Відповіді

• 2005.12.03 | stefan

  Микола Мельниченко не міг робити записи

  в кабінеті Кучми...
  
  
  
  
  ЯК Я БУВ МАЙОРОМ або ОСТРАКІЗМ, МЕЛЬНИЧЕНКО І КУЧМА
  http://cmc.com.ua/full/articles/YaK_Ya_BUV.html
  
  
  
  01.12.05
  
  Літак з майором Мельниченком тільки-но приземлився на території України, але прокуратура вже збирається провести в понеділок слідчий експеримент у Секретаріаті Президента. Про це сайту "Смольний" повідомив депутат від фракції СПУ Іван Бокий. Чи будуть ставити на місце сумнозвісний диван, не відомо. В державі ж поки киплять пристрасті. В тій же Верховній Раді обранці виясняють відносини на підвищених тонах. Як саме - я міг спостерігати на засіданні парламентської комісії з розслідування касетного скандалу. Засідання, до речі, було закритим...
  
  Спостерігати за проведенням закритого засідання справа цікава, хоча й невдячна. Відчуваєш себе "народним Штірліцем" чи то б пак Мельниченком, сидиш і думаєш коли ж тебе виженуть. Проте, майже повністю бачиш роботу депутатів зсередини, бо народні обранці звертають на тебе увагу лише після години дискусій та обговорень. І стільки нового...
  
  Про необхідність поставити крапку у справі касетного скандалу хто тільки не говорить. Щоправда, кожен уявляє цей найпростіший знак орфографії по своєму. Для одних це - Кучма й Литвин за гратами, для інших опальний майор, котрий стоїть на колінах і просить пробачення у всієї країни. Країна ж, на відміну, від багатьох політиків, у принципі Миколі вірить, але дуже вже втомилася від справи і теж хоче побачити крапку. Яку-небудь.
  
  Комісія по виявленню обставин організації касетного скандалу, ніби-то, й покликана довести справу до логічного кінця і дати оцінку. Але, коли врахувати, що очолює її "колега" Володимира Литвина пан Драчевський, виникають деякі сумніви у об'єктивності декого.
  
  Нажаль, описати дослівно все що відбувалося удень 1 грудня в кімнаті 213 приміщення комітетів Верховної Ради не можу (хоча й дуже хочеться) комісія вирішила не розголошувати факти, оприлюднені свідком (генерал-майором управління Держохорони Сергієм Кисловим). А так як я перебував там у якості нелегала, то й права такого теж не маю. Хоча сам офіцер значно спростив ситуацію: Сергій Кислов стояв перед телекамерами і розповідав фактично теж саме (правда без прізвищ), коли мене нарешті викрило всевидюче і грізне око Володимира Литвина в особі пана Драчевського та піддало справжньому остракізму. Якщо в Давній Греції вигнання ненадійних громадян вирішувалось за допомогою таємного голосування черепками, то на засіданні комісії все виявилось значно простіше. Прямо як в пісні гурту "ДДТ": "Открылась дверь, он вышел и пропал..."
  
  Потрапив же я до обраного кола дуже просто: зайшов до зали і сів збоку на диванчик(символічна карма Мельниченка? авт.), "заглибившись" у документи. Чи то мене сприйняли за колегу свідка чи то за предмет меблів не відомо. Подумавши про досвід Миколи, диктофон вирішив не вмикати. Все ж таки, рівень не той...
  
  Засідання розпочиналось весело. Ярослав Сухий, наприклад, перед початком зачитував анекдоти на кшталт "молодий, чуйний маніяк шукає дівчину, котра швидко бігає і голосно кричить" та "боксера може образити кожен. Але от встигнути вибачитись - ні...". Одним словом, настрій був відповідний до важливих цілей комісії. Інші депутати переймалися спогадами хто і скільки разів сидів у Кучми на диванчику. В інтонації певних осіб відчувалися нотки страху: а раптом я теж записаний? Після цього стало зрозуміло, що, звичайно, ж всі вони зацікавлені у пошуку істини. А те, що називають Мельниченка брехуном, так це виключно через глибокі переконання.
  
  Хоча, Ярослав Кендзьор, наприклад, був у гарному гуморі. Розповів байку, як після оприлюднення плівок, був у Кучми і, зайшовши в кабінет, запитав: "Леоніде Даниловичу, це і є той диван?". Гарант почав виправдовуватись та давив на те, що "він же дубовий, як його можна підняти?" і безуспішно намагався пересунути меблі.
  
  Зрештою, питання для роботи позачергового засідання комісії було визначено два: вислухати колишнього начальника Миколи Мельниченка і обговорити "недостойну" поведінку депутата Євгена Філіндаша, котрий 30 листопада заявив в ефірі "5 каналу", що не всі члени комісії зацікавлені в об'єктивному розслідуванні цієї справи. До речі, в чому полягає "недостойність" конкретно не пояснили. Як і не дали відповідь ображені словом "екс-кучмісти" на іронічне запитання Андрія Шкіля: "А що, екс-кучмісти це погано?". Просто намагалися довести, що депутат чомусь не має права висловлювати свою думку без дозволу комісії. Розмова, навіть, перейшла на підвищені тони.
  
  Говорив немало і свідок, Сергій Кислов. Відповідав на багато
  запитань. Правда, більшість депутатів ставила їх з такою інтонацію, ніби хотіла тільки почути який непорядний Мельниченко. Один член комісії взагалі видав щось на зразок: "Моя особиста думка, що Мельниченко паскуда! Ну то й що?"
  
  Вже після допиту свідок переповів свою думку журналістам. Основні тези можна звести до наступного:
  
  -
  
  
  
  Микола Мельниченко не міг робити записи в кабінеті Кучми, бо "ніколи в охороні президента не служив, а весь цей міф вигаданий ним для створення власного іміджу героя і борця".
  
  - Під диван не можна було фізично покласти диктофон.
  
  - Мельниченко працював не щодня, а через 2-3 доби і ніколи сам не міг зайти в кабінет Кучми. У нього не було самостійного доступу до кабінету Кучми, і тому він не міг робити які-небудь записи в кабінеті президента.
  
  - За словами Кислова, у той час функції Мельниченка полягали в тому, щоб розставляти металодетектори і перевіряти ті приміщення, які відвідував Кучма під час відряджень.
  
  - Касетний скандал був спланованою акцією по дискредитації Кучми з метою його скинення.
  
  На цілком логічне питання про те, чому ця інформація не була оприлюднена раніше, офіцер відповів просто: раніше в нього ніхто не запитував. Повернення Мельниченка в Україну він пов'язанує з виборами і з тим, що деякі політики хочуть роздути "касетний скандал" з новою силою.
  
  
  
  Сам майор, зрозуміло, так не вважає. Під час його прибуття до України, в аеропорту "вигнанця" зустрічав депутат Іван Бокий. В коментарі сайту "Смольний", він сказав, що Мельниченко разом з Єльяшкевичем вирішили прибути в Україну самостійно і засвідчити проти Кучми. "Микола прибув іще й для того, аби було виконано рішення Європейського суду і Верховного суду України щодо відновлення його у списку Соціалістичної партії на виборах до Верховної Ради 2002 року", - сказав Бокий.
  
  "Я зустрічав його як колега, але аж ніяк не офіційний представник фракції чи партії. Це чисто людський момент і я вважав за необхідність бути", - додав він.
  
  Цікаво, що подальші кроки Мельниченка депутат прогнозує наступним чином: "Безумовно, відстоюватиме своє право на депутатство у ЦВК. Окрім цього, він вже одержав повістку від слідчих Генеральної прокуратури і буде допитаний як особливо важливий і головний свідок по справі Гонгадзе". Але найцікавіше, мабуть, станеться в понеділок: саме в цей день проведуть слідчий експеримент в колишній Адміністрації Президента (тепер Секретаріаті), де екс-майор розкаже й покаже наочно як проводилися записи. От би потрапити й туди...
  
  Олександр КУРІНСЬКИЙ