11/17/2005 | Rylet

Нещодавно чув про те, що в Україні зніматимуть кіно не гірше ніж в Америці, а студію називатимуть «Хохлівуд». Тоді ж спало на думку: назва кльова, майже як у буржуїв, а де ж брати кіно.
Аж ось, минулої суботи читаю в Інтернеті повідомлення про збройний напад на полковника СБУ у відставці Валентина Крижанівського. Подумалось: ось де він справжній «Хохлівуд»: постріли в центрі столиці, герой в бронежилеті, на місці нападу маска з прорізями і пістоль з глушником. І всі живі… Де там їхнім Сталонам і Ван-Дамам братися.
Зовні все схоже на справжній напад, але дивує те, що нападник– професіонал (на це мали вказати знайдені на місці нападу знаряддя), не завдав шкоди полковнику СБУ, який самостійно пішов до шпиталю і «десь згубився» так, що і до цього часу не знайдуть. Водночас, нібито і Крижанівський стріляв у відповідь, але теж «промазав». Як на мене, все виглядає дуже дивно, якщо не сказати підозріло.
В цій історії крапки розставлятиме слідство, але кортить поділитись власними спостереженнями, оскільки на мій погляд історія, з огляду на події що їй передували, досить цікава.
Пригадаємо, що в день нападу В.Крижанівський давав в УНІАН прес-конференцію щодо протиправних дій керівника СБУ, отже, після замаху, на поверхні маємо версію про те, що саме І.Дріжчаний міг «замовити» відставника. Досить серйозне обвинувачення. Але дозвольте запитати, навіщо робити замах після публічних обвинувачень? Чи не простіше робити це до прес-конференції (у році 364 дні коли В.Крижанівський не дає прес-конференцій) та у більш ефективний спосіб. Можна звісно припустити, що вірогідний замовник взагалі ні про що не думав, не знав про прес-конференцію тощо, але все дуже схоже на спробу В.Крижанівського & K° створити потужний інформаційний прецедент. Очевидно, що сама по собі прес-конференція не давала очікуваних наслідків (більшість ЗМІ проігнорували захід чи обмовились парою речень) і потребувала «підсилення», яке інформаційники отримали у вигляді «сценок Хохлівуду». Дякувати Богу, що озброєний напад в центрі Києва ще привертає увагу громадськості. Також було зрозуміло, що всі медіа подаватимуть інформацію про замах та згадувати про прес-конференцію з обвинуваченнями голови СБУ.
Тепер, після інсценованого замаху, можна лише співчувати В.Крижанівському, оскільки за умов коли «компанія» вирішить далі «підсилювати сюжет», він і справді може загинути. Це вже не жарти…