Політика визнання українського геноциду
11/25/2005 | Роман Сербин
УНІАН повідомляє, що "Сейм (парламент) Литви в четвер прийняв резолюцію про "Голодомор в Україні в 1932-1933 роках”. У документі сказано, що "сталінський тоталітарний комуністичний режим проводив свідомий, ретельно спланований геноцид проти народу України". "За" прийняття резолюції голосували 53, "проти" - 3, утрималися - 18 депутатів."
Було б цікаво знати: 1) хто голосував проти і з яких причин , 2) на яких підставах інші парламентаристи голосували за визнання голоду як геноциду .
УНІАН пригадує, що "До 2007 року Україна має намір підготувати і представити в ООН документ з визнання Голодомору актом геноциду."
В газеті "День" професор С. Кульчицький щойно закінчив серію зі сімох статей під заголовком "Чому Сталін нас нищив?" Останним реченням автор висловлює своє є переконання, що "Міжнародна громадськість повинна визнати Голодомор геноцидом українського народу", а серія статей повинна довести слушність українського домагання від Генеральної Асамблеї ООН. Зі статті проф. Кульчицького довідуємося, що попередня спроба української делегації до ООН не увінчалася успіхом, бо "українська сторона тоді не надала Третьому комітету ООН доказів того, що радянський режим знищував українців". Йшлося про те, чи Сталін нищив українських селян ЯК СЕЛЯН, чи ЯК УКРАЇНЦІВ. Справа в тому, що "Конвенція про запобігання злочину геноциду і покарання за нього", яким кирується Генеральна Асамблея ООН, не включає соціальні групи між тими проти яких може бути здійснений геноцид.
Конвенція ООН у справі геноциду була принята Генеральною Асамблею 1948 р. і підписана УРСР (разом з СРСР і БРСР) 1954 р. Стаття ІІ визначає "геноцид" так: "дії, здійснювані з НАМІРОМ знищити повністю або ЧАСТКОВО будь-яку націонаьну, етнічну, расову або релігійну групу ЯК ТАКУ". Цю дефініцію цитує проф. Кульчицький (з його цитати чомусь випала категорія "етнічна"), але не розробляє свої аргументи згідно з нею. Дефініція занадто вузька і не задовольняє багато науковців і політиків. Вона не визнає, на приклад, соціальні групи (а селяни є такою групою). Але покищо, це є офіційні критерії якими керується Генеральна Асамблея ООН і тому, якщо Україна хоче щоб Об'єднані Нації визнали український Голодомор геноцидом то мусить зробити одне з двох: 1) добитися зміни оонської конвеції, 2) довести, що Сталін нищив українських селян саме як УКРАЇНЦІВ.
Думаю, що на зміну конвеції ООН великої надії мати неможна. Тому треба працювати у рамках існуючої конвеції. З чотирьох категорій визнаних груп дві відпадають відразу: українці в СРСР не творили ні окремої расової ні релігійної групи, і їх Сталін не нищив як за тими ознаками. Зате українці були окремою етнічною групою, ставали чим раз більше свідомими своєї національности, і вимагали своїх національних прав. Українська радянська республіка — ленінський тактичний "крок назад" (подібний до брест-літовського перемиря з німцями та непівського перемиря з селянами) — починала розвиватися в "неблагонадійному напрямку": "етнічні" українці поволі ставали українцями в політичному сенсі і з часом Україна могла перетворитися у справжню національну республіку . У цій еволюції ключову роль відігравало селянство, воно ж було українським, йому була потрібна політика українізації, воно перетвоювало український етнос в українську націю, як в етнічнму так і політичному сенсі. Ця загроза сталінській русоцентричній імперії була дуже далека, бо в Україні залишилося ще багато ворогів української держваности , як серед етнічно не-українського населення, так і серед зденаціоналізованих українців. Але Сталін був передбачливий і волів запобігти неприємній ситуації в майбутньому. Тому Сталін і його режим нищили українських селян саме за їхню ЕТНІЧНУ та НАЦІОНАЛЬНУ ознаку.
Проф. Кульчицький пише: "Ми ніколи не докажемо онукам тих громадян України, які померли від голоду, й тим більше — світовій громадянськості, що люди гинули в СРСР у 1933 році внаслідок своєї національної належності. [...] Доказувати це нема й потреби, бо механізм радянського геноциду інший. Застосований Сталіним терор голодом в Україні і на Кубані був геноцидоам українських громадян, а не українців."
Такі заяви визначного українського історика може лише дивувати.
По-перше, онукам померлих від голоду не треба доказувати що їхніх родичів морили голодом як українців — вони самі це знають.
По-друге, чесні політики і науковці на Заході, які цікавляться темою Голодомору і є добре поінформовані про його виникнення, перебіг і наслідки, не мають найменшоої проблеми бачити в ньому геноцид прити українців. Ті між ними, хто не визнає голод геноцидом, роблять це тому що не бачать того документального доказу того якийу вимагає конвеція об'єнаних націй.
По-третє, проф. Кульчицький впроваджує якесь штучну диференціацію між "українцями" та "українських громадян". Настільки без-пашпортні, наново закріпачені колгоспники були "громадянами", то в Україні вони були таки українцями, а на Кубані та в інших при-кордонних районах РСФСР, навіть не "українськими громадянами", лише українцями.
Свою серію проф. Кульчицький починав заявою, що його стаття могла б мати й іншу назву: "Голодомор 1932-1933 рр в Україні як геноцид". На жаль автор назвав її "Чому Сталін нас нищив?" Цікаве питання, але до теми геноциду, так як його поняття є формульоване Ковецією ООН, не придатне. Бачучи розбіжність між своїм підходом і вимогами Конвецнії, проф. Кульчицький рішив рішив виробити "свій власний" шлях до визначення Голодомору геноцидом. На це він має право. Але київський історик є одним з провідних знавців сталінської доби та науковець до якого не може не прислуховуватися український уряд і українське суспільствао. Отож чи піде слідами проф. Кульчицького комісія яка має, за дорученням уряду, розробити нові документи для представлення Генеральній Асамблеї ООН?
Текст Конвенції 1948 року, виразно говорить, що потрібно довести НАМІР нищення, а не причини того злочинного акту. Отже треба показати що Сталін нищив український селян як українців. Пояснення, чому він це робив не доказує геноцидний характер вчинку. Зате, сьогодні уже на стільки відомий перебіг цих трагічних подій в Україні, що маємо можливість показати світові, що Голодомор був геноцидом, навіть згідно з вузькими параметрами Конвеції ООН.
По-перше: "побічні докази". Тут треба видвигнути всі вказівки на те, як голод в Україні відрізнявся від голоду Росії, та як голодом мор Сталін і його режим українське селянство (в цілості, як соціо-етнічна група, в Україні і в РСФСР - головно на Кубані). На приклад, що конфіскували в селян в Україні і в РСФСР, як це відбувалося і т.д.
По-друге: документальні докази наміру проти українців. Проф. Кульцицький пише: "22 січня 1933 року Сталін і Молотов розіслали секретну директиву з вимогою не допускати виїзду селян в інші регіони. [?!] Всі шляхи виходу з України і Північно-Кавказького краю, в тому числі грунтові дороги , перекривалися органами ДПУ, міліції і місцевого комнезамівського "активу". Голодуючі селяни, за винятком тих, кого держава починала годувати, на польових станах, повинні були повільною смертью у своїх власних селах."
Автор наголошує на тому, "ЯК Сталін нас нищив", замість того, щоб показавти "чи Сталін нищив УКРАЇНЦІВ" — чого вимагає Конвенція ООН. ...
На жаль не маю часу реферувати саму директиву Сталіна і Молотова до партійно/радянської верхівки УРСР і БРСР та прикордонних областей РСФСР. Цей документ я помістив на сайті Кирмської світлиці (Домументи свідчать - 25.11.2005). Але до теми ще повернуся...
Було б цікаво знати: 1) хто голосував проти і з яких причин , 2) на яких підставах інші парламентаристи голосували за визнання голоду як геноциду .
УНІАН пригадує, що "До 2007 року Україна має намір підготувати і представити в ООН документ з визнання Голодомору актом геноциду."
В газеті "День" професор С. Кульчицький щойно закінчив серію зі сімох статей під заголовком "Чому Сталін нас нищив?" Останним реченням автор висловлює своє є переконання, що "Міжнародна громадськість повинна визнати Голодомор геноцидом українського народу", а серія статей повинна довести слушність українського домагання від Генеральної Асамблеї ООН. Зі статті проф. Кульчицького довідуємося, що попередня спроба української делегації до ООН не увінчалася успіхом, бо "українська сторона тоді не надала Третьому комітету ООН доказів того, що радянський режим знищував українців". Йшлося про те, чи Сталін нищив українських селян ЯК СЕЛЯН, чи ЯК УКРАЇНЦІВ. Справа в тому, що "Конвенція про запобігання злочину геноциду і покарання за нього", яким кирується Генеральна Асамблея ООН, не включає соціальні групи між тими проти яких може бути здійснений геноцид.
Конвенція ООН у справі геноциду була принята Генеральною Асамблею 1948 р. і підписана УРСР (разом з СРСР і БРСР) 1954 р. Стаття ІІ визначає "геноцид" так: "дії, здійснювані з НАМІРОМ знищити повністю або ЧАСТКОВО будь-яку націонаьну, етнічну, расову або релігійну групу ЯК ТАКУ". Цю дефініцію цитує проф. Кульчицький (з його цитати чомусь випала категорія "етнічна"), але не розробляє свої аргументи згідно з нею. Дефініція занадто вузька і не задовольняє багато науковців і політиків. Вона не визнає, на приклад, соціальні групи (а селяни є такою групою). Але покищо, це є офіційні критерії якими керується Генеральна Асамблея ООН і тому, якщо Україна хоче щоб Об'єднані Нації визнали український Голодомор геноцидом то мусить зробити одне з двох: 1) добитися зміни оонської конвеції, 2) довести, що Сталін нищив українських селян саме як УКРАЇНЦІВ.
Думаю, що на зміну конвеції ООН великої надії мати неможна. Тому треба працювати у рамках існуючої конвеції. З чотирьох категорій визнаних груп дві відпадають відразу: українці в СРСР не творили ні окремої расової ні релігійної групи, і їх Сталін не нищив як за тими ознаками. Зате українці були окремою етнічною групою, ставали чим раз більше свідомими своєї національности, і вимагали своїх національних прав. Українська радянська республіка — ленінський тактичний "крок назад" (подібний до брест-літовського перемиря з німцями та непівського перемиря з селянами) — починала розвиватися в "неблагонадійному напрямку": "етнічні" українці поволі ставали українцями в політичному сенсі і з часом Україна могла перетворитися у справжню національну республіку . У цій еволюції ключову роль відігравало селянство, воно ж було українським, йому була потрібна політика українізації, воно перетвоювало український етнос в українську націю, як в етнічнму так і політичному сенсі. Ця загроза сталінській русоцентричній імперії була дуже далека, бо в Україні залишилося ще багато ворогів української держваности , як серед етнічно не-українського населення, так і серед зденаціоналізованих українців. Але Сталін був передбачливий і волів запобігти неприємній ситуації в майбутньому. Тому Сталін і його режим нищили українських селян саме за їхню ЕТНІЧНУ та НАЦІОНАЛЬНУ ознаку.
Проф. Кульчицький пише: "Ми ніколи не докажемо онукам тих громадян України, які померли від голоду, й тим більше — світовій громадянськості, що люди гинули в СРСР у 1933 році внаслідок своєї національної належності. [...] Доказувати це нема й потреби, бо механізм радянського геноциду інший. Застосований Сталіним терор голодом в Україні і на Кубані був геноцидоам українських громадян, а не українців."
Такі заяви визначного українського історика може лише дивувати.
По-перше, онукам померлих від голоду не треба доказувати що їхніх родичів морили голодом як українців — вони самі це знають.
По-друге, чесні політики і науковці на Заході, які цікавляться темою Голодомору і є добре поінформовані про його виникнення, перебіг і наслідки, не мають найменшоої проблеми бачити в ньому геноцид прити українців. Ті між ними, хто не визнає голод геноцидом, роблять це тому що не бачать того документального доказу того якийу вимагає конвеція об'єнаних націй.
По-третє, проф. Кульчицький впроваджує якесь штучну диференціацію між "українцями" та "українських громадян". Настільки без-пашпортні, наново закріпачені колгоспники були "громадянами", то в Україні вони були таки українцями, а на Кубані та в інших при-кордонних районах РСФСР, навіть не "українськими громадянами", лише українцями.
Свою серію проф. Кульчицький починав заявою, що його стаття могла б мати й іншу назву: "Голодомор 1932-1933 рр в Україні як геноцид". На жаль автор назвав її "Чому Сталін нас нищив?" Цікаве питання, але до теми геноциду, так як його поняття є формульоване Ковецією ООН, не придатне. Бачучи розбіжність між своїм підходом і вимогами Конвецнії, проф. Кульчицький рішив рішив виробити "свій власний" шлях до визначення Голодомору геноцидом. На це він має право. Але київський історик є одним з провідних знавців сталінської доби та науковець до якого не може не прислуховуватися український уряд і українське суспільствао. Отож чи піде слідами проф. Кульчицького комісія яка має, за дорученням уряду, розробити нові документи для представлення Генеральній Асамблеї ООН?
Текст Конвенції 1948 року, виразно говорить, що потрібно довести НАМІР нищення, а не причини того злочинного акту. Отже треба показати що Сталін нищив український селян як українців. Пояснення, чому він це робив не доказує геноцидний характер вчинку. Зате, сьогодні уже на стільки відомий перебіг цих трагічних подій в Україні, що маємо можливість показати світові, що Голодомор був геноцидом, навіть згідно з вузькими параметрами Конвеції ООН.
По-перше: "побічні докази". Тут треба видвигнути всі вказівки на те, як голод в Україні відрізнявся від голоду Росії, та як голодом мор Сталін і його режим українське селянство (в цілості, як соціо-етнічна група, в Україні і в РСФСР - головно на Кубані). На приклад, що конфіскували в селян в Україні і в РСФСР, як це відбувалося і т.д.
По-друге: документальні докази наміру проти українців. Проф. Кульцицький пише: "22 січня 1933 року Сталін і Молотов розіслали секретну директиву з вимогою не допускати виїзду селян в інші регіони. [?!] Всі шляхи виходу з України і Північно-Кавказького краю, в тому числі грунтові дороги , перекривалися органами ДПУ, міліції і місцевого комнезамівського "активу". Голодуючі селяни, за винятком тих, кого держава починала годувати, на польових станах, повинні були повільною смертью у своїх власних селах."
Автор наголошує на тому, "ЯК Сталін нас нищив", замість того, щоб показавти "чи Сталін нищив УКРАЇНЦІВ" — чого вимагає Конвенція ООН. ...
На жаль не маю часу реферувати саму директиву Сталіна і Молотова до партійно/радянської верхівки УРСР і БРСР та прикордонних областей РСФСР. Цей документ я помістив на сайті Кирмської світлиці (Домументи свідчать - 25.11.2005). Але до теми ще повернуся...
Відповіді
2005.11.25 | rais
Голодомор, як частка ланцюгу системного знищення українців.
Комуністична система державного терору в Українівикористовувала будь яку тактику для досягнення
своєї мети - монопольного панування злочинної ідеології комунобандитів. До наших часів нащадки цієї системи створюють умови що ведуть до часткового або повного фізичного знищення українців. 52 47 32 ...
2005.11.26 | Мірко
Не забуваймо рівночасний наступ на українську мову
А з наслідками живемо по цей день.2005.11.26 | niks
Re: Не забуваймо рівночасний наступ на українську мову
Мірко. ООО!О О Ох Мирко!! Не сгибаемый ты мой.2005.11.26 | Харцизяка
Спочатку визнання має бути в Україні
>Конвенція ООН у справі геноциду була принята Генеральною Асамблею 1948 р. і підписана УРСР (разом з СРСР і БРСР) 1954 р. Стаття ІІ визначає "геноцид" так: "дії, здійснювані з НАМІРОМ знищити повністю або ЧАСТКОВО будь-яку націонаьну, етнічну, расову або релігійну групу ЯК ТАКУ". Цю дефініцію цитує проф. Кульчицький (з його цитати чомусь випала категорія "етнічна"), але не розробляє свої аргументи згідно з нею. Дефініція занадто вузька і не задовольняє багато науковців і політиків. Вона не визнає, на приклад, соціальні групи (а селяни є такою групою). Але покищо, це є офіційні критерії якими керується Генеральна Асамблея ООН і тому, якщо Україна хоче щоб Об'єднані Нації визнали український Голодомор геноцидом то мусить зробити одне з двох: 1) добитися зміни оонської конвеції, 2) довести, що Сталін нищив українських селян саме як УКРАЇНЦІВ.хочу нагадати із дослідження Сергійчука Володимира Івановича:
http://www.history.univ.kiev.ua/golodomor/32_33.htm
СПИСОК
РАЙОНОВ ДОПРИСЕЛЕНИЯ с.х.
НАСЕЛЕНИЯ 1-й ОЧЕРЕДИ
№№ Название районов Количество всел. семейств Из какой области
ОДЕССКАЯ ОБЛАСТЬ
1. В-Александровский 500 БССР
2. Ровнянский 900 Горьк. кр.
3. Компанеевский 800 БССР
4. Каховский 400 БССР
5. Н-Украинский 1100 БССР
6. Зиновьевский 500 БССР
7. Снегуревский 400 БССР
8. В-Высковский 800 БССР
9. Любашевский 300 Гор. кр.
10. Врадиевский 600 “-”
11. Кривоозерский 200 “-”
ИТОГО 6500
ДНЕПРОПЕТРОВСКАЯ ОБЛАСТЬ
1. Белозерский 450 Запад.об.
2. Н-Троицкий 450 “-“
3. Лепетихский 700 “-“
4. В-Токмакский 500 “-“
5. Мелитопольский 500 “-“
6. Михайловский 300 “-“
7. Люксембургский 300 “-“
8. Н-Сирогозский 550 “-“
9. Акимовский 600 “-“
10. Апостоловский 500 “-“
11. Васильевский 300 “-“
12. Васильковский 650 “-“
13. Долинский 400 “-“
14. Божедаровский 300 “-“
ИТОГО 6500
ДОНЕЦКАЯ ОБЛАСТЬ
1. Беловодский 600 Ивановск
2. Белолуцкий 500 “-“
3. Ново-Псковский 600 “-“
4. Ст.Каранский 400 “-“
5. Старобельский 350 “-“
6. Сватовский 150 “-“
7. Покровский 510 “-“
8. Марковский 390 “-“
ИТОГО 3500
ХАРЬКОВСКАЯ ОБЛАСТЬ
1. Сахновщанский 1600 ЦЧО.
2. Краснокутский 750 “-”
3. Двуречанский 600 “-”
4. Блезнюковский 55- “-”
5. Тростянецкий 250 “-”
6. В-Бурлуцкий 250 “-”
7. Красноградский 300 “-”
8. Барвенковский 200 “-”
ИТОГО 4500
21.ІІ-34 г.
№ 3
ЦДАГОУ: Ф.1.-Оп.-Спр.2417.-Арк.78-80.
Тобто відбувалася заміна населення (це лише "1-й ОЧЕРЕДИ"). Можливо, це й була частина плану?
ЗІ. Насамперед, необхідно, щоби пройшло визнання цього геноциду в самій Україні. Щоби вчителі історії, яких навчали, що ніякого голодомору не було, змогли разкрити правду учням. І якщо створення музею національної пам*яті вимагає часу і грошей, то чи важко уникнути зовсім недоречних реклам між кадрами фільму Голод-33, сюжетів пам*яті, що їх сьогодні транслює УТ-1? Можливо, корисніше було у тих перевах вказати реквізити благодійних рахунків для внесків на увіковічнення пам*яті жертв?
Дійсне визнання цього геноциду в самій Україні вважаю набагато важливішим за визнання ООН.
2005.11.26 | Сергій Кабуд
Важливо знайти поіменні списки підселених і знайти їх нащадків
майно, яке вони захопили незаконно має бути конфісковане.2005.11.28 | Харцизяка
Визнання: Епізоди суботнього вечора
Значення заміни померлого українського населення інколи доходить у звичайних побутових ситуаціях.Субота, вечір. Розповідь знайомого про почуте в донецькому тролейбусі:
"Чоловік передпенсійного віку почав незадоволено, вголос, щоб всі чули:
- От видумали про якийсь голодомор і кричать. Не було ніякого голодомору.
Його підтримали і пенсіонери (в тролейбусі їх багато, бо проїзд для них безплатний). - Не було, не було!
Угледіли, що у дівчини-пасажирки з під куртки видно горло светру помаранчового кольору - О! А ти тут ще у помаранчовому їдеш!"
Так може вони ДІЙСНО НЕ ПАМ*ЯТАЮТЬ? Бо батьки їхні НЕ ЗНАЛИ голодомору, якщо привезені були вже після? Можливо, це не безпам*ятство, а доказ саме попереднього винищення?
Про тих хто пам*ятає:
Донецьке обласне радіо подало спецвипуск-присвяту голодомору. Сказали, що вивчення теми ще триває, але вже можна сказати: щонайменше 15% населення(чи сільского населення - маю сумнів, що запам*ятав точно) області померло від голоду.
У палаці молоді Юність відбувся захід пам*яті. Брала участь НСНУ. Зал був повний. (Нагадаю, що саме цей зал мав прийняти учасників з*їзду НУ разом із Ющенком 2003 року. Але через "фашистську" зустріч Юність була зайнята силовиками і споєною молоддю).
Біля пам*ятника Шевченку в Донецьку відбувся спільний молебен. Було кількасот людей із свічками.
Коло 16-ї я їхав у маршрутці. Розважальна музика FM-радіостанції перевалася о 16.00. Метроном простукав у мовчанні хвилину.
У містечку недалеко від Донецька побачив два вікна, де горіли свічки.
2005.11.26 | niks
Re: Політика визнання українського геноциду
"...геноцид застосований МОСКАЛЯМИ терором голода в Україні був геноцидоам українців, а не українських громадян." Вот так-то лучше.С этого уже можно что-то поиметь.2005.11.26 | Ukropithecus (robustus)
Re: Політика визнання українського геноциду
ООН керувалася міркуваннями політичними. Голод був тільки на території Української РСР, на кордонах стояли війська і не випускали людей. За декілька кілометрів в російських селах голоду вже не було. А потім у вимерші українські села завозили людей з Російської РФ. Шо там власно треба доводити? Шо в Україні тоді проживали українці, а не китайці?2005.11.26 | brucht
Маленьке уточнення
Голодомор поза кордонами УРСР був, ще й який...На території РРФСР голодували Воронежчина, Білгородщина, Курщина (прикордонні з Україною райони, там тоді жили переважно українці, навіть були школи укр. мовою - потім, звісно, їх було закрито), та ж таки Кубань, навіть у Волгоградській області голодували люди. І звідтам люди теж тікали, хто й як міг.Світла пам'ять їм.
2005.11.27 | BIO
Re: Маленьке уточнення
Кстати не в тему, кто знает что там был за разментерриториями в54м - Крым на северные территории Украины ?
Линки есть ?
2005.11.27 | Drahoman
Чи визнають комуністи український геноцид?
Симоненко закликає до репресій зразка 1932-33 років?Щойно довідався, що в своєму виступі на 40-му (не на 4-му чи 14-му!) з’їзді своєї партії вожак українських комуністів погрозив застосуванням серпа та молота, м’яко кажучи, не за призначенням. Сталося це через день після вшанування жертв голодоморів і політичних репресій в Україні. Ці голодомори були влаштовані саме тими «орлами» Іосіфа Сталіна та Лазаря Мойсейовича Кагановича, нащадки яких тепер на своєму збіговиську цинічно демонструють, що вони не тільки не зреклися злочинної ідеології і практики своєї партії, але, навпаки, бажали б повернути старі тоталітарні порядки.
У зв’язку з цим пригадуються слова з поеми Юрія Клена «Прокляті роки»
Хто знав, хто вів смертям і стратам лік?
Де фільм, який вам показав би голод,
Отой проклятий 33-й рік?
Який співець поему склав про холод,
Чи розповів, як то людей в наш вік
Крушив і чавив пролетарський м о л о т?
В скількох кровях купаючи той герб,
Жнива справляв на людській ниві с е р п?
2005.11.28 | Роман Сербин
Політика визнання українського геноциду - продовження
Нище поданий документ був надрукований у збірнику "Трагедия советской деревни: коллективизация и раскулачиване. Документы и материалы в 5 томах 1927-1939. . Том 3 Конец 1930-1933. (Москва, РОССПЭН, 2001) В Україні його знають історики, але на стільки мені відомо, ця директива Сталіна не була ще надрукована у жадному збірнику документів, і їй не віддають належної уваги ні історики ні, політики. Я помістив цей кокумент у "Кримській світлиці" (#5 за 28.01.2005) під заголовком "Документи свідчать...". Думаю, що варто вповні зацитувати його і тут. Прошу його уважно перечитати, бо документ справді ключової ваги у доведенні до світу українського геноциду.**********
22 января 1933 г.
Ростов-Дон, Харьков, Воронеж, Смоленск, Минск, Сталинград, Самара
N. 65/ш
До ЦКВК и СНК дошли сведения, что на Кубани и Украине начался массовый выезд крестьян "за хлебом" в ЦЧО, на Волгу, Московскую обл., Западную обл., Белоруссию. ЦК ВКП и Совнарком СССР не сомневаются, что этот выезд крестьян, как и выезд из Украины в прошлом году, организован врагами Советской власти, эсерами и агентами Польши с целью агитации "через крестьян" в северных районах СССР против колхозов и вообще против Советской власти. В прошлом году партийные, советские и чекистские органы Украины прозевали эту контрреволюционную затею врагов Советской власти. В этом году не может быть допущено повторение прошлогодней ошибки.
Первое. ЦК ВКП и Совнарком СССР предписывают крайкому, крайисполкому и ПП ОГПУ Северного Кавказа не допускать массовый выезд крестьян из Северного Кавказа в другие края и въезд в пределы края из Украины.
Второе. ЦК ВКП и Совнарком предписывают ЦК КП(б)У, Балицкому и Реденсу не допускать массовый выезд крестьян из Украины в другие края и въезд на Украину из Северного Кавказа.
Третье. ЦК ВКП и Совнарком предписывают ПП ОГПУ Московской обл., ЦЧО, Западной обл., Белоруссии, Нижней Волги и Средней Волги арестовывать пробравшихся на север "крестьян" Украины и Северного Кавказа и после того, как будут отобраны контрреволюционные элементы, водворять остальных в места их жи-тельства.
Четвертое. ЦК ВКП и Совнарком предписывают ТО ГПУ Прохорову дать соответствующее распоряжение по системе ТО ГПУ.
Предсовнарком СССР В. М. Молотов
Секретарь ЦК ВКП(б) И. Сталин
(Документ зберігається: РГАСПИ.
Ф. 558. Оп. 11. Д. 45. Л. 109-109 об.)
*********
Директива Сталіна, як голови партії і Молотова, як голови уряду направлена до вищих органів партії і уряду України, Білорусі та прикордонних з Україною російських регіонів. Сталін повідомляє, що почався виїзд селян з України і Кубані в, так як минулого року українські селяни виїзджали по хліб до Білорусі і Росії. Тоді ГПУ прогавило цей антисовєтський почин, але уже цього року не можна допустити до подібного виїзду селян з України. Це саме відноситься до селян Північноїго Кавказу, особливо Кубані.
Сталін тоді дає директиви Україні, Білорусі та прикордонним регіонам РСФСР не дозволити селянам названих територій виїздити до Білорусі, і Росії. Також забороняється переїзд селян з України в Кубань та з Кубані в Україну.
Цей документ має власноручний підпис Сталіна і авторство тирана не сумнівна. Сталін бере у лапки "селян" і "хліб", але це не означає, що він справді вірив, що ці селяни були польськими агентами, що поїздка до Росії і Білорусі була на по харчі для голодом змореним родинам, а для того щоб провадити антколгозну і анти совєтську пропаганду і агітацію. Радше, це була вказівка, як ці речі мали прозуміти і пояснювати нищі чиновники, які мали застосовувати сталінські директиви. Так воно і сталося, якщо прочитати директиву з Харкова во області (23.01.33), яку подав проф. Сергійчук у цитованому в одному з вище поданих дописів.
Цей документ є важливий саме для того щоб показати те що вимагає Конвенція ООН. Пригадую, "геноцид" там окреслений так: "дії, здійснювані з Намірок знищити повністю або частково будь-яку національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку". Впровадження пашпортної системи при кінці 1932 року, можна б вважати анти-селянською і тому соціальною акцією "робітничої" влади, бо ввона стримувала перехід селян до міста, міняти одну соціальну категорію на другу. Закриття кордонів між одною республікою і другою — це вже не соціально, а національно спраямоваий демарш. Це пояснення підтримує захід Кремля проти Кубані. Адже Кубань була частиною РСФСР і її відрізняла від решти цієї республіки лише той факт що до 2/3 кубанського населення були етнічними українцями.
З цього бачимо, що Сталін справді скирував вістря своєї політики проти українського селянства як такого — себто українцського населення, яке творило 90% українського етносу, яке було причиною україннізації шкільництва, адміністрації, газет (в Україні, на Кубані і на Поволжі) , яке ставало чим раз більше національно свідомим. Якраз, це українське населення Сталін хотів знищити, не усіх українців (треба було гвинтиків для новою індустіальної машини), лише частину, щоб зломати українцській нації її національний хребет.
Цікав історія документу "закриття кордонів". Його вперше використав (на стільки мені відомо) російський історик Н.А. Ивницкий, у могографії "Коллективизация и раскулачивание (начало 30-х годов)". Москва, 1994. Вона мало відома і тому варо зацитувати абзац де іде мова про дискутований документ.Івніцький пише:
"Сотни тысяч крестьян — голодные, нищие — покидали родные края в поисках куска хлеба. Но и это решительно пресекалось советским руководством. 22 января 1933 г. за подписью Сталлина и Молотова была разослана директива партийным и советским организациям, органам ОГПУ ряда районов СССР, в которой отмечалось, что до ЦК ВКП(б) и СНК СССР дошли сведения, что на Украине и Кубани начался массовый выезд крестьян в ЦЧО, на Волгу, в Московскую и Западную области, в Белоруссию. "ЦК ВКП(б) и СНК СССР не сомневаются, — говорилось в директиве, — что выезд крестьян как и выезд из Украины в прошлом году организован врагами советской власти, эсерами и агентами Польши с целью агитации «через крестья» в северных районах СССР против колхозов и вообще против советской власти». В связи с этим предписывалось органам власти и ОГПУ Украины и Северного Кавказа не допустить массового выезда крестьян в другие районы, а органам ОГПУ Московской, Западной областей, ЦЧО, Белоруссии, Средней и Нижней Волги «немедля арестовывать пробравшихся на север «крестьян» Украины и Северного Кавказа и после того, как будут отобраны контрреволюционные элеленты, водворять остальных на места их жительства». Соответсвующие указания были даны и транспортным отделам ОГПУ."
В монографії російського історика ясно видно специфічно анти-український захід сталінського уряду. Але що стаєтья з цим документом у монюментальній студії французьких науковців, виданій 1987 р. і передрукованій понад десятьма мовами, включно з російською під заголовком "Черная книга комунизма". (Москва, Три века, 1999) С.170.
Ніколя Верт, автор частини про СССР пише таке:
"Столкнувшись с бегством крестьян в города с целью 'выживатния', правительство издало 22 января 1933 года распоряжение, в котором миллионы фактически приговаривались к голодной смерти. Подписанное Сталиным и Молотовым, это распоряжение предписывало местным властям и в, частнсти, ОГПУ запретить 'всеми возможными средствами массовое передвижение крестьянства Украины и Северного Кавказа в города."
В цитаті зайшла лише маленька метаморфоза — виїзд з українських регіонів (України і Кубані) в російські і білоруські Росію, перетворився у студії Верта виїздом до етнічно неокресленого МІСТА. Сталінський указ тратив свою національну спесифіку, а український голодомор — арибути геноциду. Чорна книга комунізму мала великий розголос не лише на Заході, але в цілому світі, і цей маленький абзац заподіяв справі вивчення українського геноциду неабияку шкоду.
Недоцінюють важливість сталінської директиви й українські історики. Досить заглянути до монюментальної книги виданої Інститутом Історії НАНУ, яку згадує проф. Кульчицький і прочитати як трактується цей документ. На нього не покликалися історики і політики, коли було слухання у справі Голодомору у Верховній Раді. Не надає йому належної уваги проф. Кульчицький і у своїй статті у газеті "День". Врешті, нова збірка "Голодомор-геноцид 1932-1933 років в Україні" за редакцією професорів Ю. Шаповала і Л. Луцюка (Канада, 2005), яка містить 80 дуже цінних документів, чомусь не включає саме цього документа .
Сподіюся, що коли комітет, покликаний до опрацьовання докумнетацї для повторної спрои Україною переконати Генеральну Асамблею ООН про доречність визнати український Голодомор геноцидом, буде братися заново до архівних документів, він зверне відповідну увагу і на сталінський декрет про закриття українських кордонів, щоб не дозволити голодом мореним селянам спасати життя в Росії і Білорусі.
2005.11.28 | razor
Re: Політика визнання українського геноциду - продовження
A jak vidpovisty "advokatovi diaboli" jakyj vysuvatyme slidujuchyj argument:Konventsija O.N. proty "genotsydu" kazhe: "дії, здійснювані з Намірок знищити повністю або частково будь-яку національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку" --tse "genotsyd". De same, v tim dokumenti, kazhetsja shcho vin sprjamovanyj proty ukrajintsiv (chy b pak proty ukrajins'kykh selyan) "JAK TAKYKH"? Na prevelykyj zhal' tam nema nichoho podibnoho...I tomu nashi vymohy lehko zbuty tak jak tse zrobleno z anty-muryns'kymy zvirstvamy v Sudani: dyv. http://edition.cnn.com/2005/WORLD/africa/01/31/sudan.report/ . "Zlochyny proty liudstva"-- tak, ale ne... "genotsyd". Bo "selyany (Ukrajiny)" tse odne a "ukrajins'ki selyany", druhe...
Teorija "genotsydu" za retseptoju O.N. -- tse ohydnyj nonsens, jakyj shtuchno vykluchaje masovi zlochyny jaki ne je nalezhno "zadokumentovani".
Tovarish Stalin i soratnyky mozhut' zabyty miliony ljudej, ale tse ne "genotsyd" bo vin jikh zabyvav jak "anty-sovjetski dyversanty" chy shchos' podibnoho, a ne npr. jak "ukrajintsi". Zdajetsja shcho Tataram krashche by povezlo, bo zh jikh deportuvaly jakraz "jak takykh".
Ale khto znaje, mozhe "pravovyj nihilizm" takozh dijatyme v nashu koryst' (bo vzhe majemo 26 urjadiv po nashij storoni...)
Poza tym povnistju hodzhusja z Prof. Serbynom, shcho Holodomor tse GENOTSYD, shchob tam i jak by tam ne krutyly v O.N. i deinde z jikhnim "jak takykh"...
2005.11.28 | ziggy_freud
українців нищили за національною ознакою
Українців нищили за національною ознакою. Бо під голодомор потрапили території, де українці становили абсолютну більшість населення, бо "класовими ворогами" на охоплених голодом територіях майже на 100% були заможні селяни-українці.Тоді холокост теж не був геноцидом, бо Гітлер нищив євреїв і як національну буржуазію теж. Бо, за твердженням фашистів, вони всю Німеччину скупили. А разом з ними нищив циган, комуністів, східних слов*ян, гомосексуалістів і психічно хворих.
2005.11.28 | razor
Re: українців нищили за національною ознакою
Українців нищили за національною ознакою. Бо під голодомор потрапили території, де українці становили абсолютну більшість населення, бо "класовими ворогами" на охоплених голодом територіях майже на 100% були заможні селяни-українці.*****Ya absolutno z-hidnyj shcho "Українців нищили за національною ознакою" . Ale parshyva kontseptsija O.N. ne dozvoljaje tse dokazaty lyshe na pidstavi vyshche z-hadanoho dokumenta. Bo, po pershe, "absoluta bilshist' naselennja" NE DOKAZ shcho dokument maje na dumtsi same jikh a ne VSIKH. A jakshcho tak to tsju bilshist' ne nyshchyly "Jak Taku"... Ot de zaryta sobachka.. A po druhe, v 1932-1933 rr. vzhe ne bulo v kolhospakh "zamozhnykh selyan ukrajintsiv".****
Тоді холокост теж не був геноцидом
****A taky buv, dlja O.N., bo hitlerivtsi nyshchyly zhydiv "jak takykh"....***
****Stalin i Ko. nyshchyly sil's'ke naselennja Ukrajiny shchob ne dozvolyty shvydku ukrajinizatsiju ukrajins'kykh industrial'nykh tsentriv kudy tse selyanstvo masovo perlo pislja 1928 r. Vvazhaly shcho tse tak posylyt' ukrajins'ku derzhavnist shcho Ukrajinu ne mozhna bulo b dali spokijno "dojity" v interesakh rosijs'koji chervonoji imperiji. Jomu (Stalinu) bulo bajduzhe chy mizh tymy selyanamy takozh znakhodylysja rosijany, moldavany, hreky ta inshi natsmeny Ukrajiny. Holodomor tisno zvyazanyj z tsiloju sukupnistju anty-ukrajins'kykh aktsij sovjetorosijs'koho rezhymu (zaslannja "kurkuliv", nyshchennja inteligentsiji, prypynennja ukrajinizatsiji poza hranytsjamy Ukrajiny i t.d i t.p). Tse vse RAZOM i je planovanyj GENOTSYD, podobajetsja O.N. chy ni. Spravu treba dokazaty obshyrno, a ne lyshe na pidstavi kil'kokh dokumentiv 1933 r.*****
2005.11.28 | Роман Сербин
Re: українців нищили за національною ознакою
razor пише:> ****Stalin i Ko. nyshchyly sil's'ke naselennja Ukrajiny shchob ne dozvolyty shvydku ukrajinizatsiju ukrajins'kykh industrial'nykh tsentriv kudy tse selyanstvo masovo perlo pislja 1928 r. Vvazhaly shcho tse tak posylyt' ukrajins'ku derzhavnist shcho Ukrajinu ne mozhna bulo b dali spokijno "dojity" v interesakh rosijs'koji chervonoji imperiji. Jomu (Stalinu) bulo bajduzhe chy mizh tymy selyanamy takozh znakhodylysja rosijany, moldavany, hreky ta inshi natsmeny Ukrajiny. Holodomor tisno zvyazanyj z tsiloju sukupnistju anty-ukrajins'kykh aktsij sovjetorosijs'koho rezhymu (zaslannja "kurkuliv", nyshchennja inteligentsiji, prypynennja ukrajinizatsiji poza hranytsjamy Ukrajiny i t.d i t.p). Tse vse RAZOM i je planovanyj GENOTSYD, podobajei.tsja O.N. chy ni.
Я з усім цим збідний і також з наступним:
> Spravu treba dokazaty obshyrno,a ne
але я ніколи не твердив, що це можна зробити:
> lyshe na pidstavi kil'kokh dokumentiv 1933 r.*****
Справа в тому що директива Сталіна 22 січня 1933 року мабуть найкращий документ для переконання тих, хто чесно й серйозно ставляться до вивчення голодомору і зустрічаються з контроверсійними твердженнями про те чи то був геноцид чи ні.
Політики будуть керуватися політичними факторами і будуть доказувати, що біле є чорним а чорне є білим, коли це буде потрібне для їхньої кар'єри, тощо. Але мені йдеться про науковців, істориків, і тих людей, які чесно дивляться на історичні факти.
В Конвеції ООН згадуються дві окремі категорії: "національна" і етнічна". Я Я попередньо не застановлявся над тим в чому різниця між ними. А це тому, що ми часто ці дві категорії змішуємо. Це що на сході Європи називають "національністю" на Заході (особливо в англо-саксонському світі) називають "етнічністю". Національність на Заході зливається з державністю. Коли виповняємо запитник і там є рубрика nationality то мається на увазі громадянство, а воно завжди пов'язане з державою а не з етнічною націяєю, чи націями, яка там живе.
Ізоляцію селян УРСР можна розуміти як в етнічному так і національному сенсі
2005.11.28 | razor
Re: українців нищили за національною ознакою
В Конвеції ООН згадуються дві окремі категорії: "національна" і етнічна". Я Я попередньо не застановлявся над тим в чому різниця між ними. А це тому, що ми часто ці дві категорії змішуємо. Це що на сході Європи називають "національністю" на Заході (особливо в англо-саксонському світі) називають "етнічністю". Національність на Заході зливається з державністю. Коли виповняємо запитник і там є рубрика nationality то мається на увазі громадянство, а воно завжди пов'язане з державою а не з етнічною націяєю, чи націями, яка там живе.Ізоляцію селян УРСР можна розуміти як в етнічному так і національному сенсі
****Ja tezh ne zvernuv na tse uvahy...Spravdi, dlja "zakhidnoji" ljudyny, lyst Stalina mozhe vyjavytysja "revelatsijnym"... Tym bilshe shcho myrnyj rozpad SSSR 1991 r. pidtverdyv shcho formal'na suverrenist zalyshylasja pry "sojuznykh respublikakh" navit' v rr. 1922-1991. Mozhe ja za skoro skrytykuvav konventsiju O.N. "GENOTSYD" "narodu Ukr.R S R" duzhe syl'ne obvynuvachynnja, mozhe navit'syl'nishe nizh chysto "etnichne" planovane vbyvstvo.****
2005.11.29 | Роман Сербин
Вимирали масово люди від голоду — не від терору!
На сайті Представництва України при Європейському союзі прочитав повідомлення:"До Дня пам’яті жертв голодоморів і політичних репресій. Голодомор 1932-33 рр. Найбільша історична катастрофа України ХХ ст."
Там є таке речення:
"Голодомор 1932-1933 рр. був не випадковим явищем, а наслідком цілеспрямовано застосованого тоталітарною владою терору голодом, тобто геноцидом."
Чомусь в Україні деякі історики і політики залюбки використовують невдалий вислів професора Конквеста "terror-famine" (терор-голод) та ще й в обманливому перекладі "терор голодом". Конквест писав "терор" і "голод" через дефіс, обидва слова мали однакову вагу: наголос був на голоді і на терорі. Конквест (чи редактор) підбирав назву праці по лінії його інших праць де терор відігравав важливу роль, наприклад "Великий терор" — про кінець тридцятих років. І всеж таки, у Конкевстовій книжці люди вмирали від голоду а не від терору. А що бачимо в статті проф. Кульчицького? Київський історик твердить : "Це [що Голодомор являв собою геноцидом] — наш моральний обов'язок перед пам'яттю мільйонів полеглих від терору голодом наших співвітчизників. Полеглих не від голоду, а від терору голодом!" (День, 20 жовтня 2005)
На невдалість вислову "терор голодом" вказав на міжнародній конференції 2004 р. німецький науковець Еґберт Ян (Egbert Jahn). Голодомор не мав особливого завдання тероризувати, як наприклад показові суди пізніших тридцятих років. Німецький автор також звертає увагу на факт приховування голоду — протилежний тактикою до терору (залякування), який хоче якнайбільше розголосу. Від себе додам, що українські селяни вмирали таки від браку харчів а не від страху. Тероризував режим своїх виконавців на нищих навіть віщих щаблях партійно-державної драбини, які реалізували цей голод.
Стаття Представництва України при Європейському союзі подана на сайті і англійською мовою. Переклад не з найкрьщих, але тут мені йдеться про сам вислів
"терор голодом".
"The Famine of 1932-1933 was (...) the result of systemetic totalitarian state terror by starvation — in other words, the result was genocide."
Отже голод був результатом систематичного державного терору голодом... Проблема, в тому, що коли в Україні сьогодні вживається запозичене слово "терор" у совковому дусі: "найгостріша форма боротьби проти пOлітичних і класових супротивників із застосуванням насильства аж до фізичного знищення", то охфордський словник його пояснює, як "extreme fear, organized intimidation" (крайній жах, організоване застрашування).
Українська діяспора уже давно вживає словосполучення famine-genocide (голод-геноцид). В цьому вислові злучені поняття голоду з геноцидом. Його уже вживає багато не українців на Заході, то чому б його не засвоїти собі ученим й політикам в Україні?