Один штрих з життя помаранчевої влади, який бісить
11/10/2005 | Михайло Свистович
Я злий. Я дуже злий. Я страшно злий.
До влади прийшли помаранчеві. Вони можуть бути хорошими. Але в них може нічого не виходити. Людина може чогось не вміти. Для цього їй дають апарат, який і має працювати. Людина може не вміти правильно його підібрати. Але є речі ну зовсім елементарні. Наприклад, секретарка.
І мене, і помаранчевих опозиціонерів завжди бісило, що часто вахтер, секретарка і т.п. поводять себе так, неначе вони головні. Це ще зрозміло, коли секретарку беруть для сексу чи гарно завареної кави. Але коли її беруть для роботи, це бісить сильно. Навіть не сама секретарка, а її начальство, яке бере таких секретарок і не строїть їх, хоча вони їм же і створюють проблеми.
Але помаранчеві, прийшовши до влади, самі так само поводять себе із секретарками. Мається на увазі не секс (я говорю про іншу категорію - які секретарок беруть для роботи), а ставлення. Вони зовсім не міняють системи і дозволяють серетаркам не лише варити каву й друкувати на компі, але й створювати бар"єри, які часто заважають цим же чиновникам. І якщо кучміст, самодур, козел у подібних випадках міг змішати секретарку з лайном, то помаранчевий чим більш порядний, тим менш вимогливий, і навіть зауваження зробити так, щоб подіяло, не може. А якщо серкетарка образиться й пиркати почне, то ще почуває себе винним.
З помаранчевими секретарками доводиться стикатися часто. Бо є різні хороші штуки, є різні люди, і є влада. І в міру своїх зусильта можливостей іноді допомагаєш цій владі і цим людям (безкоштовно, щоб хтось тут нічого не подумав) просувати ці хороші штуки або просто зводиш їх, якщо ці штуки і люди принаймні на перший нефаховий погляд виглядають не ідіотськими і не ідіотами. Фахівці вже самі розберуться, підходять вони одне одному чи ні. Навіщо за них вирішувати, тим більше, що все одно не маєш змоги вирішити. Отакий так званий лобізм.
Вчорашній випадок. Є така хороша штука як сімейна медицина. Є частина помаранчевих у владі та навколо неї, які цю ідею підтримують. І є люди, які кажуть, що знають, як її впровадити. Пишу "кажуть", бо я в медицині не розбираюсь, тож, якщо на перший погляд люди й їх проекти не виглядають дебільними або ти знаєш, що це - нормальні люди, їх треба просто звести з тими у владі, хто підтримує цю ідею.
І от контакт є, на 16.00 начальник Київського обласного управління охорони здоров"я, який виявив бажання зустрітися з людьми, які кажуть, що петрають в сімейній медицині (попередньо він чмиав їхню писанину) сказав їх привозити. Мовляв, поговоримо попередньо в мене, а на 17.00 поїдемо разом до заступника губернатора (з ним вже домовлено). Приїздить до нього "натовп" фахівців і "лобістів". Кажуть секретарці, що домовлялись на 16.00. Вона просить 15 хвилин зачекати. Всі думають, що начальника нема, кудись поїхав, а там затримався, та й темніє уже, а туман ну його на фіг, на дорогах затори... Проходить 25 хвилин, і моя жінка (а жінки ж не можуть довго сидіти мовчки) починає заводити з секретаркою розмову ну й питає: "А що, він кудись поїхав?" Питання риторичне (аби щось сказати), але відповідь... Виявляється, що нікуди він не поїхав, сидить на місці, а вона йому навіть не доповіла. Секретарці пояснюють, що твій бос, блін, сам призначив на 16.00, що він з нами, чорт, має їхати до заступника губернатора, що ти, ..., хоч би сказала йому. Вона іде відповідати, він вискакує з кабінету шокований: "То чого ж ви сидите? Ми ж не встигнемо доїхати до заступника губернатора? Бігом їдемоЮ, поговорити вже не встигаємо". Йому кажуть, щоб подякував своїй секретарці, а вона каже: "Ви ж сказали, що хочете трохи попрацювати, щоб Вас не відволікали" (він же мав на увазі підлеглих з поточними нетерміновими питаннями).
До заступника губернатора ніхто, звичайно, по таких дорогах не встигає, в нього самого вже призначені інші зустрічі, і його вже нема на місці. Відповідає по мобілі, що ми ж домовлялись на 17.00, а ви приїхали о 18.00. Мало того, що я міг би цей час, поки вас чекав, витратити на щось інше, взагалі б може день спланував інакше. Його можна зрозуміти. Коротше, каже, що розуміє, що немає сьогодні часу, день забитий, приїздіть завтра о 8.00. А садочки дитячі відчиняються теж о 8.00. А виїхати з Ірпеня, щоб доїхати вчасно, треба о 6.30. Тобто день на шару розірваний, і ще наступний ранок теж. Вчора довелось просити, щоб хтось забрав дітей з садочка (це легше), а на сьогодні, щоб хтось приперся до тебе зранку, потинявся у твоїй хаті годину, а потім розбудив, вдягнув і завів дітей. І все через секретарку. А якби це не з Ірпеня, а з Тетієва чи з Миронівки люди приїхали? І приїжджають же. А назад добиратися їм не те що в Ірпінь.
Цікаво, чи дасть цей начальник Управління звіздюлєй своїй секретарці, і чи виправиться вона по відношенню до інших, незнайомих їй відвідувачів?
До влади прийшли помаранчеві. Вони можуть бути хорошими. Але в них може нічого не виходити. Людина може чогось не вміти. Для цього їй дають апарат, який і має працювати. Людина може не вміти правильно його підібрати. Але є речі ну зовсім елементарні. Наприклад, секретарка.
І мене, і помаранчевих опозиціонерів завжди бісило, що часто вахтер, секретарка і т.п. поводять себе так, неначе вони головні. Це ще зрозміло, коли секретарку беруть для сексу чи гарно завареної кави. Але коли її беруть для роботи, це бісить сильно. Навіть не сама секретарка, а її начальство, яке бере таких секретарок і не строїть їх, хоча вони їм же і створюють проблеми.
Але помаранчеві, прийшовши до влади, самі так само поводять себе із секретарками. Мається на увазі не секс (я говорю про іншу категорію - які секретарок беруть для роботи), а ставлення. Вони зовсім не міняють системи і дозволяють серетаркам не лише варити каву й друкувати на компі, але й створювати бар"єри, які часто заважають цим же чиновникам. І якщо кучміст, самодур, козел у подібних випадках міг змішати секретарку з лайном, то помаранчевий чим більш порядний, тим менш вимогливий, і навіть зауваження зробити так, щоб подіяло, не може. А якщо серкетарка образиться й пиркати почне, то ще почуває себе винним.
З помаранчевими секретарками доводиться стикатися часто. Бо є різні хороші штуки, є різні люди, і є влада. І в міру своїх зусильта можливостей іноді допомагаєш цій владі і цим людям (безкоштовно, щоб хтось тут нічого не подумав) просувати ці хороші штуки або просто зводиш їх, якщо ці штуки і люди принаймні на перший нефаховий погляд виглядають не ідіотськими і не ідіотами. Фахівці вже самі розберуться, підходять вони одне одному чи ні. Навіщо за них вирішувати, тим більше, що все одно не маєш змоги вирішити. Отакий так званий лобізм.
Вчорашній випадок. Є така хороша штука як сімейна медицина. Є частина помаранчевих у владі та навколо неї, які цю ідею підтримують. І є люди, які кажуть, що знають, як її впровадити. Пишу "кажуть", бо я в медицині не розбираюсь, тож, якщо на перший погляд люди й їх проекти не виглядають дебільними або ти знаєш, що це - нормальні люди, їх треба просто звести з тими у владі, хто підтримує цю ідею.
І от контакт є, на 16.00 начальник Київського обласного управління охорони здоров"я, який виявив бажання зустрітися з людьми, які кажуть, що петрають в сімейній медицині (попередньо він чмиав їхню писанину) сказав їх привозити. Мовляв, поговоримо попередньо в мене, а на 17.00 поїдемо разом до заступника губернатора (з ним вже домовлено). Приїздить до нього "натовп" фахівців і "лобістів". Кажуть секретарці, що домовлялись на 16.00. Вона просить 15 хвилин зачекати. Всі думають, що начальника нема, кудись поїхав, а там затримався, та й темніє уже, а туман ну його на фіг, на дорогах затори... Проходить 25 хвилин, і моя жінка (а жінки ж не можуть довго сидіти мовчки) починає заводити з секретаркою розмову ну й питає: "А що, він кудись поїхав?" Питання риторичне (аби щось сказати), але відповідь... Виявляється, що нікуди він не поїхав, сидить на місці, а вона йому навіть не доповіла. Секретарці пояснюють, що твій бос, блін, сам призначив на 16.00, що він з нами, чорт, має їхати до заступника губернатора, що ти, ..., хоч би сказала йому. Вона іде відповідати, він вискакує з кабінету шокований: "То чого ж ви сидите? Ми ж не встигнемо доїхати до заступника губернатора? Бігом їдемоЮ, поговорити вже не встигаємо". Йому кажуть, щоб подякував своїй секретарці, а вона каже: "Ви ж сказали, що хочете трохи попрацювати, щоб Вас не відволікали" (він же мав на увазі підлеглих з поточними нетерміновими питаннями).
До заступника губернатора ніхто, звичайно, по таких дорогах не встигає, в нього самого вже призначені інші зустрічі, і його вже нема на місці. Відповідає по мобілі, що ми ж домовлялись на 17.00, а ви приїхали о 18.00. Мало того, що я міг би цей час, поки вас чекав, витратити на щось інше, взагалі б може день спланував інакше. Його можна зрозуміти. Коротше, каже, що розуміє, що немає сьогодні часу, день забитий, приїздіть завтра о 8.00. А садочки дитячі відчиняються теж о 8.00. А виїхати з Ірпеня, щоб доїхати вчасно, треба о 6.30. Тобто день на шару розірваний, і ще наступний ранок теж. Вчора довелось просити, щоб хтось забрав дітей з садочка (це легше), а на сьогодні, щоб хтось приперся до тебе зранку, потинявся у твоїй хаті годину, а потім розбудив, вдягнув і завів дітей. І все через секретарку. А якби це не з Ірпеня, а з Тетієва чи з Миронівки люди приїхали? І приїжджають же. А назад добиратися їм не те що в Ірпінь.
Цікаво, чи дасть цей начальник Управління звіздюлєй своїй секретарці, і чи виправиться вона по відношенню до інших, незнайомих їй відвідувачів?
Відповіді
2005.11.10 | So_matika
Не виправиться
> Цікаво, чи дасть цей начальник Управління звіздюлєй своїй секретарці, і чи виправиться вона по відношенню до інших, незнайомих їй відвідувачів?незважаючи ні на які звіздюлі. Це особливий клас казьонних конторських щурів, вони сидять у купі приймалень (переважно держінстанцій) зверху донизу, і навчені тупо охороняти кабінет свого хазяїна від незнайомих людей. На таку тварюку треба дивитися виключно зверху вниз, і розмовляти через "ну-ка голубушка шагом марш". Інакше не ведеться
2005.11.10 | Михайло Свистович
тоді таких треба звільняти, якщо не виправляються
So_matika пише:>
> На таку тварюку треба дивитися виключно зверху вниз, і розмовляти через "ну-ка голубушка шагом марш".
Але ж не всі так можуть, особливо ті, які ще не знають, що вона така, і що начальник на місці, а вона йому просто не докладає. Ну не всі знайомі з секретарками та їх особливостями, тому все ж таки треба, щоб секретарки пристосовувались до відвідувачів, а не навпаки.
Все, всі в сад, іду спати, мені скоро вставати.
2005.11.10 | So_matika
це залежить від босса
Якщо йому зручно такого цербера мати в приймальні - то не звільнить. А якщо він поважає своїх відвідувачів - то ця дамочка піде ф Бабруйск. Будеш мати певний індикатор (тобто індик він чи нормальна людина).Добраніч, удачі тобі.
2005.11.11 | Михайло Свистович
Re: це залежить від босса
So_matika пише:> Якщо йому зручно такого цербера мати в приймальні - то не звільнить.
Часто не звільняють навіть тоді, коли незручно. В нашому випадку йому було незручно.
> Будеш мати певний індикатор (тобто індик він чи нормальна людина).
Він може не бути індиком і бути нормальною людиною і не звільнити.
2005.11.10 | Karamello
Дело не в секретарше
Сто процентов вины лежит на ее начальнике.Начальник строит работу своего учреждения. И если он назначает события в своем расписании, это его обязанность обеспечить, чтобы события происходили. Секретарша просто не умеет работать - это понятно. Но в том, что она не умеет - виноват ее начальник.
Поясню что имею в виду. То, как назначаются и проходят встречи регулируется процедурами. Если процедуры нет в таком элементарном деле, процедуры нет и вообще в учреждении, а значит и нет работы.
Вот как это должно было бы выглядеть. Во первых так как вы выехали в 16:30 и приехали в 18:00 говорит о том, что встреча у начальника управления охраны здоровья вообще была невозможна, и встречаться нужно было у зам губернатора.
1) Встреча лоббистов, начальника управления здоровья и замгубернатора назначается там, где это удобно ключевым лицам - например у замгубернатора
2) один человек становится организатором встречи - это может быть либо секретарша замгубернатора (по территориальному признаку), либо секретарша начальника управления (по логическому признаку). Предположим это секретарша начальника управления (СНУ)
3)СНУ записывает встречу и время себе в расписание, которое у нее открыто постоянно перед носом. - 17:00
4)За 2 часа перед встречей, в 15:00 она напоминает секретарше замгубернатора, что состоится встреча, а так же звонит представителю группы лоббистов, чтобы убедиться, что все планы остаются в силе
5) За полтора часа, в 15:30 она оценивает скорость движения по дорогам города и, если уже время, отправляет своего начальника в путь к замгубернатора.
6) Лоббисты собираются у замгубернатора
7) В 16:55 секретарша замгубернатора информирует его, что через пять минут состоится встреча
8) В 17:00 встреча начинается
Дополнительно можно предусмотреть беседу начальника здравоохранения с лоббистами, но на территории замгубернатора, поскольку основная встреча происходит там.
Когда такого рода процедуры начнут с автоматизмом часов работать в украинских учреждениях, можно будет начинать разговор о чем-то более серьезном - например, об управлении государством, городом, областью.
Есть такая метафора - в бочку нельзя набрать больше воды, чем самая низкая дырка. Так вот, секретарские процедуры - это самая низкая дырка в бочке украинского госуправления. И пока эта дырка не заткнута, говорить о чем-то большем, более сложном - просто не имеет смысла.
2005.11.10 | капітан Немо
Оце треба всім законспектувати і вивчити напам"ять !!!
Karamello пише:> Вот как это должно было бы выглядеть. Во первых так как вы выехали в 16:30 и приехали в 18:00 говорит о том, что встреча у начальника управления охраны здоровья вообще была невозможна, и встречаться нужно было у зам губернатора.
> 1) Встреча лоббистов, начальника управления здоровья и замгубернатора назначается там, где это удобно ключевым лицам - например у замгубернатора
> 2) один человек становится организатором встречи - это может быть либо секретарша замгубернатора (по территориальному признаку), либо секретарша начальника управления (по логическому признаку). Предположим это секретарша начальника управления (СНУ)
> 3)СНУ записывает встречу и время себе в расписание, которое у нее открыто постоянно перед носом. - 17:00
> 4)За 2 часа перед встречей, в 15:00 она напоминает секретарше замгубернатора, что состоится встреча, а так же звонит представителю группы лоббистов, чтобы убедиться, что все планы остаются в силе
> 5) За полтора часа, в 15:30 она оценивает скорость движения по дорогам города и, если уже время, отправляет своего начальника в путь к замгубернатора.
> 6) Лоббисты собираются у замгубернатора
> 7) В 16:55 секретарша замгубернатора информирует его, что через пять минут состоится встреча
> 8) В 17:00 встреча начинается
> Дополнительно можно предусмотреть беседу начальника здравоохранения с лоббистами, но на территории замгубернатора, поскольку основная встреча происходит там.
> Когда такого рода процедуры начнут с автоматизмом часов работать в украинских учреждениях, можно будет начинать разговор о чем-то более серьезном - например, об управлении государством, городом, областью.
> Есть такая метафора - в бочку нельзя набрать больше воды, чем самая низкая дырка. Так вот, секретарские процедуры - это самая низкая дырка в бочке украинского госуправления. И пока эта дырка не заткнута, говорить о чем-то большем, более сложном - просто не имеет смысла.
Ну бачте, начальник видно періодично цю дирку затикає ( для цього він її, цю секретутку, мабуть, і взяв ). А це , видно, давно дирку не затикав, от вона і проявила свою жіночу стервозність
2005.11.11 | Михайло Свистович
Re: Оце треба всім законспектувати і вивчити напам"ять !!!
капітан Немо пише:>
> Ну бачте, начальник видно періодично цю дирку затикає ( для цього він її, цю секретутку, мабуть, і взяв ). А це , видно, давно дирку не затикав, от вона і проявила свою жіночу стервозність
Не судіть усіх по собі. Я на початку свого допису зазначив, що пишуц саме про випадки, коли цю дірку не затикають.
2005.11.11 | Михайло Свистович
Навіть назвою свого допису я вказав, що справа не в секретарці
Все описане Вами елементарне і правильне, але буде не скоро. Хоча б не заважали, і то було б добре.Karamello пише:
>
> Когда такого рода процедуры начнут с автоматизмом часов работать в украинских учреждениях, можно будет начинать разговор о чем-то более серьезном - например, об управлении государством, городом, областью.
Справа в тому, що це керівництво вже відбувається незалежно від того, почав хтось про це розмову чи ні.
>
> Есть такая метафора - в бочку нельзя набрать больше воды, чем самая низкая дырка. Так вот, секретарские процедуры - это самая низкая дырка в бочке украинского госуправления. И пока эта дырка не заткнута, говорить о чем-то большем, более сложном - просто не имеет смысла.
Ну тоді, за Вашою логікою, нічого не треба робити. Я інакшої думки.
2005.11.10 | forte
Re: Один штрих з життя помаранчевої влади, який бісить
Свистович!Не злисся!
Треба просто створити помаранчевий секретаріат, який би об’єднував усіх помаранчевих секретарок і нехай вони оберуть собі Генерального Секретаря... Отоді діло піде, і не треба буде кожної ніченьки, місячної, зоряної – знову сало переховувати...
Людина може чогось не вміти... Людина може нічого не розуміти...Людина може не хотіти зрозуміти, що вона нічого не вміє...
Але навіщо таку людину обирати собою керувати?
Щоб на форуми писати такі дописи, що починаються зі слів: „ Я не злий. Я не дуже не злий. Я страшенно не незлий”??
2005.11.11 | Михайло Свистович
Re: Один штрих з життя помаранчевої влади, який бісить
forte пише:>
> Але навіщо таку людину обирати собою керувати?
Бо єдиним реальним конкурентом такої людини була набагато гірша людина.
2005.11.10 | BIO
Re: Один штрих з життя помаранчевої влади, який бісить
Це Ющ на всіх таку порчу навів.Ліки є, але вони йому не сподобаються.
Бо він вже хронік.
Хронікєр
2005.11.10 | капітан Немо
Свистовичу, візьміть і ви собі нормальну секретарку, а не для се
а не для сексу.... і у вас все буде добреПРочитав ваші стєнанія - дєтскій лєпєт, блін....
Желєзний Михайло злякався якоїсь сєкрєтутки.
2005.11.11 | Михайло Свистович
Висилайте гроші на зарплату секретарки - візьму
капітан Немо пише:> а не для сексу.... і у вас все буде добре
На відміну від Вас, не маю проблем із сексом, тож не потребую мати для сексу ще й секретарку.
>
> ПРочитав ваші стєнанія - дєтскій лєпєт, блін....
> Желєзний Михайло злякався якоїсь сєкрєтутки.
У Вас погано з адекватністю або з уважністю. Перечитайте ще раз. Я нікого не злякався.
2005.11.10 | Марко Печера
Уявіть собі життя взагалі без референтів!
І не ображайте референтів.2005.11.11 | Михайло Свистович
А навіщо уявляти його так сумно?
Краще уявити життя з нормальними референтами.Марко Печера пише:
> І не ображайте референтів.
Хороших референтів ніхто не ображає.
2005.11.10 | Оk
Re: Один штрих з життя помаранчевої влади, який бісить
А при чому тут секретарка взагалі ?Вона виконувала вказівку шефа у якого працює.
Він знав поро те, що призначив зустріч на певний час ?
Якщо просив не турбувати але з вами зустрітися хотів мав повідомити, що в такий-то час чекає на таких то людей, яких це не стосується. Крапка.
Я не секретарка, але іноді трапляється, що шеф просить зайти мене до кабінета і в чиїйсь присутності сторого питає, чи вже зроблено мною щось, про що я насправді вперше чую. Йому зі мною навіть домовлятись не треба. В присутності відвідувача я ніколи йому не заперечуватиму щодо того, що це щось я й не мала робити.
Я вже не одноразово приймала участь в таких виставах для відвідувачів.
Не треба бути занадто наівним.
2005.11.11 | Михайло Свистович
Re: Один штрих з життя помаранчевої влади, який бісить
Оk пише:> А при чому тут секретарка взагалі ?
Я, здається, зрозуміло написав при чому.
> Вона виконувала вказівку шефа у якого працює.
Ні, він не давав їй таких вказівок.
> Він знав поро те, що призначив зустріч на певний час ?
Знав.
> Якщо просив не турбувати але з вами зустрітися хотів мав повідомити, що в такий-то час чекає на таких то людей, яких це не стосується. Крапка.
Я вже описав, кого він мав на увазі, просячи не турбувати. Дві крапки.
>
> Я не секретарка, але іноді трапляється, що шеф просить зайти мене до кабінета і в чиїйсь присутності сторого питає, чи вже зроблено мною щось, про що я насправді вперше чую. Йому зі мною навіть домовлятись не треба. В присутності відвідувача я ніколи йому не заперечуватиму щодо того, що це щось я й не мала робити.
> Я вже не одноразово приймала участь в таких виставах для відвідувачів.
>
> Не треба бути занадто наівним.
Я не наївний, а реалістичний. Тут не було вистави, секретарка створила проблеми і йому.
2005.11.11 | Оk
Re: Один штрих з життя помаранчевої влади, який бісить
Михайло Свистович пише:> Оk пише:
> > А при чому тут секретарка взагалі ?
> Я, здається, зрозуміло написав при чому.
Ти написав про свої враження від побаченого
> > Вона виконувала вказівку шефа у якого працює.
> Ні, він не давав їй таких вказівок.
Звідки інфа ?
> > Він знав поро те, що призначив зустріч на певний час ?
> Знав.
Отож
> > Якщо просив не турбувати але з вами зустрітися хотів мав повідомити, що в такий-то час чекає на таких то людей, яких це не стосується. Крапка.
> Я вже описав, кого він мав на увазі, просячи не турбувати. Дві крапки.
Кого хвилює те, що він мав наувазі ? Хай вчиться вербально виражати те, що у нього "на увазі".
> > Я не секретарка, але іноді трапляється, що шеф просить зайти мене до кабінета і в чиїйсь присутності сторого питає, чи вже зроблено мною щось, про що я насправді вперше чую. Йому зі мною навіть домовлятись не треба. В присутності відвідувача я ніколи йому не заперечуватиму щодо того, що це щось я й не мала робити.
> > Я вже не одноразово приймала участь в таких виставах для відвідувачів.
> > Не треба бути занадто наівним.
> Я не наївний, а реалістичний. Тут не було вистави, секретарка створила проблеми і йому.
Принаймні ти мав піти з таким враженням.
Саме це і є метою вистави.
2005.11.11 | Михайло Свистович
Re: Один штрих з життя помаранчевої влади, який бісить
Оk пише:>
> Ти написав про свої враження від побаченого
Я ще мав написати всю передісторію стосунків з цього питання?
>
> Звідки інфа ?
З попередніх контактів. Його це цікавило самого, йому було необхідно переговорити до зустрічі з заступником губернатора, він виглядав ідіотом перед цим заступником, оскільки чудово знав, що про історію з секретаркою ми мовчати не будемо, адже всі ці губернатори - вчорашні наші близькі знайомі.
>
> Отож
Нічого отожного, він чекав і нервував.
>
> Кого хвилює те, що він мав наувазі ? Хай вчиться вербально виражати те, що у нього "на увазі".
Вербально він виразився може і ненормально, але секретарка теж "хороша".
>
> Принаймні ти мав піти з таким враженням.
> Саме це і є метою вистави.
Повторюю: це не була вистава, бо вона не була в його інтересах, навпаки, вона була проти його інтересів. Будь ласка, не треба розповідати мені про вистави, секретарок і т.п. Я багато бачив і ляпів, і вистав, і сам брав участь у сценаріях вистав або у розборках дурості секретарок.
2005.11.11 | Оk
Re: Один штрих з життя помаранчевої влади, який бісить
Михайло Свистович пише:> Його це цікавило самого, йому було необхідно переговорити до зустрічі з заступником губернатора, він виглядав ідіотом перед цим заступником, оскільки чудово знав, що про історію з секретаркою ми мовчати не будемо, адже всі ці губернатори - вчорашні наші близькі знайомі.
>
> він чекав і нервував.
Яка свята безпорадність !
Дав розпорядження аби його не турбували, а сам сидить і нервується ...
Слухай, може він свою секретарку боїться ?
До речі, що з твоїм телефоном, якби ти його влючав, може в з тієї приймальні зізвонились ?
2005.11.11 | Михайло Свистович
Re: Один штрих з життя помаранчевої влади, який бісить
Оk пише:>
> Дав розпорядження аби його не турбували, а сам сидить і нервується ...
Я вже кілька разів присав, які саме він дав розпордження
> Слухай, може він свою секретарку боїться ?
І про це вже писав. Тут не страх, а якась псевдоінтеоігентність, яка заважає построїти підлеглого. Точно як Жовтяк.
>
> До речі, що з твоїм телефоном, якби ти його влючав, може в з тієї приймальні зізвонились ?
Вони не знають мого телефону. А той, на який могли б зателефонувати, постійно включений.
2005.11.11 | Оk
Re: Один штрих з життя помаранчевої влади, який бісить
Михайло Свистович пише:> Оk пише:
> >
> > Дав розпорядження аби його не турбували, а сам сидить і нервується ...
> Я вже кілька разів присав, які саме він дав розпордження
ФігОві, якщо не мав на менті спустити цю зустріч туди, де вона врешті опинилась.
> > Слухай, може він свою секретарку боїться ?
> І про це вже писав. Тут не страх, а якась псевдоінтеоігентність, яка заважає построїти підлеглого. Точно як Жовтяк.
Дуже смішно. "Псевдоінтелігентність", яка заважає керівнику зайвий раз потурбувати секретарку, або іншого співробітника, аби нормально вирішити важливу для нього справу речі. Той, хто призначив його керівником має застрелитись.
Вчора мої циганські клієнти сказали моєму шефу, що я "гестапівка", бач увійшли в роль, яле якщо б я поводилась інакше, фіг би я розібралась в чому справа, бо мені розповідали про хвороби, хоча я не лікар, про кількість зібраних паперів, хоча вага у їх справі жодного значення не мала, плутали назви, дати, ховали вже зроблені копії документів, тощо. Аби мати можливість щось для них зробити довелось поводитись на їх думку по "гестапівськи". Що було б "інтелігентніше" сподобатись їм, або допомогти ?
> > До речі, що з твоїм телефоном, якби ти його влючав, може в з тієї приймальні зізвонились ?
>
> Вони не знають мого телефону. А той, на який могли б зателефонувати, постійно включений.
Тобто потреби не було, чи це б заважало йому в своє задоволення нервувати ?
2005.11.11 | Михайло Свистович
Re: Один штрих з життя помаранчевої влади, який бісить
Оk пише:>
> ФігОві
А я хіба писав, що хороші? Але секретарку я б на його місці, як мінімум, построїв, якщо вона не рощуміє елементарних речей.
>
> Той, хто призначив його керівником має застрелитись.
Тоді в нас практично не залишиться помаранчевих при владі.
>
> Тобто потреби не було, чи це б заважало йому в своє задоволення нервувати ?
Не варто спробувати розгадати характер іншох людини, пристосовуючи його до свого.
2005.11.11 | jz99
винен якраз помаранчевий шеф, а не секретарка
Це він не попередив її про зустріч. А якщо він бідкався щиро (як же так, чого ж ви сидите) і насправді не хотів відфутболити набридливих відвідувачів, то він телепень.2005.11.11 | Iryna_
Re: Один штрих з життя помаранчевої влади, який бісить
При чому тут секретарка? Я візьму на себе сміливість не повірити, що це є єдиний випадок.Моя знайома працює типу секретаркою (назва інші, проте по суті це саме так) в закордонній конторі. Там "шеф" має двох секретарок - № 1 (фотомодель, але просто сидить на рісепшн, діє лише за інструкцією і не приймає ніяких рішень) і №2 (власне моя подруга, сидить в окремому кабінеті, під 50 і не фотомодель, зарплата в 2 рази вища за №1). Все організовано так, що ця секретарка краще за шефа знає куди йому треба йти і з ким зустрічатись. Має вже описаного щоденника, де усе записано, а шеф добре знає, що всі обіцянки іншим людям треба негайно заносити в той щоденник. Навіть якщо не в офісі, негайно ій дзвонить або імейл посилає, щоб занести.
Рекомендація щодо боротьби з секретарками у радянському стилі (від згаданої подруги) - перед зустріччю обов'язково подзвонити цій секретарці по телефону і її попередити, сказавши, що начальник сам призначив цю зустріч. В середньому це діє дуже добре.
2005.11.11 | Оk
Re: Один штрих з життя помаранчевої влади, який бісить
Iryna_ пише:> Все організовано так, що ця секретарка краще за шефа знає куди йому треба йти і з ким зустрічатись. Має вже описаного щоденника, де усе записано, а шеф добре знає, що всі обіцянки іншим людям треба негайно заносити в той щоденник. Навіть якщо не в офісі, негайно ій дзвонить або імейл посилає, щоб занести.
Точно так ми працювали в тогпредставництві (також не українському).
Існував один щоденник шефа, записи (зокрема щодо зустрічей, важливих домовленостей) куди вносились всіма співробітниками в межах їх компетенції, якщо шефу щось не підходило, він давав відповідні доручення щодо зміни певної домовленості конкретній особі, на яку покладалась відповідальність за те, щоб інша сторона була проінформована.
2005.11.11 | Михайло Свистович
Re: Один штрих з життя помаранчевої влади, який бісить
Iryna_ пише:> При чому тут секретарка?
При тому, що я описав. Вона мала йому сказати, хто прийшов і чому. Могла вийти до сусіднього кабінету й звідти зателефонувати. Вона не мала справу з незнайомими їй людьми, до речі.
> Я візьму на себе сміливість не повірити, що це є єдиний випадок.
А хто сказав, що це - єдиний випадок.
>
> Рекомендація щодо боротьби з секретарками у радянському стилі (від згаданої подруги) - перед зустріччю обов'язково подзвонити цій секретарці по телефону і її попередити, сказавши, що начальник сам призначив цю зустріч. В середньому це діє дуже добре.
Та ні, тепер все буде інакше й простіше.
2005.11.11 | Чучхе
В тему
сьогодні пробував додзвонитись, взяти коментар для газети у чиновників однієї райадміністрації. Беруть трубку виключно одні тільки секретарки. У заступника сільгоспвідділу райадміністрації своя секретарка, а у голови того ж відділу - своя!!! Розмова стандартна "Його нема. А ви з якого питання". І голови адміністрації нема, і заступника жодного, і жодного завсектором, і голови ради.в райдержадміністрації, складається враження, нікого немає, тільки кілька десятків секретарок...
мова йде про вишгород, але, думаю і в інших районах така ж ситуація
2005.11.11 | Оk
Re: В тему
Чучхе пише:> сьогодні пробував додзвонитись, взяти коментар для газети у чиновників однієї райадміністрації. Беруть трубку виключно одні тільки секретарки. У заступника сільгоспвідділу райадміністрації своя секретарка, а у голови того ж відділу - своя!!! Розмова стандартна "Його нема. А ви з якого питання". І голови адміністрації нема, і заступника жодного, і жодного завсектором, і голови ради.
>
> в райдержадміністрації, складається враження, нікого немає, тільки кілька десятків секретарок...
>
> мова йде про вишгород, але, думаю і в інших районах така ж ситуація
Це ж треба, які злі секретарки, будь що будуть за власною ініціативою верзти, аби мати завдоволення погавкати.