україна" сьогодні єдина як ніколи і члени партії, які сьогодні приїхали на з’їзд, підтвердили, що ніякого розколу у партії немає”.
Крім того, з'їзд виказав повну довіру лідерові партії Валерію Коновалюку і підтвердив його повноваження як голови "Трудової України".
Голова партії "Трудова Україна" Валерій Коновалюк ще раз нагадав, що „Трудова Україна” має приймати самостійну участь у виборах, бо: „За п'ять років "Трудова Україна" не мала можливості заявити про себе, як про самостійну силу і, лишаючись чиїмось партнером, ми багато втрачали. Виходячи з реалій сьогодення, я заявляю, що партія сьогодні здатна консолідувати навколо себе однодумців – тих, хто цінує працю кожної людини, яка власноруч будує незалежну державу, тих, хто захищає інтереси робітників ".
Прес-служба політичної партії „Трудова Україна”
***
8.10.05
15:35
Текст виступу Голови партії В.КОНОВАЛЮКА на позачерговому 9 з’їзді політичної партії «Трудова Україна»
Я радий бачити вас – одержимих бажанням розбудовувати і зміцнювати ряди нашої партії, дбати про кращу долю України, досягати віри у правоту нашої позиції. Здолавши сотні кілометрів, ви принесли з собою очікування десятків тисяч людей, сподівання мільйонів українців на краще життя та справедливість в нашій країні. Впевнений, що наша спільна праця виправдає їх надії. Ми зможемо захистити та відстояти право на відкриту, чесну та прозору форму політики, яка була б відповідальною перед власним народом.
Як Голові партії, обраному на минулому з’їзді, дозвольте доповісти Вам про стан реалізації рішень VIII з’їзду та про основні заходи, які були нами здійснені у цей період.
Насамперед, хочу наголосити на тому, що наші основні зусилля було спрямовано на реалізацію програмних засад діяльності партії в політичній, економічній та в соціальній сферах. За відведений мені час я , як керівник партії , жодного разу не відступив від рішень квітневого з’їзду, крок за кроком я намагався доводити свою принциповість, послідовність , розуміючи всю міру своєї відповідальності перед однопартійцями. Ми всі на з’їзді були одностайні у своєму бажанні продемонструвати свою партійну зрілість та політичну самодостатність.
З чого ми почали?
Перше. Було організовано і проведено масштабну Всеукраїнську конференцію „Діалог в ім’я майбутнього”, на якій було представлено і широко обговорено Концепцію соціально-економічного розвитку України на період до 2010 року та соціальний бюджет економічного зростання 2006 року.
Ці документи набули великого розголосу в державі, після їх детального обговорення і опрацювання були запропоновані Верховній Раді України та Кабінету Міністрів, як програмний матеріал для формування перспектив розвитку країни.
Підготовка таких матеріалів партією сприяла зростанню її авторитету не лише в колах владної та наукової еліти, а й серед широкої громадськості. Ми продемонстрували, що Україна має інший, більш ефективний шлях розвитку, якого ми зобов’язані досягти.
Це позитивно вплинуло на авторитет партії, її значення в суспільстві, як конструктивної опозиційної сили.
Я підкреслюю – конструктивної, а не барикадної, наметової або майданної опозиційної сили!
Друге. Проведена була ґрунтовна робота, щодо розбудови організаційної структури партії. На сьогодні у нас на обліку перебуває близько 70 тис. членів партії. Є 27 територіальних, 680 місцевих та понад 2 тис. первинних організацій. Було бажання сформувати боєздатну команду, яка б була спроможна у найкоротший строк вивести партію на нові рубежі та забезпечити активну участь у виборчій компанії.
Тільки з квітня поточного року чисельність партійних рядів зросла на 16 тис. партійців. В процесі роботи ми всі зіткнулися з суттєвими недоліками нашого Статуту, який ускладнював процедурні питання. Хочу відразу вам сказати, що стратегічно виваженим була суттєва умова передвиборчої роботи: повному фінансовому забезпеченню мали передувати якісні структурні та організаційні зміни у партії, наявність не окремих особистих інтересів певних осіб, а виключно партійних інтересів. У регіонах від мене вимагали одного: відвертої чесної роботи, а не технологічних маніпуляцій, інтриг та авантюризму. Я відчував, що суспільство ще знаходиться у стані психологічного одужання. З ним необхідно бути коректним та виваженим. Особливо я це відчував у своєму донецькому регіоні.
З метою пропаганди ідей захисту людини праці та надання практичної допомоги в діяльності партійних структур на місцях, я, як Голова партії, протягом останніх місяців, особисто відвідав переважну більшість регіонів країни. Я не почув жодного докору на свою адресу, а лише заклики проводити нашу роботу активно.
Важливою пробою наших сил, щодо розгортання масових політичних акцій була організація 7 вересня Маршу проти бідності, проведення якої широко висвітлювалося у засобах масової інформації. Наші конкретні вимоги з цього питання були передані до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.
До першого вересня громадський актив політичної партії „Трудова Україна” підготував приємний сюрприз для учнів та вчителів шкіл, дитсадків та інтернатів – аудіо-комплект „Музика рідного дому”, який було створено відомим українським композитором народним артистом України, нашим однопартійцем Олександром Злотником. І це лише початок нашої програми по відродженню духовності на Україні.
Зазначу, що подібних акцій такого масштабу ніхто не проводив.
Нарешті, всі ви знаєте, що 9 вересня, за нашою ініціативою, у Верховній Раді України було утворено депутатську фракцію політичної партії «Трудова Україна» та Народно-демократичної партії.
Це є не тільки проявом зростання політичного впливу партії у системі державного управління, а й реальним кроком до широкого залучення до виборчих комісій нашого партійного активу, як в Центрі, так і в регіонах.
Дорогі друзі!
На жаль, наші успіхи не всім до вподоби. І я десь можу зрозуміти сили поза межами партії. Вони бояться політичної конкуренції, бояться того, що партія «Трудова Україна» заявила про себе, як впливова самостійна сила і отримала, відповідний суспільний резонанс.
Але як розцінювати дії своїх партійців, які, заради власного політичного благополуччя, роблять все, щоб партія знову була у «додатку» до іншої політичної сили, щоб за рахунок голосів партійців отримати мандати народних депутатів будь-якою ціною? Ці люди не приклали жодних зусиль для того, щоб забезпечити партійну роботу, підвищити авторитет Партії та рівень довіри до неї у суспільстві; навпаки, вони витрачають всі сили на провокації та дискредитацію Партії та її лідера.
Я цього не розумію!
Не буду детально говорити про ситуацію, що склалася, – усі ви добре знаєте, що сталося. Ми всі є свідками деструктивної роботи, яка здійснюється Кужель О.В., Сівковичем В.Л., Княжицьким М.Л., Табачником Д.В. Через їх амбіції та кулуарні інтриги, криза в Партії, фактично, сягнула межі розколу.
Ними, з грубими порушеннями Закону України «Про політичні партії в Україні» та Статуту партії, організуються зібрання, які оголошуються конференціями, засіданнями Президії Політради, з’їздом тощо. Корупція, яка стала головним чинником політичної кризи в державі, дійшла і до окремих керівників, так званої, партійної номенклатури. Методами тиску, шантажу і навіть підкупу, керівників місцевих організацій силоміць змушують підтримувати групу Сівковича - Кужель.
Чого варте, наприклад, так зване засідання Політради, яке відбулося 8 вересня поточного року, коли з метою отримання голосів у свою користь, до голосування були залучені особи, які не були членами партії, засідання без кворуму, без присутності Голови політради, навіть, без легітимного права проводити це зібрання.
Партійці Криму на своїй конференції виключили організаторів різних нелегітимних зібрань із лав партії.
Більше того, в Автономній Республіці Крим прихильниками означеної групи викрадено партійні документи з офісу народних депутатів України В.Демьохіна та А.Раханського. Цим питанням уже, до речі, активно займаються правоохоронні органи.
Інтернет заполонили фальшивки від імені «Трудової України», в яких поливаються брудом керівники партії та місцевих осередків. На потязі останніх 3 місяців, ведеться шалена кампанія по дискредитації імені Партії та маніпулюванню громадською думкою, у якій беруть участь московські політтехнологи.
Партія є частиною суспільства, і те, що в ній відбувається, є прямим віддзеркаленням тих політичних процесів, які притаманні сьогоднішній ситуації. Йдеться, про банальну брудну інтригу, яку задіяла група ренегатів, кінцева мета якої - виторгувати собі місця у виборчому списку певного політичного блоку.
Сьогодні, на прикладі „Трудової України”, можна зрозуміти, що в цілому відбувається в українському політикумі на передодні парламентської компанії; чітко відслідковується бажання певних політичних сил використати окремих членів „Трудової України” з метою її розколу, виведення її з самостійної участі у виборчому процесі. Мені важливо, щоб ви всі зрозуміли, що Україні знову нав’язують повторний сценарій Президентських виборів, і якщо це трапиться, тоді ми вже остаточно можемо втратити державну стабільність і закріпити протистояння у суспільстві.
Саме тому розкольники активно виступали проти самостійної участі партії у виборах, пропагуючи зневіру у її власні сили! Заради своїх власних інтересів вони, фактично, намаглися покласти на жертовний вівтар партію та наші лейбористські цінності! Це робить їх поведінку ще більш цинічною і безпринципною!
Однак, я впевнений, що наш з’їзд, який представляє здорові сили в партії, прийме ті рішення, які дозволять консолідувати наші ряди, очиститися від попутників і провокаторів, спрямувати наші зусилля на вирішення невідкладних проблем розвитку партії. Ваша підтримка і довіра є для мене головним чинником політичної діяльності. Ми ніколи не зрадимо сподівань тих, хто не хоче жити системною кризою сьогодення, не хоче втрачати віри, а бажає мати надію на стабільне і прекрасне майбутнє.
Шановні колеги!
Усі ви знаєте, що я завжди був і залишаюсь палким прихильником самостійної участі нашої партії у виборах до Верховної Ради України. Користуючись нагодою, хочу щиро подякувати вас за підтримку цієї позиції.
Ця ідея має свою історичну передумову. Усі п’ять років діяльності партії вона, на жаль, жодного разу не мала змоги заявити про себе на виборах як самостійна політична сила.
Участь у виборах в складі різних політичних блоків у якості «молодшого партнера» призводила до того, що ми втрачали авторитет, були непоміченими, втрачали у пропаганді ідейних засад. Згадаймо, для прикладу, минулорічну президентську кампанію.
Прикро, що протидія інших політичних сил, спрямована на організаційний розвал політичної партії «Трудова Україна», дещо погіршили наші виборчі позиції. Ми не були готові і до внутрішньопартійного конфлікту. Тому, виходячи з реалій сьогодення, я знову заявляю, що партія і зараз здатна консолідувати навколо себе однодумців – тих, хто цінує працю кожної людини, яка власноруч будує незалежну державу, тих, хто захищає інтереси робітників.
Ми повинні оголосити початок формування політичної коаліції всіх трудовиків на засадах „Трудової України”.
Нині ми ведемо пошук гідних політичних партнерів. Серед них ми бачимо споріднені за ідеологічними засадами партії, профспілки, громадські організації.
Однак, наголошую, йдеться не про нашу формальну участь у якомусь блоці, а, навпаки, «Трудова Україна» створить і очолить такий виборчий блок, який буде сповідувати саме наші ідеали та відповідати прагненням мільйонів українців.
Ще один, принципово важливий момент, який прямо стосується виборів. Ми маємо вже сьогодні активно заявити про себе на місцевому рівні, розпочати роботу та сформувати дієздатні структури.
Пропонуємо формувати штаби у складі, і на основі, нині діючих керівних органів територіальних і місцевих партійних організацій. З передачею ним відповідних фінансових та матеріально-технічних ресурсів. Із залученням, при необхідності, фахівців у сфері виборчих технологій.
Саме наш партійний актив повинен взяти на себе координацію та організацію виборчої роботи на місцях. Впевнений – це стане потужним стимулом не тільки для стрімкого зростання нашого виборчого потенціалу, а й зміцнення партійної структури.
Вибори закінчаться, а партійні організації будуть працювати постійно. Тому для партії життєво необхідно відбирати, навчати і мати у своєму складі не просто активістів, а загартованих у виборчих перегонах, компетентних партійців.
До речі, ми уже почали реалізацію цієї ідеї на центральному рівні. Саме Секретаріат «Трудової України» взяв на себе роль організатора виборчого процесу. На останній політраді у Криму, керівником виборчого штабу було призначено народного депутата В. Демехіна. Відповідні структурні зміни в штабі здійснено, завершується підбір до його складу висококваліфікованих і компетентних працівників.
Шановні делегати!
Впевнений, що партія реалізує сподівання її членів саме під назвою «Трудова Україна» - з її традиційною, вже звичною для людей символікою, самостійно нарощуючи м’язи у виборчій боротьбі.
У зв’язку з цим усі ми повинні конструктивно налаштуватися на:
- очищення (не тільки ідеологічне, а й кадрове) партійних лав від осіб, які не поділяють ідеали лейборизму, різного роду авантюристів, випадкових осіб тощо. У зв’язку з цим, вважаю, що нам сьогодні слід вирішити питання щодо проведення переобліку усіх членів партії.
- суттєве розширення партійних рядів шляхом активного залучення до наших лав людей, які поділяють наші ідеали, авторитетних та готових відстоювати нашу позицію навіть у найскрутніших ситуаціях;
- створення Громадської ради з тих, хто симпатизує нашій партії та громадських, профспілкових діячів, які поділяють і підтримують ідеї лейборизму;
- активну та ефективну організаційну роботу з підготовки до проведення виборчої кампанії на усіх рівнях;
- конкретну роботу з негайного активного розгортання структурних утворень партії для забезпечення реалізації стратегії і тактики у період виборчої кампанії 2006 року, яка буде затверджена IX з’їздом;
- формування відповідних штатних структур, підкреслюю, на базі територіальних та місцевих партійних органів, а не шляхом утворення окремих штабів із залученням «варягів»;
- розгортання тематичних масових акцій з метою популяризації партії;
- підбір та навчання кандидатів для обрання до рад усіх рівнів, а також – до виборчих комісій, агітаторів тощо.
Часу на розв’язування внутрішніх конфліктів обмаль, тому пропоную кожній територіальній та місцевій організацій політичної партії «Трудова Україна» визначитися щодо нашої готовності:
· виступити під прапорами «Трудової України» утворивши потужний виборчий блок трудовиків;
· самостійно сформувати партійні списки кандидатів для обрання до органів місцевого самоврядування;
· оперативно розгорнути достатню кількість структурних утворень для забезпечення реалізації стратегії партії у виборчій кампанії;
· припинити деструктивні дії та кулуарні ігри, що ведуться окремими партійними керівниками, і відтворити дружню, товариську атмосферу, яка завжди була притаманна «Трудовій Україні».
Шановні делегати!
Не маю сумніву у перемозі здорового глузду, товариських партійних відносин, статутних принципів.
Партія здолає перешкоди, які трапляться на нашому шляху.
Впевнений, що ми, спільними зусиллями, розбудуємо і зміцнимо партію, спрямуємо її на реалізацію цілей, визначених її Програмою.
Я в цьому переконаний і вдячний вам за вашу підтримку.
І наприкінці.
Від Вашого імені хочу привітати гостей з’їзду, представників політичних сил, профспілок, громадських організацій, що в основному поділяють наші ідеали та переконання. Сподіваюся на нашу подальшу плідну співпрацю.
Щиро вам дякую, друзі!
2005.10.10 | stefan
„Трудовa Українa”і російські політтехнологи
Коновалюк нашел на улице компромат на Кучму. А его самого очерняют Гастелло и молоденький мужчинка
http://www.obkom.net.ua/news/2005-10-10/1558.shtml
Лидер партии «Трудовая Украина» Валерий Коновалюк утверждает, что его личной дискредитацией занимаются российские политтехнологи.
«В офисе Сивковича под руководством Княжицкого два московских политтехнолога фактически занимаются исключительно одним: моей личной дискредитацией», – сказал Коновалюк сегодня на пресс-конференции.
«Фамилия одного из них – Гастелло, «весельчак такой упитанный», – прибавил лидер партии.
На уточняющее вопрос, кто является вторым политтехнологом, Коновалюк ответил, что фамилии его не знает, но это «молоденький такой мужчина».
Кроме того, Коновалюк предложил создать музей черных технологий, в котором были бы, в частности, и пленки Мельниченко, и квитанции Березовского.
Как известно, Коновалюк настаивает, что остается единственным легитимным лидером «Трудовой Украины» – при том, что о своем руководстве партией заявляет и Владимир Сивкович.
Основной причиной возникновения конфликта в партии Коновалюк назвал деньги.
«Основным аргументом во всей этой истории являются деньги, и чтоб изменить мнение членов политсовета за одну ночь, по-видимому, было нужно немало средств», – отметил он.
Коновалюк не уточнил, кто именно давал деньги, однако заметил, что «первым, кто поздравил Сивковича 23 сентября, был, на мое большое удивление, Виктор Янукович».
Кроме того Коновалюк отметил, что имеет полное право использовать словосочетание «Трудовой союз».
На аргументы лидера Трудовой партии Украины Михаила Сироты о том, что он (Сирота) имеет право на знак «Трудовой союз», Коновалюк отметил: «Если человек считает, что одним только названием можно выиграть выборы, то сегодня это несерьезно».
Во время пресс-конференции Коновалюк также показал удостоверение члена Трудовой партии Украины Сироты под номером один, выданное Леониду Кучме.
«Почетным президентом этой партии является Леонид Даниилович Кучма. Это оригинал», – заявил Коновалюк.
На вопрос, откуда у Коновалюка оригинал удостоверения, он ответил:
«Бюджетный комитет находится на Банковой, 6, рядом с администрацией президента. Когда на Майдане были очень многие люди и когда события развивались достаточно стремительно, блокировались правительственные и государственные органы, кто-то просто выбросил коробку рядом с входом в бюджетный комитет».
«Мои помощники нашли ее и просто принесли. Там имеется много документов. Со временем много чего прояснится. Будет много веселого и любопытного», – пообещал Коновалюк.
Украинская правда
10 октября 2005. 15:58
2005.10.10 | kulakov
А тим часом Кужель жжот в Одесi
Кiлька днiв тому, перемикаючи брехунця натрапив на цю колоритну баберу, яка на одному з одеськiх каналiв несла отаку нiсенитницю:"Мы (Трудовая Украина)считаем, что нашей национальной идеологией мог бы стать ответа графа Шувалова Екатерине Великой. Когда она спросила - граф, какая национальная идея нужна Российской империи, он ответил - МОЯ КОРОЛЕВА (sic!), наша национальная идея - это ПОВЫШЕНИЕ УРОВНЯ ЖИЗНИ ГРАЖДАН" (!!! - ХVIII век)
2005.10.13 | stefan
В.Коновалюк - за шахтарів
13.10.0512:41
Я зроблю усе можливе для того, щоб збільшити обсяги фінансування вуглевидобувної галузі – Валерій Коновалюк
http://www.trud.org.ua/site?news=551&PHPSESSID=7fb20a6178f7e6c46f5b4467c69114e9
У понеділок, 10 жовтня, шахтарі України почали акцію протесту з вимогою збільшити обсяги фінансування вуглевидобувної галузі.
– Нажаль сьогодні справжні трударі – ті, хто заробляє на життя собі і своїй сім’ї чесним трудом, знаходяться у тяжкому стані, – заявив лідер політичної партії „Трудова Україна” Валерій Коновалюк. – Уряд ще не розрахувався з боргами по заробітній платні перед шахтарями, але вже скоротив бюджетне фінансування вуглевидобувної галузі на 700 млн. гривень.
На думку Валерія Коновалюка, нещодавно створене Міністерство вугільної промисловості впливати на ситуацію з фінансуванням галузі практично не може.
– Проблеми фінансового і матеріального забезпечення вугільної промисловості України необхідно вирішувати якнайшвидше. Але без докорінної перебудови організаційних, економічних і фінансових засад управління підприємствами добитись позитиву у галузі буде практично не можливо. Окрім державної підтримки галузі ми повинні створити сприятливі умови для іноземних інвестицій, застосувати інші економічні важелі впливу для забезпечення ефективної роботи шахтарів, – підкреслив Валерій Коновалюк. – Я як перший заступник голови комітету з питань бюджету України зроблю усе можливе для того, щоб збільшити обсяги фінансування і суттєво покращити загальну ситуацію у вуглевидобувної галузі.
Прес-служба політичної партії „Трудова Україна”
2005.10.11 | stefan
Re: IX з'їзд „Трудової України”,переміг Коновалюк
Валерій Коновалюк повернув собі лідерство у «Трудовій Україні»?http://www.ntn.tv/news/ukraine/05/10/08/1704.html
[08 жовтня 2005, 17:04]
HTH | Вчасно
У Києві відбувся ще один 9 з’їзд «Трудової України», який цього разу виключив із лав партії Миколу Княжицького, Олександру Кужель, Володимира Сівковича та Дмитра Табачника. Однопартійці висловили довіру Коновалюку та затвердили його лідером.
Валерій Коновалюк повідомив журналістам, що з’їзд цілком легітимний і в нього є матеріали про фальсифікації з боку Сівковича та його оточення, а питаннями лідерства наразі займається Міністерство юстиції.
Втім, під час апогею урочистого мітингу з‘являються державні виконавці. Вони вимагають зустрічі з Валерієм Коновалюком, щоб вручити постанову суду, яка забороняє проведення з‘їзду начебто активістів, начебто «Трудової України».
Втім щільне коло охорони біля входу в приміщення стало серйозною перепоною для здійснення намірів.
Олександра Панкова, державний виконавець державної виконавчої служби: «На даний час є документ, що забороняє проводити цей з’їзд. На даний час метою нашого знаходження було вручення вимоги державного виконавця Коновалюку. На жаль, представники охорони «Трудової України» не пропусти нас до приміщення, де буде відбуватися з’їзд. Про що було складено акт державного виконавця, де розписався також охоронець партії «Трудова Україна».
На з‘їзді – все в найкращих партійних традиціях. Промови активістів на підтримку Валерія Конвалюка, виступи керівників обласних осередків. Та, як результат, рішення – виключити з лав «Трудової України» так званих заколотників – лідера іншої частини трудовиків Сівковича та його поплічників - Табачника, Кужель, Княжицького. За це всі присутні активісти проголосували одноголосно.
Також одноголосно схвалили роботу Коновалюка та висловили йому свою довіру. Вже під час прес-конференції він окреслював майбутні плани та зазначив, що постанова суду про нелегітимність сьогоднішнього зібрання – ні що інше, як фарс.
Валерій Коновалюк, народний депутат: «Кроме юридической безграмотности и подтверждения коррупционности в юридической системе - это ничего другого не доказывает. Интересно обращается ко мне с позывной заявой Княжицкий - житель Киева, ко мне – жителю Киева – почему-то в Полтаве и, самое интересное, что эта ухвала суда по сути своей запрещает зборы, проведение съездов, собраний. Ухвала суда, которая противоречит Цивильно-процесуальному кодексу. Это вообще вандализм. Это плевок всем юристам Украины. Куда же дальше мы идем, если судебная система работает на заказ».
Аби встановити справедливість - всі необхідні матеріали вже направлено до Генпрокуратури, зазначає Коновалюк. Та оголошує, що на вибори його «Трудова Україна» піде, створивши потужний блок, який буде представляти інтереси українських трударів.
Інший лідер «Трудової України» - Володимир Сівкович - також сьогодні оголосив, що його партія піде на вибори, створивши власний блок трудовиків. До з‘їзду ж Коновалюка поставився доволі скептично.
Володимир Сівкович, народний депутат: «Юридично, те, що він організує не являється з’їздом. Такий же самий з’їзд можете організувати і ви. В політиці буває все. Можливо, через 3-5 років ми побачимо Коновалюка на чолі однієї із великих партій. А можливо і ні. Я не знаю, це... у мене своїх проблем дуже багато. А його проблеми мене не інтересують».
Тож обидві частині партії «Трудова Україна», зробивши чимало гучних заяв та випадів в бік один одного, пішли почивати на лаврах. Як вони ділитимуть бренд «Трудова Україна», так і не вирішили.
2005.10.16 | stefan
Re: IX з'їзд „Трудової України”,переміг Коновалюк
14.10.0512:41 Коментар щодо подій пов’язаних з судовим позовом до Валерія Коновалюка
http://www.trud.org.ua/site?news=554&PHPSESSID=b26a496a2b1e6f429310ad93a14355ff
Прес-служба політичної партії „Трудова Україна” повідомляє, що заяви представників групи колишніх членів партії, виключених 8 жовтня 2005 року з її рядів IX позачерговим з’їздом партії (Княжицького М.Л. та інших), про нелегітимність цього з’їзду та Голови партії Валерія Коновалюка у зв’язку з рішенням Октябрського районного суду м. Полтави, є повністю безпідставними та спрямовані на введення в оману громадськості та членів партії.
5 жовтня 2005 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Струков О.М. при прийнятті позовної заяви Княжицького М.Л. до Коновалюка В.І. та Полтавської обласної організації ПП „Трудова Україна” про визнання незаконними їх дій, не розглядаючи суті претензій Княжицького М.Л., перевищуючи свої повноваження та компетенцію суду, грубо порушуючи закон, своєю ухвалою незаконно заборонив Коновалюку В.І., який є легітимним Головою політичної партії „Трудова Україна”, виступати і діяти від імені партії в якості її Голови, представляти її інтереси, скликати і проводити з’їзди партії, а територіальним та місцевим організаціям направляти делегатів на з’їзди партії, що проводитимуться Коновалюком В.І. чи за його дорученням.
Окремим пунктом ухвали суддя Струков О.М. заборонив центральним органам Партії, територіальним та місцевим парторганізаціям ухилятись від виконання рішень так званого „чергового IX з’їзду партії”, що прийняті 23.09.2005 р.
Приймаючи зазначене рішення, суддя Струков О.М. порушив гарантовані Конституцією України права та свободи людини і громадянина, зокрема наступні положення Конституції, які є нормами прямої дії:
- держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України (ст. 15);
- органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України, а органи державної влади та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. ст. 6, 19);
- правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ст. 19);
- громадяни України мають право на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод. Ніхто не може бути обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій. Усі об’єднання громадян рівні перед законом (ст. 36);
- кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (ст. 34);
- право громадян на збори (ст. 39);
- конституційні права і свободи людини і громадянина гарантуються і не можуть бути скасовані чи обмежені, окрім випадків обмеження, передбачених Конституцією України. Ці права і свободи захищаються судом (ст. ст. 22,55,64).
Суддя перевищив компетенцію суду, оскільки пункт 4 частини 2 статі 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що „Компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи: щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об’єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції”.
Покладення судом на центральні органи Партії та партійні організації обов’язку виконувати рішення так званого „з’їзду партії” від 23 вересня 2005 року є вітчизняним прецедентом, який не мав місця навіть у часи тотальної радянської системи, спрямованої на обслуговування пануючої у суспільстві Комуністичної партії Радянського Союзу.
Подібні методи, що досить часто використовуються у конкурентній боротьбі у сфері бізнесу, неправомірно перенесені та застосовані у політичній діяльності, що недопустимо, оскільки тягне за собою неконституційне обмеження політичних прав та свобод громадян і суб’єктів політичної діяльності.
7 жовтня 2005 року (тобто за день до проведення 8.10.2005р. IX позачергового з’їзду Партії) той же суддя Струков О.М. виніс ухвалу, якою скасував свою попередню незаконну ухвалу від 5.10.2005 р.
Таким чином, 8 жовтня 2005 року на час проведення IX позачергового з’їзду Партії заборона судовими органами Голові Партії В.Коновалюку проводити з’їзд була відмінена і проведення з’їзду було легітимним. Спроба працівників державної виконавчої служби перед початком з’їзду потрапити у приміщення, де проводився з’їзд, з метою оголошення ухвали судді Струкова О.М. від 5.10.2005 р. була безпідставною.
Подальші намагання представників Княжицького М.Л. оскаржити зазначене рішення судді Струкова О.М. від 7.10.2005 р. в апеляційній інстанції не мають правових наслідків щодо визначення легітимності проведення IX позачергового з’їзду партії, оскільки вони здійснені лише 10 жовтня 2005 року шляхом подачі апеляційної скарги на судову ухвалу – тобто вже після проведення з’їзду.
Прес-служба політичної партії „Трудова Україна”
***
14.10.05
13:51
Мільйони українців очікують від нас результатів, а не чергових скандалів – Валерій Коновалюк
http://www.trud.org.ua/site?news=552
Партія „Трудова Україна” на своєму досвіді вже упевнилася в тому, що у передвиборчий період опоненти використовують не лише чорний піар, а відверто протизаконні засоби.
«На всі голослівні заяви, ми готові продемонструвати наступні документи: „Ухвала Октябрського районного суду м. Полтави від 7 жовтня 2005 року” та „Позовна заява до Октябрського районного суду м. Полтави Княжицького Миколи Леонідовича"», - заявив лідер політичної партії Валерій Коновалюк.
«Пан Княжицький за останній тиждень, неодноразово апелював до появи на IX позачерговому з’їзді партії „Трудова Україна” судового виконавця, який мав вручити мені заборону на його проведення. Але будь хто, побачивши наведені нами документи, зможе впевнитися, що ухвала була скасована 7 жовтня, ще до початку з’їзду, тим же суддею, – підкреслив Валерій Коновалюк. – Це ще раз говорить, що в кращому випадку, про юридичну безграмотність пана Княжицького, а в гіршому – характеризує його як безпринципну та невиважену людину, яка свідомо вводить в оману партійців та представників ЗМІ задля досягнення виключно власних цілей».
«Українці вже не можуть бачити політичні реаліті-шоу – скандальні та сповнені брудом, – зазначив Валерій Коновалюк. – Вони хочуть побачити результати нашої роботи, вони хочуть спокійного, забеспеченого життя, а не сварок у прямих ефірах. Люди прагнуть бачити чесну, відкриту та порядну політику».
„Ухвала Октябрського районного суду м. Полтави від 7 жовтня 2005 року”
„Позовна заява до Октябрського районного суду м. Полтави Княжицького Миколи Леонідовича
стр. 1
стр. 2
стр. 3
Прес-служба політичної партії „Трудова Україна”
2005.10.18 | stefan
Re: IX з'їзд „Трудової України”,переміг Коновалюк
17.10.0511:00
ВАЛЕРІЙ КОНОВАЛЮК: На сьогоднішній день в державі немає сучасної аграрної політики. Її потрібно формувати.
15 жовтня 2005 року перший заступник голови Комітету з питань бюджету, голова партії „Трудова Україна” Валерій Коновалюк прийняв участь у програмі „Парламентський вісник” на тему: „Фінансування АПК у розрізі бюджету.„
На початку бесіди Валерій Коновалюк зазначив: „. Немає заходів державного спрямування на підтримку АПК. Так, зараз в сільській місцевості немає жодних умов для отримання сучасної техніки або дешевих кредитів. Нам потрібно зробити все для того щоб технологічно забезпечити виробництво на селі. Окрім всього, ми маємо вирішити питання земельних відносин. Потрібно захистити селянина, який фактично віддав свій власний пай і не може отримати своєчасно орендну плату.”
Перший заступник голови Комітету з питань бюджету вважає, що податкова політика не формує той стимул, який би працював і розвивав агропромисловий комплекс тому, що в цьому бюджеті вже скасований податок на додану вартість і вже, взагалі, є фіксований окремий податок 10%, але держава не збільшує дотації в основній галузі і в розвиток села.
„Що зараз заважає Уряду спрямувати певні закупівлі зерна через Держрезерв і врятувати селянина, який вимушений був посередникам продавати по 300-400 грн. зерно при собівартості 500грн?
Державі потрібно вжити усі необхідні заходи для формування сучасної аграрної політики. На сьогоднішній день її немає!”
„Бюджетні кошти, які виділяються з бюджету на підтримку АПК, з року в рік витрачаються неефективно. - зауважив Валерій Коновалюк.- Тому необхідно здійснити рішучі кроки від системи „проїдання” коштів до системи накопичування потенціалу агропромислового комплексу за рахунок запровадження ефективних механізмів датування виробництва кінцевого продукту.
Сьогодні є велика потреба компенсувати збиткі селянам, які виникли після посіву озимих”.
Перший заступник голови Комітету з питань бюджету запропонував усім парламентським фракціям 18 жовтня виступити з ініціативою розгляду питання про ситуацію, що склалася на селі і сформувати ту позицію, яка буде зручна для вирішення хоча б окремих проблем.
Прес-служба політичної партії „Трудова Україна”
тел. 537-75-81
2005.10.21 | stefan
Що ж вирішив суд 20.10.2005р.?
20.10.2005.UNIAN назвала Валерія Коновалюка Головою партії "Трудова Україна".
Що ж вирішив суд 20.10.2005р.?
http://www.unian.net/ukr/news/news-88485.html
2005.10.21 | stefan
В.Коновалюк: проект бюджету э соціальний, але
21.10.0510:06
http://trud.org.ua/site?news=557&PHPSESSID=241f6781a4282f1c1af7fa21799c5228
ВАЛЕРІЙ КОНОВАЛЮК: ПРОЕКТ БЮДЖЕТУ Є СОЦІАЛЬНИЙ, АЛЕ ВІН АБСОЛЮТНО НЕ СПРЯМОВАНИЙ НА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ В УКРАЇНІ
«Проект бюджету поданий Урядом до Верховної Ради України є соціальний, але, на жаль, він абсолютно не спрямований на економічне зростання в Україні, – заявив перший заступник голови Комітету з питань бюджету, голова політичної партії „Трудова Україна” Валерій Коновалюк. – Така ситуація створює додаткові ризики в економіці і може сприяти подальшому уповільненні темпів економічного зростання, підвищення інфляції. І в підсумку ставить під загрози виконання найважливіших соціальних програм».
На думку Валерія Коновалюка, урядовий проект бюджету не передбачав суттєвих заходів з подолання кризових явищ в економіці. Згідно з цим документом витрати розвитку становлять лише 20%, а споживання – 80%. Він вважає, що така структура витрат не забезпечить в наступному році прискорення темпів економічного зростання в Україні.
«Має суттєві недоліки і соціальна складова. В бюджеті не передбачено фінансування пільг для дітей війни. Недостатньо збільшенні асигнування на будівництво житла для молоді, кредитування навчання, розвиток фізкультури та дозвілля, – підкреслив Валерій Коновалюк. – Не передбачено коштів на соціальний захист бездомних громадян та не надано дієвої державної підтримки базовим галузям економіки».
Валерій Коновалюк стверджує, що інвестиційна складова місцевих бюджетів є надзвичайно малою, оскільки основна частина видатків пов’язана з виплатою заробітної плати та інших соціальних трансфертів населенню.
«Робота, яка проведена Комітетом з питань бюджету, багато в чому допоможе вирівняти ті диспропорції, які закладені до проекту бюджету і вирішить соціальні питання у поєднанні з інвестиційною складовою бюджету, – зазначив Валерій Коновалюк.
Прес-служба політичної партії „Трудова Україна”
2005.10.21 | stefan
Провокатори погрожують судовим переслідуванням журналістам
21.10.05
10:45
http://trud.org.ua/site?news=557&PHPSESSID=241f6781a4282f1c1af7fa21799c5228
Провокатори погрожують судовим переслідуванням журналістам за розміщення та використання матеріалів, що розповідають про Валерія Коновалюка як лідера політичної партії „Трудова Україна”
Останнім часом у ЗМІ було поширено провокаційну заяву від, начебто, прес-служби політичної партії „Трудова Україна”, у якій йдеться про нелегітимність IX позачергового з’їзда „Трудової України”. Окрім того, провокатори погрожують судовим переслідуванням журналістам за розміщення та використання матеріалів, що розповідають про Валерія Коновалюка як лідера політичної партії „Трудова Україна”.
Ще 2 вересня Валерій Коновалюк оприлюднив імена замовників і виконавців цієї дискредитації і сказав скільки грошей було заплачено за виконання цього замовлення.
Прес-служба політичної партії „Трудова Україна” наголошує, що усі заяви провокаційного змісту, які стосуються безпосередньо Валерія Коновалюка та самої партії, є незаконними і такими, що не відповідають дійсності. Тому, просимо Вас не брати до уваги безглузді повідомлення про „Трудову Україну” і про Валерія Коновалюка.
Якщо ви маєте сумніви, щодо змісту та легітимності того чи іншого повідомлення, будь ласка, телефонуйте до прес-служби партії за телефоном: +38044 537 75 80.
Нагадуємо, що заяви представників групи колишніх членів партії, виключених 8 жовтня 2005 року з її рядів IX позачерговим з’їздом партії (Княжицького М.Л. та інших), про нелегітимність цього з’їзду та Голови партії Валерія Коновалюка у зв’язку з рішенням Октябрського районного суду м. Полтави, є повністю безпідставними та спрямовані на введення в оману громадськості та членів партії. Ухвала була скасована 7 жовтня 2005 року тим самим суддею, підстава – порушення законодавства.
Сьогодні у Шевченківському районному суді відбудеться розгляд справи, який поставить крапку у діяльності цих політичних шахраїв.
На жаль, Валерій Коновалюк вимушений відстоювати свою честь та гідність у суді.
Станом на 21 жовтня розглядаються таки судові позови:
1. Позов від 25 серпня 2005 року народного депутату України Коновалюка В. І. про захист честі і гідності до редакції газети „Сільські вісті” та Скоробагатько С. М. Розглядається Шевченківським районним судом міста Києва.
2. Позов від 25 серпня 2005 року народного депутату України Коновалюка В. І. про захист честі і гідності до Інтернет-видання „Цензор” і його головного редактора Кутузова Ю. Є.. Розглядається Дарницьким районним судом міста Києва.
3. Позов від 2 вересня 2005 року народного депутату України Коновалюка В. І. про захист честі і гідності до Інтернет-видання „Обозрєватєль” та Скоробагатько С. М. Розглядається Печерським районним судом міста Києва.
4. Позов від 2 вересня 2005 року народного депутату України Коновалюка В. І. про захист честі і гідності до редакції газети „Високий замок” (м. Львів) та Фаріона І. С.. Розглядається Франківським районним судом міста Львова.
Прес-служба політичної партії „Трудова Україна”
2005.10.30 | stefan
Re: що трапилось з Трудовою Україною?
28.10.0516:22 Повідомлення для представників ЗМІ
http://trud.org.ua/site/actual?actual=76&PHPSESSID=1eca60d519cf346224d3d625a8d65d5d
Шановні колеги!
У п’ятницю, 28 жовтня, у черговий раз групою інформаційних кіллерів було поширено, начебто, від імені прес-служби політичної партії „Трудова Україна” декілька провокаційних повідомлень. У повідомленнях, зокрема, міститься нісенітниця про неіснуючі подробиці перебування голови партії Валерія Коновалюка у Туркменістані.
Просимо вас перед тим як використовувати інформаційні повідомлення прес-служби політичної партії „Трудова Україна” перевіряти їх на офіційному сайті партії за адресою в Інтернеті http://www.trud.org.ua або безпосередньо у прес-службі партії за телефоном у Києві 537 75 80.
Для того, щоб забезпечити легкість доступу до офіційних матеріалів та підтвердження інформації, прес-служба політичної партії „Трудова Україна” починаючи з 28 жовтня 2005 року зобов’язується у кожному своєму повідомленні вказувати безпосередню Інтернет-адресу кожної статті.
Нагадаємо, що з 26 по 28 жовтня Валерій Коновалюк дійсно відвідав Туркменістан у складі української делегації, яка провела переговори про умови постачання та оплати за туркменський газ. / http://trud.org.ua/site?news=564 /
Прес-служба політичної партії „Трудова Україна”
2005.11.01 | stefan
31.10.2005 cуд відмовив М.Княжицькому
. 1.11.0514:01
Октябрьський районний суд Полтави відмовив Княжицькому
http://www.trud.org.ua/site/actual?actual=77&PHPSESSID=f0f6b7be30f0aadba532b97f7ab404c2
У понеділок, 31 жовтня, в Октябрьському районному суді м. Полтави у відкритому судовому засіданні була розглянута цивільна справа за позовною заявою колишнього члена політичної партії „Трудова Україна” М. Княжицького до голови партії Валерія Коновалюка про визнання незаконною його діяльності як лідера політичної партії „Трудова Україна” та зобов’язання Валерія Коновалюка припинити вчиняти будь-які дії від імені партії.
Ухвалою Октябрьського районного суду м. Полтави у цьому позові М. Княжицькому відмовлено та провадження по названій справі закрито.
Прес-служба політичної партії „Трудова Україна”
2005.11.04 | stefan
Коновалюк пропонує ВP висловити недовіру Сівковичу
3.11.0512:05
Валерій Коновалюк пропонує Верховній Раді висловити недовіру Володимиру Сівковичу
http://trud.org.ua/site?news=566&PHPSESSID=94e2846f26a9235598c969d729e59c1d
У середу, 2 листопада, народний депутат України, голова політичної партії „Трудова Україна” Валерій Коновалюк направив депутатський запит до голови Верховної Ради України Володимира Литвина щодо висловлення недовіри голові Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин отруєння кандидата на пост Президента України Віктора Ющенка Володимиру Сівковичу.
«З першого дня створення комісії її робота була налаштована на всебічне та повне з’ясування всіх обставин отруєння Ющенка і мала намір встановити або спростувати цей факт. Але до цього часу розслідування не завершене. Разом з тим, Сівкович неодноразово оприлюднював інформацію у ЗМІ про хід та можливі результати парламентського розслідування. При цьому він категорично стверджував про відсутність факту отруєння Президента України,– заявив Валерій Коновалюк. – У жовтні 2004 р. Сівкович повідомив, що доказів отруєння Ющенка не знайдено. Протягом 10 місяців, з листопада 2004 року, комісія не працювала, на звернення народних депутатів про її скликання голова комісії не реагував».
Валерій Коновалюк стверджує, що не зважаючи на заяви австрійських лікарів і на поновлення досудового слідства у справі про отруєння Ющенка, діяльність Тимчасової слідчої комісії Володимиром Сівковичем поновлена не була.
«Своєю бездіяльністю Сівкович фактично сприяв тому, що обставини отруєння Ющенка на теперішній час взагалі не з’ясовані,– наголосив Валерій Коновалюк. – Сівкович не вживав заходів щодо поновлення діяльності керованої ним комісії, а наважився на це лише 19 жовтня, зібравши чергове, після листопада 2004 року, засідання комісії».
Валерій Коновалюк впевнений, що така „активізація” роботи комісії пов’язана виключно з необхідністю інформаційного приводу напередодні виборчої кампанії.
«У своїх заявах Сівкович, упереджено ставиться до наявних результатів як парламентського, так і прокурорського розслідування та дає безпідставні власні оцінки обставинам отруєння Ющенка, які не перевірені та не підтримані комісією у встановленому порядку»,– підкреслює Валерій Коновалюк.
Валерій Коновалюк пропонує Володимиру Литвину винести на розгляд Верховної Ради України питання звітування голови Тимчасової слідчої комісії з розслідування обставин отруєння Ющенка Володимира Сівковича та за результатами цього звіту розглянути питання щодо висловлення недовіри йому як голови цієї комісії.
Нагадаємо, 21 вересня 2004 року відповідно до статті 89 Конституції України, статті 8.4.4 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада України постановою N 2016-IV утворена Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України з питань розслідування обставин отруєння кандидата на пост Президента України, народного депутата України Віктора Ющенка, головою якої призначила народного депутата України Володимира Сівковича.
Комісії доручалося проведення всебічного та об’єктивного розслідування отруєння народного депутата України Віктора Ющенка з метою встановлення можливого складу злочину, передбаченого статтею 112 Кримінального кодексу України („Посягання на життя державного чи громадського діяча”).
Прес-служба політичної партії „Трудова Україна”
2005.11.10 | stefan
Апеляційний суд Полтавської області відмовив лжепартійцям «Трудо
9.11.0513:07 Апеляційний суд Полтавської області відмовив лжепартійцям «Трудової України»
8 листопада 2005 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області, розглянувши апеляційну скаргу М. Княжицького від 7 жовтня 2005 року у справі за позовом до Валерія Коновалюка, відмовила позивачу. Таким чином, судді вдруге підтвердили легітимність головування Валерія Коновалюка у партії «Трудова Україна».
Повний текст ухвали:
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду
Ухвалила
Апеляційні скарги представника Княжицького Миколи Леонідовича за довіреністю Нікітенка Сергія Андрійовича та представника Коновалюка Валерія Ілліча адвоката Матюшенка Миколи Миколайовича задовольнити.
Ухвалу судді Октябрського районного суду м. Полтави від 5 жовтня 2005 року та ухвалу судді Октябрського районного суду м. Полтави від 7 жовтня 2005 року скасувати.
В задоволенні заяви Княжицького Миколи Леонідовича про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суд України протягом двох місяців.
Прес-служба політичної партії «Трудова Україна»
2005.11.10 | stefan
Я не звик відступати перед негідниками — Валерій Коновалюк
10.11.0514:43 Я не звик відступати перед негідниками — Валерій Коновалюк
У четвер, 10 жовтня, у Києві відбулося чергове засідання Політради політичної партії „Трудова Україна”. Присутні на форумі обговорили поточні організаційні питання, опрацювали аспекти підготовки до X позачергового з’їзду партії. На актуальні питання учасників Політради відповів лідер „Трудової України” Валерій Коновалюк.
Валерій Коновалюк зазначив, що сьогодні на політичному полі України панують невизначеність та технології „чорного” піару. Серед причин Валерій Коновалюк назвав незбалансованість юридичних та правових механізмів, що регулюють виборчий процес. Особливо це стосується виборів у місцеві Ради. „Якщо парламент найближчим часом не внесе змін до закону про вибори, то, звісно, будуть великі проблеми”, — зазначив Валерій Коновалюк.
Окремо Валерій Коновалюк торкнувся теми розколу в „Трудовій Україні”, спровокованого колишніми однопартійцями, серед яких В. Сівкович, Д.Табачник, О. Кужель, М. Княжицький та ін. Лідер політичної партії „Трудова Україна” підкреслив, що очолювана ним партія є легітимною вже впродовж п’яти років. „Позиція, яку ми визначили, — це, перш за все, врахування інтересів наших прибічників та партійців. І ми не можемо зрадити їхні очікування. Я вважаю, що нам потрібно захищати свою позицію. Активно і міцно. Я не звик відступати перед негідниками. За цим принципом я прожив все своє життя”, — наголосив Валерій Коновалюк.
Прес-служба політичної партії "Трудова Україна"
2005.11.10 | stefan
Re: Я не звик відступати перед негідниками — Валерій Коновалюк
10.11.0517:28 Члени політичної партії «Трудова Україна» звернулись до Президента, голови Верховної Ради, прем’єр-міністра, міністра юстиції та голови Верховного Суду України
У п’ятницю, 10 листопада, члени політичної партії «Трудова Україна» звернулись з відкритим листом до Президента В.ЮЩЕНКО, голови Верховної Ради В.ЛИТВИНА, прем’єр-міністра Ю.ЄХАНУРОВА, міністра юстиції С.ГОЛОВАТОГО та голови Верховного Суду України В.МАЛЯРЕНКА у зв’язку з критичною ситуацією, що склалася в партії.
Повний текст звернення:
Ми члени політичної партії «Трудова Україна» звертаємось до Вас у зв’язку з критичною ситуацією, що склалася в партії. Це викликає у нас тривогу не лише тому, що проблема виникла в конкретній політичній інституції, а, насамперед, тому, що це викликає серйозну загрозу нормальному розвитку політичного процесу в державі.
Кількома колишніми керівниками партії (Володимиром Сівковичем, Дмитром Табачником, Олександрою Кужель, Миколою Княжицьким та ін.) протягом останніх місяців було ініційовано фактичний розкол «Трудової України».
Ними, зокрема, організовано ряд судових справ за сфабрикованими та наклепницькими заявами. Так, у жовтні поточного року через рішення Октябрьского районного суду міста Полтави (!) за абсурдним позовом Княжицького вчинено спробу заборонити діяльність легітимно обраного лідера партії Валерія Коновалюка, що закінчилася провалом завдячуючи суто правовій позиції, яку зайняв апеляційний суд.
Методами безпрецедентного тиску і грубого шантажу розкольники намагаються добитися від Міністерства юстиції рішення, яке фактично віддає партію в їх руки. Ними нахабно порушується Статут партії, проводяться так звані партійні «конференції» та «з’їзди» з метою усунення керівництва «Трудової України» та добитися розколу серед партійців. Для досягнення цієї мети використовуються навіть просто кримінальні дії. Наприклад, в Кримській партійній організації викрадено партійні документи, виявлено підробку печаток тощо.
Незважаючи на зазначені провокації, 8 жовтня поточного року у повній відповідності зі Статутом було проведено позачерговий IX з’їзд партії, на якому одноголосно висловлено повну підтримку Валерію Коновалюку, як визнаному лідеру партії і виключено з рядів «Трудової України» групу розкольників, у тому числі -Володимира Сівковича, Олександру Кужель, Миколу Княжицького, Дмитра Табачника.
Однак, і сьогодні тривають спроби зазначених осіб за рахунок голосів партійців виторгувати собі місця в списках інших партій чи блоків. Їх дії перевершують межі розумного. Ними організовано шалений тиск на працівників органів юстиції з метою добитися позитивних для себе висновків. Продовжується безпардонна кампанія з дискредитації особисто лідера партії Валерія Коновалюка у засобах масової інформації. При цьому ними брутально ігнорується право партійців на власний вибір.
Ми, члени Президії Політради партії «Трудова Україна», члени Політради партії, члени Ревізійної Комісії партії, керівники 24 обласних організацій, які отримали мандати довіри від більшості партійців, просимо вашого сприяння щодо припинення свавілля і захистити партію згідно із Законом України «Про політичні партії в Україні» від тиску, шантажу і спроб розколу.
Ми ще раз підкреслюємо: у партії є один законно обраний лідер Валерій Коновалюк, є легітимно діючі партійні організації, які підтримані переважною більшістю членів нашої партії.
Наш справжній вибір єдиний – Валерій Коновалюк! Ми йому віримо!
Члени Президії Політради партії
Члени Політради партії
Голова Ревізійної комісії партії
Члени Ревізійної Комісії партії
Керівники територіальних партійних організацій
Відкритий лист членів політичної партії "Трудова Україна"
Прес-служба політичної партії „Трудова Україна”
2005.11.22 | stefan
Трудовf Українa - кінець конфлікту чи...
продовження?19.11.05
13:37
Керівник секретаріату політичної партії „Трудова Україна” звернувся до членів партії та громадськості
Як відомо, 18 листопада Міністерство юстиції України підвело риску в ситуації навколо політичної партії „Трудова Україна”. У своєму листі №32-45-3126 від 18.11.2005 Міністерство юстиції констатувало, що немає підстав для внесення змін до реєстру політичних партій.
Таким чином, підтверджено чинність рішень VIII з’їзду політичної партії „Трудова Україна” та легітимність голови партії Валерія Коновалюка, обраного на цьому з’їзді.
У своєму зверненні керівник секретаріату політичної партії „Трудова Україна” Олександр Діденко зокрема зазначив, що «принципова позиція Мінюсту в оцінці ситуації навколо партії „Трудова Україна” та дій окремих осіб, які могли б призвести до „розколу” партії, дає підстави стверджувати, що процеси щодо зміцнення рядів партії, розбудови її організаційної структури, вихід її на політичну арену як самостійної і впливової політичної сили говорять про те, що одна з найскладніших сторінок в історії партії успішно пройдена».
«Ми відмежувались від бруду. Ми вистояли в потоці погроз і наклепів,— підкреслив Олександр Діденко.— Навіть у ті не найкращі часи динаміка створення партійних осередків у регіонах, поповнення рядів членів партії була і залишається надзвичайно високою».
Олександр Діденко впевнений, що «саме завдяки партійцям значно зріз авторитет партії серед населення».
«Сьогодні є можливість об’єднати зусилля рядових партійців і парторганізацій „Трудової України” на місцях заради боротьби і перемоги на майбутніх виборах,— наголосив Олександр Діденко.— Ми переконані, що позачерговий X з’їзд політичної партії „Трудова Україна”, який відкриється 26 листопада, буде сприяти подальшому зміцненню і розвитку партії».
Прес-служба політичної партії „Трудова Україна”
2005.11.22 | Kohoutek
Чи. Кінець "Трудової України". R.I.P. (-)