Українська відповідь на демагогію Шеляженка
10/08/2005 | NI_ZRADI
Відповідь на демагогію Шеляженка, якою він намагається заплутати людей і відвернути їх від боротьби за Незалежність своєї Держави.
(http://www.maidan.org.ua/static/mai/1128678583.html)
Путівник по політичним силам
Абстрагуючись від сумнівних чуток “хто за ким стоїть” і “хто кому платить”, політичні сили в Україні поділяються на такі категорії: проукраїнські, антиукраїнські, бізнес-проекти в таборі яких можна виокремити консерваторів, лібералів та радикалів.
“Проукраїнські”
Цей блок політичних сил народився під час боротьби за незалежність 1989-200Х років. Ідеологією “проукраїнських” є патріотизм, демократія, орієнтація на європейські цінності, такі, як права людини, свобода слова, рівність всіх перед законом. Лідери “проукраїнських” стояли перед збуреним народом на Майдані Незалежності-2004 і... мовчали. Хоровод водили тоді зовсім інші персонажі (про них нижче).
Консервативним крилом “проукраїнських” є національно-демократична партія: “Українська народна партія” Костенка (http://www.unp-ua.org) Вона на словах підтримує Ющенка (зважаючи на його поки що пристойний рейтинг), але не поспішає об’єднуватися з ним для участі у виборах-2006.
Ліберальне крило “проукраїнських” складають віддані союзники Віктора Ющенка, позицію яких можна виразити словами „аби проскочити у депутати, а там розберемося”. Це „Народний рух України” Тарасюка, „КУН” Івченка.
Радикальне крило „проукраїнських” представлено ВО „Свобода” Олега Тягнибока (http://www.tiahnybok.info). Їх ідеї прості, як усе геніальне: „Повернути Україну Українцям!”, „Україні Українську владу!”, „Україна понад усе!”.
Власних телеканалів „проукраїнські” не мають.
„Антиукраїнські”
Величезна кількість партій. Об’єднує їх всіх, бажання зробити в Україні державною мовою - мову загарбників, а Українську мову загнати в глибоке підпілля. Виступають за „дружбу” з Росією, де Україні відведено роль безвідмовної гаремної дами, що повинна покірно виконувати волю свого володаря, а в інший час вести себе сумирно і непомітно.
Консервативним крилом є КПУ Сімонєнка. Ці персонажі взагалі не визнають існування України, як незалежної держави.
Ліберали представлені СПУ Мороза, який виступає за надання російській мові статусу офіційної і за „зміцнення дружніх зв’язків з братнім слов’янським народом”. Очевидно поляків, чехів, словенців слов’янами він не вважає.
Радикали представлені „Партією регіонів” (вірніше одного регіону) і ПСПУ Вітренко. Всіх хто розмовляє Українською мовою вони вважають націоналістами. В разі приходу до влади будуть застосовувати проти таких методи фізичного знищення. Це вже відчули на собі Українці Донбасу під час минулих президентських виборів. Цим належать всі телеканали окрім УТ-1, 1+1, 5 каналу (ці три знаходяться під контролем бізнес-проектів, про які нижче).
„Бізнес-проекти”
Цим абсолютно пофігу, що продавати: шоколад чи Україну. Аби тільки покласти до своїх кишень чергові пачки доларів і гривень.
Консерватори це блок, створений Тимошенко – ця дама завжди орієнтувалася на отримання прибутків і тільки прибутків.
Ліберали: „Народний Союз „Наша Україна”” – побудований за принципом італійської мафії: з релігійними примочками, спільними хрестинами і кумівством. Спочатку хотіли продати Україну Заходу, але коли Росія запропонувала кращу ціну, швидко змінили „вектори”. Спеціально для лохів продовжують розігрувати „багатовекторність” якої їх навчив Кучма (вважають його своїм політичним батьком, вчителем; при зустрічі намагаються його облобизати).
Радикали: Литвин і компанія. Радикально за отримання прибутків. Для цього потрібен певний душевний спокій, який може забезпечити консервація нинішніх порядків, за що і боряться.
Обирай свій колір!
Доля України в наших руках. А руками можна не тільки голосувати, але й міцно триматися ними за руки друзів (і за горло ворогів). Тільки спільними зусиллями активної молоді ми поховаємо зелене політичне болото і „прогресивну” тусовку для „грошових мішків” – і тоді всі проблеми Української нації будуть вирішені.
(http://www.maidan.org.ua/static/mai/1128678583.html)
Путівник по політичним силам
Абстрагуючись від сумнівних чуток “хто за ким стоїть” і “хто кому платить”, політичні сили в Україні поділяються на такі категорії: проукраїнські, антиукраїнські, бізнес-проекти в таборі яких можна виокремити консерваторів, лібералів та радикалів.
“Проукраїнські”
Цей блок політичних сил народився під час боротьби за незалежність 1989-200Х років. Ідеологією “проукраїнських” є патріотизм, демократія, орієнтація на європейські цінності, такі, як права людини, свобода слова, рівність всіх перед законом. Лідери “проукраїнських” стояли перед збуреним народом на Майдані Незалежності-2004 і... мовчали. Хоровод водили тоді зовсім інші персонажі (про них нижче).
Консервативним крилом “проукраїнських” є національно-демократична партія: “Українська народна партія” Костенка (http://www.unp-ua.org) Вона на словах підтримує Ющенка (зважаючи на його поки що пристойний рейтинг), але не поспішає об’єднуватися з ним для участі у виборах-2006.
Ліберальне крило “проукраїнських” складають віддані союзники Віктора Ющенка, позицію яких можна виразити словами „аби проскочити у депутати, а там розберемося”. Це „Народний рух України” Тарасюка, „КУН” Івченка.
Радикальне крило „проукраїнських” представлено ВО „Свобода” Олега Тягнибока (http://www.tiahnybok.info). Їх ідеї прості, як усе геніальне: „Повернути Україну Українцям!”, „Україні Українську владу!”, „Україна понад усе!”.
Власних телеканалів „проукраїнські” не мають.
„Антиукраїнські”
Величезна кількість партій. Об’єднує їх всіх, бажання зробити в Україні державною мовою - мову загарбників, а Українську мову загнати в глибоке підпілля. Виступають за „дружбу” з Росією, де Україні відведено роль безвідмовної гаремної дами, що повинна покірно виконувати волю свого володаря, а в інший час вести себе сумирно і непомітно.
Консервативним крилом є КПУ Сімонєнка. Ці персонажі взагалі не визнають існування України, як незалежної держави.
Ліберали представлені СПУ Мороза, який виступає за надання російській мові статусу офіційної і за „зміцнення дружніх зв’язків з братнім слов’янським народом”. Очевидно поляків, чехів, словенців слов’янами він не вважає.
Радикали представлені „Партією регіонів” (вірніше одного регіону) і ПСПУ Вітренко. Всіх хто розмовляє Українською мовою вони вважають націоналістами. В разі приходу до влади будуть застосовувати проти таких методи фізичного знищення. Це вже відчули на собі Українці Донбасу під час минулих президентських виборів. Цим належать всі телеканали окрім УТ-1, 1+1, 5 каналу (ці три знаходяться під контролем бізнес-проектів, про які нижче).
„Бізнес-проекти”
Цим абсолютно пофігу, що продавати: шоколад чи Україну. Аби тільки покласти до своїх кишень чергові пачки доларів і гривень.
Консерватори це блок, створений Тимошенко – ця дама завжди орієнтувалася на отримання прибутків і тільки прибутків.
Ліберали: „Народний Союз „Наша Україна”” – побудований за принципом італійської мафії: з релігійними примочками, спільними хрестинами і кумівством. Спочатку хотіли продати Україну Заходу, але коли Росія запропонувала кращу ціну, швидко змінили „вектори”. Спеціально для лохів продовжують розігрувати „багатовекторність” якої їх навчив Кучма (вважають його своїм політичним батьком, вчителем; при зустрічі намагаються його облобизати).
Радикали: Литвин і компанія. Радикально за отримання прибутків. Для цього потрібен певний душевний спокій, який може забезпечити консервація нинішніх порядків, за що і боряться.
Обирай свій колір!
Доля України в наших руках. А руками можна не тільки голосувати, але й міцно триматися ними за руки друзів (і за горло ворогів). Тільки спільними зусиллями активної молоді ми поховаємо зелене політичне болото і „прогресивну” тусовку для „грошових мішків” – і тоді всі проблеми Української нації будуть вирішені.
Відповіді
2005.10.08 | NI_ZRADI
Раджу прочитати
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1128723701&first=1128766626&last=1128691926http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1128723849&first=1128766626&last=1128691926
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1128766337&first=1128766626&last=1128691926
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1128766493&first=1128766626&last=1128691926
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1128766626&first=1128766626&last=1128691926
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1128667304&first=1128766626&last=1128691926
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1128761788&first=1128766626&last=1128691926
2005.10.10 | So_matika
що з Вами, пане? 7 однакових лінків...може Вам чимось допомогти?
давайте ми Вам пісеньку заспіваємо, колискову... без гумору, а то Ви якось нервуєтесь...PS. Шеля, не жартуй більше - бачиш, дяді погано...
2005.10.10 | Юрій Шеляженко
Та нерви, нерви... Пусте. Він дещо корисне підказав. (-)
2005.10.10 | Михайло Свистович
Re: Українська відповідь на демагогію Шеляженка
NI_ZRADI пише:> Відповідь на демагогію Шеляженка, якою він намагається заплутати людей і відвернути їх від боротьби за Незалежність своєї Держави.
Шеляженко має подякувати Вам, бо навіть не знав, що ставив переж собою такі масштабні завдання. Якби Ви не розкрили йому його ж думки
>
> “Проукраїнські”
> Цей блок політичних сил народився під час боротьби за незалежність 1989-200Х років. Ідеологією “проукраїнських” є патріотизм, демократія, орієнтація на європейські цінності, такі, як права людини, свобода слова, рівність всіх перед законом. Лідери “проукраїнських” стояли перед збуреним народом на Майдані Незалежності-2004 і... мовчали. Хоровод водили тоді зовсім інші персонажі (про них нижче).
> Консервативним крилом “проукраїнських” є національно-демократична партія: “Українська народна партія” Костенка (http://www.unp-ua.org) Вона на словах підтримує Ющенка (зважаючи на його поки що пристойний рейтинг), але не поспішає об’єднуватися з ним для участі у виборах-2006.
> Ліберальне крило “проукраїнських” складають віддані союзники Віктора Ющенка, позицію яких можна виразити словами „аби проскочити у депутати, а там розберемося”. Це „Народний рух України” Тарасюка, „КУН” Івченка.
> Радикальне крило „проукраїнських” представлено ВО „Свобода” Олега Тягнибока (http://www.tiahnybok.info). Їх ідеї прості, як усе геніальне: „Повернути Україну Українцям!”, „Україні Українську владу!”, „Україна понад усе!”.
По справах їх судіть їх
2005.10.10 | Юрій Шеляженко
Он воно що...
Справа в тому, що моя демагогія - то щось окреме від мене.Вона завжди заводить мене туди, куди не треба. Хоча іноді й туди, куди насправді дуже хотілося, але я навіть не мріяв.
Якщо вам здається, що моя демагогія завела кудись не туди - ви шепніть. Я її відфарширую у потрібної форми котлети.
2005.10.10 | Юрій Шеляженко
Дякую.
Я вже кілька разів доповнював свою статтю, і добре, що Ви нагадали про кілька відомих політичних сил та сайтів. В наступній редакції вони будуть згадані. Але, звичайно, без цієї демонстративної ідеологізації. Я намагався бути об'єктивним в своєиу огляді та виходити тільки з тих класифікаційних категорій, які визнані переважною більшістю українців.2005.10.11 | Mwr33
Згоден. Пiдтримую. I додаю свої мiркування.
Моя думка така: "помаранчевi" i "бiло-синi" - це вже застарiлий розподiл. Все це було актуальним на перioд виборiв-2004 i до вересня 2005 року.Пicля вiдставки Тимошенко та пiдписання меморандуму Ющенко-Януковича немає сенсу вимальовувати розподiл, якого об'єктивно вже не icнує.
Справжнiй розподiл: Схiд (тяжiє до Росiї) - Захiд (незалежна Україна, у перспективi - член ЄС). Ще один критерiй: iдеологiчнi партiї i бiзнес-клуби.
Далi я розмiрковую про справжню природу та склад обох коалiцiй: "помаранчевi" i "бiло-синi".
Спочатку про янучар. Це не дуже цiкаво, як на мене. Тут все дуже просто: лягти пiд Росiю, знищити демократiю, утримати владу як засiб збагачення. Проросiйство викликало симпатiю на Сходi України; адмiнресурс, пiдконтрольне телебачення - все це дало на виборах-2004 десь 40% чистого рейтингу в масштабi країни, з яких переважну бiльшicть було отримано на Сходi. Ну i десь 5-10% фальсифiкату. Взагалi "бiло-синiй" для мене стало синонiмом слова "проросiйський". Ще одна ознака, що витiкає з першої, - це авторитарнiсть (взагалi, Схiд, Азiя - це символ авторитаризму, тоталiтаризму, на вiдмiну вiд Заходу, що символiзує демократiю; але насправдi не все так просто i це окрема розмова).
"Помаранчева" коалiцiя, що пiдтримала Ющенко на виборах 2004 року: в основi були популярнi на той час правi партiї - УНП, НРУ, "Собор" та iн. Реальну передвиборчу роботу виконували вони, а ще бiльше - простi громадяни. Але над ними утворилася штучна надбудова з бiзнесменiв. Це була експлуатацiя нацiональної iдеї для досягнення власних цiлей, тобто захоплення влади i власного збагачення. Коалiцiя працювала на рейтинг Ющенка, щоб вiн мав змогу на рiвних конкурувати з Януковичем, в якого на той час була потужна пiдтримка олiгархiв.
Стараннями усiєї коалiцiї Ющенко перемiг, маючи реальну пiдтримку приблизно 50-55% населення України, переважно за рахунок Захiдної та Центральної України. Потiм оточення президента, та сама паразитична бiзнес-надбудова, вирiшило присвоїти собi весь рейтинг Ющенка, перелити весь цей рейтинг у нову бiзнес-партiю, такий собi акцiонерний клуб - НСНУ. Спочатку планувалося, що УНП, НРУ, ПРП стануть частиною НСНУ, тобто перестануть iснувати самостiйно. Але правi не погодилися i в НСНУ пiшла лише бiзнес-надбудова, ядром якої була "Солiдарнiсть" Порошенка. В сухому пiдсумку маємо, що НСНУ - це бiзнес-клуб, метою якою є лише грошi. Це такi cамi олiгархи, не кращi i не гiршi за тих, що допомагали Януковичу. Якщо повернутись до кольорової дiференциацiї, то НСНУ - це не "помаранчевi", а "паразити на помаранчевих", "квазi-помаранчевi".
Тепер про Юлю та її роль. Юля - це жiнка, яка має амбiцiї. Власнi цiлi для неї на першому мiстi. Але на вiдмiну вiд лiдерiв НСНУ вона має своєрiдне бачення ситуацiї, для неї важливi не лише влада та грошi. Вона "ловить кайф" вiд самого процесу полiтичної боротьби, реалiзує власнi комплекси, зокрема намагається довести свою перевагу як жiнки над чоловiками (придивiться до її спiчей: вона поcтiйно пiдкреслює, що перемагає у полiтичнiй боротьбi не просто опонентiв, а ЧОЛОВIКIВ). Свою роль вона усвiдомлює глобально, як BIG MOMMA України
Отже у сухому пiдсумку: "помаранчевi" - це перш за все демократично налаштована частина народу, громадяни, що хочуть бути вiльними i жити у вiльнiй країни. По-друге, це правi партiї, якi пiдтримали Ющенка, коалiцiя "Наша Україна" на виборах-2002 та "Сила народу"-2004. I лише по-третє, це КВАЗI-помаранчевi. Це авантюристи, якi використали справжнiх "помаранчевих".
I от зараз, на превеликий жаль, суспiльство нiяк не зрозумiє, що рейтинг НСНУ i рейтинг Юлi - це шахрайство. Цей рейтинг насправдi є рейтингом народу i, частково, правих партiй. Вони його заробили наполегливою працею пiд час виборiв 2004 року. А привласнили його, цей рейтинг, зовсiм не тi, хто заробив. Про НСНУ я вже пояснив природу шахрайства. Природа шахрайства Юлi полягає у привласненнi половини рейтинга Ющенка шляхом стояння поряд з ним на сценi Майдану. Пiсля вiдставки уряду вона створює собi iмiдж безневинно постраждалої, але насправдi причина вiдставки - лоббiювання iнтересiв групи "Приват", зокрема на НЗФ. Коли Юля каже про реприватизацiю, не буде зайвим замислитись: якщо власнiсть в когось вiдбирають, то кому вiддають? Те, що вiддають народу, - це казки, ширма. Вiддають вiд одних олiгархiв iншим. Для народу рiзницi немає аж нiякої. А Юля - блискуча популicтка, акторка. Але НЕ ПАТРIОТКА. Це 100%.
От i маємо рейтинг авантюристiв, який заробили патрiоти.
От цi помилки треба виправити. Треба пояснити всiм, що вiдбулося. Тодi все швидко змiниться. Вiдновиться рiвновага, знищена авантюристами. Ми повиннi це зробити! Немає iншого шляху. Зрозумiйте це нарештi! Пам'ятаєте, як було у 2004 роцi? Ми агiтували своїх друзей та знайомих, просто показували їм тексти з Iнтернету. Ми нi на кого не сподiвалися.
То невже пiвроку - це замало, щоб все пояснити людям? А чому тодi бiлоруси-опозицiонери (Меленкович, Лебедько, Шушкевич та iншi) не вважають нереальним обiйти УСI домiвки свої спiвгромадян? Так, в них держава поменше. Але ж i Бацька - це вам не Ющенко! I в нас активiстiв повинно бути бiльше!
P.S. Не рейтинги треба дивитись, не цифри. А ЇХНЮ ПРИРОДУ, ПОХОДЖЕННЯ. Тодi можна все змiнити, було б бажання.