12/12/2005 | Мартинюк

Зрадник року
Ян ТАКСЮР


Сумно бачити, коли багато діячів з палаючими гнівом очима обирають одного-єдиного, таке собі “слабое звено”, і запевняють, що це саме він сплюндрував усі наші цінності-дорогоцінності, якби не він, “противный“, ми б усі жили як у Буша за пазухою.

Не знаю, як ви, а я втомився спостерігати гру під назвою “Хто більше зрадив цінності Майдану?” Причому в цій грі, як правило, кожен гравець точно знає, що зрадив не він, а хтось інший.
І вже зовсім сумно бачити, коли багато діячів, з палаючими гнівом очима, обирають одного-єдиного, таке собі “слабое звено”, і запевняють, що це саме він сплюндрував усі наші цінності-дорогоцінності, і якби не він, “противный“, ми б усі жили як у Буша за пазухою.
До речі, у візерунках красномовства не завжди можна збагнути, які насправді цінності нас закликають захищати. Може, власні цінності закликаючих? Ну, там будинки, акції, коштовності.
Втім, я не про це. Не люблю, коли гуртом накидаються на одного. Самі на - трибуну, а він, бідолашний, під трибуною мерзне. І хто б це не був, голова РНБО чи якась інша голова. Як подумав я - що той одненький відчуває, коли на нього з усіх боків та єдиним залпом з усіх телеканалів…От і написався цей вірш.
Захист Порошенка


Руки геть від Порошенка!

Так, він – олігарх,

Та «Рошен», його цукерки,

Мають гарний смак.



Може, брав колись, можливо,

Не своє добро.

Тільки я за справедливість,

Чом один Петро?



Чом на нього всі в атаку?

Вішають собак,

Наче він не просто бяка,

А ще й бяка з бяк!



Ми, мовляв, кохали Неньку,

Піпл волав: «Єс! Єс!»

Та з’явився Порошенко,

І закляк прогрес.



Друзі любі та хороші!

Вже таке було:

Всі гуртом ділили гроші,

А сидить Павло.



Петя теж козак здоровий,

Та бюджет за рік

Зруйнувати вам, панове,

Він би сам не зміг.



Годі плакать:”Серцем чисті,

Ми були б зе бест!”

Бо слабкому танцюристу

Заважа оркестр.



З Порошенка отпущенья

Не робіть козла,

Бо земля родюча ще нам

Тих козлів дала.



Ян ТАКСЮР
http://www.obozrevatel.com/news/2005/11/24/64588.htm