10/31/2005 | Нестор

... Хандурін з Порошенком зараз і пішли в наступ, вирішивши полякати журналіста. Але з таким же успіхом вони можуть налякати їжака голим задом....

повний текст тут http://oglyadach.com/news/2005/10/31/32990.htm

- Розумієте, - пояснює слідчий, - до нас надійшла заява першого заступника Голови Вищого господарського суду України Миколи Івановича Хандуріна про порушення проти Вас кримінальної справи через Ваше втручання в діяльність судових органів шляхом розміщення статей в Інтернет-виданні „Обозреватель”.

- Що, цей придурок так і написав? І кому ж він адресував свою заяву?

- Хандурін написав заяву на ім'я Петра Олексійовича Порошенка. Порошенко переслав її до Генпрокуратури, а звідтіля її направили до нас. Тепер я змушений Вас опитати в порядку статті 97 КПК України й прийняти рішення.

- А Ви, - сміюся я у відповідь, - вимоги статті 95 КПК України виконали? Ви Хандуріна вже встигли опитати з приводу його заяви? І чи попередили Ви його під розписку про кримінальну відповідальність згідно статті 383 Кримінального кодексу за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину? Бо Ви ж розумієте, що доки Ви цього не зробили, опитувати мене Ви не можете.

- Ну, так давайте все це запишемо у Ваших поясненнях.

- Ой, ні, Віталію Богдановичу. Треба спочатку Хандуріна опитати з приводу його заяви й попередити про кримінальну відповідальність за брехливі доноси. Бо Ви ж розумієте, що якщо проти мене не буде порушена кримінальна справа, я Хандуріна зіжру разом з його суддівською мантією. Я двох генеральних прокурорів схарчив, то ж і з цим злодюжкою якось розберуся. Йому такі жарти даром не минуться. Викликайте спочатку повісткою Хандуріна, а потім вже мене.

- А якщо він не з'явиться?

- Тоді Ви відкриєте Кодекс України про адміністративні правопорушення, прочитаєте статтю 185-8 частина 2, складете протокол про накладання на Хандуріна штрафу в розмірі 51 грн. за ігнорування повісток з прокуратури й звернетеся до в.о. Генерального прокурора України Винокурова (чи хто там буде на той момент очолювати ГПУ) з проханням внести до Верховної Ради подання про дачу згоди на притягнення Хандуріна до адміністративної відповідальності.

Слідчий починає якось нервово посміхатися.

- Ну, гаразд, тоді давайте хоча б запишемо Вашу відмову спілкуватися з мною доти, доки я не опитаю Хандуріна.

- Давайте. Але прошу пояснити, а з яких це пір Петруччіо Порошенко став приймати зави про порушення кримінальних справ? Що це за новий правоохоронний орган?

- Ну, можливо, Хандурін, подав цю заяву ще тоді, коли Петро Олексійович обіймав посаду секретаря РНБОУ...

- Тобто, півтора місяці тому? І де ж та заява весь цей час блукала? Не кажучи вже про те, що РНБОУ має таке ж відношення до порушення кримінальних справ, як нафталін – до виробництва тістечок.

- А Бог його знає. Нам цю заяву Генпрокуратура переслала пару днів тому.

- Віталію Богданову, а Ви розумієте, що це означає? Це ж виходить, що або ця заява з супровідним листом Порошенка є підробкою, або що ще пару місяців тому Порошенко й Хандурін, заздалегідь написали цю заяву, провели її через канцелярію РНБОУ, зареєстрували в канцелярії Генпрокуратури, а потім, вступивши в зговір з працівниками ГПУ, тримали її „під сукном”, вичікуючи слушного моменту.

- Не можу нічого з цього приводу сказати. У мене є тільки дата находження заяви до прокуратури м.Києва.

- Але це не все, - кажу я. Звертатися з заявою про порушення проти мене кримінальної справи Хандурін мав би не до РНБОУ й не до Національної Опери, а до прокуратури Солом'янського району м.Києва, де розташований Вищий господарський суд України. У цьому випадку він міг би абсолютно безкарно звинувачувати мене в чому завгодно – аж до канібалізму й скотолозтва. І я не міг би ніяк за це його провчити, оскільки громадяни не підлягають відповідальності за поширення недостовірної інформації у зверненнях до правоохоронних органів, якщо тільки такі звернення не робляться навмисно з метою запроторити невинувату людину за ґрати. Після перевірки в Солом'янській райпрокуратурі заяви Хандуріна й відмови в порушенні проти мене кримінальної справи пан суддя міг би сказати, що сумлінно помилявся – і нічого тут не вдієш. Але РНБОУ, куди чомусь звернувся Хандурін, правоохоронним органом не є. І тому за кожне своє слово Миколі Івановичу тепер доведеться відповідати в порядку цивільного судочинства. Я подам позов про захист честі та гідності й Хандурін з Порошенком підуть у суд, як діти в школу.