10/15/2005 | Остап!

На зустрічі Ющенка з олігархами були слова про пракан, який треба поламати і починати платити податки.
Але паркан у дійсності виріс у іншому місці - між Ющенком і реальністю.

За художніми образами у мові Ющенка ховається його кричуща некомпетентність і неадекватність розуміння поточного стану справ в Україні. Вражає також те, що колишні банкіри Ющенко і Рибачук користуються не лаконічною і точною мовою фінансистів, а мовою письменників і гумористів, відповідно. Гумор і художні образи, це звичайно весело, але не зрозуміло, що малося на увазі...

Ось і з олігархами Ющенко спілкувався художньою мовою.
Протягнемо руку, не будемо будувати паркана між своїм городом і державою, успішна країна... Кожен з учасників розуміє щось своє у цьому потоці свідомості президента. То який сенс таких зустрічей?

Візьмемо заклик президента платити податки.
Що мається на увазі - те, що хтось не платить податки, чи те, що має місце оптимізація податків? Якщо перше, то це справа податкової адміністрації виявити неплатників. Якщо друге, то з якого дива бізнес повинен зменшувати свою ефективність, яка грунтується на оптимізації податків?

Прошу тих, хто має доступ до президента повідомити йому, що бізнес завжди йде по шляху оптимізації податків. Ще можна якось втримувати державні підприємства від оптимізації податкового навантаження з використнням різних легальних схем, але приватні підприємства від такої оптимізації втримати неможливо. Така мила президенту приватизація якраз переводить під мінімізаційні схеми колишні державні підприємства. І ніякими закликами протягнути руку не будуть почуті. Бо протягнувши руку, приватні підприємства протягнуть ноги, говорячи образами президента. Тому що стануть неефективні на фоні тих підприємств, що легально оптимізували податки.

Зрозумівши безперспективність у боротьбі з легальною мінімізацією податків, економічно розвинуті країні пішли іншим шляхом наповнення бюджету - податки з реальних доходів громадян.

Прибуток можна заховати і офшорі, а живе власник офшора в Україні, де його витрати видно. Ось тут його і питають - звідки гроші і чи сплачені податки. Податківці повинні ось куди направити енергію, а не копатись у орфографічних помилках звітів в надіі здерти маленький адмінштраф. Але це значно важче для президента, бо прийдеться почати з особистої правдивої декларації про доходи і витрати. І далі - реальні декларації по всій владній вертикалі. А потім і по приватному бізнесу.
І закінчуючи загальним обов"язком подавати реальну річну декларіцію для всіх громадян України.
Нереальні декларації не повинні прийматись до розгляду. У спірних випадках стосовно доходів, витрат і вартості власності повинні залучатись незалежні експерти-оцінщики.

Ще один теоретичний метод наповнення бюджету - ПДВ, але при існуючій системі конвертаційних центрів, ПДВ не виконує своєї ролі. Тому що імпортери не сплачують його через "втрату грузу" в морі, наприклад.
Груз потім з"являється в Україні від імені фірми "одноденки", або через інші напівлегальні схеми оптимізації податків.
ПДВ від виконання послуг "оптимізується" через ті ж фірми "одноденки"
з втратами до 5%, які фактично отримують банкіри, що задіяні у схемах з одноденками. Бюджет не отримує нічого.

Можливо це заклик президента платити податки був закликом морального авторитета? Але дуже сумнівно, що для олігархів, так і для бізнесменів, Ющенко є моральним авторитетом, особливо при його непрозорих сімейній оборутках, на кшталт приватизації "ТАК", невідомої ролі Ющенка і банкрутстві банку Украхна, незрозумілих джерелах доходів сина президента і інших неморальних діях.

Таким чином, заклик Ющенка про податки завис у повітрі його некомпетентності. В некомпетентності його радників і оточення.

Нажаль, "дуже далекі вони від народу" і від реалій бізнесу в Україні.