Національному проекту прийшов кінець. Російський цивілізаційний проект не дуже привабливий. Або Україна знаходить шлях, як прислужитися Європі в її цивілізаційному проекті (знаходить в ньому свою функцію). Або створює свій цивілізаційний проект. Якщо Україна зараз цього не зрозуміє, цивілізації порвуть її на шматки. Оце той виклик, який стоїть перед українською елітою.
На жаль, існуюча політична еліта в Україні не переймається цивілізаційними питаннями. Навіть не зрозуміло, чи можна взагалі вважати наявну політеліту елітою.
Ехх..
2005.10.07 | Karamello
Смешная статья
Статья г-на Дацюка - интересный продукт.
Особенно понравились такие жемчужины мысли:
У чисто формальному застосуванні методології ми повинні також припустити і зовсім оригінальний цивілізаційний вибір України — як вибір на користь усіх цивілізацій. Україна — країна, що знаходиться в розламі між Європейською, Російською, Мусульманською цивілізаціями. Недалеко від неї знаходяться також Індійська, Африканська і Китайська.
И позитивный вывод под стать:
1) Своя філософія, яка би осмислювала всі сфери життя, була здатна доводити національні образи до цивілізаційних смислообразів;
Сначала прочел как "доводить национальные обиды до цивилизационных смыслообразов". Очень по-украински и по-русски.
2) Рефлексивна освіта, навчання мисленню, а не технологіям, тобто освіта нового типу;
Да какое там образование нового типа. Нынешнее гуманитарное образование европейского типа, то, очевидно, что имеет в виду автор, родилось чуть ли не в диспутах средневековых схоластов. В Киево-Могиле, думаю, такое уже было.
3) Нова економіка з новими критеріями розвитку (повні цикли виробництва, кількість інфраструктурних послуг, рівень інтелектоємності продуктів);
Почему философов нужно разводить в обществе, но держать их от реального управления на расстоянии двух вытянутых рук. Философы, да пусть даже и вроде незадачливого г-на Дацюка, должны поддерживать интеллектуальную температуру в верхушке общества. Но допусти их к рычагам, они начнут тут же воплощать идеальное в материальное, требуя на это ресурсы, а иногда и не обходясь без насилия. Какая экономика вознинет в Украине - науке неизвестно. Неизвестно чем ее народ умеет заниматься пока. Может быть украинцы - на самом деле самые лучшие в мире страхователи, и могут отбить весь бизнес у швейцарцев. А может - самые лучшие производители плетеной мебели, керамической плитки и дамских сумочек, и могут отбить весь бизнес у Индонезии и Италии. Неизвестно. Для того, что бы стало известно - нужно экономику отпустить. Пусть катится себе как вода по стеклу, находя только ей известную дорожку.
Поставь же философа руководить экономикой, он начнет заставлять украинцев плести мебель, печь плитку или страховать от ураганов. С плачевнейшими последствиями для самих украинцев.
4) Нова наука, що орієнтується на випередження інших, яку фінансує бізнес і держава;
Какая наука нужна Украине тоже неизвестно. Наука сейчас дорога. Ее, науку, не укупишь. Один прибор для генетического анализа стоит от ста до пятиста тысяч долларов, и комплектующих к нему на десять тысяч в год. Это чтоб дать пищу для мозгов одному ученому. Чтобы он мог конкурировать с другими.
5) Нова мова, але не українська, російська чи англійська, а можливо навіть штучна мова нового типу, яка би виконувала сакральні функції, могла бути мовою науки (ця мова могла би прислужитися і Європі);
Новый язык - это очень хорошо. Я давно считаю справедливым тезис Парщикова, высказанный им, если не ошибаюсь, в переписке с Курицыным. Все беды русской (и украинской, добавлю) нации в том, что в ее языке отсутствуют определенные и неопределенные артикли. Из-за этого мышление этих наций страдает от недостаточного разделения общего и частного. Неспособная отделить общее от частного нация производит как простых граждан, которые не могут оценить интеллектуальный тезис в отрыве от личности, которая его выдвигает, так и философов вроде г-на Дацюка, которые готовы вводить в общество в одни времена - Беломорканалы, а в другие производства полного цикла.
8) Нова культурна політика цивілізаційного типу;
Каждый русский и украинский мыслитель и творец мечтает о Министерстве Культуры Франции. И не напрасно. Бюджет у них огромнейший. Но для того, чтобы возвести такое министерство в Украине сначала нужно построить в Украине именно Францию. И никакую другую страну. Сомнительная перспектива.
9) Нове мистецтво, яке продукує смислообрази, і митців цьому мають вчити.
Согласен. Давайте сначала уберем пивные ларьки с Майдана.
Погнавшийся за комарами да не увидит верблюда.
Любящий ковыряться в словесном навозе да не отыщет зерна.
>З ситуації кризи національної ідентифікації неможливо вийти шляхом досягнення політичних домовленостей. Допоки політики шукатимуть компромісу інтересів шляхом меморандумів, криза буде продовжуватися.
>Ідентифікація — це результат нових теоретичних принципів, які можуть запропонувати або не запропонувати мислителі нації, але не її політики. Завдання політиків — створювати та поширювати нові ідеали і тільки іноді — нові принципи, що запропоновані мислителями.
>Отже відсутність нових ідей, це результат нехтування розвитком теорій впродовж часу незалежності. Сьогодні у нас є проблема з теоріями сучасних глобальних процесів. У світі загалом немає теорії, яка б пояснила суть кризи національного проекту, відсутня і теорія виходу з такої кризи.
Вам же прямым текстом дали наводку - необходима поголовная идентификация политических процессов, сначала в Украине, как
на полигоне новых идей по выходу из кризиса развития цивилизации, далее - глобально по шарику.
Еще не дошло ?
Ну Вы и ...
Поясняю в последний раз.
Допускать "политиков" к решению уже глобальных проблем - все
равно что разводить костер в стоге сена для внутреннего сугреву.
Узкокорыстные кланы в условиях дефицита ресурсов - бррр...нарулят.
Отобрать у них вожжи - вот задача на ближайшее историческое время,
пока они не ускорили приближение всемирного Апофигея.
Абс.мирным путем при помощи новых технологий мобильного голосования
важнейших (и не только) вопросов всем сообществом, а не группкой
"избранных" вождей.
Номер моего мобильника - это не код Дьявола, это код да Винчи.
Тут все зависит от намерений.
Остальное - дело техники.
ПС А филосифы хороши уже хотя бы тем, что сначала думают, а потом
говорят. И еще - они не в состоянии изобрести даже концлагерь.
До этого могут додуматься только прагматичные практики.
2005.10.08 | ziggy_freud
in vino veritas
Karamello пише:
> Согласен. Давайте сначала уберем пивные ларьки с Майдана.
А пІво для справжнього хвілософа - "порожняк".
Щодо решти, я нижче прокоментував.
2005.10.07 | Сергій Вакуленко
А я от витріщався, витріщався ...
... а дотепер жодного національного проєкту не помітив.
Я на мене, він іще й не починався.
Візьмімо складники кризи, окреслені в Дацюковій статті:
Насправді, ВПЕРШЕ за роки незалежності Україна стикнулася з кризою національного проекту, з кризою національної ідеї, кризою національної ідентичності.
Криза національного проекту включає в себе по-перше,кризу політичної системи, адже й досі не сформульовані публічні критерії або цілі, під які вона змінювалася.
Питання: вони були коли-небудь перед тим сформульовані?
По-друге, регіональну кризу національної ідентичності.
Напевно, тепер ситуація не гірша, а краща, ніж 14 років тому. Принаймні, для молоді, навіть російськомовної, Росія, Білорусія, Молдова тощо, поза всяким сумнівом, належать до категорії "вони", а не "ми".
По-третє, кризу системи влади, яка досі лишається авторитарною за механізмом прийняття рішень.
Нехай би пан Дацюк вибрав між ЛИШАЄТЬСЯ та ВПЕРШЕ. Окрім того, криза системи влади може полягати не в її "авторитарності", а в її недієвості. Авторитарна система може бути дієвою або ні.
Четверте, криза партійної системи, як знову поляризується щодо адміністративного ресурсу і неадекватна новій пропорційній системі виборів.
А вона була, партійна система? Що таке "поляризується щодо адміністративного ресурсу" мені годі втямити, то не буду й коментувати. А от нова пропорційна система виборів, скільки пам'ятаю тодішню риторику, мислилася як засіб сприяння розбудові партій. Оскільки її ще жодного разу не випробувано, немає жодних фактичних підстав говорити про кризу.
П’яте, економічна криза, яка є наслідком неспроможності задати критерії розвитку ширше, ніж через зростання ВВП та зарплат.
Економічна криза — це наразі засильно сказано. Упродовж останніх років, як не як, а економіка зростала. Зарплатня — дуже повільно. За останній рік відбувся, здається, певний перерозподіл коштів від багатших до бідніших. Теоретично це мало б сприяти пожвавленню внутрішнього споживання, а отже й переорієнтації економічної діяльності з експорту на внутрішній ринок. Чи будуть такі наслідки, побачимо, але вони ще тільки мають з'явитися. Хоча ... ось, будь ласка, цифри з Харківської області:
Зростання промислового виробництва в Харківській області за підсумками 9-ти місяців склало 12,4%. Про це повідомив голова облдержадміністрації Арсен Аваков.
За його словами, гарні показники в легкій промисловості і переробці сільгосппродукції - зростання 20%, виробництві деревини і виробів з неї - 38%, машинобудуванні - 5%. У сільському господарстві області зростання виробництва склало 20%, а врожай, як підкреслив Арсен Аваков, один із кращих в Україні.
Іноземні інвестиції в економіку Харківської області досягли цифри 126 млн. доларів США. Як передає офіційний сайт облдержадміністрації, Арсен Аваков нагадав, що за весь 2004 рік цей показник дорівнював 130 млн. дол.
Шосте, криза науки, яка виявилася непотрібною державному бюджетові та бізнесу в загальнонаціональному проектові.
Наука виявилася непотрібною не сьогодні й не вчора. Ба більше, — якщо її брати в організаційному розумінні, вона в такому вигляді, як була (й надалі є) непотрібна нікому. Занизька ефективність, завеликі витрати. У цій галузі криза й справді потроху загострюється, але, судячи з усього, ще не дійшла до того моменту, коли всі зацікавлені сторони скажуть "так далі не можна".
Сьоме, криза освіти з точки зору національного проекту європейської орієнтації, для якого ми готуємо лише компрадорську національну еліту.
Хотілося б знати, хто оті "ми". Я працюю саме в освіті, але "компрадорської національної еліти", їй-Богу, не вишколюю. Окрім того, "точка зору національного проекту європейської орієнтації" аж ніяк не може зумовлювати кризу (чи розквіт) у галузі освіти.
Восьме, криза невизначеної культурної політики взагалі та мовної зокрема.
Державної політики тут справді немає, але її й не було, починаючи з 1991 р. Якісь зміни пріоритетів (культурних і мовних) відбуваються, але самопливом. Гадаю, за роки незалежності вже стихійно виробилася якась рівновага в цьому питанні. Навіть періодичні політичні спекуляції на ньому вже сприймаються радше як певний ритуал.
Дев’яте, змістовна криза медіа-простору, де відсутній ринок ідей і є лише інтерпретації поточних подій.
Слава Богу, що в медія-просторі немає ідей! Якщо ті люди, які там працюють, ще й почнуть оприлюднювати свої ідеї, залишиться хіба що викинути телевізора у вікно.
А загалом — щирий совок. Шматки зі старого марксистсько-ленінського "наукового" інструментарію, змішані зі шматками новомодних американських концепцій, малозастосовних до нашої дійсності. Чого варто бодай оте сполучення "компрадорської" (агов, Вища партійна школо!) з "елітою" (агов, дядьку Семе!)...
Що ж до "еліти"... Та не ЕЛІТА вона, а ГОЛОТА, в якої кишені випадково стали набиті грішми. Поводиться — відповідно.
Re: совок,совок... А де Ваша мітла українська, Сергію
Тестер пише:
> Давайте свої пропо...
> Тут хоч якась класифікація та обрис проблеми.
Яка проблема: "Чи стане Україна цивілізацією?"
Напевно, ні. Бо "країна" (будь-яка) та "цивілізація" — два поняття, між якими не може стояти знак "=".
Що ж до "кінця національної ідеї", то не є проблема, то є, як казав один літературний герой (у перекладі Степана Масляка), "страхіття ненародженого".
Запитайте будь-якого українця, чи він погодиться з твердженням:
"В своїй хаті – своя сила, і правда, і воля"?
Якщо скаже: "Ні!" — тоді й буде "кінець національної ідеї".
2005.10.08 | Nemesis
Шукаю перекладача з совіцької на будь-яку.
Дацюк шукає чогось, чого просто нема, типа залізобетонні конструкції побудовані на хмарах.
Причому цікаво, що він навіть не може дати визначення того, що ж він шукає (наприклад вигадує сам неоковирні терміни).
Але воно вже не вийшло (ну те що він навіть не зміг сформулювати).
В мене запитання: що таке "компрадорська еліта"? Що взагалі значить "компрадор"?
Це він сам вигадав, чи це з якогось підручника ленінізма типа "Гулаг для чайників в 25 коротких років без права листування"?
О компрадорах [Re: Шукаю перекладача з совіцької на будь-яку.]
Nemesis пише:
> В мене запитання: що таке "компрадорська еліта"? Що взагалі значить "компрадор"?
Спрашивали -- отвечаем (спасибо Яндексу): Компрадор, м. (исп. comprador) (экон., полит.). -- Туземный купец, посредник между иностранным капиталом и местным рынком.
Или вот еще определение, почти такое же: Компрадор -- Посредник между иностранным капиталом и национальным рынком (обычно в колониальных и развивающихся странах)
Соответственно, компрадорская элита -- элита, основным занятием которой является обслуживание интересов иностранного капитала в своей стране (не без интереса для себя, понятное дело).
За совкових часів слово "еліта" не було популярне. Цей термін — недавнє запозичення з американської соціології. А тоді, скільки пам'ятаю, прикметник "компрадорський" сполучався тільки з іменником "буржуазія".
2005.10.09 | Nemesis
Так це купець!
Конструктор пише:
> Comprador (экон., полит.). -- Туземный купец, посредник между иностранным капиталом и местным рынком.
"Comprador" в перекладі з іспанської усіми мовами виходить "покупець", "купець", лише совіцькою виходить "зрадник батьківщини".
Ще прикольне було совіцьке слово "апартеїд": ніде окрім СССР ніхто не міг догнати, що це таке, в усьому світі це слово читатолося "апартхайд" ("apartheid", Південно-Африканське слово).
> Ще прикольне було совіцьке слово "апартеїд": ніде окрім СССР ніхто не міг догнати, що це таке, в усьому світі це слово читатолося "апартхайд" ("apartheid", Південно-Африканське слово).
Саме так. Це слово складається з основи apart ("нарізно") та наростка -heid (-ість), тобто вкупі "нарізність", чи то пак життя нарізно. Якісь совкові мудраґелі подумали, що йдеться про звичніший для них наросток -їд.
Хоча по-французькому, приміром, це слово теж не зразу розпізнаєш: апартéд.
Словом ОКРЕМО тепер надуживають (під впливом рос. ОТДЕЛЬНО).
У класичній українській літературі писали щось на кшталт:
Вони з жінкою живуть нарізно.
2005.10.08 | ziggy_freud
а чи був національний проект?
Гасло "Україна для українців" підтримувала лише меншість, маловпливова і дуже відносно активна. "Україна для громадян України" - цивільний націоналізм європейського зразка, що має досить мало спільних рис із націонал-зоологією.
На практиці втілювалось _державництво_ - тобто консервація цивілізаційного неврозу українського суспільства (с) ziggy freud. Я про це писав ще років за 5 тому.
В державі будувався міні-СРСР. Навіть кримську автономію організували, щоб бути схожими на покійного татуся.
Щодо пропонованого п.Дацюком створення власної цивілізації. Лишимо поза увагою певну термінологічну плутанину між культурою та цивілізацією. І зауважимо труднощі проктологічної частини. Хто потягне на імператора, і на кого він спиратиметься, з соціологічної точки зору, або з психологічної? Трипільці-арії вже скінчились. Вони задіяні в іншому проекті. На чолі з Толочком.
Третій Рим вже був (не подумайте, що Росія. Священна Римська імперія , і він багато в чому спирався на досягнення першого. Його майже прямі спадкоємці - єврократи Брюселя і Страсбурга. Візантізмъ у третьому тисячолітті - це смішно.
Нам лишається або приєднатись до європейського цивілізаційного проекту, або чекати, поки нас приєднають до російсько-китайського. В якому РФ та її сателіти поступово пожовтіють і зникнуть. На жаль...
Відповіді
2005.10.07 | Стась
Дуже, дуже розумна стаття
Національному проекту прийшов кінець. Російський цивілізаційний проект не дуже привабливий. Або Україна знаходить шлях, як прислужитися Європі в її цивілізаційному проекті (знаходить в ньому свою функцію). Або створює свій цивілізаційний проект. Якщо Україна зараз цього не зрозуміє, цивілізації порвуть її на шматки. Оце той виклик, який стоїть перед українською елітою.На жаль, існуюча політична еліта в Україні не переймається цивілізаційними питаннями. Навіть не зрозуміло, чи можна взагалі вважати наявну політеліту елітою.
Ехх..
2005.10.07 | Karamello
Смешная статья
Статья г-на Дацюка - интересный продукт.Особенно понравились такие жемчужины мысли:
И позитивный вывод под стать:
Сначала прочел как "доводить национальные обиды до цивилизационных смыслообразов". Очень по-украински и по-русски.
Да какое там образование нового типа. Нынешнее гуманитарное образование европейского типа, то, очевидно, что имеет в виду автор, родилось чуть ли не в диспутах средневековых схоластов. В Киево-Могиле, думаю, такое уже было.
Почему философов нужно разводить в обществе, но держать их от реального управления на расстоянии двух вытянутых рук. Философы, да пусть даже и вроде незадачливого г-на Дацюка, должны поддерживать интеллектуальную температуру в верхушке общества. Но допусти их к рычагам, они начнут тут же воплощать идеальное в материальное, требуя на это ресурсы, а иногда и не обходясь без насилия. Какая экономика вознинет в Украине - науке неизвестно. Неизвестно чем ее народ умеет заниматься пока. Может быть украинцы - на самом деле самые лучшие в мире страхователи, и могут отбить весь бизнес у швейцарцев. А может - самые лучшие производители плетеной мебели, керамической плитки и дамских сумочек, и могут отбить весь бизнес у Индонезии и Италии. Неизвестно. Для того, что бы стало известно - нужно экономику отпустить. Пусть катится себе как вода по стеклу, находя только ей известную дорожку.
Поставь же философа руководить экономикой, он начнет заставлять украинцев плести мебель, печь плитку или страховать от ураганов. С плачевнейшими последствиями для самих украинцев.
Какая наука нужна Украине тоже неизвестно. Наука сейчас дорога. Ее, науку, не укупишь. Один прибор для генетического анализа стоит от ста до пятиста тысяч долларов, и комплектующих к нему на десять тысяч в год. Это чтоб дать пищу для мозгов одному ученому. Чтобы он мог конкурировать с другими.
Новый язык - это очень хорошо. Я давно считаю справедливым тезис Парщикова, высказанный им, если не ошибаюсь, в переписке с Курицыным. Все беды русской (и украинской, добавлю) нации в том, что в ее языке отсутствуют определенные и неопределенные артикли. Из-за этого мышление этих наций страдает от недостаточного разделения общего и частного. Неспособная отделить общее от частного нация производит как простых граждан, которые не могут оценить интеллектуальный тезис в отрыве от личности, которая его выдвигает, так и философов вроде г-на Дацюка, которые готовы вводить в общество в одни времена - Беломорканалы, а в другие производства полного цикла.
Каждый русский и украинский мыслитель и творец мечтает о Министерстве Культуры Франции. И не напрасно. Бюджет у них огромнейший. Но для того, чтобы возвести такое министерство в Украине сначала нужно построить в Украине именно Францию. И никакую другую страну. Сомнительная перспектива.
Согласен. Давайте сначала уберем пивные ларьки с Майдана.
2005.10.07 | BIO
Re: Смешная статья
Погнавшийся за комарами да не увидит верблюда.Любящий ковыряться в словесном навозе да не отыщет зерна.
>З ситуації кризи національної ідентифікації неможливо вийти шляхом досягнення політичних домовленостей. Допоки політики шукатимуть компромісу інтересів шляхом меморандумів, криза буде продовжуватися.
>Ідентифікація — це результат нових теоретичних принципів, які можуть запропонувати або не запропонувати мислителі нації, але не її політики. Завдання політиків — створювати та поширювати нові ідеали і тільки іноді — нові принципи, що запропоновані мислителями.
>Отже відсутність нових ідей, це результат нехтування розвитком теорій впродовж часу незалежності. Сьогодні у нас є проблема з теоріями сучасних глобальних процесів. У світі загалом немає теорії, яка б пояснила суть кризи національного проекту, відсутня і теорія виходу з такої кризи.
Вам же прямым текстом дали наводку - необходима поголовная идентификация политических процессов, сначала в Украине, как
на полигоне новых идей по выходу из кризиса развития цивилизации, далее - глобально по шарику.
Еще не дошло ?
Ну Вы и ...
Поясняю в последний раз.
Допускать "политиков" к решению уже глобальных проблем - все
равно что разводить костер в стоге сена для внутреннего сугреву.
Узкокорыстные кланы в условиях дефицита ресурсов - бррр...нарулят.
Отобрать у них вожжи - вот задача на ближайшее историческое время,
пока они не ускорили приближение всемирного Апофигея.
Абс.мирным путем при помощи новых технологий мобильного голосования
важнейших (и не только) вопросов всем сообществом, а не группкой
"избранных" вождей.
Номер моего мобильника - это не код Дьявола, это код да Винчи.
Тут все зависит от намерений.
Остальное - дело техники.
ПС А филосифы хороши уже хотя бы тем, что сначала думают, а потом
говорят. И еще - они не в состоянии изобрести даже концлагерь.
До этого могут додуматься только прагматичные практики.
2005.10.08 | ziggy_freud
in vino veritas
Karamello пише:> Согласен. Давайте сначала уберем пивные ларьки с Майдана.
А пІво для справжнього хвілософа - "порожняк".
Щодо решти, я нижче прокоментував.
2005.10.07 | Сергій Вакуленко
А я от витріщався, витріщався ...
... а дотепер жодного національного проєкту не помітив.Я на мене, він іще й не починався.
Візьмімо складники кризи, окреслені в Дацюковій статті:
Насправді, ВПЕРШЕ за роки незалежності Україна стикнулася з кризою національного проекту, з кризою національної ідеї, кризою національної ідентичності.
Криза національного проекту включає в себе по-перше,кризу політичної системи, адже й досі не сформульовані публічні критерії або цілі, під які вона змінювалася.
Питання: вони були коли-небудь перед тим сформульовані?
По-друге, регіональну кризу національної ідентичності.
Напевно, тепер ситуація не гірша, а краща, ніж 14 років тому. Принаймні, для молоді, навіть російськомовної, Росія, Білорусія, Молдова тощо, поза всяким сумнівом, належать до категорії "вони", а не "ми".
По-третє, кризу системи влади, яка досі лишається авторитарною за механізмом прийняття рішень.
Нехай би пан Дацюк вибрав між ЛИШАЄТЬСЯ та ВПЕРШЕ. Окрім того, криза системи влади може полягати не в її "авторитарності", а в її недієвості. Авторитарна система може бути дієвою або ні.
Четверте, криза партійної системи, як знову поляризується щодо адміністративного ресурсу і неадекватна новій пропорційній системі виборів.
А вона була, партійна система? Що таке "поляризується щодо адміністративного ресурсу" мені годі втямити, то не буду й коментувати. А от нова пропорційна система виборів, скільки пам'ятаю тодішню риторику, мислилася як засіб сприяння розбудові партій. Оскільки її ще жодного разу не випробувано, немає жодних фактичних підстав говорити про кризу.
П’яте, економічна криза, яка є наслідком неспроможності задати критерії розвитку ширше, ніж через зростання ВВП та зарплат.
Економічна криза — це наразі засильно сказано. Упродовж останніх років, як не як, а економіка зростала. Зарплатня — дуже повільно. За останній рік відбувся, здається, певний перерозподіл коштів від багатших до бідніших. Теоретично це мало б сприяти пожвавленню внутрішнього споживання, а отже й переорієнтації економічної діяльності з експорту на внутрішній ринок. Чи будуть такі наслідки, побачимо, але вони ще тільки мають з'явитися. Хоча ... ось, будь ласка, цифри з Харківської області:
Зростання промислового виробництва в Харківській області за підсумками 9-ти місяців склало 12,4%. Про це повідомив голова облдержадміністрації Арсен Аваков.
За його словами, гарні показники в легкій промисловості і переробці сільгосппродукції - зростання 20%, виробництві деревини і виробів з неї - 38%, машинобудуванні - 5%. У сільському господарстві області зростання виробництва склало 20%, а врожай, як підкреслив Арсен Аваков, один із кращих в Україні.
Іноземні інвестиції в економіку Харківської області досягли цифри 126 млн. доларів США. Як передає офіційний сайт облдержадміністрації, Арсен Аваков нагадав, що за весь 2004 рік цей показник дорівнював 130 млн. дол.
http://news.media-objektiv.com/ukr/economy/2005/978.shtml
Якщо це економічна криза ...
Шосте, криза науки, яка виявилася непотрібною державному бюджетові та бізнесу в загальнонаціональному проектові.
Наука виявилася непотрібною не сьогодні й не вчора. Ба більше, — якщо її брати в організаційному розумінні, вона в такому вигляді, як була (й надалі є) непотрібна нікому. Занизька ефективність, завеликі витрати. У цій галузі криза й справді потроху загострюється, але, судячи з усього, ще не дійшла до того моменту, коли всі зацікавлені сторони скажуть "так далі не можна".
Сьоме, криза освіти з точки зору національного проекту європейської орієнтації, для якого ми готуємо лише компрадорську національну еліту.
Хотілося б знати, хто оті "ми". Я працюю саме в освіті, але "компрадорської національної еліти", їй-Богу, не вишколюю. Окрім того, "точка зору національного проекту європейської орієнтації" аж ніяк не може зумовлювати кризу (чи розквіт) у галузі освіти.
Восьме, криза невизначеної культурної політики взагалі та мовної зокрема.
Державної політики тут справді немає, але її й не було, починаючи з 1991 р. Якісь зміни пріоритетів (культурних і мовних) відбуваються, але самопливом. Гадаю, за роки незалежності вже стихійно виробилася якась рівновага в цьому питанні. Навіть періодичні політичні спекуляції на ньому вже сприймаються радше як певний ритуал.
Дев’яте, змістовна криза медіа-простору, де відсутній ринок ідей і є лише інтерпретації поточних подій.
Слава Богу, що в медія-просторі немає ідей! Якщо ті люди, які там працюють, ще й почнуть оприлюднювати свої ідеї, залишиться хіба що викинути телевізора у вікно.
А загалом — щирий совок. Шматки зі старого марксистсько-ленінського "наукового" інструментарію, змішані зі шматками новомодних американських концепцій, малозастосовних до нашої дійсності. Чого варто бодай оте сполучення "компрадорської" (агов, Вища партійна школо!) з "елітою" (агов, дядьку Семе!)...
Що ж до "еліти"... Та не ЕЛІТА вона, а ГОЛОТА, в якої кишені випадково стали набиті грішми. Поводиться — відповідно.
2005.10.07 | Тестер
совок,совок... А де Ваша мітла українська, Сергію
Давайте свої пропо...Тут хоч якась класифікація та обрис проблеми.
2005.10.07 | Сергій Вакуленко
Re: совок,совок... А де Ваша мітла українська, Сергію
Тестер пише:> Давайте свої пропо...
> Тут хоч якась класифікація та обрис проблеми.
Яка проблема: "Чи стане Україна цивілізацією?"
Напевно, ні. Бо "країна" (будь-яка) та "цивілізація" — два поняття, між якими не може стояти знак "=".
Що ж до "кінця національної ідеї", то не є проблема, то є, як казав один літературний герой (у перекладі Степана Масляка), "страхіття ненародженого".
Запитайте будь-якого українця, чи він погодиться з твердженням:
"В своїй хаті – своя сила, і правда, і воля"?
Якщо скаже: "Ні!" — тоді й буде "кінець національної ідеї".
2005.10.08 | Nemesis
Шукаю перекладача з совіцької на будь-яку.
Дацюк шукає чогось, чого просто нема, типа залізобетонні конструкції побудовані на хмарах.Причому цікаво, що він навіть не може дати визначення того, що ж він шукає (наприклад вигадує сам неоковирні терміни).
Але воно вже не вийшло (ну те що він навіть не зміг сформулювати).
В мене запитання: що таке "компрадорська еліта"? Що взагалі значить "компрадор"?
Це він сам вигадав, чи це з якогось підручника ленінізма типа "Гулаг для чайників в 25 коротких років без права листування"?
2005.10.08 | Конструктор
О компрадорах [Re: Шукаю перекладача з совіцької на будь-яку.]
Nemesis пише:> В мене запитання: що таке "компрадорська еліта"? Що взагалі значить "компрадор"?
Спрашивали -- отвечаем (спасибо Яндексу):
Компрадор, м. (исп. comprador) (экон., полит.). -- Туземный купец, посредник между иностранным капиталом и местным рынком.
Или вот еще определение, почти такое же:
Компрадор -- Посредник между иностранным капиталом и национальным рынком (обычно в колониальных и развивающихся странах)
Соответственно, компрадорская элита -- элита, основным занятием которой является обслуживание интересов иностранного капитала в своей стране (не без интереса для себя, понятное дело).
2005.10.08 | Сергій Вакуленко
Уточнення
За совкових часів слово "еліта" не було популярне. Цей термін — недавнє запозичення з американської соціології. А тоді, скільки пам'ятаю, прикметник "компрадорський" сполучався тільки з іменником "буржуазія".2005.10.09 | Nemesis
Так це купець!
Конструктор пише:> Comprador (экон., полит.). -- Туземный купец, посредник между иностранным капиталом и местным рынком.
"Comprador" в перекладі з іспанської усіми мовами виходить "покупець", "купець", лише совіцькою виходить "зрадник батьківщини".
Ще прикольне було совіцьке слово "апартеїд": ніде окрім СССР ніхто не міг догнати, що це таке, в усьому світі це слово читатолося "апартхайд" ("apartheid", Південно-Африканське слово).
2005.10.09 | Сергій Вакуленко
Re: Так це купець!
Nemesis пише:> Ще прикольне було совіцьке слово "апартеїд": ніде окрім СССР ніхто не міг догнати, що це таке, в усьому світі це слово читатолося "апартхайд" ("apartheid", Південно-Африканське слово).
Саме так. Це слово складається з основи apart ("нарізно") та наростка -heid (-ість), тобто вкупі "нарізність", чи то пак життя нарізно. Якісь совкові мудраґелі подумали, що йдеться про звичніший для них наросток -їд.
Хоча по-французькому, приміром, це слово теж не зразу розпізнаєш: апартéд.
2005.10.09 | Nemesis
Єдине зауваження.
Сергій Вакуленко пише:> Саме так. Це слово складається з основи apart ("нарізно")
Окремо.
>Хоча по-французькому, приміром, це слово теж не зразу розпізнаєш: апартéд.
Я не сперечаюсь, типа пишеться "яблуко", а читається "груша".
2005.10.09 | Сергій Вакуленко
Re: Єдине зауваження.
Словом ОКРЕМО тепер надуживають (під впливом рос. ОТДЕЛЬНО).У класичній українській літературі писали щось на кшталт:
Вони з жінкою живуть нарізно.
2005.10.08 | ziggy_freud
а чи був національний проект?
Гасло "Україна для українців" підтримувала лише меншість, маловпливова і дуже відносно активна. "Україна для громадян України" - цивільний націоналізм європейського зразка, що має досить мало спільних рис із націонал-зоологією.На практиці втілювалось _державництво_ - тобто консервація цивілізаційного неврозу українського суспільства (с) ziggy freud. Я про це писав ще років за 5 тому.
В державі будувався міні-СРСР. Навіть кримську автономію організували, щоб бути схожими на покійного татуся.
Щодо пропонованого п.Дацюком створення власної цивілізації. Лишимо поза увагою певну термінологічну плутанину між культурою та цивілізацією. І зауважимо труднощі проктологічної частини. Хто потягне на імператора, і на кого він спиратиметься, з соціологічної точки зору, або з психологічної? Трипільці-арії вже скінчились. Вони задіяні в іншому проекті. На чолі з Толочком.
Третій Рим вже був (не подумайте, що Росія. Священна Римська імперія
Нам лишається або приєднатись до європейського цивілізаційного проекту, або чекати, поки нас приєднають до російсько-китайського. В якому РФ та її сателіти поступово пожовтіють і зникнуть. На жаль...