Ось так як Свистович написав у 2002 і стало тепер
10/28/2005 | Сергій Кабуд
додано: 25-06-2002
Михайло Свистович: Україна посткучмівська (пророчий сон).
http://maidan.org.ua/static/mai/1025032239.html
Як виявилось, після приходу до влади Юлія Тимошенко взялася за порядок в енергетичній сфері та у вугільній галузі. Зміни були разючі, людям повиплачували всю заборгованість по зарплатах, яка знов нагромадилась з часу відставки уряду Ющенка, темпи економічного зростання в перший рік перебування наших при владі сягнули 15%.
Преса стала дихати вільніше, по телевізору однаково лунали різні точки зору, журналістів більше не вбивали, але й ніхто на них не звертав уваги. На низах все залишилось по-старому. Місцеві вибори, проведені відразу після парламентських, НУ, БЮТ та СПУ також майже повсюдно виграли. Та старі заєдупівські чиновники залишились в своїх кріслах, напередодні виборів вступивши до “Нашої України” та “Батьківщини”, що було подане як велике досягнення. Вони і далі продовжували правити по-старому, і далі, як і в кумівські часи управу на них знайти було неможливо. Суди і надалі продовжували по цивільних справах “маленьких українців” здійснювати своє кривосуддя. Наприклад, справа жорстокого побиття на очах у численних свідків подружжя пенсіонерів п’яною кампанією, очолюваною сином начальника місцевої міліції, була закрита “за відсутністю складу злочину”.
Кучма за домовленістю з опозицією під особисті гарантії довічної недоторканості пішов на пенсію і почав мандрувати світом, заробляючи на життя лекціями про замовників “касетного скандалу”. Злочинний режим нібито перестав існувати, але жодного злочинця до в’язниці так і не посадили, якщо не враховувати втечу за кордон ненависних Юлії Володимирівні Суркіса, Медведчука та кількох вугільних баронів.
Більшість чиновників залишились на старих місцях. Змінилися лише міністри, їхні заступники та голови облдержадміністрацій. Решта повступали в “Нашу Україну” з “Батьківщиною” і повісили в кабінетах портрети Ющенка з Тимошенко. Після уїдливих реплік у пресі на цю тему Віктор Андрійович з Юлією Володимирівною виступили по телебаченню з засудженням такого культу їхніх осіб, але портрети ніхто не познімав, і більше ця тема не підіймалась.
Генеральна прокуратура виявила безпосередніх вбивць Георгія Гонгадзе, які до того часу встигли виїхати за кордон. Їх оголосили в розшук, і хоч газети неодноразово писали, що ці колишні “орли Кравченка” працюють інструкторами з рукопашного бою в одному з російських міст, заарештовувати вбивць ніхто не збирався. Самого Кравченка допитали, але довести віддання ним злочинного наказу без присутності самих виконавців було неможливо. Тому колишнього головного міліціонера відпустили на всі чотири сторони викладати основи Конституційного права в Академії МВС.
Тим часом економічне зростання з року в рік уповільнювалося. І хоча економіка продовжувала йти вгору, темпи ці вже не були такими відчутними як в перший рік. Європа все більше і більше віддалялася від України і здавалося чимось недосяжним як обрій.
А вийшовши з дому (також уві сні), я зустрів свою сусідку з дочкою. Якось так непомітно замурзана Оленка перетворилася в довгоногу красуню, відмінницю і переможницю світових олімпіад. В запаморочливо гарному платті та елегантних босоніжках вона крокувала поряд з мамою, перекинувши через плече невеличку дамську сумочку. Вони їхали до Києва. В сумочці лежав хабар для вступу до університету.
Йшов п’ятий рік перебування наших при владі.
http://maidan.org.ua/static/mai/1025032239.html
Михайло Свистович: Україна посткучмівська (пророчий сон).
http://maidan.org.ua/static/mai/1025032239.html
Як виявилось, після приходу до влади Юлія Тимошенко взялася за порядок в енергетичній сфері та у вугільній галузі. Зміни були разючі, людям повиплачували всю заборгованість по зарплатах, яка знов нагромадилась з часу відставки уряду Ющенка, темпи економічного зростання в перший рік перебування наших при владі сягнули 15%.
Преса стала дихати вільніше, по телевізору однаково лунали різні точки зору, журналістів більше не вбивали, але й ніхто на них не звертав уваги. На низах все залишилось по-старому. Місцеві вибори, проведені відразу після парламентських, НУ, БЮТ та СПУ також майже повсюдно виграли. Та старі заєдупівські чиновники залишились в своїх кріслах, напередодні виборів вступивши до “Нашої України” та “Батьківщини”, що було подане як велике досягнення. Вони і далі продовжували правити по-старому, і далі, як і в кумівські часи управу на них знайти було неможливо. Суди і надалі продовжували по цивільних справах “маленьких українців” здійснювати своє кривосуддя. Наприклад, справа жорстокого побиття на очах у численних свідків подружжя пенсіонерів п’яною кампанією, очолюваною сином начальника місцевої міліції, була закрита “за відсутністю складу злочину”.
Кучма за домовленістю з опозицією під особисті гарантії довічної недоторканості пішов на пенсію і почав мандрувати світом, заробляючи на життя лекціями про замовників “касетного скандалу”. Злочинний режим нібито перестав існувати, але жодного злочинця до в’язниці так і не посадили, якщо не враховувати втечу за кордон ненависних Юлії Володимирівні Суркіса, Медведчука та кількох вугільних баронів.
Більшість чиновників залишились на старих місцях. Змінилися лише міністри, їхні заступники та голови облдержадміністрацій. Решта повступали в “Нашу Україну” з “Батьківщиною” і повісили в кабінетах портрети Ющенка з Тимошенко. Після уїдливих реплік у пресі на цю тему Віктор Андрійович з Юлією Володимирівною виступили по телебаченню з засудженням такого культу їхніх осіб, але портрети ніхто не познімав, і більше ця тема не підіймалась.
Генеральна прокуратура виявила безпосередніх вбивць Георгія Гонгадзе, які до того часу встигли виїхати за кордон. Їх оголосили в розшук, і хоч газети неодноразово писали, що ці колишні “орли Кравченка” працюють інструкторами з рукопашного бою в одному з російських міст, заарештовувати вбивць ніхто не збирався. Самого Кравченка допитали, але довести віддання ним злочинного наказу без присутності самих виконавців було неможливо. Тому колишнього головного міліціонера відпустили на всі чотири сторони викладати основи Конституційного права в Академії МВС.
Тим часом економічне зростання з року в рік уповільнювалося. І хоча економіка продовжувала йти вгору, темпи ці вже не були такими відчутними як в перший рік. Європа все більше і більше віддалялася від України і здавалося чимось недосяжним як обрій.
А вийшовши з дому (також уві сні), я зустрів свою сусідку з дочкою. Якось так непомітно замурзана Оленка перетворилася в довгоногу красуню, відмінницю і переможницю світових олімпіад. В запаморочливо гарному платті та елегантних босоніжках вона крокувала поряд з мамою, перекинувши через плече невеличку дамську сумочку. Вони їхали до Києва. В сумочці лежав хабар для вступу до університету.
Йшов п’ятий рік перебування наших при владі.
http://maidan.org.ua/static/mai/1025032239.html
Відповіді
2005.10.29 | ilia25
Снимаю шляпу..
Как в воду глядел.Но в сухом остатке мы имеем давно известную истину: демократия -- это процесс. Т.е. этих двуногих при власти нужно чморить нещадно, по малейшему поводу и как можно чаще. Только так из них можно постепенно воспитать людей.
Как тут подисывался один участник -- типа Ворогам Щоденний Засуд і Кара?
2005.10.29 | SpokusXalepniy
Да, согласен с вашим "романом" из трех строчек.
ilia25 пише:> Но в сухом остатке мы имеем давно известную истину: демократия -- это процесс. Т.е. этих двуногих при власти нужно чморить нещадно, по малейшему поводу и как можно чаще. Только так из них можно постепенно воспитать людей.
Больше не надо.
2005.10.29 | Axeman
Re: Ось так як Свистович написав у 2002 і стало тепер
Вгадано дуже добре. Дайош прогноз на наступні 5 років.Неув'язка лише з боргами з зарплати, яких, на щастя, немає. Крім того, економічне зростання непогане. У людей з'явилося більше грошей, просто запити помінялися.
2005.10.29 | капітан Немо
Re: Ось так як Свистович написав у 2002 і стало тепер
особливо ось це :>... Вони і далі продовжували правити по-старому, і далі, як і в кумівські часи управу на них знайти було неможливо. Суди і надалі продовжували по цивільних справах “маленьких українців” здійснювати своє кривосуддя.
не куЧмівські, а саме кумівські ....
Ну що ж, невідомо, чи це пророцтво, чи просто С-ч підглянув документи свого вищестоящого куратора...
2005.10.29 | Prosector
Re: Ось так як Свистович написав у 2002 і стало тепер
капітан Немо пише:> >... Вони і далі продовжували правити по-старому, і далі, як і в кумівські часи управу на них знайти було неможливо. Суди і надалі продовжували по цивільних справах “маленьких українців” здійснювати своє кривосуддя.
>
> не куЧмівські, а саме кумівські ....
Вичитав такий термін в Інтернеті, вигаданий одним хлопцем, що помер вже.
Кумофілія.
Це діагноз системи й окремих осіб.
2005.10.31 | Михайло Свистович
Re: Ось так як Свистович написав у 2002 і стало тепер
капітан Немо пише:>
> не куЧмівські, а саме кумівські ....
>
> Ну що ж, невідомо, чи це пророцтво, чи просто С-ч підглянув документи свого вищестоящого куратора...
З логікою у Вас, як завжди, погано. Це комп"ютер автоматично виправляє так, а при вичитці не завжди помічаєш помилки "машинного розуму".
2005.10.31 | капітан Немо
Дивний у вас комп"ютер. (-)
2005.11.01 | Михайло Свистович
Всі комп"ютери такі (-)
2005.10.29 | Iryna_
Re: Ось так як Свистович написав у 2002 і стало тепер
На жаль, усе правильно.Одна фактична помилка
На ті факультати, з профілю яких проводять всесвітні олімпіади. беруть вільно та без екзаменів переможців не те що всесвітніх, а до 7 місця республіканських олімпіад. Ну хіба що дівчинка - переможець олімпіади з математики, а вирішила вступати на міжнародний. Але потрібний туди хабар у дамську сумочку не влізе.
2005.10.29 | Вячеслав Хаврусь
M-да. В мої часи було трохи інакше
В свій час (1989 рік) я був призером всесоюзної олімпіади з хімії, так мені пропонувалося поступати на хімічні факультети в Україні. І то про це мало хто знав, бо про цю можливість мені сказав знайомий вчитель, який в "Учительській газеті" помітив коротеньку замітку. Тому я по співбесіді пішов в КПІ, бо мав лише один шанс для вступу і повинен був напевно поступити до ВУЗу. Та й там мене взяли лише тоді, коли я показав ту замітку, самої постанови ніхто не бачив і не підозрював про її існування. А мріяв я поступати в Москву, але боявся, що якщо не здам якийсь з іспитів, то мене чекатиме армія. Там вже "шара не конала".Iryna_ пише:
> На жаль, усе правильно.
>
> Одна фактична помилка
> На ті факультати, з профілю яких проводять всесвітні олімпіади. беруть вільно та без екзаменів переможців не те що всесвітніх, а до 7 місця республіканських олімпіад. Ну хіба що дівчинка - переможець олімпіади з математики, а вирішила вступати на міжнародний. Але потрібний туди хабар у дамську сумочку не влізе.
2005.10.29 | Iryna_
Re: M-да. В мої часи було трохи інакше
У цій гілці це явно не по темі, але зауважу - раніше в Москві без екзаменів проходили переможці міжнародних олімпіад (в мої часи і в Києві шара була лише для міжнародних). Зараз у нас вступ без екзаменів для всіх переможців всеукраїнських на профільні факультети, і тих, хто зайняли інші місця (це залежно від дисципліни), але що являють собою гуманітарні олімпіади можете здогадатися самі (знаю людей, які конкретно платили гроші для місця дітей - це дешевше, ніж хабар до відповідних вузів. Діти розумні, працьовиті і так далі, але для гуманітарних факультетів університету цього не досить.Якщо повернутися до теми та художнього опису, щось мені важко уявити, щоб хабар давали прямо за участю дитини. Тут сцена виходить за рамки художньої достовірності.
2005.10.30 | Iryna_
Re: M-да. В мої часи було трохи інакше
Нє, мабуть, про давання хабаря за участю дитини - не помилка. Прогноз у тому, що хабарі стануть тким звичайним явщем, що люди даватимуть хабарі разом з дітьми, щоб їх повчити, як це робиться.2005.10.30 | Сергій Кабуд
хе, краще б ти екстазі новий вигадав, як хімік Шульгін(-)
2005.10.29 | Ukropithecus (robustus)
А чому не все цитуєте, наприклад
Наснилась мені Україна після 2004-го. Пройшли президентські вибори, на яких переконливу перемогу здобув Віктор Ющенко. Юлія Тимошенко стала прем’єр-міністр, розгублена Верховна Рада само розпустилася і оголосила позачергові вибори, після яких блоки “Наша Україна” та БЮТ утворили більшість з 350 депутатів. В опозиції опинились окремо соціалісти і окремо комуністи. Фракції НДП, ПРУ, АПУ, СДПУ (о) розпалися.2005.10.29 | Сергій Кабуд
Дякую, випадково загубив абзаца(-)
2005.10.29 | Марко Печера
А мені сподобався вираз у фільмі "Хроніки Ріддіка"
"Keep what you kill". По-мойому, фільм і ця фраза можуть слугувати відображенням темної сторони вчорашніх триумфаторів. Особливо той момент, коли віруючі в Лорда Маршала поклонилися Ріддіку, що того Лорда Маршала переміг (http://movies.yahoo.com/shop?d=hv&id=1808405423&cf=pg&photoid=529750&intl=us).Тож так і Ющ зберіг те, що він "вбив". "Тепер хто знає що буде далі" - так закінчується фільм.
2005.10.29 | AxeHarry
DEjaki alluzii :)
Марко Печера пише:>"Тепер хто знає що буде далі" - так закінчується фільм.
Buv takyj film Stanley Kubricka za opovidannyam Anthony Burgessa
v jakomu postijno u kinci kozhnogo rozdilu jshla fraza
"To sho zh bude dali? Ga?"
Film/opovidannya malo nazvu "Clockwork Orange" - "Mexanichnyj apelsyn".
Mabut xtos shos znav....
2005.10.30 | Сергій Кабуд
це нове погоняло Юлі чи Ющу- заводний апельсин(-_