Лісова "реформа"- як воно є.
12/10/2005 | Кіндрат
Не скоротивши Державний комітет лісового господарства,
Президент України Віктор Ющенко, в той же час, як умову його існування поставив завдання докорінного реформування лісового господарства. “Відібрати в лісників бензопилу” – тобто відокремити лісівничі і лісозаготівельні функції.
Виходячи з цього хочеш чи не хочеш, а щоб зберегти кормушку (Держкомліс) треба реформуватися. І народилася “Концепція реформування та розвитку лісового господарства України”. Написана високопарними тезами, “правильними підходами” вона б мала сподобатись керівництву держави і таки була затверджена.
Під маркою реформування галузі та запозичення досвіду керівництво Держкомлісу за державні кошти поїздило по лісових господарствах ближніх європейських сусідів. Це про людське око.
“Запасний варіант”, як говорив заступник голови Держкомлісу п. Марчук, вже давно був розроблений. Невже можна повірити , що “лісові праведники” своїми руками перекриють собі дихання. В розділі 5 “Концепції реформування та розвитку лісового господарства України” сказано про необхідність “поступової реструктуризації лісогосподарських підприємств шляхом відокремлення і створення державних деревообробних підприємств (філій) та реалізації їм деревини на ринкових умовах враховуючи особливості природних зон”. Бачачи, що з кожним роком з боку держави наростає контроль за безкарним розкраданням лісових ресурсів, контроль за переміщенням деревини як в межах держави так і на експорт, вводяться ринкові (аукціонні) засади в реалізації деревини, керівництво Держкомлісу, прикриваючись благими намірами (протягнутими офіційно по тексту в Концепції) почало вводити “запасний варіант”
Деревообробні цехи лісгоспів України в добровільно-примусовому порядку працювали і працюють на визначене коло фірм, які підконтрольні верхівці Держкомлісу. Левова доля як круглого лісу так і продукції переробки йде через контрольовані бувшим головою Держкомлісу Самоплавським В.І. структури і в першу чергу через його славнозвісну фірму “Алексіс”. Нагадуємо, що малочисельний колектив фірми, яка знаходиться в місті Житомирі по демпінгових цінах скуповує все, що варте уваги з лісгоспів України, при чому працівники фірми нагло, зверхньо дають вказівки по лісгоспах, а неугідним погрожують розправою через п. Самоплавського.
Через ці фірми, тепер вже недоторканий, нардеп Самоплавський фактично розікрав і знищив лісову галузь України. Що не докрав Самоплавський, допомагали і допомагають “зачищати” його теперішні і бувші помічники і заступники, “заслужені лісоводи” колісніченки, марчуки брєжнєви та інші.
Розвинута злодійська мережа, в якій чітко підібрано своїх людей на посади начальників управлінь та директорів лісгоспів, завдяки контрактній системі, та неможливість дієвого впливу на “удільних князьків” з боку місцевої влади, дозволяє оперативно вирішувати любі питання. П. Самоплавський, не будучи вже головою комітету, фактично продовжує керувати ним – проводить колегії, безпосередньо вирішує кадрові призначення (за визначену таксу), вирішує долю контрактів з іноземними фірмами (якщо це не зачіпає його інтересів і від яких є зиск).
І раптом якась реформа . Розумні люди кажуть, – “щоб знищити справу - треба її очолити”. Основна суть реформи через “запасний варіант” зводиться, за задумом керівництва, до відокремлення і здачі в оренду підставним особам (підконтрольним директорам лісгоспів - а це чітка вказівка і умова) або продаж їм найбільш привабливих цехів переробки деревини, звичайно по заниженій вартості. Більшість з них непогано обладнані імпортним обладнанням, яке лісгоспам втридорога продала фірма “Алексіс”. Для цього зараз повсемісно проводиться оцінка майна, зрозуміло в сторону заниження вартості, списується всякий “непотріб”. В останні час цехи ”почали” ставати нерентабельними, бо директори “чомусь” дозволяють брати на переробку таку сировину, яку вже перебрали всі споживачі і яку і сировиною назвати важко, а бухгалтерія скидає для більш “хорошої” картини все, що можна в собівартість продукції. Деякі цехи практично стоять без сировини. Вказівка спрацювала чітко - а люди з острахом чекають, що з ними буде і чи нові хазяї залишать їх на роботі. Не аналізують таких спадів виробництва місцеві адміністрації, нічого не бачать правоохоронці.
А далі ідея проста. Маючи в руках цехи, які до того ж знаходяться біля нижніх складів лісгоспів та важелі впливу на ресурси та ціни, можна буде їх безконтрольно, по занижених цінах забезпечувати сировиною. А далі ці вже “самостйні” цехи будуть відпускати продукцію на ті ж “Алексіси” з компанією. Створюється і ряд дочірніх фірм, які мають частково виконувати ті ж функції як і “засвічений” “Алексіс”. Враховуючи уроки перших аукціонів з продажу деревини, вже придумуються певні “винаходи” які дозволяють працювати в обхід відкритих торгів і далі паразитувати на зловживаннях у продажі лісу.
В рамках реформування по лісгоспах проводиться і оптимізація складу працівників. Фактично скорочення, а ще більш конкретно - звільнення і в першу чергу неугодних та неблагонадійних працівників. Роботи по вирощуванню лісу, догляду за лісовими культурами, заготівлі деревини та інші мають виконуватись послугами малих приватних підприємств чи підприємців. Ці приватні підприємці мають “утворитися” з тих працівників , які будуть вивільнені в результаті “оптимізації”. А якщо хтось “добровільно” не хоче звільнятись і перейти працювати з державного підприємства в приватне, втрачаючи безперервний стаж, пільги надані Галузевою угодою та колективними договорами, контроль за станом умов та охорони праці та інше? Де гарантія, що такі бригади проіснують і забезпечать робітника роботою до пенсії? І взагалі, що дає такий напрямок реформи – створення кількох тисяч нових підприємців з туманним майбутнім, економію бюджетних коштів на ведення лісового господарства , яка може змінитися із зміною податкового законодавства, чи чергове замилювання очей псевдо реформою, що дасть змогу дожити до виборів і дочекатись заміни “помаранчевого уряду” а там....... А де ж тоді обіцяне Президенту 12-тим розділом “Концепції” створення нових робочих місць.....
Чи хвилює когось доля лісових трудяг. В кого вони повинні знайти захист:
в своїх роботодавців – безглуздо і наївно;
в профспілках – смішно;
в місцевих органах влади – безперспективно ;
партія “Ми” – безрезультатно тому, що “Ми” для того, щоб були недоторкані вони”;
в вищих органах – можливо, але чомусь їм все не до лісового господарства.
Ми розуміємо, що в вугільній, хімічній, металургійній, та іншій промисловості, на митницях, в портах зловживання більш масштабні. Але якщо почати реформу в лісовому господарстві з повної заміни старого керівного складу і системи Держкомлісу, керівників управлінь, розкрити, не дивлячись на недоторканість, зловживання в галузі та перекрити всі брудні канали відмивання грошей то лісове господарство не буде залежним від бюджетного фінансування, а прогодує себе само ще й дасть державі дохід.
Панове! Розберіться перше самі зі своїми концепціями, не шуткуйте з народом. Розкрийте очі і подивіться яку бурю невдоволення та невпевненості в завтрашньому дні своїми діями ви викликали в трудових колективах. Не компрометуйтеся перед виборами Президента та Уряду, а краще добровільно попросіться у відставку. Не шкодьте Україні та її лісам.
З повагою
Валерій Іванович Кіндрат
м.Київ
Про концепцію http://www.derevo.info/info.php?x=story&i=834&p=&c=&lang=ua
Президент України Віктор Ющенко, в той же час, як умову його існування поставив завдання докорінного реформування лісового господарства. “Відібрати в лісників бензопилу” – тобто відокремити лісівничі і лісозаготівельні функції.
Виходячи з цього хочеш чи не хочеш, а щоб зберегти кормушку (Держкомліс) треба реформуватися. І народилася “Концепція реформування та розвитку лісового господарства України”. Написана високопарними тезами, “правильними підходами” вона б мала сподобатись керівництву держави і таки була затверджена.
Під маркою реформування галузі та запозичення досвіду керівництво Держкомлісу за державні кошти поїздило по лісових господарствах ближніх європейських сусідів. Це про людське око.
“Запасний варіант”, як говорив заступник голови Держкомлісу п. Марчук, вже давно був розроблений. Невже можна повірити , що “лісові праведники” своїми руками перекриють собі дихання. В розділі 5 “Концепції реформування та розвитку лісового господарства України” сказано про необхідність “поступової реструктуризації лісогосподарських підприємств шляхом відокремлення і створення державних деревообробних підприємств (філій) та реалізації їм деревини на ринкових умовах враховуючи особливості природних зон”. Бачачи, що з кожним роком з боку держави наростає контроль за безкарним розкраданням лісових ресурсів, контроль за переміщенням деревини як в межах держави так і на експорт, вводяться ринкові (аукціонні) засади в реалізації деревини, керівництво Держкомлісу, прикриваючись благими намірами (протягнутими офіційно по тексту в Концепції) почало вводити “запасний варіант”
Деревообробні цехи лісгоспів України в добровільно-примусовому порядку працювали і працюють на визначене коло фірм, які підконтрольні верхівці Держкомлісу. Левова доля як круглого лісу так і продукції переробки йде через контрольовані бувшим головою Держкомлісу Самоплавським В.І. структури і в першу чергу через його славнозвісну фірму “Алексіс”. Нагадуємо, що малочисельний колектив фірми, яка знаходиться в місті Житомирі по демпінгових цінах скуповує все, що варте уваги з лісгоспів України, при чому працівники фірми нагло, зверхньо дають вказівки по лісгоспах, а неугідним погрожують розправою через п. Самоплавського.
Через ці фірми, тепер вже недоторканий, нардеп Самоплавський фактично розікрав і знищив лісову галузь України. Що не докрав Самоплавський, допомагали і допомагають “зачищати” його теперішні і бувші помічники і заступники, “заслужені лісоводи” колісніченки, марчуки брєжнєви та інші.
Розвинута злодійська мережа, в якій чітко підібрано своїх людей на посади начальників управлінь та директорів лісгоспів, завдяки контрактній системі, та неможливість дієвого впливу на “удільних князьків” з боку місцевої влади, дозволяє оперативно вирішувати любі питання. П. Самоплавський, не будучи вже головою комітету, фактично продовжує керувати ним – проводить колегії, безпосередньо вирішує кадрові призначення (за визначену таксу), вирішує долю контрактів з іноземними фірмами (якщо це не зачіпає його інтересів і від яких є зиск).
І раптом якась реформа . Розумні люди кажуть, – “щоб знищити справу - треба її очолити”. Основна суть реформи через “запасний варіант” зводиться, за задумом керівництва, до відокремлення і здачі в оренду підставним особам (підконтрольним директорам лісгоспів - а це чітка вказівка і умова) або продаж їм найбільш привабливих цехів переробки деревини, звичайно по заниженій вартості. Більшість з них непогано обладнані імпортним обладнанням, яке лісгоспам втридорога продала фірма “Алексіс”. Для цього зараз повсемісно проводиться оцінка майна, зрозуміло в сторону заниження вартості, списується всякий “непотріб”. В останні час цехи ”почали” ставати нерентабельними, бо директори “чомусь” дозволяють брати на переробку таку сировину, яку вже перебрали всі споживачі і яку і сировиною назвати важко, а бухгалтерія скидає для більш “хорошої” картини все, що можна в собівартість продукції. Деякі цехи практично стоять без сировини. Вказівка спрацювала чітко - а люди з острахом чекають, що з ними буде і чи нові хазяї залишать їх на роботі. Не аналізують таких спадів виробництва місцеві адміністрації, нічого не бачать правоохоронці.
А далі ідея проста. Маючи в руках цехи, які до того ж знаходяться біля нижніх складів лісгоспів та важелі впливу на ресурси та ціни, можна буде їх безконтрольно, по занижених цінах забезпечувати сировиною. А далі ці вже “самостйні” цехи будуть відпускати продукцію на ті ж “Алексіси” з компанією. Створюється і ряд дочірніх фірм, які мають частково виконувати ті ж функції як і “засвічений” “Алексіс”. Враховуючи уроки перших аукціонів з продажу деревини, вже придумуються певні “винаходи” які дозволяють працювати в обхід відкритих торгів і далі паразитувати на зловживаннях у продажі лісу.
В рамках реформування по лісгоспах проводиться і оптимізація складу працівників. Фактично скорочення, а ще більш конкретно - звільнення і в першу чергу неугодних та неблагонадійних працівників. Роботи по вирощуванню лісу, догляду за лісовими культурами, заготівлі деревини та інші мають виконуватись послугами малих приватних підприємств чи підприємців. Ці приватні підприємці мають “утворитися” з тих працівників , які будуть вивільнені в результаті “оптимізації”. А якщо хтось “добровільно” не хоче звільнятись і перейти працювати з державного підприємства в приватне, втрачаючи безперервний стаж, пільги надані Галузевою угодою та колективними договорами, контроль за станом умов та охорони праці та інше? Де гарантія, що такі бригади проіснують і забезпечать робітника роботою до пенсії? І взагалі, що дає такий напрямок реформи – створення кількох тисяч нових підприємців з туманним майбутнім, економію бюджетних коштів на ведення лісового господарства , яка може змінитися із зміною податкового законодавства, чи чергове замилювання очей псевдо реформою, що дасть змогу дожити до виборів і дочекатись заміни “помаранчевого уряду” а там....... А де ж тоді обіцяне Президенту 12-тим розділом “Концепції” створення нових робочих місць.....
Чи хвилює когось доля лісових трудяг. В кого вони повинні знайти захист:
в своїх роботодавців – безглуздо і наївно;
в профспілках – смішно;
в місцевих органах влади – безперспективно ;
партія “Ми” – безрезультатно тому, що “Ми” для того, щоб були недоторкані вони”;
в вищих органах – можливо, але чомусь їм все не до лісового господарства.
Ми розуміємо, що в вугільній, хімічній, металургійній, та іншій промисловості, на митницях, в портах зловживання більш масштабні. Але якщо почати реформу в лісовому господарстві з повної заміни старого керівного складу і системи Держкомлісу, керівників управлінь, розкрити, не дивлячись на недоторканість, зловживання в галузі та перекрити всі брудні канали відмивання грошей то лісове господарство не буде залежним від бюджетного фінансування, а прогодує себе само ще й дасть державі дохід.
Панове! Розберіться перше самі зі своїми концепціями, не шуткуйте з народом. Розкрийте очі і подивіться яку бурю невдоволення та невпевненості в завтрашньому дні своїми діями ви викликали в трудових колективах. Не компрометуйтеся перед виборами Президента та Уряду, а краще добровільно попросіться у відставку. Не шкодьте Україні та її лісам.
З повагою
Валерій Іванович Кіндрат
м.Київ
Про концепцію http://www.derevo.info/info.php?x=story&i=834&p=&c=&lang=ua