завдяки знахідникам статтів до роковини Майдану
11/17/2005 | Сергій Кабуд
..
У штабі “Нашої України” продовжують тішитись високим рейтингом Віктора Ющенка, проглядаючи соціологічні опитування, однак мені щоденно доводиться спілкуватися з багатьма різними людьми, і я не можу не помічати, як з глибини народних мас наростає поки що глухе розчарування у ньому. Цього ще не видно по соціологічних дослідженнях, ці люди ще відповідають, що голосуватимуть за Ющенка, однак першими тривожними для Віктора Андрійовича дзвіночками є два непомітних зі стін штабних офісів факти. По-перше, я знаю вже кількох в минулому щирих прихильників Ющенка, які не збираються за нього голосувати саме з причини його бездіяльності. По-друге, майже зникла доволі чисельна ще рік тому група людей, які не сприймали навіть дружню антиющенківську критику, навіть сумніву в правильності жодного його кроку, завжди намагаючись гаряче виправдати чи то появу Щербаня в списку НУ, чи то вперте намагання Ющенка завжди заміняти слово “Кучма” на слово “влада”.
....
І це не сьогодні написане, атьдюнь!
це ось:
http://maidan.org.ua/static/mai/1055786297.html
Славнозвісна Мирослава СВИСТОВИЧ:
Непідібране золото під ногами опозиції
додано: 16-06-2003 !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
там ще є:
ому не потрібно займатися демагогією чи популізмом, не варто зловтішно очікувати екологічної катастрофи чи керуватися принципом “Чим гірше – тим краще”. Просто треба згадати, що ми живемо в корумпованій державі. А це означає, що зловживань у кожному районі настільки багато, що не потрібно вигадувати жодного приводу. Треба тільки взнати, де ці зловживання творяться і, озброївшись гаслом дисидентів колишнього соцтабору “Владо, виконуй свої ж закони!”, підняти народ на боротьбу проти цих зловживань.
і ще:
Тим часом вожді і далі не поспішають іти в народ, чекаючи, що той сам прийде до них. Мушу їх розчарувати: не прийде. Бо має в голові достатньо інших проблем, щоб її не відвідала думка шукати опозиційний офіс. Особливо тоді, коли вони не мають жодного уявлення, де і як його шукати: нічого не знають про Інтернет, не мають знайомих партійців, не знають про існування партійних газет. Можливо це буде новина для вождів опозиції, але переважна більшість громадян дійсно нічого про це не знає.
=================================================================
це моє:
тут виникає думка шо з 2003 по кінець 2004 ДІЙСНО це змінилося-завдяки проникненню електроних технологій насамперед в молодь, яка власне і стала каталізатором тої масовості шо була на ПР.
=================================================================
МС:
“Подарувавши” опонентам майже два десятки членів власної фракції, не можучи забезпечити дисципліни в плані голосування і навіть присутності в сесійній залі, Віктор Ющенко також вимагає від народу більшого, ніж від своїх власних депутатів. Цікаво, як він собі уявляє самоорганізацію та високу свідомість народу, якщо цього не проявляють сотня народних обранців з “Нашої України”?
Читаю його останнє інтерв’ю “Громадському радіо” і не перестаю дивуватися. Таке враження, що він вже склав руки і змирився зі свою поразкою, покладаючи надії лише на добру волю влади. З одного боку він абсолютно правильно каже, що демократичне волевиявлення неможливе при існуючій цензурі, що, “якщо буде дезінформація зранку до вечора” по всіх каналах, то “ми будемо мати те, що маємо 12 років”. А з другого – визнає, що і дезінформація, і фальсифікація таки будуть. Який же вихід нам пропонує лідер найбільшої фракції? А ніякого! Він благає (не вимагає, навіть не просить, а саме благає), щоб українська влада дозріла до демократії. А якщо не “дозріє”, то що робити? Адже справжній політик повинен мати альтернативний план дій на випадок зміни ситуації.
далі я читаю і додам цікавинки)))
У штабі “Нашої України” продовжують тішитись високим рейтингом Віктора Ющенка, проглядаючи соціологічні опитування, однак мені щоденно доводиться спілкуватися з багатьма різними людьми, і я не можу не помічати, як з глибини народних мас наростає поки що глухе розчарування у ньому. Цього ще не видно по соціологічних дослідженнях, ці люди ще відповідають, що голосуватимуть за Ющенка, однак першими тривожними для Віктора Андрійовича дзвіночками є два непомітних зі стін штабних офісів факти. По-перше, я знаю вже кількох в минулому щирих прихильників Ющенка, які не збираються за нього голосувати саме з причини його бездіяльності. По-друге, майже зникла доволі чисельна ще рік тому група людей, які не сприймали навіть дружню антиющенківську критику, навіть сумніву в правильності жодного його кроку, завжди намагаючись гаряче виправдати чи то появу Щербаня в списку НУ, чи то вперте намагання Ющенка завжди заміняти слово “Кучма” на слово “влада”.
....
І це не сьогодні написане, атьдюнь!
це ось:
http://maidan.org.ua/static/mai/1055786297.html
Славнозвісна Мирослава СВИСТОВИЧ:
Непідібране золото під ногами опозиції
додано: 16-06-2003 !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
там ще є:
ому не потрібно займатися демагогією чи популізмом, не варто зловтішно очікувати екологічної катастрофи чи керуватися принципом “Чим гірше – тим краще”. Просто треба згадати, що ми живемо в корумпованій державі. А це означає, що зловживань у кожному районі настільки багато, що не потрібно вигадувати жодного приводу. Треба тільки взнати, де ці зловживання творяться і, озброївшись гаслом дисидентів колишнього соцтабору “Владо, виконуй свої ж закони!”, підняти народ на боротьбу проти цих зловживань.
і ще:
Тим часом вожді і далі не поспішають іти в народ, чекаючи, що той сам прийде до них. Мушу їх розчарувати: не прийде. Бо має в голові достатньо інших проблем, щоб її не відвідала думка шукати опозиційний офіс. Особливо тоді, коли вони не мають жодного уявлення, де і як його шукати: нічого не знають про Інтернет, не мають знайомих партійців, не знають про існування партійних газет. Можливо це буде новина для вождів опозиції, але переважна більшість громадян дійсно нічого про це не знає.
=================================================================
це моє:
тут виникає думка шо з 2003 по кінець 2004 ДІЙСНО це змінилося-завдяки проникненню електроних технологій насамперед в молодь, яка власне і стала каталізатором тої масовості шо була на ПР.
=================================================================
МС:
“Подарувавши” опонентам майже два десятки членів власної фракції, не можучи забезпечити дисципліни в плані голосування і навіть присутності в сесійній залі, Віктор Ющенко також вимагає від народу більшого, ніж від своїх власних депутатів. Цікаво, як він собі уявляє самоорганізацію та високу свідомість народу, якщо цього не проявляють сотня народних обранців з “Нашої України”?
Читаю його останнє інтерв’ю “Громадському радіо” і не перестаю дивуватися. Таке враження, що він вже склав руки і змирився зі свою поразкою, покладаючи надії лише на добру волю влади. З одного боку він абсолютно правильно каже, що демократичне волевиявлення неможливе при існуючій цензурі, що, “якщо буде дезінформація зранку до вечора” по всіх каналах, то “ми будемо мати те, що маємо 12 років”. А з другого – визнає, що і дезінформація, і фальсифікація таки будуть. Який же вихід нам пропонує лідер найбільшої фракції? А ніякого! Він благає (не вимагає, навіть не просить, а саме благає), щоб українська влада дозріла до демократії. А якщо не “дозріє”, то що робити? Адже справжній політик повинен мати альтернативний план дій на випадок зміни ситуації.
далі я читаю і додам цікавинки)))