Изучаем НАТО ...
10/24/2005 | настрадамус
Північноатлантичний Договір
Вашинґтон, 4 квітня 1949 року
Учасники цього договору підтверджують свою віру в цілі й засади Статуту Об'єднаних Націй і своє бажання жити в мирі з усіма народами й урядами.
Вони налаштовані забезпечувати волю, спільну спадщину й цивілізацію своїх народів, які опираються на демократію, свободу особи й панування закону.
Вони прагнуть просувати стабільність і добробут у північноатлантичному просторі.
Вони рішуче намірені об'єднати свої зусилля для збереження миру й безпеки. Відтак вони погоджуються на цьому Північноатлантичному Договорі:
Стаття 1
Сторони намагаються, відповідно Статутові Об'єднаних Націй, вирішити будь-яку міжнародну суперечку, де вони беруть участь, у мирний спосіб і таким чином, щоб не ставити під загрозу міжнародний мир і безпеку і справедливість, а також не вдаватись до жодних погроз силою чи до застосування сили будь-яким несумісним з настановами Об'єднаних Націй чином.
Стаття 2
Сторони просуватимуть розвиток мирних і дружніх міжнародних стосунків, укріплюючи свої вільні установи, розповсюджуючи краще розуміння засад, на яких засновано ці установи, і створюючи умови для стабільности й добробуту. Вони прагнутимуть усувати розбіжності в їхній міжнародній економічній політиці й підтримуватимуть економічну співпрацю з окремими або з усіма Сторонами.
Стаття 3
Щоб ефективніше втілювати настанови цього Договору, Сторони будуть, окремо та спільно, самотужки та з усебічною допомогою, підтримувати й розвивати власну та спільну змогу дати відсіч на збройний напад.
Стаття 4
Сторони консультуватимуться щоразу, коли на думку будь-якої з них під загрозою стоятиме територіяльна цілісність, політична незалежність чи безпека будь-якої зі Сторін.
Стаття 5
Сторони погоджуються, що збройний напад на одну або на декількох із них у Європі чи в Північній Америці трактуватиметься, як напад на них усіх і відтак погоджуються, що в разі такого збройного нападу кожна з них, користуючись правом на індивідуальну чи колективну самооборону, визнаним у статті 51 Статуту Об'єднаних Націй, підтримуватиме Сторону чи Сторони під нападом негайно, самостійно й узгоджено з иншими Сторонами, уживаючи необхідних на її думку заходів, у тому числі й застосування збройної сили, задля відновлення й підтримки безпеки в північноатлантичному просторі.
Про кожний такий збройний напад і всі заходи в відповідь на нього буде негайно повідомлено в Раду Безпеки. Такі заходи буде припинено, коли Рада Безпеки вживе необхідних заходів з відновлення й підтримки міжнародного миру й безпеки.
Стаття 6 (див. прим. 1)
Збройним нападом у розумінні Статті 5 на одну чи більше Сторін, вважається збройний напад:
• на територію будь-якої зі Сторін у Європі чи в Північній Америці, на Алжирські Департаменти Франції (див. прим. 2), на територію будь-якої Сторони в північноатлантичному просторі чи острови під її юрисдикцією на північ від Тропіка Рака;
• на збройні сили, кораблі чи літаки однієї зі Сторін, що перебувають на, або над будь-якою з цих територій, або на будь-якій иншій території в Європі, де розміщено окупаційні війська будь-якої зі Сторін на день, коли Договір набув чинности, або на Середземному Морі, або в північноатлантичному просторі на північ від Тропіка Рака.
Стаття 7
Цей Договір не зачіпає жодним чином права й обов'язки Сторін-членів Об'єднаних Націй, які витікають зі Статуту цієї організації, ані першорядну відповідальність Ради Безпеки за підтримку міжнародного миру й безпеки, і не може бути тлумаченим так.
Стаття 8
Кожна Сторона заявляє, що жодне чинне тепер міжнародне зобов'язання між нею і будь-якою з инших Сторін чи будь-якою третьою Державою не суперечить положенням цього Договору, і що не має наміру прилучатись до будь-яких міжнародних зобов'язань, що суперечать цьому Договорові.
Стаття 9
Сторони тут же засновують Раду, де буде представлено кожну з них, яка розглядатиме стосовні втілення цього Договору справи. Раду буде організавано таким чином, щоб вона була здатною збиратись негайно й у будь-який час. Рада створюватиме підпорядковані органи, наскільки це буде доцільним; зокрема, вона негайно повинна заснувати Оборонний Комітет, який рекомендуватиме заходи з виконання Статтей 3 і 5.
Стаття 10
Сторони можуть, одностайним рішенням, запросити прилучитись до цього Договору будь-яку иншу європейську Державу, що спроможна просувати засади цього Договору й робити внески в безпеку північноатлантичного простору. Кожна запрошена Держава може стати Стороною Договору, здавши свою грамоту про вступ Урядові Сполучених Штатів Америки. Уряд Сполучених Штатів Америки повідомлятиме кожній зі Сторін про надходження кожної такої грамоти про вступ.
Стаття 11
Цей Договір повинен бути ратифікований і його положення втілені Сторонами згідно з їхніми відповідними конституційними процесами. Грамоти про ратифікацію належить якнайскоріше здати Урядові Сполучених Штатів Америки, який повідомить кожній иншій підписавшій Стороні про кожне надходження такої грамоти. Договір набуде чинности між ратифікувавшими Державами відразу після надходження ратифікацій від більшости підписавших, включно ратифікації Бельгії, Канади, Франції, Люксембурґу, Нідерландів, Об'єднаного Королівства та Сполучених Штатів, а стосовно инших Держав вступатиме в дію з надходженням їхніх ратифікацій. (див. прим. 3)
Стаття 12
Коли Договір діятиме десять років, або в будь-який час згодом, Сторони, якщо будь-яка з них забажає, радитимуться про перегляд Договору, беручи до уваги чинники, що діятимуть у даний час на мир і безпеку в північноатлантичному просторі, у тому числі й розвиток загальних і реґіональних угод у рамках Статуту Об'єднаних Націй для підтримки міжнародного миру й безпеки.
Стаття 13
Коли Договір діятиме двадцять років, кожна Сторона зможе припинити свою участь у Договорі один рік після здачі своєї заяви про денонсацію Урядові Сполучених Штатів Америки, який повідомлятиме Урядам инших Сторін про надходження кожної заяви про денонсацію.
Стаття 14
Цей Договір, англійський і французький тексти якого рівночинні, зберігатиметься в архівах Уряду Сполучених Штатів Америки. Завірені належним чином копії цей Уряд передасть Урядам инших підписавших.
Примітки:
1. У зв'язку зі вступом Греції і Туреччини, окреслення територій, яких стосується Стаття 5, поправлено Статтею 2 Протоколу до Північноатлантичного Договору від 22 жовтня 1951.
2. 16 січня 1963 Північноатлантична Рада встановила, що стосовно зазначених колишніх Алжирських Департаментів Франції відповідні положення Договору стали недійсними з 3 липня 1962.
3. Договір набув чинности 24 серпня 1949, після здачі ратифікацій усіма підписавшими державами.
Вашинґтон, 4 квітня 1949 року
Учасники цього договору підтверджують свою віру в цілі й засади Статуту Об'єднаних Націй і своє бажання жити в мирі з усіма народами й урядами.
Вони налаштовані забезпечувати волю, спільну спадщину й цивілізацію своїх народів, які опираються на демократію, свободу особи й панування закону.
Вони прагнуть просувати стабільність і добробут у північноатлантичному просторі.
Вони рішуче намірені об'єднати свої зусилля для збереження миру й безпеки. Відтак вони погоджуються на цьому Північноатлантичному Договорі:
Стаття 1
Сторони намагаються, відповідно Статутові Об'єднаних Націй, вирішити будь-яку міжнародну суперечку, де вони беруть участь, у мирний спосіб і таким чином, щоб не ставити під загрозу міжнародний мир і безпеку і справедливість, а також не вдаватись до жодних погроз силою чи до застосування сили будь-яким несумісним з настановами Об'єднаних Націй чином.
Стаття 2
Сторони просуватимуть розвиток мирних і дружніх міжнародних стосунків, укріплюючи свої вільні установи, розповсюджуючи краще розуміння засад, на яких засновано ці установи, і створюючи умови для стабільности й добробуту. Вони прагнутимуть усувати розбіжності в їхній міжнародній економічній політиці й підтримуватимуть економічну співпрацю з окремими або з усіма Сторонами.
Стаття 3
Щоб ефективніше втілювати настанови цього Договору, Сторони будуть, окремо та спільно, самотужки та з усебічною допомогою, підтримувати й розвивати власну та спільну змогу дати відсіч на збройний напад.
Стаття 4
Сторони консультуватимуться щоразу, коли на думку будь-якої з них під загрозою стоятиме територіяльна цілісність, політична незалежність чи безпека будь-якої зі Сторін.
Стаття 5
Сторони погоджуються, що збройний напад на одну або на декількох із них у Європі чи в Північній Америці трактуватиметься, як напад на них усіх і відтак погоджуються, що в разі такого збройного нападу кожна з них, користуючись правом на індивідуальну чи колективну самооборону, визнаним у статті 51 Статуту Об'єднаних Націй, підтримуватиме Сторону чи Сторони під нападом негайно, самостійно й узгоджено з иншими Сторонами, уживаючи необхідних на її думку заходів, у тому числі й застосування збройної сили, задля відновлення й підтримки безпеки в північноатлантичному просторі.
Про кожний такий збройний напад і всі заходи в відповідь на нього буде негайно повідомлено в Раду Безпеки. Такі заходи буде припинено, коли Рада Безпеки вживе необхідних заходів з відновлення й підтримки міжнародного миру й безпеки.
Стаття 6 (див. прим. 1)
Збройним нападом у розумінні Статті 5 на одну чи більше Сторін, вважається збройний напад:
• на територію будь-якої зі Сторін у Європі чи в Північній Америці, на Алжирські Департаменти Франції (див. прим. 2), на територію будь-якої Сторони в північноатлантичному просторі чи острови під її юрисдикцією на північ від Тропіка Рака;
• на збройні сили, кораблі чи літаки однієї зі Сторін, що перебувають на, або над будь-якою з цих територій, або на будь-якій иншій території в Європі, де розміщено окупаційні війська будь-якої зі Сторін на день, коли Договір набув чинности, або на Середземному Морі, або в північноатлантичному просторі на північ від Тропіка Рака.
Стаття 7
Цей Договір не зачіпає жодним чином права й обов'язки Сторін-членів Об'єднаних Націй, які витікають зі Статуту цієї організації, ані першорядну відповідальність Ради Безпеки за підтримку міжнародного миру й безпеки, і не може бути тлумаченим так.
Стаття 8
Кожна Сторона заявляє, що жодне чинне тепер міжнародне зобов'язання між нею і будь-якою з инших Сторін чи будь-якою третьою Державою не суперечить положенням цього Договору, і що не має наміру прилучатись до будь-яких міжнародних зобов'язань, що суперечать цьому Договорові.
Стаття 9
Сторони тут же засновують Раду, де буде представлено кожну з них, яка розглядатиме стосовні втілення цього Договору справи. Раду буде організавано таким чином, щоб вона була здатною збиратись негайно й у будь-який час. Рада створюватиме підпорядковані органи, наскільки це буде доцільним; зокрема, вона негайно повинна заснувати Оборонний Комітет, який рекомендуватиме заходи з виконання Статтей 3 і 5.
Стаття 10
Сторони можуть, одностайним рішенням, запросити прилучитись до цього Договору будь-яку иншу європейську Державу, що спроможна просувати засади цього Договору й робити внески в безпеку північноатлантичного простору. Кожна запрошена Держава може стати Стороною Договору, здавши свою грамоту про вступ Урядові Сполучених Штатів Америки. Уряд Сполучених Штатів Америки повідомлятиме кожній зі Сторін про надходження кожної такої грамоти про вступ.
Стаття 11
Цей Договір повинен бути ратифікований і його положення втілені Сторонами згідно з їхніми відповідними конституційними процесами. Грамоти про ратифікацію належить якнайскоріше здати Урядові Сполучених Штатів Америки, який повідомить кожній иншій підписавшій Стороні про кожне надходження такої грамоти. Договір набуде чинности між ратифікувавшими Державами відразу після надходження ратифікацій від більшости підписавших, включно ратифікації Бельгії, Канади, Франції, Люксембурґу, Нідерландів, Об'єднаного Королівства та Сполучених Штатів, а стосовно инших Держав вступатиме в дію з надходженням їхніх ратифікацій. (див. прим. 3)
Стаття 12
Коли Договір діятиме десять років, або в будь-який час згодом, Сторони, якщо будь-яка з них забажає, радитимуться про перегляд Договору, беручи до уваги чинники, що діятимуть у даний час на мир і безпеку в північноатлантичному просторі, у тому числі й розвиток загальних і реґіональних угод у рамках Статуту Об'єднаних Націй для підтримки міжнародного миру й безпеки.
Стаття 13
Коли Договір діятиме двадцять років, кожна Сторона зможе припинити свою участь у Договорі один рік після здачі своєї заяви про денонсацію Урядові Сполучених Штатів Америки, який повідомлятиме Урядам инших Сторін про надходження кожної заяви про денонсацію.
Стаття 14
Цей Договір, англійський і французький тексти якого рівночинні, зберігатиметься в архівах Уряду Сполучених Штатів Америки. Завірені належним чином копії цей Уряд передасть Урядам инших підписавших.
Примітки:
1. У зв'язку зі вступом Греції і Туреччини, окреслення територій, яких стосується Стаття 5, поправлено Статтею 2 Протоколу до Північноатлантичного Договору від 22 жовтня 1951.
2. 16 січня 1963 Північноатлантична Рада встановила, що стосовно зазначених колишніх Алжирських Департаментів Франції відповідні положення Договору стали недійсними з 3 липня 1962.
3. Договір набув чинности 24 серпня 1949, після здачі ратифікацій усіма підписавшими державами.
Відповіді
2005.10.24 | BIO
Re: Изучаем НАТО ...
Долго же Вы контраргументы подбиралиА теперь еще придется и отрывной календарик за 1949 год
приложить...
Как для чего - для ощущения духа времени.
Фултон в Черчилле проездом
2005.10.24 | Хвізик
я за вступ до нато, але я не підтримую ідею розміщення іноземних
військ на нашій територіїбоюся, що наш вступ до нато призведе до появи військ сша на нашій землі. і буде зовсім хріново, якщо вони будуть сусідствувати із московським флотом
2005.10.24 | толя дейнека
Re: Изучаем. Стаття 1
Стаття 1Сторони намагаються, відповідно Статутові Об'єднаних Націй, вирішити будь-яку міжнародну суперечку, де вони беруть участь, у мирний спосіб і таким чином, щоб не ставити під загрозу міжнародний мир і безпеку і справедливість, а також не вдаватись до жодних погроз силою чи до застосування сили будь-яким несумісним з настановами Об'єднаних Націй чином.
щонайменше деякі, хоч і великі члени НАТО, здається навмисно намагаються якнайбільше познущатися зі Статті 1 договору. Плюють і на ООН, і на мир, і на загрозу силою, і на безпеку, і на незастосування, і на справедливість.
2005.10.24 | Забойщик
Маловато будет... По Уставу мало чего узнаешь.
Структура? Программы? Сотрудничество?Особенно интересно как они сотрудничают с Россией. Для многих эта сторона деятельности НАТО будет откровением. У нас об этом почему - то ничего не пишут. Во всяком случае я не встречал.
На сегодня не Устав является наиболее интересным документом.
А «Стратегическая концепция Североатлантического союза» принятая в 1999 году.
2005.10.24 | настрадамус
Ну так давайте её на съедение сюда скорей (-)
2005.10.24 | BIO
Абориген абъелси натой на абед. Сзади не подходить !!! (-)
2005.10.24 | настрадамус
Россия не европейская страна и у неё есть ядерное оружие
Стаття 10Сторони можуть, одностайним рішенням, запросити прилучитись до цього Договору будь-яку иншу європейську Державу.
Россия не европейская страна и у неё есть ядерное оружие ...
А нам срочно в НАТО !!
2005.10.24 | Kohoutek
Re: Россия европейская страна
Европейской для НАТО и ЕС является любая страна, которая входит или может войти в Совет Европы.2005.10.24 | настрадамус
Стаття 10 запросити прилучитись до цього Догов. європейську Дер
Стаття 10Сторони можуть, одностайним рішенням, запросити прилучитись до цього Договору будь-яку иншу європейську Державу.
Мои аргументы сегодня трудно оспорить ...
2005.10.24 | Kohoutek
Re: Стаття 10 запросити прилучитись до цього Догов. європейську
настрадамус пише:> Мои аргументы сегодня трудно оспорить ...
Я что-то не заметил никаких аргументов...
2005.10.24 | настрадамус
Россия -Азия , у неё ядерное оружие ! аргумэнт ОК? (-)
2005.10.24 | Забойщик
Google в руки и... вперёд ! ( - )
2005.10.25 | настрадамус
Дамки и гааспадзины для вас перевод на российский языык . Изучай
Дамки и гааспадзины для вас перевод на российский языык . Изучайте и умнейте !Североатлантический Договор
Статья 1
Стороны стараются, соответственно Уставу Объединенных Наций, решить любой международный спор, где они принимают участие, в мирный способ и таким образом, чтобы не ставить под угрозу международный мир и безопасность и справедливость, а также не прибегать к ни единым угрозам силой ли к применению силы любым несовместимым с установками Объединенных Наций чином.
Статья 2
Стороны будут продвигать развитие мирных и дружеских международных отношений, укрепляя свои свободные учреждения, распространяя лучшее понимание основ, на которые основаны эти учреждения, и создавая условия для стабільности и благосостояния . Они будут стремиться отстранять расхождения в их международной экономической политике и будут поддерживать экономическое сотрудничество с отдельными или с всеми Сторонами.
Статья 3
Чтобы эффективнее воплощать установки настоящего Договора, Стороны будут, в отдельности и совместно, своими силами и с всесторонней помощью, поддерживать и развивать собственную и общую возможность даты отпор на вооруженное нападение .
Статья 4
Стороны будут консультироваться каждый раз, когда по мнению любой из них под угрозой будет стоять територіяльна целостность, политическая независимость или безопасность любой с Сторон.
Статья 5
Стороны соглашаются, что вооруженное нападение на одну или на нескольких из них в Европе ли в Северной Америке будет трактоваться, как нападение на них всех и затем соглашаются, что в случае такого вооруженного нападения каждая из них , пользуясь правом на индивидуальную или коллективную самооборону, признанным в статье 51 Устава Объединенных Наций, будет поддерживать Сторону или Стороны под нападением немедленно, самостоятельно и согласованно с иншими Сторонами, употребляя необходимых по ее мнению мероприятий , в том числе и применения вооруженной силы, ради восстановления и поддержки безопасности в североатлантическом пространстве.
О каждом таком вооруженном нападении и всех мероприятиях в ответ на него будет немедленно сообщен в Совет Безопасности. Такие мероприятия будет прекращен , когда Совет Безопасности примет необходимые меры из восстановление и поддержки международного мира и безопасности.
Статья 6 (см. прим . 1)
Вооруженным нападением в понимании Статьи 5 на одну ли больше Сторон, считается вооруженное нападение :
• на территорию любой с Сторон в Европе ли в Северной Америке, на Алжирские Департаменты Франции (см. прим . 2), на территорию любой Стороны в североатлантическом пространстве или острова под его юрисдикцией на север от Тропика Рака;
• на вооруженные силы, корабли или самолеты одной с Сторон, которые находятся на, или над любой из этих территорий, или на любой другой территории в Европе, где размещены оккупационные войска любой с Сторон на день, когда Договор приобрел чинности, или на Средиземн Море, или в североатлантическому просторные на север от Тропика Рака.
Статья 7
Настоящий Договор не задевает ни одним чином права и обязанности Сторон-членов Объединенных Наций, которые вытекают с Устава этой организации, ни первостепенную ответственность Совета Безопасности за поддержку международного мира и безопасности, и не может быть истолкован так.
Статья 8
Статья 8
Каждая Сторона заявляет, что ни одно действующее теперь международное обязательство между ею и любой с иных Сторон или любым третьим Государством не противоречит положением настоящего Договора, и что не намерена приобщаться к любым международным обязательствам, которые противоречат настоящему Договору.
Статья 9
Стороны здесь же основывают Совет, где будет представлен каждую из них , которая будет рассматривать относящиеся воплощения настоящего Договора дела. Совет будет організовано таким образом, чтобы она была способной собираться немедленно и в любое время. Совет будет создавать подчиненные органы, насколько это будет целесообразным; в частности, она немедленно должна основать Оборонительный Комитет, который будет рекомендовать мероприятия из выполнение Статьей 3 и 5.
Статья 10
Стороны могут, единодушным решением , пригласить приобщиться к настоящему Договору любую иншу европейское Государство, которая способное продвигать основы настоящего Договора и делать взносы в безопасность североатлантического пространства. Каждое приглашенное Государство может стать Стороной Договора, показав свою грамоту о вступлении Правительству Соединенных Штатов Америки. Правительство Соединенных Штатов Америки будет сообщать каждой с Сторон о поступление каждой такой грамоты о вступлении.
Статья 11
Настоящий Договор должен быть ратифицирован и его положения воплощены Сторонами в соответствии с их соответствующими конституционными процессами. Грамоты о ратификации надлежит якнайскоріше показать Правительству Соединенных Штатов Америки, которая сообщит каждой иной підписавшій Стороне о каждое поступление такой грамоты. Договор приобретет чинности между ратифікувавшими Государствами сразу после поступления ратифікацій от большинства подписавших, включительно ратификации Бельгии, Канады, Франции, Люксембург, Нидерландов, Объединенного Королевства и Соединенных Штатов, а относительно иных Государств будет вступать в действие с поступлением их ратифікацій. (див . прим . 3)
Статья 12
Когда Договор будет действовать десять лет, или в любое время со временем, Стороны, если любая из них захотит, будут советоваться о просмотре Договора, принимая во внимание факторы, которые будут действовать в данное время на мир и безопасность в североатлантическому просторные, в том числе и развитие общих и реґіональних соглашений в рамках Устава Объединенных Наций для поддержки международного мира и безопасности.
Статья 13
Когда Договор будет действовать двадцать лет, каждая Сторона сможет прекратить свое участие в Договоре один год после сдачи своего заявления о денонсации Правительству Соединенных Штатов Америки, которая будет сообщать Правительствам инших Сторон о поступление каждого заявления о денонсации.
Статья 14
Настоящий Договор, английский и французский тексты которого равнозначны, будет сохраняться в архивах Правительства Соединенных Штатов Америки. Заверенные надлежащим образом копии это Правительство передаст Правительствам иных подписавших.
Примечания:
1. В связи с вступлением Греции и Турции, очерчивания территорий, которых касается Статья 5, поправлено Статьей 2 Протокола к Североатлантическому Договору от 22 октября 1951.
2.166 января 1963 Североатлантический Совет установил, что относительно указанных бывших Алжирских Департаментов Франции соответствующие положения Договора стали