12/22/2005 | Пані

Хтось з правників може це прокоментувати це для новин? Бо прес-реліз цей написаний так, що навіть наші початківці новинарі і то логічніше викладають інфу....

----------

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
КОМІТЕТ З ПИТАНЬ ПРАВОВОЇ ПОЛІТИКИ
ПОВІДОМЛЕННЯ
ДЛЯ ПРЕСИ

255 35 82, ф. 255 21 05, E-MAIL:
VASYL.ONOPENKO@RADA.GOV.UA

Василь Онопенко :Тепер закони писатимуться за Законом!

Сьогодні відповідний проект закону прийняла Верховна Рада.
Як зазначив голова Комітету з питань правової політики Василь Онопенко зазначив, що цей закон має дуже складну, оскільки
Верховна Рада України 14 вересня 2000 року прийняла Закон України “Про закони і законодавчу діяльність”. Після цього Президент України двічі повертав його на повторний розгляд.

Повторно Верховна Рада України прийняла ЦЕЙ Закон 11 липня 2001 року, частково врахувавши пропозиції Президента України.

15 серпня 2001 року глава держави знову повернув Закон для повторного розгляду Верховною Радою України і запропонував відхилити його. 11 липня 2003 року вето не було подолано, але Верховна Рада України не підтримала пропозицію Президента України про відхилення Закону, що підтверджується витягом зі стенограми.

11 липня 2003 року під час розгляду зазначеного проекту:

1. пропозицію Президента про відхилення законопроекту – не підтримано;
2. пропозицію Комітету про подолання вето – не прийнято;
3. голосування по кожній пропозиції Президента (більшість пропозицій враховано)
4. прийняття закону у новій редакції – рішення не прийнято; у зв’язку з цим голова дійшов висновку, що проект є відхиленим.

Але погодитися з цим не можна. Оскільки пропозиція про відхилення проекту ставилася на голосування з самого початку обговорення цього питання і Верховна Рада не підтримала цю пропозицію.

Згідно зі статтею 3.6.1. Реґламенту Верховної Ради України обговорення та проведення голосування з різних питань і пропозицій має відбуватися таким чином, щоб можна було з'ясувати дійсне волевиявлення більшості депутатів щодо них (аналогічна ситуація має місце і при обговоренні пропозицій до законопроектів).

Зважаючи на те, що народні депутати не дійшли висновку стосовно відхилення проекту, останній було доопрацьовано у Комітетом з питань правової політики.

При доопрацюванні законопроекту окремі пропозиції Президента України враховано і внесено відповідні поправки до тексту Закону:
-наприклад, Комітет погодився з пропозицією глави держави стосовно невідповідності Конституції України і законам України передбаченого цим Законом обмеження прав і свобод громадян в умовах воєнного чи надзвичайного стану. У зв’язку з цим пропонується внести зміни до названих положень Закону. Зазначивши, що окремі обмеження прав і свобод громадян можуть запроваджуватись указом Президента України про введення воєнного або надзвичайного стану, з наступним затвердженням указу Верховною Радою України (стаття 9 проекту).
-частину 2 статті 19 Закону викладено у новій редакції з метою приведення її у відповідність зі статтею 27 Бюджетного кодексу України.

Інші пропозиції Президента України до Закону або вже враховані в інших статтях Закону, або нечітко сформульовані, що не відповідає вимогам статті 94 Конституції України.

Зважаючи на нагальну необхідність прийняття Закону “Про закони і законодавчу діяльність”, у Комітеті з питань правової політики Закон суттєво доопрацьовано. До проекту внесено зміни, запропоновані членами Комітету, з урахуванням прийняття Верховною Радою України 8 грудня 2004 року Закону України “Про внесення змін до Конституції України”:

-у статті 17 вилучено положення про Національний банк України, як суб’єкта законодавчої ініціативи;

-відповідно до частини 4 статті 24 проекту організацію роботи та контроль за підготовкою проектів законів здійснюється не лише парламентськими комітетами та Головою Верховної Ради України, а й заступниками Голови.

Більш детально реґламентує проект і положення стосовно законодавчої процедури:

-частину 3 статті 26 проекту викладено у новій редакції, передбачивши, що “Проекти законів, подані до Верховної Ради України Президентом України і визначені ним як невідкладні, вносяться на розгляд Верховної Ради України не пізніше п'ятнадцяти днів після надходження проекту закону для включення цих проектів до порядку денного сесії Верховної Ради України. Вони мають бути розглянуті у пріоритетному порядку відповідно до процедури, встановленої Конституцією України та Реґламентом Верховної Ради України.”

-частину 7 статті 30 проекту доповнено реченням, згідно з яким “У разі, якщо Президент України не підписав текст Закону, цей Закон у триденний строк офіційно оприлюднюється Головою Верховної Ради України і публікується за його підписом”.

-окремо врегульовано питання юридичних наслідків визнання закону або його окремих положень неконституційним: “…у разі необхідності ці питання можуть бути врегульовані окремим законом”.

-крім того, здійснено “термінологічне” узгодження тексту проекту враховуючи змінами до Конституції України. Словосполучення “закон про реґламент Верховної Ради України” замінено на “Реґламент Верховної Ради України”; “Конституція АР Крим” на “закон про затвердження Конституції АР Крим”,

Закон має набрати чинності з 1 січня 2006 року, одночасно з набранням чинності змінами до Основного закону.

Зважаючи на важливість визначення у цьому Законі таких понять як “закон” (основа інших нормативно-правових актів), юридична сила закону, порядок підготовки і прийняття закону та набрання ним чинності та актуальність прийняття Закону в цілому, Комітет з питань правової політики пропонує парламенту прийняти цей Закон у новій редакції.

22 грудня 2005 року