3-й Путь: "Лукашенко–хватит!" (просьба должна быть исполнена)(/)
10/22/2005 | Марко Печера
http://maidan.org.ua/static/mai/1130003196.html
"Я сам не буду снимать свою кандидатуру.
Вы должны сказать: Лукашенко - хватит!"
/А. Лукашенко. 21 октября 2005 года./
Просьба любимого Президента должна быть исполнена!
Ведь он совершенно прав в том, что лишь массовое и громкое «хватит!», исходящее от граждан страны, сможет ярко и убедительно показать и ему и его окружению, что время их правления приходит к концу и пора уступить место у руля политикам с иной стратегией развития Беларуси.
Очевидно, что только сильной и внятной альтернативе, - а именно таким себя позиционирует сам Александр Лукашенко, - он будет вынужден уступить Беларусь и ее будущее. И задача всех оппозиционных сил независимо от лагеря и политического спектра сделать так, чтобы гражданская платформа «Лукашенко – хватит» стала массовой, вышла за пределы политически ангажированного меньшинства и охватила значительную часть населения страны уже к весне 2006 года. Она должна быть ведома лидерами, созданными не в котле межпартийных договоренностей, но проявившими себя на практике в течении осени 2005-го и зимы 2006-го, как лидеры, признанные прежде всего собственными гражданами, а затем уж пресловутыми Западом и Россией.
На мой взгляд, сейчас все потенциальные претенденты на президентство имеют равные возможности проявить себя перед народом, стать известным своими делами и привлечь в свои команды лучших профессионалов, которые есть в стране. Профессионализм и сплоченность, новые формы работы с людьми, открытость и понятность процессов принятия тех или иных решений внутри команд претендентов в большей степени, чем персональные качества их самих способны принести успех кому-то из них. И конкуренция определит кандидата, теперь уже истинно единого, и его первых помощников в деле перемен! И это будет справедливо.
Сильный кандидат и массовое гражданское участие в расширении платформы «Лукашенко – хватит» действительно может стать той последней капелькой, которая перевесит самоуверенность господина Лукашенко в собственной победе и помешает ему преступить Конституцию, моральные и духовные нормы в заведомо безуспешной попытке сохранять власть сверх отведенного ему историей времени. Это бы дало белорусскому народу реальный шанс на выход из серых будней к свету.
Чтобы узнать больше про Третий Путь - посетите сайт движения на http://3dway.org/
"Я сам не буду снимать свою кандидатуру.
Вы должны сказать: Лукашенко - хватит!"
/А. Лукашенко. 21 октября 2005 года./
Просьба любимого Президента должна быть исполнена!
Ведь он совершенно прав в том, что лишь массовое и громкое «хватит!», исходящее от граждан страны, сможет ярко и убедительно показать и ему и его окружению, что время их правления приходит к концу и пора уступить место у руля политикам с иной стратегией развития Беларуси.
Очевидно, что только сильной и внятной альтернативе, - а именно таким себя позиционирует сам Александр Лукашенко, - он будет вынужден уступить Беларусь и ее будущее. И задача всех оппозиционных сил независимо от лагеря и политического спектра сделать так, чтобы гражданская платформа «Лукашенко – хватит» стала массовой, вышла за пределы политически ангажированного меньшинства и охватила значительную часть населения страны уже к весне 2006 года. Она должна быть ведома лидерами, созданными не в котле межпартийных договоренностей, но проявившими себя на практике в течении осени 2005-го и зимы 2006-го, как лидеры, признанные прежде всего собственными гражданами, а затем уж пресловутыми Западом и Россией.
На мой взгляд, сейчас все потенциальные претенденты на президентство имеют равные возможности проявить себя перед народом, стать известным своими делами и привлечь в свои команды лучших профессионалов, которые есть в стране. Профессионализм и сплоченность, новые формы работы с людьми, открытость и понятность процессов принятия тех или иных решений внутри команд претендентов в большей степени, чем персональные качества их самих способны принести успех кому-то из них. И конкуренция определит кандидата, теперь уже истинно единого, и его первых помощников в деле перемен! И это будет справедливо.
Сильный кандидат и массовое гражданское участие в расширении платформы «Лукашенко – хватит» действительно может стать той последней капелькой, которая перевесит самоуверенность господина Лукашенко в собственной победе и помешает ему преступить Конституцию, моральные и духовные нормы в заведомо безуспешной попытке сохранять власть сверх отведенного ему историей времени. Это бы дало белорусскому народу реальный шанс на выход из серых будней к свету.
Чтобы узнать больше про Третий Путь - посетите сайт движения на http://3dway.org/
Відповіді
2005.10.23 | толя дейнека
Re: претензії до пана Лукашенка
звісно, основна і визначальна претензія до Лукашенка одна: він не дав розтягнути, розкрасти народне майно уповноваженими представникам міжнародного юдейства, що успішно здійснено на теренах України чи Росії. Навіть коли на нього тисли своїм підручним Путіним, бацька не піддався. Тим Лукашенко і винний перед демократичною клакою.Якщо просто об'єктивно глянути на цифри розвитку наших країн після 1991 року, то ВВП України зменшилося на 26%, а Білорусі збільшилося на 29%, це до речі робить Білорусь країною, що розвивається чи не найдинамічніше в Європі. Причому зріст почався тільки після приходу Лукашенка до влади в 1994, а до того країна розкрадалася, як і сусідні. По тому - лише стале безперервне зростання, підприємства роблять і розвиваються, люди мають роботу. В підсумку маємо, що стартувавши в незалежність з приблизно однаковими стартовими умовами, ми сьогодні живемо вдвічі бідніше за білорусів.
Хай кожен подумає, чи варто приєднуватися до антибілоруського вою.
2005.10.23 | Soft
Re: претензії до пана Лукашенка
>>основна і визначальна претензія до Лукашенка одна: він не дав розтягнути, розкрасти народне майно уповноваженими представникам міжнародного юдейства, що успішно здійснено на теренах України чи Росії.Поддерживаю.
Но хочу привести отрывок из размышлений Амосова об Украине:
Наша страна такая неорганизованная, что трудно предсказать даже ближайшее будущее. Можно говорить только о вариантах. Их несколько. Остановлюсь коротко на каждом. В меру своего разумения.
Первый: победят коммунисты. Это значит советская власть и жесткое государственное управление хозяйством. Болгария уже испытала реставрацию несколько лет назад - экономика рухнула. Чтобы прежний вариант заработал, - нужен "полный комплект" - не только ЦК, Госплан, но и КГБ. Как бы теперь коммунисты не маскировались под демократов и рыночников - жизнь к этому толкнёт.
Так ли уж это ужасно, если бы удалось выполнить? Кровавых репрессий точно - не будут. Я примерно подсчитал еще в 1991 году (писал в газете): если бы советскую плановую систему освободить от чрезмерного вооружения - (25% расходов и 40% машиностроения), то в условиях Украины можно всем обеспечить доход, ну... в 150 долл. на душу в месяц. Выше - не получится, на прогресс - нет надежды, система не позволит. Это - в идеале. Теперь, чтобы это раскрутить после кризиса, понадобятся две пятилетки. Однако, реальная коммунистическая элита обуржуазилась и первый вариант невозможен. В лучшем случае он превратится в следующий, если найдутся лидеры.
Второй: номенклатурный капитализм. Сращение власти и капитала. Это значит рыночная экономика с большой долей государственной и смешанной собственности - (60%?) и вмешательством правительства в части регулирования налогов, тарифов, цен, зарплат, учётных ставок, эмиссии, курса валюты, вывоза капитала, лицензий на торговлю. Всё это для того, чтобы платить зарплату чиновникам и "силовикам", и собрать деньги для промышленности, на которой паразитирует и номенклатура, или, того хуже, - криминал. Форма управления - больше декреты, чем законы, потому что трудно рассчитывать на парламент, способный сформировать ответственное правительство. Да и кто ему это позволит?
Система госкапитализма испытана в нескольких вариантах. Первый - деспотическое правление одной партии, как в Китае или на Тайване. Второй - диктаторы - генералы или президенты с карманными парламентами. Это: Пиночет в Чили, Сукарто в Индонезии, кто-то был в Южной Корее и многие другие в странах Южной Америки. Были удачные примеры в смысле роста экономики, но чаще дело кончалось застоем, революцией и восстановлением демократии при разрушенном хозяйстве и последующим долгим периодом выздоровления. Серьезный пример - только Китай, но там - другой народ: трудолюбивый, дисциплинированный, веками приученный к крайней бедности, с идей порядка, еще от Конфуция.
Возможен ли госкапитализм без диктатуры? Трудно сказать - примеров нет. Харизматический лидер многое может сделать своим авторитетом, обращаясь непосредственно к народу, (вспомним Де-Голля). Но где его взять?
Третий вариант - зрелое общество Западной Европы. Я его уже описывал. Но система работает только при мощной экономике и нам это не светит.
Так и оказалось, что выбора нет. Ни один пример не подходит. Коммунисты, наверное, не смогут завоевать власть, чтобы установить советы, и реализовать социализм "с украинской спецификой". Они, однако, представят сильную оппозицию, тормозящую другие разумные решения. Для второго варианта у нас нет мощной правой силы или кандидата в диктаторы. Для третьего мы просто не созрели.
Что же будет? Что то должно же быть!
Будет - самоорганизация. Медленное движение к созреванию от той точки, где стоим: нужно терпеливо развязывать узелки противоречий. "Новый - старый" президент , равно как и правительство, декларировали правильные идеи. Кое какие надежды есть. Посмотрим.
Мое ("непросвещенное"!) мнение: В соответствии с этапом созревания и с учетом экономического кризиса, Украине нужна президентская республика с "управляемой" демократией.
Трагических вариантов развития не предвидится. И то хорошо.
http://www.icfcst.kiev.ua/amosov/outlook3_r.html#Ukraine
2005.10.23 | Боррачо
Re: претензії до пана Лукашенка
Підтримую Толю. Українці з північних теренів Житомирщини та Рівненщини масово вишукують далеких родичів у закордонних білоруських селах, щоби записатися у білоруси та якнайшвидче втекти. Молодь їде до білоруских міст - у Пінську вже сьогодні громадяни України складають половину (!) усього працездатного населення. Ізжайте собі десь за Овруч, завітайте до першого-ліпшого нашого села, знайдіть, хто там ще залишився, та спробуйте залаять бацька. Будьте готові, що потім придеться швидко тікати до демократичного Києва.2005.10.31 | Михайло Свистович
Боррачизм взагалі-то - хвороба
Боррачо пише:> Українці з північних теренів Житомирщини та Рівненщини масово вишукують далеких родичів у закордонних білоруських селах, щоби записатися у білоруси та якнайшвидче втекти.
Неправда.
> Молодь їде до білоруских міст - у Пінську вже сьогодні громадяни України складають половину (!) усього працездатного населення.
Неправда.
> Ізжайте собі десь за Овруч, завітайте до першого-ліпшого нашого села, знайдіть, хто там ще залишився, та спробуйте залаять бацька. Будьте готові, що потім придеться швидко тікати до демократичного Києва.
Неправда. Був. Лаяв. Сприймали без ентузіазму, але й без злоби. Особливо молодь. Головна оцігнкуа при порівнянні життя в Україні та Білорусі - "залежить".
2005.10.31 | Михайло Свистович
Re: претензії до пана Лукашенка
толя дейнека пише:> звісно, основна і визначальна претензія до Лукашенка одна: він не дав розтягнути, розкрасти народне майно уповноваженими представникам міжнародного юдейства
На відміну від Вас, переважна більшість опозиційних до Лукашенка людей висувають йому зовсім інші претензії.
> Навіть коли на нього тисли своїм підручним Путіним, бацька не піддався.
Хто тиснув? Чиїм підручним?
> це до речі робить Білорусь країною, що розвивається чи не найдинамічніше в Європі.
Ви були в Білорусі? А в Європі?
2005.11.05 | толя дейнека
Re: претензії до пана Лукашенка
Михайло Свистович пише:> На відміну від Вас, переважна більшість опозиційних до Лукашенка людей висувають йому зовсім інші претензії.
> > Навіть коли на нього тисли своїм підручним Путіним, бацька не піддався.
> Хто тиснув? Чиїм підручним?
Я мав на увазі юдейський капітал, служкою котрого є Путін. Хоч він вигнав декількох найнахабніших козлів з країни, хай це не вводить в оману. Путін щонайменше з часів прем'єрства підтримувався Альфа груп Фрідмана-Авена, ця підтримка триває ї досі. Вигнання Березовського і Невзліна не більше ніж війни кагалів.
Не забуваймо, що навіть в уряді Путіна нині ключові посади прем'єра, міністрів фінінсів, промисловості-енергетики, закордонних справ, транспорту, зв'язку посідають етнічні євреї.
2005.11.06 | Михайло Свистович
Re: претензії до пана Лукашенка
толя дейнека пише:>
>
А що таке підоро-сіонізм? Це такий же покруч хворобливої уяви як український буржуазний націоналізм?
>
> Я мав на увазі юдейський капітал, служкою котрого є Путін.
І тут жиди
>
> Хоч він вигнав декількох найнахабніших козлів з країни, хай це не вводить в оману.
Та звичайно, навіть, якби він повтоив щодо них шлях Гітлера, то Вас і це б в оману не ввело. Твердості Вам у Ваших переконаннях.
>
> Вигнання Березовського і Невзліна не більше ніж війни кагалів.
Звичайно, без жидів і сонце б навіть не вставало.
> Не забуваймо, що навіть в уряді Путіна нині ключові посади прем'єра, міністрів фінінсів, промисловості-енергетики, закордонних справ, транспорту, зв'язку посідають етнічні євреї.
Будь осторожен, в эти дни
подслушивают стены.
Недалеко от болтовни
и сплетни до измены.
2005.11.07 | толя дейнека
Re: А що таке підоро-сіонізм?
це, пане Михайле, я вам докладно пояснював на сусідньому форумі, але вам приємно прикидатися дурником.Я не втомився і можу повторити ще раз один характериний приклад підоро-сіонізму.
Це коли один відомий борець із ксенофобією повертається з прес-конференції, і його пхають носом у зоологічно расиський "Шулхан Арух" а він відвертається "нічого не бачу".
Приклад спеціально для вас, пане Михайле, бо з наявним в вас рівнем розумового розвитку все треба показувати лише на прикладах, чим простішимии, тим краще.
2005.11.07 | Михайло Свистович
Re: А що таке підоро-сіонізм?
толя дейнека пише:> це, пане Михайле, я вам докладно пояснював на сусідньому форумі
не помітив пояснень
> але вам приємно прикидатися дурником
Ви сплутали мої й свої уподобання
>
> Я не втомився і можу повторити ще раз один характериний приклад підоро-сіонізму.
Я просив дати визначення, а не приклад. Бо он в мен ехтось наклав у під"їзді, так я можу це навесьти як приклад лезбіяно-комунізму.
> Це коли один відомий борець із ксенофобією повертається з прес-конференції, і його пхають носом у зоологічно расиський "Шулхан Арух" а він відвертається "нічого не бачу".
Ви переплутали "не варте уваги" з "нічого не бачу".
>
> Приклад спеціально для вас, пане Михайле, бо з наявним в вас рівнем розумового розвитку все треба показувати лише на прикладах, чим простішимии, тим краще.
Тобто Ви не можете досягнути до мого розуму й говорити дефініціями? Розумію. Коли складні питання задаєш маленьким дітям, вони також намагаються відповідати прикладами.
2005.11.07 | толя дейнека
Re: чим ваша позиція відрізняється від сіоністичної?
вони теж сто раз повторять "не варте уваги", "акум зовсім не значить не-юдей" і подібну брехню.тобто позиція хитрожопих сіоністів нічим не відрізняється від вашої хитрожопої позиції.
А тим часом провідна юдейська організація України на чолі з ізраїльтянами Рабиновичем і Червоненком звертається до прем'єра Шарона з відкритим листом, в якому згаданий один єдиний документ як кодекс поведінки юдея, а саме "Шулхан Арух".
Годі брехати, пане Свистовичу! Брехня, повторена всоте, від того не стає правдивішою ані на грам. Тим більше що ви брешете на Україну
2005.11.08 | Михайло Свистович
я б сказав що всім
толя дейнека пише:> вони теж сто раз повторять "не варте уваги", "акум зовсім не значить не-юдей" і подібну брехню.
не знаю, хто такий акум, але хіба про "не варте уваги" можна однозначно сказати, що це - брехня? А на "молоко" теж так модно сказати? А на "ласкаво просимо"?
> тобто позиція хитрожопих сіоністів нічим не відрізняється від вашої хитрожопої позиції.
На відміну від Вас, моя позиція скеровується головою навіть, якщо вона комусь здається хитрою. А що це за поділ такий політичний у сіоністів - на хитрожопих і нехитрожопих? Якесь нове слово в політології.
> А тим часом провідна юдейська організація України на чолі з ізраїльтянами Рабиновичем і Червоненком звертається до прем'єра Шарона з відкритим листом, в якому згаданий один єдиний документ як кодекс поведінки юдея, а саме "Шулхан Арух".
А тим часом на Галапагоських островах знов почав діяти вулкан.
> Годі брехати, пане Свистовичу!
Ви знову сплутали мене з собою.
> Тим більше що ви брешете на Україну
Толику, я для неї зробив раз так у тисячу більше за Вас, павучка інтернетного
2005.11.07 | Бєлочка
підоро-сіонізм - це релігія толі дейнеки
Щонеясно? (с)А відправлення релігійного ритуалу полягає в якнайбільшій кількості повторень слова "підоро-сіонізм" в друкованому вигляді. А може і в усному теж.
2005.10.23 | Безробітний
Повторюю ще раз допис veritas з for-ua щодо Лукашенка-Білорусі
ЕЕ Написал:-------------------------------------------------------
> > Сложно с Бацькой...
>
> Диктатор. Но диктатор успешный и бескровный.
>
> До сих пор не могу понять, а нужно ли так...Или
> всё же Путин более гибок, достигая не меньших
> результатов, но при большей свободе выбора.
Відповідь veritas:
"некорректное, мне кажется, сравнение...
сравнивать надо не с Россией, а с сопоставимыми по весу соседями...
а все они - уже только квартиранты в своем бывшем собственном доме, да еще и должны остались...
этих стран экономически, политически, - НЕТ...
а Беларусь - ЕСТЬ...
и что есть диктатура?
по-моему, это проведение политики, противоречащей интересам большинства в интересах меньшинства. вот это и есть насилие, и неважно, если цель достигается бескровно, скажем, путем оболванивания народа. вот никого вроде не убивают в украине, и выборы регулярно, и пресса имеется, - А НАРОДЕЦ-ТО ВЫМИРАЕТ...
обеспечение "права" продажных политиканов обворовывать свой народ, и продажных журналюг - на всех углах кричать, что это - правильно и разумно есть не демократия, а кровавая диктатура по отношению к подавляющему большинству людей....
а в беларуси вся диктатура - это ущемление права горстки иуд получать свои 30 серебреников, лгать, подрывать и уничтожать сами основы жизни миллионов людей...
так это не диктатура, а разумная забота о самом праве на жизнь подавляюшего большинства людей...
где тут диктатура?"
Єдиний нормальний політик з українським прізвищем - Лукашенко - та й той білорусам достався...
Втім, ми самі винні у тому, що не змогли зростити такого політика...
Або не побачили його вчасно...
А може...
А може наше бажання отримати усе на халяву, без наполегливої праці, за рахунок сусіда та його дітей є настільки сильним, що нам і не потрібен отой Лукашенко.
Отак і будемо змагатися між собою, хто кого спритніше обворує , хто кому першим іноземне ярмо на шию надягне...
Сумно...
2005.11.07 | Slavix
Це внутрішня справа Білорусі і
хвилювати має лише білорусів. А від бздіння про демократію та громадянське суспільство (на фоні розпилювання та розкрадання заводів, заставою "ефективним господарем" майнових паїв довірливих селян з подальшою втечею "ефективних" до найближчого облцентру, скасування пільг найвразливішим верствам населення, подорожчання всього, крім долару, безробіття і ще багато чого, що забезпечили нам демократизатори) вже відверто НУДИТЬ. Українці вже проголосували "проти кучмізму" за кучмізм в квадраті. Відмінності в деталях: за Кучми докази його протиправних рішень видобувалися диктофоном з-під дивану, а нове "чюдо" вже саме налопотало перед телекамерою стільки доказів своїх правопорушень, що 5 років "мєст нє столь атдалённих" можна паяти хоч зараз. Друга суттєва відмінність полягає в тому, що Кучма не корчив з себе великого демократа та мораліста, на відміну від Любідрузі, що робить паскудство, буцаючи себе кулаком в груди та хрестячись перед кожною телекамерою.Білоруси народ не дурний і розбереться без "демократичних, незалежних, громадянських" "друзів" за кого і за що голосувати, за світло в квартирах і робочі місця, чи за "дірол" з ксилітом і мочевиною та громадські організації на захист кастрованих сенбернарів.
П.С. Цікаво, чим порадують тролем, лайкою чи агітпропом?
2005.11.07 | Ukropithecus (robustus)
Re: Це внутрішня справа Білорусі і
Єдине шо мене особисто тішить, шо у нашого нового чюда нема отієї звірячої кучминої хватки.2005.11.08 | Михайло Свистович
Re: Це внутрішня справа Білорусі і
Slavix пише:> Українці вже проголосували "проти кучмізму" за кучмізм в квадраті.
Наведіть, будь ласка, факти квадрату. Бо брехати ж не гарно.
> Відмінності в деталях: за Кучми докази його протиправних рішень видобувалися диктофоном з-під дивану, а нове "чюдо" вже саме налопотало перед телекамерою стільки доказів своїх правопорушень, що 5 років "мєст нє столь атдалённих" можна паяти хоч зараз.
За що саме?
> Білоруси народ не дурний
От тільки жахливо непоінформований, бо демократичний бацька дозволяє інформувати лише про свою точку зору.
> за кого і за що голосувати, за світло в квартирах і робочі місця, чи за "дірол" з ксилітом і мочевиною та громадські організації на захист кастрованих сенбернарів.
От живуть же на захід від Білорусі (і набагато краще ніж у Білорусі) люди і зі світлом в квартирах, і з робочими місцями, і з діролом, і з громадськими організаціями на захист кастрованих сенбернарів. Це лише диктатори ставлять свої народи перед вибором - або світло, або дірол з ксилітом. А чому не можна жувати цю жуйку в освітленій квартирі диктатори не пояснюють.
> П.С. Цікаво, чим порадують тролем, лайкою чи агітпропом?